ВЕРХНІ ВОДИ, *верхние воды, **upstream water, ***Obergrundwasser, Oberflächenwasser - води, приурочені до водоносних горизонтів, що залягають вище продуктивних нафтогазоносних пластів. При цьому нафтогазоносний і водоносний пласти гідравлічно ізольовані і утворюють автономні пластові резервуари. У процесі розробки нафт. і газових родов. необхідно вживати заходи щодо ізоляції продуктивних пластів від В.в.

ВЕХНЬОДНІСТРОВСЬКА УЛОГОВИНА – акумулятивна рівнина у Передкарпатті, у межах Львівської та Ів.-Франківської областей. Укладена суглинками, глинами, пісками та галечниками.

ВЕХНЬОДНІСТРОВСЬКІ БЕСКИДИ – частина Бескид (Східних) в межах Львівської обл. Пересічна висота 750 м, макс. 1021 м (г.Магура-Лимнянська). Переважає низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами хребтів, що розчленовують притоки Дністра, Стивігору, Стрию та ін. річок. Складаються з флішу. Корисні копалини: нафта, озокерит, кам’яна сіль, мінеральні води (Трускавець, Борислав, Східниця, Розлуч).

ВЕРХНЬОТИСИНСЬКА УЛОГОВИНА, ХУСТСЬКО-СОЛОТВИНСЬКА УЛОГОВИНА – улоговина у Хустському та Тячівському р-нах Закарпаття. Розмір 42х24 км. Середня висота 200-400 м, макс. 758 м. Геоструктурно пов’язана з Закарпатським прогином. Складається з піщано-глинистих порід, конґломератів та вулканічних туфів. Поширений соляний карст. Корисні копалини: поліметали, кам’яна сіль, природний газ, буд. матеріали та мінеральні води.

ВЕРХНЯ МАНТІЯ ЗЕМЛІ, *верхняя мантия Земли, **upper mantle, outer mantle, peridotite shell; ***oberer Mantel, Peridotit-Schale - одна з оболонок земної кулі, верхня частина мантії Землі, лежить під земною корою, з якою межує по Мохоровичича поверхні. Глибина залягання верхньої мантії — від 5…10 км. в океанах до 65…75 км. у складчастих геосинклінальних поясах. Її підошва лежить на глибині 800…1000 км. У межах верхньої мантії виділяють субстрат (разом із земною корою утворює літосферу), астеносферу і Голіцина шар, який іноді відносять до середньої мантії. Вважають, що верхня мантія складається переважно з основних і ультраосновних гірських порід.

ВЕРХНЯК, *верхняк, **beam, capping top; ***Kappe - елемент кріплення гірничих виробок, що розташовується біля покрівлі виробки і являє собою прямолінійну або криволінійну балку, яка працює переважно на згин. Призначення В. - підтримати покрівлю виробки від обвалення та передати тиск порід покрівлі на стояки. В. також передає зусилля робочого опору стояків породам покрівлі та рівномірно розподіляє його по поверхні покрівлі. Виготовляються з деревини, сталі, залізобетону. Може бути жорстким, шарнірним, ресорним.

ВЕРХНЯК ДОПОМІЖНИЙ - верхняк, що заводиться під кінці забивних дощок (колів, "шипів") для підтримання їх під час забивання наступної ланки дощок.

ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ВИСУВНИЙ - елемент, що висовується з верхнього перекриття та забезпечує підтримання порід покрівлі від обвалення в привибійний простір.

ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ПРИТИСКНИЙ - консольна рухома частина верхнього перекриття секції механізованого кріплення, яка за допомогою спеціальних пристроїв притискується до покрівлі.

ВЕРХОВОДКА, *верховодка, **leakage water, vadose or temporary water; ***oberirdisches Wasser, vadoses Wasser - підземні води, що залягають поблизу поверхні (вище горизонту ґрунтових вод), схильні до різких коливань, легко забруднюються. В. - тимчасове або сезонне скупчення безнапірних підземних вод з обмеженим водотривким ложем. Утворюється внаслідок просочування атмосферних опадів та конденсації водяної пари. При веденні відкритих гірн. робіт в обл. розвитку В. необхідне забезпечення стійкості укосів в'їзних, розрізних траншей і робочих бортів, яке досягається, зокрема, дренажем, водовідливом та водовідводом. Див. ґрунтові води.

ВЕРХОЯНО-ЧУКОТСЬКА СКЛАДЧАСТА ОБЛАСТЬ – область мезозойської складчастості на стику Тихоокеанського та Арктичного геосинклінальних поясів. Включає тер. Сх. Сибіру на сх. від рр. Лена і Алдан до Корякського нагір'я і узбережжя Охотського м. Від Сибірської платформи відділена глибоким Передверхоянським крайовим прогином і системою розломів. Велика частина тер. характеризується гірським рельєфом. На заході В.-Ч.с.о. хребти Верхоянський, Сетте-Дабан, Черського, Момський, Тас-Кистабит і інш. мають субмеридіональне або півн.-зах. простягання, на півн.-сх. - Південно-Анюйський, Північно-Анюйський, Олойський, Чукотський – субширотне простягання. Центр та півн. частини тер. зайняті Індігіро-Колимською та Яно-Індігірською низовинами. У геол. плані В.-Ч.с.о. виділяється дек. різновидів структурних комплексів: архей - нижньопротерозойський метаморфічний; ріфей - нижньопалеозойський осадовий; середньокам’яновугільний - пермський, тріасовий, нижньосередньоюрський - головний геосинклінальний комплекс, власне верхоянський. Ниж. частину розрізу складають антиклінорії (Верхоянський, Чукотський, Анюйський), а верхню - синклінорії (Іньялі-Дебінський та ін.). Моласові товщі верх. юри - ниж. крейди виповнюють западини орогенного етапу - крайовий прогин, міжгірські западини, рифтові структури. У внутр. зонах поширені середні і кислі вулканічні гірські породи, з якими пов'язані родов. кам. вугілля. Кайнозойські відклади поблизу півн. узбережжя складають платформний чохол. Ґранітний магматизм пов'язаний з орогенним етапом (пізня юра - рання крейда) і з етапом формування околичного вулканіч. поясу (пізня крейда). З ними асоціюють родов. руд олова, золота, ртуті, поліметалів.

ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ ЯРУС, ВЕСТФАЛ, *вестфальский ярус, вестфал; **Westfalian, ***Westfal, Westfalen, Wesfphlium – ярус, виділений в континентальних відкладах середнього відділу кам’яновугільної системи Зах. Європи.

ВЗАЄМОДIЇ КОЕФIЦIЄНТ, *коэффициент взаимодействия; **interference factor; ***Koeffizient der gegenseitigen Beeinfflussung – коефiцiєнт, який кiлькiсно характеризує співдію свердловин у пластi й являє собою вiдношення дебiту свердловини при її індивідуальній роботі до дебіту цiєї ж свердловини при сумiснiй роботi з групою iнших свердловин.

ВЗАЄМОДІЇ СУМАРНОЇ КОЕФIЦIЄНТ, *взаимодействия суммарного коэффициент; **ultimate interaction (interference) factor; ***Koeffizient der summarischen gegenseitigen Beeinflussung – коефiцiєнт, який кiлькiсно характеризує взаємодiю свердловин у пластi й являє собою вiдношення дебіту групи свердловин, що діють спільно до дебіту свердловин при їх індивідуальній роботi.

ВЗАЄМОДІЯ ДРЕНАЖНИХ ВИРОБОК, *взаимодействие дренажных выработок, **interaction of drainage-workings, ***Zusammenwirken den Dränageort - взаємний вплив (інтерференція) водознижуючих виробок, яке виявляється або в зниженні дебітів (в порівнянні з дебітами окремих виробок) або в зниженні рівнів динамічних, або в одночасній зміні дебітів і рівнів.

ВЗАЄМОДІЯ СВЕРДЛОВИН, *взаимодействие скважин; **well interference; well interaction; ***gegenseitige Beeinflussung der Sonden – явище взаємовпливу свердловин, яке полягає в тому, що під впливом пуску, зупинки чи зміни режиму роботи однієї свердловини (або групи свердловин) змінюються (через деякий проміжок часу) дебіти і вибійні тиски інших свердловин, які експлуатують один об’єкт. Син.: інтерференція свердловин (від лат. inter – префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії, скасування, знищення, і ferens (ferentis) – той, що несе, приносить) – взаємне посилення чи ослаблення хвиль (пружних, електромагнітних) у разі накладання їх одна на одну.

ВИБІГ СТРУГУ, *выбег струга, **motion of a planer under its own momentum; planer output; ***Hobel-Auslauf довжина шляху, на котрому відбувається переміщення стругового виконавчого органу при відключених приводах.

ВИБІЙ, *забой, **face, slope, hole bottom, ***Ort, Stoß, Sohle, Endteufe - 1) Місце (зона), де розробляють корисні копалини. В шахтах і рудниках розрізняють вибій горизонтальний, вертикальний та похилий; очисний та підготовчий, або прохідницький. На відкритих розробках є вибої бічні (торцеві) і фронтальні. 2) Торець бурової свердловини, поверхня якого в процесі проходки руйнується буровим інструментом. 3) Поверхня гірничої виробки - к.к. або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виймання і яка переміщується при проходженні або виїмці корисної копалини.

ВИБІЙ СВЕРДЛОВИНИ, *забой скважины; **bottom hole; ***Bohrlochsohle – 1) Кінець (дно) свердловини як гірничої виробки, що постійно пересувається. 2) Найнижча точка стовбура свердловини (дно).

ВИБІЙНИЙ ДВИГУН, *забойный двигатель; **down-hole [bottom-hole] motor, face engine; ***Bohrlochsohlenantrieb, Bohrlochsohlenmotor – заглибна машина, що перетворює гідравлічну, пневматичну чи електричну енергію, підведену з поверхні, в механічну роботу породоруйнуючого інструменту (долота) при бурінні свердловини. Енергія до В.д. підводиться від джерела по колоні бурильних труб чи кабелю. Перетворення підведеної енергії в механічну роботу здійснюється в робочих органах вибійного двигуна. За типом руху, що надається породоруйнуючому інструменту, розрізняють вибійні двигуни обертові і ударні; за видом енергоносія – гідравлічні, пневматичні і електричні; за особливостями породоруйнуючого інструменту – для буріння суцільним вибоєм і колонкові; за конструкцією – одинарні, секційні, шпиндельні, редукторні і т.п. Найбільше використання вибійні двигуни обертового типу мають у бурінні на нафту і газ (понад 80% від загального об’єму). Використання вибійних двигунів (порівняно з ротором) забезпечує підвищення техніко-економічних показників буріння за рахунок збільшення швидкості буріння, скорочення кількості аварій на бурильній колоні, зменшення енерговитрат. Особливо ефективне застосування вибійних двигунів при бурінні похило-скерованих свердловин.

ВИБІЙНИЙ ТИСК, *забойное давление; **bottom hole pressure; ***Abbaudruck, Sohlendruck, Bohrlochsohlendruck – тиск флюїду на вибої діючої нафтової, газової, водяної чи нагнітальної свердловини під час (і неусталеного) режиму її роботи; характеризує пластову енергію, що зумовлює підіймання рідини (чи газу) у стовбурі свердловини. Розраховується за формулою (для нерухомого стовпа однокомпонентної рідини):

p_в=Нρ_рg+p_г,

де p_в – тиск на вибої свердловини (В.т.), Па; Н – висота стовпа рідини у свердловині, м; ρ_р – густина рідини, кг/м³; g – прискорення вільного падіння, м/с²; p_г – тиск на гирлі свердловини, Па.

В.т. працюючої свердловини називається динамічним, зупиненої – статичним (тиск свердловини, яка довгий час простоює, називається пластовим). У зв’язку з тим, що продуктивні пласти залягають не тільки горизонтально, В.т. у гідродинамічних розрахунках звичайно зводять до будь-якої горизонтальної площини, враховуючи тиск стовпа пластової рідини між цією площиною і вибоєм. У відповідності з цим розрізняють справжній і зведений вибійні тиски. В.т. вимірюють в основному глибинним манометром.

ВИБІЛЬНІ ГЛИНИ, *отбеливающие глины, **adsorption clays, bleaching clays; ***Walkerde - глини, що мають здатність вбирати жири, смоли, пігменти тощо. Складаються г.ч. з монтморилоніту, бейделіту, сапоніту тощо. На території України є в Криму.

ВИБІРКОВА ОБРОБКА ВИБОЮ, *избирательная обработка забоя, **selective winning of face - обробка вибою виробки виймальною або прохідницькою машиною з декількох установок руйнуючого органу.

ВИБІРКОВЕ ВИЙМАННЯ, *избирательная выемкa, **selective mining partial(selective) extraction, selective (partial) mining, ***selektives Abbauen, Gewinnung - першочергова розробка найбільш багатих або легкодоступних ділянок родовищ (покладів, жил), експлуатація яких економічно найбільш вигідна або технологічно доцільна.

ВИБІРКОВЕ ДРОБЛЕННЯ, *избирательное дробление, **selective crushing (breaking), ***selektives Brechen (Zerkleinerung, Quetschen) - спосіб розділення сипкої маси на корисний продукт та відходи на основі суттєвої різниці їх міцності. Здійснюється на машинах вибіркового дроблення вугілля, напр., на барабанному грохоті-дробарці, який виконує дроблення менш міцного компонента і одночасно відсів його крізь сито разом з дрібними класами, а більш міцний продукт вивантажується в кінці решіткового барабану. В.д. широко застосовується для попереднього збагачення природно слабкого бурого вугілля. В зарубіжній практиці для В.д. застосовують т.зв. дробарки Бредфорда. Процес досить простий, але при недостатній різниці міцності вугілля та породи спричиняє до надмірних втрат вугілля з відходами.

ВИБУХ, *взрыв, **explosion, blast; **Explosion, Abschuß - процес швидкого (надзвукового) вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі, який супроводжується виділенням значної кількості тепла і розширенням газоподібних продуктів, здатних виконувати механічну роботу руйнування і переміщення оточуючого середовища. В. виникає в результаті вивільнення хімічної енергії (г.ч. вибухових речовин), внутрішньоядерної (ядерний та термоядерний вибух), електромагнітної (іскровий розряд, лазерна іскра та ін), механічної енергії. Вибух зумовлює утворення ударних хвиль і сильну руйнівну дію на навколишнє середовище. При В. заряду в повітрі (акустична жорсткість якого завжди менша, ніж продуктів детонації) виникає ударна хвиля, за фронтом якої тиск спадає за певним законом. Ударні хвилі при перевищенні ними межі міцності г.п., викликають руйнування останніх. Опірність г.п. В. на практиці прийнято оцінювати питомим зарядом еталонної ВР, тобто необхідними витратами ВР на руйнування 1 м³ породи із заздалегідь встановленим ефектом дроблення. Цей параметр залежить від: тріщинуватості, густини і щільності г.п., розміщення і конструкції свердловини та заряду ВР в ній, якості ВР. Ці фактори визначають витрати ВР. В. широко застосовують в промисловостi, зокрема при веденні гірничих робіт як відкритим способом, так і в шахтах. Спонтанним може бути В. метану, метанопилової суміші тощо. Див. також вибух спрямований, вибухи метану, ядерний вибух, зони дії вибуху, зона стиснення (подрібнення), зона активного руйнування, зона розвалу.

ВИБУХ СПРЯМОВАНИЙ, *взрыв направленный, **pin-point blast(ing); ***gerichtete Explosion — метод висаджування на викид, що забезпечує переміщення підірваної маси в заданому напрямку. Застосовується для утворення перемичок, накидних гребель, розрізних траншей. Кількісно В.с. характеризується коеф. спрямованості викиду, який є відношенням об'єму породи, переміщеної в заданому напрямі, до всього викиненого вибухом об'єму. За оптимальних умов коеф. спрямованості викиду може досягати 0,9. Функціонально розрізняють В.с. на викид (коли центр маси об'єму, що висаджується, знаходиться нижче за центр маси цього ж об'єму г.п. після її падіння на вільну поверхню) і В.с. на скидання (при зворотному розташуванні цих центрів маси).

ВИБУХ МЕТАНУ, *взрывы метана, **methane explosion, ***Methan-Explosion - явище, що має місце головним чином у вугільних шахтах. Для В.м. необхідне поєднання двох елементів - утворення метано-повітряної вибухової суміші певної концентрації та виникнення іскри, розпеченого тіла або відкритого полум'я.

ВИБУХОБЕЗПЕКА, *взрывобезопасность, **explosion protection, ***Explosionssicherheit - у гірничій справі — стан шахт і рудників, при якому небезпеку вибуху в них (через велике скупчення метану або вугільного пилу) усунуто. Забезпечується в основному рудниковою вентиляцією, вибухозахищеним електроустаткуванням, використанням запобіжних вибухових речовин під час підривних робіт, відповідним вишколом виробничого персоналу тощо.

ВИБУХОВА ДОСТАВКА РУДИ, *взрывная доставка руды, **blasting ore transport; ***Explosiverztransport, Erzversetzung durch Sprengung; Schießtransport des Erzes - переміщення руди в межах виїмної дільниці шахти до приймального горизонту за рахунок енергії вибуху. Застосовують на похилих і пологих покладах потужністю 3-30 м, рідше 1,5-3 м. В.д.р. здійснюється на виїмних дільницях (камерах або панелях шириною 12-15 м, що розташовуються за падінням рудних тіл і відпрацьовуються знизу вгору). В.д.р. виключає присутність людей в очисному просторі. Руду відбивають пошарово вибухами зарядів ВР у свердловинах (див. рис.). Виробнича потужність виїмної дільниці при В.д.р. - 5-15 тис. т на місяць. Відстань ефективної В.д.р. - 25-80 м.

ВИБУХОВА ЖЕЛАТИНА, ГРИМУЧІ ДРАГЛІ, *взрывчатая желатина, гремучий студень, **blasting gelatine, ***Zündgelatine – пластична ВР, яка складається з 93% нітрогліцерину і 7% колоїдної бавовни. Призначена для шпурових зарядів при висадженні найміцніших г.п., зокрема, в присутності води.

ВИБУХОВА ЗАБУТОВКА ВИРОБОК, *взрывная забутовка выработок - випереджаюче підривання групи зарядів у покрівлі для перекриття виробки породою, що обвалена вибухом. Застосовується для зменшення дії повітряної хвилі при підземній відбійці методом камерних зарядів без забійки виробок.

ВИБУХОВА МАШИНКА (ПІДРИВНА МАШИНКА), *взрывная (подрывная) машинка, **blasting machine, ***Zündmaschine - переносний пристрій для електричного підривання зарядів ВР. Розрізнюють динамоелектричні та конденсаторні В.м. Вітчизняні типи В.м.: батарейні конденсаторні прилади КВП – 1/100м, ПИВ–100м; іскробезпечний високочастотний вибуховий прилад ІВП – 1/12; граничні вибухові прилади КВП 200 і КВП 750. Призначені для висадження від електричних мереж в шахтах безпечних по вибухах газу і пилу.

ВИБУХОВА МЕРЕЖА, *взрывная сеть, **blasting circuit, ***Zündleitung, Zündkreis - сукупність засобів висадження і спец. з'єднуючих елементів (електродротів, детонуючого шнура і т.п.), які зв'язують засоби висадження між собою і з зовнішнім джерелом енергії. В залежності від способу висадження розрізняють В.м. електровисаджувальну, електровогневу та мережу з детонуючого шнура.

ВИБУХОВА СВЕРДЛОВИНА – Див. свердловина підривна.

ВИБУХОВА СПРАВА, *взрывное дело, **blasting, ***Zündung - галузь техніки, що охоплює комплекс процесів, пов'язаних з використанням енергії вибуху ВР.

ВИБУХОВА СТАНЦІЯ (МІННА СТАНЦІЯ), *взрывная станция (минная станция), **blasting station, ***Zündpunkt, Zündstation - змонтований в ящику, що запирається, пристрій для підключення вибухової мережі до освітлювально-силової, яке складається з одного або декількох рубильників, сигнальної лампочки, та електровимірювальних приладів.

ВИБУХОВА ТЕХНОЛОГІЯ, *взрывная технология, **blasting technology; ***Schießtechnologie - цілеспрямоване руйнування, переміщення, зміна структури і форми природних та штучних матеріалів, яка здійснюється за рахунок енергії вибуху. Як енергоносії використовуються в основному хімічні ВР, іноді - стиснене повітря, електричний розряд та ін. Управління процесом при В.т. здійснюється: дозуванням енергії в заряді ВР, регулюванням амплітуди і тривалості імпульсу вибуху за рахунок зміни аґреґатного стану ВР або використання зарядів з демпфуючим повітряним проміжком; геометрією розміщення системи зарядів в просторі; застосуванням різних способів і послідовності ініціювання окремих зарядів з метою їх раціональної взаємодії. Осн. особливість В.т.- поєднання в заряді ВР функцій енергоносія та робочого органу. В.т. характеризується підвищеною небезпекою, що потребує дотримання спеціальних правил безпеки. Основні галузі застосування В. т. - гірнича справа та будівництво. За допомогою вибуху здійснюється дроблення матеріалів, їх ущільнення, направлене переміщення, вивчення будови земної кори, гірничорозвідувальні роботи на род. к.к., а також проходка канав, шурфів, штолень, стовбурів і т.п.

ВИБУХОВА ХВИЛЯ, *взрывная волна, **shock wave, blast wave, blast air, explosive wave; ***Explosionswelle - збурення особливого роду, що виникає в навколишньому середовищі під час вибуху заряду ВР, пилу або газу, для якого характерне різке стрибкоподібне підвищення тиску і яке супроводжується стиском, нагріванням та зміною швидкості руху речовини. Поблизу осередку вибуху В.х. поширюється зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в даному середовищі (ударна хвиля). Характер збурень у В.х. суттєво відрізняється для газового, водного та твердого середовища. У газовому та рідинному середовищах передній фронт В.х. - це вузька зона, в якій параметри руху змінюються стрибкоподібно, з віддаленням від епіцентру вибуху спостерігається зменшення характерних значень параметрів у В.х. У твердому середовищі стрибкоподібний передній фронт існує тільки на невеликих відстанях від джерела вибуху. У випадку неоднорідного середовища процес формування і поширення В.х. суттєво ускладнюється. Для визначення параметрів В.х. на відносно великих відстанях від джерела при наявності відкритої поверхні, де В.х. можна розглядати як "сейсмічну" хвилю, застосовують емпіричні залежності.

ВИБУХОВЕ БУРІННЯ, *взрывное бурение, **blast drilling; ***Schießbohren, Sprengbohren - спосіб спорудження свердловин шляхом руйнування породи на вибої послідовними вибухами зарядів ВР та видаленням продуктів руйнування після кожного вибуху. Вперше запропоноване в 1942р. Розрізняють патронне (або ампульне) та струминне В.б. При патронному В.б. заряди ВР подаються до вибою по трубах потоком води або стисненого повітря з певною частотою та швидкістю. При ударі об груди вибою вони вибухають і руйнують породу, яка виноситься зі свердловини потоком промивного аґенту. При струминному В.б. по трубах вибійного вибухо-буру подають дві струмини компонентів ВР, котрі при подачі у вибій змішуються і утворюють плаский рідинний заряд. Для його ініціювання з певною частотою (100-1500 хв^-1) подається імпульс. Відбита порода виноситься газоподібними продуктами вибуху та стисненим повітрям.

ВИБУХОВЕ ГОРІННЯ, *взрывное горение, **deflagration, blast burning, detonation; ***Verbrennung, Schieß-brennen - одна з форм вибухового перетворення речовин різного аґреґатного стану, що поширюється з дозвуковою швидкістю (від десятків до сотень м/с). Виникає при підпаленні ВР або при вибуховому імпульсі малої інтенсивності. Відрізняється від нормального пошарового горіння більшою (на дек. порядків) швидкістю і нестабільністю параметрів процесу. У залежності від густини речовини і швидкості процесу при В.г. виникає тиск від дек. сотень (гази, аерозолі) до сотень тис. кПа. За умови прогресуючого збільшення тиску (напр., в замкненому просторі) процес прискорюється, попереду полум’я виникають хвилі стиску. У цьому випадку В.г. може перейти спочатку в повільну, а потім в нормальну детонацію. В.г. - характерна форма вибухового перетворення димного пороху, аерозолів вугільного пилу. В режимі В.г., як правило, відбуваються вибухи метану в шахтах. З практич. метою В.г. використовується при необхідності "м’якої" дії на г.п. - скажімо, при видобутку каменю.

ВИБУХОВЕ РУЙНУВАННЯ, *взрывное разрушение, **blasting destruction, cutting by blasting; ***Explosionszerstörung, Explosionszerkleinerung, Explosionszersetzung - швидкісний процес розділення твердого середовища на окремості під дією вибуху. У результаті В.р. за рахунок високої швидкості прикладення навантаження і деформування середовища утворюється безліч тріщин, на відміну від статичного руйнування, для якого характерне утворення одиничних тріщин. В реальних г.п. завжди існують дефекти, неоднорідності різного масштабу - від природної тріщинуватості масиву до дислокацій у зернах мінералів. Ці дефекти, особливо тріщинуватість та шаруватість, найбільше впливають на ґранулометричний склад продуктів В.р. На створення нової поверхні в масиві витрачається тільки біля 1% енергії вибуху. Управління руйнуючою дією вибуху здійснюється шляхом застосування короткоуповільненого, буферного та ін. висадження.

ВИБУХОВИЙ ПАКЕР, *взрывной пакер, **blast packer, ***Sprengpackung, Sprengstoffpaket - пристрій для перекриття і роз'єднання окр. пластів (нафтових, газових і інш.) в обсаджених бурових свердловинах, що діє за рахунок енергії вибуху порохового заряду. В.п. створює в стовбурі герметичну пробку, яка витримує перепад тиску до 30 МПа. Найбільш поширений В.п. - порожнистий циліндр з алюмінієвих сплавів, який при спрацюванні порохового заряду деформується і запресовується в обсадну трубу. Розрізняють В.п.: кільцеві, шліпсові, парасолькові.

ВИБУХОВИЙ ПЕРЕПУСК ОБВАЛЕНИХ ПОРІД, *взрывной перепуск обрушенных пород, ***Sprengübergriff der Bruchgesteinen - спосіб ліквідації порожнин в очисному просторі, який полягає у руйнуванні міжповерхових або підповерхових ціликів вугілля вибухом групи шпурових, свердловинних або котлових зарядів з метою перепуску порід з вищих підповерхів до нижчих.

ВИБУХОВИЙ ПИЛ, *взрывчатая пыль, **explosive dust, ***Explosivstaub - пил, здатний в суміші з повітрям запалюватися (спалахувати) при тепловому і ударно-хвильовому впливі. На підприємствах гірн. пром-сті В.п. утворюється з вугілля усіх марок (крім антрацитів), горючих сланців, сірки та її сполук. Міра вибуховості пилу залежить від різновиду речовини, що утворює В.п., дисперсного складу пилу, виділення летких (горючих) речовин при його нагріванні, від вогкості, вмісту золи, концентрації в аеросуміші і інш. Вибуховість В.п. зростає із збільшенням його дисперсності. Найбільш вибухонебезпечними є фракції розміром менше за 0,075 мм. Очевидно, це пояснюється тим, що в околиці 0,1-0,075 мм зовнішня питома поверхня пилу різко зростає. Вибуховість В.п. знижується із зменшенням виходу летких речовин (вугільний пил перестає вибухати при виході летких речовин менше 6%), збільшенням зольності (граничне значення зольності для вибухонебезпечного вугільного пилу 86-88%) і вологості. Т-ра вибуху В.п. вугілля 575-850 ^оС. Мінім. концентрація вибухонебезпечної пилоповітряної суміші (при якій пил ще здатний вибухати) в залежності від виходу летких речовин і вмісту золи коливається в межах 12-45 г/м³; при вмісті в шахтній атмосфері 1 % метану вона знижується до 6-23 г/м³. Макс. ефект вибуховості досягається при вмісті в 1 м³ повітря 300-400 г/м³ вугільного пилу, подальше збільшення концентрації В.п. до 900-1000 г/м³ вибуховість істотно не збільшує. Макс. концентрація вибухонебезпечної пилоповітряної суміші (вище якої пил вже не здатний вибухати) 2000-3000 г/м³. Вибухові концентрації пилу в шахтах можуть виникати при вибухових роботах, роботі гірн. комбайнів (поблизу робочих органів), не обладнаних засобами пилопригнічення. Небезпечний не тільки пил, завислий у повітрі, але і той, що відклався на поверхні гірн. виробок, оскільки під впливом повітряного поштовху або інш. чинників він може перейти у завислий стан. Для пиловибухозахисту шахт, що розробляють пласти, небезпечні по вибухах пилу, поряд з комплексним знепилюванням шахтного повітря здійснюють спеціальні заходи щодо попередження і локалізації вибухів пилу, основані на застосуванні води (змивання пилу водою, побілка гірн. виробок, скріплення пилу змочувально-зв'язуючими розчинами і безперервно діючими туманоутворюючими завісами; водяні завіси; жалюзійні перегородки; установка водяних заслонів), інертного пилу (осланцювання гірн. виробок; установка сланцевих заслонів) або одночасно води та інертного пилу.

ВИБУХОВИЙ ПУНКТ, *взрывной пункт, **blasting point, ***Zündpunkt - місце, в якому знаходиться вибухова машинка або вибухова станція та з якого вмикають струм в електровибухову мережу для виконання вибуху, або підпалюють бікфордів шнур.

ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН РОБОТОЗДАТНІСТЬ, *взрывчатых веществ работоспособность, **strength of explosives; ***Arbeitsfähigkeit der Sprengstoffe - здатність BР проводити під час вибуху механічну роботу. Враховуючи велику швидкість розширення продуктів вибуху (ПВ), процес можна розглядати як адіабатичний. Експериментально В.р.р. визначають за кількістю механіч. роботи, виконаної заданою масою ВР, що досліджується. Найбільш поширеною є проба Трауцля, за якою BР масою 10 г висаджують в глухому (ненаскрізному) каналі товстостінного свинцевого циліндра і вимірюють об'єм утвореної в ньому після вибуху порожнини (см³). Усереднені показники роботоздатності (см³) за пробою Трауцля для деяких типових пром. BР: тротил - 280-320; амоніт № 6 - 350-360; амоніти, детоніти - 430-500; запобіжні BР ІІІ-IV класів - 260-330; запобіжні BР V-VI класів - 90-170.

ВИБУХОВІ ПРИЛАДИ – Див. прилади електричного висадження.

ВИБУХОВІ МАТЕРІАЛИ, *взрывные материалы, **explosion materials; ***Sprengstoffe - термін, що поєднує вибухові речовини та засоби висадження, включаючи детонатори проміжні.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ВР), *взрывчатые вещества (ВВ), **explosives, blasting agents; ***Sprengstoffe - хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів, здатних спричиняти руйнування і переміщення оточуючого середовища. Вибуховими можуть бути речовини або суміші будь-якого аґреґатного стану. Широке застосування в гірн. справі отримали т.зв. конденсовані ВР, які характеризуються високою об'ємною концентрацією теплової енергії. ВР розрізняють: за осн. формами перетворення, за призначенням, хім. складом, фізичним станом. За характером перетворення в умовах експлуатації ВР поділяють на м е т а л ь н і (або порохи) та б р и з а н т н і. Перші використовують в режимі горіння, напр., у вогнепальній зброї і ракетних двигунах, другі - в режимі детонації, напр., в боєприпасах і на вибухових роботах. Бризантні ВР, які застосовуються в пром-сті, наз. промисловими ВР. За сприйнятливістю до зовн. впливів бризантні ВР поділяють на первинні і вторинні. До первинних відносять ВР, здатні вибухати в невеликій масі при підпаленні (швидкий перехід горіння в детонацію). Вони також значно чутливіші до механіч. впливів, ніж вторинні. Детонацію вторинних ВР викликають ударно-хвильовим впливом за допомогою невеликої маси первинних ВР, вміщених в капсуль-детонатор. Тому первинні ВР називають також ініціюючими. За хім. складом ВР поділяють на індивідуальні сполуки і вибухові суміші. До індивідуальних вибухових речовин, що є хімічними сполуками, належать нітросполуки, зокрема ароматичного ряду (напр., тринітротолуол, тринітрофенол), ефіри та солі азотної кислоти (нітрогліцерин, піроксилін, нітрат амонію) тощо. Найбільш поширені вторинні індивідуальні ВР - азотовмісні ароматичні, аліфатичні і гетероциклічні органічні сполуки, в т.ч. нітросполуки (тротил, тетрил, нітрометан), нітроаміни (гексоген, октоген), нітроефіри (нітрогліцерин, нітрогліколі, нітроклітковина, тен). З неорганіч. сполук до ВР належить аміачна селітра. Найбільш поширеним видом бризантних вибухових сумішей є ВР, що містять як окиснювач нітрат амонію (амоніти, амотоли, амонали) та суміші індивідуальних ВР, напр. динаміт. Суміші тротилу з гексогеном або теном (пентоліт), найбільш придатні для виготовлення шашок-детонаторів. Крім вказаних компонентів, в залежності від призначення ВР в них можуть вводитися і інш. речовини для надання ВР певних експлуатаційних властивостей, напр. сенсибілізатори, що підвищують сприйнятливість до ініціювання, або, навпаки, флегматизатори, що знижують чутливість до зовн. впливів; гідрофобні добавки - для надання ВР водостійкості; пластифікатори, солі-гасителі полум’я - в запобіжних ВР. За фізичним станом ВР класифікують на порошкоподібні, ґранульовані, пресовані, литі, пластичні, текучі. За умовами застосування ВР поділяють на незапобіжні – для висадження тільки на земній поверхні (клас І), незапобіжні – для висадження на земній поверхні і у вибоях шахт, в яких відсутнє виділення горючих газів і пилу або застосовується інертизація привибійного простору (клас ІІ), запобіжні – допущені в шахти і підземні рудники з пилогазовим режимом (класи ІІІ-VІІ). Див. також вибухові речовини найпростіші, вибухові речовини перхлоратні, вибухові речовини, що містять воду.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ НАЙПРОСТІШІ, *взрывчатые вещества простейшие, **simple explosives, simple blasting agents; ***gewöhnliche Sprengstoffe – спільна назва вибухових сумішей на основі амонійної селітри з дизельним пальним, які відрізняються простотою виготовлення з вибухобезпечних компонентів безпосередньо на гірничому підприємстві (динамони, ігданіт). Застосовують як на відкритих, так і на підземних гірничих роботах. Н.в.р. є одними з найбільш економічних промислових ВР.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ПЕРХЛОРАТНІ, *взрывчатые вещества перхлоратные, **perchlorate explosives; ***Perchloratite, Perchloratsprengstoffe - вибухові суміші, в яких як окиснювачі використовуються солі хлорної к-ти (перхлорати калію, натрію, амонію). Завдяки великому вмісту кисню перхлоратні солі є найбільш ефективними окиснювачами і утворюють вибухові суміші з вищою потенційною енергією, ніж аміачно-селітряні ВР. Гол. недоліком перхлоратів є їх висока чутливість до тертя і удару, тому вони дуже небезпечні у виробництві і використанні. Найбільш безпечні водовмісні В.р.п. які поряд з перхлоратами містять інш. водорозчинні окиснювачі (нітрати амонію, натрію і інш.). В.р.п. використовуються в Японії (карліти) і Франції (севреніти).

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, ЩО МІСТЯТЬ ВОДУ, *водосодержащие взрывчатые вещества,**explosive slurry, ***wasserhaltige Sprengstoffe - вибухові речовини на основі амонійної селітри, пластифіковані водною желатиною. Вперше запропоновані амер. вченим М.А.Куком в 50-х рр. ХХ ст. В Україні до них належать акватоли, акваніти, акванали, іфзаніти, карботоли, в США і Канаді - паурвекс, товекс, гідромекс, ДВА, айримайт, айригел та ін. Застосовують для відкритих та підземних робіт в сухих і обводнених міцних г.п., де необхідна висока концентрація енергії вибуху. У залежності від вмісту і в'язкості желатини розрізняють в’язкотекучі (в’язкоплинні), драглисті та високов'язкі пластичні ВР, що містять воду. Використання цих ВР на окр. гірничих підприємствах досягає 20% від загального об'єму ВР.

ВИБУХОВІ РОБОТИ, *взрывные работы, **blasting, shotfiring; ***Schießarbeiten, Schießen - роботи, що виконуються за допомогою ВР з метою руйнування твердих середовищ вибухом при видобуванні корисних копалин, проведенні гірничих виробок та у будівництві. В залежності від способу розташування заряду, його форми і величини застосовують такі методи В.р: зовнішніх (накладних), шпурових, котлових, малокамерних, свердловинних, камерних зарядів та метод вибуху на "викид". Розрізняють підготовчій етап В.р., власне В.р., заключний етап В.р. Підготовчий етап включає підбір персоналу і зберігання ВР (вибухових речовин), оформлення документів на ведення В.р. Власне В.р. включає розробку проекту вибуху або паспорта буровибухових робіт, підготовку ВР до використання, їх транспортування до місця вибуху, виготовлення патронів-бойовиків, зарядження і забійку зарядів ВР, монтаж вибухової мережі та ініціювання зарядів. Останній етап В.р. включає огляд місця вибуху та, при необхідності, ліквідацію залишків ВР, що не вибухнули, а також зарядів, які відмовили.

ВИБУХОВІСТЬ (гірських порід), *взрываемость (горных пород); **explosibility of rocks, blastability of rocks; ***Sprengbarkeit von Gesteinen - характеристика спротиву гірських порід руйнуванню під дією вибуху; визначається кількістю еталонної ВР або кількістю енергії ВР, необхідної для утворення вирви вибуху певних розмірів. Іншим способом оцінки В. г.п. є визначення максимальної лінії найменшого спротиву г.п., при якій вибух заряду еталонної ВР ще здійснює відрив породи від масиву. Стосовно свердловинних зарядів розрізняють В. легку, середню, важку та вельми важку. В. залежить від міцності, в'язкості, пружних і пластич. властивостей, густини г.п., а також від їх зернистості, шаруватості, кліважності, тріщинності.

ВИБУХОГІДРАВЛІЧНА ВІДБІЙКА, *взрывогидравлическая отбойка, **hydraulic blasting, ***Tränkungsschießen - руйнування гідромоніторними струменями води привибійної частини масиву, попередньо ослабленого вибухом. Застосовується при розробці вугілля міцністю f > 2 і відбійці вугілля в коротких вибоях при безлюдному вийманні з гідротранспортом. У процесі вибухових робіт при В.в. частина масиву відбивається, а частина послаблюється великою кількістю тріщин. Заряди ВР висаджують в довгих (глибоких) свердловинах (найбільш ефективний і безпечний спосіб) або в шпурах довж. до 3 м і від 3 до 6 м.

ВИБУХОЗАХИСТ, *взрывозащита, **explosion protection, ***Explosionsschutz - комплекс заходів забезпечення нормальної експлуатації технологічного обладнання в місцях, небезпечних по вибуху газу або пилу (гірн. виробки шахт, збагач. ф-ки і інш.). Забезпечується технічно та організаційно. Особливу значення у В. має вибухозахищене електроустаткування, виконання правил безпеки ведення робіт, осланцювання гірничих виробок, контроль шахтної (рудникової) атмосфери тощо.

ВИБУХОЗАХИСТ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, *взрывозащита электрооборудования, **explosion protection of electric equipment, ***Explosionsschutz der Elektroanlagen - конструктивне і (або) схемне рішення, що забезпечує вибухозахист електротехнічного пристрою. Сукупність засобів В.е. встановлюється нормативними документами. Найбільше застосування для потужного електрообладнання отримав вид захисту вибухонепроникна оболонка, для обладнання малої потужності (дек. дес. Вт - 300 Вт) - іскробезпечний електричний ланцюг. В окремих випадках застосовують інші види В.е.: захист виду "е", заповнення або продувка оболонки під надлишковим тиском, масляне заповнення оболонки, кварцове заповнення оболонки, автоматичне захисне відключення електрообладнання, спеціальний вид вибухозахисту електрообладнання. З.М. Іохельсон.

ВИБУХОЗАХИЩЕНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ - Див. рудникове вибухозахищене електрообладнання. Див. також рудникове електрообладнання.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ГАЗИ, *взрывоопасные газы, **explosive gases, ***explosive Gase, explosionsgefährdete Gase - горючі гази, що здатні утворювати з повітрям вибухову суміш. В шахтній атмосфері можуть знаходитися такі В.г.: бутан, водень, метан, оксид вуглецю, пропан, сірководень, етан, етилен та ін. вуглецеві гази і пара.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВУГІЛЬНОГО ПЛАСТА, *взрывоопасные свойства угольного пласта, **explosive properties of coal seam, ***explosionseigenschaften des Kohlenflözes; explosionsgefährdete Eigenschaften der Kohlenschicht - природні особливості вугільного пласта, що зумовлюють можливість раптового викиду вугілля та газу при наявності сприятливих для цього гірничотехнічних умов.

ВИБУХОНЕПРОНИКНА ОБОЛОНКА, *взрывонепроницаемая оболочка, **flameproof enclosure, ***druckfeste Kapselung; explosionsdicht Hülle - оболонка, яка витримує тиск вибуху всередині неї і запобігає поширенню вибуху в оточуюче вибухонебезпечне середовище. Основні характеристики В.о.: • Вибухонепроникне з’єднання - з’єднання частин оболонки, через щілини якого вибух всередині оболонки не поширюється в оточуюче вибухонебезпечне середовище з встановленим коефіцієнтом запасу. • Вибухозахисна поверхня - поверхня в частині оболонки, яка спільно з прилеглою поверхнею утворює щілину вибухонепроникного з’єднання. • Ширина щілини плаского вибухонепроникного з’єднання - відстань між пласкими вибухозахисними поверхнями частини оболонки, які утворюють пласке вибухонепроникне з’єднання (в залежності від вільного об’єму оболонки перебуває в межах 0,3-0,5 мм). • Ширина щілини циліндричного вибухонепроникного з’єднання - максимально можлива відстань між циліндричними вибухозахисними поверхнями частин оболонки, яка визначається як різниця діаметра отвору та вала в циліндричному вибухонепроникному з’єднанні (в залежності від вільного об’єму оболонки знаходиться в межах 0,3-0,75 мм).. • Ширина радіальної щілини – відстань між поверхнями отвору і вала в циліндричному з’єднанні. • Довжина щілини - найкоротший шлях по вибухозахищеній поверхні з оболонки в оточуюче середовище або з одного відділення в інше на ділянці, де відсутній отвір для болта або іншого елемента кріплення. • Параметри вибухонепроникного з’єднання - значення ширини та довжини щілини, яке забезпечує вибухонепроникність оболонки з встановленим коефіцієнтом запасу. • Вільний об’єм оболонки (відділення) - внутрішній об’єм оболонки за винятком об’єму, який займають функціональні елементи електрообладнання. Об’єм, який займають електролампи включають у вільний об’єм. Вид вибухозахисту "вибухонепроникна оболонка" реалізується у всіх видах рудникового вибухозахищеного обладнання. З.М.Іохельсон.

ВИБУХОНЕПРОНИКНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, *взрывонепроницаемое электрооборудование, **flameproof electrical equipment, ***explosionsdurchschlaggeschütze Elektroanlagen, explosionsdicht elektrische Ausrüstung - різновид вибухозахищеного електроустаткування, вибухобезпечність якого забезпечується за рахунок замкнення його елементів або всього пристрою в спеціальну вибухонепроникну оболонку. Оболонка конструюється таким чином, щоб витримувати тиск газів вибуху і не допускати поширення внутрішнього спалаху через зазори або отвори у навколишнє вибухонебезпечне середовище.

ВИБУХОСТІЙКА ПЕРЕМИЧКА, *взрывоустойчивая перемычка, **explosion-proof stopping, safety barrier, ***Schutzdamm - шахтна перемичка, що споруджується з метою запобігання руйнуванню гірничих виробок вибуховою хвилею, що утворюється при вибуху рудникових газів або(та) пилу.

ВИВАЛ, *вывал, **fall, ***Abbruch - місцеве випадання в гірничу виробку частини порід або корисної копалини, що відокремилась від масиву.

ВИВЕРЖЕНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *изверженные горные породы, **eruptive rock, igneous rock, volcanic rock; ***vulkanisches Gestein - породи, що утворилися внаслідок охолодження і кристалізації магми. За вмiстом кремнезему магматичнi породи подiляються на кислi, середнi, основнi та ультраосновнi. Див. також вулканічні гірські породи.

ВИВІТРЮВАННЯ, *выветривание, **erosion, weathering, degradation, disengagement; ***Verwitterung - процес руйнування і змін гірських порід в умовах земної поверхні або недалеко від неї під впливом екзогенних факторів - механічної і хімічної дії компонентів атмосфери, води та живих організмів. Відповідно виділяють фізичне, хімічне і біогенне(органогенне) вивітрювання; розрізняють наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання. Див. родовища вивітрювання, десилікація.

ВИВІТРЮВАННЯ ВУГЛЕКИСЛОТНЕ – процес хімічного вивітрювання, що відбувається під впливом вуглекислоти та води. В результаті В.в. утворюються водорозчинні сполуки. Відбувається В.в. за наступною схемою:

Na₂Al₂Si₆O₈ + CO₂ + 2H₂O = Na₂CO₃ +

+ H₃Al₂Si₂O₈* H₂O + 4SiO₂;

Na₂CO₃ → 2Na⁺ + CO₃^2-.

ВИВІТРЮВАННЯ ІНСОЛЯЦІЙНЕ – процес руйнування г.п. в результаті їх розтріскування при різких коливаннях температур, особливо від нагрівання сонцем.

ВИВІТРЮВАННЯ СІРЧАНОКИСЛОТНЕ – процес хімічного вивітрювання, що відбувається під впливом кисню і води. В результаті В.с. утворюють ся водорозчинні сполуки. Відбувається за наступною схемою:

2FeS₂ + 7O₂ + 2H₂O = 2FeSO₄ + 2H₂SO₄;

FeSO₄ → Fe²⁺ + SO₄^2-;

H₂SO₄ → 2H⁺ + SO₄^2-.

ВИВІТРЮВАННЯ ФІЗИЧНЕ - сукупність процесів механічного руйнування мінералів і гірських порід без зміни їх складу під впливом добових коливань температури, замерзання і відтавання води в тріщинах, механічного виносу часток водою або вітром. Фізичне вивітрювання особливо характерне для територій з арктичним кліматом і високогірних районів.

ВИВІТРЮВАННЯ ХІМІЧНЕ – процес руйнування г.п. під дією природних вод (атмосферних, поверхневих, ґрунтових, підземних), який супроводжується розчиненням та вилуговуванням мінералів порід. Внаслідок цього відбувається насичення вод хім. елементами, які містяться в мінералах.

ВИВІТРЮВАННЯ ВИБІРКОВЕ, *выветривание избирательное, **selective weathering; ***selektive Verwitterung – процес руйнування г.п., характер і інтенсивність якого обумовлений г.ч. їх різним складом, структурою, текстурою та ін. Напр., темнозабарвлені г.п., які сильно поглинають теплове випромінення, фізично вивітрюються швидше у порівнянні з світлозабарвленими з високою відбивною здатністю. В аридних умовах затемнені ділянки скелястих виходів г.п. вивітрюються хімічно інтенсивніше, ніж освітлені (вічкове вивітрювання).

ВИГАЗОВАНИЙ ПРОСТІР, *выгазованное пространство, **space mined by gasification, ***Еntgasungshohlraum, Vergasungshohlrаum - простір, утворений в покладі к.к. внаслідок підземної газифікації.

ВИГОДСЬКА УЛОГОВИНА – низькогір’я масиву Горган на межиріччі Сукілю та Свічі в Долинському р-ні Ів.-Франківської обл. Розміри 15х7 км. Висота 500-900 м, макс. – 1158 м (г.Лиса). Складається з піщано-глинистих відкладів, пісковиків, сланців. У межах В.у. поблизу с. Шевченкового пробурена найглибша в Карпатах свердловина глибиною 7520 м.

ВИГОРАННЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, ДЕФЛАГРАЦІЯ, *выгорание ВВ, **deflagration, burnout of explosives, ***Auspfeifen der Sprengstoffe, Deflagration der Sprengstoffe, Abbrennen der Sprengstoffe - перехід детонації ВР в горіння заряду BР з швидкостями від дек. мм до сотень м на секунду. Виникає при порушенні нормального режиму детонації і відмові BР внаслідок дефектності засобів ініціювання, недостатнього початкового імпульсу, при порушенні суцільності заряду, утворенні перемичок між патронами (з бурового борошна і штибу), падінні детонац. здатності BР внаслідок ущільнення, при зволоженні і злежуванні. В.в.р. призводить до зниження ефективності вибухових робіт, виникнення пожеж (запалення вугільного пилу) або вибуху горючих газів та пилу в шахтах. Для запобігання В.в.р. підвищують детонац. здатність BР шляхом введення сенсибілізаторів та більш ретельного подрібнення активних компонентів; знижують займистість ВР введенням в його склад спец. добавок або оточенням BР рідкою оболонкою та інш.

ВИГОРІЛИЙ ОБ’ЄМ ПЛАСТА, *выгоревший объем пласта; **volume of burned out part of reservoir; ***gebranntes Schichtenvolumen – частина об’єму нафтонасиченого пласта, через яку пройшов фронт горіння під час реалізації процесу внутрішньопластового горіння.

ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКЕ ВУЛКАНІЧНЕ ПАСМО – геоморфологічна підобласть Українських Карпат. Простягається смугою завдовжки 120 км з півн.-заходу на півд.-схід. Тип рельєфу низькогірний, ерозійно-денудаційний. Висоти 350-500 м. Пасмо виникло в пліоцен-антропогеновий час як результат вулканічної діяльності. В геолог. будові беруть участь вулканічні гірські породи – андезити, андезито-базальти, дацити, туфи.

ВИДОБУВАННЯ (ДОБУВАННЯ) КОРИСНИХ КОПАЛИН, *добыча полезных ископаемых, **mining, output; ***Abbau, Gewinnung, Förderung - дія, власне процес добування корисних копалин з надр в результаті їхньої розробки: твердих - підземним та відкритим способами; рідких та газоподібних - фонтануванням і відкачуванням з свердловин; розсолу та розчинів - випаровуванням або іншими методами.

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ (ГАЗУ), *добыча нефти и газа; **oil (gas) recovery; ***Erdölgewinnung (Erdgasgewinnung) – вибирання, вилучення, діставання з надр землі нафти (газу) як процес.

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ ВТОРИННЕ, *добыча нефти вторичная; **secondary oil production; ***Sekundärerdölförderung – розробка енергетично виснажених нафтових пластів нагнітанням у них води або газу. Відмінність В.н.в. від розробки з підтримуванням пластового тиску (ППТ) – введення енергії в пласт після виснаження його власної енергії. Фізична суть витіснення нафти з пласта в обох випадках однакова. В зв’язку з широким поширенням методів ППТ (85% всього видобутку нафти) термін "В.н.в." у нас своє значення втратив. У США під В.н.в. розуміють також відповідну розробку як виснажених, так і невиснажених пластів відразу після періоду первинного видобування на будь-якій стадії.

ВИДОБУВНИК, *добытчик; **miner, ***Gewinner; Förderer – фахівець з видобування (корисних копалин).

ВИДОБУТІ ЗАПАСИ, *извлекаемые запасы; **recoverable reserves; ***entnehmende Bestande, ausbringende Reserven – запаси, які можна вилучити із покладу при найповнішому і раціональному використанні сучасної техніки і технології.

ВИДОБУТОК (КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ), *добыча (полезного ископаемого), **mining, recovery, output; ***Abbau, Gewinnung - 1) Кількість корисної копалини, добута з надр за певний проміжок часу. 2) Процес добування корисних копалин.

ВИДОБУТОК НАФТИ (ГАЗУ), *добыча нефти (газа); **oil (gas) recovery; ***Erdölförderdermenge (Erdgasforderdermenge) Erdölförderderleistung (Erdgasförderderleistung) – певна кількість нафти (газу), видобутої з надр землі (як наслідок процесу видобування).

ВИДОБУТОК НАФТИ В БЕЗВОДНИЙ ПЕРІОД, *добыча нефти в безводный период; **water-free oil production period, water-free oil production range; ***Erdölgewinnung in der wasserhaltigen Periode – кількість нафти, видобутої зі свердловини (або експлуатаційного об’єкта в цілому) до появи значної кількості води в продукції.

ВИДОБУТОК НАФТИ У ВОДНИЙ ПЕРІОД, *добыча нефти в водный период; **water oil production period; ***Erdölgewinnung in der wasserhaltigen Periode – кількість нафти, видобутої зі свердловини (або експлуатаційного об’єкта в цілому) після появи води у видобувній продукції.

ВИЗНАЧЕННЯ ВИБІЙНОГО ТИСКУ, *определение забойного давления; **bottom-hole pressure determination; ***Bestimmung des Sohlendruckes – вимірювання тиску глибинним манометром біля покрівлі пласта під час усталеного режиму роботи свердловини (часто перед зупинкою свердловини для вимірювання пластового тиску).

ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАСТОВОГО ТИСКУ, *определение пластового давления; **reservoir pressure determination; ***Bestimmung des Schichtendruckes; Ausbruch, Eruption – при нафтовидобутку у випадку однопластового експлуатаційного об’єкта – вимірювання тиску свердловинним (глибинним) манометром біля покрівлі пласта після зупинки свердловини і повного відновлення в ній тиску; у випадку багатопластового об’єкта – екстраполяція до перетину з віссю тиску індикаторних діаграм в координатах дебіт-тиск кожного пласта, одержаних у результаті випробування свердловин свердловинним (глибинним) витратоміром і свердловинним (глибинним) манометром на декількох усталених режимах роботи.

ВИЇМКА (ВИЙМАННЯ), *выемка, **mining, winning, extraction; ***Abbauen, Gewinnung - добування гірських порід безпосередньо з масиву.

ВИЇМКА ВАЛОВА, *выемка валовая, **bulk minіng extraction, bulk winning getting; ***Bruttogewinnung, Gesamtgewinnung - спосіб видобутку твердих к.к. без виділення породних пропластків, різного роду включень, а також сортування вугілля, руд. В.в. дозволяє збільшити на 15-20% продуктивність праці виймального обладнання, але призводить до розубожування к.к. на 40-80%.

ВИЇМКА ПОШАРОВА (ШАРОВА), *выемка слоевая, **bench mining, slice mining; ***Scheibenabbau - розробка товщі г.п. з послідовною їх виїмкою шарами. На кар'єрах проводиться при потужності товщі г.п., більшій за висоту черпання виїмково-навантажувального обладнання. Уступ розробляють горизонтальними, похилими або крутими шарами. Переваги: можливість розробки високих уступів малогабаритним екскаваційним обладнанням, концентрації гірничих робіт, скорочення кількості трансп. горизонтів, зниження енерговитрат на руйнування г.п. за рахунок використання сил гравітації. Це дозволяє відпрацьовувати уступи вис. до 50 м при зменшенні в 3-5 раз металоємності в порівнянні з традиц. екскаваційним обладнанням. У випадку крутоспадних і видовжених в плані родов. В.п. виключається переміщення розкриву на зовніш. відвали, що скорочує дальність внутрішньо-кар’єрних перевезень в 2-3 рази. Крім того, різко зменшуються площі землі, які призначаються для розміщення зовнішніх відвалів (до 2-4 км² на кожному кар'єрі). На шахтах принципи В.п. реалізовані в ряді систем розробки рудних і вугільних родовищ. При розробці рудних покладів горизонтальними або слабкопохилими шарами з закладанням виїмка проводиться знизу вгору шарами вис. 2-3 м і більше. Відпрацювання рудних покладів похилими (30-40^о) шарами з закладанням дозволяє транспортувати руду до рудоспусків і розміщувати закладний матеріал в очисному просторі самопливом. Виїмку похилими шарами звичайно застосовують при потужності рудного тіла менше 3-4 м. На вугільних родов. В.п. застосовується на потужних пологих, похилих і крутих пластах. Ведеться вона похилими, горизонтальними і поперечно-похилими шарами. В.п. пологих і похилих пластів потужністю понад 5 м виконується похилими шарами. Товщина кожного з них, як правило, 2,2-2,7 м. В.п. похилих і крутих пластів потужністю понад 5 м, а також пластів невитриманого залягання здійснюють похилими шарами з застосуванням гнучкого перекриття. В.п. крутих пластів з обваленням похилими шарами здійснюють також з підповерховим обваленням під гнучким перекриттям.

ВИЇМКОВА (ВИЙМАЛЬНА) ДІЛЬНИЦЯ, *выемочный участок, **mining district, mining area; ***Gewinnungsabteilung - дільниця одного пласта, що вміщена в межах одного підповерху та одного крила виїмкового поля. При розробці лавами-поверхами поняття виїмкового поля та В.д. співпадають.

ВИЇМКОВЕ (ВИЙМАЛЬНЕ) ПОЛЕ ШАХТИ, *выемочное поле шахты, **panel mine section, mining extracted areа, ***Abbaufeld - частина пласта в межах поверху, яку розробляють із застосуванням дільничних (проміжних) бремсберґів, скатів, квершлаґів. Розмір поля по простяганню на пологих пластах - 750…1500 м., на інших - 350… 500 м. Розробка пластів к.к. здійснюється на один дільничний бремсберґ, квершлаґ, скат або похил (рідко). Розрізняють В.п.ш.: двокрилі - бремсберґ (похил, скат), розташований посередині В.п.ш., а очисні роботи ведуться з обох боків від нього; однокрилі - бремсберґ (похил, скат), розташований на межі В.п.ш. При розробці пологих пластів на В.п.ш. поділяються поверхи, що складаються з двох і більше підповерхів. При розробці крутих пластів В.п.ш., як правило - частина поверху, розташована між двома дільничними (проміжними) квершлаґами, що проводяться через кожні 100-400 м за простяганням. Розміри В.п.ш. визначаються з розрахунку забезпечення мінімуму експлуатаційних витрат на 1 т видобутої к.к; змінюються від дек. сотень м до 1,2 км (за простяганням) і від дек. десятків м до 0,5 км (за падінням).

ВИЇМКОВО (ВИЙМАЛЬНО)-НАВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ, *выемочно-погрузочные работы, **extraction (mining) and loading, ***Gewinnungs- und Ladearbeiten - комплексний процес відокремлення гірничої маси від масиву або навалу та переміщення її в транспортні засоби одним із видів основного гірничого устаткування. В.-н.р. - один з основних технологічних процесів у кар’єрах. Їх питома вага у заг. витратах на відкриту розробку родовищ досягає 25%. У залежності від положення вибою відносно рівня розташування виїмково-навантажувальної машини виділяють В.-н.р. з верхнім, нижнім і змішаним черпанням. В.-н.р. виконуються виїмково-навантажувальними машинами циклічної (одноковшові екскаватори і навантажувачі) і безперервної (роторні і ланцюгові екскаватори) дії. З усіх типів одноковшових екскаваторів найчастіше на кар'єрах застосовуються прямі механічні лопати і драґлайни. Ефективність В.-н.р. при навантажуванні гірн. маси на залізничний і автомобільний транспорт значно мірою залежить від організації обмінних операцій на уступах, поєднання параметрів виїмково-навантаж. і трансп. обладнання, взаємоузгодження В.-н.р. з ін. суміжними процесами. Повне узгодження процесів виймання і навантажування з ін. суміжними роботами проводиться при розробці паспортів вибоїв і типових технол. схем ведення гірн. робіт.

ВИЇМКОВО-ТРАНСПОРТНЕ СУДНО, *выемочно-транспортное судно, **trailing dredger, ***Baggertransportschiff - самохідне ґрунтодобувне судно, що забезпечує виймання, піднімання в трюм, а також доставку і вивантаження ґрунту. Сучасні В.-т.с. застосовують при видобутку піску і ґравію з рік, озер, на шельфах морів і океанів в р-нах, не захищених від хвиль, з течіями та інтенсив-ним судноплавством. Найбільш поширені землесосні В.-т.с. Землесосні В.-т.с. забезпечують глибину ґрунтозабору 20-30 м, а у окремих суден до 35 м. Продуктивність ґрунтопомпового обладнання по пульпі - 15000-27 000 м³/год, концентрація твердого в пульпі 30-75%. Перспективними є В.-т.с. обладнані ерліфтними установками. Вони можуть використовуватися як на внутнішніх водоймах, так і в морях та океанах. Сучасні ерліфтні В.-т.с. (земснаряди) для внутрішніх водойм забезпечують глибину ґрунтозабору 10-70 м (ерліфт Бадж-71, США - до 120 м). Продуктивність по ґрунту - від 40 до 1000 і більше м³/год. Ерліфтні В.-т.с. для морів та океанів забезпечують глибину ґрунтозабору 1000 м (в Україні є розробки, що забезпечують глибину ґрунтозабору 6000 м).

вгору