ҐАДОЛІНІЙ, *гадолиний, **gadolinium, ***Gadolinium - хімічний елемент, символ Gd, ат. н. 64, ат.м. 157,25; рідкісноземельний метал сріблясто-білого кольору, належить до лантаноїдів. Густина 7,895. Застосовують у ядерній техніці для регулюючих стержнів ядерних реакторів. Рудні мінерали: монацит, ксенотим, гадолініт. Від прізвища фінського хіміка Ю. Ґадоліна. Див. лантаноїди.

ҐАДОЛІНІТ, *гадолинит, **gadolinite, ***Gadolinit - мінерал, силікат рідкісних земель, закисного заліза та берилію, групи датоліту. Склад: TR₂Fe²Be₂Si₂O₁₀. Сингонія моноклінна. Кристали призматичні. Зустрічаються у вигляді масивних аґреґатів. Тв. 6,5-7. Густина 4-4,5. Блиск скляний до жирного. Колір чорний, зеленувато-чорний або коричневий. Зустрічається у пегматитах (ґранітних пегматитах) та чорних пісках і ґранітах. Розрізняють Ґ кальціїстий, скандіїстий, церіїстий. Знайдений в р-нах Коппарберґ та Іттербі (Швеція), Телемарк та Вестаґдер (Норвегія), Бавено (Італія), Льяно (шт.Техас, США). Рідкісний.

ҐАЛ, *гал, **gal, ***Gal - одиниця прискорення в СГС системі одиниць. 1 Ґ. дорівнює 1 см/сек². Від прізвища італійського фізика Ґ.Ґалілея.

ҐАЛАКСИТ, *галаксит, **galaxite, ***Galaxit - мінерал, оксид марганцю та алюмінію. Склад: MnAl₂O₄. Сингонія кубічна. Тв. 7,5-8. Густина 4,04. Колір червоного дерева до чорного. Риска червоно-коричнева. Зустрічається в асоціації з багатим марганцем, в жильних покладах. Знайдений в р-ні Болд-Неб (шт. Пів. Кароліна), а також в префектурі Сіга (Японія). Дуже рідкісний. За назвою м.Ґалакс (шт. Пів. Кароліна, США).

ҐАЛЕНІТ, (свинцевий блиск), *галенит, **galena, galenite, lead glance, blue lеad; ***Galenit – 1) Mінерал класу сульфідів, PbS. Містить 86,6% Рb, домішки: Se, Ag, Bі, Sb, Sn, Zn, Fe, Cd і інш. Сингонія кубічна. Густина 7,4-7,6. Твердість 2-3. Колір свинцево-сірий. Блиск металічний. Структура координаційна. Руда свинцю. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з іншими сульфідами. У контактово-метасоматич. род. асоціює зі сфалеритом, піритом, піротином та інш. Осн. метод збагачення - флотація, що передбачає отримання концентрату за колективно-селективною або прямою селективною схемою. В Україні є на Закарпатті, на Донбасі, Українському щиті тощо. 2) Сульфід-селенід свинцю Pb (S, Se). Склад і властивості змінюються від сірчистого різновиду PbS до селенистого PbSe.

ҐАЛІЙ, *галлий, **gallium, ***Gallium - хімічний елемент, символ Ga, ат. н. 31; ат.м. 69,73. Сріблясто-білий м’який метал. Стійкий до дії повітря, води. З кислотами та лугами утворює галати. Густина твердого Ґ. 59,04; рідкого - 60,95. Теплота плавлення 29,75 ^ОС, кипіння 2403 ^ОС. Геохімічно близький до Al, Zn, Fe. Вміст у земній корі 1,5·10^-3мас.%. Єдиний мінерал Г. – ґаліт. Основна маса Ґ. зосереджена в мінералах алюмінію і накопичується в нефелінових сієнітах (сер. вміст 0,004%), лужних метасоматитах (до 0,02%), бокситах (0,0052%), сфалеритах (до 0,018%). У вивержених породах Ga тісно пов’язаний з Al. У гідротермальних родовищах Г. накопичується як ізоморфна домішка (до 0,01-0,02%) у сфалеритах, а в зоні гіпергенезу – разом з Al в бокситах (2·10^-3-1·10^-2%). Попутно з Al він вилучається з бокситів, нефелінових сієнітів, і попутно з Zn – з цинкових концентратів. Г. поряд з ґерманієм є у вугіллі кам’яному. Під час газифікації вугілля і його скраплюванні Г. разом з Ge концентрується в золі виносу. Понад 90% Ґ. отримують як побічний продукт з відходів алюмінієвого та цинкового виробництва. Застосовують у виробництві легкоплавких сплавів для виготовлення високотемпературних термометрів, оптичних дзеркал, у напівпровідниковій електроніці, лазерній техніці тощо. Основні виробники - США, Швеція, Канада, Японія. Від латинської назви Франції - Ґаллія.

ҐАЛІТ, *галит, **gallite, ***Gallit – сульфід міді і галію координаційної будови. – CuGaS₂. Склад у %: Cu – 32,19; Ga – 35,32; S – 32,49%. Сингонія тетрагональна. Ізоструктурний з халькопіритом. Утворює дрібні ксеноморфні зерна та мікроскопічні виділення. Густина 4,2 і більше. Тв. 3-3,5. Колір сірий. Риса сіро-чорна. Блиск металічний. Непрозорий. Виявлений у родов. Цумеб (Намібія) і Кіпуші (Заїр). Рідкісний.

ҐАЛОН, *галлон, ** gallon, ***Gallone - міра об'єму рідин і сипких тіл в Англії (1 Ґ. = 4,546 л) і США (для рідин 1 Ґ. = 3,785 л, для сипких тіл - 4,405 л).

ҐАЛЬВАНІЧНИЙ, *гальванический, **galvanic, ***galvanisch - той, що викликає виникнення постійного електричного струму або стосується його; ґ. е л е м е н т - хімічне джерело електричного струму. Від прізвища італійського вченого Л.Ґальвані.

ҐАЛЬВАНОМЕТР, *гальванометр, **galvanometer ***Galvanometer - прилад для вимірювання невеликого електричного струму, напруги й кількості електрики.

ҐАНІТ, *ганит, **gahnite, ***Gahnit – 1) Мінерал, оксид алюмінію і цинку групи шпінелі. Цинкова шпінель. Склад: ZnAl₂O₄. Цинк може заміщатися Fe i Mn, при цьому утворюються крейтоніт і дислюїт відповідно. Сингонія кубічна. Кристали октаедричні, додекаедричні або кубічні. Тв.7,5-8. Густина 4,0-4,62. Колір блакитно-зелений, темно-зелений, сірувато-зелений до чорного. Блиск скляний. Риска сіра. Крихкий. Зустрічається в ґраніт-пегматитах, контактово змінених вапняках або жилах метасоматичного заміщення, пегматитах. Розрізняють Ґ залізистий, залізний, магніїстий, магніїсто-залізистий, олов’янистий, цинково-залізний, цинковисто-марганцевисто-залізний. 2) Везувіан з родов. Гекум (Швеція).

ҐАНОМАЛІТ, *ганомалит, **ganomalite, ***Ganomalith – мінерал, гідроксилсилікат кальцію та свинцю острівної будови. Склад: Ca₄Pb₆Si₆O₂₁(OH)₂. Домішки – до 2,3% MnO. Сингонія гексагональна. Кристали призматичні. Зернисті аґреґати. Тв.3. Густина 5,7. Блиск скляний до смолистого. Білий, безбарвний до сірого. Знайдений в кальцитових жилах Лонгбан, Якобзберг, Нордмарк (Швеція), а також в районі Франкліна (шт. Нью-Джерсі, США). Асоціює з тефроїтом, самородним свинцем, кальцитом, якобситом, манганфілітом. Дуже рідкісний.

ҐАРНІЄРИТ, *гарниерит, **garnierite, ***Garnierit - мінерал класу силікатів, проміжний член в ізоморфній серії серпентин-непуїт, приховано-кристалічна нікелиста відміна хризоліту. Містить 15-45% NiО, до 15% МgO. Сингонія моноклінна. Структура шарувата. Колір від яблучно-зеленого до зеленувато-жовтого. Блиск матовий. Іноді жирний на дотик. Гідрофобний. Тв. 2,5-3,5. Густина 2,3-2,8. На повітрі втрачає воду і розсипається в порошок. Утворюється при вивітрюванні ультраосновних порід. Рідкісний. Зустрічається в асоціації з галуазитом, тальком, непуїтом, сепіолітом, опалом, лімонітом. Є родовища на Уралі, в Новій Каледонії. Ґ - складова частина силікатних нікелевих руд. (від імені франц. геолога Ж. Ґарн’є).

ҐАРОНІТ, *гарронит, **garronite, ***Garronit – мінерал, водний алюмосилікат натрію і кальцію групи цеоліту. Склад близький до філіпситу: NaCa_2,5[Al₆Si₁₀O₃₂]*13,5 H₂O. Тісно пов’язаний з філіпситом та жисмондитом. Сингонія тетрагональна. Густина 2,13-2,17. Утворює радіально-променисті аґреґати. Зустрічається в мигдалинах олівінових базальтів третинного періоду в графстві Антрим та на сході Північної Ірландії. Іноді асоціює з іншими цеолітами. В Японії в районі гір Танзава знайдений в жилах метаморфізованих базальтів і долеритах з шамозитом та кварцом.

ҐАУС, *гаусс, **gauss, ***Gauss - Ґс, Gs, одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць (симетричній або Гаусовій) і СГСМ системі одиниць. 1 Ґс = 10^-4 вебера на 1 м² або 1 Гс = 10^-4 теслам. Від прізвища німецького математика К.-Ф. Ґаусса.

ҐАУССА СИСТЕМА КООРДИНАТ – див. система координат.

ҐАУССА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ - **Gaussian system(of units) - система електричних і магнітних величин, в якій основними одиницями є сантиметр, грам, секунда. Діелектрична проникність і магнітна проникність у Ґ.с.о. - безрозмірні величини, для вакууму вони дорівнюють 1. Магнітні одиниці цієї системи дорівнюють одиницям СГСМ системи одиниць, а електричні - одиницям СГСЕ системи одиниць. Ґ.с.о. називають симетричною СГС системою одиниць. Застосовується рідко.

ҐВИНТ, *винт, **screw, ***Schraube, Spindel, Schraubenspindel – 1) Стержень, що має на зовнішній поверхні спіральну нарізку. 2) Частина рухового механізму. У вигляді Ґ. виконано головний робочий орган ряду апаратів та механізмів гірничої техніки, напр.: ґвинтовий сепаратор, ґвинтовий стояк, ґвинтовий шлюз, ґвинтовий живильник та ін.

ҐВИНТОВА НАСОСНА (ПОМПОВА) УСТАНОВКА, *винтовая насосная установка, **screw pump plant; ***Schraubenpumpanlage - комплекс пристроїв для переміщення рідини; складається з насосу ґвинтового і двигуна. Застосовується в нафт. і нафтохім. пром-сті для перекачування нафтопродуктів (в т.ч. обводненої і газонасиченої в’язкої нафти), у вугільній пром-сті в гідравліч. системах і для водопіднімання. Наземне ґвинтове устаткування містить в основному дво-, п’ятиґвинтовий насос з електродвигуном або двигуном внутрішнього згоряння. Свердловинна Ґ.н.у. - одноґвинтовий насос із зануреним електродвигуном та системою живлення електрострумом (можуть також застосовуватися гідродвигуни). Найбільш поширені вітчизняні Ґ.н.у. мають такі параметри: триґвинтові - подача води 0,11 -111 дм³/с, тиск до 25 МПа, і одноґвинтові з подачею 0,16-16,5 дм³/с і тиском 10 МПа. Синонім - ґвинтове насосне устаткування.

ҐВИНТОВИЙ НАСОС – Див. насос ґвинтовий.

ҐВИНТОВИЙ СЕПАРАТОР - Див. сепаратор ґвинтовий.

ҐВИНТОВИЙ СТОЯК - Див. стояк ґвинтовий.

ҐВИНТОРІЗ, *винторез; **screw tap, theading tool, thead-cutting die; ***Schraubenschneider – інструмент для нарізування ґвинтової або спіральної різі (різьби).

ҐЕЗЕНК, *гезенк, **winze, staple, staple-shaft, ***Gesenk, Blindschacht - вертикальна або похила гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню. Проводяться Ґ. знизу вгору (на негазових шахтах) і зверху вниз (на шахтах з газопиловим режимом). Служить для спускання корисних копалин і пустих порід з одного поверху шахти на інший, для переміщення людей, провітрювання тощо. Див. також сліпий стовбур.

ҐЕЙЗЕРИ, *гейзеры, **geyser, spouting spring; ***Springquelle, Geiser - гарячі джерела, що періодично фонтанують. Поширені в районах сучасного і недавнього вулканізму. Ґ. з постійною тривалістю циклу наз. регулярними, з мінливою - нерегулярними. Тривалість окремих стадій циклу вимірюється у хвилинах і в десятках хвилин, стадія спокою триває від дек. хвилин до дек. годин або днів. Вода, що викидається Ґ. відносно чиста, слабко мінералізована (1-2 г/л), містить відносно багато кремнезему, з якого біля виходу каналу і на схилах утворюється ґейзерит. Ґ. відомі в Ісландії, Канаді, США, Новій Зеландії, РФ, Японії, Китаї. Існує ряд гіпотез, що пояснюють явище Ґ. За однією з них, необхідною умовою існування Ґ. є живлення їх в приповерхневих частинах каналу перегрітими водами з т-рою понад 100^оС. При підніманні води вгору по каналу тиск її меншає і вода закипає; при цьому швидко зростає пружність пари, яка, долаючи тиск води в каналі, викидає воду. З початком фонтанування Ґ. вся вода в каналі закипає і вивергається за рахунок значного збільшення об'єму пароводяної суміші. Викинута вода, дещо охолоджена, частково падає в чашу Ґ. і попадає в його канал. Більша частина води просочується в канал з бічних порід, нагрівається (а в ниж. частинах каналу перегрівається), і знов відбуваються утворення пари і викид пароводяної суміші. Водяна пара і гаряча вода Ґ. можуть бути використані для опалювання будівель, теплиць і роботи енергетич. установок.

ҐЕЙЗЕРИТ, *гейзерит, **geyserite, ***Geyserit, Kieselsinter - 1) Осадова гірська порода, що утворюється внаслідок випадання кремнезему з ґейзерів та інших гарячих джерел. 2) Мінерал, натічний опал білого або сіруватого кольору. Утворюється внаслідок випадання кремнезему з ґрейзенів та ін. гарячих джерел. Рідкісний. Див також крем’янистий туф.

ҐЕЙКІЛІТ, *гейкилит, **geikeilite, ***Geikeilit – мінерал, титанат магнію, група ільменіту. Склад: MgTiO₃. Магній часто заміщається залізом з утворенням ільменіту. Сингонія тригональна. Габітус кристалів товсто-таблитчастий. Густина 3,9-4,05. Тв. 5-6. Колір коричнево-чорний. Блиск металічний. Риска бордова, бура. Напівпрозорий. Зустрічається в гравійних розсипах разом з коштовними каменями в р-ні Раквана і плато Балангода (Шрі-Ланка), Верблюжегорському хромітовому родов. (Пд.Урал). Рідкісний.

ҐЕЛЕНІТ, *геленит, **gehlenite, *Gehlenit - мінерал, алюмосилікат кальцію. Склад: Ca₂Al(ALSi)O₇. AlAl заміщається MgSi з утворенням акерманіту. Сингонія тетрагональна. Кристали товстотаблитчасті, короткостовпчасті, іноді кубо-октаедричні. Густина 2,9-3,1. Тв. 5,5-6. Колір зеленуватий до сірого і бурого. Блиск скляний. Г. – компонент фельдшпатоїдних порід. Зустрічається з везувіаном, ґросуляром, кальцитом у контактово-метасоматичних утвореннях серед вапняків, а також у шлаках металургійних печей. Утворюється за рахунок вапняків при їх взаємодії з магмою основного складу (знахідки в р-ні Скоут-Гілл, Півн. Ірландія). В зоні контакту вапняків і долеритів асоціює з авгітом, егірином, нефеліном, лабрадоритом і перовськітом. Зустрічається в р-ні Монте-Сомма і Везувію (Італія). Рідкісний.

ҐЕМИ, *геммы, **gemmary, ***Edelstein - дорогоцінні камені. В укр. науковій термінології термін "ґеми" відомий з середньовіччя. Зустрічається в лекціях Феофана Прокоповича з натурфілософії і фізики, прочитаних в 1705-1709 рр в Києво-Могилянській академії.

ҐЕМОЛОГІЯ, *гемология, **gemmology, ***Gemmologie, Edelsteinkunde - сукупність даних про коштовне і виробне каміння, г.ч. фіз. властивості, особливості хім. складу, декоративно-художні переваги мінералів і мінеральних аґреґатів, що використовуються в ювелірному і каменерізному виробництві. Ґ. тісно пов'язана з мінералогією, кристалофізикою і з геологією к.к. Ґ. зародилася в ранній період існування мінералогії. Перші роботи присвячені дорогоцінному камінню, його особливим властивостям і способам як відрізнити від підробок (праці Плінія Старшого та в сер. віки - Біруні). В Україні, імовірно, першою працею з Ґ. є трактат Ф.Прокоповича "Про камені й ґеми" (1705-1709 рр.), де описано ряд дорогоцінних, напівдорогоцінних каменів, виробного каміння, зокрема сапфір, гіацинт, сардій, ґранат, смарагд, адамант, карбункул, рубін, аметист, опал, топаз, берил, кришталь, яшму. В сучасному вигляді Ґ. сформувалася до початку ХХ ст., після появи точних методів дослідження мінеральної речовини (поляризаційної оптики, рентгеноструктурного аналізу, спектрометрії та інш.).

ҐЕНЕРАТОР, *генератор, **generator, ***Generator - пристрій, апарат чи машина, які виробляють якийсь продукт (газ, лід тощо), електричну енергію (Ґ. електромашинний, радіосигналів тощо), створюють електричні, електромагнітні, світлові або звукові сигнали — коливання, імпульси (напр., ламповий, магнетронний, квантовий, ультразвуковий (ґенератор). Інша назва – давач.

ҐЕНЕРАТОРНИЙ, *генераторный, **generator, ***Generator - породжуючий, перетворювальний; ґ-на л а м п а - електронна лампа для перетворювання енергії джерела постійного чи змінного струму в енергію електричних коливань.

ҐЕНЕРАТОРНИЙ ГАЗ, *генераторный газ, **generator gas, producer gas; ***Generatorgas - вид газоподібного палива, що його одержують у газоґенераторах газифікацією вугілля, торфу тощо. Склад газу залежить від природи палива, типу окисник, температури процесу та його технологічного оформлення. Див. також газифікація.

ҐЕНТГЕЛЬВІН, *гентгельвин, **genthelvite, ***Genthelvin - мінерал підкласу каркасних силікатів, Zn₄[BeSiO₄]₃. Ґ. - суттєво цинковий кінцевий член групи мінералів із загальною формулою Me₄[BeSiO₄]₃S, де Me - Mn, Fe, Zn. Вміст ВеО 11-13%. За кристалічною структурою та властивостями близький до гельвіну. Густина 3,42-3,70. Тв. 6-6,5. Колір рожевий, рожево-червоний, жовтий різних відтінків, рідше блакитно-зелений, смарагдово-зелений, безбарвний. Зустрічається в пегматитах нефелінових сієнітів з содалітом, манганільменітом, цирконом, апатитом, в ґрейзенах - з фенакітом. Промислово важливі скупчення відомі тільки в родовищах полевошпатових метасоматитів в асоціації з альбітом, мікрокліном, сидерофілітом, кварцом, цирконом, колумбітом, вілемітом. Ґ. у скупченнях - берилієва руда. Збагачується гравітацією.

ҐЕРМАНІЙ, *германий, **germanium, ***Germanium - хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32, ат. м. 72,59. Відкритий в 1886 німецьким хіміком К.Вінклером. Ґ. - крихкий сріблясто-білий метал. Кристалізується в кубіч. ґратці типу алмазу. Густина 5326 кг/м³. Найпоширеніший напівпровідник. Металічний Ґ. стійкий на повітрі при кімнатній т-рі і швидко окиснюється при т-рі розжарювання (600-700 ^оС). Ґ. - розсіяний елемент. Поширеність Ґ. в земній корі (1-2)х 10 ^-4%. Як домішка зустрічається в мінералах кремнію, меншою мірою в мінералах заліза і цинку. Власні мінерали Ґ. дуже рідкісні: сульфосолі - аргіродит, ґерманіт, реньєрит та ін.; подвійний гідратований оксид Ґ. і заліза - штоттит; сульфати - ітоїт, флейшерит та ін. Пром. значення вони практично не мають. Джерелами Ґ. є поліметалічні руди, викопне вугілля і деякі типи вулканогенно-осадового залізняку. Осн. к-ть Ґ. отримують попутно з підсмольних вод при коксуванні вугілля, із золи енергетич. вугілля, сфалеритових і магнетитових концентратів. Ґ. застосовують в радіоелектроніці і електротехніці як напівпровідник, в ядерній техніці, приладобудуванні, машинобудуванні і металургії.

ҐЕРСДОРФІТ, *герсдорфит, **gersdorffite, ***Gersdorffit - мінерал, сульфід-арсенід нікелю. Склад: NiAsS; Ni може заміщуватися Fe та Co. As заміщується Sb. Сингонія кубічна. Кристали октаєдричні, кубооктаедричні або пентагондодекаедричні. Зустрічаються пластинчасті та зернисті аґреґати. Тв. 5,5. Густина 5,9. Блиск металічний, срібний до сіро-сталевого. Тьмяний. Риса сірувато-чорна. Крихкий. Непрозорий. Добрий провіднийк електрики. Ізотропний. Знаходиться в жилах разом з іншими сульфідами та нікелевими мінералами. Зустрічається з арсенідами нікелю та кобальту в гідротермальних жилах. Знайдений в р-ні Шладмінгу (Австрія). Руда нікелю.

ҐЕТИТ (ҐЬОТИТ), *гетит, **goethite, acicular iron ore; ***Goethit - мінерал класу оксидів та гідрооксидів, чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Хім. формула: FeOOH. Теоретичний склад: 89,86% Fe₂О₃, або 62,86% Fe і 10,14% Н₂О. Практично вміст заліза нижчий, а води вищий. Різновиди, збагачені водою з вмістом Fe₂О₃ менше 85%, називають гідроґьотит. Домішки: в бокситах Аl, Si, Ti, Мn, Са і інш.; в зонах окиснення рудних род. - Сu, Pb, Zn, Cd, Ag, Au; в корах вивітрювання на основних і ультраосновних породах Ni, Co, V, Сг. Різновид Ґ. з підвищеним вмістом P₂O₅ (до 2% і більше) - стильпносидерит. Сингонія ромбічна. Густина 4-4,4. Твердість 5-5,5. Блиск алмазний до напівметалічного. Залізна руда. Входить до складу бурих залізняків. Зустрічається у натічних ниркоподібних або сталактитових формах радіальноволокнистої будови, також утворює щільні, пористі, ніздрюваті та порошкуваті аґрегати. Дуже рідко спостерігається як гідротермальний мінерал у вигляді голчастих і стовпчастих мінералів. Названо на честь німецького поета і природодослідника Й.-В. Ґете. В Україні є в Керченському залізорудному басейні та в Криворізькому родовищі.

ҐІБСИТ, *гиббсит, **gibbsite, hydrargillite; ***Gibbsit – 1) Мінерал підкласу гідрооксидів, Al(OH)₃. Тв.2,5-3. Густина 2,4. Гол. мінерал деяких бокситів. Від амер. мінер. Дж. Ґіббса (G. Gibbs,1776-1833). Див. гідраргіліт. 1) Паралельна назва мінералу ричмондиту – суміші ґаленіту, бляклої руди, сфалериту та ін. 3) Паралельна назва мінералу гібшиту – різновиду ґранату.

ҐІЛЬБЕРТ, *гильберт, **gilbert, ***Gilbert - одиниця магніторушійної сили й різниці магнітних потенціалів у СГС системі одиниць. Від прізвища англійського фізика У. Ґільберта.

ҐІПС, *гипс, **gypsum, ***Gips - 1)Мінерал класу сульфатів Ca[SO₄]*2H₂O. Містить СаО – 32,54%; SO₂ – 46,51%; H₂O – 20,95%. Сингонія моноклінна. Густина 2,3. Твердість 1,5-2,0. Колір білий. Блиск скляний. Різновиди: ґіпсовий шпат (напівпрозорі кристали); атласний шпат або уральський селеніт та алебастр (сніжнобілий тонкозернистий Ґ.). Ґіпс зустрiчається в природi у виглядi кристалiв груботаблеткового (пігулкового), призматичного та стовпчикового різновидів, двiйникiв типу "ластiвчиний хвiст" та аґреґатiв, серед яких видiляють крупнокристалiчний, листуватий, волокнистий та цукроподiбний рiзновиди. Як домiшки зустрiчаються глиниста речовина, кварц, карбонати, органоґеннi сполуки. Звичайно ґіпс утворює великі пластові осадові поклади разом з вапняками, мергелями, глинами і пісками. Виникає також при гідратації ангідриту і як вторинний продукт окиснення сірчистих мінералів і сірки. Крім того, ґіпс зустрічається як перевідкладений матеріал при гідрохімічних реакціях. Розрізняють Ґ. атласний (селеніт), волокнистий, землистий, кременистий, кристалічний, паризький, пінистий, пойкілітовий, тонкозернистий, шовковистий та інш. 2) Осадова гірська порода переважно з мінералу ґіпсу. Використовується для одержання ґiпсових в'яжучих матерiалiв, як додаток до цементiв, а також для виготовлення плит для внутрiшнього облицювання.

ҐІПСОВА КІРКА, *гипсовая корка, **gypsum crust, ***Gipskruste – щільні або з кавернами, тверді в сухому стані кірки з пухких осадових г.п., зцементованих ґіпсом або ґіпсом у суміші з карбонатами. Ґ.к. виникають у аридних і семіаридних областях в результаті капілярного підняття збагачених сульфатами ґрунтових вод з їх наступним випаровуванням. Зустрічаються у найбільш безводних р-нах пустель Півн. Америки, Сер. та Центр. Азії, Півн. Африки та Центр. Австралії.

ҐІПСОВИЙ ГОРИЗОНТ, *гипсовый горизонт, **gypsic horizon, ***Gipshorizont – горизонт акумуляції ґіпсу в ґрунті, розташований, як правило, в середній або нижній частині ґрунтового профілю. Містить ґіпс у вигляді окремих кристалів, друз або гнізд різної величини.

ҐЛАУБЕРИТ, *глауберит, **glauberite, ***Grauberit - мінерал класу сульфатів, Na₂Сa[SO₄]₂. Сингонія моноклінна; кристали таблитчасті, призматичні, діпірамідальні. Спайність довершена в одному напрямі. Тв. 2,5. Густина 2,75-2,85. Колір сірий, жовтуватий, бурий. Блиск скляний до воскового. На площинах спайності перламутровий полиск. Характерний злегка солоний присмак. Слабкорозчинний у воді. Г. – типовий осадовий мінерал мор. і озерн. походження, один з важливих компонентів соляних родовищ (напр., Кара-Богаз-Гол).

ҐЛАУБЕРОВА СІЛЬ - те ж, що й мірабіліт.

ҐЛАУКОДОТ, *глаукодот, **glaucodot, ***Glaukodot, Kobaltarsenkies - мінерал класу сульфідів. Склад: (Co,Fe) AsS. Містить: Co – 23,8%; Fe – 11,3%; As – 45,5%; S – 19,4%. Сингонія ромбічна. Кристали призматичні. Утворює також зернисті аґреґати. Густина 6,06-6,16. Тв. 5. Колір олов’яно-сіро-білий до червонувато—срібно-білого. Злам нерівний. Риска чорна. Блиск металічний. Крихкий. Непрозорий. Анізотропний. Зустрічається в жильних гідротермальних родовищах разом з іншими сульфідами. При вивітрюванні переходить у еритрин і скородит.

ҐЛАУКОНІТ, *глауконит, **glauconite, сeladongreen; ***Glaukonit - мінерал класу силікатів групи гідрослюд. Сингонія моноклінна. Густина 2,2-2,9. Тв. 2-3. Колір зелений, блиск матовий. Містить: SiO₂ - 44-56%, Аl₂O₃ - 3-22%; Fe₂O₃ - 0-27%; FeO - 0-8%; MgO - 0-10%; K₂O до 10%, H₂O - 4-10%. Відомі також домішки Li і В. Високомагнезіальний Г. наз. селадонітом, високоглиноземистий - сколітом. Характерний для всіх геол. систем починаючи з докембрію. Є одним з осн. мінералів, що використовуються для визначення віку осадових гірських порід (К-Аr-методом). Ґ. застосовується для виготовлення мінеральних масел та фарб, відбілювачів, як сорбент, для виробництва декоративного бетону і цементу, в скляній пром-сті. В Україні є на Поділлі, на Волині та ін.

ҐЛАУКОФАН, *глаукофан, **glaucophane, ***Glaukophan - породоутворюючий мінерал класу силікатів. Лужний амфібол ланцюжкової будови. Сингонія моноклінна. Формула: Na₂Mg₃Al₃(OH)₂[Si₈O₂₂]. Домішки: Fe²⁺,Fe³⁺,Са, К. Азбестоподібна відміна Ґ. - родусит. Кристали призматичні. Колір темно-синій, безбарвний. Тв. 5,5-6,5. Густина 3,1-3,3. Спайність довершена за призмою. Характерний мінерал глаукофанових і слюдяних кристаліч. сланців. Зустрічається у метаморфічних гірських породах. В Україні є в Кривому Розі.

ҐЛЕТЧЕР, *глетчер, ледник, **glacier, ***Gletscher - Див. льодовик.

ҐЛОБУЛИ, *глобулы, **globulas, ***Globulі – 1) Загальна назва дрібних округлих утворень. Напр., латексу, мінеральних утворень, округлі виділення анальциму з трахібазальтів Шотландії розміром 0,5-2 мм.

ҐЛОБУЛЯРНИЙ, *глобулярный, **globular, ***globulär, kugelig, kugelförmig, sphär[olith]isch - кулястий. ґлобулярну структуру мають молекули деяких реаґентів, які застосовують для флокуляції тонкодисперсних фракцій перед флотацією вугілля (напр., латекси).

ҐМЕЛІНІТ, *гмелинит, **gmelinite, ***Gmelinit - мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію, гр. Це оліту. Склад: (Na₂, Ca)₄[Al₈Si₁₆O₄₈]*24H₂O. Сингонія гексагональна. Тв. 4,5. Густина 2,1. Блиск скляний. Безбарвний, жовтуватий, зеленуватий або світло-червоний, іноді криваво-червоний. Кристали ромбоедричні, біпірамідальні, призматичні або таблитчасті. Зустрічається основним чином у мигдалинах базальтів в асоціації з шабазитом, анальцимом, левіном, філіпситом, арагонітом та кальцитом. Основні знахідки: на плато Антрим (Півн. Ірландія), в шт. Нью-Джерсі в США, в р-ні мису Бломідон (Канада).

ҐНЕЙС, *гнейс, **gneiss, ***Gneis - метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Другорядні мінерали Ґ.: ґранат, кордієрит, дистен, силіманіт і інш. Акцесорні мінерали: сфен, рутил, циркон, апатит, магнетит, карбонати. За характером первинних порід виділяють параґнейси і ортоґнейси. Перші утворюються внаслідок глибокого метаморфізму осадових г.п., а другі - магматичних (г.ч. вулканічних). За мінеральним складом виділяють плагіоґнейси, біотитові, мусковітові, двослюдяні, амфіболові, піроксенові Ґ. За структурою і текстурою розрізнюють Ґ. деревовидні, очкові, стрічкові, листові та інш. Комбіновані Ґ. - ґраніто-ґнейси, діорито-ґнейси тощо. Найбільш типові Ґ. для древніх докембрійських комплексів. Серед них - сірі Ґ., які відносять до найдавніших г.п. Землі. Активне утворення Ґ. спостерігалося 2,5-2,0 млрд. років тому. Густина Ґ.-2,65-2,87, пористість 0,5-3,0%, водопоглинання 0,2 -2,3%. Родовища Ґ. відомі в Скандинавії, Канаді, Росії, Україні та інш. країнах. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицювальний матеріал.

ҐНЕЙСОВА ТЕКСТУРА, *гнейсовая текстура, **gneissic structure; ***gneisige Texture, Gneistextur – притаманна сланцюватим або розсланцьованим виверженим породам, а також ґнейсам, мігматитам, амфіболітам. Характерна паралельним орієнтуванням ряду мінералів, чергуванням в породі смуг і лінз різного мінерального складу та структури.

ҐОН – те ж саме, що й ґрад.

ҐОНАРДИТ, *гоннардит, **gonardite, ***gonardit - мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію, гр. цеолітів. Склад: Na₄Ca₂[Al₈Si₁₂O₄₀]*14H₂O. Сингонія ромбічна (псевдотетрагональна). Кристали волокнисті з сфероліти з радіальною будовою. Тв.5. Густина 2,3. Безбарвний, білий, рожевий або коричневий. Знайдений в змінених туфах на Гавайський о-вах разом з філіпситом, шабазитом, натролітом і кальцитом. Головні знахідки відомі у Франції та Норвегії. Дуже рідкісний.

ҐРАБЕН, *грабен, **graben, trough, ***Graben - тектонічна форма порушення залягання гірських порід. Являє собою переважно видовжену ділянку земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від навколишніх ділянок. Гол. причина утворення Ґ. - виникнення розтягуючих сил на склепіннях піднять при їх формуванні. Досягають в довжину декількох сотень км. при ширині в десятки км.

ҐРАД (ҐОН), *град (гон), **grade, ***Grad - позасистемна одиниця вимірювання плоского кута, яка допущена міжнародним стандартом для застосування в геодезії та маркшейдерській справі, має міжнародну позначку (...g) і дорівнює π/200 рад. Ділення кола на 400 g розповсюджене для градуювання лімбів кутомірних приладів, а також для запису та обчислення результатів кутових вимірювань. Зручність використання Ґ. полягає в можливості його ділення на десяті частки, передбачені міжнародною системою SІ. Напр., одну десяту, одну соту, одну тисячну частину ґрада відповідно називають дециґрад, сантиґрад , міліґрад і ін.

ҐРАДАЦІЙНА ШАРУВАТІСТЬ, *градационная слоистость, **graded bedding, ***Gradationsschichtung – поступова зміна розмірів зерен в шарі осадових гірських порід від крупних внизу до тонких у верхній частині шару.

ҐРАДИРНЯ, *градирня, **(water-)cooling tower; ***Gradierwerk, Gradierhaus, Kühlturm - споруда у вигляді башти для охолодження води атмосферним повітрям. Застосовується г.ч. в системах оборотного водопостачання промислових підприємств (зокрема на шахтах) та кондиціювання повітря.

ҐРАДІЄНОМЕТР (ҐРАДІЄНТОМЕТР) ГРАВІТАЦІЙНИЙ, *градиенометр гравитационный, **gravity gradiometer; ***Neigungsmesser - прилад для вимірювання горизонтального ґрадієнта прискорення сили тяжіння. Застосовується при дослідженні залізорудних та поліметалевих родовищ. Точність вимірювань 7-10 етвеш (1 етвеш = 1·10^-9 с^-2), час спостереження - 6 хв. (значно менше, ніж у гравітац. варіометрів).

ҐРАДІЄНОМЕТР (ҐРАДІЄНТОМЕТР) МАГНІТНИЙ, *градиенометр магнитный, **magnetic gradiometer; ***Magnetnei-qungsmesser, Gradientenmesser - прилад для вимірювання ґрадієнтів вектора індукції геомагнітного поля в заданому напрямку. Застосовується для пошуків і розвідки родовищ (бокситів, марганцевих руд та ін.), виявлення блоків різної намагніченості гірських порід.

ҐРАДІЄНТ, *градиент, **gradient, ***Gradient - міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.

ҐРАДІЄНТ МЕТАНОВОСТІ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ, *градиент метанообильности угольных шахт - приріст середньої відносної газовості вугільних шахт при зануренні гірничих робіт в зону метанових газів. Здебільшого вимірюється в м³/т при заглибленні на 1 або 100 м.

ҐРАДІЄНТ СКАЛЯРНОГО ПОЛЯ, *градиент скалярного поля, **gradient of scalar field, ***Skalarfeld-Gradient - вектор, проекціями якого на координатні осі є частинні похідні функції, яка описує дане поле. Практичне тлумачення полягає в тому, що він визначає напрям, у якому задане скалярне поле змінюється найшвидше.

ҐРАДIЄНТ ТИСКУ, *градиент давления; **pressure gradient; ***Druckgradient, Druckgefälle – втрата тиску на одиницi довжини шляху руху рiдини (газу).

ҐРАДIЄНТ ТИСКУ ПОЧАТКÓВИЙ (ГРАНИЧНИЙ), *градиент давления начальный; **initial pressure gradient; ***Anfangsdruckgradient – ґрадiєнт тиску в пористому середовищi, що створюється на подолання напруги зсуву в’язко-пластичної рiдини i при якому швидкiсть фiльтрацiї дорiвнює нулю. Ґ.т.п. визначається за формулою: , де – безрозмiрний (структурний) коефiцiєнт, що залежить вiд структури порового простору (= 0,0162 – 0,018); τ₀ динамiчна напруга зсуву рiдини; k – проникностi коефiцiєнт. Для ряду нафтових родовищ γ = (1,2 – 1,5)^.10^-3 МПа/с.

ҐРАНАТИ, *гранаты, **garnets, ***Granate - група мінералів ортосилікату острівної структури. Загальна формула А₃²⁺В₂³⁺(SiO₄)₃, де А₃²⁺ - Mg, Fe, Са, Мn; В₂³⁺ - Аl, Fe, Сг, V, Мn, Ti⁴⁺, Zr⁴⁺ і інш. Самоцвіти, напівдорогоцінне каміння. Включає 15 ізоструктурних мінералів, які за хімічним складом поділяються на 6 мінеральних видів: альмандин-піроп, альмандин-спесартин, спесартин-гросуляр, гросуляр-андрадит, уваровіт-гросуляр і шорломіт. Сингонія кубічна. Густина 3,51-4,25. Твердість 6,5-7,5. Колір - від безбарвного до чорного. Розрізняють Ґ. бериліїстий, білий, благородний, бобровський, богемський, ванадіїстий, вапнисто-глиноземистий, вапнисто-залізистий, вапнисто-хромистий, везувійський, глиноземистий, залізисто-алюмініїстий, залізисто-глиноземистий, залізний, звичайний, зелений, ітріїстий, кальціїстий, кальціїсто-алюмініїстий, кальціїсто-залізистий, кальціїсто-хромистий, колінський, лужний, магнезіально-глиноземистий, магнезіо-алюмінієвий, магніїсто-алюмініїстий, марганцевистий, марганцевисто-алюмінієвистий та інш. Найбільш поширені алюмінієві та кальцієві ґранати. В Україні є на Закарпатті та в межах Українського щита. Ґ. здавна відомі в Україні-Русі. Осн. метод збагачення - гравітаційний і флотацiя. В укр. наук. літературі вперше описані в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянській академії в 1705-1709 рр. Світове виробництво ґранатових концентратів зосереджено у США, Австралії та Індії і становить бл. 300 тис. т на рік. У США Ґ. видобувають при їх вмісті у руді бл. 8%. В Україні є значно більш багатші родовища Ґ. за вмістом корисного компоненту, напр., Іванівське родовище ґраніту (Поділля), у ґранітному відсіві якого міститься до 27% ґранатів, запаси руди складають понад 25 млн.т.

ҐРАНІТ, *гранит, **granite; ***Granit - глибинна кисла магматична гірська порода, що складається переважно з польового шпату, плагіоклазу, кварцу. Структура переважно середньо- або грубозерниста. Містить за об'ємом 30-40% кварцу і 60-70% польового шпату. Вміст темнокольорових інгредієнтів не перевищує 5-10% за об'ємом. Другорядні мінерали: біотит, мусковіт, літієва слюда, рогова обманка, лужні амфіболи, егірин, турмалін, топаз, ґранат; акцесорні - апатит, циркон, сфен, ільменіт, ортит та інш. Колір рожевий, сірий, білий, жовтий, зелений. Ґ. класифікують на основі мінерального і хім. складу. Розрізняють власне Ґ. (10-65% плагіоклазу), ґранодіорит (65-90%) і плагіоґраніт, або тоналіт, тронд’ємiт (більше 90%). Середній хімічний склад ґраніту за Р.Делі (%): SiO₂ - 70,18; TiO₂ - 0,39; Al₂O₃ - 14,47; Fe₂О₃ - 1,57; FeО - 1,78; MnО - 0,12; MgО - 0,88; CaO -1,99; Na₂O - 3,48; K₂О - 4,11; Н₂О - 0,84; P₂О₅ - 0,19. Виділяють серії Ґ.: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві. Густина невивітреного ґраніту 2530-2720 кг/м³, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 -1,30%, опір стисненню 100-300 МПа. Ґранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти і міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій Ґ. - від архею до кайнозою. Походження Ґ. гетерогенне. Ґраніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська обл.). Корнинське (Житомирська обл.), Жежелівське (Вінницька обл.), Капустинське (Кіровоградська обл.). Використовують як будівельний матеріал, для виготовлення скульптурних виробів тощо.

ҐРАНІТИЗАЦІЯ, *гранитизация, **granitization, ***Granitisierung, Granitisation - сукупність процесів перетворення різних твердих гірських порід на породи, близькі або тотожні за складом і структурою з ґранітом. Розвиваються у глибинних зонах земної кори. Осн. особливість процесу Ґ. - привнесення SiО₂, Na, K, Н₂O і винесення Mg, Fe, Са та інш. компонентів. Ґ. інтенсивніше усього виявлена в глибинних ерозійних рівнях геосинклінальних поясів - перев. в умовах амфіболітової і ґранулітової фацій метаморфізму. Ґ. в докембрії мала регіональний характер, в більш молодих формаціях - локальний. В Україні Ґ. пов’язана з докембрійськими товщами.

ҐРАНІТНИЙ ШАР, *гранитный слой, **granite layer, ***Granitgneisschicht, granitischmetamorphe Schicht – шар материкової земної кори, виділений за сейсмічними даними і розташований між осадовим шаром та базальтовим, з яким межує по Конрада поверхні. Ґ.ш. оголюється в межах щитів (напр., Балтійський щит). Складається г.ч. з ґранітів та ґнейсів і інш. метаморфічних та вивержених порід. Син. – ґраніто-ґнейсовий шар, ґраніто-метаморфічний шар.

ҐРАНІТОВА СТРУКТУРА, *гранитовая структура, **granitic texture; ***Granitstruktur – типова для кристалічнозернистих глибинних ґранітоїдних порід. Характеризується ідіоморфізмом кольорових мінералів по відношенню до польових шпатів і останніх – до різко ксеноформного кварцу. Син. – ґранітоїдна структура.

ҐРАНІТОҐНЕЙС, *гранитогнейс, **gneissoid granite, ***Granitgneis, Gneisgranit - сланцювата метаморфічна гірська порода, за мінералогічним складом тотожна з ґранітом. Текстура ґнейсоподібна. Структура - проміжна між ґранітом і ґнейсом. Ряд дослідників вважають, що Ґ. - це ґраніти, що кристалізувалися в глибинних зонах земної кори при охолодженні магматич. розплаву в умовах направленого тиску або в процесі руху магми. Цим пояснюється паралельне орієнтування мінералів. Якщо ґраніт, зазнавши метаморфізму, не втратив ґранітної структури, його наз. оґнейсованим ґранітом. За мінеральним складом виділяють плагіоклазові, лужно-полевошпатові і двополевошпатові відміни Ґ. Крім того, розрізняють нормальні і лужні Ґ. Поширені в Українському кристаліч. щиті, а також в інших докембрійських щитах (Балтійському, Алданському тощо). Використовуються як облицювальний матеріал.

ҐРАНІТО-ҐНЕЙСОВИЙ КУПОЛ, *гранито-гнейсовый купол, **granite-gneiss dome, ***Granitgneissdom – округла, овальна або слабко видовжена в плані форма залягання ґранітів і ґнейсів в метаморфічних комплексах. Часто відрізняється зональними розташуванням г.п., які поступово змінюють одна одну.: в ядрі знаходяться ґраніти, ближче до периферії – ґнейси і мігматити, потім кристалічні сланці.

ҐРАНІТОЇДНА СТРУКТУРА, *гранитоидная структура, **granitoid texture, ***Granitstruktur, Granitoidestruktur – крупнокристалічна структура магматичних порід.

ҐРАНІТОЛИ, *гранитолы, **granitoles, ***Granitole - водостійкі ґранульовані вибухові речовини, до складу яких входять тротил, амонійна селітра та інші складники (амонійна селітра, капсульована в тротилову оболонку). Заряди можуть знаходитися до трьох діб у проточній воді і до шести діб на глибині до 10 м у непроточній воді без погіршення властивостей. Застосовують для висадження на міцних і дуже міцних обводнених г.п. свердловинними та інш. зарядами. За ефективністю вибухової відбійки аналогічні ґранулотолу та алюмотолу.

ҐРАНОДІОРИТ, *гранодиорит, **granodiorite, ***Granodiorit - глибинна кисла магматична гірська порода, за мінералогічним складом проміжна між ґранітом і кварцовим діоритом. На 65-90% складається з плагіоклазу, калієво-натрієвого польового шпату, кварцу, рогової обманки, біотиту, іноді піроксену. Акцесорні мінерали; сфен, апатит, рідше - циркон і інш. За мінеральним складом виділяють Ґ.: авгіт-роговообманковий, авгітовий, біотит-роговообманковий, біотит-роговообманко-авгітовий, біотитовий, гіперстен-біотитовий, роговообманковий, піроксен-роговообманковий. За структурою і текстурою розрізнюють Ґ.: порфірові, рівномірно-, крупно-, середньо-, дрібно-, тонкозернисті, аплітові, пегматоїдні, міаролові, масивні, ґнейсоподібні, смугасті, плямисті. Ґ. - глибинний аналог дациту. Колір зеленувато-сірий. Густина 2,65. Модуль Юнга 5,8-7,6 Па. Коеф. Пуассона 0,2-0,3; міцність на стиснення 100-300 МПа. Ґ. утворюють інтрузивні тіла, поширені в складчастих геосинклінальних поясах, в активних околицях континентів, у зонах тектоно-магматич. активізації. Ґ. розвинені майже у всіх районах, де поширені кислі глибинні породи (Урал, Казахстан, Алтай, Кордільєри, Анди). Поширений в межах Українського щита.

ҐРАНУЛИ, *гранулы, **granules, ***Granulen - дрібні щільні грудочки будь-якої речовини, що мають вигляд зерен і утворилися з більш дрібних частинок цієї речовини внаслідок довільної (самоґрануляції) або цілеспрямованої ґрануляції (аґреґації) за допомогою сторонньої зв’язуючої речовини або без неї.

ҐРАНУЛІТ, *гранулит, **granulite, ***Granulit - метаморфічна гірська порода ґнейсоподібної текстури, що сформувалася в умовах високих т-р (понад 700 ^оС) і тиску (6-10х10⁸ Па). Мінеральний склад Ґ.: кварц, плагіоклаз, лужний польовий шпат, а також вкраплення біотиту, ґранату, кордієриту, силіманіту, гіперстену тощо. Структура ґранулітова, ґранобластова, текстура ґнейсова. Використовується як буд. камінь.

ҐРАНУЛІТИ, *гранулиты, **granulites, ***Granulite - вибухові сипучі суміші, до складу яких входять ґранульована амонійна селітра, різні нафтопродукти та тверді горючі речовини (напр., деревне або алюмінієве борошно). Ґ., не чутливі до механіч. впливів. Зарубіжні аналоги ґранулітів - суміші типу AN-FO, алювіти і алюмекси (США), анфомети (Канада), алюмон (ФРН). Застосовуються на підземних та відкритих гірничих роботах для руйнування міцних та середньоміцних г.п.

ҐРАНУЛОМЕТР, *гранулометр, **granulometer, ***Korngrößenrnesser - вимірювальний пристрій для автоматичного чи автоматизованого визначення ґранулометричного складу сипучих матеріалів. За принципом вимірювання Ґ. поділяють на диференційні та інтегральні; за методом вимірювання - на ситові або механічні, мікроскопічні, електронно-оптичні, імпульсні, кондуктометричні, ультразвукові та інш.; за порядком роботи - на безперервні (потокові) і дискретні (періодичної дії). Сучасні Ґ. поєднані з персональними комп’ютерами, завдяки чому забезпечується досконала і різнопланова обробка інформації та її представлення.

ҐРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ, *гранулометрический анализ, **granulometric analysis, particle-size(grain-size) analysis; ***Siebanalyse, Siebversuch, Siebprobe, Kornanalyse - визначення ґранулометричного складу матеріалів просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів, а також седиментацією та мікроскопічними дослідженнями – Див. ситовий аналіз.

ҐРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД, *гранулометрический состав, **granulometric composition, particle size distribution, gradation composition, grain composition; ***Kornverteіlung, Korngrößenverteilung - кількісний розподіл зерен за класами крупності. Визначається для гірських порід, корисних копалин, ґрунтів, інших матеріалів. У геології, гірн. справі, збагаченні к.к., ґрунтознавстві, технології буд. матеріалів і інш. галузях техніки застосовують різні класифікації і шкали класів (фракцій) крупності. Класи звичайно позначають в мм. У збагаченні к.к. класи крупніші і дрібніші даного розміру - знаками "+" і "-" відповідно. В табличній формі Ґ.с. представляють у вигляді процентного вмісту частинок кожного класу крупності. Графічне зображення Ґ.с. у вигляді безперервної залежності розміру частинок від їх вмісту наз. кривою розподілу. Розрізняють інтегральні та диференційні криві розподілу. За результатами Ґ.а. складають таблиці, в яких відображають: клас (в мм); вихід окр. класів (за масою в кг і в %); сумарний (кумулятивний) вихід "по плюсу", тобто вихід сумарних залишків на ситі, або "по мінусу", тобто сумарний просів - підрешітний продукт (в %). Для графічного відтворення даних аналізу також використовують прості, напівлогарифмічні і логарифмічні сітки. На осі абсцис відкладають розміри отворів контрольних сит, на осі ординат - сумарні залишки. Ґ.с. - один з найважливiших факторiв, що визначають якість матеріалу при збагаченні, якість вугільної шихти для коксування, транспортуючу здатність потоку пульпи тощо. У геології при оцінці осадових гірських порід розрізняють валуни великі (понад 500 мм), валуни середні (500–250 мм), валуни дрібні (250–100 мм), гальку (100–10 мм), гравій грубий (10–5 мм), гравій дрібний (5–2 мм), пісок грубий (2–1 мм), пісок середній (0,5–0,25 мм), пісок дрібний (0,25–0,1 мм), алеврит (0,1–0,05 мм), порох (0,05–0,005 мм), глину (до 0,005 мм). Див. також ситовий склад.

ҐРАНУЛОМЕТРІЯ, *гранулометрия, **granulometry, grading; size grading; ***Granulometrie, Kornzusammensetzung, Kornaufbau - визначення відсоткового вмісту різних за величиною зерен або їхньої кількості в гірських породах, ґрунтах і штучних матеріалах. Застосовують в геології, гірничій справі та збагаченні к.к. Методи Ґ. розділяють на диференційні та інтегральні. Диференційні методи Ґ.: в гірн. справі - метод планіметрії; в геології, збагаченні к.к., гідрометалургії - мікроскопічний, імпульсний, кондуктометричний аналіз. Інтегральні методи Ґ.: ситовий, гідравлічний. Для графіч. представлення даних Ґ. застосовують гістограми, циклограми, трикутні діаграми або сумарні (кумулятивні) криві.

ҐРАНУЛОТОЛ (ҐРАНУЛЬОВАНИЙ ТРОТИЛ), *гранулотол, **granulotole, ***granuliertes Trotyl - водостійка вибухова речовина. Зарубіжні аналоги Ґ.: пелетол в США і нітропел в Канаді. Використовується в гірничій справі для висадження обводнених г.п. на наземних родовищах та на акваторіях.

ҐРАНУЛЮВАННЯ, *гранулирование, **granulation, ***Granulierung, Granulation - дія, власне надання сипкій речовині форми дрібних частинок - ґранул. Ґранулюють вугілля, відходи вуглезбагачення, рудні матеріли тощо.

ҐРАНУЛЯЦІЯ, *грануляция, **granulation, ***Granulierung, Granulation - 1) Результат ґранулювання. 2) Процес утворення в ґрануляторі з сипкого або диспергованого у водному або газовому (повітряному) середовищі дрібного матеріалу грудкованої маси - ґранул з застосуванням зв’язуючої речовини, напр., обмаслюючих добавок (масляна Ґ.), термічної обробки (термоґрануляція). Можливе також довільне утворення ґранул - самоґрануляція.

ҐРАНУЛЯТ, *гранулят, **granulat, ***Granulat - продукт ґрануляції, напр., вуглемасляний ґранулят - концентрат, який одержують при збагаченні і зневодненні тонкодисперсного вугілля методом масляної ґрануляції - це моно- або полідисперсний продукт крупністю від 0,5-0,7 до 7-10 мм.

ҐРАНУЛЯТОР, *гранулятор, **granulator, granulating mill, granulating machine; ***Granulierapparat, Granulatformer, Granulierschirm, Granulator - пристрій для ґрануляції (грудкування, аґреґації) тонкорозмелених матеріалів. Застосовується переважно при підготовці рудних концентратів, а також при масляній ґрануляції (аґреґації) вугілля і термічній ґрануляції вугільних шламів. Розрізняють барабанні, конусні, стрічкові, вібраційні та ін. Ґ.

ҐРАПТОЛІТИ, *граптолиты, **graptolithina,graptolites, ***Graptolithen - підтип древніх напівхордових тварин. Жили від кембрію до карбону в морях. Залишки Г. входять у склад морських відкладів.

ҐРАТКИ КРИСТАЛУ, *решетка кристаллическая, **crystal lattice, ***Kristallgitter - 1) Регулярна нескінченна система геометричних точок (вузлів ґраток), ідеально періодична в трьох вимірах простору; існує 14 основних типів просторових ґраток. 2) Геометрично правильне розташування атомів (йонів, молекул), властиве речовині, яка перебуває в кристалічному стані. Просторова фігура (напр., паралелепіпед), у вершинах якої розташовані атоми, називається комірками кристалічної ґратки.

ҐРАУВАККА, *граувакка, **grauwacke, greywacke, greuwacka; ***Grauwacke - гірська порода темного (переважно темно-зеленого) кольору, що утворилася в результаті руйнування вивержених, осадових і метаморфічних гірських порід. Складається з дрібних зерен. Використовується як будівельний матеріал.

ҐРАУТИТ, *граутит, **groutite, ***Groutit - мінерал, оксигідроксид марганцю. Склад: 4[ MnO(OH)]. Сингонія ромбічна. Кристали клиноподібної форми. Тв. 3,5-4. Густина 4,14. Колір чисто чорний. Риска темно-коричнева. Блиск алмазний. Перші знахідки – в США, шт. Міннесота в асоціації з кварцом, манганітом, гематитом та гьотитом. Зустрічається в шт. Нью-Йорк в жеодах разом з тальком асоційованим з кальцитом і гексагонітом. Інша назва – ґроутит.

ҐРЕЙДЕР, *грейдер, **grader, ***Planiergerät, Bodenhobel, Strassenhobel, Planierraupe - виймально-транспортна та (або) землерийно-планувальна машина якою планують і профілюють земляні насипи, переміщують і розрівнюють ґрунт, дорожнобудівельні матеріали тощо. Основний робочий орган ґрейдера — поворотний відвал (щит) з ножами, що ріжуть ґрунт; допоміжні органи — розпушувач і бульдозерний відвал. Ґ. бувають причіпні, напівпричіпні і самохідні (автоґрейдери). Найбільш поширені останні, які за масою і потужністю двигуна поділяються на легкі (9 т і до 80 кВт), середні (13 т, 130 кВт), важкі (19 т,185 кВт) і особливо важкі (понад 19 т і 185 кВт). В залежності від умов експлуатації автоґрейдери можуть бути дво- або триосьовими і мати керовані і ведучі колеса на всіх або частині мостів. Як правило, автоґрейдери виконують з колісною схемою 1х2х3 або 3х3х2. На Ґ. встановлюють бл. 20 найменувань робочого обладнання.

ҐРЕЙЗЕН, *грейзен, **greisen, ***Greisen - гірська порода, що складається переважно з кварцу та слюди (мусковіт, біотит, літієва слюда). Крім гол. мінералів Ґ. містить: топаз, флюорит, турмалін, берил, рутил. Зустрічаються також мікроклін, альбіт, андалузит, ґранати, гематит, апатит, графіт, фенакіт, гельвін, бертрандит. Рудні мінерали Ґ. - вольфраміт, молібденіт, вісмутин, танталіт, пірит і інш. нерідко містяться в пром. кільк-х. Серед Ґ. відомі родов. руд вольфраму, олова, берилію, молібдену, арсену. Залягають Ґ. у вигляді жил і неправильних за формою ділянок. Виділяють е н д о ґ р е й з е н и, що залягають серед ґранітів і розповсюджуються углиб від ґранітної покрівлі до 300-500 м та е к з о ґ р е й з е н и, що знаходяться серед алюмосилікатних порід ґранітної покрівлі.

ҐРЕЙЗЕНІЗАЦІЯ, *грейзенизация, **greisening, greisenization; ***Greisenbildung – процес високотемпературної метасоматичної зміни ґранітних порід при підвищенні активності летких компонентів (флуору, хлору, бору та інш.). При Ґ. Спостерігається заміна польових шпатів мусковітом з утворенням ґрейзенів.

ҐРЕЙФЕР, *грейфер, **grab loder, ***Greifer, Klapp(en)kübel, Krangreifer - широкозахопний пристрій, який навішують на вантажопідіймальні машини й екскаватори. Щелепи ґрейфера для сипучих матеріалів утворюють при змиканні замкнений ківш, а для лісоматеріалів мають вигляд кігтів. Ґ. призначений переважно для захоплювання (зачерпування) та вантаження грудкових і сипких матеріалів. Ґ. використовується, зокрема, при проходженні стовбурів, проведенні похилих виробок, породонавантажувальних роботах. Найпоширеніші двосегментні (двощелепні) ґрейфери. Поширені також Ґ. типу "Кактус" (Великобританія), з 8-сегментним ґрейфером місткістю 0,58 м³; типу "Беното" (Франція) з 5-сегментним ґрейфером місткістю 0,6 м³; типу "Демаг" (ФРН) з 6-сегментним ґрейфером, інш.

ҐРИНОКІТ, *гринокит, **greenockite, ***Greenockit - мінерал класу сульфідів, CdS. Містить 78% Cd і домішку In. Сингонія гексагональна. Ізоструктурний з вюрцитом. Утворює кристали розміром 0,5-6 мм і друзи. Тв. 3-3,5. Густина 4,89. Колір жовтий, оранжевий, червоний. Риса блискуча, оранжево-жовта. Блиск алмазний до смолистого. Крихкий. Напівпрозорий, іноді прозорий. Знаходиться у вигляді нальотів по тріщинах в зонах повторного сульфідного збагачення ряду родовищ. Зустрічається разом зі сфалеритом і вюрцитом, що містять кадмій. Збагачується флотацією і входить до колективних концентратів. Названо на честь англ. лорда Ґрінока, що вперше виділив його як самостійний мінерал.

ҐРОСУЛЯР, *гроссуляр, **grossularite, gooseberry stone; ***Grossular - мінерал класу силікатів, кальцієво-алюмінієвий ґранат уграндітового ряду. Склад: Ca₃Al₂[SiO₄]₃. Сингонія кубічна. Густина 3,53-3,60. Твердість 6,5-7,5. Безбарвний або зеленкуватий. Блиск скляний. Злом нерівний. Прозорі, красиво забарвлені кристали Ґ. - коштовні камені IV порядку. Найбільш цінний Ґ. - оранжевий гесоніт з Шрі-Ланки, хромовий трав'яно-зелений Ґ. ("пакистанський смарагд") з Пакистану і ванадієвий блакитно-зелений тсаворит з Танзанії і Кенії. Ґ. - ювелірна сировина. Зустрічається звичайно в контактових вапняках, а також у сланцях, нефелінових сієнітах і деяких кислих вивержених породах. В Україні трапляється в межах Українського щита.

ҐРУНТ, *грунт, почва, **ground, soil and rock; ***Boden, Grund, Erdmasse - багатокомпонентна, динамічна система, що включає гірські породи, верхній природний шар земної кори, техногенні утворення і складається з твердих (тверді мінерали, лід і органомінеральні структури), рідких (водні розчини), газоподібних (повітря, гази) і біологічних або живих (макро- і мікроорганізми) компонентів. В інженерній геології — гірська порода, а також відходи виробничої діяльності, що їх використовують як основу, середовище або матеріал для зведення будівель та інженерних споруд. Виділяють 2 класи Ґ.: скельні і дисперсні. С к е л ь н і Ґ. розділяють на групи: магматичні (ефузивні та інтрузивні), метаморфічні, осадово-зцементовані та штучні. Серед осадово-зцементованих Ґ. виділяють підгрупу хемогенних і органогенних Ґ. (кременисті, карбонатні, сульфатні і галоїдні) та підгрупу уламкових зцементованих Ґ. (крупноуламкові, піщані, пилуваті і глинисті). Клас д и с п е р с н и х Ґ. включає осадові незцементовані і штучні Ґ. Перші поділяють на незв'язні і зв'язні Ґ. Штучні Ґ. класифікують за способом перетворення породи в скельний ґрунт, що визначається в осн. особливостями вихідних порід. Ця група включає штучно змінені, ущільнені, культурні шари, насипні і намивні Ґ. Окремий клас порід - м е р з л і ґ р у н т и . Крім загальної класифікації Ґ., є ряд спеціальних класифікацій на основі складу, будови, стану або окр. властивостей Ґ., регіональні та галузеві класифікації. Серед найважливіших властивостей Ґ. виділяють фізичні (густина, щільність, теплопровідність, електропровідність, магнітні властивості, діелектрич. проникність і інш.), фіз.-хім. (розчинність, адсорбц. і короз. властивості, здатність набухати (набрякливість), клейкість, пластичність та механічні властивості (пружність, загальна деформівність, стисливість, міцність на одноосьове стиснення, на розрив, опір зсуву, реологічні властивості).

ҐРУНТОВИЙ НАСОС (ПОМПА), *грунтовый насос, **dredge pump, suction dredge, slurry pump; ***Erdpumpe, Schlammpumpe - машина для перекачування напірними трубопроводами гідросуміші з розмірами частинок твердої фази до 400 мм. Ґ.н. встановлюється на землесосних снарядах та установках, використовуються на збагач. ф-ках. Перший Ґ.н. виготовлений у Франції в 1859 для землесосного снаряда. Розрізняють Ґ.н. з горизонтальним або вертикальним валом (останні застосовуються рідко, в особливих умовах). Виготовляють Ґ.н. трьох типів - з нормальним, збільшеним на 15%, збільшеним на 25% розміром перетину проточного тракта. Випускають Ґ.н. продуктивністю до 12000 м³/год по воді і напором до 90 м.

ҐРУНТОВІ ВОДИ, *грунтовые воды; **ground waters; ***Grundwasser – гравітаційні підземні води першого від поверхні Землі постійного водоносного горизонту, що залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються г.ч. за рахунок інфільтрації (просочування) атмосферних осадів і вод річок, озер, водосховищ, зрошувальних каналів та шахтових водовідвідних канав. До них належать усі неглибоко залеглі безнапірні або з місцевим напором підземні води, які дренуються гідрографічною сіткою і формують ґрунтовий стік. У системі вертикальної зональності підземних вод вони займають верхній ярус і належать до зони інтенсивного або вільного водообміну. Режим їх тісно пов’язаний з гідрометеорологічними факторами (температура повітря, атмосферний тиск та кількість атмосферних осадів). Розподіл Ґ.в. за територією підпорядковуються кліматичній зональності. Для Ґ.в. характерна гідрохімічна зональність, яка полягає в збільшенні з півночі на південь в європейській частині глибини залягання та мінералізації води. За умовами формування хімічного складу Ґ.в. можна виділити дві зони: а) зону Ґ.в. вилуговування; б) зону Ґ.в. континентального засолення. Води першої зони формуються в областях надлишкового зволоження або в областях помірно вологих, але ще характеризуються наявністю добре проникних порід, високою динамічністю та активним дренажем. Мінералізація Ґ.в. цієї зони здебільшого не перевищує 1 г/дм³. Води другої зони формуються в умовах аридного клімату звичайно на територіях пустель, напівпустель та сухих степів. У таких районах спостерігається значно більша різноманітність типів хімічного складу і у зв’язку з цим зустрічаються прісні, солонуваті та солоні води гідрокарбонатно-сульфатні, сульфатні, сульфатно-хлоридні та хлоридні. Ґрунтові води — джерело водопостачання.

ҐРУНТОЗНАВСТВО, *грунтоведение, **soil and rock engineering; ***Bodenkunde, Bodenforschung, Grundkunde - наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґ. почало розвиватися в ХVІІІ ст. і сформувалося як наука в ХІХ ст. Ґ. поділяється на загальне, генетичне і регіональне. З а г а л ь н е Ґ. розглядає склад і будову ґрунтів як багатокомпонентних, динамічних систем, природу і закономірності формування їх властивостей. Теоретичний базис - вчення про формування складу, будови і властивостей ґрунтів у процесі літогенезу і петрогенезу внаслідок складних фазових взаємодій. Г е н е т и ч н е Ґ. вивчає залежність особливостей складу, будови і властивостей ґрунтів від умов їх утворення. Р е г і о н а л ь н е Ґ. вивчає ґрунти регіонів, закономірності мінливості їх складу, будови і властивостей. Ґ. використовує досягнення фізики, хімії, математики і механіки, тісно пов'язане з інш. розділами інж. геології і суміжних геол. наук (гідрогеологією, мерзлотознавством, петрологією, літологією, інш.). В Україні проблеми Ґ. розробляє, зокрема, Інститут ґрунтознавства та агрохімії.

ҐРЮНЕРИТ, *грюнерит, **grunerite, ***Grünerit – мінерал, гідроксилалюмосилікат заліза, гр. амфіболів. Склад: 2 [Fe₇²⁺Si₈O₂₂(OH)]. Домішки: СаО, Fe₂O₃, Na₂O, MnO, K₂O. Сингонія моноклінальна. Густина 3,1-3,6. Тв. 5-6. Колір темно-зелений, бурий, безбарвний або тьмяно-зелений. Зустрічається в контактово- та регіональнометаморфізованих багатих залізом кременистих первинно-осадових породах. Асоціює з альмандином, фаялітом та геденбергітом. Знайдений в залізорудних формаціях США (шт. Мічіган та Міннесота).

вгору