ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) ЗАСОБИ, *взрывания средства, **explosive means, ***Sprengmittel — засоби, за допомогою яких передається початковий імпульс заряду до ВР і збуджується її вибух (детонація). До В.з відносять капсулі-детонатори, електродетонатори, детонуючий шнур, шнур Нонель, вогнепровідний шнур, засоби для займання вогнепровідного шнура, електрозапалювачі, піротехнічні уповільнювачі (детонаційні реле) тощо.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) КОНТУРНЕ, *взрывание контурное, **smoothwall blasting; ***Profilsprengen - спосіб заряджання і висаджування зарядів в оконтурюючих шпурах (свердловинах), що забезпечує отримання відносно рівної поверхні виробки з мінімальними порушеннями суцільностібічних порід за межами її проектного профілю. Застосовується в гірн. справі при проведенні виробок, а також в гідротехн. і трансп. будівництві при спорудженні тунелів, камер і виїмок у скельних породах. Розрізняють попереднє і наступне В.к. Застосування В.к. дозволяє зменшити обсяг переборів породи за проектним контуром, підвищити стійкість укосів уступів, виїмок і гірн. виробок, знизити витрати на їх підтримку і ремонт у процесі експлуатації, зменшити витрату матеріалів при зведенні кріплення, а в досить стійких породах використати більш економічне набризк-бетонне кріплення.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) КОРОТКОУПОВІЛЬНЕНЕ, *взрывание короткозамедленное, **millisecond delay, short-delay blasting; ***Sprengen mit Kurzintervallzündung - послідовне висаджування окремих зарядів або окремих груп зарядів із заздалегідь заданими проміжками часу, що вимірюються мілісекундами. Здійснюється звичайно при застосуванні електродетонаторів короткоуповільненої діїдії, а при висаджуванні детонуючим шнуром — шляхом піротехнічних уповільнювачів. Застосування В.к. зменшує сейсмічну діюдію вибуху та збільшує корисне використання його енергії, внаслідок чого зменшується питома витрата ВР, покращується дроблення середовища вибухом, зменшуються заколи і ширина розвалу підірваної маси. Послідовність висаджування окремих зарядів або їхніх груп в часі і просторі характеризується схемою розстановки уповільнень. Впровадження В.к. на гірнич. підприємствах дозволило застосовувати на кар'єрах багаторядне висадження свердловинних зарядів і істотно збільшити обсяг масових вибухів при зростанні інтенсивності дроблення порід і зниженні сейсміч. впливу на навколишні споруди; поліпшити техніко-економіч. показники роботи бурового, вантажного і трансп. обладнання; збільшити безпеку виконання вибухових робіт в шахтах, небезпечних за вибухом газу або пилу і темпи проведення підгот. виробок.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) МИТТЄВЕ, *взрывание мгновенноe, **instantaneous explosion, momentary explosion, instantaneous blasting; ***augenblickliches Sprengen, blitzschnelles Sprengen, Momentzündung — одночасне ініціювання групи з більш-менш значної кількості зарядів. Здійснюється за допомогою електричного методу висаджування електродетонаторами миттєвої дії або за допомогою мережі детонуючого шнура. Застосовується при двосторонніх вибухах на викид і вибухах на скид. Застосовується для утворення подовжених виїмок (траншей, каналів) і відбійки руди на кар'єрах і шахтах при однорядному розташуванні зарядів, при висадженні контурних шпурів або свердловин, а також в тих випадках, коли є небезпека пошкодження сусідніх зарядів, якщо вони будуть висаджені зі сповільненням. При електрич. підриванні електродетонатори сполучаються, як правило, послідовно або паралельно, рідше застосовують змішані схеми з'єднання. У всі детонатори, ввімкнені в мережу, струм надходить одночасно, однак внаслідок їх різної чутливості інтервал часу між вибухом найменш і найбільш чутливого електродетонатора може досягати 0,6-2,0 мс. При В.м. спостерігаються підвищений сейсміч. вплив вибуху на навколишні об'єкти, гірше дроблення і менша ефективність дії кожного заряду, тому частіше використовують короткосповільнене висадження та сповільнене висадження.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) РІВНЕ, *взрывание гладкое, **even explosion, ***ebene Explosion - різновид висадження (підривання) контурного, спосіб заряджання та висаджування зарядів оконтурюючих шпурів і свердловин, який забезпечує отримання рівної поверхні виробок без порушення масиву породи за межами проектного контуру. Для В.р. характерне: зближене розташування шпурів або свердловин, застосування розосереджених зарядів (заряд-гірлянда) з патронів ВР.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СПОСОБИ, *взрывания способы, **methods of explosion, ***Sprengverfahren - сукупність прийомів висаджування зарядів ВР в заданій послідовності і в заданий момент часу з використанням засобів, що забезпечують безпеку вибуху. В.с. класифікуються в залежності від: застосовуваних засобів - висадження вогневе, електричне, електровогневе, детонуючим шнуром. В залежності від інтервалів між вибухами окремих зарядів в серії розрізняють такі В.с.: миттєве, уповільнене, короткоуповільнене. Крім того, є В.с. однорядні або багаторядні на вільну поверхню та в затиснутих умовах. Див. також безкапсульне висадження, безполум’яне висадження.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СТРУСНЕ, *сотрясательное взрывание, **shock blasting, ***Erschütterungssprengen - вибухові роботи, що виконуються з дотриманням особливих вимог на пластах, схильних до раптових викидів вугілля і газу при проведенні по вугіллю горизонтальних виробок та похилих виробок зверху вниз, при вийманні вугілля у лавах, у виробках, що проводяться по породах, небезпечних по викидах, при розробці пластів у місцях геологічних порушень у випадку виявлення ознак раптових викидів.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СХЕМА УПОВІЛЬНЕННЯ - Див. схему уповільнення висаджування.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) УПОВІЛЬНЕНЕ, *взрывание замедленное, **delay firing, delay blasting; ***verzögertes Sprengen — послідовне висаджування зарядів в одній групі або послідовне висаджування декількох груп або рядів через задані проміжки часу, що називаються інтервалами уповільнення. В.у. може бути здійснене за допомогою електродетонаторів уповільненої дії з інтервалами від частки секунди до декількох секунд, а також шляхом електрозапалювальних трубок; величина інтервалу уповільнення в цьому випадку регулюється зменшенням довжини відрізка вогнепровiдного шнура в трубці. Застосовується при проведенні підземних гірн. виробок (безпечних за газом або(та) пилом), при висадженні г.п. на викид і скидання. В.у. здійснюється електричним, вогневим або електровогневим способом. При електровисадженні інтервали уповільнення складають 0,5; 1; 2; 4; 6; 8 і 10 с. Точного інтервалу уповільнення при вогневому і електровогневому висадженні отримати не можна. Заряди при В.у. розташовуються так, щоб виключалася можливість їх пошкодження або порушення вибухом попередніх зарядів.

ВИСКОВА ЛІНІЯ, *отвесная линия, **sight line, the vertical(line); ***Lot-Linie - напрям сили тяжіння в даній точці земної поверхні. В.л. не зберігає абсолютно незмінного положення (напряму) по відношенню до нерухомих предметів (внаслідок збурення від Сонця та Місяця здійснює добові коливання приблизно 0,02").

ВИСНАЖЕННЯ ГАЗОВОГО ПОКЛАДУ, *истощение газовой залежи; **depletion of a gas pool; ***Gaslagererschöpfung – зменшення початкових запасів газу в продуктивному пласті, пов’язане з його видобуванням. Характеризується зниженням середнього пластового тиску в покладі (пластових тисків у різних точках газоносного пласта). Якщо при цьому не відбувається проривання пластової (контурної або підошовної) води, то В.г.п. протікає в умовах газового режиму, в протилежному випадку – водонапірного режиму. Надходження пластової води приводить до формування мікро- і макрозащемлених об’ємів газу, обводнення експлуатаційних свердловин, а значить, зменшення кінцевого коефіцієнта газовилучення (конденсатовилучення) із пласта. В процесі виснаження газового покладу зменшуються дебіти свердловин, виникає необхідність їх добурювання для підтримування заданого рівня видобутку газу, відбувається пружна деформація продуктивного колектора, погіршення його ємнісних і фільтраційних параметрів. Виснаження газового покладу приводить до необхідності введення в експлуатацію компресорної станції (для забезпечення транспортування газу на велику відстань або подавання його іншому споживачеві). Система промислової підготовки продукції в ряді випадків змінюється. Техніко-економічні показники видобування і обробляння газу внаслідок В.г.п. погіршуються. Процес виснаження газового покладу в кінцевому підсумку призводить до того, що видобування газу з даного покладу стає економічно нерентабельним.

ВИСНАЖЕННЯ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ, *истощение нефтяной залежи; **deplefion of an oil pool; ***Erdöllagererschöpflung – зменшення початкових запасів нафти в продуктивному пласті, пов’язане з її видобуванням. Супроводжується зменшенням пластової енергії. Розрізняють такі різновиди режиму виснаження нафтового покладу: пружноводонапірний, газованої рідини (режим розчиненого газу), гравітаційний і газонапірний. При пружноводонапірному режимі нафта видобувається із пласта за рахунок вивільнення енергії пружно стиснених порід і насичуючих їх рідин, а також енергії напору крайових вод пласта. Режим розчиненого газу виникає після пружноводонапірного режиму в разі зниження пластового тиску в покладі нижче тиску насичення нафти газом, а також у покладах, ізольованих від навколишньої пластової системи; приплив нафти в цьому випадку зумовлений енергією розширення газу, що виділяється з нафти. Гравітаційний режим характеризується витіканням нафти із пласта під дією сили тяжіння; виникає звичайно після розробки покладу в режимі розчиненого газу. Газонапірний режим спостерігається в покладах з природною початковою або вторинною газовою шапкою. При сприятливих умовах (динамічний коефіцієнт в’язкості нафти від 1 до 5 МПа*с, незначна неоднорідність пласта) у випадку водонапірного режиму із пласта видобувається 50–70% нафти, що в ньому міститься, при режимі газованої рідини – 5–20%, гравітаційному 30–40% (за умови дуже тривалої розробки), газонапірному – 20–30%. Розробка нафтових родовищ на режимах виснаження в основному неекономічна. Для підвищення нафтовилучення із пласта і економічних показників розробки родовища застосовують різні види дії на нафтові пласти, запобігаючи розвитку в покладах режимів В.н.п.

ВИСОК, *отвес, **sight, bob, plumb bob; ***Lot, Senkblei - пристосування для позначення в натурі вискової лінії (вертикалі). Традиційний В. складається з шнурка (мотузка) та підвішеного до нього тягарця. Крім традиційних в кінці ХХ ст. використовуються також В. оптичні, зокрема лазерні, які забезпечують проектування вискової лінії на відстані. За призначенням В. поділяють на загального вжитку, шахтні (plumb bob), проеціювальні, прохідницькі, центрувальні тощо. Див. також шахтні виски.

ВИСОКОКОНЦЕНТРОВАНІ ВОДОВУГІЛЬНІ СУСПЕНЗІЇ (ВВВС), *высококонцентрированные водоугольные суспензии (ВВУС), **highly loaded coal-water slurries, – водовугільні суспензії з підвищеною концентрацією вугільної речовини. Склад ВВВС: 62-65 % вугілля подрібненого до рівня 0-(100-250) мкм., 37-34 % води та біля 1% хімічних добавок - пластифікаторів. У деяких видах ВВВС вміст вугілля досягає 80%. В’язкість кондиційних ВВУС, як правило, знаходиться в межах 0,5-1,2 Па*с, седиментаційна стабільність – 30 діб. Найбільш технологічним, економічним і сприятливим фактором для максимально щільної упаковки частинок твердої фази в одиниці об’єму суспензії, є бімодальний характер розподілу частинок за розмірами з певним співвідношенням крупної (100-250 мкм) і дрібної (менше 40 мкм) фракцій. Доцільна частка дрібної фракції від маси твердої фази суспензії – 30-40%. Забезпечення оптимального ґранулометричного складу розв’язується індивідуально для кожного виду вугілля і залежить від його марки і властивостей: зольності, вологості, ступеня окиснення, індексу твердості і т.і. Найбільш перспективною технологією одержання ВВВС є мокре подрібнення вугілля у млині. Найперспективнішими є домішки на основі технічних лігносульфонатів (відходи при виробництві паперу за сульфітною технологією), гуматні реаґенти (натрієві солі гумінових кислот різних фракцій), поліфосфати, які ефективно діють в лужному середовищі (при рН = 9-11). Виробництво седиментаційно стійкої ВВВС на основі збагаченого (малозольного) вугілля (зольністю менше 8%) потребує більш складної технології, зв’язаної з обов’язковим двостадійним помелом вугілля для забезпечення бімодального ґранулометричного складу, а також проведення процесу приготування ВВВС на двох паралельних технологічних лініях, на яких застосовуються неоднакові домішки-пластифікатори. Продукти двох паралельних технологічних ліній змішують з одержанням стабільної суспензії. ВВВС використовують для гідравлічного транспортування (переважно в магістральних гідротранспортних системах), транспортування в автомобільних та залізничних цистернах та як рідке паливо (див. також водовугільне паливо - ВВП). А.С.Макаров.

ВИСОКОСІРЧАНИСТА НАФТА, *высокосернистая нефть; **sour crude (oil); ***hochschwefelhaltiges Erdöl – нафта із вмістом сірки понад 2%. Див. нафта.

ВИСОКОЧАСТОТНЕ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *высокочастотное разрушение горных пород, **high-frequency rock breaking, ***Hochfrequenz-Gesteinzerstörung - спосіб руйнування порід, які мають властивість напівпровідників. Здійснюється шляхом локалізованого нагріву породи під впливом високочастотного магнітного поля та утворення внаслідок цього руйнуючих напружень. Використовується при геологорозвідувальних, прохідницьких роботах та для руйнування великих брил на кар’єрах.

ВИСОКОЧАСТОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ШАХТНИЙ, *высокочастотная связь шахтная, **carrier-current communication, high frequency communication; ***Hochfrequenzverbindung - вид радіозв’язку у підземних виробках з використанням для передачі електромагнітних коливань шахтної кабельної мережі, металевих канатів, інших металевих конструкцій або спеціально прокладеного провідника. Найбільш поширений робочий діапазон частот 30...300 КГц.

ВИСОЛЮВАННЯ, *высаливание, **salting out; ***Entsalzung - виділення речовини з розчину шляхом введення в нього іншої, як правило, добре розчинної речовини - висолювача. Висолювана речовина може виділятися у вигляді нової фази - твердого осаду, рідкої або газової фази. В. може бути пов'язане зі збільшенням концентрації спільного йону чи йонної сили або зі зміною структури розчинника, також – покращання екстракції речовини додаванням електроліту в водну фазу. Протилежний В. ефект (збільшення розчинності однієї речовини в присутності іншої) називається всолюванням. В. застосовується в технологічних процесах розділення та вилучення в системах рідина-рідина або рідина-тверде тіло для переведення цінного компонента в осад або в іншу рідку фазу.

ВИСОТА ГІДРАВЛІЧНОГО СТРИБКА, *высота гидравлического прыжка; **height of hydraulic jump; ***Höhe des hydraulischen Sprunges – різниця спряжених глибин для гідравлічного стрибка, що утворюється в горизонтальному руслі.

ВИСОТА П’ЄЗОМЕТРИЧНА, *высота пьезометрическая; **piezometric head; ***piezometrische Höhe, Druckhöhe – вiдношення р / ρ·g, де р – тиск; ρ – густина рiдини; g – прискорення вiльного падiння.

ВИСОТА ПОВЕРХУ (ВЕРТИКАЛЬНА), *высота этажа (вертикальная), **level height, ***Sohlenhöhe - відстань по вертикалі між проекціями на вертикальну площину транспортного та вентиляційного штреків даного поверху. На відміну від похилої вертикальна висота поверху - величина постійна і не залежить від гіпсометрії пласта.

ВИСОТА РІВНЯ, *высота уровня; **altitude; ***Höhenlage – різниця між геодезичною висотою розглядуваної точки і площиною відліку по вертикалі вгору.

ВИСОТНА ВІДМІТКА, *высотная отметка, **bench mark, elevation, level; ***Höhenmarke, Höhenpunkt, Höhenzahl - числове значення відстані по вертикалі від прийнятої початкової горизонтальної поверхні (умовного горизонту, рівня моря) до даної точки. Див. репер.

ВИСОТНА ОСНОВА, *высотная основа, **high-altitude net, ***Höhenfestpunktnetz, Höhennetz - сітка закріплених на земній поверхні (або в гірничих виробках) пунктів, які мають висотні відмітки. Утворюється прокладанням ходів геометричного або тригонометричного нівелювання.

ВИСОТОМІР, *высотомер, **altimeter, ***Höhenmesser – 1) Маркшейдерсько-геодезичний прилад для визначення висот або перевищень ; для визначення перевищень використовуються принципи геометричного або тригонометричного нівелювання. 2) Прилад, який застосовується при аерофотозйомці для визначення висоти фотографування (радіовисотоміри, лазерні висотоміри).

ВИСХІДНИЙ ПОТІК, *восходящий поток, **upward flow (stream), ***Aufgangstrom - безперервний або уривчастий рух рідини або газу у висхідному напрямку (знизу догори) для розпушення сипкої маси в збагачувальному апараті або класифікаційному пристрої. В.п. - складова частина циклу відсадки.

ВИСХІДНИЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ПОТІК, *восходящий вентиляционный поток, **upward ventilation, upgoing air; ***Wetterauftrieb - повітряний потік, що рухається в мережі вентиляційних гірничих виробок знизу наверх.

ВИСХІДНИЙ ПОРЯДОК РОЗРОБКИ, *восходящий порядок разработки, **upward mining, ***schewebender Abbau - 1) В.п.р. світи (групи) пластів - послідовність розробки пластів в світі, при якій на даному горизонті шахти в межах блоку, поверху або всього виступу шахтного поля за падінням (підняттям) спочатку розроблюється нижній пласт світи (групи), а потім той, що лежить вище. 2) Висхідний порядок шарової розробки пласта - послідовність розробки потужного пласта, при якій в межах вийманого поля або вийманої дільниці спочатку відпрацьовують найнижчий шар, потім наступний, який лежить за ним вище і т.д. до самого верхнього. 3) В.п.р. в шахтному полі за підняттям - послідовність відробки поверхів, при якій відпрацьовують спочатку найнижчий, потім наступний, що лежить за ним вище і т.д. до самого верхнього. 4) В.п.р. панелі - послідовність розробки бремсберґової панелі, при якій спочатку відпрацьовують найнижчий ярус, потім наступний, який лежить вище за ним вище і т.д. до самого верхнього.

ВИСЯЧЕ КРИЛО ДИЗ’ЮНКТИВНОЇ ДИСЛОКАЦІЇ, *висящее крыло дизъюнктивной дислокации; **hanging wing, ***Hangendseite, Hängendflügel, gehobener Flügel - блок гірських порід, який прилягає до зміщувача у напрямку його висячого боку.

ВИСЯЧИЙ БІК, *висящий бок, **hanging wall, ***Hangende – гірська порода, яка прилягає до пласта (покладу, тектонічного порушення) з боку його покрівлі.

ВИСЯЧІ ВОДИ, *висящие воды, **perched water, ***Wässerhängende - підземні води у водоносній породі, нижче якої знаходяться породи, що не насичені водою та містять у своїх порах і порожнинах повітря.

ВИТІСНЕННЯ НАФТИ З ПЛАСТА, *вытеснение нефти с пласта, **oil displacement from а seam, ***Erdölverdrängung aus dem Flöz - заміщення нафти, що міститься в породі-колекторі, пластовою водою (газом) або робочим аґентом (водою, газом тощо) під час розробки покладу. При пром. розробці нафт. покладів В.н.п. здійснюється за рахунок перепаду тиску, зумовленого підтримкою на вибої видобувних свердловин тиску, нижчого від пластового, і безперервним або періодич. відбором флюїдів (рідин або газів) з пласта. При В.н.п. за рахунок витрачання природної пластової енергії фільтрація нафти в свердловину викликається пружним розширенням рідини і скелета породи, виділенням з нафти газу і збільшенням його в об'ємі, а також вторгненням законтурної води в поклад. У крутоспадних пластах В.н.п. зумовлюється дією сил гравітації, іноді - в поєднанні з розширенням газової шапки. Механізм В.н.п. істотно залежить від властивостей системи нафта-витісняючий аґент-порода. Якщо витісняючий аґент має більшу в'язкість, ніж нафта, то заміщення останньої відбувається одноразово, при наявності дуже вузької перехідної зони, в якій фільтруються і нафта, і вода (поршневе В.н.п.). Якщо в'язкість нафти більша, то на фронті витісняючого аґента, який вторгається в пласт, заміняється тільки частина нафти. Для підвищення ефективності В.н.п. – збільшення темпів відбирання, повноти вилучення – в пласт штучно вводять енергію шляхом нагнітання витісняючих аґентів. Здебільшого на нових родовищах, що вводяться в розробку, передбачається витіснення нафти з продуктивних пластів шляхом нагнітання води, як найбільш доступного й ефективного аґента. З 60–х рр. як витіснюючі аґенти використовують також воду з різними хімічними додатками, пару і інш. Темп відбирання нафти з покладу визначається перепадом тиску між лінією нагнітання (нагнітальними свердловинами) і зоною відбирання нафти (видобувними свердловинами), а також відстанню до лінії нагнітання. Зменшення цієї відстані досягається т.зв. розрізуванням нафтового покладу на блоки або окремі поля рядами нагнітальних свердловин. Максимальний темп відбирання може бути досягнено при площовому заводненні, коли вся продуктивна площа покладу ділиться на елементи, в кожному з яких здійснюється нагнітання води. Повнота В.н. з пласта визначається дією капілярних сил у системі нафта–витісняючий аґент–порода і структурними особливостями пустотного простору; характеризується коефіцієнтом витіснення – відношенням кількості видобутої на поверхню нафти до її початкової кількості в одиниці об’єму пласта.

ВИТIСНЕННЯ НАФТИ НЕПОРШНЕВЕ, *вытеснение нефти непоршневое; **nonpiston oil displacement; ***Verdrängung des Erdöls ohne Kolben – витiснення, при якому за фронтом витiснення одночасно рухаються витiсняючий i витiснюваний флюїди, тобто за фронтом витiснення вiдбувається рух багатофазної системи.

ВИТIСНЕННЯ НАФТИ ПОРШНЕВЕ, *вытеснение нефти поршневое; **piston oil displacement; ***Kolbenverdrängung des Erdöls – ідеальний випадок витiснення, коли в пластi мiж нафтою й водою iснує чiтка межа подiлу, попереду якої рухається нафта, а позаду – тiльки вода, тобто бiжучий водонафтовий контакт спiвпадає з фронтом витiснення. Використовується термін В.н.п. як спрощена модель для розв’язування деяких задач підземної гідрогазомеханіки.

ВИТІСНЮВАЛЬНИЙ АҐЕНТ, *вытесняющий агент; **displacement agent; ***Flutungsmedium – контурна, підошовна вода, газ газової шапки або закачуваний у пласт постійно чи у вигляді облямівки аґент, що контактує безпосередньо з нафтою і витісняє її до видобувних свердловин.

ВИТРАТА (ПОДАЧА), *расход (подача), **rate of flow, discharge; ***Förderstrom – кількість переміщуваної чи подаваної рідини, газу або сипкої речовини (масова, об’ємна чи вагова) за одиницю часу через поперечний переріз.

ВИТРАТА МАСОВА, *расход массовый, **mass flow rate; ***Massenabgabe – витрата рідини, газу або сипкої речовини, що визначається в одиницях маси та часу (кг/с, моль/с).

ВИТРАТА (ПОДАЧА) НАСОСУ МАСОВА, *подача насоса массовая, **mass rate of flow; ***Massenstrom – добуток величини густини ρ переміщуваної рідини (або гідросуміші) та об’ємної витрати (подачі) насоса: q = ρ·Q. У разі значної зміни густини у розрахунках використовують значення густини ρ на вході в насос.

ВИТРАТА РІДИНИ, ГАЗУ, *расход жидкости, газа; **gas, liquid flow rate; ***Durchflußmenge, anstehende Gasmenge – кількість рідини (газу), що протікає за одиницю часу через переріз, перпендикулярний лініям течії. При вимірюванні об’єму протікаючої рідини (газу) визначають В. об’ємну (Q_об), при вимірюванні маси – В. масову (Q_м). Для усталеного потоку Q_об дорівнює добутку середньої по перерізу швидкості потоку на площу поперечного перерізу; Q_м – добутку густини речовини на Q_об Одиницею В. є м³/c (об’ємної) або кг/с (масової). У нафтогазопромисловій справі В. рідини (газу) вимірюють в м³/доб, т/доб (тис. м³/доб). Вимірювання В. рідини (газу) проводять витратоміром.

ВИТРАТОМЕТРІЯ СВЕРДЛОВИНИ, *расходометрия скважины; **well flowmetry; ***Mengenmessen des Bohrloches, Durchflussmessen des Bohrloches – процес випробування видобувної (дебітометрія) або нагнітальної (власне витратометрія) свердловини з допомогою свердловинного (глибинного) витратоміра по товщині об’єкту розробки.

ВИТРАТОМІР, *расходомер; **flowmeter; ***Verbrauchsmesser, Durchflussmesser – пристрій або устаткування для вимірювання витрат в однофазних потоках рідини (нафти, води тощо) чи газу або сипкої речовини. У нафтовидобуванні частіше за все застосовують об’ємні і тахометричні В., а для вимірювання витрат газу – В. перепаду тиску. Дія об’ємних В. основана на вимірюванні часу заповнення об’єму мірної ємності або на обрахунку порцій вимірюваної речовини камерою певного об’єму. В іншому випадку витрата визначається як сума об’ємів порцій, що віднесені до контрольного проміжку часу відліку. В тахометричному В. вимірюється частота обертання чутливого елемента (найчастіше турбінки, іноді диска або кульки тощо), що встановлений у каліброваному каналі, напр., у трубі. Для вимірювання витрати та об’єму товарної нафти, а також води використовується прилад, що кріпиться на горизонтальній ділянці трубопроводу, а чутливим елементом його є турбінка, вісь якої обертається в підшипниках. Характеристикою В. є допустима мінімальна та максимальна витрати рідини, при якій досягається необхідна точність. В. змінного перепаду тиску складається із звужувального пристрою (найчастіше діафрагма), який створює у струмені рідини або газу перепад тиску, величина якого залежить від величини витрати, і диференційного манометра, який вимірює цей перепад і відградуйований в одиницях витрати. Див. витратомір Вентурі, витратомір змінного перепаду тиску, витратомір постійного перепаду тиску.

ВИТРАТОМІР ВЕНТУРІ, *расходомер Вентури; **Venturi meter; ***Venturimesser – витратомір трубчастого типу, витрата рідини яким вимірюється за зміною тиску в трубках з різним прохідним поперечним перерізом.

ВИТРАТОМІР ЗА ЗМІННИМ ПЕРЕПАДОМ ТИСКУ, *расходомер переменного перепада давления; **alternate differential pressure meter; ***Durchflussmesser des variablen Druckgefälles, Durchflussmesser des variablen Druckunterschiedes – об'ємний витратомір рідини або газу, в якому витрата визначається за перепадом тиску, що утворюється нерухомим пристроєм, який встановлюється у трубопроводі, або є елементом трубопроводу.

ВИТРАТОМІР ЗА ПОСТІЙНИМ ПЕРЕПАДОМ ТИСКУ, *расходомер постоянного перепада давления; **constant differential pressure meter; ***Durchflüssmesser des konstanten Druckunterschiedes – витратомір рідини або газу з перетворювальним елементом у вигляді поплавка; площа прохідного отвору трубки в ході його переміщення по вертикалі, яке викликане зміною витрати, змінюється таким чином, що перепад тиску залишається постійним.

ВИТРАТОМІРНЕ СОПЛО, *расходомерное сопло; **flow nozzle; ***Durchflüssmesserdüse – частина витратоміра, яка являє собою звужувальний пристрій з круглим отвором, що має плавно звужену частину на вході.

ВИХІД ЛЕТКИХ РЕЧОВИН, *выход летучих веществ, **yield of volatiles,***Gehalt an flülchtigen Bestandteilen - показник якості та структурних особливостей твердих горючих копалин (ТГК), що враховується при визначенні їх раціонального пром. використання. Характеризує кількість термічно нестабільних атомних угруповань в ТГК. Леткі речовини - газоподібні і пароподібні продукти, що виділяються при нагріванні горючих копалин. Експериментальні умови визначення В.л.р. стандартизовані. В Україні стандартом передбачено нагрівання наважки (1 г) в порцеляновому тиглі з кришкою протягом 7 хв. В заздалегідь розігрітій до 850 50^оС муфельній чи тигельній печі. В.л.р. знаходять як відношення маси летких речовин до одиниці маси сухого палива (у %). В розрахунку на сухий беззольний стан палива V^daf характеризує склад і ступінь вуглефікації. Зі збільшенням ступеня вуглефікації В.л.р. зменшується. Для торфу V^daf складає бл. 70%, для горючих сланців - 70-85%, для бурого вугілля: гумусового - 60-33%; ліптобіолітового - 60%; сапропелітового - 66-86%; кам. вугілля 50-8%, антрацитів 9-2%. Донецьке вугілля кам’яне - 44-9%. Величина V^daf використовується як один з осн. параметрів класифікацій кам. вугілля на марки; для класифікації антрацитів визначається об'ємний В.л.р. - об'єм газів розкладання одиниці маси антрациту V^daf м³/кг. Аналіз вуг. на V^daf проводиться на пробах з зольністю не вище 10%. Властивість твердих нелетких залишків, які утворюються при визначенні В.л.р. з ТГК тигельним методом, залежить від природи і ступеня вуглефікації. Ці залишки класифікують на: порошкоподібні, неспечені, злиплі, слабкоспечені, спечені, сплавлені, неспучені, спучені, дуже спучені. З торфу, бурого вугілля і антрацитів утворюються неспечені порошкоподібні тверді нелеткі залишки. З кам’яного вугілля неспечені тверді залишки дають пісне, а також деякі види довгополуменевого вугілля. Кам’яне вугілля решти марок утворює корольки різних типів. Сапропелітове та ліптобіолітове вугілля, малозольні горючі сланці утворюють спечений тигельний кокс. Зовсім не спікаються фюзиніти (інертиніти). Вітриніти утворюють тверді нелеткі залишки, в яких спікливість, сплавленість та спученість змінюються за кривою з максимумом для вугілля марок К та Ж. У пісному та довгополуменевому вугіллі, а також в антрацитах вітриніти не спечені. Лейптиніт (екзиніт) у вугіллі марок Д, Г і Ж утворює завжди спечені тверді нелеткі залишки, часто сплавлені, але не спучені. Таким чином, чим більше у вугіллі вітриніту та лейптиніту і менше фюзиніту, тим краща його спікливість. При коксуванні і напівкоксуванні викопного вугілля, в процесі терміч. обробки горючих сланців леткі речовини вловлюються і використовуються як цінна хім. сировина. Див. також леткі речовини. В.І.Саранчук.

ВИХІД ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ, *выход продуктов обогащения, **yield of beneficiation(dressing) products, ***Mengenausbringen, Аusbringen - відношення маси продуктів збагачення (G_i) до маси вихідного живлення (G_o), виражене в відсотках: γ_і = (G_i/G_o) 100. Використовується при виконанні фракційного, ситового аналізів, а також при складанні балансу продуктів збагачення.

ВИХІДНИЙ, ПОЧАТКОВИЙ, ПЕРВИННИЙ, *исходный, **original, ***Ausgangs - той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо).

ВИЦВІТИ, *выцветы, **efforescences; ***Ausblühungen, Effloreszenzen - виділення мінералів у вигляді кристалічних кірочок на поверхні осадових гірських порід.

ВИШЛЮЗОВУВАННЯ, *вышлюзовывание, **locking; ***Ausschleusen - вихід людей з робочої камери кесону з повільним зниженням тиску стисненого повітря.

ВІБРАТОР, *вибратор, **vibrator, ***Vibrationserzeuger - 1) Будь-яка система (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання. 2) Механічний, електромагнітний або пневматичний пристрій, що cтрушує тіла, які дотикаються до нього. Використовується у збагаченні к.к. як збуджувач коливань у збагачувальних апаратах, механізмах для розпушування та ущільнення сипких матеріалів, транспортних засобах та вимірювальних приладах (рухома частина вібраційних вимірювальних приладів). 3) Відрізок провідника, яким тече змінний струм високої частоти і який випромінює електромагнітні хвилі.

ВІБРАЦІЙНА ХВОРОБА, *вибрационная болезнь, **vibrating sickness, ***Erschütterungskrankheit - професійне захворювання, що спричинюється тривалою дією вібрації на організм людини. Строки розвитку та гострота захворювання залежать від спектральних характеристик вібрацій. Основні прояви В.х.: зміна тонусу судин, обміну в нервово-м’язовій та кістковій системах, зменшення кровозабезпечення тканин, порушення регуляції серцево-судинної та нервової систем. Характерні скарги: оніміння кінцівок, побіління пальців, біль, відчуття холоду, слабість в руках, порушення чутливості; нерідко стомлюваність, нерізкі головні болі, підвищена дратівливість, порушення сну. При лікуванні В.х. ефективні медикаменти і фіз. методи лікування, що поліпшують кровозабезпечення і обмінні процеси в нервово-м’язовій системі. Рекомендуються спазмолітики, вітаміни групи В, гангліоблокатори, лікувальна гімнастика, масаж, теплові процедури, сірководневі, радонові ванни та інш.

ВІБРАЦІЙНА ТЕХНІКА, *вибрационная техника, **vibrating facilities, ***Vibrationstechnik - техніка, пов’язана зі збудженням, вивченням і використанням вібрації та захистом людини від її шкідливого впливу. В гірничій справі В.т. використовують дуже широко - при видобуванні (відбійні молотки), збагаченні (сепаратори вібраційні, грохот вібраційний, шлюз вібраційний, високочастотна відсаджувальна машина, віброконцентратор трубний, диспергатор), транспортуванні (конвеєр вібраційний, віброочищення рудникових вагонеток), в бурильній техніці, реґенерації бурових розчинів (сито вібраційне), дозуванні (живильник вібраційний) та ін.

ВІБРАЦІЙНЕ НАСОСНЕ УСТАТКУВАННЯ, *вибрационная насосная установка; **vibration pump plant; ***Vibrationspumpe – насосне устаткування, яке переміщує рідини за рахунок механічних коливань робочого органу – вібратора і (або) продуктів, що переносяться. В.н.у. використовується для відкачування води з неглибоких свердловин, видобування нафти (дослідно-промислові роботи) та ін. Коливальні рухи вібратора і середовища зумовлюються ґенератором імпульсів. Спрямований потік рідини формується з допомогою клапанів. Продуктивність В.н.у. по нафті 10–160 м³/доб, напір 100–120 м, к.к.д. 0,3–0,7, робоча частота 10–20 с^–1, амплітуда коливань 5–20 мм. Недолік В.н.у. – можливість руйнування вібратора від втоми.

ВІБРАЦІЙНЕ СИТО, *вибрационное сито, **vibrating screen, ***Schwingsieb, Vibratorsieb - апарат для очищення бурового розчину від породи та інш. механіч. домішок. Осн. робочий елемент В.с. - сітка з розміром чарунки 0,15-5 мм, якій надають коливання від електродвигуна і ексцентрикового вала з частотою 17-35 с^-1. Продуктивність В.с. до 50-90 л/с. Найбільше застосування отримали одноярусні односіткові В.с. з похилим розташуванням сіток. Для очищення дорогих (напр., обважнених) розчинів використовують також одноярусні В.с. із збільшеною поверхнею сітки і двоярусні В.с. з дрібнокомірковими сітками.

ВІБРАЦІЙНИЙ ГРОХОТ - Див. грохот вібраційний.

ВІБРАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ, *вибрационная защита, **vibration protection, ***Vibrationsschutz - комплекс заходів, спрямованих на запобігання несприятливому впливу на працюючих вібрації технологічного обладнання. Зокрема включає пневматичні, пружинні, гідравлічні, гумові амортизатори, прокладки, вібропоглинаючі покриття тощо. Індивідуально застосовують віброзахисні рукавиці, взуття, спеціальні рукоятки ручного інструменту та ін.

ВІБРАЦІЙНИЙ НАСОС, *вибрационный насос; **vibration pump; ***Vibrationspumpe – насос, який оснований на вібрації. Див. відраційне насосне устаткування.

ВІБРАЦІЙНІ НАВАНТАЖЕННЯ, *вибрационные нагрузки; **vibratory load; ***Vibrationsbelastung – навантаження, що зумовлені механічними коливаннями, напр., в колоні насосних штанг.

ВІБРАЦІЙНІ СЕПАРАТОРИ, *вибрационные сепараторы, **oscillating separator, ***Vibroscheider, Vibrosichter - апарати для розділення порошкових матеріалів та абразивів. Являють собою деку з криволінійною поверхнею, яка вібрує з певною частотою та амплітудою.

ВІБРАЦІЯ, *вибрация, **vibration, ***Vibration - механічні коливання пружних тіл. Корисна вібрація збуджується вібраторами й використовується у техніці, напр., при вібраційному транспортуванні, вібробурінні тощо. Шкідлива вібрація (напр., під час дії двигунів) може призвести до порушення режиму роботи машин, згубно впливає на здоров’я людини.

ВІБРОАБРАЗИВНА ОБРÒБКА, *виброабразивная обработка; **vibroabrasive machining; ***vibrationsabrasive Behandlung – абразивна обробка, яка здійснюється при русі заготовки і абразивних зерен один відносно одного у вібрувальній ємності. Син.: віброобробка, віброгалтування.

ВІБРОАКУСТИЧНА БЕЗПЕКА, *виброакустическая безопасность, **vibroacoustic safety, ***vibroakustische Sicherheit - запобігання шкідливому впливу на працюючих вібрації і шуму машин та механізмів. Осн. джерела вібрації і шумів на гірн. підприємствах: відбійні молотки, бурові установки, ручні свердла, гірн. комбайни, транспортні машини, вентилятори загального і місцевого провітрювання, компресорні установки, локомотиви, конвеєри, екскаватори, дробарки, грохоти, повітродувки, відсаджувальні машини та інш. У підземних умовах віброакустич. вплив на працюючих посилюється наявністю в гірн. виробках акустично жорстких віддзеркалюючих (відбивних) поверхонь. Це підвищує рівень шуму до 6 дБ. В.б. в гірн. пром-сті забезпечується комплексним вирішенням техн., гігієніч., організац. питань: зниженням шуму і вібрації машин в джерелі їх виникнення і на шляху поширення до робочих місць; розробкою засобів індивідуального захисту від шуму і вібрації; встановленням безпечних для людини нормативних рівнів шуму і вібрації (санітарне нормування шуму і вібрації). Витрати на В.б. машин, складають бл. 3% загальної вартості машини; при проведенні аналогічної роботи на готовій машині витрати зростають до 10-15%. Засоби індивідуального захисту (навушники, каски тощо) застосовують для глушіння шуму в смузі частот 2000-6000 Гц; вони мають заглушаючу здатність до 40 дБ. Безпечні для людини нормативні рівні шуму і вібрації визначають санітарними нормами. Санітарне нормування шуму проводиться по гранично допустимих рівнях звукового тиску в октавних смугах 63,5-8000 Гц.

ВІБРОКОНЦЕНТРАТОР ТРУБНИЙ, *виброконцентратор трубный, **vibrating tube concentrator, ***Rüttelrohrkonzentrator - апарат для гравітаційного збагачення пісків розсипних родовищ крупністю 0,074-3 мм. В.т. складається з двох жорстко зв’язаних трубних елементів-концентраторів, які закріплені на рамі і здійснюють гармонійні коливання. Режимні параметри розділення: А = 0,2-0,7 мм, частота коливань 16-33 Гц. Витрати води та ел. енергії у порівнянні з концентраційним столом у 2-3 рази менші. Продуктивність В.т. 6-10 т/год.

ВІБРОМЕТР, *виброметр, **vibrometer, vibration meter; ***Vibrometer - прилад для вимірювання механічних коливань тіл.

ВІБРООБРОБКА СВЕРДЛОВИН, *виброобработка скважин; **vibrotreatment of boreholes; ***Vibrationsbehandlung von Bohrlöchern, Vibrostimulation von Sonden – метод збільшення проникності гірських порід у привибійній зоні експлуатаційних і нагнітальних свердловин з допомогою гідравлічних вібраторів, який ґрунтується на ударній дії імпульсів тиску, ґенерованих у рідину, що заповнює стовбур свердловини або циркулює через насосно-компресорні труби і затрубний простір. Гідравлічний удар із миттєвим багаторазовим збільшенням тиску створюється під час перекриття клапана або золотника у вібраторі відповідного типу, встановленому на колоні насосно-компресорних труб (стаціонарно або тимчасово). У результаті в пористому середовищі розкриваються природні або створюються нові тріщини, очищаються порові канали і тріщини. Частота генерованих імпульсів від 7–10 до 500 Гц, величина тиску при гідравлічних ударах від 25–30 до десятків МПа, оптимальна тривалість В.с. біля 1 год. В.с. проводиться як одноразово, так і періодично. В.с., як правило, здійснюється з промиванням свердловини і наступним нагнітанням або відбиранням рідини, а також при безперервному нагнітанні рідини в продуктивний пласт (через вібратор). В.с. значно знижує тиск гідророзриву пласта.

ВІБРООЧИСТКА РУДНИКОВИХ ВАГОНЕТОК, *виброочистка рудничных вагонеток, **Car shaking, ***Vibrationsreinigung von Förderwagen - метод очистки рудникових вагонеток від прилиплої гірничої маси з використанням вібрації.

ВІБРОСТЕНД, *вибростенд, **vibration-testing machine, ***Rütteltisch - установка для випробування машин, апаратів, приладів на вібрацію.

ВІВІАНІТ, *вивианит, **vivianite, blue ochre; ***Vivianit - мінерал класу фосфатів. Склад: Fe₃²⁺[PO₄]₂8H₂O. Містить 43% FeО, бл. 28% Р₂О₅. Домішки Мn²⁺, Мg, Са. Сингонія моноклінна. Густина 2,71-2,95. Твердість 1,5-2. Прозорий, безбарвний, синюватий. Блиск скляний. Утворюється у торфовищах і бурих залізняках озерно-болотного або морського походження в умовах відновного середовища, а також у порожнинах черепашок і кістках тварин. Зустрічається в осадових г.п. і рудах, торфах, лігнітах, лісових ґрунтах та ін. У рудних жилах є продуктом вивітрювання піротину і піриту. В Україні є в Керченському залізорудному басейні (красиві променисті аґреґати В. поширені в Керченських род. фосфорних бурих залізняків) торфовищах Волині, на Закарпатті. Від ім. першовідкривача - англ. мінералога Дж. Ґ. Вівіана.

ВІДБІЙКА КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ (породи), *отбойка полезного ископаемого (породы), **breaking, cutting; ***Abbau, Gewinnung, Abschlagen — відокремлення частини корисної копалини (породи) від масиву шляхом прикладанняприкладання зовнішньої сили зіз одночасним дробленням та подрібненням її для наступного переміщенняпереміщування пощодо|з гірничихгірським виробках. Застосовують висаджувальнийвисадний, механічний, гідравлічний ій|та гідровибуховий (висаджувальногідравлічний) способи відбійки.

ВІДБІЙНИЙ МОЛОТОК, *отбойный молоток, **pick hammer, ***Abbauhammer - ручний інструмент ударної дії (переважно пневматичний), яким відбивають від масиву неміцні гірські породи, розлущують тверді й мерзлі ґрунти, асфальтові і бетонні покриття, розбирають фундаменти, стіни і т.п. В.м. бувають пневматичні, електричні і бензинові. Використовуються в осн. пневматичні В.м., які складаються з пускового і ударного пристроїв. Бойок здійснює поступально-зворотні рухи з частотою 1000-1500 удар/хв.

ВІДБІЛЮВАЛЬНІ ГЛИНИ, СУКНОВАЛЬНІ ГЛИНИ, ФУЛЕРОВА ЗЕМЛЯ, *отбеливающие глины, сукновальные глины, фуллерова земля; **bleaching clays, fulle`s earth; ***Bleichtone, Bleicherde – гірські породи з різко вираженими сорбційними властивостями. Їх здатність поглинати високомолекулярні речовини (пігменти, слиз, каламуті, смоли та ін) дозволяє застосовувати їх для очищення різних речовин, г.ч. рідин, вод, фарбувальних та ін. шкідливих і забруднюючих речовин. В.г. представлені бентонітовими глинами монтморилонітового складу або кременистими породами (діатоміт, трепел, опока). В.г. використовуються г.ч. при очищенні і крекінгу нафти, рослинних масел, жирів, оцту, вин, фруктових соків, вітамінів, антибіотиків.

ВІДВАЛ, *отвал, **spoil bank, spoil; ***Kippe, Abbruch, Gebirgsabbruch, Abraumkippe, Halde - насип, що утворюється внаслідок укладання на місцевості відходів збагачення або пустої породи. В залежності від способу укладання розрізняють такі В.: к о н і ч н і (або терикони) – найчастіше утворюються при відкатці породи рейковим транспортом (в перекидних вагонетках або скіпах) з поступовим нарощуванням колії; х р е б т о в і - утворюються при вивезенні породи вагонетками підвісної канатної дороги або конвеєрами (стаціонарними чи пересувними), а також відвалоутворювачами розкривних порід; п л а с к і - утворюються при вивезенні відходів (порід) у самоскидах та формуванні штабелю за допомогою бульдозерів. Див. також терикон, екскаваторний відвал, породний відвал, озеленіння відвалів.

ВІДВАЛОУТВОРЕННЯ (ВІДВАЛЬНІ РОБОТИ), *отвалообразование, **waste disposal, stone disposal; ***Absetzen, Verkippung - роботи, пов’язані з переміщенням і укладанням у відвал (насип) покривних (пустих) порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин. Для відвальної роботи використовують бульдозери, транспортно-відвальні мости, екскаватори тощо. В. - завершальний етап розкривних робіт на кар’єрах. Витрати на В. становлять 12-15% собівартості розкриву на вугільних розрізах, 15% собівартості 1 т к.к. на залізорудних кар'єрах.

ВІДВАЛОУТВОРЮВАЧ, *отвалообразователь, **spreader, stacker; ***Absetzer - машина для укладання розкривних порід (або к.к.) у відвал. Як правило, В. - частина конвеєрного комплексу на гусеничному, рейковому, крокуючому або крокуючо-рейковому ходу з приймальною і похилою відвальними консолями. В. розрізняються за здатністю повертатися відвальної і приймальної консолей на повноповоротні, частково поворотні і неповоротні. В. може бути конструктивно поєднаний з багатоковшовим екскаватором (т.зв. абзетцер). Як елемент "відвальна консоль" В. входить також до конструкції трансп. мосту, з допомогою якого порода в кар'єрі рухається упоперек фронту робіт у вироблений простір. При транспортно-відвальній системі розробки горизонтальних і пологоспадних (полого-падаючих) покладів В. застосовують для розміщення розкривних порід у виробленому просторі, на похилих і крутоспадних (круто-падаючих) покладах - при трансп. системах розробки для розміщення порід розкриву на зовнішніх відвалах. Продуктивність В. по розпушеній породі 650-15200 м³/год., радіус розвантаження до 70 м, швидкість руху.

ВІДДІЛ ГЕОЛОГІЧНИЙ, *отдел геологический, **geological departament, geological series; ***geologisch Abteilung, Abteilung in der Stratigraphie - у геології - підрозділ стратиграфічної шкали, який складається з комплексу гірських порід, що утворилися протягом геологічної епохи. Відділи поділяють на яруси.

ВІДЖИМ (ВИДАВЛЮВАННЯ) ВУГІЛЛЯ, *отжим угля, **coal sloughing, coal spalling, face slip, slip of working face; ***Gang der Kohle, Kohleabbpressen - руйнуваннязруйнування ій|та видавлювання (відшарування) вугіллявуголю ву привибійній частині удо|у виробку під дією опорного гірничого тискутиснення абочи нагнітання під високим тискомтисненням води вдо|у масив черезкрізь свердловину.

ВІДДЗЕРКАЛЕНИХ ХВИЛЬ МЕТОД, *отраженных волн метод, **reflection survey; ***Reflexionswellenverfahren - метод сейсмічної розвідки, що базується на вивченні сейсміч. хвиль, які відбилися від границь розділу двох середовищ (фаз) з різною акустич. жорсткістю. Застосовується для пошуків і розвідки род. нафти і газу, виявлення структур (з амплітудами до 30-50 м), сприятливих для їх скупчення, встановлення геол. будови територій, вирішення інж.-геол. задач, а також іноді при пошуках твердих к.к.

ВІДКАТКА, *откатка, **haulage, ***Förderung - транспортування гірничої маси та ін. вантажів засобами колісного транспорту підземними гірничими виробками, а також на поверхні в межах гірничого підприємства. В. буває електровозна, канатна, локомотивна, а також спеціальними повітровозами. Відкатний горизонт – мережа горизонтальних гірничих виробок, по яких здійснюється транспортування к.к. та вантажів. Див. також канатна відкатка.

ВІДКЛАДИ, *отложения, **beds, deposits; ***Аblаgerungen – речовина, матеріал, що відклався внаслідок осідання у воді органічних речовин, мінералів, космічного пилу тощо. Див. також червоноколірні відклади, річкові відклади.

ВІДКРИТА ГІРНИЧА ВИРОБКА, *открытая горная выработка, **open working, open-pit working, surface working, open cast; ***Tagebau — виробка, що маєщо існує|що має незамкнений контур поперечного перерізу.

ВІДКРИТА ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ, *открытая горная технология, **surface mine technology, opencast mine technology; ***Tagerbautechnologie - наукова дисципліна про відкритий спосіб розробки родов. к.к. Входить до системи гірничих наук. В.г.т. вирішує завдання раціонального виймання к.к. і вмісних порід, їх навантаження і переміщення в межах кар’єрного поля, внутрішньокар’єрного осереднення, формування відвалів, рекультивації земель. В.г.т. пов’язана з геол. науками, гірничою геомеханікою, гірничим машинознавством, математикою, фізикою, економікою та ін. Як науковий напрямок В.г.т. сформувалася у 20-х рр. ХХ ст.

ВІДКРИТА ПОРИСТІСТЬ, *открытая пористость; **open porosity; ***offene Porösität – наявність сполучених пор у гірській породі, через які можливий рух рідин у природних умовах. Див. пористість гірських порід.

ВІДКРИТА ПУСТОТНІСТЬ, *открытая пустотность; **open rock cavities; ***offene Leere – наявність у гірській породі сполучених між собою порожнин різних розмірів і обрисів. Див. пустотність гірських порід.

ВІДКРИТА РОЗРОБКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *открытая разработка месторождений полезных ископаемых, **open working, surface mining, opencast mining, open pit mining, quarry mining; ***Tagebau - видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні. Полягає у підготовці поверхні землі (в основному у видаленні родючого шару, виведенні поверхневих вод), осушенні (в разі потреби) родовища, його розкритті (спорудженні траншей), виконанні розкривних робіт (у тому числі відвальних робіт) і робіт видобувних — відокремленні корисних копалин від масиву. Здійснюється за допомогою відкритих гірничих виробок (див. кар’єр). Осн. гірничі виробки В.р.р.к.к. - капітальні траншеї, що забезпечують доступ до к.к. і розрізні траншеї, що підготовлюють кар'єрне поле до розкривних і добувних робіт. В.р.рк.к. широко застосовується в Україні, США, Австралії, Росії, Канаді, КНР, в ряді країн Європи (ФРН, Польща, Чехія). Осн. технол. процеси В.р.р.к.к. включають: підготовку г.п. до виймання - відокремлення г.п. (або к.к. від масиву з одночасним її механічним, або вибуховим розпушенням); навантаження гірничої маси в засоби транспорту, транспортування гірничої маси з вибоїв на пром. майданчик залізничним транспортом, автомобілями, конвеєрами, скіповими підйомниками, гідротранспортом, підвісними канатними дорогами, розміщення пустих порід у відвалах, планування відвалів. Поширеною є класифікація систем В.р.р.к.к. за способом здійснення розкривних робіт і технології переміщення г.п. у відвали (системи розробки: безтранспортна, екскаватор-кар’єр, транспортно-відвальна, спеціальна, транспортна, комбінована). Крім того, існує класифікація систем розробки в залежності від положення робочої зони, напрямку розвитку і переміщення фронту робіт (група систем: суцільні - з постійним положенням робочої зони; заглиблювальні - зі змінним положенням робочої зони). Основні ознаки цих систем В.р.р.к.к. - напрям виїмки в профілі і плані кар'єрного поля, а також місце розташування відвалів. Всі системи розробки за цією класифікацією поділені на 2 групи. До першої віднесені системи з постійним положенням робочої зони, яка залишається незмінною на весь період експлуатації род. Ці системи розробки характерні для горизонтальних і пологих покладів. Підгот. роботи на них завершуються створенням первинного фронту розкривних і видобувних робіт. Системи розробки горизонтальних і пологих покладів характеризуються порядком здійснення розкривних і добувних робіт, зміною довжини фронту робіт або висоти окр. уступів. Найбільш тривалий етап В.р.р.к.к. - експлуатація родовищ. Планомірне виймання і переміщення г.п. забезпечуються комплексом гірничотранспортного і допоміжного обладнання. Вибір засобів комплексної механізації залежить від природних, технологічних, технічних, організаційних, економічних чинників. Комплекси для механізації видобувних робіт розрізняють за видом обладнання - циклічної, циклічно-потокової, безперервної дії. Структура експлуатаційних витрат складається з вартості осн. технологічних процесів: буропідривних робіт (10-15%), екскавації (15-25%), транспортування (40-60%), відвалоутворення (15-20%). В загальних витратах на будівництво кар'єру на гірничо-капітальні роботи припадає до 30-40%, а на обладнання 20-30%. Термін окупності капітальних витрат при В.р.р. 7-10 років. Перспективи В.р.р.к.к. пов'язані з оптимізацією параметрів гірничих робіт і обладнання, застосуванням техніки безперервної дії, комплексним використанням видобутої гірничої маси, переходом на великі глибини, широким застосуванням автоматизов. систем і методів управління, впровадженням маловідходних і ресурсозберігаючих технологій.

ВІДКРИТИЙ ОЧИСНИЙ ПРОСТІР, *открытое очистное пространство, **face working space, ***offen (stehender) Abbauraum - очисний простір, який ву процесі вийманнявиймання корисної копалини підтримується ціликами, залишаючись у у проміжку міжпоміж|з-поміж ними відкритим, тобто незаповненим відбитою корисною копалиноюкопалинами абочи закладкою тай|та незакріпленим. По закінченні очисного вийманнявиймання вироблений простір продовжує залишатися відкритим абочи заповнюється закладним матеріалом абочи обваленими вмісними породамищо вміщають.

ВІДКРИТІ ГІРНИЧІ РОБОТИ, *открытые горные работы, **open working, open-pit working, ***Tagebau — комплекс робітроботи|праць, що здійснюються з метою видобуткудобування|видобування корисних копалин безпосередньо зіз поверхні.

ВІДНОВЛЕНІСТЬ ВУГІЛЛЯ ВИКОПНОГО, *восстановленность угля ископаемого - умовний термін для позначення генетичних типів вугілля: a genetic type – слабко (мало) відновленого і відновленого a reduced (r) and low-reduced (lr), які характеризуються різними властивостями вітриніту і вугілля з перевагою вітриніту (понад 75%), і що мають однакову ступінь вуглефікації. Вугілля кожного типу складає пласт, пачку або шар пласта. Відновлений тип знаходиться, як правило, у верхній частині пласта. Ця особливість вугілля встановлена у Донецькому басейні (В.В.Відавський, Харків, 1932, 1941) на прикладах дослідження властивостей ізометаморфних пар вугілля (пластів, розташованих поруч, з однієї свердловини або одного шахтного поля) однакового петрографічного складу, які суттєво відрізняються за властивостями. За присутністю в одному вугіллі тонкодисперсного піриту (відомої ознаки відновлювального стану середовища при діагенезі осадових порід) і відсутності піриту в інших їх визначили як відновлений і слабковідновлений типи. Вугілля слабковідновленого типу на відміну від відновленого характеризується більшим вмістом вуглецю і кисню, меншим – водню, азоту та сірки, меншою теплотворною здатністю і меншим виходом летких речовин, смоли коксування і напівкоксування, гіршим розчиненням в органічних розчинниках, більшою механічною міцністю і твердістю, більш високою відбивною здатністю та анізотропією відбивання світла для всіх мацералів групи вітриніту.

За петрографічними ознаками зовнішній вигляд вугілля слабковідновленого типу характерний чіткою шаруватістю, кутастим нерівним зламом з шорсткою поверхнею, високою міцністю та спаяністю тріщин, сірувато-чорним кольором. Вугілля відновленого типу мають монолітну структуру, плаский напівраковинний злам з гладкою поверхнею, відкриті тріщини, смолисто-чорний колір. Відомі ознаки вугілля слабковідновленого і відновленого типів визначаються під мікроскопом – колір вітриніту в прохідному та відбитому світлі, антрацитів – у відбитому поляризов. світлі в стані згасання і просвітлення; ступінь збереженості структури вітринізованих залишків рослинного матеріалу; присутність тонкодисперсного піриту і вміст в пробі вугілля мікролітотипів з тонкодисперсним піритом (використовується як показник типу за відновлюваністю, Г.П.Маценко, 1983). Характерна ознака типу за відновленістю – літолого-фаціальний склад порід покрівлі. В покрівлі вугільних пластів відновленого типу залягають породи з ознаками впливу моря, в т.ч. вапняки; в покрівлі вугілля слабковідновлюваного типу – породи річкових та озерних відкладів. У двовимірній класифікації вугілля та антрацитів виділено три типи: слабковідновлений, середньовідновлений і відновлений, позначені малими літерами алфавіту – а,б,в, або 5 типів з виділенням особливослабковідновленого типу – оа та високовідновленого – вв. Різні властивості вітриніту відновленого та слабковідновленого вугілля – це прояв їх різної хімічної структури.

Типи за відновленістю враховуються при компонуванні шихти (побічно за вмістом сірки), при виборі вугілля і антрацитів для непаливного використання (виробництва сульфовугілля, термоанатрацитів і т.ін.). Визначаються при геологорозвідувальних роботах як один з показників властивостей вугілля. Використовуються для прогнозу схильності до самозаймання та раптових викидів. Г.П.Маценко.

ВІДНОВЛЕННЯ, *восстановление, **reduction, ***Desoxydation, Wiederherstellung, Regenerierung, Reduktion - у хімічних реакціях - зниження ступеня оксидації елемента у молекулі чи кристалі, зумовлене приєднанням електронів при окиснювально-відновних реакціях. Під В. розуміють також приєднання водню сполукою, що супроводжується зменшенням кількості кратних зв’язків у молекулі. Розрізняють В. електролітичне (реакція В., що протікає на катоді під час електролізу), В. за Берчем (В. ароматичних та гетероароматичних сполук, в т.ч. конденсованих, а також стероїдів в дигідроароматичні за допомогою натрію та спирту), В. за Бешаном (В. ароматичних нітросполук дією залізних стружок в розведених мінеральних кислотах або в розчинах електролітів), В. за Буво-Бланом (В. аліфатичних естерів до первинних спиртів дією металічного натрію в спиртах) та ін. Відновник - реаґент, що віддає електрони відновлюваній речовині і сам при цьому оксидується.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ, *восстановительные работы; **reclamation activity; restoration, regeneration works; ***Aufbauarbeite; Reduktionarbeite – будівельно-монтажні роботи капітального характеру, пов’язані з відновленням придатності основних фондів, які були порушені внаслідок різних стихійних лих, аварій і т.п., напр., ремонтно-відновлювальні роботи у свердловинах.

ВІДНОСНА ВИСОТА, *относительная высота, **relative altitude, relative height; ***relative Höhe - різниця абс. висот будь-якої точки земної поверхні відносно інш. точки (напр., висота гірської вершини над рівнем найближчої долини).

ВІДСАДЖУВАЛЬНА МАШИНА, *отсадочная машина, **jig, wash box, jigging machine, jigger; ***Setzmaschine – аґреґат для збагачення корисних копалин шляхом відсаджування. Процес відсадки складається з стадій, що циклічно повторюються: розпушення відсаджувальної постелі; розділення зерен за швидкістю осадження; транспортування матеріалу вздовж решета; вивантаження готових продуктів. Розділення часток в об'ємі пульпи протікає при одночасному поздовжньому переміщенні потоку матеріалу. В основному розділення відбувається в пульсуючому потоці середовища при вертикальних коливаннях постелі і шару матеріалу. Розрізняють гідравлічні (найбільш поширені) й пневматичні В.м., а також: з нерухомим та рухомим решетом, зі штучною та природною постіллю і т.д. На сьогодні відомо біля 90 конструкцій В.м., які відрізняються між собою за цільовим призначенням, принципом роботи привода та розвантажувальних пристроїв, кількістю продуктів, які виділяються (як правило від 1 до 3), крупністю збагачуваного матеріалу і т.і. За найбільш прогресивною класифікацією В.м., запропонованою українськими вченими, вони поділяються в залежності від виду привода на такі 7 класів: з повітряним приводом; з діафрагмовим приводом; з пульсатором; з поршневим приводом; з рухомим решетом; з лопатевим приводом та гідравлічним пульсатором. За крупністю матеріалу В.м. поділяються на машини крупного зерна (понад 6 мм), машини дрібного зерна (0,5-2,5 мм), шламові В.м. (0-3 мм). За цільовим призначенням В.м. можуть бути основними та контрольними (для повторного збагачення некондиційного продукту основних В.м.). В.м. - це аґреґат, до складу якого, крім власне відсаджувальної камери з решетом, входять: привод (найбільш поширені повітряні пульсатори), розвантажувальні пристрої для важких продуктів, зневоднювальні ківшові елеватори для евакуації та одночасного зневоднення важких продуктів. Крім того, до В.м. часто входить завантажувально-дешламаційний пристрій. Конструкція В.м. має поздовжньо-ступеневу структуру. Кожна ступінь складається з власного решітного відділення, збудника коливань та пристрою розвантаження важкого продукту. Перша з боку надходження вихідного матеріалу ступінь має на вході завантажувальний пристрій, остання ступінь закінчується зливним порогом для легкого продукту. Залежно від виду вивантажуваного важкого продукту ступінь може називатися породною (для вугілля), концентратною (для руди), промпродуктовою (для будь-якого матеріалу). В.м. - найбільш поширений апарат для збагачення вугілля. Серійні В.м. мають площу відсадки від 8 до 24 м², а продуктивність - 120-650 т/год. Область застосування В.м. за крупністю матеріалу 0,074-250 мм, за густиною – 1200-15600 кг/м³. Показники ефективності розділення: а) при крупності збагачуваного матеріалу 13-100 мм Е_р = 0,07-0,16; J = 0,10-0,20; при крупності збагачуваного матеріалу 0,5-13 мм Е_р = 0,08-0,20; J= 0,16-0,25. В Україні В.м. розроблені інститутами "Діпромашвуглезбагачення" та "УкрНДІвуглезбагачення", виготовляються на заводі ім. О. Пархоменка (Луганськ). Одна з найбільш потужних вітчизняних машин – ВБП-6х4-М (замість МО424, ОМ-24) має продуктивність до 600 т/год. У світовій практиці для збагачення вугілля використовують В.м. продуктивністю 100-1000 т/год. Див. також пневматична відсаджувальна машина, поршнева відсаджувальна машина.

ВІДСАДЖУВАЛЬНА ПОСТІЛЬ, *отсадочная постель, **jig bed, ***Setzbett - маса матеріалу, яка знаходиться на решеті в робочому стані відсаджувальної машини. Н а т у р а л ь н а В.п. являє собою масу збагачуваного матеріалу підвищеної питомої ваги (при збагаченні вугілля це в основному породні фракції) в стані його поздовжнього переміщення і вертикального розшарування під дією коливань середовища. Ш т у ч н а В.п. - постіль, яка спеціально створюється на решеті з сипучого зернистого матеріалу заданої питомої ваги та гранулометричного складу (польового шпату, керамічних, гумових, скляних кубиків, куль і т.п.). В.п. виконує важливу функцію селективного вивантаження дрібних зерен важкого компонента через решето. Див. також розпушеність відсаджувальної постелі.

ВІДСАДЖУВАННЯ, *отсадка, **jigging, ***Setzen - дія, власне розділення зернистого матеріалу за густиною у вертикальному пульсуючому потоці води або повітря знакоперемінної швидкості.

ВІДСАДЖУВАННЯ ОСНОВНЕ - первинне збагачення матеріалу у відсаджувальних машинах.

ВІДСАДЖУВАННЯ КОНТРОЛЬНЕ - повторне збагачення проміжного продукту в контрольній відсаджувальній машині.

ВІДСАДКА *отсадка, **jigging, ***Setzen - процес гравітаційного збагачення корисних копалин, який базується на розділенні зернистого матеріалу за густиною у вертикальному пульсуючому потоці води або стисненого повітря знакоперемінної швидкості. За типом середовища розділення розрізнюють гідравлічну, пневматичну, суспензійну і В. з водоповітряною сумішшю. Висхідний потік викликає розпушення відсаджувальної постелі, низхідний - її ущільнення з поступовим формуванням на решеті шару зерен важкого продукту. При цьому постіль переміщується в поздовжньому напрямку, і в кінці шляху відбувається роздільне вивантаження важкого (нижнього) та легкого (верхнього) продуктів відсадки. При збагаченні руд корисний продукт зосереджується в нижньому шарі постелі, а пуста порода - у верхньому. При збагаченні вугілля, навпаки, концентрат зосереджується у верхньому шарі, а порода відкладається на решеті. У технол. схемах збагач. ф-к В. застосовується як осн. операція збагачення з отриманням кінцевих продуктів, так і допоміжна операція в комбінації з концентрацією на столах, магнітною сепарацією, флотацією і інш. методами збагачення.

В теоретичних дослідженнях В. визначилися два принципових напрямки: детерміністське та масово-статистичне. В основі першого - вивчення закономірностей руху окремого зерна в стиснутих умовах, другого - сукупності зерен. Перший напрям розроблений на рівні т.зв. детерміністської моделі, другий - суспензійної, енергетичної та масово-статистичної моделі (гіпотези) В. Д е т е р м і н і с т с ь к а модель В. розглядає швидкості і прискорення окремих частинок як функції їх фізичних властивостей - густини, крупності, форми і т.д. Вона включає гіпотезу початкових швидкостей та початкових прискорень і дозволяє якісно оцінити параметри процесу В., виділити фактори, що впливають на розшарування матеріалу, встановити тенденції переміщення частинок у відсаджувальній постелі. Суть с у с п е н з і й н о ї моделі полягає в тому, що відсаджувальна постіль розглядається як важка суспензія, в якій розділення матеріалу за густиною протікає за законами, чинними для важкого середовища. Е н е р г е т и ч н а гіпотеза (Ф.Майєра) - це тлумачення, згідно з яким відсаджувальна постіль є механічно нестійкою системою, що має запас потенційної енергії. При підведенні зовнішньої енергії для розпушення відсаджуваного матеріалу постіль займає більш енергетично вигідне положення, що супроводжується розшаруванням матеріалу за густиною. Основна задача м а с о в о - с т а т и с т и ч н о ї моделі - є визначення фізичних факторів та закономірностей формування відсаджувальної постелі. Основне припущення цієї гіпотези: число частинок, які виділилися у свій шар рівноваги, пропорційне числу цих же частинок в зоні розділення.

Область застосування гідравлічних В. охоплює мінеральну сировину з густиною від 1200 до 15 600 кг/м³, за різницею густини корисного компонента та пустої породи - від 300 до 13 000 кг/м³, за крупністю збагачуваного матеріалу - від 0,05 (0,074) до 250 мм. Пневматична В. придатна лише для збагачення матеріалів густиною 1200-2600 кг/м³, напр., для бурого або кам’яного вугілля з органічної (вугільної) маси не вище 1400 кг/м³. В. застосовується для збагачення руд чорних металів (зокрема, бурого залізняка, мартиту, псиломелану, манганіту, піролюзиту), розсипних руд (каситериту, вольфраміту, танталіту, ніобіту, а також титано-цирконієвих, торієвих руд, золота й платини, алмазів), корінних руд вольфраміту, каситериту. При переробці вугілля В. є одним з основних процесів гравітаційного збагачування. Розрізняють В. крупного вугілля (> 10-13 мм.), дрібного вугілля (<10-13 мм.), В. ширококласифікованого вугілля - спільне збагачення у відсаджувальній машині крупних та дрібних класів вугілля (як правило, 0,5-80 або 0,5-100 мм.), В. некласифікованого вугілля.

ВІДСІВ, *отсев, **smalls, ***Siebrückstand - дрібний клас вугілля або антрациту (0-6 мм або 0-13 мм), який відсівається від рядового вугілля для використання в незбагаченому вигляді окремо від крупносортового палива, переважно збагаченого.

ВІДСЛОНЕННЯ, *отслоения, **exfoliation, ***die Ablagerung – виходи гірських порід на земну поверхню. Природні В. утворюються внаслідок геол. процесів, штучні – під час гірничих робіт. Приклади В. в Україні: В. Грушанської світи та В. Могилівської світи (обидві - Вінницька обл.).

ВІДСТІЙНИКИ, *отстойники, **settlers for waste waters, settling tanks for waste waters, ***Absetzbecken - штучні резервуари або водойми для виділення з шахтних, кар'єрних і виробнич. стічних вод завислих домішок, осадження їх при невеликій швидкості потоку, а також для очищення стічних вод за допомогою реаґентів. Для попереднього очищення води влаштовуються В. у спеціальних свердловинах (глухі труби, що встановлюються нижче фільтрів), в шахтних стволах, біля насосних станцій головного і дільничного водовідливу (головні і дільничні водозбірники), а для остаточної очистки води - на поверхні Землі. У гірничій практиці для заключного очищення вод, які скидаються шахтами, кар'єрами, збагач. ф-ками, застосовують ставки-відстійники і резервуари. Ставки-відстійники до 0,3 км² (в ср. 0,13 км²) розміщують в залежності від рельєфу місцевості: на пологих майданчиках, узгір'ях, в балках. Іноді став може обслуговувати дек. шахт (кар'єрів). Злив відстояної води з них проводиться через спец. поріг. Воду з ставків-відстійників відводять до стаціонарних насосних станцій і відкачують споживачам і в річки. Іноді перекачку води з ставка-відстійника здійснюють плавучими насосними станціями, змонтованими на понтонах. В. за видом резервуарів поділяються на нетипові і типові. Нетипові являють собою ємкості на поверхні Землі різних розмірів і форми (звичайно прямокутної). Після заповнення до граничної висоти прояснена вода відкачується насосами. Типові залізобетонні В. розділяють на радіальні, вертикальні і горизонтальні. Радіальний В. являє собою круглий резервуар діаметром до 100 м з коніч. днищем. Вертикальний В. являє собою круглий (діаметр 5-10 м і висотою циліндрич. частини до 7 м) або квадратний в плані резервуар (14Х14 м) з коніч. днищем (нахил стінок 50-70^о ). Очищена вода рухається знизу вгору і після відстою зливається в кільцевий жолоб; твердий компонент осаджується в конічні частини В. Горизонтальні В. являють собою довгасті по ходу руху води резервуари. Відстояна вода надходить через розподільчий лоток і дірчасту перегородку в робочу частину В. Для видалення осаду вздовж робочих коридорів по грязьовому приямку укладаються перфоровані труби, з яких осад видавлюється внаслідок дії тиску води. Прояснена (відстояна) вода збирається лотком або перфорованою трубою. Для інтенсифікації процесу осадження у В. застосовують різні коагулянти і флокулянти (сірчанокислий алюміній, сірчанокисле залізо, вапно, поліакриламід та ін.), що подаються в спец. камери. Очищені шахтні і кар'єрні води використовуються на виробничі потреби підприємства (гасіння відвалів, гідрозакладка, боротьба з пилом на поверхні шахт і кар'єрів, мокре збагачення тощо). Див. також пірамідальний відстійник.

ВІДСТОЮВАННЯ, *отстаивание, **settling, gravity sedimentation; ***Abklärung, Klären, Abstehen, Absetzen - розділення рідкої грубодисперсної системи (гідросуміші, суспензії, емульсії) на фази під дією сили тяжіння (за умов спокою або повільного руху потоку рідини). У процесі В. частинки (краплі) дисперсної фази випадають з рідкого дисперсійного середовища в осад або спливають на поверхню. В. як технологічний прийом використовують для виділення диспергованої речовини або очищення рідини від механіч. домішок. При В. в системі не повинно бути інтенсивного перемішування, сильних конвекційних потоків, а також структуроутворення, що перешкоджає седиментації. У найпростішому разі вільного руху сферич. частинок швидкість осідання (спливання) визначається законом Стокса. У полідисперсних суспензіях спочатку в осад випадають великі частинки, а дрібні утворюють повільно осідаючу "каламутність". У концентрованих суспензіях спостерігається не вільне, а солідарне, або колективне осідання, при якому швидко осідаючі великі частинки захоплюють за собою дрібні, прояснюючи тим самим верхні шари рідини. При наявності в системі колоїдно-дисперсної фракції В., як правило, супроводжується укрупненням частинок внаслідок коагуляції або флокуляції. У пром. умовах В. проводять у відстійних басейнах (резервуарах, чанах) і спец. апаратах - відстійниках (згущувачах) різних конструкцій. В. широко використовують при очищенні води в системах гідротехн. споруд, водопостачання, каналізації; при зневодненні і знесолюванні сирої нафти; в багатьох процесах хім. технології. В. застосовують також при очищенні бурових промивних рідин; очищенні рідких нафтопродуктів (масел, палива) тощо.

ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, *возобновление природных ресурсов, **reproducibility of mineral resources - відновлення ресурсів природи внаслідок інтенсивного кругообігу речовини, що відбувається без втручання людини або за її участю. Розрізняють вичерпні — невідтворювані (більша частина корисних копалин), частково відтворювані (напр., ґрунти) та відтворювані (рослинність, тваринний світ, окремі види корисних копалин) й невичерпні природні ресурси.

ВІДТИРКА, *оттирка, **mechanical removal of slime films from ore smalls; ***mechanische Reinigung des Kleinerzes von Schlammschichten - процес механіч. видалення шламистих покриттів, плівок і примазок з поверхні зерен подрібненої або природно-дезінтегрованої руди. Мета В. - підвищення ефективності збагачення к.к. В. проводять в контактних чанах, скруберах, млинах, стирачах і т. ін. За операцією В. звичайно йде знешламлення в конусах, класифікаторах або гідроциклонах. У ряді випадків В. може бути інтенсифікована ультразвуковою або реаґентною обробкою.

ВІДХИЛЮВАЧ, *отклонитель; **deflecting tool; ***Ablenkkeil, Ablenkvorrichtung – 1) при бурінні - пристрій, що створює бокове поперечне зусилля для зміни напряму руху долота під час буріння. В. застосовується для буріння похило-скерованих свердловин. При роторному бурінні як відхилювач використовується клин (уіпсток), що опускається на вибій або на інше місце у свердловині і відтискає долото, діаметр якого менше основного діаметра свердловини. Клин може постійно знаходитися на вибої протягом усього часу буріння свердловини або опускається і піднімається разом з бурильним інструментом. Клин повинен врізатися у вибій або в цементну пробку, що встановлено у стовбурі, коли з певної глибини забурюють другий стовбур. При бурінні вибійними двигунами основний вид В. – зігнута труба (або перехідник), що встановлюється над двигуном (при невеликій його довжині), під двигуном або між шпинделем і робочою парою ґвинтового двигуна. Інший вид В. – ребра (накладки), що прикріплюються до шпинделя вибійного двигуна. 2) Пристрій, призначений для відведення райбера в бік під час процесу розкриття "вікна" в обсадній колоні труб і напрямлення бурильного інструменту.

ВІДХОДИ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, *отходы горного производства, **mining wastes; ***Bergbauabfälle - невикористані продукти видобутку і переробки мінеральної сировини, що виділяються з маси видобутої к.к. в процесах розробки родов., збагачення і хімікометалург. переробки. Загальна к-ть мінеральної сировини, що видобувається в світі, оцінюється приблизно в 200-300 млрд. т на рік і зростає з періодом подвоєння 10-12 років. З цієї кількості використовується не більше за 30- 40%. Проблема В.г.в. розглядається в декількох аспектах. З екологіч. точки зору найбільшу тривогу викликають газові відходи, напр. сірчистий газ та інш. сполуки сірки, оксиди вуглецю і азоту. Консолідований викид пилу, який містить сполуки металів, в десятки разів перевищує викиди природних джерел (вулкани, лісові пожежі тощо). Споживання і забруднення води гірничо-доб. галузями складає бл. 10 м³ на 1 т видобутої к.к. У сер. під порідні відвали виділяється 0,1 га площі землі на кожну 1000 т сировини, і вони займають сотні млн. га, частіше за все незручної, а в ряді випадків цілком родючої землі. Рекреаційна здатність природи вже не справляється зі зростаючою кількістю В.г.в., що приводить до незворотнього забруднення довкілля. З іншого боку В.г.в. мають певний ресурсний потенціал, утворюючи т. зв. техногенні род.

ВІДХОДИ ЗБАГАЧЕННЯ - Див. хвости.

ВІДШАРУВАННЯ, *отслоение, **scaling, ***Abblättern, Abplatzen — відділення шарів гірськихгірських порід пощодо|з площинам напластування над виробленим простором під дією власної ваги та гірничого тиску.

ВIЗИР, *визир, **sight, ***Visier – механічне або оптичне пристосування для попереднього (приблизного) наведення зорової труби маркшейдерського або геодезичного приладу у напрямку вiзування. Найпростiшим В. є механiчний прицiл, дiоптр тощо.

ВІЗИРНА ЛІНІЯ ЗОРОВОЇ ТРУБИ - лінія, яка з’єднує перехрестя сітки ниток у маркшейдерському приладі з візирною ціллю.

ВІЗУАЛЬНИЙ, *визуальный, **visual, ***visuell - спостережуваний неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу; В. в и м і р ю в а н и й п р и л а д - прилад, в якому є шкала для вимірювання спостережуваної величини неозброєним оком.

ВІЗУВАННЯ, *визирование, **sighting; ***Visur, Visieren - суміщення перехрестя сітки ниток у маркшейдерському приладі з зображенням візирної цілі.

ВІЗУВАННЯ НАЙМЕНША ВІДСТАНЬ, *визирования наименшее расстояние, **minimum sighting distance, ***minimale Visur-Distanz - відстань від вертикальної осі обертання маркшейдерського приладу до найближчого до нього чітко видимого в зоровій трубі предмета.

ВІК ГЕОЛОГІЧНИЙ, *возраст геологический, **geological аge; ***geologisches Alter - час, що пройшов від певної геологічної події. Підрозділ геохронологічної шкали, що відповідає часові утворення відкладів одного ярусу. Розрізняють В.г. абсолютний і відносний. Абсолютний — виражається в абсолютних одиницях часу (мільйони років); встановлюється радіометричними методами. Відносний — час тих чи інших геологічних подій в історії Землі по відношенню до інших геологічних подій. Встановлюється на основі взаємного розташування шарів у розрізі. За даними ізотопних визначень, тривалість В.г. в палеозої близька 10 млн. років, в мезозої і кайнозої - 5-6 млн.р.

ВІЛЕМІТ, *виллемит, **willemite, ***Willemit - мінерал класу силікатів, ортосилікат острівної будови Zn₂[SiO₄], безбарвний, іноді зеленувато-жовтого, або червонуватого кольору. Сингонія тригональна. Густина 3,89-4,18. Твердість 5-6. Блиск скляний, жирний. Руда цинку, поширений мінерал зони окиснення цинкових родовищ. Зустрічається також у метасоматично змінених ґранітах. Використовують, зокрема, при виготовлені флуоресціюючих екранів. Від імені голандського короля Віллема І. Значні скупчення В. відомі у США (род. Франклін, шт. Нью-Джерсі).

ВІЛЛАФРАНКСЬКИЙ ЯРУС (СЕРІЯ), *виллафранкский ярус (серия), **Villafranchian, ***Villafrancium, Villafranca-Stufe – континентальні відклади, нижня частина яких належить до пліоцену, а середня і верхня – до четвертинної системи. Охоплює проміжок часу від 3,5 млн. до 800 тис. років тому. Морський аналог середньої і верхньої частини В.я. – калабрійський ярус.

ВІЛЬНА ПОВЕРХНЯ ПОТОКУ АБО РІДИНИ, *свободная поверхность потока или жидкости; **liquid–gaseous interface in quiescent state; ***freie Oberfläche des Flusses oder der Flüssigkeit, die im Ruhezustand ist – поверхня розділу між однофазною рідиною, що перебуває в стані спокою, й газоподібним середовищем.

ВІЛЬНИЙ ГАЗ, *свободный газ; **free gas; ***freies Gas – газові компоненти, в яких частинки газу (молекули, атоми) рухаються вільно, рівномірно заповнюючи за відсутності зовнішніх сил увесь наданий їм об’єм у пористих та тріщинуватих гірських породах, у повітряній атмосфері Землі. В.г. може знаходитися над нафтою в нафтовому пласті або в будь-якому резервуарі над рідиною (водою, нафтою і т.п.) в рівновазі з тим же газом у розчиненому стані. В.г. може виділятися із вугільних пластів у шахтах і створювати небезпеку в разі недотримання правил техніки безпеки. В.г. може переходити у зв’язаний (сорбований) стан і навпаки, він може виділятися у вигляді струменів із природних виходів на поверхню Землі, викидатись під великим тиском із жерла вулкана під час виверження тощо.

За умовами знаходження в природі розрізняють В.г. атмосфери та В.г. літосфери; за формами прояву – газогенний, газоакумулятивний (газове скупчення), циркуляційний (повітряний), змішаний; за хімічним складом: вуглеводневий, вуглекислотний, азотний, сірководневий, гелієвий тощо. Кожний з цих типів зустрічається в природі як у чистому вигляді, так і в різних сумішах. Великі скупчення В.г., що мають промислову цінність, утворюються в літосфері. За хімічним складом В.г. літосфери – суміш вуглеводнів від СН₄ до С₅Н₁₂, азоту (N₂), вуглекислого газу (СО₂), сірководню (Н₂S), водню (Н₂), гелію (Не), оксиду вуглецю (СО), аргону (Аr), пари ртуті (Нg) тощо. В.г. вуглеводневого типу, в якому переважає метан при порівняно невисокому вмісті (0,1%) важких вуглеводнів, відносяться до сухих, пісних газів. При вмісті гомологів метану від 1 до 5% В.г. називається напівсухим. В.г., що характеризується підвищеним вмістом гомологів метану (25% та більше), відносять до жирних газів. Чим вищі тиск і температура, тим більша кількість вуглеводнів міститься у В.г. Під час розробки покладів В.г. можливе виділення (випадання) рідких вуглеводнів (конденсату) в пласті.

ВІНЕЦЬ, *венец, **curb, ***Geviert - елемент кріплення вертикальних та похилих (вище 45^о) виробок. Розрізняють В. рядові (просто вінці) та опорні (основні), що утримують від зміщення ланки кріплення, що розташовані вище.

ВІНЦЕВЕ КРІПЛЕННЯ, *венцовая крепь, **curbing support, ***Geviertzimmerung, Geviertausbau - рамне кріплення вертикальних та похилих (більше 45^о) гірничих виробок, основною конструктивною особливістю якого є наявність вінців - опорних та рядових, що розташовані у площині перпендикулярній до осі виробки. Розподіляється на суцільне або зрубове, вінцеве на стояках та вінцеве підвісне. Суцільне В.к. призначене для кріплення вертикальних і похилих виробок, пройдених в породах сер. міцності і стійкості. Воно являє собою зруб, вінці якого укладені впритул. Кріплення будують знизу вгору ланками. В.к. на стояках застосовують при проведенні вертикальних і похилих виробок в міцних стійких породах. Воно складається з вінців, між якими встановлюють стояки, що з'єднуються з вінцями в паз і в шип. Підвісне В.к. застосовується при проведенні вертикальних виробок в стійких породах, що дозволяють мати оголення до 1,5 м. Кріплення складається з вінців, між якими встановлюють стояки. В.к. - традиційне гірн. кріплення, яке одержало широке застосування при розробці рудних родовищ. Застосовується також для кріплення допом. стовбурів, шурфів, ґезенків, розвідувальних вертикальних виробок.

ВІРА! *вира! (від італійського virare – повертати) - командне слово, що означає: підіймай! вибирай!

ВІРТУАЛЬНИЙ, *виртуальный, **virtual, ***virtuell - можливий, той, що може або має проявитися; В-і п е р е м і щ е н н я - можливі елементарні переміщення точок.

вгору