ГІДРАТ, (КРИСТАЛОГІДРАТ), *гидрат, [кристаллогидрат]; **hydrate; ***Hydrat – речовина, яка містить зв'язані молекули води, що можуть входити і в її структуру. Стійкі Г.виділяються з розчинів у формі кристалогідратів. Кристалогідрати характерні для природних горючих газів.

ГІДРАТИ ВУГЛЕЦЕВИХ ГАЗІВ - сполуки включення (клатрати), в яких молекули вуглецевих газів заповнюють пустоти кристаліч. ґратки льоду. Зустрічаються у вигляді газогідратних покладів у багаторічномерзлих породах. Виникають також у газопроводах, утруднюючи їх експлуатацію.

ГІДРАТАЦІЯ, *гидратация; **hydration, hydratatiоn; ***Hydratation – оборотне приєднання води до речовин, що перебувають у розчиненому або вільному стані, з утворенням гідратів (кристалічні – кристалогідрати), де вона зберігає свою структурну цілість і здатна термічно або під дією дегідратуючих засобів відщеплюватися (процес дегідратації). Г. є різновидом сольватації – приєднання до речовин будь-якого розчинника. Розрізняють Г. електролітів, молекул у розчинах, Г. з утворенням твердих гідратів, Г. оксидів, органічних, високомолекулярних сполук та ін. На відміну від гідролізу Г. не супроводжується утворенням водневих та гідроксильних йонів. Г. електролітів у розчинах є головною причиною їх дисоціації на йони – вона зумовлює стійкість йонів у розчинах і утруднює асоціацію йонів. Г. найбільш виражена в сильних електролітів. Якщо процес гідратації супроводжується дисоціацією молекули води на Н⁺ і ОН^– і їх приєднанням до кратних зв'язків (зокрема гетерозв'язків), то це так звана ковалентна гідратація, особливо характерна для гетероциклічних сполук.

ГІДРАТАЦІЯ МІНЕРАЛУ – процес адсорбції води, а також входження молекул води чи йонів Н₃О⁺, ОН^- у кристалічну ґратку мінералу.

ГIДРОАБРАЗИВНИЙ ЗНОС (ГІДРОАБРАЗИВНЕ ЗНОШУВАННЯ), *гидроабразивный износ, **hydroabrasive wear; ***Wasserabtrieb - змiна розмiру, форми, маси або стану поверхнi матерiалу пiд впливом рухомої гiдросумiшi; спостерiгається в гiдравлiчних машинах i трубопроводах (робочих колесах, корпусах ґрунтових насосiв та вуглесосiв, ущiльнюючих пристроях, арматурi та iн.). Розрізняють гідроабразивне зношування загальне і місцеве. Iнтенсивнiсть Г.з. залежить вiд якостi зношуваного матерiалу, розмiру, форми, твердостi, густини твердих часток гiдросумiшi, її концентрацiї, корозiйної активностi рiдкого середовища, швидкостi перемiщення часток вiдносно поверхнi, що зношується, кута набiгання часток на поверхню та iн. Засоби зниження Г.з. полягають у застосуваннi зносостiйких матерiалiв, зменшення швидкостi гiдросумiшi, використання певних технiчних i конструктивних рiшень. Ю.Г.Світлий.

ГІДРОАВТОМАТ, *гидроавтомат; **hydraulic automaton; ***Hydroautomat – автоматично діючий пристрій, де водяний напір використовується для стиснення або розрідження повітря, а таке повітря – для піднімання води.

ГІДРОАҐРЕҐАТ, *гидроагрегат; **hydraulic unit, hydroelectric generating set; ***Wasserturbinensatz, Hydroaggregat – аґреґат, що складається з гідротурбіни й гідрогенератора.

ГІДРОАЕРОМЕХАНІКА, *гидроаэромеханика; **fluid mechanics; ***Strömungsmechanik – розділ механіки, пов’язаний з вивченням рівноваги й руху рідинних і газоподібних середовищ, а також їхньої взаємодії між собою і з твердими тілами.

ГІДРОАКУМУЛЯТОР, *гидроаккумулятор; **hydraulic accumulator; ***Druckflüssigkeitsspeicher, Pumpspeicher, Pumpenspeicher – гідропосудина, призначена для акумулювання та повернення енергії робочої рідини, що перебуває під тиском. Див. також пневмоакумулятор.

ГІДРОАКУМУЛЯЦІЯ, *гидроаккумуляция; **hydroaccumulation, water storage, pumped(water) storage; ***Druckflüssiqkeitsspeicherung – нагромадження гідроенергії створенням запасів води у водосховищах верхнього б’єфу.

ГІДРОАПАРАТ (ПНЕВМОАПАРАТ), *гидроаппарат [пневмоаппарат]; **valve; ***Ventil – гідропристрій (пневмопристрій), призначений для керування потоком робочого середовища. Під керуванням потоком робочого середовища розуміють змінювання чи підтримування заданих значин тиску чи витрати робочого середовища, або змінювання напрямку, пуск і зупинення потоку робочого середовища. Як збірна назва гідроапаратів (пневмоапаратів) використовується термін "гідроапаратура [пневмоапаратура]". Син.: пристрій керування.

ГІДРОБОРАЦИТ, *гидроборацит, **hydroboracite, ***Hydroborazit - мінерал, водний борат кальцію і магнію. Склад: CaMg[B₃O₄(OH)₃]₂ x3H₂O. Сингонія моноклінна. Кристали видовжені і сплюснуті, пластинчасто-волокнисті, радіальні або стовпчасті. Утворює також щільні й тонкозернисті аґреґати. Тв.2-3. Густина 2,2. Безбарвний або білий, рідше рожевий, червоний, сірий. Блиск скляний. Г. – поширений мінерал галогенно- і вулканогенно-осадових г.п. Важливий мінерал бору. Утворюється як хімічний озерний осад, а також унаслідок метасоматичних процесів. Збагачується флотацією.

ГІДРОВАШГЕРД, *гидровашгерд, **hydrocradle, gold washer; ***Hydrowaschherd - пристрій для мокрої дезінтеграції та грохочення пісків розсипних родовищ перед гідротранспортуванням на збагач. ф-ку. Г. - нахилений короб, обладнаний решітками. Живлення га Г. подається струменем гідромонітора. Забезпечує відмив глинистої компоненти та класифікацію м-лу (як правило по кл.70-130 мм). Витрати води на 1 м³ піску 8-12 м³/год. Недолік - циклічний характер роботи.

ГІДРОВЕНТИЛЯТОР, *гидровентилятор, **hydrofan, ***Нydrolüfter - вентилятор з гідравлічним двигуном. Застосовується в гірн. виробках гідрошахт, що мають трубопровід для подачі води. Г. вибухобезпечний. Продуктивність сучасних Г. 80-220 м³/хв, напір 0,8-1,5 кПа. Потужність гідродвигуна 7 кВт, робочий напір води 2,9 МПа, витрати води 10 м³/год.

ГІДРОВИДОБУВАННЯ, *гидродобыча, **hydraulic mining, hydraulicking, hydromining; ***Wasserstralgewinnung, hydraulische Gewinnung - дія, добування корисної копалини за допомогою струменя води з наступним її гідротранспортуванням на поверхню. Див. гідромеханізація.

ГІДРОВИМИВАННЯ, *гидровымывание, **hydroerosion, ***Auswaschen, Auswaschung - створення порожнин у масиві струменем води, що подається під тиском. Г. застосовується для запобігання раптовим викидам вугілля і газу при розкритті вугільних пластів, а також проведенні підгот. і очисних виробок. Розкриття з Г. здійснюється на крутих пластах при наявності м'яких пачок з коеф. міцності вугілля f<1 і бічних породах сер. стійкості. Проводиться через свердловини діам. 120-200 мм, число яких приймається в залежності від перетину виробки; тиск води біля насадки 4-7 МПа, витрати не менше 18 м³/год. Г. на пластах з нестійкими боковими породами і вугіллям виконується із зведенням металевого каркасу по склепінню виробки, а також з тампонуванням порід цем. розчином для створення штучного склепіння. При проведенні підгот. і очисних виробок Г. здійснюють в пачках порушеного вугілля з коеф. міцності f<0,6. Розміри порожнини залежать від потужності перем’ятої пачки, в якій вона проходиться; звичайно висота порожнини не більше 25 см, довж. 10-12 м; ширина ціликів між порожнинами не перевищує 30 см. За допомогою Г. також добувають водорозчинні к.к. (калійну і кам'яну солі, сірку і інш.).

ГIДРОВIДБІЙКА, *гидроотбойка, **hydraulic breaking, ***Hydroförderung, hydraulische Kohlegewinnung - руйнування вугiльного масиву струменем води, що формується у насадцi гiдромонiтора (у вітчизняній практиці - дiаметром 16-32 мм пiд тиском до 12 МПа). Вугiлля у поверхневому шарi масиву руйнується через прикладання гiдродинамiчного навантаження до площини контакту струменя з вибоєм. Продуктивнiсть гiдромонiтора (маса вугiлля, що вiдбивається за одиницю часу) при Г. на очисних роботах звичайно не менше 20 т/год., на пiдготовчих роботах - 10-12 т/год. Питомі витрати води, згiдно з умовами гiдротранспорту та гiдропiдйому гiдросумiшi 5-10 м³ /т. Див. також гідромеханічне руйнування.

ГІДРОВІДВАЛ, *гидроотвал, **hydraulic-mine dump, ***Hydrokippe, Spülkippe - відвал розкривних порід при гідромеханізації; гідротехн. споруда, призначена для розміщення ґрунтів і різних матеріалів, що надходять у вигляді пульпи (гідросуміші). Укладання породи у Г. здійснюють намивом (естакадним або торцевим). Розрізняють: ярові (яругові) і балкові, що створюються шляхом зведення насипної або намивної греблі (дамби), яка перегороджує яр або балку; рівнинні, розташовані на рівній місцевості або з невеликим схилом, річкові, обвалування яких проводиться з чотирьох або трьох сторін; косогірні; котлованні і улоговинні, розташовані відповідно у вироблених просторах кар'єрів і в природних улоговинах. За об’ємом Г. поділяють на 4 категорії: І - понад 5 млн. м³, II - 2-5 млн., Ill -1-2 млн., IV до 1 млн. м³ на рік. За висотою розрізняють Г. низькі (до 10 м), середні (10-30 м) і високі (понад 30 м). Спорудження Г. включає створення гребель, водозабірних і водозбірних пристроїв, дренажних споруд.

ГІДРОГАЗОДИНАМІКА ПІДЗЕМНА, *гидрогазодинамика подземная; **underground hydro-gas dynamics; subsurface (underground) hydrogasdynamics; ***Reservoirmechanik – наука про рух рідин, газів та їх сумішей у пористих і тріщинуватих середовищах (ґрунтах та гірських породах); розділ гідродинаміки. Предмет вивчення Г.п. – рух природних рідин і газів, що знаходяться в пластах, під дією природних сил і техногенних факторів. Г.п. вивчає: рух ґрунтових вод, підземних вод при розробці родовищ корисних копалин; витіснення нафти водою або газом, що виділяється з нафти, при розробці нафтових родовищ; рух газу в газових та вугільних пластах; процеси переміщення (міграції) природних флюїдів, що ведуть до утворення родовищ нафти і газу, а також руд, які кристалізуються із водних розчинів. Див. гiдрогазомеханiка пiдземна.

ГІДРОГАЗОМЕХАНIКА ПIДЗЕМНА, *подземная гидрогазомеханика; **subsurface (underground) hydro-gas mechanics; ***Reservoirmechanik – наука про рух рiдин, газiв та iх сумiшей у пористих i трiщинуватих гiрських породах, що утворюють нафтовi та газовi поклади. Син.: пiдземна гiдрогазодинамiка , пiдземна гiдравлiка.

ГІДРОГЕЛЬ, *гидрогель; **hydrogel; ***Hydrogel – гель, в якому дисперсійним середовищем є вода.

ГІДРОГЕНЕЗ, *гидрогенез, **hydrogenesis, ***Hydrogenese - сукупність геохімічних і мінералогічних перетворень, викликаних просочуванням по тріщинах з поверхні у земну кору води, яка виносить речовини з одного геохімічного комплексу в інший, зумовлюючи утворення нових мінералів.

ГІДРОГЕОДЕФОРМАЦІЙНИЙ ЕФЕКТ, *гидрогеодеформационный эффект, **hydrogeodeformation effect, ***hydrogeologischer Deformationseffekt - швидкоплинні (декілька діб, місяці) пульсаційні зміни, що глобально поширюється в підземній гідросфері і зумовлені її здатністю реаґувати на зміну напруженого стану літосфери. Суть Г.е. полягає в тому, що підземна гідросфера інтеграційно сприймає зміни ендо-, екзо-, техногенних та інш. навантажень, що приводить до утворення в земній корі безлічі короткоживучих структур деформації (стиснення і розтягнення). Зони розтягнення у вигляді ізольованих коробчатих споруд з'являються і вироджуються за короткі відрізки часу серед ділянок слабкого стиснення, створюючи т. зв. гідрогеодеформаційне поле. Площі короткоживучих структур стиснення і розтягнення складають десятки і сотні тисяч км². Швидкості еволюції окремих короткоживучих утворень складають 300-400 і більше тис. км²/добу. Вивчення Г.е. сприяє пошуку і розвідці підземних вод, нафти і газу, дозволяє вести цілеспрямовані пошуки зон, перспективних для створення підземних газосховищ, оцінювати ступінь деформованості г.п. в межах шахтних полів, прогнозувати місцеположення епіцентрів і час землетрусів.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНА ЗЙОМКА, *гидрогеологическая съемка, **hydrogeologic surveying, ***hydrogeologische Aufnahme - комплекс польових досліджень, що проводяться для вивчення і картування підземних вод. При Г.з. визначають: водоносність гірських порід, їх фільтрац. властивості, поширення, вік і умови залягання водоносних комплексів, їх потужність, умови живлення і розвантаження, хім. склад, к-ть, умови використання вод, їх роль в розробці родов. к.к.; стан охорони підземних вод від виснаження і забруднення. У залежності від детальності Г.з. поділяється на три категорії: дрібно- (1:1000000-1:500000), середньо- (1:200000-1:100000) і великомасштабна (1:50000 і більше).

ГІДРОГЕОЛОГІЧНА КАРТА (МАПА), *гидрогеологическая карта, **hydrogeologic map, ***hydrogeologische Karte - відображає умови залягання, закономірності розподілу і формування підземних вод, їх якісні і кількісні показники. Складається як результат гідрогеологічної зйомки. Є дрібномасштабні (менше 1:500 000), середньо- і великомасштабні Г.к. (до (1:200000 і більше). Особливий тип складають карти підземного стоку, ресурсів, режиму, гідрохімії підземних вод.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНА СВЕРДЛОВИНА, *гидрогеологическая скважина, **ground-water well, hydrogeologic well; ***hydrogeologische Bohrung - спеціальна свердловина, яка використовується для визначення фільтрац. властивостей г.п., спостережень за режимом підземних вод, проведення геофіз. досліджень. Розрізняють довершені Г.с., пройдені через всю товщу водоносного пласта (приплив води з всієї водної товщі), і недовершені, вибій яких не доведений до підошви водоносного горизонту. Глибина Г.с. коливається від дек. м до 1000 м і більше. Після гідрогеол. досліджень Г.с. ліквідують шляхом тампонування або передають гірничодоб. підприємствам для продовження гідрорежимних спостережень у період експлуатації родовища.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНЕ ОПРОБУВАННЯ, *гидрогеологическое опробование, **hydrogeologic sampling, ***hydrogeologisches Proben - сукупність польових і лабораторних досліджень водоносних горизонтів, зон або водоносних комплексів з метою визначення фільтрац. властивостей порід (коеф. фільтрації порід), хім. і газового складу підземних вод. Дані Г.о. служать вихідними розрахунковими параметрами при проектуванні системи водозахисту гірн. виробок.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ, *гидрогеологическое районирование, **hydrogeologic zoning, ***Einteilen in hydrogeologische Bezirke - розподіл території на р-ни, що розрізняються умовами формування (живлення, накопичення, розвантаження), залягання, поширення або характером використання підземних вод. Розрізняють загальне і спеціальне Г.р. Осн. одиниця з а г а л ь н о г о Г.р. - артезіанський басейн, гідрогеол. масив і інш., які виділяються на основі єдності закономірностей формування, розподілу підземних вод, регіональної спрямованості їх стоку і зв'язку з геол. структурами. Системи артезіанських басейнів і гідрогеол. масивів, пов'язаних спільністю формування і поширення підземних вод, об'єднуються в гідрогеол. області платформ (напр., Східно-Європейська, Західно-Сибірська, Туранська і інш.) і складчастих споруд (Тімано-Уральська, Тяньшано-Джунгаро-Памірська і інш.). С п е ц і а л ь н і Г.р. - рудних районів тощо.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНИЙ БАСЕЙН, *гидрогеологический бассейн, **hydrogeologic basin, ***hydrogeologisches Becken - басейн підземних вод, елемент підземної гідросфери, виділений за положенням геол.-структурних границь різного типу і порядку, гідродинамічних границь (вододілів) потоків підземних вод на основі єдності їх формування і поширення ресурсів (запасів). Розрізняють артезіанські басейни, бас. ґрунтових, тріщинних вод і бас. підземного стоку.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ, *гидрогеологический прогноз, **hydrogeologic forecast, ***hydrogeologische Prognose - науково обґрунтований прогноз гідрогеол. процесів, явищ і їх змін, що відбуваються під впливом природних і штучних чинників. Г.п. включає встановлення закономірностей формування, розміщення, руху, накопичення, розвантаження підземних вод і подальшу екстраполяцію встановл. закономірностей в просторі і у часі. Виконуються довго- і короткострокові Г.п. Найбільш поширені методи Г.п. – картування (див. геологічне картування), аналітичних гідродинамічних розрахунків, математич. моделювання і електрогідродинамічних аналогій. Г.п. дозволяють розробляти науково обґрунтовані заходи щодо раціонального використання ресурсів підземних вод, охорони навколишнього середовища при проектуванні і будівництві гірн. підприємств, експлуатації родов. к.к. і т.п.

ГІДРОГЕОЛОГІЧНИЙ РОЗРІЗ (гідрологічний профіль), *гидрологический разрез (гидрологический профиль); **hydrogeologic section, ***hydrogeologisches Querprofil - графічне зображення у вертикальному розрізі гідрогеол. структури водоносних горизонтів і водотривких пластів з показом рівнів і напорів підземних вод, їх хім. і газового складу, фільтрац. властивостей г.п., дебітів свердловин. Як правило, Г.р. поєднується з геологічним розрізом і є складовою частиною плану розвитку гірн. робіт на обводнених шахтах або кар'єрах. Для Г.р. використовуються дані геологічного опробування.

ГІДРОГЕОЛОГІЯ, *гидрогеология, **hydrogeology, geohydrology; ***Hydrogeologie - галузь геології, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення. Основні напрями гідрогеології: загальна геологія, динаміка підземних вод, вчення про мінеральні, промислові і термальні води, регіональна гідрогеологія, меліоративна гідрогеологія, гідрогеологія родовищ корисних копалин. Г. тісно пов’язана з гідрологією, геохімією, метеорологією і інш. науками про Землю. При гідрогеол. дослідженнях застосовують геол., геофіз., хім., фіз.-матем. і інш. методи. В Україні гідрогеологічні дослідження проводять в Інституті геології наук АН України, на відповідних кафедрах вузів.

ГІДРОГЕОЛОГІЯ ПРОМИСЛОВА, НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГІДРОГЕОЛОГІЯ, *гидрогеология промысловая, нефтегазопромысловая гидрогеология; **oil and gas field hydrogeology; ***Feldhydrogeologie – розділ гідрогеології, що включає гідрогеологічні спостереження та дослідження підземних вод у зв’язку з розвідкою та розробкою нафтових і газових родовищ. Основні задачі Г.п. при розвідці нафтових та газових родовищ: прогнозування умов розбурювання, розкриття та випробовування пластів; визначення положення газорідинних контактів; визначення запасів водорозчинних газів та виявлення гідравлічного взаємозв’язку горизонтів у межах родовища.

ГІДРОГЕОМЕХАНІКА, *гидрогеомеханика, **hydrogeomechanics, ***Hydrogeomechanik - наук. напрям, що вивчає основи механіки водонасичених г.п. стосовно до проблем гідрогеології та інженерної геології. Г. основана на теорії механіки ґрунтів і геофільтрації. Методичні основи Г. включають аналіз і вивчення г.п. разом з укладеними в них флюїдами як єдиної механіч. системи, оцінку напружено-деформованого стану водонасичених г.п., фіз.-мех. основи їх міцності і деформованості, аналіз геофільтраційних процесів, оцінку умов стійкості масивів для прогнозу або індикації в них напружень і деформацій. Результати гідрогеомех. досліджень використовують для прогнозу осадових товщ г.п. при глибокому водозниженні, оцінки геофільтрац. і геомеханіч. параметрів, вивчення стійкості бокових порід в підземних виробках і укосів в обводнених масивах на кар'єрах, прогнозу умов виїмки к.к. під водними об'єктами системами з обваленням покрівлі, а також прогнозу раптових проривів води і пливунів.

ГІДРОГЕОТЕРМАЛЬНЕ РОДОВИЩЕ, *гидрогеотермальное месторождение, **hydrogeothermal deposit, ***geologisches Hydrothermalvorkommen - просторово обмежена частина водонапірної системи (пластової або тріщинної) в земній корі, в межах якої укладені експлуатац. запаси термальних вод. Розрізняють Г.р. п л а с т о в о г о типу артезіанських бас. епіплатформ і міжгірських артезіанських бас., розвиток яких почався в мезозої і кайнозої, і т р і щ и н н о - ж и л ь н о г о типу в р-ні сучасного і молодого вулканізму і в р-нах складчастих областей. Родовища пластового типу (однопластові і багатопластові) приурочені до водоносних комплексів (горизонтів), що залягають на глиб. від 1000-1500 до 3000-5000 м. За характером колекторів ці родовища в осн. поділяються на пластово-порові і пластово-тріщинні, розміри їх досягають сотень км². Родовища тріщинно-жильного типу мають локальний характер (одиниці-десятки км²) і пов'язані із зонами молодих, але великих тектоніч. порушень, що розтинають інтрузивні, метаморфічні, вулканогенно-осадові товщі порід (напр., родовище Великі гейзери в США, Паратунське і Паужетське род. на п-ві Камчатка). Фільтрація вод відбувається тут за тріщинними схемами, оскільки пористість і проникність монолітних блоків порід, як правило, малі. Продуктивна частина родовища звичайно залягає на глиб. від 500 до 1500 м. За температурою вод розрізняють родовища низькопотенційні (від 40 до 100 ⁰С) і високопотенційні (більше 100 ⁰С, до 300-350 ⁰С). Води Г.р. можуть бути прісні, солонуваті, солоні і розсольні. Експлуатують Г.р. свердловинами із застосуванням фонтанного, насосного способів, а також методу підтримки пластового тиску (ППТ) шляхом повторного закачування в пласт відпрацьованих термальних вод. Найбільш ефективний - останній метод. При його застосуванні вилучається тепло, акумульоване не тільки підземними водами, але і вмісними породами, до того ж він екологічно чистий. Коеф. вилучення ресурсів при ППТ становить 5-12%, при насосному способі - 0,01-0,08%, фонтанному - 0,003-0,016%.

ГІДРОГЕОХІМІЧНИЙ ВУЗОЛ, *гидрогеохимический узел, **hydrogeochemiс knot, ***hydrogeochemischer Knoten (Knotenpunkt) – вузол перетину гідрогеохімічних зон різних напрямків. Як правило пов’язаний з вузлом перетину розломів. Cтановить найбільший інтерес при пошуках к.к.

ГІДРОГЕОХІМІЯ, *гидрогеохимия, **hydrogeochemistry, ***Hydrogeochemie - галузь геохімії, що вивчає походження й міграцію хімічних елементів та їх сполук у підземних водах. Методи Г. застосовуються для пошуку родовищ к.к. При цьому пошуковими показниками є мінералізація вод, їх геохімічний тип та ін. фізико-хімічні параметри. Найбільш ефективними є методи пошуку скупчень вуглеводнів та глибоко залеглих гідротермальних оруденінь.

ГІДРОГРАФІЧНА МЕРЕЖА, *гидрографическая сеть; **hydrographic network; drainage net ***Gewässernetz, hydrographisches Netz – сукупність рік та інших постійних і тимчасових водотоків, а також озер, водосховищ, боліт та інших водойм на якій-небудь території. Густоту Г.с. даної річкової системи визначають як відношення суми довжин річкових потоків даної системи в кілометрах до площі її басейну, вираженої в квадратних кілометрах (км/км²). Син.: гідрографічна сітка.

ГІДРОГРАФІЯ, *гидрография; **hydrography; ***Hydrographie - розділ гідрології, який вивчає й описує водні об’єкти (річки, озера тощо), їхнє положення, походження, розміри, режим, зв’язки з іншими елементами географічного середовища.

ГІДРОГРОХОТ, *гидрогрохот, **hydroscreen, ***Hydrosieb - нерухомий грохот з похилою щілястою робочою поверхнею (решетом), на якому під дією струменів води здійснюється переміщення сипкої маси та вилучення з неї частинок дрібніших за ширину щілини між елементами решета (колосниками). Застосовується переважно для підготовчої класифікації вологого вугілля за розміром 10...15 мм перед збагаченням.

ГІДРОҐЕНІЗАЦІЯ, *гидрогенизация, **hydrogenation, ***Hydrogenisation, Hydrierung, Kohlenverflüssigung - приєднання водню до простих та складних речовин при наявності каталізаторів. Гідрогенізацію застосовують у виробництві аміаку, метилового спирту, моторного палива тощо. Г. твердого палива є універсальним методом отримання з нього синтетич. рідкого палива. Для процесу Г. найбільш придатні тверді горючі корисні копалини, в яких відношення С:Н=8-16, вихід летких речовин на горючу масу не нижче за 35-36%. Г.- важливий резерв для заміни сирої нафти горючими сланцями, бітумами, вугіллям. За прогнозними оцінками Світової Енергетичної Ради, у 2050 р. на частку зріджуваного вугілля припадатиме 50% всього енергетичного вугілля, що видобуватиметься. Розвиток досліджень в галузі Г. починається 1897-1900, коли французький вчений П. Сабат’є і російський хімік М.Д.Зелінський зі своїми учнями розробили основи гідрогенізац. каталізу органіч. сполук. Пром. застосування Г. твердого палива уперше отримала в 30-40-х рр. в Німеччині. Під час 2-ї світової війни, 1939 -1945 рр., в Німеччині працювали 27 заводів по виробництву синтетичного палива загальною продуктивністю 5-6 млн.т на рік, що повністю задовольняло потреби в авіаційному і на 75% - в рідкому паливі. Вихід моторного палива досягав 55%, газоподібних вуглеводнів – 30%, води – до 10%, непрореаґований залишок складав 5% за масою. Перед 2-ю світовою війною установки по Г. вугілля і вугільних смол працювали також у Великобританії, Італії, Кореї. Сьогодні в США, Великобританії, ФРН, ПАР, Росії, Японії, Індії, Австралії, Польщі розробляється ряд процесів по Г. вугілля. Найбільш відомі - процеси прямого скраплення вугілля: SRC-I, SRC-II (фірми PAMCO i GULF), Donor Solvent Process (Exxon); двостадійного скраплення - CFS (CONOCO); H-Coal (фірма HRI), скраплення із застосуванням хлористого цинку (фірми CONOCO, SHELL), процес фірми DOW. На основі великого експериментального матеріалу встановлено, що вугілля з хорошою гідрогенізаційною здатністю містить 65-85% С^daf, понад 5% Н^daf, має вилід летких речовин V^daf понад 30%, зольність менше 10-12%, показник відбиття вітриніту 0,35-0,95.

ГІДРОҐЕТИТ (ГІДРОҐЬОТИТ) - Див. ґетит (ґьотит).

ГІДРОДВИГУН, *гидродвигатель; **hydraulic engine; ***Hydromotor – гідромашина, призначена для перетворення механічної енергії рідини в механічну енергію твердого тіла.

ГІДРОДИНАМІКА, *гидродинамика; **hydrodynamics; ***Hydrodynamik – розділ гідромеханіки про рух нестисливих рідин під дією зовнішніх сил і механічну взаємодію між рідиною й тілами при їх відносному русі. Основи гідродинаміки заклали в середині XVIII ст. Л.Ейлер і Д.Бернуллі. При вивченні певної задачі гідродинаміки використовують основні закони й методи механіки і, враховуючи загальні властивості рідин, дістають розв’язки, що дають змогу визначити швидкість, тиск або дотичні напруги зсуву в будь-якій точці простору, заповненого рідиною. Це дає змогу обчислити, зокрема, і зусилля, що виникають при взаємодії між рідиною й твердим тілом. Експериментальна Г. базується на теорії подібності і розмірностей. Закони Г. використовують при проектуванні суден, літаків, турбін, трубопроводів, гідротехнічних споруд, при дослідженні морських течій, фільтрації підземних вод і нафти в родовищах.

ГІДРОДИНАМІКА ПІДЗЕМНА, *подземная гидродинамика; **subsurface (underground) hydrodynamics; ***Untertagehydrodynamik – Див. гідрогазомеханіка підземна.

ГІДРОДИНАМІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ПЛАСТІВ, *гидродинамическое взаимодействие пластов, **hydrodynamic intercommunion of seams; hydrodynamic reciprocal influence of beds (strata, formations, seams; ***hydrodynamische Wechselwirkung zwischen den Erdölschichten - перерозподіл тиску в з’єднаних (за лініями тектонічних порушень, буровими свердловинами, зонами злиття та інш.) нафтогазоводоносних пластах. Інтенсивність Г.в.п. залежить від протяжності, товщини, колекторних властивостей пластів та інш. Г.в.п. може впливати на режим нафт. (газових) родовищ. Запас пластової енергії продуктивного пласта при наявності гідродинаміч. взаємодії з інш. пластами підвищується.

ГІДРОДИНАМІЧНА МУФТА, ГІДРОМУФТА (ГДМ), *гидродинамическая муфта; **fluid coupling, hydrodynamic(al) clutch; ***Strömungskupplung – гідродинамічна передача, яка передає потужність, не змінюючи моменту. Син.: гідромуфта, турбомуфта.

ГІДРОДИНАМІЧНА ПЕРЕДАЧА (ГДП), *гидродинамическая передача; **hydrodynamic(al) transmission; ***Strömungsgetriebe – гідравлічна передача, яка складається з лопатевих коліс із загальною робочою порожниною, в якій крутильний момент передається за рахунок зміни моменту кількості руху робочої рідини. Син.: турбопередача.

ГІДРОДИНАМІЧНА ПОДІБНІСТЬ ПОТОКІВ, *гидродинамическое подобие потоков; **hydrodynamic similarity of flows; ***hydrodynamische Ähnlichkeit der Ströme – подібність потоків геометрично й кінематично, які задовольняють таким умовам: а) в їх подібних точках прикладено однойменні сили; б) векторні поля сил, що діють на рідину, для заданих потоків є геометрично подібними і однаково орієнтовними відносно меж потоків.

ГІДРОДИНАМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТІВ І СВЕРДЛОВИН, *гидродинамические исследования пластов и скважин; **hydrodynamic investigation of wells and seams; ***hydrodynamische Untersuchungen von Flözen und Bohrlöchern – комплекс методів визначення фільтраційних характеристик пластів-колекторів і параметрів, що характеризують продуктивність видобувних і нагнітальних свердловин. В основі гідродинамічного дослідження – експериментальне вивчення взаємозв’язку між дебітами (приймальністю) свердловин і тиском у різних точках пластів при усталеному (стаціонарному) і неусталеному (нестаціонарному) режимах фільтрації.

ГІДРОДИНАМІЧНЕ ПОЛЕ ПОТОКУ (гiдродинамiчна сітка), *гидродинамическое поле потока; **hydrodynamic flow field; ***hydrodynamisches Netz – сукупнiсть лiнiй течiй та iзобар.

ГІДРОДИНАМІЧНИЙ, *гидродинамический, **hydrodynamic, ***hydrodynamisch - пов'язаний з гідродинамікою; г. о п і р - опір рідини рухові в ній тіла або опір стінок труб чи каналів рухові рідини; г. т и с к - тиск рухомої рідини.

ГІДРОДИНАМІЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК ПОКЛАДІВ, *гидродинамическая связь залежей, **hydrodynamic association of deposits, ***hydrodynamischer Zusammenhang zwischen Lagerstätten - зв'язок між покладами, що проявляється в зміні пластового тиску одного покладу під впливом розробки іншого покладу; здійснюється по водопроникних породах-колекторах, до яких належать поклади. Приводить до ряду негативних явищ: нахилів контакту, зміщення покладу в раніше водоносну зону пласта, перетіканню нафти і газу по пласту з пастки в пастку, втрати частини запасів. Про наявність Г.з.п. можна судити за непрямими ознаками: аналогією з сусідніми покладами, що тривалий час розробляються, відсутністю мінеральних новоутворень і окисненою високов'язкою нафтою на контакті покладу з водою, характеру розподілу нафтогазоносності по розрізу відкладів. Для достовірного визначення Г.з.п. необхідне проведення спеціальних гідродинамічних досліджень пластів і свердловин.

ГІДРОДОМКРАТ, *гидродомкрат, **hydraulic jack, ***hydraulischer Hebebock – 1) Гідравлічний механізм для піднімання важких предметів. 2) Устаткування, призначене для пересування і підйому гірничих машин та іншого обладнання за допомогою силового гідравлічного циліндра.

гідродросель (пневмодросель), *гидродроссель (пневмодроссель), **restrictor valve, throttle valve; ***Drosselventil – гідроапарат (пневмоапарат) керування витратою, призначений для створення опору потокові робочого середовища.

ГІДРОЕКСТРУЗІЯ, *гидроэкструзия, **hydraulic extrusion, hydrostatic extrusion; ***hydraulische Extrusion – обробка (продавлювання крізь формуючі пристрої) матеріалів тиском, створюваним за допомогою спеціальних компресорів рідиною.

ГІДРОЕЛЕВАТОР, *гидроэлеватор, **hydraulic elevator, jet pump; ***Hydroelevator, Wasserstrahlpumpe - насос струминного типу для підйому і переміщення рідин та гідросумішей; застосовується для гідротранспортування, підводного всмоктування ґрунту тощо, а також для підвищення геодезич. висоти всмоктування землесосного снаряда з трюмним ґрунтовим насосом. При роботi Г. струмінь води, що витікає пiд великим тиском з насадки, створює у камерi насоса розрiдження, що й забезпечує пiдсмоктування гiдросумiшi через всмоктувальний патрубок. Кiнетична енергiя струменя води передається гiдросумiшi i у дифузорi переходить у потенцiйну енергiю потоку. Осн. переваги Г.: простота конструкції і відсутність рухомих частин; незалежність роботи від підсосу повітря. Осн. недоліки Г.: відносно малий напір, низький ККД.

ГІДРОЗАБИВКА ШПУРІВ, *гидрозабойка шпуров, **hydraulic tamping of blasthole, hydraulic tamping of shothole (borehole); ***Wasserbesatz den Bohrloch - спосіб боротьби з пилом при вибухових роботах, що полягає в заміні глиняного ущільнення заряду ВР в шпурі водою (здебільшого в поліетиленових ампулах), що при вибуху розпорошується і змочує пил та дуже подрібнену гірську породу в зоні бризантної дії ВР. Г.ш. призначена для боротьби з займанням пилу та газу при вибуховому способі відбійки г.п.

ГIДРОЗАКЛАДКА (ГІДРОЗАКЛАДАННЯ), *гидрозакладка, **hydraulic filling (англ.); hydraulic stowing (амер.), ***Spülversatz, Fließversatz - сукупнiсть процесiв по заповненню виробленого простору вугiльних шахт через використання потоку води для транспортування i закладання закладального матерiалу. Г. включає технологiчні операції та процеси пiдготовки виробленого простору, накопичення закладального матерiалу, приготування гiдросумiшi, гiдротранспорту закладального матерiалу та заповнення ним виробленого простору, управлiння спрацьованою водою (вловлювання води, що дренується з масиву, вiдвiд її по трубопроводу до водозбiрникiв, прояснення у пiдземних умовах та перекачування на поверхню для повторного використання у технологiчному циклi). Гiдротранспорт закладального матерiалу до виробленого простору здiйснюється через систему спадних та горизонтальних трубопроводiв за рахунок напору, що виникає внаслiдок рiзницi геодезичних вiдмiток початкового та кiнцевого пунктiв транспортування. Перед заповненням виробленого простору закладальним матерiалом здiйснюється його огородження спецiальними обшивками, спорудження фiльтруючих перемичок та дренуючих пристроїв. Заповнення виробленого простору здiйснюється безпосередньо з торця закладального трубопроводу або за допомогою розподiльчого трубопроводу. В Україні в 60-70-х роках ХХ ст. накопичено досвід використання Г. на гідрошахтах Центрального Донбасу (Горлівка, Єнакієве). Ю.Г.Світлий.

ГІДРОЗАМОК, *гидрозамок, **hydroclamp, pilot controlled check valve; ***Hydraulikschloβ - керований зворотний клапан; застосовується в системах гідропривода гірничих машин і механізованих кріплень для запирання рідини в робочій порожнині силових гідроциліндрів.

ГІДРОЗАТВОР, *гидрозатвор, **hydraulic shutter, ***Hydraulikventil, hydraulischer Absehluβ - 1) Пристрій для герметизації гирла свердловин. 2) Пристрій для виведення фільтрату з вакуумної системи вакуум-фільтрів у вигляді вертикальної труби висотою не менше 10330 мм, нижній кінець якої занурений у збірник фільтрату для урівноваження атмосферного тиску.

ГІДРОЗАХИСТ (ЕЛЕКТРОДВИГУНА [ЗАНУРЕНОГО]), *гидрозащита (электродвигателя [погружного]); **water proofing of submersible motor; ***Wasserschutz (des eingetauchten Elektromotors) – пристрій електровідцентровонасосного устаткування, який захищає заглибний електродвигун від проникнення в його порожнину пластової рідини і містить в собі протектор та компенсатор.

ГІДРОЗМІШУВАЧ, *гидросмеситель, **hydromixer, **Hydromischer - апарат для приготування бурових розчинів. Поширення отримали гідромоніторні та гідроежекторні змішувачі. Продуктивність Г. до 60 м³/год.

ГІДРОЗОЛЬ, *гидрозоль; **hydrosol; ***Hydrosol – золь, в якому дисперсною фазою є вода.

ГІДРОІЗОГІПСИ, *гидроизогипсы, **water table contour, hydroisohypses; ***Hydroisohypsen, Hydrohöhenlinien – 1) Лінії, що з'єднують на карті (плані) точки з однаковими абсцисами або відносними відмітками висот поверхні безнапірних підземних вод. 2) Горизонталі (ізогіпси) вільної (депресійної) поверхні фільтраційного потоку.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ, *гидроизоляция; **water proofing, wet seal; ***Abdichtung, Wasserabdichtung, Hydroisolation – 1) Захист будівельних конструкцій і споруд від проникання води, а матеріалів для споруд – від шкідливого впливу хімічно агресивних вод, рідин, стічних вод тощо. 2) Гідроізоляційні матеріали, тобто водонепроникні матеріали, які застосовуються для гідроізоляції.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, *гидроизоляция подземных сооружений, **water proofing of underground structures, ***Abdichtung der Tiefbauten, Hydroisolation der Untertageanlagen - захист гірничих підземних виробок від проникнення вод (ґрунтових, поверхневих, технічних), а також від їх руйнівного впливу на матеріал кріплення. Досягається застосуванням матеріалів кріплень з підвищеною водонепроникністю і за допомогою водонепроникних покриттів. Зокрема застосовують торкретування, металеві, клеєві, обмазувальні та ін. покриття.

ГІДРОІЗОП&RSQUO;ЄЗИ, *гидроизопьезы; **hydroisopiestic lines; ***Hydroisopiezen – лінії на карті або плані, що з’єднують точки однакових напорів напірних вод над умовною нульовою поверхнею. Син.: п’єзоізогіпси.

ГІДРОІЗОТЕРМИ, *гидроизотермы, **hydroisotherms, ***Hydroisothermen - лінії однакових т-р підземних вод у водоносному горизонті або комплексі, на розрізах, картах і т.п.

ГІДРОКІНЕТИКА, *гидрокинетика; **kinetics of liquids; ***Hydrokinetik – розділ гідродинаміки, що вивчає рух рідини з урахуванням сил, які діють на рідину.

ГІДРОКЛАПАН, *гидроклапан; **hydraulic valve; ***Hydroventil – регулювальний гідроапарат, в якому розміри робочого прохідного перерізу змінюються від дії потоку робочого середовища, що проходить через гідроапарат.

ГІДРОКЛАПАН (ПНЕВМОКЛАПАН) ЗАПОБІЖНИЙ, *предохранительный гидроклапан (предохранительный пневмоклапан); **safety hydraulic (pneumatic) valve; ***hydraulisches Druckluft- Sicherheitsventil – напірний гідроклапан (пневмоклапан), призначений для убезпечення гідропривода (пневмопривода) від надмірного тиску відносно встановленого.

Гідроклапан (пневмоклапан) зворотний, *обратный гидроклапан (обратный пневмоклапан); **check valve; non-return valve; ***Rückschlagventil, Rückschlagklappe – спрямівний гідроапарат (пневмоапарат), призначений для перепускання робочого середовища тільки в одному напрямку та запирання у зворотному напрямку.

ГІДРОКЛАПАН (ПНЕВМОКЛАПАН) РЕДУКЦІЙНИЙ &NDASH; Див. редуктор.

ГІДРОКЛАПАН ТИСКУ, *гидроклапан давления; **hydraulic pressure valve; ***Druckventil – регулювальний гідроапарат, призначений для керування тиском робочого середовища.

ГІДРОКОМБІНЕЗОН, *гидрокомбинезон; **hydraulic overalls; ***Taucheranzug – костюм, який захищає водолаза від переохолодження і травм.

ГІДРОКОМПРЕСОР, *гидрокомпрессор, **hydraulic compressor, ***hydraulische Kompressor, Hydrokompressor, Hydroumformer - гідравлічний компресор, який стискує гази тощо за допомогою рідини.

ГІДРОКС, *гидрокс, **hydrox coal blasting, ***Hydrox - спосіб безполум’яного висаджування, оснований на миттєвій хімічній реакції суміші персульфату амонію і нітрату гуанідину з виділенням тепла та утворенням водяної пари у суміші з вуглекислим газом і азотом. Див. також безполум’яне висаджування.

ГІДРОКСИДИ ПРИРОДНІ, *гидроксиды природные, **natural hydroxides, ***natürliche Hydrooxide - підклас мінералів, природні водні оксиди деяких металів. Включають бл. 50 мінеральних видів. Найбільш поширені Г.п. заліза (напр., ґетит, гідроґетит, лепідокрокіт і інш.), алюмінію (гіббсит, беміт, діаспори) і марганцю (манганіт, псиломелан, інш.). Сингонії Г.п. - ромбічна, моноклінна, триклінна, рідше - тригональна та тетрагональна. Більшість Г.п. утворюють листуваті, пластинчаті, таблитчасті, лускаті, рідше голчаті, волокнисті, стовпчасті, щільні приховано-кристалічні (майже до аморфних), коломорфні і натічні аґреґати, а також порошкуваті і землисті маси, нальоти, вицвіти, псевдоморфози різних мінералів. Твердість і густина знижені в порівнянні з безводними оксидами. Г.п. - гол. чин. гіпергенні мінерали. Частіше за все вони утворюються при хім. вивітрюванні г.п. в зонах окиснення рудних родов., при процесах осадонакопичення; поширені в ґрунтах. Г.п. складають руди осн. пром. типів родов. алюмінію (боксити), марганцю (осадові манганітові руди), частково заліза (бурі залізняки), входять до складу глибоководних залізо-марганцевих конкрецій.

ГІДРОКСИЛ, *гидроксил, **hydroxyl, ***Hydroxyl - одновалентна (див. валентність) група OH, входить до складу багатьох хімічних сполук, напр., води, лугів, спиртів. Інша назва - г і д р о к с и л ь н а г р у п а.

ГІДРОКСИЛГЕРДЕРИТ, *гидроксилгердерит, **hydroxylherderite, ***Hydroxylherderit - мінерал, гідроксилфосфат кальцію та берилію, ряд гердериту. Склад: 4 [ CaBe(PO₄) (OH)]. OH заміщається на F. Сингонія моноклінна. Короткопризматичні кристали, а також гроноподібні аґреґати. Тв. 5,5. Густина 2,95-3,01. Колір жовтуватий до білого з зеленуватим відливом. Мінерал пізніх стадій пегматитоутворення.

ГІДРОЛАКОЛІТИ, *гидролакколиты, **hydrolaccolithes, pіngo; ***Hydrolakkolithe - маси ґрунтового льоду, за формою схожі з лаколітами, що утворюються в зоні багаторічної мерзлоти. Висота Г. 1-70 м, діаметр 3-200 м. Виникають у місцях розвантаження напірних підземних вод і в обрамленні полію (води на льоду), а також при промерзанні систем ненаскрізних проталин під термокарстовими озерами.

ГІДРОЛІЗ, *гидролиз, **hydrolysis, ***Нydrolyse - реакція обмінного розкладу між речовиною й водою, один із видів сольволізу. При Г. солей утворюються к-ти та луги. Органічні сполуки гідролізуються в присутності к-т. (кислотний Г.) або лугів (лужний Г.). Г. піддаються частіше за все зв’язки вуглецю з галогенами.

ГІДРОЛІЗ ТОРФУ, *гидролиз торфа, **peat hydrolysis, ***Torfhydrolyse - переробка торфу на основі взаємодії його органіч. компонентів з водою; проводиться при підвищеній т-рі в присутності кислотних каталізаторів. При Г.т. відбувається послідовна деструкція макромолекул полісахаридів торфу аж до моносахарів. Продукти Г.т. - газопарова, рідка (гідролізат) і тверда фази. Розрізняють слабко- і сильнокислотний Г.т. При с л а б к о к и с л о т н о м у Г.т. реакція проводиться при t 150-170 ^оС в безперервно діючих реакторах. Вихід редукуючих речовин досягає 32% від маси абс. сухого торфу; негідролізований залишок складає бл. 50%. Температура с и л ь н о к и с л о т н о г о Г.т. - 130-140 ^оС, в розчин переводиться до 94% редукуючих речовин вихідного торфу. Продукти гідролізу застосовуються у виробництві кормових дріжджів, воску, добрив та інших речовин.

ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕЖИМ, *гидрологический режим; **hydrologic regime; ***hydrologische Arbeitsweise – закономірні зміни гідрологічних елементів водного об’єкта в часі, що зумовлені фізико-географічними і в першу чергу кліматичними умовами басейну. Г.р. включає багаторічні, сезонні та добові коливання: рівня води (режим рівня); витрат води (режим стоку); льодових явищ (льодовий режим); температури води (термічний режим); кількості і складу переносного потоком твердого матеріалу (режим наносів); складу та концентрації розчинених хімічних речовин (гідрохімічний режим); змін русла ріки (режим руслового процесу). У залежності від виду водного об’єкта розрізняють режим річок, озер, водосховищ, гідрогеологічний режим, режим боліт. Елементами Г. називають ті явища і процеси, які характеризують Г. водного об’єкта (напр., коливання рівня, витрат, температури води тощо). Природний Г. часто істотно змінюється під впливом господарської діяльності людини. В залежності від наявності або відсутності гідротехнічних споруд розрізняють Г. регульований та природний або побутовий.

ГІДРОЛОГІЯ, *гидрология, **hydrology, ***Hydrologie - наука, що вивчає гідросферу, її властивості, явища і процеси, які в ній відбуваються. Розрізняють океанологію та гідрологію суходолу (гідрологію річок — потамологію, озерознавство, болотознавство, гляціологію, гідрогеологію). Основними завданнями гідрології є дослідження кругообігу води на Землі, гідрологічного режиму окремих водних об’єктів, вплив на кругообіг господарської діяльності людини, розробка наукових основ охорони та раціонального використання водних ресурсів. В Україні дослідження з гідрології проводять Український науково-дослідний інститут гідрометеорології і контролю природного середовища, відповідні кафедри вузів.

ГІДРОЛОГІЯ СУШІ (ГІДРОЛОГІЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД СУШІ), *гидрология суши (гидрология поверхностных вод суши); **land hydrology (land surface water hydrology); ***Hydrologie des Festlandes – наука про природні води на поверхні суші (ріки, озера, болота, ґрунтові води, водоймища, канали). Належать, з одного боку, до географічних наук, а з іншого – до геофізичних. Як географічна наука Г.с. вивчає окремі водні об’єкти, льодовики, сніговий покрив, як геофізична – фізичні процеси, що протікають у водних об’єктах: теплові (випаровування, конденсація, сніготоплення, льодоутворення тощо), гідродинамічні (вітрові течії, хвилювання, руслові потоки тощо), ерозійні (розмивання, перенесення та відкладання наносів, руслові деформації тощо). Найважливішим об’єктом вивчення Г.с. є ріки. При цьому основна увага звертається на процеси живлення та водоносність рік. Поряд із замкнутим процесом водообороту Г.с. вивчає такі процеси, як стікання наносів, які є частинками ґрунтів, порід та органічних речовин, стікання хімічних речовин (розчинені у воді і завислі хімічні речовини), розмивання та намивання русла річок тощо. Розділ Г.с., що вивчає озера, виділився в окрему науку – лімнологію (озерознавство).

ГІДРОЛОКАЦІЯ, *гидролокация; **sonar; ***Hydroortung, Unterwasser[schall]ortung – визначення з допомогою звукових хвиль місцезнаходження у воді рухомих і нерухомих об’єктів.

ГІДРОМАГНЕЗИТ, *гидромагнезит, **hydromagnesite, ***Hydromagnesit, Hydromagnesitspat – 1) Мінерал, водний гідроксилкарбонат. Склад: Mg₅(CO₃)₄(OH)₂*4H₂O. Сингонія моноклінна. Дрібні пористі кристали або крейдоподібні кірки. Тв. 3,5. Густина 2,1-2,3. Блиск скляний. Колір білий. Прозорий. Утворюється при вивітрюванні ультраосновних магнезіальних вивержених порід. Зустрічається в низькотемпературних прожилках та кірках в серпентинітах та інших магнезіальних породах в асоціації з інш. карбонатними матеріалами. Рідкісний. 2) Суміш магнезиту з кальцитом.

ГІДРОМАШИНА, *гидромашина; **hydraulic machine; ***Hydromaschine – енергетична машина, призначена для перетворення механічної енергії твердого тіла в механічну енергію рідини (або навпаки).

ГІДРОМЕТАЛУРГІЯ, *гидрометаллургия, **hydrometallurgy, ***Hydrometallurgie - видобування металів з руд, концентратів і відходів виробництва за допомогою водних розчинів певних речовин (хімічних реаґентів). Застосовується при отриманні урану, алюмінію, золота, цинку та ін. Найдавнішим відомим способом Г. є вилучення міді з руд Ріо-Тінто (Іспанія) у ХУІ ст. Пізніше були розроблені і впроваджені гідрометалургійні способи вилучення платини (1827), нікелю (1875), алюмінію з бокситів (1892), золота (1889), цинку (1914) і т.д. Сьогодні бл. 20% світового виробництва Сu, 50-70% Zn і Ni, 100% окcидів Аl і U, металiч. Cd, Co і інш. цілком базується на Г. Основна операція Г. - вилуговування.

ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ, *гидромеханизация, **hydromechanization, hydraulic mining; ***Hydromechanisierung - єдиний технологiчний комплекс процесiв та технiчних заходiв, пов`язаних iз руйнуванням ґрунтiв та гiрських порiд, транспортуванням їх, укладанням в масив або переробкою гiдравлiчним способом з використанням енергiї води. Г. - спосіб механізації гірничих і земляних робіт. Методами гiдромеханiзацiї розробляють незв`язнi та зв`язнi ґрунти (пiсок, глина), торф, крейду, сiль, кам`яне вугiлля, а також вiдходи рiзних виробництв. Найбiльше поширення Г. набуває у гiдротехнiчному будiвництвi i гiрничiй справi, як у наземних умовах (розмив ґрунтiв, намив гребель, дамб, обвалувань, риття каналiв, котлованiв, очистка водоймищ i т.i.), так і пiд землею (гiдровiдбійка та гiдрозакладка, гідротранспорт та гiдропiдйом). Основною схемою технологiї є комбiнацiя "гiдромонiтор-землесос". Здебільшого основною ознакою Г. є наявнiсть гiдравлiчного транспорту. На відкритих гірничих роботах використання енергії води для буд. і гірн. робіт було відоме бл. 2 тис. років тому, зокрема на розробцi золотоносних та оловоносних розсипiв. Новий етап у розвитку відкритих гідравліч. розробок започатковано із застосування гідроелеваторів (1886). У 1904-13 рр. гідравліч. розробки успішно велися на сибірських копальнях. У 1915 на шахті "Софія" в Макіївці (Донбас, Україна) проведені перші досліди з підземного гідравліч. виймання вугілля. Першим будiвництвом в Українi, на якому було застосовано гiдравлiчний спосiб проведення робiт, був Днiпробуд (1929-1931 рр.), на якому цим способом було виконано бiля 7% робiт. У другiй половинi ХХ сторiччя пiд час спорудження гiдроелектростанцiй Днiпровського каскаду на частку гiдромеханiзацiї вже припадало 60-70% вiд загального обсягу робiт. З 1938 р. Г. застосована в Кузнецькому вугільному бас. (Росія), а з 1939 р. - в Донецькому (Україна). В 1938 р. Г. була застосована також для підземного видобутку марганцевих руд на шахтах тресту "Нікополь-Марганець" (Україна). При розробці рудних родов. найбільш показове застосування Г. на розкривних роботах КМА. В кін. 60-х рр. ХХ ст. почалося активне освоєння процесів Г. при підводному видобутку к.к. на континентальному шельфі. Найбільші перспективи тут має застосування ерліфтів. Останнiм часом Г. широко застосовують також для очищення iригацiйних каналiв, видобутку добрив, напр., сапропелю iз дна штучних та природних водоймищ, в теплоенергетиці (гiдрошлаковидалення), в мостобудiвництвi (виймання ґрунтiв з кесонiв та котлованiв) та ін. Ю.Г.Світлий.

ГIДРОМЕХАНIЗАЦIЯ ПIДЗЕМНА, *гидромеханизация подземная, **underground hydraulic mining; ***unterirdisch Wasserspritzverfahren (Hydromechanisierung, Hydroabbauverfahren) - технологiчний процес пiдземного видобутку корисних копалин з використанням енергiї води для комплексного або часткового виконання основних операцiй цього процесу - виймання з масиву, транспортування по виробкам та видавання на поверхню. Метою застосування Г.п. є високоефективний видобуток на засадах малооперацiйностi, надiйностi, iнтенсифiкацiї, автоматизацiї та полiпшення безпеки працi. Першi випробування по пiдземному гiдравлiчному видобутку вугiлля було проведено у 1915 роцi на шахтi "Софiя" у Макіївцi (Донбас), а у 1938 роцi - для пiдземного видобутку марганцевих руд на шахтах тресту "Нiкопольмарганець". У другiй половинi ХХ сторiччя Г.п. набуває певного розвитку у вугiльнiй промисловостi України i Росiї. На Донбасi було споруджено кiлька г i д р о к о м п л е к с i в (г i д р о д i л ь н и ц ь), гiдрорудники "Яновський" та "Пiонер", гiдрошахти "Червоноармiйськi" N 1 i 2. Розробку наукових основ Г.п. видобутку вугiлля в Українi було зосереджено спочатку в Донецькому науково-дослiдному вугiльному iнститутi (ДонВУГІ), а надалi в спецiалiзованому iнститутi пiдземного гiдравлiчного видобутку вугiлля (УкрНДIГiдровугiлля, м.Луганськ). Великий внесок у розвиток науки та запровадження у вугiльну промисловiсть України технологiї Г.п. зробили науковцi Донецького державного технiчного унiверситету на чолi з В.Г.Гейєром, В.I.Грубою та iнш. Див. також гідрошахта. Ю.Г.Світлий.

ГІДРОМЕХАНІКА, *гидромеханика, **hydrornechanics, mechanics of liquids; ***Hydromechanik - 1) Розділ механіки, в якому вивчається рух і рівновага практично нестисливих рідин та взаємодія їх з твердими тілами. Складається з гідродинаміки та гідростатики. Під терміном Г. іноді розуміють гідроаеромеханіку в цілому. 2) В механіці водонасичених гірських порід - науковий напрям, що вивчає основи механіки водонасичених гірських порід стосовно проблем гідрогеології та інженерної геології. Базується на теорії механіки ґрунтів та геофільтрації.

ГІДРОМЕХАНІЧНЕ БУРІННЯ, *гидромеханическое бурение, **hydromechanical drilling, ***hydromechanisches Bohren, Wasserschlagbohrеn - спосіб обертового буріння свердловин, при якому г.п. руйнуються під впливом стаціонарних високонапірних струменів промивальної рідини (води або бурового розчину) і механіч. породо-руйнуючих елементів. Перші експерименти з цієї технології проведені вітчизняним вченим А.П.Островським (1938). Тиск рідини, необхідний для Г.б. пухких слабкозцементованих г.п., - 20-50 МПа, м'яких і сер. - 70-100 МПа, міцних - 150 МПа. Раціональні окружні швидкості переміщення насадок 10-40 см/с, осьові навантаження на породоруйнуючий інструмент 1-2 кН на 1 см діаметра інструмента. При Г.б. (тиск до 100 140 МПа) досягнуте перевищення в 2-4 рази швидкості роторного буріння в аналогічних геол. умовах.

ГІДРОМЕХАНІЧНЕ РУЙНУВАННЯ, *гидромеханическое разрушение, **hydromechanic breakdown, hydromechanic destruction; ***hydromechanische Zerstörung - спосіб руйнування вугільного або породного масиву, при якому відбувається спільний вплив на нього тонких струменів води високого тиску і механіч. інструмента (різець, сколювач, шарошка). При цьому струменями води формуються врубові щілини, а механіч. інструментом проводиться сколювання ослаблених міжщілинних блоків. Принцип Г.р. покладено в основу створення очисних і прохідницьких гірн. комбайнів, які дозволяють збільшити продуктивність праці на 20-30%, знизити запиленість повітря в привибійному просторі. Див. гідровідбійка.

ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ, (ГІДРОПРИВОДА, ПНЕВМОПРИВОДА, ГІДРОПРИСТРОЮ, ПНЕВМОПРИСТРОЮ); ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ ККД, *гидромеханический коэффициент полезного действия (гидропривода, пневмопривода, гидроустройства, пневмоустройства); гидромеханический КПД; **hydromechanical efficiency; ***hydromechanischer Wirkungsgrad – коефіцієнт корисної дії, який враховує втрати на тертя та в місцевих опорах гідропривода (пневмопривода, гідропристрою, пневмопристрою).

ГІДРОМОНІТОР, *гидромонитор, **hydromonitor, hydrojet; ***Wasserstrahlapparat; Wasserwerfer, Spülstrahlrohr - апарат для створення й спрямування компактного i потужного струменя води; використовуються при гідровідбійці і розмиві г.п. Гідромонітори широко використовуються для розробки розсипів, родов. вугілля, піщано-ґравійних буд. матеріалів, на гідророзкривних роботах, при свердловинному гідровидобутку тощо. Вперше застосований при видобутку золота на Уралі 1830 року. Г. поділяють: за призначенням - для відкритих і підземних гірн. робіт, свердловинного гідровидобутку і інш.; за величиною тиску напірної води - низького (до 1 МПа), середнього (1-5 МПа), високого (5-35 МПа) тиску; за величиною діаметра струменеформуючої насадки - 50-175 мм (для відкритих робіт), 5-16 мм і 16-32 мм (для підземних); за витратами води - 250-3500 м³/год (для відкритих робіт), 100-400 м³/год (для підземних); за режимом течії струменя - стаціонарні і пульсуючі; за типом управління - ручного, дистанційного напівавтоматичного, програмного і комбінованого; за способом пересування - переносні, споряджені лебідками, тракторами, гідропересувними установками, самохідні. У загальному вигляді конструкція Г. складається з патрубка, шарнірів, стовбура і насадки. Вода за допомогою насосів по трубопроводу подається в патрубок, далі через шарніри і стовбур надходить в насадку. Найбільше поширення отримали насадки конічні, коноїдальні, конусно-циліндричні і коноїдально-циліндричні. Шарнір дозволяє, переміщуючи стовбур, змінювати напрям польоту струменя. Стовбур Г. може бути конусним, циліндричним і конусно-циліндричним. Г., до якого подається вода з тиском до 6 МПа, використовують для пiдземного гiдравлiчного вiдбивання та змиву перем`ятого, вивiтрiлого та розпушеного вибухом вугiлля або iнших к.к. та г.п.; з бiльш високим тиском - для вiдбивання непорушеної частини масиву рiзної мiцностi. Високопродуктивні пiдземнi Г. призначенi, головним чином, для виймання вугiлля в очисних виробках, а Г.з пiдвищувачем тиску - для проведення пiдготовчих виробок. Розмив породи на вiдкритих роботах здiйснюється за допомогою Г. з тиском струменю води 1-2 МПа та витратами 4000 м³. Продуктивність Г. на відкритих гірн. роботах по гірн. масі досягає 500-600 м³/год, при підземному гідровидобутку вугілля - 60-70 т/год, при свердловинному гідровидобутку 40-45 т/год. Ю.Г.Світлий

ГІДРОМОНІТОРНО-ЗЕМЛЕСОСНА УСТАНОВКА, *гидромониторно-землесосная установка, **hydromonitor and dredge pump installation, ***Wasserstrahlpumpe - комплекс обладнання для розробки вибою струменем води і гідротранспортування гідросуміші, що утворюється. Складається з гідромоніторів і землесосної установки. Обладнання Г.-з.у., як правило, несамохідне. Використовується при веденні гідророзкривних і добувних робіт. Г.-з.у. уперше застосована в 1928 при видобутку озокериту на пів-ові Челекен в Каспійському м. У незатоплених вибоях на кар'єрах звичайно використовують Г.-з.у. з роздільним розміщенням гідромонітора і землесосної станції. У цьому випадку гідромонітор розташовують у вибої і переміщують в міру посування вибою; за допомогою тракторів пересувають землесосну станцію (крок пересування 100-120 м). Найбільш ефективною є робота групових Г.-з.у., продуктивність яких досягає 1600 тис. м³, коеф. використання робочого часу - 0,92. У затоплених вибоях застосовуються плавучі Г.-з.у.

ГІДРОМОТОР (ПНЕВМОМОТОР), *гидромотор (пневмомотор); **hydraulic motor; ***Hydromotor – об'ємний гідродвигун (пневмодвигун) з необмеженим обертальним рухом вихідної ланки.

ГІДРОМУФТА, *гидромуфта, **oil clutch, hydraulic clutch, hydraulic clutor, fluid coupling; ***hydraulische Muffe, Flüssigkeitkupplung, Hуdroflexkupplung, Strömungskupplung - гідравлічний механізм, що передає обертовий рух. Застосовують у трансмісіях автомашин, у тепловозах тощо. В гірничій промисловості Г. поширені в приводах підземних конвеєрів. Г. – надійний захист від перевантаження, полегшують пуск двигуна, згладжують крутильні коливання, поштовхи та вібрації, які виникають між двигуном та машиною. При багатодвигуновому приводі Г. забезпечують рівномірний розподіл навантаження між окремими двигунами. Г. складаються з насосного та турбінного лопатевих коліс, з яких перше закріплене на ведучому, а друге – на веденому валах. При обертанні насосного колеса рідина утворює вихрове гідравлічне кільце (тор), яке є передає потужність від ведучого вала до веденого. Ковзання в Г. складає 3-5%. В підземних конвеєрах використовують так звані запобіжні Г., характерною конструктивною особливістю яких є додаткова камера збоку насосного колеса. В.В.Ададуров.

ГІДРОНАВТ, *гидронавт; **hydronaut; ***Hydronaut – спеціально підготовлена людина, яка може довгий час перебувати в підводній споруді (апараті), не виходячи на поверхню води чи землі.

ГІДРОНАСОС, *гидронасос; **hydraulic pump; ***Wasserpumpe – гідромашина, призначена для створення напрямленого потоку рідини.

ГІДРООБЕЗПИЛЮВАННЯ, *гидрообeспыливание, **wet dedusting, dust control, dust removal; ***Naßstaubbekämpfung, Wasserentstaubung - боротьба з пилом, основана на застосуванні води. Забезпечується зволоженням масиву і вловлюванням пилу. Попереднє зволоження полягає в нагнітанні води в масив до його руйнування (найбільш поширене при розробці вугільних родовищ). Здійснюється через свердловини, пробурені по пласту паралельно або перпендикулярно площині очисного вибою, в підготовчих вибоях, як правило, в площині забою. Розрізняють низьконапірне (від водопровідної магістралі) і високонапірне (від насосу) зволоження. Ефективність зволоження при руйнуванні пластів становить 60-80%. Для підвищення ефективності застосовують водні розчини ПАР, електролітів і інш. Попереднє зволоження дає економіч. ефект за рахунок ослаблення масиву вугілля (на 20-40%), зниження газовмісту вибоїв (на 10-20%) і зниження схильності вугілля до самозаймання (особливо при нагнітанні антипірогенів). Зрошування здійснюється диспергованою водою з допомогою спец. пристроїв. За технол. ознаками розрізняють: звичайне зрошування (механіч. розпилення рідини під тиском 1,2-2 МПа); високонапірне зрошування (під тиском 8-12 МПа), пневмогідрозрошування (розпилення рідини за допомогою стисненого повітря під тиском 0,3-0,5 МПа); зрошування водоповітряними (механіч. розпилення води під тиском 2-2,5 МПа) і пневмогідравлічними (розпилення води стисненим повітрям під тиском 0,2-0,4 МПа) ежекторами і туманоутворювачами. Ефективність зрошування - до 90-99%.

ГІДРОПАКЕРНИЙ ЛІФТ, *гидропакерный лифт; **hydraulic packer lift; ***Hydropackerlift – газорідинний піднімач типу плунжерного ліфта, відмінною особливістю якого є те, що викид свердловини перекритий, плунжер розміщається з великим зазором у трубах, а при необхідності плунжер може бути замінений поршнем (без клапана).

ГІДРОПАТРОН, *гидропатрон, **chuck, ***Hydropatrone - допоміжний інструмент для захоплення та утримання штанги і коронки при збиранні та розбиранні бурового снаряда.

ГІДРОПЕРЕДАЧА (ОБ'ЄМНА), *объемная гидропередача; **positive – displacement hydraulic transmission; ***Strömungsgetriebe, hydraulisches Getriebe – частина насосного гідроприводу, призначена для передавання руху від приводного двигуна до ланок машини.

ГІДРОПЕРЕСУВАЧ, *гидропередвижчик, **hydrotraveller, ***hydraulische Rückvorrichtung - пристрій для пересування скребкових конвеєрів до вибою, підтягування до конвеєра засобів кріплення. Г. поділяються на переносні та групові. Переносні Г. являють собою гідродомкрат з встановленим на ньому невеликим резервуаром для масла і насосом. Групові Г. - система гідродомкратів, що встановлюються вздовж конвеєра і пов'язані маслопроводами з насосною станцією, яка знаходиться на штреку; складаються з гідродомкратів двох типів: горизонтального - для пересування конвеєра і вертикального - для підйому завальної сторони конвеєра з метою розштибовки ниж. гілки конвеєра і більш щільного притискання вістря вантажного лемеша конвеєра до підошви пласта. У лавах з механізов. кріпленням роль Г. виконують домкрати пересування секцій кріплення.

ГІДРОПИЛОВИБУХОЗАХИСТ, *гидропылевзрывозащита, **hydrodust explosive protection, ***Wassersperre - попередження та локалізація вибухів вугільного пилу, що ґрунтується на застосуванні води. У приствольних (пристовбурних) дворах, камерах, ходках та ін. виробках з інтенсивністю пиловідкладення менше 1 г/м³ на добу Г. забезпечується побілкою поверхні виробок вапняно-цементним розчином не рідше 1 разу на півроку. Відкатні і вентиляц. виробки з інтенсивністю пиловідкладення 1-50 г/м³ на добу обмиваються водою або розчином ПАР (типу ДБ). На ділянках вентиляц. штреків, що примикають до лав довж. до 200 м з інтенсивністю пиловідкладення більше за 50 г/м³ на добу, застосовуються туманоутворюючі завіси. В цих же виробках при інтенсивності пиловідкладення 50-400 г/м³ на добу застосовується водний розчин хлористого кальцію (20-25%) і ДБ (1-2%). Для запобігання вибухів вугільного пилу і метану, а також зниження запиленості повітря при вибухових роботах застосовуються водорозпилювальні завіси, а також форсункові водяні завіси тривалої дії. В лавах застосовуються спеціальні зрошувачі, робота яких узгоджена з роботою очисного обладнання (напр., система КРОС).

ГІДРОПІДЙОМ ГІДРОСУМІШІ, *гидроподъем гидросмеси, **hydrohoisting of slurry, ***hydraulische Schachtförderung der Hydromasse (Trübe) - підйом на поверхню гідросуміші по вертикальному пульповоду у стволі шахти. Здійснюється за допомогою вуглесоса, помпи із завантажувальним апаратом або ерліфта.

ГІДРОПІДРИВНЕ (ГІДРОВИСАДНЕ) ДРОБЛЕННЯ НЕГАБАРИТУ, *гидроподрывное дробление негабарита - варіант шпурового методу дроблення негабариту, що відрізняється висаджуванням зменшеного заряду ВР у шпурі, заповненому водою; негабаритний шматок руйнується на декілька частин без їх розлітання.

ГІДРОПІСКОСТРУМИННА ПЕРФОРАЦІЯ, *гидропескоструйная перфорация; **hydrosand-blast perforation of borehole; ***Wassersandstrahlperforierung der Bohrlöcher – створення каналів у експлуатаційній колоні, цементному камені і масиві гірських порід абразивною пульпою, яку подають у свердловину під тиском. Створюється гідрогазодинамічний зв’язок свердловини із продуктивним пластом, підвищується продуктивність (приймальність свердловин із-за наявності каналів у привибійній зоні, а також ініціюються тріщини при гідравлічному розриві пласта.

ГІДРОПОРШНЕВА НАСОСНА УСТАНОВКА, *гидропоршневая насосная установка, **hydraulic pumping plant, ***hydraulische Kolbenpumpanlage - комплекс обладнання для підйому рідини зі свердловин за рахунок зворотно-поступального руху поршня свердловинного (глибинного) насоса, що приводиться в рух глибинним поршневим гідродвигуном з золотниковим перемикачем. Передача енергії до двигуна здійснюється потоком робочої рідини, що нагнітається з поверхні насосно-компресорними трубами (НКТ). За способом установки глибинного аґреґату Г.н.у. поділяються на вільні (аґреґат спускається в свердловину і виймається на поверхню потоком робочої рідини) і трубні (ці операції проводяться НКТ). Продуктивність насосів досягає 800-1200 м³/доб., максимальний напір - 4500 м, коеф. корисної дії 0,4-0,6. Г.н.у. ефективні в похилонаправлених, глибоких свердловинах, поширених на мор. промислах і в умовах Заполяр'я.

ГІДРОПРИВОД, *гидропривод, **hydraulic power drive, ***hydraulischer Antrieb, Hydraulikanlage - сукупність пристроїв, до якої входять гідропередача, система управління і допоміжне обладнання для приведення в рух машин і механізмів з допомогою рідини, що надходить під тиском. Джерело енергії Г. - теплові, електрич., пневматич. двигуни. Робоча рідина - масла, емульсії та ін. Гідропередачі бувають об'ємними (гідростатичними), гідродинамічними і змішаними. Г. застосовується в нафт. обладнанні (гідропоршневі глибинні насосні установки, гідрокачалки, бурові установки та ін.), на трансп., дорожньо-буд., кар'єрних та ін. машинах.

ГІДРОПРОВІДНІСТЬ ПЛАСТА, *гидропроводность пласта; **hydrotravelling of a seam; ***Wasserdurchlässigkeit des Flözes – здатність пласта-колектора пропускати крізь себе рідину, яка насичує його пори (здатність пласта-колектора пропускати газ називається провідністю). Г.п. характеризується коефіцієнтом гідропроникності, який розраховується за формулою:

,

де ε – коефіцієнт гідропровідності пласта; k – коефіцієнт проникності гірських порід; h – товщина пласта; μ – динамічний коефіцієнт в’язкості рідини, яка насичує пори пласта. Змінюється від десятків до десятків тисяч м⁵/(Н*с).

ГІДРОПРОСЛУХОВУВАННЯ (ПЛАСТА), *гидропрослушивание (пласта); **hydraulic dynamic investigation of seam; ***Schichtabhörmethode, Interferenzmessung – метод гідродинамічного дослідження свердловин за неусталених режимів фільтрації з метою визначення параметрів і будови пласта за результатами вимірювання зміни тиску в часі у свердловинах.

ГІДРОРОЗКРИВНІ РОБОТИ, *гидровскрышные работы, **hydraulic opening, hydraulic stripping; ***hydraulische Abraumbeseitigung, hydraulische Aufschlußabraum - розкривні роботи, що виконуються способом гідромеханізації.

ГІДРОРОЗЧЛЕНУВАННЯ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ, *гидрорасчленение угольных пластов, ***Hydrospaltung - спосіб завчасної дегазації шахтних полів, що полягає в нагнітанні в пласт рідини через свердловини, пробурені з поверхні.

ГІДРОСВІТИЛЬНИК, ГІДРОЛІХТАР, *гидросветильник, **hydrolight, ***Hydroleuchte - електричний освітлювальний малогабаритний прилад з гідравлічним двигуном, ґенератором і джерелом світла, змонтованим в єдиному корпусі. Застосовується у гідрошахтах, де є турбопровід для подачі води. Робочий тиск води 2,9 МПа; напруга 12 В, потужність 60 Вт.

ГІДРОСЕПАРАТОР - Див. сепаратор гідравлічний.

ГІДРОСЛЮДИ, *гидрослюды, **hydromicas, ***Нydroglimmer - група мінералів класу силікатів, за структурою і складом належать до слюд; гiдратизований алюмосилiкат шаруватої будови. Відмінність від слюд полягає в дефіциті лугів і більш високому вмісті води, як молекулярної, так і в формі оксонієвого катіону Н₃О⁺. Переважнi розмiри частинок близько 1 мкм. За ступенем зв'язку з водою та своїми властивостями займає промiжне місце мiж каолiнiтом та монтморилонiтом. Виділяють: діоктаедричні Г. - гідромусковіт і гідропарагоніт; триоктаедрич. Г. - гідробіотит, гідрофлогопіт, глауконіт, вермикуліт. Твердість 2,5-3,0. Втрата мол. води відбувається при 20-350^оС. У порівнянні зі слюдою гідроксильна вода Г. видаляється при більш низьких т-рах (500-600^оС). Г. поширені в ґрунтах, корах вивітрювання, в осадових породах, низькотемпер. Гідротермальних утвореннях. Утворюється в корi вивiтрювання та на останнiй стадiї гiдротермального процесу. Використовуються в кераміч. і ливарному виробництві для очищення і пом'якшення води.

ГІДРОСТАТ, *гидростат; **hydrostat; ***Hydrostat – апарат, який спускають на тросі з судна-бази для підводних досліджень і робіт на відміну від батискафа, що переміщується самостійно.

ГІДРОСТАТИКА, *гидростатика; **hydrostatics; ***Hydrostatik – розділ гідромеханіки, що вивчає закони рівноваги тіл, занурених у рідини.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ НАПІР, *гидростатический напор; **hydrostatic pressure; ***Wasserdruckhöhe – узагальнена характеристика потенціальної енергії рідини, що відображає енергію гідростатичного тиску і енергію положення її рівня. При повільному русі, характерному для підземних вод, Г.н. є основним показником підземного потоку і визначається за формулою:

Н = Р/ρ·g +Z = h_л + Z,

Де Н – величина Г.н. в одиницях висоти стовпа рідини; Z – ордината точки, в якій визначається Г.н.; Р – гідростатичний тиск в цій же точці; h_л – п ‘єзометрична висота; ρ – густина води; g – прискорення сили тяжіння.

В гідрогеології напір характеризується положенням рівня, усталеного в спостерігаємій свердловині (що проведена в задану точку пласта), відносно довільно вибраної горизонтальної площини. При розробці родовищ, будівництві шахт в області розвитку надмірного Г.н. передбачаються заходи для запобігання раптових проривів вод і пливунів, затоплення шахт шляхом зниження Г.н. до безпечної величини, яка визначається розрахунком.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ РІВЕНЬ, *гидростатический уровень, **hydrostatic level, ***hydrostatischer Spiegel - рівень, на якому встановлюється підземна вода в гірничих виробках. Визначається в метрах від рівня моря, земної поверхні, підошви або покрівлі водоносного горизонту.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ РІВНЕМІР, *гидростатический уровнемер; **hydrostatic level indicator, ***hydrostatischer Pegelmesser – рівнемір, у якому вимірюється гідростатичний тиск рідини, залежний від висоти її рівня.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК, *гидростатическое давление, **hydrostatic pressure, ***Wasserdruckhöne, Wasserdruck - 1) Тиск рідини в будь-якій точці об’єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Г. т. залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску. 2) В гідрогеології поняття Г.т. трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто Г.т. - загальна величина трьох головних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий Г.т. сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де спостерігаються раптові прориви вод і пливунів.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК УМ&OACUTE;ВНИЙ, *гидростатическое давление условное; **conventional hydrostatic pressure; ***konventioneller hydrostatischer Druck – тиск, який створюється стовпом прісної води (густина 1000 кг/м³) висотою від гирла свердловини до розглядуваного пласта. значину цього тиску використовують звичайно для виявлення відповідності або невідповідності пластового тиску гідростатичному.

ГІДРОСУМІШ, *гидросмесь, **slurry, ***Trübe – механiчна суміш води з частинками твердого матеріалу, наприклад, г.п. або к.к.; при мокрому збагаченні к.к. Г. наз. пульпою. Г. характеризується концентрацією твердої фази і густиною. Г. розрізняють в залежності від розміру твердих частинок d: колоїдні d<1 мкм (нетипові для гірн. виробництва); структурні – d =1-50 мкм; тонкодисперсні d = 50-150 мкм; грубодисперсні - d від 100-150 мкм до 1,5-2 мм; неоднорідні грубодисперсні d>1,5-2мм (іноді до 75 мм і вище); полідисперсні - з частками широкого діапазону крупності. В.С.Білецьким (Донецьк) запропонована інша класифікація для вугільних Г.: ультратонкі - d<50-70 мкм (зона перегину кривої "зовнішня питома поверхня - діаметр зерен"), тонкі – d=70-150 мкм, дрібнодисперсні 1000>d>150 мкм і грубодисперсні d>1 мм, а також полідисперсні. Переваги цієї класифікації - прив’язка до технологічних процесів збагачення вугілля. Ультратонке вугілля ефективно збагачується селективною аґломерацією, флокуляцією; тонкі та дрібнодисперсні класи - флотацією; грубодисперсні та полідисперсні - гравітаційними методами.

ГІДРОСФЕРА, *гидросфера, **hydrosphere, **Hydrosphäre – водна оболонка Землі – океани, моря, водні об’єкти суходолу, сніговий покрив та льодовики.

ГІДРОТАЛЬКІТ, *гідроталькіт, **hydrotalcite, ***Hydrotalkit - мінерал, водний гідроксилкарбонат магнію та алюмінію. Склад: Mg₆Al₂(OH)₁₆CO₃*4H₂O. Сингонія тригональна. Форми виділення: пластинки з базальною спайністю. Тв. 2. Густина 2,05. Білий з коричнюватим відливом. Риска біла. Жирний на дотик. Блиск від перламутрового до воскового. Продукт зміни шпінелей. Тісно асоціює з манасеїтом в серпентинітах. Знайдений в р-ні Снарум і Нордмарк (Норвегія), в шт. Нью-Йорк (США).

ГІДРОТЕРМАЛЬНИЙ МЕТАМОРФІЗМ, *гидротермальный метаморфизм, **hydrothermal metamorphism, ***hydrothermale Metamorphose – процес мінералогічних та хімічних змін г.п. під дією термальних водних розчинів (гідротерм).

ГІДРОТЕРМАЛЬНІ РОДОВИЩА, *гидротермальные месторождения, **hydrothermal deposits, ***hydrothermale Lagerstätten - поклади к.к., що утворюються з осадів гарячих водних (гідротермальних) розчинів які циркулюють в надрах Землі. Джерелами гідротермальних розчинів можуть бути: магматична вода, що виділяється в надрах Землі з магматич. розплавів у процесі їх застигання і формування вивержених порід; метаморфічна вода, що вивільняється в глибоких зонах земної кори з водомістких мінералів при їх перекристалізації; зв'язана (похована) вода в порах мор. осадових порід, яка починає рухатися внаслідок зміщень в земній корі або під впливом внутрішньоземного тепла; метеорна вода, яка проникає по водопроникних пластах у глибини Землі. Утворення Г.р. охоплює великий проміжок часу (від сотень тисяч до десятків мільйонів років), який розпадається на послідовні етапи і стадії. Г.р. формувалися в широкому інтервалі глибин - від поверхні Землі до глиб. понад 10 км; оптимальні умови для їх утворення визначаються глибиною від дек. сотень м до 5 км. Початкова т-ра цього процесу 700-600 ^оС, яка, поступово знижуючись, досягала 50-25^оС. Найбільш поширені форми гідротермальних тіл - жили, штокверки, пластоподібні і поклади з неправильними контурами. Вони досягають довжини дек. км, при ширині від дек. см до десятків м. За складом цінних мінералів виділяють: сульфідні, що формують род. руд міді, цинку, свинцю, молібдену, бісмуту, нікелю, кобальту та ін.; окисні - типові для род. руд заліза, вольфраму, танталу, ніобію, олова, урану; карбонатні - властиві деяким род. руд заліза і марганцю; самородні - для золота і срібла; силікатні, які утворюють род. неметаліч. к.к. (азбест, слюди) і деяких род. руд рідкісних металів (берилій, літій, торій, рідкісноземельні елементи). За глибиною і т-рою утворення Г.р. поділяють на гіпотермальні, мезотермальні і епітермальні. Згідно з ін. класифікацією виділяють Г.р. плутоногенні, вулканогенні і магматогенні.

ГІДРОТЕРМИ, *гидротермы; **thermal springs; ***Hydrothermen – гарячі водні розчини в надрах Землі, що утворюються в процесі застигання магми, видалення води з мінералів під час перекристалізації їх тощо.

ГІДРОТЕХНІКА, *гидротехника, **hydraulic engineering, ***Hydrotechik, Wasserbaukunst – галузь науки і техніки, пов’язана з вивченням і використанням водних ресурсів, боротьбою проти руйнівної дії вод за допомогою гідротехнічних споруд, спеціального устаткування і пристроїв. Як наука ґрунтується на гідрології, гідрогеології, гідравліці, гідромеханіці, механіці ґрунтів, буд. механіці, інж. геології тощо.

ГІДРОТОРФ, *гидроторф, **hydropeat, ***Hydrotorf - спосіб розробки торфового покладу з застосуванням гідромеханізації і продукція, яку отримують цим способом. Вперше застосований в Росії в 20-ті рр. Способом Г. було видобуто бл. 187 млн. т повітряно-сухого торфу. Гідравлічний спосіб в 1950-60-і рр. замінений поверхнево-пошаровим способом видобутку торфу.

ГІДРОТРАНСПОРТ - Див. гідравлічний транспорт.

ГIДРОТРАНСПОРТНА СИСТЕМА (ГТС), *гидротранспортная система, **hydraulic pipiline system, hydrotransport system; ***Hydrotransportsystem - сукупнiсть споруд, транспортних засобiв, трубопроводiв, запiрної, регулюючої та запобiжної арматури, допомiжного обладнання та систем автоматизованого управлiння, що здiйснює перемiщення твердих сипких матерiалiв у виглядi гiдросумiшей. У залежностi вiд призначення, продуктивностi та технологiчних особливостей розрiзняють магiстральнi та промисловi (технологiчнi) ГТС. Див. також гідравлічний транспорт, магістральна гідротранспортна система (МГТС), промислова гідротранспортна система (ПГТС).

ГІДРОТРАНСФОРМАТОР, *гидротрансформатор; **hydrotransformer, torque converter; ***Hydrotransformator – механізм (лопатевий насос, напрямний апарат і гідротурбіна), що з допомогою рідини (води, мастила) передає або перетворює обертальний рух.

ГІДРОУДАРНЕ БУРІННЯ, *гидроударное бурение, **hydropercussion drilling, ***Wasserschlagbohren - спосіб проходження глибоких свердловин, при якому руйнування породи у вибої здійснюється із застосуванням гідравлічних машин ударної дії (гідроударників). Широке використання одержав з 1970-х рр. для буріння геол.-розвідувальних свердловин глиб. 200-1200 м. Для Г.б. застосовують коронки діаметром 59-93 мм. Розрізняють Г.б. обертальне-ударне з алмазними і твердосплавними коронками і гідроударно-ежекторне.

ГІДРОУДАРНИК, *гидроударник, **hydraulic hammer drill, ***Wasserschlagbohrer - гідравлічна вибійна бурова машина, яка приводиться в дію енергією потоку промивальної рідини, що нагнітається з поверхні насосом по колоні бурильних труб; використовується для буріння в породах сер. і високої міцності. Г. належить до машин прямої дії з клапанною системою розподілу рідини. Енергія одиничного удару 8-70 Дж, частота 1100-3600 хв^-1, перепад тиску 0,5-3,0 МПа.

ГІДРОУСТАТКУВАННЯ, *гидрооборудование, **hydraulic equipment, ***hydraulische Einrichtung, hydraulische Ausstattung - насосна станція, гідрокомунікації, апаратура керування та контролю, призначені для подавання до машин та механізмів робочої рідини.

ГІДРОФІЗИКА, *гидрофизика, **hydrophysics, ***Hydrophysik - розділ геофізики, що вивчає фізико-механічні та інші властивості води і фізичні процеси, які відбуваються у гідросфері. Г. поділяють на фізику моря і фізику вод суходолу.

ГІДРОФІЛЬНІСТЬ, *гидрофильность, **hydrophilics, wetting ability, water receptivity; ***Hydrophilie - здатність деяких речовин змочуватися водою. Г. - окремий випадок ліофільності (ліофільність у відношенні до води). Це сильно виражена взаємодія між молекулами води та речовини, яка переважає міжмолекулярну взаємодію між молекулами одного виду, тобто це здатність деяких речовин змочуватися водою. Г. речовин можна підсилити доданням в суспензію або гідросуміш спеціальних речовин-змочувачів.

ГІДРОФОБНІСТЬ, *гидрофобность, **hydrophoby, water-repellency; ***Hydrophobie, Nichtbenetzbaren - властивість деяких речовин не змочуватися водою. Г. - окремий випадок ліофобності. Г. розглядають як малий ступінь гідрофільності, оскільки абсолютно гідрофобних речовин не існує. Г. розглядають як малий ступінь гідрофільності. Природна Г. матеріалу може бути підсилена або придушена доданням спеціальних речовин-гідрофобізаторів, активаторів, депресорів, змочувачів.

ГІДРОХІМІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ, *гидрохимическая зональность; **chemical hydrologic zonation (zoning); ***hydrochemische Zonalität – закономірні зміни хімічного складу поверхневих та підземних вод, що проходять по окремих географічних (природних) зонах Землі як наслідок загальної географічної зональності. Розрізняють широтну, висотну та вертикальну гідрохімічну зональність. Ш и р о т н а Г.з. проявляється в закономірному збільшенні з півночі на південь мінералізації, концентрації компонентів хімічного складу та їх співвідношення в річкових та ґрунтових водах, річного стікання хімічних речовин, внутрішньорічного та багаторічних коливань концентрацій, балансу хімічних речовин і стікання їх з урахуванням змін гідрологічного режиму річкових та ґрунтових вод. В и с о т н а Г.з. виражається г.ч. у зміні мінералізації та концентрації компонентів хімічного складу води та їх багаторічних коливань по висотних зонах гірських областей. В е р т и к а л ь н а Г.з. полягає в закономірній зміні в міру заглиблення в надра Землі більш виражених зон підземних вод, які розрізняються за мінералізацією та хімічним складом, а часто і за гідродинамічним режимом. Даний тип зональності характерний для артезіанських басейнів. У них спостерігається збільшення мінералізації з наближенням до кристалічного фундаменту. Звичайно розрізняють три гідрохімічні зони: верхню – прісних вод з мінералізацією менше 1 ‰; середню – солонуватих вод з мінералізацією від 1 до 10‰; нижню – солоних вод і розсолів з мінералізацією більше 10‰.

ГІДРОХІМІЧНІ ПОШУКИ (ГІДРОГЕОХІМІЧНІ ПОШУКИ), *гидрохимические поиски, **hydrogeochemical prospecting, ***hydrogeochemische Nachforschungen – пошуки, основані на вивченні закономірностей розподілу хім. елементів у природних водах з метою виявлення род. к.к. Г.п. базуються на властивості води розчиняти к.к., що є в мінералах. Для аналізу води використовуються методи: спектральний, радіоактиваційний, атомно-абсорбційний та ін., що забезпечують високу точність (до 10^-7мг/л).

ГІДРОХІМІЯ, *гидрохимия; **chemical hydrology; ***Hydrochemie – наука, яка вивчає хімічний склад природних вод і його зміни в часі та просторі в причинному взаємозв’язку з хімічними, фізичними та біологічними процесами, що протікають у воді й в навколишньому середовищі. Г. є частиною більш широкої науки про хімію земної кори – геохімії і в той же час частиною комплексу дисциплін про гідросферу – гідрології. Г. вивчає всі води гідросфери.

ГІДРОЦИКЛОН, *гидроциклон, **hydrocyclon, hydraulic cyclone, ***Hydrozyklon, Wasserzyklon – 1) Апарат для розділення суспензій, емульсій, аерозолей у полі відцентрових сил. 2) Циліндроконічний апарат для розділення у відцентровому полі швидкостей у водному середовищі зерен мінералів, що відрізняються масою. За призначенням розрізняють Г.: к л а с и ф і к а ц і й н і - для розділення мінеральних зерен за їх крупністю, напр., на тонкозернистий та грубозернистий шлам; з г у щ у в а л ь н і - для одержання осаду з підвищеною концентрацією твердих частинок і зливу; з б а г а ч у в а л ь н і - для розділення мінеральної маси на продукти за густиною. Гідроциклон застосовують у вугільній, гірничій та інших галузях промисловості. Вперше Г. використані в 1939 р. на вуглезбагач. ф-ці в Нідерландах, в Україні - на поч. 50-х рр. В залежності від тиску на вході розрізняють напірні Г., надлишковий тиск – понад 100 кПа, низьконапірні - менше 100 кПа і вакуумні (сифонні) - тиск на вході менший від атмосферного. В останніх початкове прискорення пульпи на вході до апарата досягається за рахунок розрідження, що створюється сифоном для примусового вивантаження зливного продукту. Вони встановлюються на всмоктувальній лiнiї насоса i попереджують потрапляння твердих абразивних частинок до його робочих органiв. Г. складається з короткої циліндричної (верхньої) частини з патрубком для тангенціального введення пульпи (по дотичній до поверхні циліндра) і конічної (нижньої) частини з отвором біля вершини конуса для розвантаження пісків (грубозернистої, згущеної або важкої фракції пульпи). Кут конусності для класифікації і згущення 10-20^о, прояснення - 10-20^о, збагачення у важких суспензіях - 30-45^о, збагачення у воді - 90-120^о. Верхня частина циліндра закривається кришкою, в центрі якої встановлено зливний патрубок, що слугує для розвантаження тонкозернистої, розрідженої пульпи. Див. також важкосередовищний гідроциклон.

ГІДРОЦИЛІНДР (ПНЕВМОЦИЛІНДР), *гидроцилиндр (пневмоцилиндр); **hydraulic cylinder; ***Zylinder – об'ємний гідродвигун (пневмодвигун) зі зворотно-поступальним рухом вихідної ланки.

ГІДРОЦИНКІТ, *гідроцинкіт, **hydrozincite, ***Hydrozinkit - мінерал, гідроксилкарбонат цинку. Склад: 2[Zn₅(CO₃)₂ (OH)₆]. Сингонія моноклінна. Зустрічається у вигляді дрібних кристалів та щільних масивних аґреґатів тьмяного кольору або кірок. Блиск землистий до матового. Блакитне свічення в ультрафіолетовому світлі. Асоціює зі сфалеритом, аурихальцитом, геміморфітом та смітсонітом. Найвідоміші знахідки: в р-ні Сантадер (Іспанія), в пров. Карінтія (Австрія), в Гудспрінгс і Сокорро (шт. Нью-Мексико, США).

ГІДРОШАХТА, *гидрошахта, **hydromine, hydraulic mine; ***Hydrogrube, Hydroschacht - підприємство гірничої промисловості, де вугілля або інші корисні копалини добувають підземним способом із застосуванням засобів гідромеханізації. Осн. ланки Г.: підземні гірн. виробки та комплекс гідровидобутку; поверхнева збагачувальна фабрика, комплекс прояснення води системи замкненого водопостачання. Як правило, джерело води - шахтний водовiдлив; у перiод пуску Г. вiн забезпечує накопичення у вiдстiйниках та резервуарах необхiдної кiлькостi води, а в процесi експлуатацiї - заповнює її втрати.

В Г. застосовується високонапірне (до 16 МПа, операція відбійки), низьконапірне (для гiдротранспорту гiрничої маси та пилоподавлення) і змішане водопостачання. Розрізнюють дві технол. схеми водопостачання Г.: центрально-замкнену і двоциклічну замкнену. Центрально-замкнена схема передбачає централізоване постачання, як правило, високонапірною водою всіх шахтних водоспоживачів. При потребі в низьконапірній воді високонапірна вода подається в спец. понижувальні редуктори. При двоциклічній замкненій схемі з поверхні подається тільки високонапірна вода, низьконапірна виділяється в камері гідропідйому шляхом згущення гідросуміші, що надходить із вибоїв Г. і в спец. резервуарах-відстійниках.

Загальна технол. схема роботи Г. включає: подачу технол. води в очисні і підгот. вибої до гідромоніторів з допомогою високонапірних насосів, встановлених на поверхні; видачу гідросуміші самопливом із вибоїв жолобами в зумпф вуглесосної камери, а звідти - пульпопроводом на гравітаційне збагачення і обезводнення. Очисна виїмка вугілля в Г. ведеться гідромоніторами, механогіравліч. комбайнами в коротких лавах без кріплення очисного простору і довгих лавах - механізов. комплексами з гідротранспортом вугілля по лаві. Підготовчі гірн. виробки проходять по вугіллю, змішаним вибоєм з присічкою бічних порід або по породі. Виділяють 3 осн. групи технологічних схем проведення виробок: 1) із застосуванням гідравліч. відбійки; 2) буропідривних робіт і наступного гідрозмиву гірн. маси; 3) механогідравліч. і гідромеханіч. способи.

Перша в світі дослідно-пром. Г. побудована у 1939 в Україні, на Донбасі (трест "Орджонiкiдзевугiлля"). В 90-х рр. ХХ ст. в Україні діяли 5 Г. За кордоном Г. діють в Канаді ("Балмер"), ФРН ("Ганза"), Новій Зеландії ("Стронгмен"), Китаї ("Лінцятуо"), Японії ("Сунагава"), Росії ("Інська", "Ювілейна" на Кузбасі та ін.). Середня продуктивнiсть працi на робiтника по видобутку на Г. Донбасу - 60,2 т/мiсяць. Див. також гідромеханізація підземна. Ю.Г.Світлий.

ГІДРУВАННЯ, *гидрование, **hydrogenation, hydrogenization, ***Hidrierung – 1) Те саме, що й гідроґенізація. 2) Приєднання водню, напр., по ненасиченим зв’язкам. Гідрогенізація – поєднання реакцій термічної деструкції та Г.

ГІЄРОГЛІФИ, *гиероглифы, **hierogliphs, ***Hieroglyphen – характерні різноманітні за формою і походженням відбитки нерівностей на дні водойм на поверхні циклітів фліша.

ГІПАБІСАЛЬНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *гипабиссальные горные породы, **hypabyssal rocks, ***hypabissalisches Gebirge - загальна назва магматич. г.п., що утворилися на невеликих глибинах в товщі земної кори. За умовами залягання, складом і структурами Г.г.п. займають проміжне положення між глибинними (абісальними) і ефузивними г.п. Складають порівняно невеликі (не більше сотень км²) інтрузивні тіла (дайки, сілли, штоки, лаколіти, корені вулканів). Найбільш поширені середньо- і дрібнозернисті порфіровидні Г.г.п. Вони широко розвинуті в периферійних зонах складчастих геосинклінальних поясів, на платформах і в океаніч. структурах.

ГІПЕР..., *гипер..., **hyper..., ***Hyper... - префікс, що означає підвищення, надмірність. Протилежне - гіпо...

ГІПЕРБАЗИТИ, *гипербазиты, **ultrabasite, ***Ultrabasite - те ж саме, що й ультраосновні гірські породи.

ГІПЕРГЕНЕЗ, *гипергенез, **hypergenesis, ***Hypergenese - процеси хім. і фіз. перетворення мінералів і у верх. частинах земної кори і на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери і біосфери. Поділяють Г. на 2 етапи і відповідно виділяють 2 зони Г.: криптогіпергенез, що протікає в анаеробному середовищі, і власне Г., пов'язаний з аеробними умовами. За іншою концепцією запропоновано розрізнювати 3 зони Г.: поверхневу зону супрагіпергенезу, зони мезогіпергенезу і протогіпергенезу. Головну роль в Г. відіграють хім. розклад, розчинення, гідроліз, гідратація, окиснення і карбонатизація. Широко розвинені колоїдно-хім. процеси, зокрема сорбція, розкристалізація гелів, переосадження і явища йонного обміну, біо-геохім. процеси. В результаті Г. формуються родов.: залишкові (руди нікелю, заліза, марганцю, магнезиту, бокситів, каолініту); інфільтраційні (руди урану, міді, самородної сірки); розсипні (золото, платина, мінерали титану, вольфраму, олова); осадові (вугілля, горючі сланці, солі, фосфорити, руди заліза, марганцю, алюмінію, урану, міді, ванадію, гравій, піски, глини, вапняки, гіпс, яшма, трепел).

ГІПЕРГЕННІ ПРОЦЕСИ – те ж саме, що й екзогенні процеси.

ГІПЕРГЕННІ РОДОВИЩА – те ж саме, що й екзогенні родовища.

ГІПОГЕННІ ПРОЦЕСИ – те ж саме, що й ендогенні процеси.

ГІПОГЕННІ РОДОВИЩА – те ж саме, що й ендогенні родовища.

ГІПЕРСТЕН, *гиперстен, **hypersthene, ***Hypersthen - породоутворюючий мінерал класу силікатів, групи піроксенів. Проміжний член мінерального виду енотатит-феросиліт, який містить від 30 до 50% феросилітового (Fe[SIO₃]) компонента. Сингонія ромбічна. Густина 3,3-3,5. Твердість 5-6. Колір темно-зелений до бурувато-чорного. Зустрічається в збагачених залізом лужних вивержених породах, у кристалічних сланцях, а також у метеоритах.

ГІПОТЕЗА, *гипотеза, **hypothesis, ***Hypothese - наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто. Напр., до сьогодні відсутня теорія одного з найдавніших методів ґравітаційного збагачення корисних копалин - відсадки, але одночасно існує п’ять гіпотез відсадки (детерміністська, масово-статистична, суспензійна, енергетична та імовірнісна) і т.д.

ГІПСО..., *гипсо...,**hypso..., ***hypso... - складова частина складного слова, яка означає висоту.

ГІПСОГРАФІЧНА КРИВА, *гипсографическая кривая, **hypsometric graph, ***hypsometrische Kurve - графік співвідношення площ земної поверхні, зайнятих різними абсолютними висотами та глибинами. При побудові Г.к. по осі ординат відкладають висоти і глибини, по осі абсцис — площі, які вони займають.

ГІПСОМЕТРИЧНИЙ ПЛАН ПОКЛАДУ, *гипсометрический план залежи, **hypsometric phan of deposit, ***hypsometrischer Lagerstätteplan - план поверхні контакту покладу з вмісними породами в ізолініях (ізоґіпсах), побудованими за результатами детальної розвідки. Є важливим документом при плануванні розвитку гірничих робіт на наступний період. Г.п.п. дає повне уявлення про розміри, форму та положення покладу, в надрах, є основним елементом графічної моделі покладу, яку складають при геометризації родовища корисної копалини.

ГІПСОМЕТРИЧНІ КАРТИ - Див. карти гіпсометричні.

ГІПСОМЕТРІЯ, *гипсометрия, **hypsometry, ***Hypsometrie - метод відображення на географічних картах рельєфу земної поверхні та залягання поверхні контакту покладу з вмісними породами за допомогою горизонталей або ізогіпс.

ГІРКЕ ОЗЕРО, *горькое озеро, **bitter lake, ***Bittersee – озеро, яке відрізняється від солоного озера високим вмістом розчинених у воді сульфатів та карбонатів.

ГІРНИЧА ВИРОБКА - Див. виробка гірнича.

ГІРНИЧА ГЕОЛОГІЯ, *горная геология, **rock geology, ***Gebirgsgeologie - наука, що займається дослідженням закономірностей розвитку геол. чинників і гірн.-геол, явищ при розробці родовищ к.к. Знаходиться на стику геології і гірн. справи. Працює на базі методич. основ інж. геології і геомеханіки; включає гірничу гідрогеологію, гірничу геокріологію, гірничу геофізику, нафтогазопромислову геологію і інш. Осн. мета Г.г. - геол. забезпечення гірн. виробництва при проектуванні, будівн-ві, експлуатації і ліквідації підприємств гірничодобувної пром-сті. Г.г. готує геол. інформацію для оцінки міри впливу геол. і гірн.-геол. чинників на техніку і технологію гірн. робіт, прогнозу гірн.-геол. умов освоєння родовищ к.к., а також розробляє рекомендації з охорони надр і геол. середовища.

ГІРНИЧА ГЕОМЕХАНІКА (МЕХАНІКА ГІРСЬКИХ ПОРІД), *горная геомеханика (механика горных пород), **rock geomechanics, ***Montangeomechanik - сукупність знань про механічні властивості масивів гірських порід і механічні процеси, що відбуваються в них під час гірничих робіт (проведення й експлуатації гірничих виробок, видобування корисних копалин). Г.г. сформувалася в наук. дисципліну у ХІХ ст. Предмет Г.г. - механіч. процеси, що відбуваються в масиві г.п. і пов'язані з проведенням в ньому гірн. виробок (формування напруженого стану масивів гірських порід і його зміни в зв'язку з проведенням виробок, зсування г.п., взаємодія порід з кріпленням гірн. виробок і інш.). Основна мета гірничої геомеханіки — вивчення гірничого тиску і раціональних способів керування ним, забезпечення стійкості підземних і відкритих гірн. виробок, боротьба з динаміч. виявами гірничого тиску - гірськими ударами, раптовими викидами. Для вирішення завдань Г.г. використовуються натурні спостереження та інструментальні вимірювання напружень, деформацій, зсувів г.п., моделювання, аналітич. методи. Перспективні напрямки розвитку Г.г. пов’язані з вивченням механіч. поведінки г.п. на великих глибинах, створенням безшахтних та безлюдних процесів видобутку к.к., впливів на масиви гірських порід динамічних навантажень (вибухів, землетрусів тощо), прогнозування освоєння надр Місяця, астероїдів, планет Сонячної системи. Г.г. пов’язана з механікою середовища, що формується, інженерною геологією, геофізикою, будівельною механікою, гірничою наукою тощо. В Україні основні дослідження з Г.г. проводяться в І-ті геотехнічної механіки НАН.

ГІРНИЧА ГІДРОГЕОЛОГІЯ, *горная гидрогеология, **mine hydrogeology, ***Gebirgshydrogeologie - наук. дисципліна, що займається вивченням і прогнозом гідрогеол. умов при освоєнні родов. твердих к.к., оцінкою впливу води на техніку і технологію гірн. робіт, якість к.к., розробкою заходів по водозахисту гірничих виробок. Є складовою частиною гірничої геології. Розвивається на стику гідрогеології і гірн. справи і включає шахтну, кар'єрну і свердловинну гідрогеологію. Осн. мета Г.г. - забезпечення ефективних, економічних і безпечних умов ведення гірн. робіт на обводнених родовищах (див. обводненість родовища), а також охорона водних ресурсів. Гідрогеол. дослідження на шахтах і кар'єрах та розробка заходів щодо захисту їх від води виконуються із залученням досягнень суміжних наук: геології вугільних, рудних і нерудних родов., геотектоніки, гідрогеохімії, гідрології, геофізики, гірн. геомеханіки, технології відкритої, підземної і свердловинної розробки родовищ к.к. (свердловинна гірнича технологія).

ГІРНИЧА ГРАФІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ, *горная графическая документация, **mine graphic documentation, ***grafische Bergbaudokumentation - креслення гірничого підприємства, складені за результатами натурних вимірювань, їх математичної обробки і побудовані способом геометричних проекцій. На кресленні наносять в будь-якій комбінації ситуацію та рельєф земної поверхні, гірничі виробки та геологічну ситуацію. Розрізнюють початкові креслення (складені за результатами безпосередніх вимірів і зйомок) і похідні (отримані шляхом репродукції з початкових, в т.ч. зі зміною масштабу та змісту). На гірничому підприємстві Г.г.д. розділяють на п’ять комплектів відповідно до їх призначення: креслення земної поверхні, гірничих виробок, гірничо-геологічні, гірничо-геометричні і виробничо-технічні для планування і оперативного керівництва гірничими роботами. Складання креслень Г.г.д. здійснюється відповідно до єдиних умовних позначок (контурних, масштабних, немасштабних, комбінованих, пояснювальних тощо) і державних стандартів.

ГІРНИЧА ЕКОЛОГІЯ, *горная экология, **mining ecology, ***Bergbauökologie - розділ гірничої науки, що вивчає закономірності впливу діяльності людини на навколишнє середовище в сфері гірн. виробництва. Гол. мета Г.е. - розробка наук. основ процесів видобутку і переробки к.к., які забезпечують оптимальний вплив гірн. виробництва на довкілля. Осн. завдання: створення наук. основ гірничого моніторингу і моніторингу довкілля, розробка принципів економіч. оцінки змін біосфери під впливом гірн. виробництва і ефективності заходів охорони довкілля, розробка принципів і шляхів оптимізації впливу гірн. виробництва на навколишнє середовище.

ГІРНИЧА МАСА, *горная масса, **rock mass, muck, ***Haufwerk - необроблена маса видобутої корисної копалини з домішкою порожньої породи (пустої породи). До Г.м. належить і порода, що надходить з капітальних і підготовчих виробок. Виділяють також рудну масу - суміш руди і породи, яка утворюється при розробці рудних родовищ. Г.м. називають також вугілля, видобуте з присічкою бічних порід, без коригування його маси та зольності до умовних (приведених) параметрів.

ГІРНИЧА ОСВІТА *горное образование, **mining education, ***Bergbaubildung - процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок у галузі гірничої справи. Вища гірнича освіта в Україні ведеться за денною, заочною та вечірньою формами. Випускники отримують кваліфікацію інженера, бакалавра або магістра. Інженери та магістри можуть навчатися в аспірантурі, кандидати наук - в докторантурі. Середню спеціальну освіту здобувають у гірничих технікумах. Підготовка робітників здійснюється у професійно-технічних училищах. Вищу гірничу освіту можна отримати у Державній гірничій академії України (Дніпропетровськ), Донецькому державному технічному університеті та Київському політехнічному, Донбаському гірничометалургійному і Криворізькому гірничорудному інститутах. У країнах Заходу та в Україні існує тенденція до підвищення значення екологічних та комп’ютерних знань в комплексі гірничої освіти.

ГІРНИЧА (ГІРНИЧОДОБУВНА) ПРОМИСЛОВІСТЬ, *горная (горнодобывающая) промышленность, **mining industry, ***Bergbau, Montanindustrie - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, видобування їх з надр Землі та збагачення. Всі галузі гірничої промисловості поділяються на такі основні групи: паливодобувну (вугільна, нафтова, сланцева, торфова, видобування природного газу), рудодобувну (залізорудна, марганцеворудна, видобування кольорових руд, благородних і рідкісних металів та ін.), гірничохімічну (видобування калійних солей, кам'яної солі, апатитів, нефелінів, бокситів, сірки, фосфоритів тощо), по видобуванню мінеральної сировини для будівельної індустрії, вогнетривкої та керамічної промисловості, гідромеліоративну.

Гірнича справа, *горное дело, **mining, ***Bergbau - галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних копалин вдаються до відкритої розробки родовищ, підземної розробки родовищ, підводної розробки родовищ, до засобів геотехнології; рідкі й газоподібні копалини видобувають майже виключно з бурових свердловин. Значна увага приділяється попередньому розвідуванню родовищ корисних копалин, збагаченню корисних копалин, механізації гірничих робіт, гірничому нагляду, гірничорятувальній справі тощо.

Початок видобування корисних копалин поринає в сиву давнину. Ще первісна людина для виготовлення кам'яних знарядь праці вимушена була шукати і використовувати камінь, який добре піддавався обробці. Зокрема в Україні на Донбасі виявлені древні шахти кам’яної доби для видобутку кременю.

Однак по-справжньому гірнича справа почала розвиватися в період рабовласницького ладу. В цей час в сферу видобування залучаються родовища мідних та олов'яних руд, свинцю, золота, срібла, сурми, а також асфальт та будівельні матеріали. Для розробки руд використовувались бронзові знаряддя праці.

Величним пам'ятником гірничій справі та будівництву старовини є Великі Єгипетські Піраміди, під якими розуміють піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, які правили Єгиптом майже 3 тис. років до нашої ери. Вони стоять поряд на околиці м. Каїра з боку Лівійської пустелі. Піраміди складені з блоків вапняку масою від 2,5 до 70 т. Добування вапняних блоків велося в кар'єрах на східному березі Нілу. Відокремлення блоків від масиву, імовірно, здійснювалося за допомогою так званого "клинового способу". Він зводиться до пробурювання отворів по контуру блоку, після чого в отвори забивали спеціальні дерев'яні клини і поливали їх водою. Набухаючи, дерев'яні клини відривали блоки від масиву.

До мегалітичних пам’ятників гірничій справі належать також кам’яні блоки, які видобували для гігантських фігур на острові Пасха, знаменита "Баальбекська тераса" в ліванській долині Бекаа (тут в каменоломні знаходиться найбільший з відомих оброблений людиною камінь - його вага понад 1000 т), велетенські блоки в Саксайуамані (інкська кладка). В Україні відомі велетенські рукотворні кургани - так звані "піраміди степів" датовані ІУ-ІІ тис. до н.е., довжина яких сягає 200 м, сучасна висота - 10 м.

В І тис. до н.е. активно розвивається Г.с. в т.зв. Старому Світі. Напр., у Китаї ведеться розробка тисяч родовищ руд заліза, міді, олова. Тут вперше починають видобуток соляних розчинів за допомогою свердловин, які бурять на глибину до 900 м.

В античному світі (стародавні Греція та Рим) головним фактором розвитку виробничих сил було широке застосування нового металу - заліза. Масштаби гірничих робіт досягли великих розмірів і охоплюють, крім родов. заліза, родов. руд міді (Кіпр), золота (о-ви Сіфнос і Тасос, Фракія), срібла (Лавріонські рудні, Сіфнос, Македонія, Лідія та ін.). З розвитком феодальних відносин відбувалися значні зрушення в розвитку гірничої справи Європи, Закавказзя, Середньої Азії. Високого рівня гірнича справа досягла в середні віки в Центральній Європі (Чехія, Саксонія, Франція). Тут формуються гірничі райони, міста рудокопів (Фрайберг, Гарц, Мансфельд, Тироль, Богемія, Шварцвальд та інш.).

Одним із пам'ятників світової історії середніх віків є твір Георгія Аґріколи (1494 -1555, справжнє ім’я - Георг Бауер) "Про гірничу справу і металургію" в дванадцяти книгах. Це - перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до ХVІ ст. Роки життя та діяльності Аґріколи належать до епохи Відродження, коли в ряді країн Європи почали складатися капіталістичні відносини. Праця Аґріколи протягом двох віків була основним посібником для всіх рудокопів.

Ретроспективний аналіз Г.с. дозволяє відзначити такі основні віхи її розвитку. 7 тис. р. до н.е. і раніше - добування нерудної сировини, 7-5 тис. до н.е. - початок видобутку кольорових металів - міді, золота, олова, сурми, ІХ-ХУІІІ ст. до н.е. - початок видобутку руд заліза, антична доба і сер. віки - початок розробки покладів вугілля та нафти, в ХХ ст. - радіоактивних мінералів. Якщо брати технології видобутку, то найдавніші - відкритим та шахтним способом, з І тис. до н.е. з’являється свердловинна гірнича технологія, а з 50-х рр. ХХ ст. - розробка родовищ на морському і океанічному дні. Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з’являються тільки в античний час, у ХУІ-ХУІІ ст. вони суттєво вдосконалюються, а в ХУІІІ-ХІХ ст. обладнуються автономним приводом. З другої половини ХХ ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття - автоматизації гірничих робіт. В кінці ХХ ст. щорічно з надр Землі видобувалося бл. 120 млрд. т. гірничої маси і бл. 25 млрд.т корисних копалин.

Докладних даних про перші кроки людини у використанні вугілля нема. Однак люди стародавніх часів, безумовно, зустрічались з ним, про що свідчать історичні документи. Старогрецькі філософи Арістотель та Теофраст у своїх працях, які були написані за чотири століття до нашої ери, згадують про горюче каміння, яке "самоопорожнюється" при горінні. Є деякі свідчення, одержані на основі археологічних пошуків, про знайомство з викопним вугіллям племен, що мешкали на території півдня України в Х-ХІ століттях. Жителі прибережних районів Британських островів протягом багатьох віків збирали так зване "морське вугілля", викинуте хвилями моря на берег. Шматки "морського вугілля" рибалки використовували для опалювання своїх жител. Але то були поодинокі приклади, які не дають можливості говорити про великий інтерес людини до вугілля.

У зв'язку з поширенням потреб на залізо уже в середньовіччі виникли труднощі з добуванням у необхідних обсягах деревного вугілля, яке використовувалося для виплавки металів. По мірі знищення лісів викопне вугілля починає відігравати все більше значення в промисловості. Особливо сприятливі умови для вуглевидобутку створилися в Англії. Саме тут наприкінці ХVІІ ст. почали будувати вугільні шахти (копальні). Починаючи з цього часу вугілля починають активно видобувати і застосовувати для потреб промисловості, а згодом - транспорту.

В Україні про кам’яне вугілля на Донецькому кряжі знали давно. В Х-ХІ ст. тут, імовірно, видобували вугілля й виплавляли метал. За деякими даними частину козацької зброї робили з місцевої сировини. Але аж до кінця ХVІІІ ст. видобуток вугілля був дрібним промислом для своїх потреб. Лише з 1800-х років вугілля тут почали видобувати на продаж. Відкриття вугільних родовищ на Донбасі датуються історичною наукою 1721 роком, а честь першовідкривача за існуючими даними належить сину кріпака Григорію Капустіну, який виявив пласти вугілля над річкою Кундрючою та в урочищі Оленячі гори на околиці сучасного м. Лисичанська.

Вісімнадцяте століття було знаменним для розвитку гірничої справи. В Києво-Могилянській академії вже в 1705-1709 рр. вивчалися основи наук про корисні копалини. У книзі ректора Академії Феофана Прокоповича (1681-1736) "Про досконалі змішані неживі тіла - метали, камені та інші" розглядалися три проблеми щодо корисних копалин: "матерія і форма, діюча причина і місце їх виникнення". Стверджувалося, що "...земля найкраще може бути поділена на три провінції або області: перша з них, найближча нам, є матір’ю і годувальницею рослин; друга, дещо глибша, в ній народжуються копалини, але найбільше метали; третя, ще глибша, там сховище вогню і води". Давалися докладні уявлення про смолу і сірку, нафту, бурштин, глини (гончарну, мергелі, білу глину), солі (викопну, морську, джерельну, аміачну, вірменську й купорос). Чи не вперше було сказано про причини професійних захворювань гірників: "Більшість хвороб, з якими стикаються шахтарі й металурги, походять від сірки й ртуті". Дуже докладно були розглянуті корисні копалини в каменях і гемах (дорогоцінних каменях). Причому опрацьована розгалужена їх класифікація. Виділялися камені пористі і густі, прозорі й темні, геми і перли. Описано десятки найвідоміших мінералів, будівельних, дорогоцінних та напівдорогоцінних, специфічних: пемза, мармур, магніт, сапфір, гіацинт, сардій, ґранат, смарагд, адамант, карбункул, рубін, аметист, опал, топаз, берил, кришталь, яшма та ін.

Суттєвий внесок у наукове узагальнення способів розробки корисних копалин вніс російський вчений М.В.Ломоносов, який ще юнаком в 1734 р. вчився в Києво-Могилянській академії. Головною працею В.М.Ломоносова в галузі гірничої справи є книга "Первые основания металлургии или рудных тел", видана в 1763 р. Зокрема в додатку "О слоях земних" висувається теза про рослинне походження вугілля викопного.

На кінець ХVІІІ століття було накопичено достатній вітчизняний досвід розвідки і розробки вугілля викопного. Однак розміри його видобування у ХVІІІ столітті були ще незначні, і лише під кінець століття в зв'язку з будівництвом Луганського чавуноливарного заводу воно зросло. Але ж по-справжньому розвиток вугільної промисловості в Україні почався після скасування кріпацтва і на початку розвитку капіталізму під кінець XIX століття. В цей час почав активно розвиватися Криворізький рудний басейн, де будувалися рудні кар'єри та шахти.

До Другої світової війни на вугільних шахтах України переважала ручна праця. Комплексна механізація праці в очисних вибоях почала бурхливо розвиватися з 1948 року, коли українськими та російськими конструкторами було створено комбайн "Донбас". Наступним етапом механізації в кінці 50-х років було створення комплексів на основі гідрофікованого кріплення. Це дозволило звести до мінімуму важкі і небезпечні роботи по кріпленню і обваленню покрівлі у комплексно-механізованих лавах. Впровадження комплексної механізації обумовлює необхідність вирішення проблеми дистанційного та автоматичного управління процесами в очисних вибоях без постійного перебування в них робітників.

Сьогодні для значного підвищення продуктивності та покращення умов праці шахтарів необхідні пошуки нових напрямків. Розв’язанням цієї проблеми є розробка способів так званої безлюдної технології. Вибої-автомати - це очисні виробки, де нема робітників, а всі процеси автоматично виконуються машинами. Управління цими машинами виконується з ближніх штреків або ходків. К.Ф.Сапіцький.

ГІРНИЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО, *горное законодательство, **mining legislation, ***Berggesetzgebung - сукупність правових норм, які регулюють гірничі відносини та встановлюють правила ведення гірничих робіт. Див. гірниче право, законодавство у гірництві.

ГІРНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО, *горное предприятие, **mining works, mining company, ***Bergwerk, Bergbauunternehmen, Bergbetrieb - промислове підприємство, призначене для розвідування або розробки родовищ корисних копалин. Г.п. включає цілісний технічно й організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку к.к., будівництва та експлуатації об’ктів із застосуванням гірничих технологій. До Г.п. належать шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, нафтові і газові промисли, збагачувальні фабрики та ін.

ГІРНИЧЕ ПРАВО, *горное право, **mining laws, ***Bergrecht - сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з використанням надр Землі для видобування корисних копалин та для інших цілей, а також з охороною надр, що становлять державну власність. Див. гірниче законодавство.

ГІРНИЧИЙ, *горный, **mining, ***Berg-, Bergbau- - пов’язаний з розробкою надр землі.

ГІРНИЧИЙ ВІДВІД, *горный отвод, **claim mine concession, ***Bergbauschutzgebiet - частина надр, яка віддана організації або підприємству для промислової розробки вміщених в ній корисних копалин, а також для будівництва й експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням к.к., у тому числі на континентальному шельфі та у включеній (морській) економічній зоні.

ГІРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ, *горный закон Украины, **mining law of Ukraine, ***Berggesetz der Ukraine - закон, що визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій. Прийнятий 6 жовтня 1999 р. Містить такі розділи: І. Загальні положення (терміни). ІІ. Державна політика в сфері регулювання гірничих відносин. ІІІ. Підготовка до проведення гірничих робіт і видобутку корисних копалин. ІV. Експлуатація гірничих підприємств. V. Протиаварійний захист і безпека проведення гірничих робіт. VІ. Особливості екологічної безпеки гірничих робіт. VІІ. Особливості умов праці в гірничодобувній промисловості. VІІІ. Припинення діяльності гірничих підприємств. ІХ. Відповідальність за порушення гірничого законодавства. Х. Міжнародні відносини. ХІ. Прикінцеві положення.

ГІРНИЧИЙ КОМБАЙН - Див. комбайн гірничий.

ГІРНИЧИЙ КОМПАС, *горный компас, **mining compass, ***Bergkompaß, Geologenkompaß - прилад, яким визначають напрям (азимути) простягання і падіння, а також кути падіння пласта або тріщини гірських порід. Магнітна стрілка гірничого компаса поєднує компас (вказує напрям) і висок (вказує кути). Г.к. застосовують під час геологорозвідувальних і гірничих робіт.

ГІРНИЧИЙ НАГЛЯД, *горный надзор; **mine inspection, supervision, mining supervision, mine supervision; ***Bergbehörde – 1) Технічна служба на гірничих підприємствах і в геологорозвідувальних партіях, що забезпечує державний контроль за правильною організацією робіт та експлуатацією родовищ корисних копалин, безпекою ведення гірничих робіт та заходами охорони надр. 2) Система заходів, скерована на дотримання всіма міністерствами, комітетами, підприємствами, установами і громадянами встановленого порядку користування надрами. Охоплює виконання вимог з охорони надр, з безпечного ведення робіт, пов’язаних з використанням надр, з попередження і усунення їх шкідливого впливу на населення, навколишнє природне середовище, будови і споруди, з дотримання підприємствами по видобуванню корисних копалин установленого порядку, обліку запасів корисних копалин, а також інших правил і норм законодавства про надра. Гірничий нагляд здійснюється Держохоронпраці.

ГІРНИЧИЙ ОБ&RSQUO;ЄКТ, *горный объект, **mining object, ***Bergbauobjekt - oкрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства та використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), технологічно пов'язані з ними.

ГІРНИЧИЙ ТИСК, *горное давление, *rock pressure, overburden pressure; ***Gebirgsdruck, Überlagerungsdruck - тиск гірських порід на гірничі виробки або підземні конструкції, зумовлений масою з порiд, які залягають вище, а також тектонiчними силами i зусиллями, що виникають внаслiдок дiї теплоти земних надр. Інакше - напруга, що виникає у масиві гірських порід, поблизу стінок виробок, свердловин, у ціликах, на поверхнях контакту порода-кріплення в результаті дії г.ч. гравітаційних сил, а також тектонічних сил і зміни температури верхніх шарів земної кори. Найбільш загальною формою вияву Г.т. є деформування г.п., яке приводить до втрати ними стійкості, формування навантаження на кріплення, динаміч. явищ - гірничих ударів, раптових викидів. Негативному прояву гірничого тиску запобігають переважно правильним розміщенням, проведенням і підтриманням гірничих виробок.

ГІРНИЧИЙ УДАР, *горный удар, **rock bump, rock burst; ***Gebirgsschlag - швидке руйнування критично напруженої частини масиву вугілля (порід), що прилягає до гірничої виробки; виникає внаслідок миттєвого перетворення в кінетичну енергію накопиченої в масиві потенційної енергії пружного стиснення масиву поблизу Г.у. та пружних деформацій вмісних порід. Супроводжується викидом вугілля (порід) в гірничу виробку, її руйнуванням, сильним звуковим ефектом та виникненням потужної повітряної хвилі. Г.у. звичайно відбуваються при глибинах розробки понад 200 м. За силою вияву виділяють стріляння, поштовхи, мікроудари і власне Г.у. Боротьба з Г.у. ведеться: шляхом зниження гірн. тиску на пласт, рудне тіло за допомогою спец. поділу родов. на шахтні поля і порядку їх відробки, які виключають утворення ділянок з великою концентрацією напружень; випереджуючою відробкою безпечних, захисних, сусідніх пластів, шарів, покладів; бесціликовою технологією відробки, скороченням кільк. гірн. виробок попереду фронту очисних робіт; зменшенням здатності пласта к.к. (породи) до накопичення пружної енергії (камуфлетними вибухами, нагнітанням води в пласт, розвантажувальними свердловинами і щілинами) та інш. Обмеження сили вияву Г.у. досягається застосуванням саморозпірних прохідницьких комбайнів, щитів, податливого кріплення, оптимізацією параметрів буропідривних робіт, переходом на проведення гірничих виробок комбайнами, гідравлічним способом, вибуховим способом в режимі струсного висадження.

ГІРНИЧИЙ УДАР З РУЙНУВАННЯМ ПОРІД (ВУГІЛЛЯ) ПІДОШВИ (ПОКРІВЛІ) ВИРОБКИ - миттєве крихке руйнування порід підготовчої виробки, що супроводжується частковим або повним заповненням виробки зруйнованою породою, струсом масиву, різким звуком і пилоутворенням. Можливе раптове виділення газу або(і) раптовий викид вугілля та газу. Розвитку явища сприяє напружений стан масиву гірських порід, високі міцнісні і пружні властивості порід підошви (покрівлі) виробки, розташування за цими породами більш слабкої породи (вугілля), первинні посадки основної покрівлі в очисних вибоях, яка складена міцними породами. За спостереженнями описаний Г.у. має місце коли ширина виробки знаходиться в межах (1,5-4)m, де m – потужність шару породи підошви (покрівлі), схильного до руйнування у формі Г.у. Попереджувальні ознаки явища відсутні.

ГІРНИЧО-ТЕКТОНІЧНИЙ УДАР - миттєве крихке руйнування породи (вугілля) в глибині масиву з виникненням сейсмічної хвилі енергією 10³ - 10¹⁰ Дж і більше, що спричиняє крихке руйнування крайової частини масиву (цілика) вугілля у формі гірничого удару. Г.-т.у. відрізняється підвищеною інтенсивністю, виявом одночасно в ряді гірничих виробок шахти або навіть сусідніх шахт. Характер руйнування виробок (ціликів) і такі ж, як і при звичайних гірничих ударах, але можуть виявлятися більш інтенсивно. Умови виникнення Г.-т.у. теж такі ж, як і при звичайних гірничих ударах, але з обов’язковим деформуванням гірського масиву і появою сейсмічної хвилі. Розвитку Г.-т.у. сприяє напружений стан масиву гірських порід, високі міцнісні та пружні властивості вугілля і бічних порід, наявність струсів масиву, які викликані крихким руйнуванням г.п. Попереджувальні ознаки відсутні.

ГІРНИЧИХ МАШИН ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ, *горных машин исполнительные органы, ***Stellglieden für Bergbaumaschinen - пристрої, призначені для руйнування пласта корисної копалини, руйнування та навантаження або тільки для навантаження транспортабельної гірничої маси. Поділяються на барові, дискові, барабанні, шнекові, корончаті, бурові, стругові та ударні.

ГІРНИЧІ ВІДНОСИНИ, *горные отношения, **mining production relations - правовідносини, пов'язані з використанням та охороною надр і врегульовані законами України та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання гірничих відносин (Р.г.в.) здійснюють владні органи різних рівнів, зокрема: Верховна Рада та Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет України по геології і використанню надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України. До відання Верховної Ради України у сфері Р.г.в. належить: 1) законодавче Р.г.в.; 2) визначення основних напрямів державної політики у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр; 3) визначення повноважень органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр; 4) вирішення інших питань у сфері Р.г.в. До відання Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр належить: 1) реалізація державної політики у сфері Р.г.в.; 2) здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, а також за утворенням та використанням техногенних родовищ і переробкою мінеральної сировини; 3) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація їх діяльності; 4) забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр; 5) визначення темпів використання, подальшого розширення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази; 6) визначення порядку використання надр та їх охорони, розробки і затвердження відповідних стандартів, норм і правил; 7) визначення нормативів плати за користування надрами та порядку її справляння; 8) створення єдиної системи Державного інформаційного геологічного фонду та визначення порядку розпорядження геологічною інформацією; 9) організація державної експертизи та оцінки запасів к.к.; 10) вирішення питань використання надр для складування і захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин; 11) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням та охороною надр. До відання Верховної Ради Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів на їх території у порядку, встановленому Кодексом України про надра та іншими законодавчими актами, належить: 1) надання надр у користування для розробки родовищ к.к. місцевого значення; 2) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ к.к. загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; 3) розподіл між відповідними місцевими бюджетами платежів за користування надрами, визначених Кодексом України про надра; 4) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр; 5) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення; 6) припинення права користування ділянкою надр; 7) здійснення контролю за використанням та охороною надр; 8) вирішення інших питань у сфері Р.г.в. у межах своєї компетенції. До відання сільських, селищних, міських та районних Рад народних депутатів на їх території у порядку, встановленому Кодексом України про надра та іншими законодавчими актами, належить: 1) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; 2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр; 3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених Кодексом України про надра; 4) здійснення контролю за використанням та охороною надр.

ГІРНИЧІ МАШИНИ, *горные машины, **mining machines, ***Bergbaumaschinen, Berggerät - машини, призначені для виконання операцій по відбиванню, навантаженню, доставці, транспортуванню гірничої маси, для проведення гірничих виробок, зведення та демонтажу кріплення, закладання виробленого простору тощо.

ГІРНИЧІ НАУКИ, *горные науки, **mining science, ***Bergwissenschaften, Bergwerkswissenschaften, Bergbauwissenschaften - система наукових знань про умови залягання родовищ корисних копалин і фізичні явища, що відбуваються в товщі гірських порід при створенні гірничих виробок; про способи і засоби розвідки, видобування і збагачування корисних копалин; про організацію виробництва, яка забезпечує безпечну й економічну розробку родовищ. Г.н. - це комплекс наук про освоєння ресурсів надр і первинну переробку корисних копалин. Включає дослідження в галузі розкривання і систем розробки родовищ, гірничої геомеханіки, маркшейдерії, боротьби з рудниковим газом і пилом, гірничої економографії тощо. Г.н. вивчають: процеси розробки родовищ; фіз. явища і процеси, що відбуваються в земній товщі у зв'язку з проведенням у ній гірничих виробок; технології збагачення і первинної переробки; питання буд-ва гірничих підприємств; економіку гірничого виробництва і комплексного освоєння ресурсів надр. Мета Г.н. - розкриття закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків технологій і довкілля, а також створення основ для корінного вдосконалення техніки, технології, організації і економіки гірн. виробництва на базі фундаментальних наук. Об'єкти вивчення Г.н: родов. твердих, рідких і газоподібних к.к., гірські породи, що вміщають ці родовища; методи і техніка їх розвідки; технологія і техніка видобутку, збагачення і первинної переробки к.к.; буд-во спец. підземних і наземних споруд. Г.н. тісно взаємодіють з фізикою, хімією, біологією, екологією, математикою, економікою. В Г.н. виділяють такі великі напрями: гірничо-геологічний (гірнича геологія, маркшейдерія, нафтова геологія і т.д.), гірничотехнологічний (свердловинна, шахтна, кар’єрна гірнича технологія, фізико-біологічна гірнича технологія тощо), гірничотехнічний (гірничі машини), гірничофізичний (гірнича геомеханіка, фізика гірських порід, підземна гідрогазодинаміка і т.д.), збагачення і первинна переробка гірничої сировини та гірничоекономічний напрямок Г.н.

ГІРНИЧІ РОБОТИ, *горные работы, **mining, ***Bergarbeit, bergmännische Arbeiten, Bergbauarbeiten - комплекс робіт (процесів) з проведення, кріплення і підтримання гірничих виробок та виймання корисної копалини в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних шкідливих виробничих факторів. Включають роботи з розкриття та підготовки шахтного (рудникового, кар'єрного) поля до очисного виймання. Розрізняють Г.р. підземні і відкриті.

ГІРНИЧО-КАПІТАЛЬНІ РОБОТИ, *горно-капитальные работы, **capital mining operations; Ausrichtung, Ausrichtungsarbeiten - комплекс гірничо-буд. робіт, що забезпечують розкриття і підготовку до розробки родов. к.к. або його частини. При в і д к р и т і й р о з р о б ц і Г.-к.р. включають: проведення розкривних (капітальних) і розрізних (траншеї, котловани) виробок; видалення розкривних г.п. у відвальні насипи на момент здачі кар'єру в експлуатацію; роботи по бурінню і обладнанню водознижуючих свердловин, буд-ву підземних дренажних виробок і інш. При п і д з е м н і й р о з р о б ц і Г.-к.р. включають: буд-во стовбурів і камер, які до них примикають; поглиблення стовбурів; буд-во камер і виробок пристовбурного двору; проведення осн. капітальних виробок (квершлаґів, відкатних та вентиляц. штреків, похилів, бремсберґів, рудоспусків і інш.).

ГІРНИЧО-ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ, *горно-подготовительные работы, **development operations; ***Vorrichtung, Vorrichtungsarbeiten - комплекс гірничо-буд. робіт, метою яких є своєчасне відтворення фронту очисної виїмки (розробки) к.к. на шахтах і кар'єрах, захист від гірничодинамічних проявів (викидів вугілля, породи і газу, гірн. ударів і т.д.) і дорозвідка запасів к.к., які готуються до розробки. При в і д к р и т і й р о з р о б ц і Г.-п.р. включають проведення експлуатаційних траншей. При п і д з е м н і й р о з р о б ц і к.к. для вугільних пластів будь-якої потужності з кутами падіння до 10^о передбачено погоризонтний спосіб підготовки. На пластах з кутами падіння 11-18^о, а також горизонтальних зі складною конфігурацією шахтного поля – панельний спосіб. Для похилих тонких, сер. потужності і потужних пластів з кутами падіння 18-35^о передбачено поверховий спосіб підготовки, без розділення або з розділенням поверху на підповерхи. При розробці потужних пластів панельні, головні і поверхові виробки проводяться по вмісних породах. Рудні тіла, що залягають під кутом 15-20^о, готують звичайно панельним способом, а під кутом більше 15-20^о - поверховим.

ГІРНИЧОПРОХІДНИЦЬКІ РОБОТИ, *горно-проходческие работы, **mine footage, mine penetration, road-heading operations; ***bergmännische Vortriebsarbeiten – комплекс робіт по проведенню підземних гірничих виробок для геол. розвідки, видобутку к.к., будівництва підземних споруд. Г.р. поділяються на основні і допоміжні. Основні - руйнування г.п., навантаження породи в трансп. засоби, зведення постійного кріплення. Допоміжні - монтаж прохідн. обладнання, а також шахтної вентиляції, водовідливу, транспорту, зведення тимчасового кріплення, транспортування породи, доставка обладнання і матеріалів. Г.р. належать до робіт підвищ. небезпеки і здійснення їх регламентується відомчими "Правилами безпеки". У загальному обсязі робіт по будівн. гірничодоб. підприємств Г.р. складають 30-50%. На діючих підприємствах цей показник дорівнює 10-30%.

ГІРНИЧОРУДНА ПІДГАЛУЗЬ УКРАЇНИ, *горнорудная подотрасль Украины, **mining subindustry of Ukraine - забезпечує чорну металургію вихідною сировиною і насамперед залізною рудою. Чорна металургія є базовою галуззю господарства України: на підприємствах, на яких використовуються чорні метали, утворюється до 50 % національного доходу.

Балансові запаси залізних руд України оцінюються в 32,9 млрд.т, у тому числі розвіданих за категоріями А+В+С₁ — в 28,3 млрд.т (86,0%) і заздалегідь оцінених (категорії С₂) — в 4,6 млрд.т (14,0%). Основні ресурси їх зосереджені в Криворізькому (67,2%) і Кременчуцькому (14,6%) басейнах. На частку Білозірського, Приазовського і Керченського залізорудних районів припадає 18,2%. Балансові запаси родовищ природно багатих залізних руд України складають 1937,0 млн. т, у тому числі розвіданих за категоріями А+В+С₁) — 1464,0 млн.т (75,6%). Підготовлені для промислового освоєння запаси цих руд забезпечують роботу шахт від 23 до 83 років, у тому числі до запроектованих глибин розробки — від 6 до 46 років. Розвідані і підготовлені для промислового видобутку підземним способом у полях діючих шахт Кривбасу запаси магнетитових кварцитів — 2603.6 млн. т, у тому числі за категоріями А+В+С₁) — 2060.2 млн. т (73,5%). Забезпеченість шахт цією сировиною коливається від 71 до 251 років, у тому числі в першочергових експлуатаційних поверхах — від 10 до 65 років. Балансові запаси залізистих кварцитів відкритого способу розробки складають 14890,5 млн. т, у тому числі категорій А+В+С₁) — 13817,6 млн.т (92,8%), з них неокиснених кварцитів 12196,793 млн. т 4 окиснених — 1620,774 млн.т. Гірничо-збагачувальні комбінати забезпечені залізорудною сировиною від 59 років (ІнГЗК) до 117 років (ЦГЗК), у тому числі в проектних контурах кар'єрів — від З0 до 50 років. Масова частка заліза в концентраті ГЗК України в 1990-1999 рр. була в межах 63,0-66,0 %, за кордоном в цей же період – 66-68%.

У зв'язку з кризовими явищами в економіці України в останнє десятиліття ХХ ст. різко погіршився стан справ на залізорудних підприємствах, що спричинило скорочення обсягів виробництва. За період 1990-1997 рр. виробничі потужності знизились на 40-50 %, а на ПівнГЗК — на 70 %. Однією із основних причин скорочення виробництва на ГЗКах є катастрофічно наростаюча заборгованість по розкривних роботах у кар'єрах. Річний обсяг виймання порід розкриття за період, що розглядається, знизився в 6-8 разів. За станом на 01.01.98 загальна заборгованість по вийманню розкривних порід на кар'єрах Кривбасу склала близько 328,4 млн. м³. Для ліквідації цієї заборгованості потрібно 8-12 років часу і близько 120-130 млн. дол. США. Довжина рудних фронтів на кар'єрах зменшилась в 15-27 разів.

Інститут "Кривбаспроект" на основі аналізу роботи гірничорудної підгалузі в 1997 р. виконав прогноз перспектив розвитку основних підприємств Кривбасу на період 1998-2010 рр.(див. табл. на стор. 234).

Г.Ф.Дробін, Б.І Римарчук, А.В.Андрющенко, М.В. Корчагін, "Відомості Академії гірничих наук", № 2’98.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНА СЛУЖБА (ФОРМУВАННЯ), *горноспасательная служба (формирование), **mining rescue service, ***Grubenrettungsdienst - професійна воєнізована служба, діяльність якої спрямована на організацію та здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах та їх ліквідації, рятування людей.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНА СПРАВА, *горноспасательное дело, **mining rescue work; ***Grubenrettungswesen - галузь гірничої справи, що розробляє наук. основи, техніку і здійснює комплекс організаційних заходів по боротьбі з аваріями на шахтах і рудниках. Найбільш небезпечні аварії - вибухи метану, вугільного і колчеданового пилу, підземні пожежі, раптові викиди газу, вугілля і породи, гірничі удари, раптові прориви в гірн. виробки пливунів, підземних і поверхневих вод. Перші гірничорятувальні дружини з добровольців-гірників були створені в 1-й пол. ХІХ ст. на вугільних шахтах Кардіффа і Півд. Уельсу (Великобританія) і на шахтах Саарського бас. (Німеччина). Перша спеціаліз. гірничорят. станція в Україні була створена у 1907 в Макіївці (Донбас) І.І.Федоровичем. Стараннями ентузіастів Г.с. на чолі з Д.Г.Левицьким і М.М.Черніциним було закладено основи вітчизняної гірничорятувальної науки. В 1911 р. під керівництвом Д.Г.Левицького було створено перший вітчизняний респіратор "Макіївка", який працював на зрідженому повітрі. У 1925 на Донбасі створений перший вітчизн. дихальний апарат для нештатних ситуацій у шахтах. Другий етап розвитку вітчизняної гірничорятувальної науки відзначився створенням серії респіраторів (СС-1, РКР-1, РКР-2, КІП-1, КІП-3). Наступним етапом розвитку гірничорятувальної справи слід вважати горлівсько-макіївський період (1934-55 рр.), коли було організовано Центральну науково-дослідну лабораторію (ЦНДЛ), на базі якої в 1968 р. створено Всесоюзний науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи (ВНДІГС). Останнім розроблена і впроваджена у виробництво низка апаратів, приладів і установок, які з успіхом використовуються в практиці боротьби і профілактики аварій на шахтах. Сьогодні в Україні боротьбу з аваріями на гірничих підприємствах ведуть воєнізовані гірничорятувальні частини - підрозділи Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) і шахтні гірничорятувальні станції (ШГС). На шахтах є також добровільні допоміжні гірничорятувальні команди. Б.Кошовський.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНА СТАНЦІЯ, *горноспасательная станция, **mine rescue station; ***Grubenrettungsstelle - комплекс службових і житлових приміщень для розташування гірничорятувальної частини. У складі Г.с. передбачається учбово-тренувальна шахта (димний штрек), де проводиться тренування в умовах, близьких до аварійних. Тут же зводяться будівлі житлового фонду для персоналу станції (розташовуються не далі 200 м від техн. будівель і гаражів оперативних автомобілів). На Донбасі (м. Донецьк) при штабі ВГРЧ Донбасу знаходиться учбово-оперативний гірничорят. загін (школа командного складу ВГРЧ). Див. також шахтні гірничорятувальні станції.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНА ТЕХНІКА, *горноспасательная техника, **mine rescue facilities, equipment; ***Grubenrettungstechnik – прилади, пристосування, установки тощо, які використовують при гірничорятувальних роботах. Більшість аварій на вугільних шахтах супроводжуються утворенням шкідливих і отруйних речовин, які роблять шахтне повітря непридатним для дихання. У зв’язку з цим для захисту органів дихання випускається ціла низка шахтних саморятівників, а саме: ШСС-1, ШС-7м, ШСМ-30, ШСС-1Н, ШСС-1У. На оснащенні гірничорятувальників знаходяться ізолюючі дихальні апарати з замкнутим циклом дихання, які отримали назву респіраторів. Найбільше розповсюдження отримали такі респіратори: робочі (чотиригодинні) РКК-1, Р-12 і Р-30, допоміжні (двогодинні) РКК-1, РВЛ-1 і Р-34. Основним робочим респіратором на сьогодні є Р-30. При порушенні функції дихання потерпілих, як в придатній, так і в непридатній для дихання атмосфері застосовуються апарати штучної вентиляції легень: ГС-10, ГС-11С, ГС-11Р. Для проведення робіт в зоні з підвищеною температурою використовуються теплозахисні куртки (ТАК-50) і костюми (ТК-60М, ПТК-8, ПТК-100). Для відпочинку гірничорятувальників без респіраторів у гірн. виробці з непридатною для дихання атмосферою використовується комплект КГБ.

В залежності від того, які речовини використовуються для гасіння пожеж, можна виділити такі способи пожежогасіння: водяний, порошковий, пінний і комбінований. До особливої групи належать установки для проведення інертизації середовища. Засобами водяного пожежогасіння є автоматичні установки УВПК, УВПК-0,1, УВКП-0,2, УВЗ-2, водорозбризкувачі ВВР-1. З порошкових засобів пожежогасіння найбільш широке застосування в Україні отримали вогнегасники: ручні ОПШ-10, ОП-10Ф, ОПШ-101 і пересувні – ОПШ-100, УПШ-250, УПШ-500, УПШ-100 та установки: "Вихор", "Вихор-1" та ППУ. При пінному способі гасіння для отримання піни використовуються такі піноґенератори: ГПС, УИП, УПГВ. При комбінованому способі пожежогасіння використовується порошко-пінна установка ППУ. Для проведення інертизації великих об’ємів використовуються ґенератори інертного газу: ҐІГ-1500, ҐІГ-4, ГТ-250, МВТ-1. Механізація трудомістких гірничорятувальних робіт підрозділів ДВГРС забезпечується домкратом гідравлічним дистанційним ДГД, трубопрокладчиком ТГ, гідроклином ГД, пристроєм для різання гумовотросових стрічок УРД, комплексом для спорудження безврубових перемичок "Темп-500". Із засобів зв’язку, які найбільш часто використовуються при ліквідації аварій, необхідно відмітити апарат "Угольок", "Угольок-Т" і "Кварц". Для контролю за складом повітря найбільш широке застосування отримали шахтні інтерферометри (ШИ-10, ШИ-11, ШИ-12), газовизначники ГХ-14, хроматографи сімейства "Поиск", експлозиментр ЕГ-1, газоаналізатор "Ендотестер", апаратура контролю оксиду вуглецю у гірничих виробках "Сигма СО", лабораторний варіант "Сигма СО-602". Для безконтактного вимірювання температури з метою пошуку джерела нагріву використовується пірометр "Квант РТ". Див. також газорятувальне обладнання. Б.Кошовський.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНА ЧАСТИНА, *горноспасательная часть, **mine rescue unit, ***Rettungsabteilung, Grubenwehr - спеціальний оперативний підрозділ, що навчений прийомам ведення рятувальних робіт в шахтах та ліквідації підземних аварій. Первинною оперативною одиницею Г.ч. є гірничорятувальний взвод, який організується для обслуговування однієї або декількох шахт. По можливості він розташовується в центрі району, який підлягає обслуговуванню. Гірничорятувальний взвод має таку чисельність персоналу і оснащення, при яких він здатний виконувати самостійно роботу по ліквідації аварій. В залежності від числа шахт, що належить обслуговувати, взвод може складатися з трьох, шести або дев’яти відділень. До складу останнього входять 7 чоловік (5 респіраторщиків, водій автомашини і командир відділення). У відповідності з табелем, мінімальне спорядження складається з кисневих респіраторів, кількість яких дорівнює кількості осіб, які в них працюють і одного запасного, протипожежних засобів, засобів зв’язку та ін. Кожне відділення має оперативну автомашину, на яку навантажена вся апаратура і устаткування, яке необхідне для рятування людей і ліквідації аварій, протипожежні засоби, засоби зв’язку та ін. До складу кожного гірничорятувального взводу або групи взводів входить газоаналітична лабораторія, яка веде контроль шахтного повітря. Гірничорятувальний взвод розміщується у спеціальному комплексі технічних і житлових будівель. В будинку оперативного взводу розміщується: гараж оперативних автомашин, база гірничорятувального (резервного) устаткування, газоаналітична і пилова лабораторії, кімната чергового по взводу, навчальний зал, зал для перевірки апаратури, кімната кисневих компресорів, приміщення для спорядження реґенеративних патронів до респіраторів, майстерня, спортивний зал, кімната відпочинку, кабінети командира та його помічника, приймальна та ін. підсобні приміщення. На території взводу повинна бути учбова шахта для тренування у респіраторах і вивчення на практиці способів проведення гірничорятувальних робіт. Гірничорятувальні взводи, які розміщені у декількох промислових районах, об’єднуються у воєнізовані гірничорятувальні загони, до складу яких входять 4-8 взводів. При штабі загону розміщується найбільший взвод, який називається оперативним, інші взводи мають назву номерних. Керує всіма напрямками гірничорятувальної служби Центральний штаб (ЦШ) ДВГРС, який знаходиться у Донецьку і підпорядковується начальникові ДВГРС, який призначається Кабінетом міністрів України. Керівництво оперативно-профілактичною роботою підрозділів ДВГРС східних районів України здійснює Штаб ДВГРС Луганської області. Б.Кошовський.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, *горноспасательное оборудование, **mine rescue equipment; ***Rettungswerke, Grubenrettungsausrüstunge - оснащення гірничорятувальних частин, призначене для рятування людей і ліквідації підземних аварій. Сюди входять: рудникові респіратори, засоби особистого термального захисту, технічні засоби гасіння рудникових пожеж, наземний і підземний транспорт, а також пристрої для підняття людей, засоби зв'язку та управління в підземних виробках. Індивідуальне оснащення бійця ВГРЧ в осн. складається з кисневих ізолюючих дихальних апаратів, газотеплозахисних апаратів і теплозахисних костюмів. Для надання першої мед. допомоги при аваріях застосовуються апарати штучного дихання типу "Горноспасатель" (ГС-5, ГС-8, ГС-10), інгалятори, іммобілізуючі носилки, компресійні шини та інш. мед. інструменти і апарати. Див. гірничорятувальна техніка.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК, *горноспасательная связь, **mine rescue communication; ***Grubenrettungsfunk - вид зв'язку в гірничій промисловості, що забезпечує передачу інформації при гірничорятувальних роботах, а також прямий зв'язок гірничорятувальних підрозділів з гірничими підприємствами та диспетчерський зв'язок всередині цих підрозділів. У період ліквідації аварії під землею застосовується апаратура безконтактного високочастотного зв'язку, що забезпечує високу мобільність відділень ВГРЧ в складних аварійних ситуаціях, і низькочастотного дротяного зв'язку, по тимчасових лініях, а також радіо- і сейсміч. зв'язки для пошуку людей в завалах і задимленій атмосфері. Високочастотна апаратура ("Донецьк-1 М", "Кварц") дозволяє підтримувати зв'язок на відстані до 10 км як в телефонному, так і телеграфному режимі, в умовах високої вогкості і при т-рах від 10 до 50 ^оС. Дротяна апаратура ("Шахтофон-1", "Вуглинка") підтримує надійний зв'язок на відстані до 5 км.

ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ, *горноспасательные работы, **mine rescue actions; ***Rettungsarbeiten, Rettungswerk - роботи по рятуванню людей і ліквідації аварій (пожеж, вибухів метаноповітряних сумішей та вугільного пилу, раптових викидів вугілля, породи та газу, загазування гірничих виробок, затоплення виробок водою, обвалення гірських порід, проникнення у виробки шкідливих та отруйних речовин) на гірничих підприємствах - шахтах і рудниках. Виконуються воєнізованими гірничорятувальними частинами і персоналом шахт при виникненні аварій. При цьому професіональними гірничорятувальними підрозділами ДВГРС виконуються тільки ті роботи, які вимагають захисту органів дихання та спеціального оснащення, всі інші роботи виконуються працівниками шахти. Осн. завдання Г.р. - порятунок людей, ліквідація аварій і їх наслідків. Для керівництва Г.р. на шахті створюється командний пункт, на якому працюють гол. інженер шахти або особа, що його заміняє, командир ВГРЧ, працівники шахти і командири підрозділів ВГРЧ. Для матеріально-техн. забезпечення Г.р. створюються підземна і наземна бази. На підземній базі розташовується пункт першої допомоги, аварійна газоаналітична лабораторія, резервний підрозділ ВГРЧ, додаткова гірничорят. апаратура, обладнання і матеріали. При значн. обсягах Г.р. організуються центр. і районні підземні бази. Наземна база створюється при довготривалих Г.р. Тут оглядають і ремонтують гірничорят. техніку, створюють запаси матеріалів і обладнання, необхідні для ведення Г.р. Всі роботи виконують згідно з генеральним планом ліквідації аварії. Б.Кошовський.

ГІРНИЧОТЕХНІЧНА РЕКУЛЬТИВАЦІЯ, *горнотехническая рекультивация, **mining-engineering recultivation; ***bergtechnische Rekultivierung (Wiederurbarmachung, Wiederurbarmachen) - комплекс гірничотехн. робіт по відновленню природного ландшафту, зміненого внаслідок відкритої розробки род. к.к. Завдання Г. р. - підготовка порушених земель до передачі їх у використання сільському або лісному господарствам. Осн. об'єкти Г.р.: відвали рокривних порід і вироблені простори кар'єрів, мулонакопичувачі та шламовідстійники.

ГІРНИЧОТЕХНІЧНІ ФАКТОРИ, *горнотехнические факторы, **mining-engineering factor, ***bergtechnische Faktor - (при пожежах рудникових) фактори, що зумовлюють самозаймання вугілля при веденні гірничих робіт. До них належать: система розробки, схема та режим провітрювання, спосіб управління покрівлею, способи ізоляції, швидкість відробки дільниці, порядок відробки виїмкових полів.

ГІРНИЧОТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *горнотехнологические свойства горных пород, **mining-technological properties of rock, ***bergbautechnologische Gesteinseingeschaften - властивості, що характеризують гірські породи як об'єкти розробки при застосуванні процесів гірничої технології. Розрізняють гірничотехнологічні характеристики порід в масиві та порід, що відокремлені від масиву.

ГІРНИЧОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *горнохимическая промышленность, **mining-chemical industry; ***bergbauchemische Industrie - галузь промисловості, що включає видобування, збагачування та первинну переробку апатитової і фосфоритної руд, природних калійних солей та руд, які містять сірку, бор, арсен тощо. Основна продукція: калійні добрива, природний сульфат натрію, фосфатна сировина, боратова руда, природна сірка, сірчаний колчедан. Серед промислово розвинених країн і країн, що розвиваються, найбільші запаси фосфатної сировини зосереджені в США, країнах Півн. Африки (Марокко,Туніс, Алжир) і Бл. Сходу. Осн. добувні країни - США і Марокко, які також є найбільшими експортерами фосфатної сировини. Найбільші імпортери фосфоритів - держави Зах. Європи, Японія і Канада. Світові продуценти калійних солей - Канада (провідний експортер цієї сировини), США, ФРН і Франція. Осн. країни по видобутку природної сірки - США, Мексика, Ірак, де її отримують шляхом підземної виплавки (метод Фраша). Найбільші родов. піритів зосереджені в Саудівській Аравії та Іспанії. Осн. продуценти хім. сортів флюориту - Мексика, Іспанія, Італія, Франція, ПАР, Великобританія, ФРН. На видобутку боратів спеціалізується США і Туреччина. Найбільший виробник брому серед промислово розвинених країн - США. Провідні експортери - США і Ізраїль. Японія, Чилі, США і Індонезія спеціалізуються на видобутку йоду: в Японії та Індонезії - з попутних вод нафт. родов.; в Чилі - з селітряних розчинів; в США - з підземних розсолів і солоних озер. Найбільші продуценти і експортери йоду - Японія, Чилі. Основна маса запасів і видобутку природного сульфату натрію припадає на США і Канаду. За масштабами запасів і видобутку титанової сировини виділяються Австралія, Канада, Норвегія і США. Найбільші продуценти хромових руд - ПАР, Туреччина, Філіппіни, Фінляндія. Надра в Україні багаті на різні види гірничо-хімічної сировини: калійні солі, кам’яну сіль, карбонатну та фосфатну сировину, барит, борні руди, йод і бром, сірку самородну, сірчаний колчедан, ропні води, мінеральні фарби. Вони в основному зосереджені на Донбасі, в Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатті, в Криму та на Закарпатті. Найбільші підприємства Г.п. України розміщені на г.ч. Донбасі – Сіверодонецький, Слов’янський, Дніпродзержинський, Горлівський, Костянтинівський та Донецький хім. комбінати, Слов’янський та Лисичанський содові заводи. На Передкарпатті до Г.к. належать Роздольське ВО "Сірка", Калуське ВО "Хлорвініл" та Стебниківський калійний з-д. Діють також Рівненський, Сумський та Вінницький хім. комбінати, які виробляють мін. добрива.

ГІРНИЦТВО - те ж саме, що й гірнича справа.

ГІРО..., *гиро..., **gyro..., ***Gyro… - у складних словах відповідає поняттю "обертовий рух".

ГІРОБУСОЛЬ МАРКШЕЙДЕРСЬКА, *гиробуссоль маркшейдерская, **miner’s gyrocompass, ***markscheiderische Gyrobussole – вибухобезпечний гіроскопічний приклад для визначення дирекційних кутів сторін підземної маркшейдерської зйомки при повсякденних маркшейдерських роботах.

ГІРОВОЗ, *гировоз, **inertia-type locomotive, ***Kreisellokomotive, Gyrolokomotive - локомотив з механічним акумулятором енергії (маховиком). Застосовується для транспортування вагонеток у шахтах, небезпечних за вибухом пилу і газу. Г. застосовують у Зах. Європі з 40-х рр. ХХ ст. Випускають Г. для колії 550, 575, 600 і 900 мм. Маса вітчизняного Г. - 5800 кг, пробіг 1000 м, час зарядки маховика 16 хв. Макс. сила тяги Г. -1,1.10⁴ Н. Сер. швидкість руху 1,9 м/с.

ГІРОКОМПАС, *гирокомпас, **gyrocompass, ***Kreiselkompaßgerät, Kreiselkompaß – прилад для визначення дирекційних кутів при гірничих роботах в шахтах та на поверхні. Дія гірокомпаса базується на властивостях гіроскопа і добовому обертанні Землі.

ГІРОКОМПАС МАРКШЕЙДЕРСЬКИЙ - вибухобезпечний гіроскопічний прилад, призначений для визначення дирекційних кутів сторін при орієнтуванні підземної маркшейдерської зйомки, розвитку, поповненні та реконструкції підземних маркшейдерских опорних мереж, а також при маркшейдерсько-геодезичних роботах на поверхні. Складається з гіроблока, вимірювального блока та блока живлення. Період коливання Г.м. - проміжок часу, за який вісь гірокомпаса виконує одне повне коливання від однієї крайньої точки (точки реверсії) до другої крайньої точки і повертається в початкове положення.

ГІРОСКОПІЧНИЙ АЗИМУТ - Див. азимут гіроскопічний.

ГІРОСТОРОНА, *гиросторона, **giroside, ***Gyroseite - сторона підземної маркшейдерської мережі, або мережі на поверхні, дирекційний кут якої визначено способом гіроскопічного орієнтування.

ГІРОТЕОДОЛІТ, *гиротеодолит, **gyrotheodolite, ***Kreiseltheodolit - прилад для визначення дирекційних кутів і астроном. азимутів при проведенні геодез. і маркшейдерських робіт. Конструктивно поєднує в собі гіроблок і оптичний теодоліт. Принцип дії Г. аналогічний гірокомпасу маркшейдерському, але, на відміну від нього, Г. не є вибухобезпечним і не може застосовуватися в шахтах, небезпечних за газом і пилом. Г. забезпечують високу точність визначення дирекційних кутів з невеликим періодом прецесійних коливань від 7 до 15 хв. Г. працездатний в широкому діапазоні т-р (±40^оС).

ГІРСЬКЕ БОРОШНО, *горная мука, **rock flour, ***Bergmehl, Kieselgur – тонкі уламкові зерна глинистої та алевритової фракцій крупності. Утворюються при льодовиковій ерозії. Переносяться та відкладаються льодовиковими водами.

ГІРСЬКИЙ, *горный, **rock, mountain, ***Gebirgs… - 1) Прикметник до слова "гора". Вкритий горами, пагорбами; гористий. Який знаходиться в горах. 2) Який входить до складу земної кори, добувається з надр землі. Напр. гірські породи.

ГІРСЬКИЙ ВІСК, *горный воск, **mineral wax, ozocerite; ***Bergwachs, Erdwachs, Montanwachs, Ozokerit – мінерал, основу якого складають органічні сполуки, одна із складових частин торфяних та буровугільних бітумів, яка залишається після розчинення бітумних смол в ацетоні. Кількість воску у бітумах верхових торфів 16,6-55,7%, низинних - 42,4-80,9%. Одержують Г.в. хімічною переробкою торфу та бурого вугілля, шляхом екстракції бітумів органічними розчинниками і наступного очищення від смол. Широке застосування Г.в. обумовлене унікальністю його фізико-хімічних властивостей: високою вологостійкістю, хімічною стійкістю до кислот та різних окисників, механічною міцністю і здатністю створювати тверді блискучі покриття, відносно високою температурою плавлення (до 90^оС), високою розчинністю в органічних розчинниках, малою електропровідністю, здатністю давати стійкі композиції з парафіном, стеарином, що підвищує температуру плавлення суміші. Г.в. застосовують більш ніж у 20 галузях промисловості, він входить до складу багатьох продуктів побутової хімії (паст, кремів, фарб, лаків тощо). Гірським воском називають також озокерит. В Україні у 1959 р. було введено в експлуатацію Семенівський з-д Г.в. в м. Олександрії (Кіровоградщина). Як сировина для виробництва Г.в. тут використовується буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну, яке має до 25 % смоли в продуктах екстракції. Див. також бітуми. В.І.Саранчук.

ГІРСЬКИЙ КРИШТАЛЬ, *горный хрусталь, **rock crystal, ***Bergkristall - мінерал класу силікатів, прозора безбарвна відміна кварцу. Зустрічається в пустотах, в гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів, іноді друз. Відомі кристали масою понад 1 т. Застосовується як ювелірна і п’єзооптична сировина. В укр. наук. літературі під назвою "кришталь" вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).

ГІРCЬКИЙ МАСИВ, *горный массив, **massif, block, mountain mass, rock mass, solid mass, solid strata; ***Gesteinskörper, Gebirgsstock - ділянка земної кори, яка характеризується єдиними умовами утворення та подібними властивостями компонентів, що її складають. Див. масив гірських порід.

ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *горные породы, **rocks, ***Gesteіпе - природні аґреґати однорідних або різних мінералів, що утворилися за певних геологічних умов у земній корі чи на земній поверхні. Як правило, Г.п. вважаються тільки тверді тіла, хоча в широкому розумінні до Г.п. входять також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази. За походженням розрізняють магматичні, метаморфічні та осадові гірські породи. Магматичні Г.п. за вмістом кремнезему (SiO₂) умовно ділять на кислі (понад 65%), середні (65-52%), основні (52-40%) та ультраосновні (менше 40%). Магматичні й метаморфічні гірські породи становлять близько 90% обсягу земної кори; осадові — 75% площі земної поверхні. О с а д о в і Г.п. виникли внаслідок відкладення (механічного, хімічного, органічного) з води та повітря продуктів руйнування магматичних і метаморфізованих порід, решток живих організмів тощо. М е т а м о р ф і ч н і Г.п. виникли внаслідок перетворення магматичних або осадових порід під дією високого тиску, температури та гарячих газо-водних розчинів. Як фіз. тіла Г.п. характеризуються щільнісними, пружними, міцнісними, тепловими, електричними, магнітними, радіаційними і інш. властивостями, які в першу чергу залежать від їх мінерального складу і макробудови (структурно-текстурних ознак). Густина Г.п. 1000 (туфи) - 4700 кг/м³; модуль поздовжньої пружності 5х10⁹ -1,5х10¹¹ Па; коеф. Пуассона 0,15-0,38; межа міцності при стисненні до 5х10⁸ Па; межа міцності при розтягу до 2,0х10⁷ Па; коеф. теплопровідності 0,2 -10 Вт/(м·К); питома теплоємність 0,5-1,5 кДж/кг·К; коеф. лінійного теплового розширення 2х10^-6- 4х10^-4К^-1; питомий електрич. опір 10^-2-10¹² Ом·м; відносн. діелектрич. проникність 2-30; магнітна сприйнятливість 10^-7-3,0. В залежності від характеру зв’язків окремих зерен розрізняють такі типи Г.п.: п у х к і (роздільно-зернисті) - механічні суміші різних мінералів або зерен одного мінералу, не пов’язаних між собою, напр., пісок, ґравій, галька; з в ’ я з н і (глинисті) - Г.п. з водно-колоїдними зв’язками часток між собою, напр., глини, суглинки, боксити; їх особливість - висока пластичність при насиченні водою; т в е р д і (скельні та напівскельні) - з жорсткими та пружними зв’язками, що мають фізико-хімічну природу, напр., пісковики, ґраніти, діабази, ґнейси. Як об'єкт гірн. розробок Г.п. поділяють на скельні, напівскельні, щільні, м'які, сипучі, зруйновані. За структурою Г.п. поділяють на кристалічні, приховано-кристалічні, склуваті, порфірові, уламкові. За текстурою - масивні, пористі, шаруваті. Характеристики та гірн.-технолог. властивості Г.п. - міцність, абразивність, твердість, буримість, висаджуваність, збагачуваність. Відмінною особливістю Г.п. є їх багатоаґреґатність, обумовлена тим, що пори та тріщини Г.п. в природних умовах заповнені газами, рідинами або сторонніми породами. Особливу групу складають органогенні Г.п. - вугілля. Викопне вугілля - це тверді каустобіоліти, які є продуктами метаморфізму залишків рослин. За походженням та складом рослинних залишків розрізняють гумусове, сапропелітове та ліптобіолітове вугілля. Вугілля являє собою аморфну масу, що є механічною сумішшю або твердим розчином різних органічних компонентів з включеннями неорганічних домішок. Вивчає гірські породи петрографія. Гірськими породами складені верх. оболонки планет земної групи (Меркурій, Венера, Марс), а також Місяць, астероїди, супутники планет-гігантів. Див. також магматичні г.п., осадові г.п., метаморфічні г.п., вугілля.

ГІРСЬКІ СПОРУДИ – Див. гори.

ГІРСЬКІ ТРУБОПРОВОДИ, *горные трубопроводы; **mountain pipelines; ***Bergrohrleitungen 1 трубопроводи, які споруджуються на дуже пересіченій місцевості, яка характеризується чергуванням крутих піднять і спусків, наявністю ділянок з повздовжніми і поперечними нахилами рельєфу (косогорів). У залежності від крутості нахилів і їх розташування прокладають підземні і наземні Г.т., а в особливо складних випадках їх споруджують у тунелях.

ГІСТЕРЕЗИС, *гистерезис; **hysteresis; ***Hysteresis – явище або властивість, що характеризуються неоднозначною залежністю змін фізичної величини, яка означає стан тіла, від фізичної величини, яка визначає зовнішні умови, дію зовнішніх сил на тіло. Г. означає ненакладання перебігу змін у протилежних напрямках (незбіжність кривих, що описують такі зміни). Спостерігається у випадках, коли стан системи залежить від її минулого (історії). Розрізняють Г. магнітний, діелектричний, пружний, магнітострикційний, термомагнітний та інші.

ГЛАУБЕРОВА СІЛЬ - мінерал, те ж саме, що й тенардит.

ГЛЕТ, *глёт, **litharge, ***Glätte - мінерал, низькотемпературна модифікація оксиду свинцю, диморфний з масикотом. Склад: PbO. Сингонія тетрагональна. Базальні пластинки. Тв. 2. Густина 9,13. Колір жовтувато-червоний. Знайдений в Форт-Тейон (шт. Каліфорнія, США). Рідкісний.

ГЛИБИНА ЗБАГАЧЕННЯ, *глубина обогащения, **separation depth, separation degree; ***Aufbereitungstiefe - нижня границя крупності матеріалу, який підлягає збагаченню. При збагаченні вугілля застосовуються технологічні схеми з Г.з. 13; 6; 1; 0,5 та 0 мм. Відповідно виділяється незбагачений відсів крупністю 0-13 чи 0-6 мм, або шлам крупністю 0-1 чи 0-0,5 мм. Г.з. 0 мм означає, що всі класи крупності підлягають збагаченню.

ГЛИБИНА КАР'ЄРУ, *глубина карьера, **ultimate depth, depth of opencast; ***Tagebauteufe, Tagebautiefe, Grubeteufe - відстань по вертикалі між рівнем земної поверхні і дном кар'єру або відстань від верхнього контуру кар'єру до нижнього. Розрізняють проектну, кінцеву та граничну Г.к.

ГЛИБИНА РОЗРОБКИ РОДОВИЩА, *глубина разработки месторождения, **mining depth, ***Abbautiefe - відстань по вертикалі між рівнем земної поверхні та робочим горизонтом шахти або кар’єру. Максимальна Г.р.р. в кінці ХХ ст. для шахт складає 3600-3800 м, а для кар’єрів - 600-750 м.

ГЛИБИНА РОЗВИТКУ ДЕФОРМАЦІЙ (В КАР&RSQUO;ЄРІ), *глубина развития деформаций (в карьере) - горизонтальна відстань від початкового положення верхньої бровки укосу (верхньої бровки контуру кар’єру) до останньої тріщини, що візуально прослідковується в напрямку, протилежному напряму руху зміщених мас укосу.

ГЛИБИННА СКЛАДКА, *глубинная складка, **deep fold, basement fold; ***Grundfalte, Blockfalten – спільний вигин шарів осадового покриву і поверхні фундаменту. Виникає внаслідок повторних вигинів фундаменту та (або) розділення його розривами на блоки, які рухаються окремо.

ГЛИБИННЕ СЕЙСМІЧНЕ ЗОНДУВАННЯ, *глубинное сейсмическое зондирование, **DSS, deep seismic sounding, ***seismische Tiefensondіerung - метод регіонального вивчення будови земної кори і верх. мантії, оснований на реєстрації на поверхні Землі штучно викликаних сейсмічних хвиль. Застосовується для тектоніч. районування континентів і дна океанів. Спостереження проводять вздовж окр. профілів або по площі при відстані від вибуху 300-400 км при вивченні земної кори і до 1000-2000 км - при вивченні мантії.

ГЛИБИННИЙ РОЗЛОМ *глубинный разлом, **deep-seated fault, deep fault, abyssal fracture; ***Tiefenbruch - лінійно витягнута зона порушення суцільності г.п. в земній корі. Г.р. проникають у верхню мантію і поділяють земну кору на великі блоки. Характеризується великими розмірами (сотні км), магматизмом, сейсмічністю.

ГЛИБИННІ ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ, *глубинные измерительные устройства; **deep measuring devices; ***Tiefaufnahmevorrichtungen, Tiefenmeßgeräte. – засоби вимірювання на вибої і вздовж стовбура свердловини параметрів, за величинами яких визначають технологічні режими роботи свердловин, а також характеристики нафтових і газових пластів. З допомогою глибинного вимірювального обладнання визначають тиск, температуру, витрату, вологовміст потоку рідини, його густину та ін. Див. манометр глибинний.

ГЛИБИННІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТІВ І СВЕРДЛОВИН, *глубинные исследования пластов и скважин; **deep testing of wells, deep exploration of wells; ***Tiefbohrlochkarottage – комплекс методів для визначення основних параметрів нафтогазоводоносних пластів і свердловин за допомогою глибинних приладів; передача інформації здійснюється по глибинному каналу зв’язку. Мета глибинних досліджень – отримання даних для складання проектів, контролю за розробкою родовищ. Розрізняють геофізичні, гідродинамічні, газогідродинамічні методи, дебітометрію, шумометрію та інші.

ГЛИБИННІ СТРУКТУРИ, *глубинные структуры, **deep-seated structures, ***Tiefenstruktur – структурні тектонічні форми, які мають велику глибину залягання (десятки та сотні км) і досягають мантії. Простягаються на сотні і тисячі км. Характеризуються тривалістю та багатофазністю розвитку протягом декількох геологічних періодів. До Г.с. належать глибинні розломи, геоантикліналі (острівні дуги), геосинкліналі.

ГЛИБИННОНАСОСНИЙ ВИДОБУТОК (Глибиннонасосне видобування), *глубиннонасосная добыча, **deep-pumping production, ***Tiefpumpengewinnung – механізований підйом рідини (як правило, нафти з попутною пластовою водою) з глибоких свердловин при експлуатації родовищ. Для Г.в. широко застосовується штангове, електровідцентрове і гідропоршневе насосне устаткування. Привод глибиннонасосного обладнання механічний, електричний, гідравлічний. До 90% всього фонду вітчизняних свердловин обладнані насосними установками. Електровідцентрові установки забезпечують видобуток рідини в діапазоні 25-900 м³ на добу при напорі 550-1850 м. Штангові насосні установки мають продуктивність до 20-500 м³ на добу. Гідропоршневі насосні установки забезпечують підйом рідини об'ємом 100-1200 м³ на добу з глиб. 1500-4500 м. Крім того, для експлуатації свердловин при наявності ускладнюючих чинників, застосовують ґвинтові, діафрагмові, вібраційні, струменеві і турбонасосні установки.

ГЛИБИННОНАСОСНІ УСТАНОВКИ АРТЕЗІАНСЬКІ, *глубиннонасосные установки артезианские, **artesian deep-pumping plants, ***artesische Tiefpumpenanlagen - слугують для добування підземних вод з свердловин. Застосовуються при т-рі води до 35 ^оС, мінералізації до 2000 мг/л, вмісті домішок 1-5 г/л. Г.у.а. складаються з

насоса, водопідіймального трубопроводу з трансмісією, опорного коліна і привода. Для підйому води з глибоких свердловин використовують занурені відцентрові електронасоси.

ГЛИБИНОМІР МАРКШЕЙДЕРСЬКИЙ, *глубиномер маркшейдерский, **surveyor`s depth gage, ***markscheiderischer Tiefenmesser – дротяний далекомір, пристосований або спеціально сконструйований для вимірювання глибини шахтних стволів.

вгору