ДИЛАТАНСІЯ, *дилатансия; **dilatancy; ***Dilatansion – 1) геол. Збільшення об'єму гірських порід, пов'язане з тими чи іншими пружними і непружними змінами. 2) У колоїдній хімії - явище, протилежне до тиксотропії; полягає у невеликому опорі системи при низькій напрузі зсуву й високому опорі при високих зсувних зусиллях або у затвердіванні колоїдних систем при швидкому русі і поверненні до початкового стану після його припинення.

ДИЛАТАЦІЯ, *дилатация; **dilatation; ***Dilatation – розширення, розтягнення.

ДИЛАТОМЕТР, *дилатометр; **dilatometer; ***Dilatometer, Ausdehnungsтesser – прилад для вимірювання параметрів теплового розширення рідин та твердих тіл, зокрема зміни геометричних розмірів тіла внаслідок впливу на нього теплоти.

ДИЛАТОМЕТРІЯ, *дилатометрия, **dilatometry, ***Dilatometrie - сукупність методів вимірювання теплового розширення тіл.

ДИМНА ШАХТА (ДИМНИЙ ШТРЕК), *дымная шахта (дымный штрек), **fume mine, ***Übungstrecke der Grubenwehr - учбово-тренувальний комплекс, що створюють на тер. дислокації підрозділів воєнізов. гірничорятувальних частин або діючих шахт для відпрацювання в умовах максимально наближених до аварійних професійних навичок роботи гірничорятувальників. Д.ш. складається з двох блоків (довж. 50 м, шир. 6-9 м, вис. 9-10 м); до складу Д.ш. входить димний штрек. У кожному блоці шахти споруджують типові гірничі виробки. У виробках розміщують гірничошахтне обладнання і техніку системи протипожежного захисту шахт, манекени потерпілих, влаштовують штучні перешкоди - "завали" гірничих виробок, лабіринти, перемички з приймальними трубами та ін. В Д.ш. імітується аварійна ситуація на шахтах.

ДИМНИЙ (КУРНИЙ) ПОРОХ, *дымный порох, **brown powder, black powder, blasting powder, ***Schwarzpulver, rauchstarkes Pulver - механічна суміш сірки, калієвої або натрієвої селітри та деревного (вільхового) вугілля представляє собою зерна одноманітного чорного або сірого кольору з слабко блискучою поверхнею. Надзвичайно чутливий до дії полум’я, іскор та тертя. Тому дуже небезпечний при використанні. Застосовується для видобутку каменю, а також у вогнепровідному шнурі. В шпурах і свердловинах Д.п. згорає зі швидкістю бл. 400 м/с.

ДИМОВИЙ ГАЗ, *дымовой газ; **flue gas; ***Rauchgas – газ, який виділяється джерелом забруднення в процесі згоряння палива. ГОСТ 17.2.1.04-77.

ДИНАМІКА, *динамика, **dynamics ***Dynamik – 1) Розділ механіки, який вивчає рух матеріальних тіл під дією прикладених до них сил. Залежно від властивостей об’єкта, рух якого вивчають, динаміку поділяють на динаміку матеріальної точки, динаміку систем матеріальних точок, динаміку пружного і пластичного деформованого тіла, динаміку газів і рідин тощо. Основні закони динаміки сформулював 1686 р. І.Ньютон. 2) Хід розвитку, зміна якогось явища. Протилежне – статика.

ДИНАМІКА ПІДЗЕМНИХ ВОД - галузь гідрогеології, що вивчає рух підземних вод у гірських породах земної кори, визначає і прогнозує умови та закономірності змін їх руху.

ДИНАМІКА ПРОЦЕСУ РУЙНУВАННЯ (гірської породи) - зміна в часі зусиль на руйнуючому інструменті під впливом властивостей гірської породи, що руйнується, і особливостей кінематики гірничої машини.

ДИНАМІТИ, *динамиты, **dynamites, ***Dynamite - вибухові речовини сильної руйнівної дії. Складаються з нітроефіру (нітрогліцерину або динітрогліколю), вміст яких не менше 40% з різними домішками (деревне борошно, кізельгур тощо) і нітроцелюлози. Розрізняють Д.: пластичні (гримучі драглі, желатин-динаміти), напівпластичні, порошкоподібні. Д. винайдені швед. вченим А.Нобелем в 1867 р. Через високу чутливість до механічних впливів, вогню, високої токсичності вони в 60-х рр. ХХ ст. частково замінені на більш безпечні і менш токсичні порошкоподібні ґранульовані ВР і водовмісні пластичні аміачно-селітряні ВР. Мають обмежене застосування на підземних роботах в шахтах безпечних за газом та пилом, при вибухових роботах в породах дуже міцних та в’язких, а також з великою водорясністю.

ДИНАМІЧНА В'ЯЗКІСТЬ, *динамическая вязкость; **dynamic viscosity; ***dynamische Viskositat – не реком. Див. в’язкості динамічний коефіцієнт.

ДИНАМІЧНА ГЕОЛОГІЯ, *динамическая геология, **dynamic geology, ***dynamische Geologie - галузь геології, що вивчає процеси, які відбуваються в надрах і на поверхні Землі. Досліджує закономірності розвитку екзогенних процесів та ендогенних процесів у їх взаємозв’язку, що має велике практичне значення, зокрема для пошуків корисних копалин, промислового і цивільного будівництва.

ДИНАМІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ, *динамическая нагрузка, **dynamic loading, ***dynamische Belastung - раптове додаткове навантаження на вугільний пласт або гірську породу поблизу гірничої виробки з боку вище розташованих порід, що виникає внаслідок їхнього осідання над виробленим простором; може бути причиною динамічного явища - гірничого удару або раптового викиду вугілля та газу.

ДИНАМІЧНЕ ЯВИЩЕ (В ПІДЗЕМНИХ ВИРОБКАХ), *динамическое явление, **dynamic condition, dynamic phenomenon, ***dynamische Erscheinung (in Untertagebauen) - раптове та швидкоплинне явище, яке супроводжується рухом поблизу гірничих виробок вугілля, порід, газів або рідини з високою швидкістю, а також сильним динамічним ефектом. Д.я. - результат прояву гірничого тиску та тиску замкнених у породах газів і рідини. До Д.я. відносять гірничі удари, раптові викиди вугілля та газу, викиди породи і газу, прориви газу, води, пливунів, раптові обвалення, висипання та віджим, суфлярні виділення газу, стріляння порід.

ДИНАМІЧНИЙ РІВЕНЬ СВЕРДЛОВИНИ, *динамический уровень скважины; **flowing level, dynamic head of well; ***dynamische Spiegelteufe – рівень пластової рідини, який встановлюється в затрубному просторі свердловини в процесі її роботи. Характеризується глибиною і висотою Д.р.с. Використовується для розрахунку глибини опускання насосного устаткування (насос, насосно-компресорні труби, штанги, кабель), установки пускових і робочих клапанів у газліфтних свердловинах, а також обробляння результатів досліджень пластів і свердловин. Визначається за допомогою ехолота.

ДИНАМІЧНИЙ ТИСК, *динамическое давление; **dynamic pressure; ***dynamischer Druck – частина тиску всередині рухомої рідини або газу, зумовлена їх рухом; характеризує їх кінетичну енергію.

ДИНАМІЧНОСТІ ФАКТОР, *динамичности фактор; **dynamicity factor; ***Dynamizitätsfaktor – відношення максимального прискорення точки підвішування штанг насосних на початку ходу вверх (вниз) до прискорення вільного падіння.

ДИНАМОГРАМА В НАФТОВИДОБУВАННІ, *динамограмма в нефтедобыче; **dynamogram, dynamometer char in oil production; ***Dynamogramm in Erdölförderung (Erdölgewinnung) – графік зміни навантаження в точці підвісу штанг насосних (на гирловий шток) у залежності від їх переміщення при штангово-насосній експлуатації нафтових свердловин. Теоретична динамограма нормальної роботи насоса має форму паралелограма. За відхиленням фактичної (практичної) динамограми від теоретичної виявляють дефекти в роботі глибинного насосного устаткування (попадання газу в насос, витікання в нагнітальному або у всмоктувальному клапані, заклинювання плунжера насоса в циліндрі і інш.), визначають вагу рідини, штанг, силу тертя, пружну деформацію штанг і насосно-компресорних труб. Реєструється динамограма переносним динамографом чи дистанційною телединамометричною системою диспетчерського контролю (телединамограма).

ДИНАМОГРАФ, *динамограф; **dynamograph, recording dynamometer; ***Dynamograph – прилад для автоматичного записування вимірів величини сил. У нафтовій промисловості використовують в основному гідравлічні динамографи, що установлюються в затискачах линвової підвіски колони штанг. Межі виміру динамографа від 20 до 100 кн.

ДИНАМОМЕТАМОРФІЗМ, *динамометаморфизм, **dynamo-thermal metamorphism, dynamic metamorphism, kinetic metamorphism; ***Dislokationsmetamorphose, Dynamometamorphismus, Dynamometamorphose – комплекс гіпогенних структурних і мінералогічних змін г.п., який проявляється в межах локальних зон інтенсивних деформацій і протікає одночасно з тектонічним рухом матеріалу. Д. може проходити без перекристалізації і мінеральних новоутворень. Зміни зводяться до механічного роздавлювання та стирання зерен вихідної породи. Цей вид Д. характерний для верх. рівнів земної кори і проявляється у вузьких тектоніч. зонах. В інш. випадках процеси дроблення порід супроводжуються перекристалізацією і утворенням нових мінералів. Такий Д. типовий для середніх і глибоких рівнів земної кори. Продукти Д. - тектоніти.

ДИНАМОМЕТР, *динамометр; **dynamometer; ***Dynamometer, Kraftmeßgerät – прилад для вимірювання сили або моменту сил.

ДИНАМОМЕТРІЯ, *динамометрия; **dynamometry; ***Dynamometrie – вимірювання величини сили за допомогою динамометра. Операція записування динамограми.

ДИНАМОМЕТРУВАННЯ, *динамометрирование; **dynamometry, application of dynamometry; ***Dynamometrierung, Lastaufnahmemessung – включає інтерпретацію по динамограмі причин, що викликали зниження чи припинення подавання насоса, призначення необхідного виду ремонту, а також перевірку якості його проведення. Проводиться за встановленим графіком і у випадках порушення режиму роботи свердловини. Знаходить застосування дистанційне Д. з передачею показів давачів на диспетчерський пункт.

ДИНАНТ, *динант, **Dinantian, ***Dinant, Dinantien, Dinantium – нижній відділ кам’яновугільної системи при її двочленному поділі (прийнятий у Зах. Європі). Поділяється на турнейський та візейський яруси.

ДИНАФТАЛІТ, *динафталит, **dinaphtalit, ***Binaphtalit, Dinaphtalit – ВР, яка являє собою механічну суміш амонійної селітри і динітронафталіну; належить до ВР підвищеної водостійкості. Застосовується у патронованому вигляді при вибухових роботах у шахтах безпечних за газом і пилом, для руйнування г.п. міцних і середньої міцності.

ДИПОЛЬ, *диполь, **dipole, ***Dipol – 1) Двополюсник. Розрізняють Д. електричний і магнітний. Електричний Д. – сукупність двох рівних за абсолютною величиною різнойменних зарядів, які знаходяться на певній відстані один від одного. Характеристикою Д. електричного є дипольний момент. Молекули багатьох речовин можна розглядати як диполі. 2) В радіотехніці Д. - антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників.

ДИПОЛЬНИЙ МОМЕНТ, *дипольный момент, **dipole moment, ***Dipolmoment - величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. е л е к т р и ч н и й) або магнітні властивості речовин (Д. м. м а г н і т н и й). Залежить від розподілу зарядів у системі.

ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ, *дирекционный угол, **grid bearing, grid azimuth; directional angle; ***Richtungswinkel, Richtwinkel, topographischer Azimut, Gitterazimut - кут в горизонтальній площині, між напрямком, паралельним осі абсцис та даним напрямком, відлічений за годинниковою стрілкою. В геодезії і маркшейдерії Д.к. відраховується від напряму осьового меридіану до даного напряму.

ДИСЕРТАЦІЯ, *дисcертация, **thesis, dissertation; ***Dissertation - наукова праця, яку підготовлено для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють Д. для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська Д.) та доктора наук (докторська Д.). Як правило, Д. включає висвітлення стану вивчення проблеми (огляд та аналіз), результати теоретичних та експериментальних досліджень автора, висновки та рекомендації. В Д. з технічних наук окремим розділом подаються авторські розробки технології або технічних конструктивних рішень.

ДИСИПАТИВНИЙ, *диссипативный, **dissipative, ***Dissipations… - пов'язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється на інші види енергії.

ДИСИПАТИВНИЙ ПРОЦЕС, *диссипативный процесс; **dissipative process; ***Dissipationsprozeß – процес пов’язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється на інші види енергії.

ДИСИПАЦІЯ, *диссипация, **dissipation, ***Dissipation - у фізичних системах - перехід частини енергії впорядкованого процесу в енергію невпорядкованого процесу.

ДИСКОРДАНТНЕ ЗАЛЯГАННЯ, *дискордантное залегание, **discordance, discordant bedding, irregular bedding; ***Diskordanz - відсутність паралельності в заляганні суміжних шарів або між шаруватою товщею і прориваючою її магматичною інтрузією.

ДИСКРЕТНИЙ, *дискретный, **discrete, ***diskret - роздільний, перервний, протиставляється неперервному. Напр., система цілих чисел є дискретною на відміну від системи дійсних (раціональних та ірраціональних) чисел, що є неперервною. Д -н а з м і н а - стрибкоподібна зміна.

ДИСЛОКАЦІЯ, *дислокация, **dislocation, ***Dislokation - 1) Порушення форми первинного залягання гірських порід, зумовлене головним чином дією внутрішніх сил Землі. Розрізняють тектонічні Д. плікативні, ін’єктивні і диз’юнктивні. 2) Порушення періодичної структури кристалів, що виникає під час їхнього руху або пластичної деформації.

ДИСОЦІАЦІЯ, *диссоциация, **dissociation, ***Dissoziation – розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.

ДИСОЦІАЦІЯ МІНЕРАЛІВ, *диссоциация минералов, **dissociation of minerals, ***Dissoziation der Mineralen – розкладання мінералів на основи й ангідриди під впливом зміни т-ри і тиску (термічна дисоціація), світлових хвиль певної довжини (фотохімічна дисоціація) і при розкладанні електролітів (електролітична дисоціація). Найбільше значення в мінералогії має термічна дисоціація.

ДИСПЕРГАТОР, *диспергатор, **dispergatоr, powder dispenser; ***Dispergiermittel, Dispergierungsmittel - пристрій для диспергування. Як Д. застосовують, напр., гомогенізатори, колоїдні млини, високошвидкісні мішалки турбінного та ін. типів, змішувачі інжекторного типу та форсунки, вібраційні пристрої тощо.

ДИСПЕРГАТОР, *диспергатор; **dispersing agent; dispersant, dispersion medium; ***Dispergens – хімічний реаґент, який перешкоджає злипанню частинок (молекул) парафіну, що випадають із нафти.

ДИСПЕРГАТОР БУРОВИЙ, *диспергатор буровой; **drilling dispergatоr (dispersant); ***Dispergator, Dispersionsmittel, Bohrdispergator, Dispergierungsmittel – пристрій для подрібнення частинок твердої фази бурових і тампонажних розчинів. У основному використовуються Д.б. механічні, рідше гідравлічні і гідромеханічні.

ДИСПЕРГУВАННЯ, *диспергирование, **dispersion, ***Dispergierung, Dispergieren, feine Verteilung - тонке подрібнення та розподіл в якомусь об’ємі твердого матеріалу, рідини або газу, в результаті якого виникають дисперсні системи: порошки, суспензії, емульсії, аерозолі. Д. рідини в газовому середовищі називають розпиленням. Д. супроводжує тектонічні процеси, вивітрювання гірських порід, ґрунтоутворення.

ДИСПЕРСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, *дисперсионная среда, **dispersion medium; ***Dispersionsmedium – середовище, в якому розміщені частинки подрібненої речовини. Д.с. разом з цими частинками (дисперсною фазою) називають дисперсною системою (нап, суспензія, молоко, туман, дим). Д.с. - компонент або компоненти дисперсійної системи, що утворюють безперервну фазу.

ДИСПЕРСІЯ, *дисперсия; **dispersion; ***Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення; визначається як середній квадрат відхилення всіх значень (x) ознаки ряду розподілу від середньої арифметичної () ряду розподілу; одна з основних мір варіації. Позначають символом σ². Середню незважену Д. обчислюють за формулою:

а середню зважену -

де n - загальна кількість членів ряду розподілу; f - кількість членів у групі ряду розподілу. Д. широко використовують при статистичному аналізі результатів спостережень. 2) Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки (колоїдних розмірів). 3) Розсіяння твердої речовини в рідинному середовищі. 4) Зміна показників заломлення світла з різною довжиною хвилі. Д. світла - розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. В кристалах унаслідок неоднакової зміни показників заломлення в різних напрямах спостерігається складна Д. двозаломлення, Д. кута між оптичними осями, Д. положення еліпсоїда або Д. бісектрис.

ДИСПЕРСНA СИСТЕМA, *дисперсная система, **dispersive system, ***Dispersionssystem - гетерогенна система з двох або більше фаз з сильно розвиненою поверхнею розділу між ними. Одна з фаз утворює неперервне дисперсійне середовище (рідина, газ, тверде тіло), в об’ємі якого розподілена (розосереджена) дисперсна фаза у вигляді дрібних твердих частинок, крапель рідини або бульбашок газу. Д.с. з частинками крупнішими 10^-4 см називають грубодисперсними, з частинками менших розмірів - високодисперсними або колоїдними. Системи з газовим дисперсійним середовищем - аерозолі та аерогелі; з рідким - золі, емульсії, суспензії, піни; з твердим - системи типу рубінового скла, опалу, піноматеріали. Д.с. можуть бути структурованими, якщо між частинками виникають контакти. Д.с. значно поширені в природі (гірські породи, ґрунти, хмари, тканини живих організмів тощо). До них належать також цементні розчини, бетони, фарби і т.і.

ДИСПЕРСНІСТЬ, *дисперсность, **dust dispersability, dispersivity; range of particle dimensions, degree of dispersion; ***Dispersionsgrad, Dispersitätsgrad, Dispersität, Feinheit, Verteilungsgrad - ступінь подрібнення речовини, характеристика розміру частинок в дисперсних системах. Д. визначається відношенням загальної поверхні всіх частинок породи до їх сумарного об’єму або маси (питома поверхня частинок дисперсної фази) або оберненою величиною середнього розміру частинок породи. Полідисперсність визначається функцією розподілу частинок за розмірами або масою.

ДИСПЕТЧЕР, *диспетчер; **dispatcher; supervisor; foreman, monitor (programme), executive (manager) programme; ***Dispatcher – 1) Оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків, координує за допомогою системи диспетчеризації взаємодію всіх ланок підприємств. 2) Особа, програма, які визначають порядок надання загального ресурсу, регулюють хід будь-якого процесу та координують взаємодію ланок системи. ГОСТ 29099-91. 3) В обчислювальній техніці - програма, яка призначена для організації спільного використання ресурсів ЕОМ. До функцій диспетчера входить обслуговування черги запитів на використання процесора, оперативної пам'яті, зовнішніх пристроїв.

ДИСПЕТЧЕРСЬКА СЛУЖБА, ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ, *диспетчерская служба, диспетчеризация; **dispatching, traffic control, ***Dispatcherdienst, Dispatcherisierung - система оперативного контролю та управління технологічними процесами з метою забезпечення узгодженої роботи ланок одного або групи підприємств для досягнення оптимальних техніко-економічних показників, виконання графіків робіт і виробничих програм. Осн. функції Д.: контроль і управління технол. процесами; контроль і оперативний розподіл матеріальних та енергетич. ресурсів, трансп. засобів; облік роботи машин, механізмів та ін. Структура Д.с. залежить від характеру та масштабу об'єкта керування. На шахтах вона буває одно- чи двоступеневою. При одноступеневій структурі Д.с. щозмінно чергує один диспетчер шахти, який контролює роботу очисних та підготовчих вибоїв, підземного транспорту. Така структура використовується на невеликих підприємствах зі слабко розвиненою електровозною відкаткою, нескладними гірничо-геологічними умовами, невеликою кількістю вибоїв. При двоступеневій структурі Д.с. роботою підземного транспорту керує диспетчер по руху, а усіма іншими процесами, г.ч. у очисних та підготовчих вибоях інший гірничий диспетчер. Така структура використовується при великих шахтних полях та складній схемі шахтного транспорту. До комплексу технічних засобів Д.с. гірничого підприємства входять: диспетчерський телефонний зв’язок з робочими місцями, загальношахтний та міський телефонний зв’язок, системи дистанційного керування та контролю і промислового телебачення, різні види промислової сигналізації, централізація та блокування на підземному транспорті та ін. Головний технічний засіб диспетчерського керування роботою неавтоматизованих дільниць – телефонний зв’язок, автоматизованих – телеуправління та телеконтроль. В.В.Ададуров.

ДИСТАНЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ (КЕРУВАННЯ), *дистанционное управление, **remote control, ***Fernsteuerung - управління техн. об'єктами і системами на відстані шляхом передачі до них по каналах зв'язку сигналів для увімкнення відповідних пристроїв (реле, вимикачів, контакторів, пускачів, вентилів, засувок тощо). Використовується в диспетчерських системах гірнич. підприємств, гідротехн. споруд, а також в системах управління вугледобувними комбайнами, породонавантажувальними машинами та ін. Д.у.(к) є основою перспективних процесів безлюдного виймання к.к. Д.у.(к) доцільно використовувати на відстанях до 2-4 км, при 20-30 об'єктах керування. При більших відстанях для керування об'єктами використовуються системи телемеханіки.

ДИСТЕН, *дистен, **disthene, ***Disthen – мінерал, те саме, що кіаніт.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, *дисциплинарная ответственность, **disciplinary liability, ***disziplinarische Verantwortlichkeit - відповідальність робітників і службовців за порушення трудової дисципліни, яке виражається у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА КОНДЕНСАЦІЯ, *дифференциальная конденсация; **differential condensation, fractional condensation; ***Differentialkondensation – процес утворення рідкої фази в газоконденсатній (багатокомпонентній) суміші при ступінчастому випуску із посудини (бомби РVТ) парової фази (ступінчастій зміні тиску) і незмінній температурі. Є багаторазовим повторенням процесу контактної конденсації (однократної) для газоконденсатної суміші змінної маси і складу.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ РІВНЯННЯ БЕЗНАПІРНОГО ПЛАВНОЗМІННОГО РУХУ ҐРУНТОВИХ ВОД ОСНОВНЕ (ДЮПЮЇ), *дифференциальное уравнение безнапорного плавноизменяющегося движения грунтовых вод основное; **basic differential equation of free continuously changing flow of ground waters;. ***Fundamentaldifferentialgleichung der drucklosen leichtändernden Bewegung des Untergrundwassers – залежність швидкості фільтрації рідини від ґрадієнта напору:

,

де v – середня швидкість фільтрації; k_ф - коефіцієнт фільтрації; Н - напірна функція; L - повздовжня вісь координат. Згідно з цим рівнянням середня швидкість фільтрації v (скаляр) у даному вертикальному плоскому живому перерізі безнапірного фільтраційного потоку дорівнює нахилу вільної поверхні в цьому перерізі, помноженому на коефіцієнт фільтрації k_ф . У даному випадку Н являє собою (з геометричної точки зору) перевищення точок вільної поверхні потоку (кривої депресії) над площиною порівняння.

ДИФЕРЕНЦIАЛЬНЕ РIВНЯННЯ ПРУЖНОГО РЕЖИМУ ФIЛЬТРАЦIЇ ОСНОВНЕ, *дифференциальное уравнение упругого режима фильтрации основное; **basic differential equation of filtration elastic regime; ***Fundamentaldifferentialgleichung der elastischen Regime der Filtration – рiвняння, що описує неусталену iзотермiчну фiльтрацiю рiдини за Законом Дарсi при пружному режимi, а саме: ,

де р - тиск; - коефiцiєнт п’єзопровiдностi; t - час.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ РІВНЯННЯ УСТАЛЕНОГО БЕЗНАПІРНОГО ТУРБУЛЕНТНОГО РУХУ ОСНОВНЕ, *дифференциальное уравнение установившегося безнапорного турбулентного движения основное; **basic differential equation of steady headless turbulent motion; ***Fundamentaldifferentialgleichung der stabilen drucklosen Turbulenzbewegung – рівняння вигляду:

,

де І - п’єзометричний похил; α - коефіцієнт Коріоліса; l - вісь координат, що збігається з напрямом руху; v – середня швидкість потоку; - швидкісний напір; g – прискорення вільного падіння; d - діаметр трубопроводу; С - коефіцієнт Шезі; R - гідравлічний радіус. Дане рівняння описує квадратичну ділянку опору. Оскільки в цьому випадку п’єзометрична лінія збігається з вільною поверхнею, то п’єзометричний похил дорівнює нахилу вільної поверхні.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ, *дифференциальные уравнения, **differential equations; ***Differentialgleichungen – розділ математики, який вивчає теорію та способи розв’язування рівнянь, що містять шукану функцію та її похідні різних порядків одного арґументу (звичайні Д.р.) чи кількох арґументів (Д.р. частинних похідних). Д.р. широко використовуються на практиці, зокрема для опису перехідних процесів. Ю.Л.Носенко.

Диференціальні рівняння рівноваги (спокою) рідини (рівняння Éйлера для рідини, що перебуває в рівновазі), *дифференциальные уравнения равновесия жидкости (уравнение Эйлера для жидкости в состоянии равновесия); **differential equations of liquid equilibrium (Eiler equation for liquid in equilibrium); ***Differentialgleichungen des Flüssigkeitsgleichgewichtes (oder Eulersche Gleichung für Flüssigkeit im Gleichgewichtszustand) – рівняння рівноваги одиниці маси рідини:

де x, y, z - координати точки простору, в якому знаходиться задана одиниця маси рідини. Інші позначення див. у диференціальні рівняння руху нев'язкої рідини.

Диференціальні рівняння руху нев’язкої рідини (рівняння Éйлера для руху нев’язкої рідини), *дифференциальные уравнения движения невязкой жидкости (или уравнения Эйлера для движения невязкой жидкости); **differential flow equations for non-viscous liquid (Eiler equation for flow of non-viscous liquid); ***Dіfferentialgleichungen der Bewegung nicht viskoser Flüssigkeit (oder Eulersche Gleichung für Bewegung nicht viskoser Flüssigkeit) – рівняння динамічної рівноваги одиниці маси ідеальної рідини:

де x, y, z - координати точки нерухомого простору, в якому знаходиться задана одиниця маси рухомої рідини; X, Y, Z - проекції одиничних масових сил на відповідні координатні осі; - ґрадієнти зміни тиску р вздовж відповідної осі координат; ρ - густина рідини.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МАГМИ, *дифференциация магмы, **differentiation of magma, magmatie differentiation, ***Magmaspaltung - розділення первинної магми під дією фізико-хімічних процесів на частини з різним хімічним складом, що веде до виникнення різних мінеральних комплексів. Розрізняють Д. м.: к р и с т а л і з а ц і й н у (розділення твердих кристалічних фаз магми в процесі її кристалізації) - основний механізм Д.м.; ф р а к ц і й н у (широко виявляється при формуванні розшарованих інтрузій основних і ультраосновних гірських порід, що утворилися в результаті осаду продуктів кристалізації на дно магматичної камери, яке поступово підіймається, а також при формуванні глибоко диференційованих масивів рідкіснометальних ґранітоїдів (лужних, літій-фтористих, онгонітів і інш.); к і н е м а т и ч н о - г р а в і т а ц і й н у (різновид кристалізаційної Д.м. при якій іде перерозподіл сполук у фронтальних та нижніх шарах магми, збагачення нижніх шарів СаО, MgО, FeО; л і к в а ц і й н у - розділення розплаву на дві рідкі фази що не змішуються; е м а н а ц і й н у - розділення речовини магматич. розплаву за рахунок утворення хім. сполук, компонентів магми з флюїдами, здатними до відособлення (протікає під впливом потоків транс-магматичних флюїдів).

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МЕТАМОРФІЧНА, *дифференциация метаморфическая, **metamorphic differentiation, ***metamorph Differentiation – розділення первісно однорідної породи під дією фізико-хімічних аґентів на різноманітні мінеральні асоціації. Приклад: утворення порфіробластів різних мінералів – ґранату, кордієриту, андалузиту та ін., скупчення зерен епідоту й альбіту в амфіболітах, прошарки рогової обманки і польового шпату в сланцях і конкреції кальциту в сланцях.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ОСАДОВА, *дифференциация осадочная, **sedimentery differentiation, ***Sedimentdifferentiation – розділення продуктів вивітрювання в процесі осадоутворення за мінеральним, хімічним та механічним складом.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ХІМІЧНА, *дифференциация химическая, **Chemicaldifferentiation, ***Chemiedifferentiation – просторове розміщення продуктів вивітрювання, які переносяться у вигляді справжніх або колоїдних розчинів залежно від їх розчинності і загальних фізико-хімічних умов середовища.

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПРИВОД, *дифференциальный привод, **differential drive, ***differential Antrieb, Differentialantrieb - механічний привод пристрою з хитним рухом робочого органу (напр., концентраційного столу, окремих типів грохотів), який забезпечує рух органу в прямому та зворотному напрямках з різними швидкістю та прискоренням.

ДИФУЗІЇ КОНВЕКТИВНОЇ (ФІЛЬТРАЦІЙНОЇ) КОЕФІЦІЄНТ, *конвективной (фильтрационной) диффузии коэффициент; **convective (filtrative) diffusion coefficient; ***Koeffizient der konvektiven (Filtrations-) Diffusion (Filtrationsdiffusion) – кількість речовини, яка проходить у порах порід через переріз площею 1 м² за одиницю часу під впливом процесів молекулярної дифузії та дисперсії швидкостей фільтрації розчину в порах, при ґрадієнті концентрації і швидкості фільтрації, що дорівнюють одиниці; визначається за рівнянням

D_ф= D_м+ D_ш ,

де D_ф - Д.к.(ф.)к.; D_м - коефіцієнт молекулярної дифузії; D_ш - коефіцієнт дисперсії швидкостей фільтраційного потоку. Д. к.(ф.)к. характеризує справжню швидкість частинок розчиненої речовини в перехідній зоні, зумовлену процесами молекулярної дифузії та дисперсії швидкостей у фільтраційному потоці. Швидкість ця визначається рівнянням

v_конв= v_дисп + v_диф ,

де v_конв - швидкість частинок, зумовлена молекулярною дифузією і дисперсією швидкостей; v_дисп - швидкість частинок, зумовлена дисперсією швидкостей у фільтраційному потоці; v_диф - швидкість частинок, зумовлена молекулярною дифузією; v_диф >0, якщо вектор ґрадієнта концентрації dс/dx збігається з напрямом фільтраційного потоку; v_диф <0 - у зворотному випадку; v_диф =0 при dс/dx=0. Справжня (дійсна) швидкість розчинених частинок v_д у перехідній зоні з урахуванням справжньої швидкості фільтраційного потоку v дорівнює v_д= v + v_конв . Якщо ж v_дисп > v_диф , то v_конв >0 в точках перехідної зони, які розміщені праворуч від перерізу фільтраційного потоку, що відповідає границі розчину за умови конвекційного переміщення, незалежно від співвідношення концентрації за умов конвекційного переміщення с_о та концентрації в перехідній зоні с; v_конв <0 - в точках, які розміщені ліворуч від перерізу; v_конв = 0 - в точках, які знаходяться в межах перерізу. В умовах, коли v_диф > v_дисп , v_конв >0 - в точках правої частини перехідної зони при с_о>с ; v_конв <0 - в точках лівої частини перехідної зони при с > с_о . Тобто у природних умовах на швидкість руху розчиненої речовини в перехідній зоні впливають, крім того, такі процеси, як розчинення і випадання солей в осад, сорбція (десорбція), йонний обмін, термодифузія, осмотичний тиск та інші процеси масообміну.

ДИФУЗІЯ, *диффузия, **diffusion, ***Diffusion – 1) Перенесення речовини, зумовлене вирівнюванням його концентрації у спочатку неоднорідній системі. Д. - одна із стадій численних технологічних процесів (адсорбції, сушки, екстрагування, брикетування зі зв’язуючими та інш.). Д. має місце в газах, рідинах і твердих тілах. Механізм Д. в цих речовинах істотно різний. Д. що відбувається внаслідок теплового руху атомів, молекул, - молекулярна Д. Дифундувати можуть як частинки сторонніх речовин (домішок), нерівномірно розподілених у середовищі, так і частинки самої речовини середовища. У останньому випадку процес наз. самодифузією. Термодифузія - це Д. під дією ґрадієнта т-ри в об'ємі тіла, бародифузія - під дією ґрадієнта тиску або гравітац. поля. Перенесення заряджених частинок під дією зовнішнього електрич. поля - електродифузія. У середовищі що рухається, може виникати конвекційна Д., при вихровому русі газу або рідини - турбулентна Д. Вибіркове перенесення певних компонентів у пори речовини - інфільтраційна Д. Д. має особливе значення в шахтах, де вона сприяє рівномірному розподілу шкідливих газів в атмосфері гірн. виробок, попередженню їх небезпечних скупчень. Суттєве значення відіграє Д. в технологічних процесах при застосуванні реаґентів.

Молекулярна Д. - це зміна концентрації розчиненої речовини в результаті наявності в розчині ґрадієнта концентрацій; термодифузія і бародифузія – аналогічні процеси, зумовлені наявністю в розчині ґрадієнтів температур і тисків. Інтенсивність молекулярної Д. кількісно оцінюється швидкістю Д., яка дорівнює кількості речовини dm , що проходить за проміжок часу dτ крізь переріз S в умовах, коли різниця концентрацій речовини на відстані dx дорівнює dс (перший закон Фіка):

,

де D_м - коефіцієнт молекулярної дифузії.

Відповідно швидкості термо- і бародифузії оцінюються за рівняннями:

; ,

де D_т, D_б - коефіцієнти термо- і бародифузії; T - абсолютна температура розчину; р - тиск у розчині.

Інтенсивність потоку дифузії в розчині (I_д) в цілому залежить від фізико-хімічних властивостей розчинених речовин та розчинників і пропорційна ґрадієнтам концетрацій (grad с), температури (grad Т) і тиску (grad р): I_д=- D_м grad с - D_м grad Т + D_б grad р . Звичайно величина перших двох складових переважає над останньою, тому в природних умовах дифузійний потік прямує до зменшення концентрацій і температур. Процес багатовимірного руху солей у результаті молекулярної Д. передається рівнянням за другим законом Фіка:

,

де Δ - оператор Лапласа, який визначається як ; x, y, z - відстані в напрямі осей координат. Аналогічно описуються процеси термо- і бародифузії, а також їх спільної дифузії.

2) Стихійне вирівнювання різниць хімічних потенціалів у багатокомпонентних системах, зумовлене спонтанним рухом молекул.

ДИФУЗОР, *диффузор; **diffuser; ***Diffusor – 1) Напірна труба, яка розширюється за течією. Рух рідини в дифузорі супроводжується зменшенням швидкості й збільшенням тиску. Проходить процес перетворення кінетичної енергії рідини в потенціальну енергію тиску. 2) Конічний висилач звуку в гучномовцях. 3) Апарат для добування методом дифузії з подрібненої сировини розчинних речовин.

ДИХРОЇЗМ, *дихроизм, **dichroism, ***Dichroismus - властивість одновісних забарвлених кристалів по-різному поглинати промені світла. Окремий випадок плеохроїзму.

ДІАБАЗ, *диабаз **diabase, ***Diabas - палеотипний аналог основних магматичних г.п. (базальту і долериту). Складається з плагіоклазу (найчастiше лабрадору), по якому розвиваються альбіт, преніт, епідот, цоїзит, карбонати; моноклінного піроксену, олівіну і серпентинових псевдоморфоз; магнетиту і титаномагнетиту з вторинним лейкоксеном. Колір темно-сірий або зеленувато-чорний. Структура: офітова, долеритова, пойкілоофітова, інтерсертальна, афірова, порфіровидна. Хім. склад Д. (%): SiO₂ 49,04; TiO₂ 1,46; Al₂O₃ 15,68; FеO₃ 4,04; FeO 7,70; MnO 0,26; MgO 5,88; CaO 9,28; Na₂О 2,84; K₂O 0,92; P₂O₅ 0,26. Густина 2,79-3,30; модуль Юнга 10,7 Па; коеф. Пуассона 0,22. Д. зустрічається в РФ - на Кавказі, в Карелії і Сибіру, в Україні (в межах Українського щита), Німеччині, Чехії, Великій Британії, Скандинавії, США, Франції та ін.

ДІАБАЗОВА СТРУКТУРА, *диабазовая структура **diabasic texture, ophitic texture; ***Diabasstruktur, ophitische Struktur – кристалічна структура, для якої характерна наявність ідіоморфних призматичних або таблитчастих кристалів плагіоклазу. Клиноподібні проміжки між ними зайняті ксеноморфними кристалами авгіту. Властива діабазам і долеритам. Син. – офітова структура.

ДІАБАНТИТ, *диабантит, **diabantite, ***Diabantit - мінерал, гідроксилалюмосилікат магнію та заліза з гр. хлоритів. Аналог пеніну ві клінохлору, що містить залізо. Склад: 2[(Mg, Fe²⁺, Al)₆(Si, Al)₄O₁₀(OH)₈]. Сингонія моноклінальна. Колір темно-зелений. Густина 2,8. Наповнює пустоти та утворює жилки у основних магматичних породах. Знайдений на о. Нова Земля.

ДІАБОЛЕЇТ, *диаболеит, **diaboleite, ***Diaboleit - мінерал, гідроксилхлорид свинцю та міді. Склад: Pb₂CuCl₂ (OH)₄. Сингонія тетрагональна. Густина 5,42. Тв. 3,0. Темно-синій. Риса блідо-синя. Прозорий. Крихкий. Злом раковистий. Рідкісний. Знайдений у графстві Соммерсетшир, Великобританія. Асоціює з мендипітом, хлороксифітом, гідроцеруситом та церуситом.

ДІАГЕНЕЗ, *диагенез, **diagenesis, ***Diagenese - сукупність процесів перетворення пухких осадів на осадові гірські породи. Відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо. Розрізняють два етапи діагенетич. мінералоутворення: окиснювальний і відновний.

ДІАГНОСТИКА, *диагностика; **diagnostics; ***Diagnostik – загальна назва різних методів контролю, перевірки функціонування, прогнозування стану об'єктів або систем. Напр., Д. мінералів – визначення мінералів за допомогою різних методів.

ДІАГОНАЛЬНЕ СПОЛУЧЕННЯ ВИРОБОК, *диагональное соединение выработок, **diagonal junction of workings, ***Diagonalverbindung der Grubenbaue - (в рудниковій вентиляції) сполучення, при якому виробки окрім початкового і кінцевого пунктів, з'єднані ще однією або декількома додатковими виробками - діагоналями. Особливість Д.с.в. - наявність виробок (хоча б однієї), по яких повітря, в залежності від опору інших виробок, може рухатися в прямо протилежному напрямку або зовсім не рухатися.

ДІАГРАМА АДОНІНА, *диаграмма Адонина; **Adonin diagram; ***Adonin–Diagramm – діаграма, яка визначає області застосування стандартних верстатів-качалок і штангових насосів у залежності від величини дебіту свердловини і глибини опускання насоса.

ДІАГРАМА ПАРАГЕНЕТИЧНА, *диаграмма парагенетическая, **paragenetic diagram, ***Paragenetikdiagramm – діаграма, що відображає парагенетичні асоціації мінералів у системі, складеній з певних компонентів.

ДІАГРАМА РОЗЧИННОСТІ, *диаграмма растворимости; **solubility diagram; ***Löslichkeitsdiagramm – діаграма, що ілюструє розчинність речовини в розчиннику в залежності від температури (двокомпонентні системи), а також від наявності інших речовин (багатокомпонентні системи).

ДІАКЛАЗ, *диаклаз, **diaclase, ***Diaklase – 1) Тектонічний розрив або тріщини вздовж яких відносні рухи не відбуваються. 2) **diaclae Син. мінералу баститу.

ДІАЛЮЗІЯ, *диалюзия, **dialusion, ***Dialusion – поступове зменшення ізоморфних та ендокриптних домішок у ході кристалізації будь-якого мінералу при охолодженні природної системи.

ДІАМАНТ, *брильянт, **diamond; ***Brillant, Diamant - огранований ювелірний алмаз.

ДІАМЕТР ГІДРАВЛІЧНИЙ, *гидравлический диаметр; **hydraulic diameter; ***hydraulischer Durchmesser – умовна величина, яка дорівнює величині чотирьох гідравлічних радіусів R _г (D_г = 4R _г).

ДІАМЕТР ТРУБИ, *диаметр трубы; **pipe diameter; ***Rohrdurchmesser – поперечний розмір по внутрішньому (внутрішній Д.т.) або зовнішньому (зовнішній Д.т.) периметру.

ДІАМЕТР ТРУБОПРОВОДУ ЕКОНОМІЧНО НАЙВИГІДНІШИЙ, *наиболее выгодный экономически диаметр трубопровода; **economically sound pipeline diameter; ***ökonomischgünstiger Rohrdurchmesser – діаметр трубопроводу, що визначається або за умови мінімальних втрат енергії по довжині, або за умови мінімальних матеріальних і експлуатаційних затрат. Визначають графічно або аналітично. За аналітичним методом маємо: - втрати тиску по довжині і в місцевих опорах; - витрати потужності привода; напр. – витрата електроенергії; - амортизаційні відрахування на трубопровід; - витрати, пов’язані з ремонтом й експлуатацією трубопроводу, де d, L - діаметр і довжина трубопроводу. Величини Е, А і Р обчислюють, як правило, на один рік. Тоді сумарна річна вартість як функція діаметра d записується рівнянням: . Прирівнявши першу похідну до нуля, , знаходимо економічно найвигідніший діаметр трубопроводу. За графічним методом будують графічні залежності: (1) ; (2) ; (3) результуючу (сумарну) криву, яка в точці мінімуму визначає шуканий діаметр трубопроводу.

ДІАМЕТР ЧАСТИНОК ҐРУНТУ (або шламу, породи, наносів), *диаметр частиц почвы (или шлама, породы, наносов); **diameter of ground particles (or cuttings, rock, drift(s); ***Gesteinsteilchendurchmesser (oder Schlamm Gestein, Schwemmstoffe) – характерний у поперечному перерізі розмір частинок ґрунту, породи або шламу, наносів.

ДІАМЕТР ЧАСТИНОК ЕФЕКТИВНИЙ, *эффективный диаметр частиц - дiаметр частинок еквiвалентного ґрунту фiктивного, гiдравлiчний опiр якого дорiвнює гiдравлiчному опору реальної гiрської породи (пористого середовища).

ДІАПІР, *диапир, **diapir, ***Diapir, Diapirfalte – склепінчастоподібна антиклінальна складка з інтенсивно зім'ятим ядром, що виникла шляхом видавлювання знизу високопластичних порід (сіль, глини), які при своєму підйомі прорізають шари, що складають склепіння складки і утворюють т.зв. ядро протикання.

ДІАПІРИЗМ, *диапиризм, **diapirism, ***Diapirismus - процес видавлювання пластичних осадових порід у твердіші товщі, що лежать над ними, під дією напруги, яка розвивається в земній корі.

ДІАСПОР, *диаспор, **diaspore, ***Diaspor - мінерал класу оксидів і гідроксидів. Склад: AlOOH. Сингонія ромбічна. Густина 3,4, твердість 6,8…7,3. Колір білий, жовтувато-бурий, світло-фіолетовий. Риска біла. Блиск скляний. Поширений мінерал алюмінію. Один з головних мінералів бокситів. Зустрічається разом з гідраргілітом у складі бокситів.

ДІАСТЕМА, *диастема, **diastem, non-sequence; ***Sedimentationslücke, Schlichtlücke – короткочасна перерва у стратиграфічній послідовності відкладів без ерозії або з невеликим розмивом перед відновленням осадонакопичення. Д. часто встановлюється лише за палеонтологічними даними.

ДІАСТРОМИ, *диастромы, **diastromes, ***Diaströme – тріщини окремості в г.п., які проходять паралельно шаруватості.

ДІАСТРОФІЗМ, *диастрофизм, **diastrophism, ***Diastrophismus – інтенсивний прояв тектонічних рухів і деформацій земної кори. Розрізняють окремі епохи або фази Д. (тектонічні епохи та фази складчастості).

ДIАТОМIТ, *диатомит, **diatomite, ***Diatomit, Kieselgur - землиста, пухка або зцементована кремениста (опалiзована) порода бiлого, свiтло-сiрого або жовтуватого кольорiв, пориста, легка та крихка. Складається зi стулок дiатомей, iнодi невеликої кiлькостi радiолярiй, спiкул губок, а також глинистого матерiалу, кварцу та глауконiту. Вмiщує до 70-98% розчинного кремнезему. Інша назва - кізельґур.

ДІАТРЕМА, *диатрема, **diatreme, ***Diatrem(a), Diatremaschuβkanal - те саме, що трубка вибуху. Вулканічне жерло у формі вертикальної трубки, що розширюється доверху Утворюється внаслідок прориву газів.

ДІАФРАГМА, *диафрагма, **diaphragm,***Diaphragma - 1) Пластина (перегородка) з отвором або без нього. Перепона між двома середовищами (між рідинами, розчином і розчинником, рідиною і газом тощо). Встановлюється, напр., в трубопроводах для вимірювання витрат рідини або газу. 2) Робочий орган у вигляді гнучкої суцільної перетинки, яка прогинається під дією механічних або ін. сил. Застосовується як перетворювач руху у діафрагмових відсаджувальних машинах, клапанних пульсаторах, насосах діафрагмових, контрольно-вимірювальних приладах. 3) Пристрій у вигляді диска для зміни отвору.

ДІГЕНІТ, *дигенит, **digenite, ***Digenit - мінерал, сульфід міді з гр. аргентиту. Склад: Cu₉S₅. Сингонія кубічна. Масивний з раковистим зламом. Тв. 2,5-3. Густина 5,5-5,7. Колір синій до чорного. Розповсюджений з халькозином, борнітом в мідних рудах.

ДІЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ, *диэтиленгликоль; **diethylenglycole; ***Diäthylenglykol – рідкий абсорбент вологи із природного газу. густа безколірна рідина, β, β^–1 – діоксидіетиловий етер (HOCH₂CH₂)₂O. Температура топлення діетиленгліколю –8° С, температура кипіння 245°С, відносна густина =1,1179, показник заломлення =1,4472. Діетиленгліколь добре змішується з водою, нижчими спиртами, слабко токсичний.

ДІОД, *диод, **diode, ***Diode – 2-електродний електровакуумний, напівпровідниковий або газорозрядний прилад з односторонньою провідністю. Широко застосовується в електро- та радіоапаратурі для перетворення (випрямлення) змінного ел. струму (детектування), перетворення частоти, переключення ел. кіл. Див. напівпровідниковий діод.

ДІОКСИД КРЕМНIЮ (КРЕМНЕЗЕМ), *диоксид кремния, **silica, ***Siliziumdioxid - oдин з найважливіших і найпоширеніших мінералів кремнію. Формула: SiO₂. У природі буває у вигляді кварцу, гірського кришталю тощо.

ДІОЛИ, *диолы, *diols, ***Diolen – те ж саме, що й гліколі.

ДІОПСИД, *диопсид, **diopside, ***Diopsid - CaMg[Si₂O₆]. Силікат ланцюжкової будови. Крайній член ізоморфних рядів: Д. - геденбергіт, Д. - йохансеніт. Сингонія моноклінна. Тв. 5,5-6. Густина бл. 3,35. Колір ясно- і темнозелений. Прозорий. Блиск скляний. Крихкий. Важливий породоутворюючий мінерал метасоматичних порід, де знаходиться з кальцитом, ґранатом, воластонітом, везувіаном.

ДІОПТАЗ, *диоптаз, **dioptase, ***Dioptas - мінерал підкласу кільцевих силікатів, формула Cu₆[Si₆O₁₈]х6Н₂О. Сингонія тригональна. Утворює стовпчасті кристали. Спайність довершена. Тв. 5. Густина 3,3. Колір яскраво-зелений, злегка синюватий. Блиск скляний. Утворюється в зонах окиснення мідно-сульфідних родов. в умовах аридного клімату. Зустрічається в розсипах і в асоціації з малахітом, азуритом, хризоколою. Рідкісний.

ДIОРИТ, *диорит, **diorite, ***Diorit - масивна зерниста порода, що складається з плагiоклазу та одного або декiлькох кольорових мiнералiв, найчастiше - звичайної рогової обманки. Можуть бути присутнiми також бiотит або пiроксен, рiдше - кварц. Колір сірий чи зеленувато-сірий. Сер. хім. склад Д. по Р. Дейлі (%): SiO₂ 56,77; TiO₂ 0,84; Аl₂O₃ 16,67; Fe₂O₃ 3,16; FeO 4,4; MnO 0,13; MgO 4,17; CaO 6,74; Na₂O 3,39; К₂О 2,12; H₂O 1,36; Р₂О₅ 0,25. Д. має високу міцність на стиск 150-280 МПа; густина 2,72-2,92, модуль Юнга 7,4 Па; коеф. Пуассона 0,3. Утворює самостійні штоки, жили, лаколіти та ін. Див. також кварцовий діорит.

ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА - геологічна структура в південній частині Східно-Європейської платформи, на території Бєларусі й України. Являє собою ступінчасте зниження докембрійського фундаменту типу ровоподібного прогину — авлакогену. Головним елементом западини є центральний ґрабен, виповнений товщею інтенсивно дислокованих осадово-вулканогенних відкладів девонського й осадових відкладів кам’яновугільного й пермського віку, поперечними блоками розчленованих на блоки. На периферійних ділянках (бортах) западини фундамент поступово занурюється. Він перекритий осадовими відкладами кам’яновугільного, мезозойського й кайнозойського періодів. Потужність відкладів у межах бортів 500…3500 м, у ґрабені — до 18000 м. У геоморфологічному відношенні цій западині відповідають Придніпровська низовина й частина Поліської низовини.

ДНО КАР'ЄРУ, *дно карьера, **quarry bottom, ***Boden des Tagebaus - майданчик нижнього уступу кар'єру (що називається також підошвою кар'єру). В умовах розробки морфологічно складних покладів значного простягання Д. к. може мати ступінчасту форму.

ДОБРУДЖИНСЬКА СКЛАДЧАСТА СИСТЕМА - тектонічна структура в пониззі Дунаю. Утворилася в результаті двох тектонічних циклів, які відповідно мали місце протягом байкальсько-герцинського та кімерійського тектонічних етапів. В середині альпійської епохи тут відбуваються слабкі горотворчі процеси внаслідок яких утворилися гори Добруджи (район між нижньою течією Дунаю та узбережжям Чорного м.).

ДОБУВНА ЗДАТНІСТЬ (ДОБУВНІСТЬ) ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, *добываемость горной породы, **mineability of rock, ***Gewinnungsfestigkeit des Gesteins, Gewinnbarkeit des Gesteins - відносний опір породи руйнуванню при різноманітних процесах видобування корисної копалини (бурінні, висаджуванні та ін.).

ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *добывающая промышленность, **mining industry, ***gewinnende Industrie - сукупність галузей, зайнятих видобуванням сировини й палива з надр землі, з вод і лісів. Включає видобування залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, нерудних копалин, вугілля, нафти, газу, торфу, горючих сланців, заготівлю деревини, мисливство, рибальство, добування морського звіра і морепродуктів. Продукцію добувної промисловості використовують переважно в обробній промисловості.

ДОБУТОК РОЗЧИННОСТІ, *произведение растворимости; **solubility product; ***Lösungsprodukt – константа рівноваги К_s між розчиненим електролітом та його твердою фазою в насиченому розчині, записана у вигляді

де а₊ та а_– - активності катіонів та аніонів; n₊ та n_– - числа катіонів та аніонів, що утворились з однієї молекули електроліту; якщо речовина дуже мало розчинна, то замість активностей можна взяти концентрації; в ізобарно-ізотермічних умовах є величиною сталою в даному розчинникові для кожного електроліту й характеризує його розчинність. Використовується Д.р. при описі властивостей важкорозчинних електролітів.

ДОВЖИНА ВІЛЬНОГО ПРОБІГУ, *длина свободного пробега; **mean free path; ***freie Weglänge – cередня віддаль l, яку проходить частинка з радіусом r між двома послідовними зіткненнями: де n - число частинок в одиниці об'єму; σ = 4πr – повний ефективний перетин зіткнення.

ДОВКІЛЛЯ, *окружающая среда, **environment, ***Umgebung, Umwelt – 1) Навколишнє природне середовище. Див. навколишнє середовище. 2) Син. терміну навколишнє середовище.

ДОВОДКА, *доводка, **conditioning, dressing, final concentration, retreating; ***Feinstaufbereitung - кінцева стадія технол. процесу збагачення к.к., в результаті якої отримують кондиційний концентрат. Може здійснюватися повторним застосуванням тих же методів, що і при отриманні чорнових концентратів, шляхом їх багаторазового збагачення, або інших, більш складних і дорогих процесів. При флотаційному збагаченні іноді проводиться до 7-10 перечисток, при гравітаційному - 2-3. Якщо процес Д. за технологією і апаратурним оформленням істотно відрізняється від первинного збагачення, то для переробки однотипних некондиційних концентратів декількох збагач. ф-к іноді будують доводочні ф-ки.

ДОҐЕР, *доггер, **Dogger, ***Dogger – 1) Середній відділ юрської системи, який поділяється на три яруси: ааленський, байоський та батський. 2) **dogger – крупні неправильної форми конкреції глинистого залізняку, які іноді містять залишки викопної фауни. Зустрічаються в юрських відкладах Йоркширу (Англія).

ДОЗАТОР, *дозатор, **metering apparatus, ***Dosierapparat, Dosiergerät - пристрій для контрольованого видатку речовини (сипкої маси, рідини тощо) у заданій кількості. При збагаченні к.к. застосовують Д. для шихтування сумішей (напр., вугілля): дискові або тарілчасті, вібраційні дозатор-живильники та ін., а також для дозування флотаційних реаґентів: скіпові, стаканчикові, роторні, шківові, голчасті. На практиці поряд з терміном "дозатор" вживається "живильник".

ДОЗУВАЛЬНИЙ НАСОС, *дозировочный насос, **measuring pump, metering pump, batcher pump, ***Dosierpumpe - насос призначений для об'ємного дозування різних рідин, емульсій і суспензій в трубопроводи, резервуари, технол. апарати, свердловини і т.і. Застосовується в процесах, пов'язаних з обробкою рідин і газів. За допомогою Д.н. подають реаґенти в процеси збагачення к.к., інгібітори, деемульгатори і інш. Являє собою насос плунжерного або шестерінчастого типу з регульованою продуктивністю і приводом від електродвигуна. Робочий тиск досягає 100 МПа, продуктивність 2,5'х10^-3-(1-3) м³/ч.

ДОКЕМБРІЙ, *докембрий, **Pre-Cambrian, Eozoic, ***Präkambrium - найдавніший і найбільш тривалий етап розвитку земної кори від виникнення перших геол. формацій до початку фанерозою; найдавніші товщі земної кори. Почався 3,5 млрд. р. тому, тривав 3 млрд. р. Поділяється на архей і протерозой. Відклади, що сформувалися протягом Д. виходять на поверхню в межах кристалічних щитів, зокрема Українського щита. З докембрійськими товщами пов'язаний різноманітний комплекс к.к.: понад 70% запасів зал. руд, 63% - марганцевих, 73% - хромових, 61% - мідних, 72% - сульфідних нікелевих, 93% - кобальтових, 66% - уранових руд, а також род. алюмінієвої сировини (кіаніт і силіманіт, боксити). У Д. містяться найбагатші поклади зал. руд залізистих кварцитів і джеспілітів. Див. криптозой.

ДОКЕМБРІЙСЬКІ ЕПОХИ СКЛАДЧАСТОСТІ, *докембрийские эпохи складчатости, **Pre-Cambrian foldings, Pre-Cambrian epochs of diastrophism, ***präkambrische Faltungsepochen - епохи підвищеної тектоно-магматич. активності протягом докембрійських ер розвитку Землі, що охоплюють 6/7 геол. історії Землі. Найбільш рання епоха докембрійського діастрофізму - с а а м с ь к а (3750-3500 млн. років), наступна - к е н о р а н с ь к а (2800-2600 млн. років). Вона завершає архейську еру в історії Землі. Ранньопротерозойська ера закінчується к а р е л ь с ь к о ю епохою діастрофізму (2000-1900 до 1700 млн. років). В Півн. Америці її називають гудзонською, в Півд. Америці - трансамазонською, в Зах. Африці - збурнейською, в Китаї -люйлянською і т.д. В пізньому протерозої мали місце: г о т с ь к а е п о х а в кінці раннього рифею (1400-1300 млн. років); в Канаді вона наз. ельсонською, в США - мазатцальською, в Бразилії - уруасанською, в Африці - кібарською; г р е н в і л ь с ь к а епоха в кінці сер. рифею (1000±50 млн. років), відома також як свеконорвезька на Балтійському щиті; б а й к а л ь с ь к а в кінці пізнього рифею-венді (680-620 і до 480 млн. років), в Зах. Європі її наз. кадомською, в Африці в цілому - панафриканською, в Екваторіальній Африці - катангською, в Півд. Америці - бразильською. У результаті вияву ранньодокембрійських епох складчастості, метаморфізму і ґранітизації була сформована осн. частина континентальної кори сучасних материків.

ДОЛЕРИТ, *долерит, **dolerite, ***Dolerit - основна кайнотипна магматич. гірська порода, що складається з плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, титаномагнетиту. Структура Д. офітова, пойкілоофітова, інтерсертальна. Різновиди - від склуватих до повнокристалічних, від тонко- до грубозернистих; текстура - від масивної до пористої. Колір темно-сірий. Д. складають гіпабісальні інтрузивні тіла (дайки, сілли), поширені в складі траппових формацій на континентах, в океанській корі, на островах тощо. Д.- різновид базальту.

ДОЛИННІ РОЗСИПИ, *долинные россыпи, **valley placers, ***Talseifen - алювіальний тип розсипів, що утворюються в річкових долинах. Д.р. втратили зв'язок з руслом і відділені від нього товщею пухких пустих порід. Д.р. - це найбільш поширений тип алювіальних розсипів золота, платини, олова, титану і алмазів. Д.р. приурочені до корінного ложа долини (плотика), перекриваються алювіальними, схиловими, льодовиковими, морськими, вулканогенними породами, потужністю до 300 і більше м. Морфологія і запаси корисних мінералів знаходяться відповідно до розмірів долин: в долинах малих водотоків переважають стрічкоподібні розсипи з високими концентраціями, але невеликими запасами; у великих долинах - стрічкоподібні, ізометричні, гніздові. Найбільші запаси корисних мінералів зосереджені в розсипах долин сер. розмірів.

ДОЛІВКА (ВУГІЛЬНА ДОЛІВКА) - Див. земник.

ДОЛОМІТ, *доломит, **dolomite, ***Dolomit - 1) Mінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію. Склад: CaMg[CO₃]₂. Містить 30,4% CaО; 21,8% МgO і 47,8% CO₂. Сингонія тригональна. Твердість 3,5…4, густина 2,85. Колір сірувато-білий. Блиск скляний. Використовується для виробництва скла та вогнетривів. 2) Осадова гiрська порода, яка являє собою зернистий щiльний аґреґат мiнералiв доломiту (бл. 95%), звичайно з домiшками кальциту, iнодi ґiпсу, ангiдриту та оксидiв залiза. Мiж доломiтами та вапняками iснує безперервний ряд перехiдних карбонатних порiд, крайнiми членами якого є чистi вапняки та доломiти. В залежності від вмісту мінералу Д. (%) виділяють: вапняковисті Д. (95-75), вапнякові Д. (75-50), доломітові вапняки (менше 50). Д. - важливий породоутворюючий мінерал осадових товщ. Виникає при дії гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі, на вапняки. У багатьох випадках утворюється осадовим шляхом у водних соленосних басейнах. В Україні є на Донбасі (Оленівське род.), в Придністров’ї тощо. Балансові запаси Д. в Україні за категоріями А+В+С на 1999 р. становили 247,2 млн.т. Видобування Д. ведеться відкритим способом. За кордоном найбільші обсяги видобутку Д. - в Росії, Великобританії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії, Індії, Угорщині.

ДОЛОМІТИЗАЦІЯ, *доломитизация, **dolomitisation, ***Dolomitisierung - процес збагачення доломітом вапнякового мулу або вапнякової породи за рахунок заміщення частини СаСО₃ на МgСО₃. Розрізняють Д., що протікає в мулові під час його перетворення в осадову гірську породу та постдіагенетичну Д., - в затверділій г.п. під дією підземних магнієвих вод. Результат Д. - доломітизовані вапняки.

ДОЛОТО, *долото, **drilling bit, bore bit; ***Bohrmeißel, Meißel – 1) Осн. елемент бурового інструмента для механіч. руйнування г.п. при ударно-канатному і шарошковому бурінні свердловини. За призначенням розрізнюють 3 класи Д. - для суцільного буріння (руйнування г.п. по всьому вибою свердловини), колонкового буріння (руйнування г.п. по кільцю вибою свердловини і залишенням в її центр. частині керну) і для спец. цілей (зарізні долота, розширювачі, фрезери та інш.). За характером впливу на г.п. Д. поділяються на 4 класи: подрібнюючі, подрібнюючо-сколюючі, різально-стираючі та різально-сколюючі. За конструкцією робочого елемента (руйнуючого г.п.) - на шарошкові і лопатеві. Шарошкові Д. найбільш поширені при бурінні нафтових, газових і вибухових свердловин. Осн. різновид шарошкових доліт для суцільного буріння - тришарошкове долото. При бурінні глибоких свердловин поширення набуло також одношарошкове Д. У залежності від конструкції корпусу шарошкові Д розділяють на секційні і корпусні. У секційних корпус зварюється з окремих (двох, трьох або чотирьох) секцій (лап), на цапфах яких монтуються шарошки; в корпусних - корпус литий, до нього приварюються лапи зі змонтованими на їх цапфах шарошками. Для приєднання до бурильної колони у секційних доліт передбачається зовнішня конусна різьба (ніпель), у корпусних - внутрішня конусна різьба (муфта). Удосконалення Д. здійснюється в напрямку поліпшення їх конструкцій: створення нових схем опор з герметизованими маслонаповненими опорами, застосування нових форм твердосплавних зубків; застосування більш зносостійких матеріалів; підвищення точності виготовлення деталей і складання Д., а також застосування більш досконалих схем підведення промивної рідини до вибою свердловини. Див. також бурове долото. 2) Теслярський інструмент.

ДОМІШКА, *примесь, **admixture, ***Beimischung, Zusatz - 1) Стороння речовина (мінерал), що підлягає видаленню з к.к. при збагаченні. Д. розділяють на нейтральні та шкідливі. Н е й т р а л ь н і Д. є баластами при транспортуванні та використанні к.к. Ш к і д л и в і Д. створюють несприятливі умови для використання к.к. або шкідливо впливають на довкілля, живі організми. 2) Речовина, що додається до мінеральної сировини, реаґенту або продукту збагачення к.к. для підвищення ефективності їх використання. Напр., до вугілля солоного додають спеціальні Д., які зменшують шлакування на робочих поверхнях котла при його спалюванні.

ДОМIШКА АКТИВНА, *активная добавка; **active admixture; ***aktive Beimischung, aktiver Zusatz – домiшка до закачуваної води, яка здатна впливати на гiдродинамiку потоку - умови руху рiдин у пористому середовищi, незалежно вiд її природи, i застосовується з метою пiдвищення ефективностi витiснення нафти водою. Д.а. може мати як фiзичну (теплота), так i хiмiчну природу (полiмери, дiоксид вуглецю, луги, поверхнево-активнi речовини тощо).

ДОМIШКА ПАСИВНА, *пассивная добавка; **passive admixture; ***passive Beimischung, passiver Zusatz – домiшка до закачуваної води, яка впливає тiльки на сорбцiю i розчиннiсть домiшки активної.

ДОНЕЦЬКА ВИСОЧИНА - на південно-східній Україні, в Донецькій, Луганській і частково Харківській областях. Довжина понад 350 км. У її межах виділяється південно-східна (кряжова) частина з гривами, гребенями й останцями. Висота до 367 м (м. Могила-Мечетна). Розчленована річковими долинами та ярами. Поширений карст. Характерні антропогенні форми рельєфу (терикони, кар’єри і т. ін.). Родовища кам’яного вугілля, руд кольорових металів, будівельних матеріалів тощо. Лежить у степовій зоні, подекуди збереглись ділянки широколистових лісів.

ДОНЕЦЬКА СКЛАДЧАСТА СПОРУДА – тектонічна споруда на Півд.-Сх. України, частина Донецького прогину в межах Донецької і Луганської областей України та Ростовської обл. Росії. Д.с.с. утворилася в результаті герцинської складчастості на місці субгеосинклінального прогину, що активно розвивався з кінця середньодевонської до початку ранньопермської епохи. В мезозої та кайнозої тут проявилися слабкі тектонічні рухи альпійської складчастості. Д.с.с. є синклінорієм. Д.с.с. складена осадовими, переважно палеозойськими відкладами, що залягають на кристалічному фундаменті. Девонські відклади (пісковики, аргіліти, вапняки, ґіпси, ангідрити та ефузивні породи) залягають у півд.-зах. та центральному частині прогину, де їх потужність сягає 3,5 тис. м. Відклади кам’яновугільної системи представлені трьома відділами. Основну частину розрізу становить середньо- та верхньокам’яновугільна товща пісковиків, аргелітів та алевролітів потужністю 15-18 тис. м з пластами і прошарками кам’яного вугілля та вапняків. Мезозойські утворення залягають на периферії: тріасові пісковики та глини (товщина 200-300 м), юрські морські глини, алевроліти, пісковики та континентальні червонобарвні утворення (300-400 м), верхньокрейдові піщаноглинисті і карбонатні породи (до 600 м). Палеогенові й неогенові відклади мають обмежене поширення, антропогенові залягають у вигляді майже суцільного покриву (лесовидні суглинки, супіски, піски), досягаючи 20-30 м. У півд. частині відомі прояви магматизму, пов’язані з активізацією тектонічних рухів у девоні. Основна к.к.: кам’яне вугілля (Донецький кам’яновугільний басейн). Є багаті поклади ртуті (Микитівське род.), крейди (Луганська обл.), вогнетривких глин, флюсових вапняків, мергелю, скляних та формувальних пісків.

ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ – півд.-сх. найвища частина Донецької височини у межах Донецької, Луганської та Харківської областей (Україна) і на півн.-зах. Ростовської обл. (Росія). На півн. круто обривається до долини Сіверського Дінця. Пересічна висота 200-300 м, макс. 367 м (г.Могила-Мечетна). У геоструктурному відношенні пов’язаний з Донецькою складчастою спорудою. Складається з пісковиків, вапняків, сланців, мергелів, крейди та ін. порід. Характерні структурно-денудаційні форми рельєфу (гриви, пасма, куести та останці), карстові форми рельєфу (лійки глибиною до 30 м у півн.-зах. частині Д.к.) та антропогенні форми рельєфу (терикони).

ДОНЕЦЬКИЙ ПРОГИН – тектонічна структура на Півд.-Сх. України (Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська обл.). Є частиною Доно-Дніпровського прогину. Геоструктурно на півн.-зах обмежений Дніпровсько-Донецькою западиною, на півн.-сх. – Воронезьким масивом, на півд.-зах. – Українським щитом, а на півд.-сх. виходить за межі України. Виповнений потужним комплексом переважно палеозойських (девонських, кам’яновугільних) теригенних та карбонатних відкладів та ефузивних порід. На півд.-зах. і півн. поширені пермські, мезозойські та кайнозойські утворення. Д.п. виник у пізньому протерозої в тілі Східно-Європейської платформи у вигляді ґрабеноподібної структури шириною 50-60 км, глибиною 5-12 км. В ранньому палеозої півд. частина платформи зазнала підйому та інтенсивної ерозії поверхні. З кінця середнього девону до середини пізньокам’яновугільної епохи переважали низхідні рухи і утворення формацій платформного типу: лагунно-континентальних, морських теригенних, платформних карбонатних, вулканогенно-осадових. Пізніше рухома зона прогину перебувала на стадії, близькій до геосинклінальної, що супроводжувалося збільшенням прогину, утворенням нових розломів і нагромадженням потужних вугленосних кам’яновугільних формацій. На завершальній фазі герцинського тектогенезу протягом пермі відбулася інверсія геотектонічного режиму. Більша частина прогину перетворилася на Донецьку складчасту споруду, де переважали висхідні рухи і розвивалися процеси ерозії верств палеозою. У півн.-зах. частині та на півн. борту прогину утворилися Бахмутська западина, Кальміус-Торецька западина, Донецько-Орільська сідловина і Старобільська монокліналь, які протягом мезозою та кайнозою зазнавали низхідних рухів; нагромаджувалися пермські та тріасові лагунно-континентальні піщано-глинисті відклади та евапорити і юрські, крейдові, палеогенові й неогенові морські теригенно-карбонатні породи. За епохи альпійської складчастості Д.п. зазнав незначних рухів. Основна к.к. – кам’яне вугілля (Донецький кам’яновугільний басейн). Експлуатують також великі поклади кам’яної солі, ртуті, глин, вапняків, мергелів, крейди. В сучасному рельєфі Д.п. відповідає Донецька височина.

ДОНЕЦЬКО-ОРІЛЬСЬКА СІДЛОВИНА – тектонічна структура на Півд.-Сх.України, в зах. частині Донецького прогину. Розташована в Харківській, Донецькій та Дніпропетровській обл. Обмежена глибинними розломами. Розмір 100х140 км. Складена породами девонського та антропогенового віку потужністю до 20 тис. м. Поверхня фундаменту та окремих горизонтів осадового чохла лежить на 2-3 тис. м. вище, ніж у депресіях, і утворює т.зв. сідло. В межах Д.-о.с. відслонюються палеозойські підняття, іноді ускладнені девонськими соляними штоками та розривами. Корисні копалини: кам’яне вугілля (Зах. Донбас), буд. м-ли та ін.

ДОННІ ОСАДИ, донні відклади, *донные осадки, донные отложения, **bottom sediments, bed loads, bottoms, prodelta, ***Bodensedimente - осади, що покривають дно водного басейну. У залежності від характеру басейнів, або водоймищ, розрізнюють океанічні, морські, лагунні, озерні, річкові Д.о.

ДОПАЛЕОЗОЙСЬКІ РОЗСИПИ, *допалеозойские россыпи, **Pre-Palaeozoic placers; ***präpaläozoische Seifen - прибережно-мор. дельтові, алювіальні і пролювіальні викопні розсипи. Розміщуються по околицях пізньоархейських і протерозойських геосинклінальних і платформних прогинів, виконаних метаморфізованими осадово-вулканогенними товщами потужністю до 20 км. Д.р. містять золото, платину, уран, торій, алмази. Являють собою збагачені корисними мінералами лінзоподібні прошарки (15-300 м на 3-4 км) потужністю від см до 6-10 м. Пром. значення Д.р. дуже велике: вони дають бл. 90% видобутку золота економічно розвинених країн і Вітватерсранду, 12% алмазів (Індія, Африка, Півд. Америка), 15% урану (Вітватерсранд, Блайнд-Рівер) при сер. вмістах золота 5 -20 г/т, алмазів 0,1-0,2 кар/т, урану 0,02-0,15%. Глибина розробок Д.р. досягла 3,5-3,7 км.

ДОПУСК, *допуск, **allowance, tolerance; ***Zulaß, Toleranz – 1) Допустимі відхилення між найбільшими і найменшими граничними характеристиками якогось параметра. В машинобудуванні прийнята система допусків та посадок, яка забезпечує взаємозамінність деталей, дозволяє здійснювати з'єднання з нерухомою, проміжною та рухомою посадкою. 2) Дозвіл на роботи, напр., на вогневі роботи, роботи на електрообладнанні тощо.

ДОПУСТИМІ ШВИДКОСТІ ПОВІТРЯ, *допустимые скорости воздуха, **permissible air speeds, ***zülässige Luftgeschwindigkeiten - (в рудниковій вентиляції) середні по площі перерізу виробки швидкості повітря, при яких встановлюється турбулентний режим вентиляційного потоку і забезпечуються комфортні умови праці. Поділяються на максимальні та мінімальні.

ДОРН, *дорн; **mandrel, core, drift; ***Dorn – 1) Стержень із загартованої сталі для прошивання отворів у нагрітому сталевому зливку. 2) Оправка з пристосуванням для утримування насадженого предмета.

ДОРОГОЦІННІ КАМЕНІ, *драгоценные камни, **precious stones, ***Edelsteine - коштовне каміння, самоцвіти - різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням, значною твердістю тощо. До дорогоцінного каміння належать як природні, так і штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Використовують у ювелірній справі, буровій техніці, оптиці тощо. До дорогоцінного каміння відносять і мінеральні тіла органічного походження, напр., бурштин, корали. За особливостями застосування і відносн. вартості розрізняють Д.к.: І порядку - рубін, смарагд, алмаз, сапфір синій, олександрит. II порядку - демантоїд, евклаз, благородний жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий (в деяких країнах - зелений, оранжевий і фіолетовий), опал благородний чорний, шпінель благородна; III порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, циркон, шпінель, IV порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (крім цього, іноді до цієї групи відносять хризоліт, циркон, кунцит, берил жовтий, зелений і рожевий, альмандин, бірюзу). Напівдорогоцінне (ювелірно-виробне) каміння — природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Ювелірно-виробні камені І порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт; ІІ порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма. До Д.к. І порядку відносять також органомінеральні утворення - перли. Ювелірні камені застосовуються у виробах, що дорого коштують в оправі з благородних металів. Світові роздрібні ціни на ограновані ювелірні камені найвищої якості коливаються від 25 тис. (І порядок) до 5-50 (IV порядок) амер. дол. за 1 кар. Сировинні ресурси Д.к. розосередилися по багатьох країнах світу. Осн. постачальниками Д. і на світовий ринок є: в Євразії - РФ (янтар, топаз, алмаз, лазурит, нефрит), Чехія (піроп); в Азії - Афганістан (лазурит, кунцит), Бірма (рубін, жадеїт), Індія (сапфір, смарагд, альмандин, агат), Іран (бірюза), Китай (бірюза, нефрит), Пакистан (рубін), Таїланд (сапфір, циркон, рубін), Шрі-Ланка (сапфір, рубін, александрит, циркон, шпінель, ґросуляр, місячний камінь); Австралія (сапфір, благородні опал, хризопраз, нефрит, родоніт); в Африці - Ангола (алмаз), Ботсвана (алмаз), Гана (алмаз), Заїр (алмаз, малахіт), Замбія (смарагд, аметист), Зімбабве (смарагд, аметист), Кенія (рубін, ґросуляр), Мадагаскар (берил, турмалін, циркон, кунцит), Мозамбік (турмалін, берил, кунцит), Намібія (алмаз), С’єрра-Леоне (алмаз), Танзанія (рубін, цоїзит), ПАР (алмаз, піроп, тигрове око); в Півн. Америці - Канада (нефрит), Мексика (опал, агат), США (бірюза, турмалін, хризоліт); в Півд. Америці - Бразилія (берил, топаз, аметист, агат, смарагд), Венесуела (алмаз), Колумбія (смарагд), Уругвай (агат). Д.к. було відоме і використовувалося в Україні здавна. У слов'янських похованнях Придніпров’я знайдені намиста і сережки з сердоліків, світлий кварц і янтар. Пам'ятники домонгольської Русі-України прикрашають Д.к. як місцеві, так і привізні (з Візантії, Сер. Азії і Китаю). Див. також геми.

ДОРОГОЦІННІ (БЛАГОРОДНІ) МЕТАЛИ, *драгоценные металлы, **precious metals, ***Edelmetalle — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Видобуток Д.м. включає вилучення їх з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами. Основні поняття, які стосуються дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, встановлені в Україні законодавчо (Закон про регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними). Виробництво Д.м. — вилучення їх з комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж Д.м. Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України — вся сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та відповідно до законодавства зараховані до нього і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету. Історичний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України — частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, що є зібранням дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних, побутових виробів, предметів релігійного культу, виготовлених із застосуванням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (покриття з них), які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, а також унікальні золоті та платинові самородки, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння. Золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України. Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Оперативний резерв золота — складова частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, визначена як резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки. Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України — організація, що входить до сфери управління Міністерства фінансів України і забезпечує закупівлю за рахунок державного бюджету, приймання, зберігання, продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-якому вигляді та стані. Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водоймищ дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений.

вгору