ЗАБАЛАНСОВІ ЗАПАСИ, *забалансовые запасы, **total resources, off-balance resources; ***Außerbilanzvorräte an Bodenschätzen - запаси к.к., що за якістю не відповідають вимогам промислового використання їх або за умовами залягання не придатні для розробки при сучасному рівні техніки. З.з. можуть бути використані в майбутньому.

ЗАБАРВЛЕННЯ МІНЕРАЛІВ - див. колір мінералів.

ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ВИДОБУТКУ НАФТИ (ГАЗУ) ЗАПАСАМИ, *обеспеченность добычи нефти (газа) запасами; **provision of oil (gas) recovery with reserves; ***Erdöl- und Erdgas- Förderungssicherung — показник, який характеризує тривалість періоду, протягом якого наявних запасів буде достатньо для підтримування досягнутого рівня видобутку нафти (газу), і визначається за формулою: , де – запаси нафти або газу, що добуваються на початок року, млн.т, або млрд. м³; - видобуток нафти або газу за рік, млн. т, або млрд. м³. При розрахунку забезпеченості видобутку нафти запасами в розрахунок можуть братися запаси, що добуваються, категорій А+В або А+В+С₁, при розрахунку забезпеченості видобутку газу запасами в розрахунок беруться запаси, що вилучаються, категорій А+В+С₁. Вважається, що при плануванні геологорозвідувальних робіт по нафтовій промисловості забезпеченість планових рівнів видобутку розвіданими запасами повинна складати по категоріях А+В+С₁ 35-40 років, а по газовій промисловості 25-30 років. По нових, ще не освоєних районах і родовищах забезпеченість може бути вищою, а по старих - допускається зниження забезпеченості.

ЗАБИВКА, *забивка, **tamping, ***Besatz, Verdämmung - 1) Процес заповнення інертним матеріалом частини зарядної порожнини. 2) Інертний матеріал, що застосовується для ізоляції заряду ВР. Використовується 3. для "замкнення" продуктів детонації, підвищення ККД вибуху, зниження радіуса розлітання уламків. Найбільший опір виштовхувальній дії продуктів детонації здійснюють сипучі матеріали, що мають досить високу щільність, високий коеф. внутр. тертя, а також пластичні, рідкі і швидкотверднучі суміші. Для зменшення фільтрації продуктів детонації через 3. Грубозернистого матеріалу пустоти між його зернами заповнюють водою або дрібнозернистим піском. Як З. використовують: ґранульований шлак, пісок, щебінь, уламкові породи, глину, поліетиленові пакети, заповнені піском або водою тощо.

ЗАБИВНА МАШИНА, *забивочная машина, **stemming machine, ***Besatzgerät, Getriebemaschine - пристрій для механізованої подачі інертного матеріалу (пісок, дрібний щебінь тощо) в заряджені ВР свердловини і шпури з метою їх забивки. 3.м. набула найбільшого поширення на відкритих гірничих роботах. Складається з трансп. бази (автомобіль), ємкості (бункери) для інертного (забивного) матеріалу, живильника (напр., конвеєр скребковий) для подачі забивного матеріалу з бункера в свердловину. Продуктивність вітчизняних З.м. 1700 кг/хв., вантажопідйомність 5,5-11т.

ЗАБРУДНЕНІСТЬ, *загрязненность; **contamination; ***Verschmutzung – наявність забруднювачів чи небажаних утворень у складі рідкого чи газового робочого середовищ.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ, **загрязнение окружающей среды, **contamination of the environment, environmental pollution; ***Umweltverschmutzung, Umweltverunreinigung - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами. Розрізняють забруднення отруйні, хвороботворні, хімічні, механічні і теплові. Допустимі кількості відходів, що скидають в гідро- або атмосферу регламентують нормативами гранично допустимих викидів (ГДВ) з урахуванням гранично допустимих концентрацій (ГДК). В Україні вони затверджуються Міністерством охорони здоров’я.

У процесі видобування к.к. відбувається істотне З.д. З кожної тонни видобутої к.к. тільки 1-3% перетворюються в корисну продукцію, а 98% йдуть у відходи. За обсягами викидів забруднюючих речовин і за ступенем впливу їх на природне середовище гірничодобувна пром-сть стоїть на 4-му місці після хімічної, металургійної і сільського господарства. При підземному видобутку відбувається забруднення а т м о с ф е р и пилом, отруйними газами, вуглекислим газом, метаном, поліцикліч. ароматич. вуглеводнями, сірчистими газами, сірководнем, теплом, підземними водами, породами (в т.ч. радіоактивними) тощо. При відкритих гірничих роботах довкілля забруднюється оксидом вуглецю, двоокисом азоту, пилом, кар'єрними водами, породами. Зокрема під час вибухових робіт на кар’єрах світу за рік утворюється пилогазова хмара об'ємом 15-20 млн. м³, що підіймається на висоту до 1500-1700 м, де повітряна течія розсіює і відносить 93-99% пилу. Особливу небезпеку становить пил важких металів, що викидається в атмосферу або у водоймища і включається в природний кругообіг; ще небезпечніші - металічні отрути та діоксин. Породні відвали, що горять, виділяють на кожну тонну породи до 135 мг пилу і 86,3-363 кг газів (СО, СО₂, SO₂, Н₂S, NO+NO₂). Забруднення г і д р о с ф е р и приводить до погіршення якості води для водокористування. При видобутку к.к. має місце скидання шахтних і кар'єрних вод, що містять механічні, хім. і біол. домішки, у відкриті водойми, річки. Забруднення гідросфери відбувається і за рахунок вимивання оксидів рідкісноземельних елементів з породних відвалів, при їх вивітрюванні, транспортуванні к.к. Забруднення л і т о с ф е р и відбувається за рахунок внесення (зокрема при похованні) в геол. структури отруйних і радіоактивних речовин, а також не властивих їм хім. сполук та бактерій. Забруднення б і о с ф е р и при видобутку к.к. відбувається опосередковано. Особливо негативні наслідки в біосфері виникають при розробці к.к. в зонах багаторічної мерзлоти, що займає 22% суші.

В Україні на кінець ХХ ст. є понад 600 териконів, бл. 30% з яких горить, до 2005 р. вугільна промисловість накопичить 1525 млн.т забалансових шламів, відходів збагачення. Найбільше забруднення довкілля від гірн. пром. спостерігається в Україні на Донбасі та в Кривбасі. Загальний обсяг викидів шкідливих речовин на Донбасі в 6,2 раза вищий, ніж в середньому по Україні, причому на гірн. підприємства припадає бл. 50% всіх відходів.

ЗАБРУДНЮВАННЯ, *загрязнение ; **contamitation, fouling; ***Verschmutzung – внесення небажаних твердих, рідких або газових речовин у робоче середовище або їх утворення в ньому.

ЗАБРУДНЮВАЧ, *загрязнитель ; **contaminant; ***Verschmutzer – небажана тверда, рідка або газова речовина, наявна в рідкому або газовому робочому середовищі.

ЗАБУРНИК, *забурник, **borer, well borer; ***Anbohrstange - свердло довжиною 300-600 мм, яким починають буріння шпурів і свердловин.

ЗАБУТОВКА, *забутовка, **backing, backfilling; ***Hinterfüllen, Hinterfüllung - заповнення простору між кріпленням і боковими стінками виробки щебенем, піском, подрібненою породою тощо. Результат забутовування. 3. застосовують в Україні, Росії, ФРН, Бельгії та ін. країнах при проведенні горизонтальних і похилих (до 10^о) гірничих виробок; З. здійснюється після зведення тюбінгового, блокового, арочного, залізобетонного і інш. збірних кріплень. 3. поліпшує зв'язок кріплення зі стінками виробки, сприяє підвищенню стійкості породного масиву, збільшенню несучої здатності кріплення, більш рівномірному розподілу напружень, продовженню термінів безремонтної підтримки виробок, запобігає скупченню метану, вугільного пилу тощо.

ЗАБУТОВУВАННЯ, *забутовка, **backing, backfilling; ***Hinterfüllen, Hinterfüllung - дія, власне процес, результатом якого є забутовка виробленого простору.

ЗАВАДИ, ПЕРЕШКОДИ *помехи, **hindrance, disturbance; ***Hindernis, Störungen – сигнали або дії, що спотворюють корисний сигнал, який несе основну інформацію у пристроях вимірювання, телевимірювання, зв’язку, САР і САУ (САК). Вплив З. може призвести до значних помилок систем вимірювання. За своєю природою З. можуть бути детермінованими та випадковими. Приклад детермінованої З. – фон від джерела живлення змінного струму. За допомогою спец. конструктивних заходів вплив детермінованих З. можна усунути. Вплив детермінованих З. на результати вимірювання вираховують як систематичну похибку. Джерелами випадкових З. є теплові шуми, похибки, які виникають під час перетворення сигналів. Випадкові З. описуються деякою випадковою функцією. Дуже поширене представлення випадкової З. як "білого шуму". Спеціальні схеми вимірювання враховують вплив адитивної та мультиплікативної та ін. З.

ЗАВАЛ ВИРОБКИ, *завал выработки, **fall, fall of roof, cave-in, goaf, gob, ***Zubruchgehen eines Grubenbaus - довільний вивал у діючу гірничу виробку великих мас породи з перекриттям її перерізу, що викликає руйнування кріплення виробки та порушення технологічного процесу виїмки корисної копалини.

ЗАВАНТАЖУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, *загрузочное устройство, **loader, loading device; ***Beschickungseinrichtung, Beladeeinrichtung, Belader - пристрій у вигляді воронки, лотка, живильника, жолоба, дозатора, бункер-дозатора або їх сполучення для подачі корисної копалини або породи на конвеєр, у вагонетку (вагон), у скіп, трубопровід, збагачувальний апарат тощо. Для завантаження вологого матеріалу у труби-сушарки та сушарки з киплячим шаром застосовуються лопатеві та ланцюгові закидачі (живильники).

ЗАВАНТАЖУВАЛЬНО-ДЕШЛАМАЦІЙНИЙ ПРИСТРІЙ - допоміжний пристрій до відсаджувальної машини - поєднання завантажувального пристрою (жолоба, дифузора тощо) з дешламаційним апаратом, напр., дуговим ситом.

ЗАВЕРШÁЛЬНИЙ КОМПЛЕКС РОБІТ ПРИ ПОТОЧНОМУ РЕМОНТІ СВЕРДЛОВИН, *заключительный комплекс работ при текущем ремонте скважин; **final work package in running well repair; ***Abschlußarbeiten der laufenden Bohrlochinstandhaltung – роботи, якi виконуються пiсля опускання свердловинного експлуатацiйного обладнання. Вiн містить у собі збирання гирлової арматури, очищення арматури, ремонтного обладнання й iнструменту вiд рiзних вiдкладів, демонтаж комплексу ремонтного обладнання, пуск свердловини, очищення територiї робочої зони вiд зайвих предметiв, вирівнювання територiї. Додатково пiсля капітального ремонту свердловин виконуються ще роботи по шаблонуванню колони перед опусканням устатковання електровідцентрового насоса чи газлiфтного обладнання, замiнi технологiчних насосно-компресорних чи бурильних труб (НКТ) на експлуатацiйнi НКТ, монтажу i опусканню свердловинного експлуатацiйного обладнання, освоєнню свердловини, вивезенню вiдпрацьованих рiдин i труб.

ЗАВИЛЬКУВАТІСТЬ, *свилеватость, **knaggicity, ***Drehwüchsigkeit, Wimmer – мозаїчна будова мінералів, яка виникає при їх рості з одного кристалічного зародка, напр., безперервні дендритоподібні утворення. Завилькуваті мінерали складаються з багатьох субпаралельних блоків і виявляються за мозаїчною будовою граней, а також по звивистих лініях (струминках) на місці свіжого сколу.

ЗАВИСАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *зависание горных пород, **overhang, rock sagging; ***Hängen, Hängenbleiben - 1) Відсутність (або незначні величини) вертикальних зсувів шарів міцних порід в центральній частині мульди з утворенням пустот, розшарувань між ними та шарами підроблюваної товщі порід, що лежать нижче. 2) Затримка обвалення г.п. під час технологічних операцій, напр., зависання руди в камері-магазині, зависання гірничої маси під час випуску, зависання покрівлі очисного вибою при управлінні нею повним обрушенням тощо.

"ЗАВИСÁННЯ" ШТАНГ, *"зависание" штанг; **hanging-up of rods; ***Stangenhängen – явище відставання низхідного руху колони насосних штанг від руху головки балансира верстата-качалки при відкачуванні високов'язкої (понад 500 мПа·с) нафти видобувної.

ЗАВОДНА ЛУНКА, *заводная лунка, **egg hole, ***Bühnloch, Vertiefung - заглиблення в стінці або долівці виробки, що має скошену сторону для введення в неї елемента кріплення.

ЗАВОДНЕННЯ, *заводнение, **flooding, ***Fluten, Wasserfluten - спосіб впливу на пласт при розробці нафт. родовищ, при якому підтримка і відновлення пластовoro тиску і балансу енергії здійснюються закачуванням води. Забезпечує високі темпи видобутку нафти і порівняно високий ступінь видалення нафти (до 70%). Як робочий аґент використовуються води водоймищ (ріки, моря, озера), глибинних водоносних горизонтів, пластові води, а також розчини ПАР, полімерів, двоокису вуглецю і лугів, що характеризуються підвищеними нафтовитіснювальними властивостями. 3. - найбільш інтенсивний і економічно ефективний спосіб впливу на нафтовий пласт. Дозволяє зменшити число нафт. свердловин, підвищити їх дебіти, знизити собівартість нафтовидобутку. У залежності від розташування нагнітальних свердловин розрізняють: з а к о н т у р н е З. (свердловини розташовують за межами нафтоносної частини продуктивного пласта по периметру покладу); п р и к о н т у р н е 3. (свердловини бурять у водонафт. зоні пласта між внутр. і зовн. контурами нафтоносності), в н у т р і ш н ь о к о н т у р н е З. (воду закачують безпосередньо в нафтонасичену частину пласта) та к о м б і н о в а н е З. Див. також блокове заводнення, бар'єрне заводнення, заводнення вибіркове, заводнення внутрішньоконтурне.

ЗАВОДНЕННЯ ВИБІРКОВЕ, *избирательное заводнение; **selective (water)-flooding; ***Teilfluten. – різновид внутрішньоконтурного не суцільного заводнення, який передбачає цілеспрямоване вибирання місцезнаходження нагнітальних свердловин з урахуванням деталей геологічної будови продуктивного горизонту з метою забезпечення максимальної інтенсифікації розробки при мінімальному впливі зональної неоднорідності на нафтовилучення.

ЗАВОДНЕННЯ ВНУТРІШНЬОКОНТУРНЕ, *внутриконтурное заводнение; **contour flooding, circle water flooding; ***inkonturales Wasserfluten, Randwasserfluten – спосіб, система розробки нафтових родовищ, при якому з метою підтримування або відновлення балансу пластової енергії через нагнітальні свердловини нагнітається закачуванням вода безпосередньо в нафтонасичену частину нафтового (продуктивного) пласта. З.в. – найбільш інтенсивний і економічно ефективний спосіб діяння на нафтовий пласт. За характером взаємного розміщення нафтовидобувних і водонагнітальних свердловин розрізняють декілька різновидів З.в. Один з них – заводнення із "розрізанням" покладу рядами водонагнітальних свердловин на окремі ділянки (площі), які розробляються незалежно одна від одної як самостійні поклади. Ряди нагнітальних свердловин орієнтують вздовж або впоперек поздовжньої осі структури. Значного поширення набрала схема з поперечним "розрізанням" нафтових покладів витягнутої форми на окремі ділянки – блоки (т.зв. блокове заводнення). Між рядами нагнітальних свердловин звичайно розміщують 3 або 5 рядів видобувних свердловин (трирядні або п’ятирядні системи З.в.). Для підвищення кінцевого нафтовилучення, а також темпів розробки в схеми З.в. вводяться додаткові водонагнітальні свердловини – здебільшого частина нафтовидобувних свердловин, переважно обводнених. З них складаються нові ряди або окремі осередки заводнення (осередкове заводнення). На нафтових пластах з різко вираженою зональною неоднорідністю продуктивного колектора часом застосовують вибіркове З.в. В цьому випадку поклад спочатку розбурюють по рівномірній сітці, а потім частина свердловин (звичайно 1/5–1/3), які порівняно рівномірно розподілені по всій площі покладу і мають найвищу продуктивність, освоюються під нагнітання води, створюється система (сітка) окремих осередків заводнення. Найбільш інтенсивний вид З.в. – заводнення по площі, при якому видобувні і нагнітальні свердловини чергуються між собою в певній послідовності, рівномірно розміщуючись по площі покладу. Основна перевага З.в. – можливість істотного підвищення темпів відбирання нафти з покладу не тільки за рахунок збільшення кількості свердловин, але і співвідношення нагнітальних і видобувних свердловин, підвищення тиску в нагнітальних свердловинах та ін.

ЗАВОДНЕННЯ НАФТОВОГО (ГАЗОВОГО) ПЛАСТА, *заводнение нефтяного (газового) пласта; **flooding of an oil (gas) reservoir; ***Fluten von erdöl – und gasführenden Flözen – поступове заповнення нафтового (газового) пласта водою того ж пласта, що знаходиться за контуром нафтоносності (газоносності), внаслідок виснаження пласта в процесі розробки; заповнення нафтового (газового) пласта водою, що проникає з інших пластів внаслідок низької якості цементування свердловини під перепадом тиску. штучне заводнення здійснюється для підтримування пластового тиску.

ЗАВÓДНЕННЯ ПОЛІМÉРНЕ, *заводнение полимерное; **polymer flooding; ***Polymerfluten – фізико-хімічний метод підвищення нафтовилучення при заводненні шляхом закачування в пласт облямівки водних розчинів полімерів концентрації 0,015–0,7% з високою молекулярною масою.

ЗАГАЗОВАНА ВИРОБКА, *загазованная выработка, **gassed working, ***gasgefährdeter Grubenbau, verkaster Grubenbau - гірнича виробка, в якій вміст рудникового газу (метану, вуглекислого газу та ін.) перевищує норму, встановлену Правилами безпеки.

ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБИННОЇ ТОЧКИ СПОСІБ *общей глубинной точки способ, **common depth point method; ***reflexionsseismisches Verfahren des gemeinsamen Tiefpunkts - осн. спосіб сейсморозвідки, що базується на багаторазовій реєстрації і подальшому накопиченні сигналів сейсмічних хвиль, відображених під різними кутами від однієї і тієї ж локальної ділянки (точки) сейсмічної границі в земній корі. Спосіб З.г.т.с. застосовується при пошуку і розвідці родов. нафти і газу в різних. сейсмогеол. умовах. Його застосування практично повсюдно підвищило глибинність досліджень, точність картування сейсмічних границь і якість підготовки структур до глибокого буріння, дозволило в ряді нафтогазоносних провінцій перейти до підготовки до буріння неантиклінальних пасток, вирішувати в сприятливих умовах завдання локального прогнозу речовинного складу відкладів і прогнозувати їх нафтогазоносність. Спосіб З.г.т.с. використовують також при вивченні вугільних і рудних родов., вирішенні завдань інженерної геології.

ЗАГОРЯННЯ - Див. займання.

ЗАДАННЯ ВИРОБКИ НА ПЕРЕМІЩЕНИЙ БЛОК, *задание выработки на перемещенный блок – маркшейдерська задача, яка виникає при розробці порушених ділянок; вирішується з метою встановлення положення зміщеного блока, виявлення параметрів тектонічного порушення та задавання напряму виробці, яка розкриє переміщений блок. При виконанні задачі складається графічна документація, яка характеризує проектну виробку (довжина, конфігурація, переріз) і особливості г.п., що перетинаються (потужність порід, їх положення в стратиграфічному перерізі тощо).

ЗАДАЧА БАКЛЕЯ-ЛЕВЕРЕТТА, *задача Баклея-Леверетта; **Backley-Leverett’s problem; ***Backley-Leverett-Problem – Див. модель Баклея-Леверетта.

ЗАДАЧА ОДНОВИМІРНА, ДВОВИМІРНА Й ТРИВИМІРНА, *одномерная, двухмерная и трехмерная задача; **one-dimensional, two-dimensional and three-dimensional problem; ***ein-, zwei- und dreidimensionale Aufgabe – задача про рух рідини (лінійний, плоский, симетричний відносно осі потоку, просторовий тощо), розв’язування якої приводить до гідромеханічних параметрів потоку (швидкості, тиску), що залежать відповідно від однієї, двох або трьох координат простору. Для конкретного випадку руху рідини кожна із названих задач часто може визначатися прийнятою системою координат простору. Напр., вирішення питання про симетричний відносно осі рух при використанні прямокутної системи декартових координат може привести до тривимірної задачі; при використанні полярної системи координат – до двовимірної (а інколи й одновимірної) задачі. Часто замість, напр., "двовимірна задача про рух рідини" кажуть "двовимірний рух рідини".

ЗАДАЧА ПЛАНОВА, *плановая задача; **planned problem; ***Planaufgabe – задача про розрахунок потоку, який зображений в плані у вигляді векторного поля швидкостей, або у вигляді векторного поля "витрат в точках плану потоку" відповідно до моделі Бернадського або моделі Дюпюї-Форхгеймера.

ЗАЗЕМЛЕННЯ, *заземление ; **grounding; ***Erden, Erdanschluss – 1) Провідник чи декілька провідників, що розміщені у землі або на поверхні землі з метою встановлення електричного з'єднання між пристроєм та землею. 2) Власне дія - встановлення заземлюючого провідника. ІЕС 50 (60):1970.

ЗАЗЕМЛЮВАЧ, *заземлитель ; **ground electrode; ***Erdelektrode – контактний комутаційний апарат, який використовується для заземлення частин кола та здатний витримувати протягом нормативного часу струми за ненормальних умов, таких як коротке замикання, але не передбачений для проведення струму за нормальних умов у колі. З. може спричиняти вимикання споживачів за умови короткого замикання. ІЕС 50 (411):1973.

ЗАЗОР, *зазор; **clearance; ***Spiel, Abstand, Luft, Lücke – позитивна різниця між розмірами отвору і вала (розмір отвору більший розміру вала).

ЗАЙМАННЯ (ЗАГОРЯННЯ), *возгорание, **inflammation, ignition; ***Aufflammen - перехід хімічної системи з низькотемпературного окиснення у стан горіння. Можливе під дією як зовнішніх факторів, так і спонтанне З. Останнє характерне для великих мас вугілля, торфу тощо. Для пожеж рудникових (шахтних) є дві форми З. - самозаймання та З. від запалення.

ЗАЙМАННЯ ТЕМПЕРАТУРА, *возгорания температура, **ignition temperature, fire point; ***Brennpunkt, Entzündungstemperatur, Temperatur des Aufflammen – температура, при якій швидкість окиснення вугілля, сульфідної руди та інших горючих матеріалів настільки підвищується, що це призводить до їх займання.

ЗАЙМИЩА (ЗАПЛАВИ, ЗАПЛАВИНИ), *займища, **bottomland meadow, floodplain meadow; ***Niederungen, Marsche - великі низинні торфові болота трясовинного підтипу. Характерні для Сибіру. Потужність корисної товщі очеретяного, осокового, осоково-гіпнового торфу - 0,5-2,0 м. Зольність торфу понад 20%. Розміри 3. - до десятків тис. га. При розробці 3. застосовується фрезерний спосіб видобутку торфу.

ЗАКАРПАТСЬКА КАРСТОВА ОБЛАСТЬ – у межах Закарпатської низовини. Площа 0,14 тис.км². У геоструктурному відношенні лежить у межах Закарпатського прогину. Характеризується розвитком соляно-діапірових структур. Характерний соляний покритий та голий карст. Поширені останці, яри, улоговини, озера, карстові лійки, понори, карри та ін. поверхневі карстові форми рельєфу. Підземні карстові порожнини відомі тільки у межах Солотвинського родовища кам’яної солі. Відомі соляні печери.

ЗАКАРПАТСЬКА НИЗОВИНА – частина Середньодунайської рівнини в Закарпатській обл. З півн.-сх. оточена Вулканічним хребтом. Розміри (80-90)х(22-35)км. Висота 102-120 м. В межах З.н. виділяється підвищене Берегівське горбогір’я. Поверхня плоска, східчаста, слабонахилена на півд.-захід. Складена г.ч. вулканічними породами та моласами, перекритих глинами, галечниками та лесами. Корисні копалини: каолін, алуніт, поліметалеві руди, буд. м-ли, мін. води.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ПРОГИН - геологічна структура на Заході України, в межах Карпатської складчастої системи. Складений неогеновими моласами потужністю до 3000 м, які залягають в мезозойсько-палеогенових шарах. У геоморфологічному відношенні відповідає Закарпатській низовині.

ЗАКІЛ, *закол, **roof break, cutter break, fishweir, fishstake, ***Setzriss, Abplatzung - 1) Глибока тріщина, яка утворюється в масиві гірських порід поблизу поверхонь відшарування при веденні гірничих робіт (головним чином вибухових). Виникає в результаті зсуву порід. 2) Видима тріщина, що утворюється в результаті вибуху групи свердловинних зарядів на верхній площадці уступу і паралельна лінії розташування свердловин; сприяє виникненню раптового зсування породи з верхньої частини уступу в процесі прибирання підірваної гірничої маси. При утворенні 3. частина масиву, що локально відшарувалася, зависає і може викликати раптове обвалення порід покрівлі або ціликів (в очисних вибоях шахт) або сповзання породи з верх. частини уступу в кар'єрах. Для зменшення і запобігання 3. застосовують короткоуповільнене висадження, похилі заряди, паралельні бічній поверхні уступу.

ЗАКЛАДАЛЬНА МАШИНА, *закладочная машина, **stowage machine, stower; ***Versatzmaschine - машина, призначена для заповнення закладальним матеріалом виробленого простору, що утворився в результаті виймання корисної копалини. З. м. поділяються на механічні, метальні та пневматичні. Син. (рідко) – закладна машина.

ЗАКЛАДАЛЬНА ПЕРЕМИЧКА, *закладочная перемычка, **stowage barrier, ***Versatzdamm - конструкція, що служить для огородження виробленого простору, що закладається, і відвертає потрапляння закладного матеріалу у виробки. З. п. бувають фільтруючі (утримуючи закладний матеріал, пропускають воду) та глухі (водонепроникні). Син. (рідко) – закладна перемичка.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС, *закладочный комплекс, **stowage facilities, ***Versatzkomplex - комплекс поверхневих і підземних споруд, механізмів і обладнання, призначених для закладання виробленого простору. Розрізняють 3.к. гідравлічний і пневматичний. В З.к. звичайно входять: закладний кар'єр, склади закладального матеріалу, устаткування для подрібнення та підготовки матеріалу, обладнання для його спуску в шахту, транспортування по поверхні і по підземних виробках та закладання у вироблений простір. Син. (рідко) – закладний комплекс.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ МАСИВ, *закладочный массив, **stowage rock mass, filling mass; ***Versatzmassiv – масив закладального матеріалу, укладеного у вироблений простір при розробці корисної копалини з закладанням. Син. (рідко) – закладний масив.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ, *закладочный материал, **stowage materials, stow; ***Versatzgut, Versatzmaterial - матеріал, призначений для заповнення виробленого простору. Поділяється на дві групи: а) гірські породи, що видобуваються в спеціальних кар'єрах: пісок, галька, ґравій, дроблені корінні породи (глинисті і піщанисті сланці, пісковики, вапняки, горільники) та ін.; б) відходи виробництва: порода, одержувана при розробці корисної копалини (порода шахтних відвалів), відходи збагачення корисних копалин, котельні шлаки та шлаки металургійних заводів, попіл. Загальні вимоги, що висуваються до З.м.: можливість створення стійкого і щільного масиву з мінімальною усадкою; надійність і безпека транспортування; стійкість до самозаймання (вміст горючих домішок не повинен перевищувати 20%, сірчистих сполук 5-8%); мінім. злежуваність і стійкість до змерзання при зберіганні на складах; невисока вартість. Син. (рідко) – закладний матеріал.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ СТОВБУР (СТВОЛ), *закладочный ствол, **stowage shaft, ***Versatzschacht — вертикальна або похила виробка, що має безпосередній вихід на поверхню та призначена для спуску закладального матеріалу. Син. (рідко) – закладний стовбур (ствол).

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ ТРУБОПРОВІД, *закладочный трубопровод, **stowage conduit, stowage pipeline; ***Versatzleitung, Versatzrohrleitung — трубопровід, призначений для транспортування закладального матеріалу. Для спуску матеріалу в шахту застосовуються З.т., що прокладаються по шурфах, стволах або свердловинах. Син. (рідко) – закладний трубопровід.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ ШУРФ, *закладочный шурф, **stowage pit-hole, ***Versatzschurf — неглибока вертикальна або похила виробка, проведена з поверхні та призначена для спуску закладального матеріалу. Син. (рідко) – закладний шурф.

ЗАКЛАДАННЯ, *заложение, **horizontal equivalent; distance between contiguous isolines, contour interval, ***Horizontalabstand, horizontal Länge - відстань між суміжними ізолініями (горизонталями, ізогіпсами і т.і.) на топографічній карті, гіпсометричному плані. З. залежить від висоти перерізу рельєфу на даному кресленні, крутизни схилу поверхні в даному місці. Між закладанням (d), висотою перерізу (h) та кутом нахилу поверхні () в даній точці існує залежність (див. рис.).

ЗАКЛАДАННЯ УКОСУ УСТУПУ, *заложение откоса уступа, **distance on a plan between upper and lower open-pit edges - відстань на плані між нижньою та верхньою бровками уступу у перпендикулярному до них напрямку.

ЗАКЛАДКА (ЗАКЛАДЕННЯ, ЗАКЛАДАННЯ) ВИРОБЛЕНОГО ПРОСТОРУ, *закладка выработанного пространства **stowing, filling; ***Versatz, Bergversatz, Versatzung - сукупність процесів по заповненню підземного виробленого простору шахт закладальними матеріалами. Застосовується для управління гірничим тиском, виймання законсервованих ціликів, запобігання підземним пожежам і раптовим викидам вугілля, породи й газу, зменшення деформації земної поверхні, залишення породи в шахті. Закладка може бути повною чи частковою. За способом транспортування закладка матеріалу і формування з нього масиву підрозділяється на гідравлічну, пневматичну, механічну, закладку матеріалами, що тверднуть (тужавіють). В Україні поширена гідравлічна З.в.п. (70-80%, Донбас), на пневматичну припадає 5-10% (Донбас), на закладку матеріалами, що тверднуть - 20-25% (гірничорудна пром-сть). Гідравлічна З.в.п. переважний розвиток отримала в Польщі, Угорщині, Китаї, Франції, пневматична - в Чехії, ФРН, Бельгії, Великобританії, З.в.п. матеріалами, що швидко тверднуть - в Канаді, ПАР, Фінляндії, Індії, Японії. Див. також льодозакладка.

ЗАКОН АВОҐАДРО, *закон Авогадро; **Avogadro’s law; ***Avogadrosches Gesets, Avogadrosche Regel – рівні об'єми різних ідеальних газів при однакових температурах і тисках містять однакові числа частинок; молярні об'єми різних ідеальних газів при однакових умовах (тискові та температурі) є рівними.

ЗАКОН АМАҐА, *закон Амага; **Amaga’s law; ***Amаgsches–Gesetz – 1) Загальний об'єм V суміші ідеальних газів дорівнює сумі парціальних об'ємів усіх компонентів
2) Парціальний об'єм компонента Vi в суміші газів ідеальних дорівнює добутку його молярної частки в суміші уі на загальний об'єм суміші газів

ЗАКОН АРХІМЕДА, *закон Архимеда; **Archimed’s law; ***Archimedisches Prinzip – на занурене в рідину тіло діє вертикально напрямлена вверх сила, що дорівнює силі тяжіння рідини, об'єм якої є рівним об’ємові зануреного тіла. Якщо сила тяжіння тіла G більша виштовхувальної (Архімедової) сили Р, тобто G > P, то тіло топиться. Якщо G = P, то тіло знаходиться в спокої на тій глибині, на яку воно занурено. Якщо G< P, то тіло спливає, при-чому спливання припиниться тоді, коли виштовхувальна сила дорівнюватиме силі тяжіння тіла. Сила тяжіння рідини в об'ємі рівному об’єму зануреної в неї частини тіла називається водотоннажністю, а центр ваги цього об'єму - центром водотоннажності.

ЗАКОН БОЙЛЯ-МАРІОТТА, *закон Бойля-Мариотта; **Boyle’s and Mariotte’s law; ***Boyle-Mariottesches Gesetz – закон iдеальних газiв, згiдно з яким добуток тиску на об'єм незмiнної маси такого газу при сталiй температурi є величина стала: (pV) _т = const. У певних межах справедливий для розрiджених реальних газiв, тобто для природних i нафтових вуглеводневих газiв за нормальних (чи стандартних) умов. Тодi його записують так: p₀ V₀ = pV, де iндекс нуль означає цi умови.

ЗАКОН БРАВЕ, *закон Браве, **Bravais law, ***Bravasches Gesetz – правило, встановлене у 1855 р. франц. кристалографом А.Браве, за яким при утворенні кристалів розвиток і частота появи тих чи інших форм залежить від густоти розміщення елементарних частинок (атомів, йонів) на їх гранях (ретикулярної щільності).

ЗАКОН ВАНТ-ГОФФА І КУРНАКОВА, *закон Вант-Гоффа и Курнакова, **Van’t Hoff’s, Kurnakov’s law, ***van’t-Hoffsches und Kurnakovsches Gesetz – закон, виведений голландським хіміком Я.Г.Вант-Гоффом і російським хіміком М.С.Курнаковим, який визначає послідовність випадання мінералів у соляних покладах, яка для даних термодинамічних умов залежить від фізико-хімічної рівноваги.

ЗАКОН ГЕЙ-ЛЮССАКА, *закон Гей-Люссака; **Gay-Lussac's law; ***gay-Lussacsches – при сталому тискові залежність об'єму V_t даної маси газу від температури описується формулою: Vt/T = const або V_t=V₀(1+at), де V₀ - об'єм газу при даному тискові і при температурі 273,15 К; t - температура (емпірична) за шкалою Цельсія; Т - термодинамічна температура; а – коефіцієнт об’ємного розширення газу (для інертних газів, водню і кисню а дорівнює коефіцієнту об’ємного розширення газу ідеального а = 1/(273.15К)).

ЗАКОН ГЕНРІ, *закон Генри; **Henry's law; ***Henrysches Gesetz – маса m газу, розчиненого в рідині даного об'єму, при сталій температурі пропорційна парціальному тиску р цього газу над розчином m = K_Гр, де К_Г – константа Генрі, залежна від природи газу й темпера-тури. Об’єм газу, V_го, розчиненого в нафті, прямо пропорційний об’єму нафти V_но і тиску p, причому об’єми зведено до нормальних умов, тобто V_го = α_pV_ноp, де α_p (p) – коефіцієнт розчинення газу в нафті як функція від тиску (часто беруть α_p = const).

ЗАКОН ГЕОМЕТРИЧНОГО ВІДБОРУ, *закон геометрического отбора, **law of geometrical selection, ***das Gesetz für geometrisch Auswahl – закон, який визначає співвідношення між окремими індивідами мінералів при їх груповому рості. З по-різному орієнтованих зародків кристалу виростають лише ті, які мають мінімальний кут нахилу щодо субстрату.

ЗАК&OACUTE;Н Г&EACUTE;ССА, *закон Гесса; **Hess's law; ***Hesssches Gesetz – тепловий ефект реакції при постійних об'ємі або тиску (коли відсутня не пов'язана з розширенням робота) не залежить від шляху реакції, а лише від по-чаткового й кінцевого станів системи.

ЗАК&OACUTE;Н ГІДРОСТАТИЧНОГО РОЗП&OACUTE;ДІЛУ ТИСКУ В РІДИНІ, *закон гидростатического распределения давления в жидкости; **law of hydrostatic pressure distributi-on in liquid; ***Gesetz der hydrostatisches Druckverteilung in der Flussigkeit – гідромеханічний тиск для даної ділянки рідини або поверхні, наміченої всередині рідини (нап, для живого перерізу потоку), задовольняє умову: (для всіх точок об’єму чи поверхні), де z – позначка будь-якої точки, що належить області, яку розглядають (або поверхні); - п’єзометрична висота для цієї точки; р - тиск; ρ - густина рідини; g - прискорення вільного падіння. Уздовж будь-якої прямої (проведеної всередині рідини), для точок якої справедлива названа залежність, гідромеханічний тиск розподіляється за лінійними законами, тобто p = z·ρ·g + p_o, де p_o – тиск над рівнем рідини.

ЗАКОН ГРІММА-ГОЛЬДШМІДТА, *закон Гримма-Гольдшмидта, **Grimm-Goldschmidt’s law, ***Grimm-Goldschmidtsches–Gesetz – закон, який визначає межі й можливості ізоморфного заміщення йонів у мінералах. Ізоморфне заміщення (при температурах, не дуже близьких до температури плавлення) значною мірою проявляється тоді, коли радіуси відповідних структурних одиниць відрізняються один від одного не більше ніж на 15 %.

ЗАК&OACUTE;Н ГУКА ДЛЯ ГIРСЬК&OACUTE;Ї ПОР&OACUTE;ДИ, *закон Гука для горной породы; **Hooke’s law for rock; ***Hookesches Gesetz für Gestein – змiна об’єму пор
рямо пропорцiйна змiнi тиску флюїду Δp i початковому об’єму гiрської породи V:
, де βс – коефiцiєнт об’ємної пружностi скелета породи.

ЗАКОН ГУКА ДЛЯ РIДИНИ ПРИ ВСЕСТОРОННЬОМУ СТИСНЕННI, *закон Гука для жидкости при всестороннем сжатии; **Hooke’s law for liquid in all-round compression, ***Hookesches Gesetz für die Flüssigkeit bei allseitiger Kompressibilität – змiна об’єму рiдини V при всесторонньому стисненнi прямо пропорцiйна змiнi тиску p i початковому об’єму рiдини V: V=β_р V

або ,

де β_р – коефiцiєнт об’ємного стиснення рiдини або об’ємної пружностi (; k_p – модуль об’ємної пружностi рiдини).

ЗАКОН ДАЛЬТОНА, *закон Дальтона; **Dalton's law; ***Daltonsches Gesetz – загальний тиск p суміші газів ідеальних дорівнює сумі парціальних тисків р_і компонентів у суміші: p=р₁+р₂+....+р_і.

ЗАКОН ДАЛЬТОНА-РАУЛЯ, *закон Дальтона-Рауля; **Dalton-Raoult’s law; ***Daltonsches und Raoultsches Gesetz – парціальний тиск і-го компонента в паровій фазі дорівнює парціальному тиску цього ж компонента в рідинній фазі.

ЗАКОН ДАРСI, *закон Дарси; **Darcy’s law; ***Darcysches Gesetz – об’ємна витрата рiдини Q, м³/c через пористе середовище прямо пропорцiйна втратi напору ΔН, м на довжинi Δl, м i площi фiльтрацiї F, м²: Q = k_ф F ΔН / Δl , де k_ф – коефiцiєнт фiльтрацiї, м/с. У нафтогазовій підземній гідромеханіці його записують так: Q = k F Δp/(μl), де k – коефіцієнт проникності пористого середовища, м²; Δp – перепад тиску, Па; μ– динамічний коефіцієнт в’язкості, Па·с.

ЗАКОН ДВІЙНИКУВАННЯ, *закон двойникования, **twin law, ***Zwillingsgesetz, Zwillingsbildungsgesetz, das Gesetz der Zwillingsbildung – кристалографічна закономірність, яка характеризує взаємовідношення індивідів двійника. Цей закон визначається символами дв. пл. (для двійників по площині), дв. осі (для двійників по осі), а для комплексних двійників – символом двох двійників осей або двійник осі і двійник площини. Для деяких мінералів певне двійникування настільки характерне, що дістало назву спеціальних законів за назвою цих мінералів, за їх місцем знаходження або за прізвищем дослідника, напр., З.д. алмазний, З.д. альбітовий, З.д. арагонітовий і т.д.

ЗАКОН ДЖОУЛЯ, *закон Джоуля; **Joule's law; ***Joulesches Gesetz – внутрішня енергія ідеального газу залежить тільки від температури.

ЗАКОН ДІЮЧИХ МАС, *закон действующих масс; **mass action law; ***Massenwirkungsgesetz – 1) У хімічній термодинаміці: для реакції

аА+bВ=сС+dD

концентрації (активності) реаґентів х у стані хімічної рівноваги задовольняють залежність

[C]c[D]d/[A]a[B]b=Kc,

де a, b, c, d – стехіометричні коефіцієнти; К_с - константа хімічної рівноваги.

2) У хімічній кінетиці: швидкість елементарної гомогенної реакції, для якої молекулярність співпадає з порядком, при сталій температурі є прямопропорційною добуткові концентрацій реактантів у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам речовин у рівнянні реакції.

ЗАКОН ЗБЕР&EACUTE;ЖЕННЯ ЕН&EACUTE;РГІЇ, *закон сохранения энергии; **energy conservation law; ***Erhaltungssatz der Energie, Energieerhaltungsgesetz, Gesetz der Erhaltung der Energie – в ізольованій системі сума енергій усіх перетворень, що відбуваються в ній, постійна (якщо відсутні в системі ядерні реакції, при яких частина маси перетворюється в енергію).

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ, *закон сохранения массы; **mass conservation law; ***Massenerhaltungssatz, Gesetz der Erhaltung der Masse – у замкненій системі при будь-якому хімічному процесі сума мас реаґентів постійна.

ЗАКОН ІНВЕРСIЇ, *закон инверсии; **inversion law; ***Gesetz der Inversion – в аналiтичнiй геометрiї: добуток вiдстаней вiд центра кола до фактичної точки і до точки, вiдображеної в коловому контурi, дорiвнює квадрату радiуса кола. Застосовується в підземній гідрогазодинаміці при розв’язуванні задач інтерференції свердловин.

ЗАКОН КІРХГОФА, *закон Кирхгофа; **Kirchhoff's law; ***Kirchhoffsches Gesetz – 1) У хімії: залежність теплового ефекту реакції від температури описується різницею сум теплоємностей продуктів реакції і реактантів, тобто різницею теплоємностей кінцевого й початкового станів системи. 2) У фізиці: випромінювальна здатність ε будь-якого тіла дорівнює його коефіцієнту поглинання при заданих температурі Т і довжині хвилі λ: ε (λ, Т) = α (λ, Т).

ЗАКОН КРАСНОПОЛЬСЬКОГО, *закон Краснопольского; **Krasnopolsky’s law, ***Krasnopolskysches Gesetz - Див. формула фiльтрацiї степенева.

ЗАКОН КРАТНИХ ВІДНОШЕНЬ, *закон кратных отношений; **law of multiple proportions; ***Gesetz der multiplen Proportionen – якщо два елементи, що реагують між собою, утворюють декілька сполук, то різні масові кількості одного елемента, що сполучаються з однією і тією ж масовою кількістю другого, відносяться як невеликі цілі числа. Відтак, елементи завше з'єднуються між собою в певних масових кількостях, що відповідають їх еквівалентам. Напр. в оксидах азоту N₂O, NO, N₂O₃, N₂O₄, N₂O₅ масова кількість кисню, з'єднаного з однаковою масовою кількістю азоту, знаходяться у співвідношенні 1:2:3:4:5.

ЗАКОН НЬЮТОНА-РІХМАНА, *закон Ньютона-Рихмана; **Newton-Richman’s law; ***Newton–Richmannsches Gesetz – щільність теплового потоку q пропорційна різниці між температурою рідини Т_р і температурою стінки Т_с: q=α (Т_р - Т_с), де α - коефіцієнт тепловіддачі.

ЗАКОН ПАСКАЛЯ, *закон Паскаля; **Pascal’s law; ***Paskalsches Gesetz – тиск на рідину в стані теплової рівноваги передається в усіх напрямах однаково.

ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ НАПЛАСТУВАННЯ, *закон последовательности напластования, **law of superposition, ***das Gesetz der Anlagerungsreihenfolge - правило, за яким більш молоді осадові гірські породи залягають вище ніж більш давні.

ЗАКОН РАУЛЯ, *закон Рауля; **Raoult’s peaw; ***Raoultsches Gesetz – парціальні тиски р_і пари кожного з компонентів ідеального розчину при постійній температурі є пропорційними до концентрацій цих компонентів в рідкій фазі х_і, виражених в мольних частках: р_і = р_і^'х_і, де р_і^' - пружність пари чистого розчинника.

ЗАКОН СТОКСА, *закон Стокса; **Stokes law; ***Stockessches Gesetz – твердження, що сила опору F, яку зустрічає тверда кулька радіусом r при повільному рівномірному поступальному русі із швидкістю w у необмеженому в’язкому середовищі з динамічним коефіцієнтом в’язкості μ (або в ламінарному потоці рідини), дорівнює F = 6πμrw.

ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ДРУГИЙ, *второе начало термодинамики; **second law of thermodynamics; ***das zweite Gesetz der Thermodynamik – неможливим є перехід теплоти від тіла менш нагрітого до тіла більш нагрітого (з вищою, ніж попередня, температурою). Математичний опис його ґрунтується на тому, що для кожної (n-компонентної) фази існує функція стану S, звана ентропією фази: S_i=f(U_i, V_i, b_1i,.....,b_ni), де U - внутрішня енергія; V - об'єм; b₁,....,b_n - кількість молів компонентів фази; і - номер фази системи. З.т.д. вказує на напрямленість макропроцесів, на їх необоротний характер. Ентропія системи є величиною екстенсивною, тобто ентропія всієї системи є сумою ентропій окремих фаз S_і. При адіабатичних переходах між локальними рівноважними станами системи виконується принцип зростання ентропії.

ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ПЕРШИЙ, *первое начало термодинамики; **first law of thermodynamics; ***das erste Gesetz der Thermodynamik, Entropiesatz – у будь-якому процесі приріст внутрішньої енергії ΔU замкненої системи дорівнює сумі енергій, наданих у цім процесі системі у вигляді роботи ΔА і тепла ΔQ, тобто ΔU=ΔА+ΔQ. З.т.п. є законом збереження енергії у ізольованих системах або рівності між прибуттям і витратою енергії у неізольованих системах.

ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ТРЕТІЙ, *третье начало термодинамики; **third law of thermodynamics; ***der dritte Gesetz der Thermodynamik, Nernstscher Wärmesatz – у рівноважній системі можна відібрати у вигляді тепла тільки певну кількість енергії, при цьому термодинамічна температура прямує до нуля, а ентропія зменшується до певної значини S₀, яка: 1) дорівнює нулю у випадках однокомпонентних та впорядкованих багатокомпонентних фаз; 2) є додатною і залежною тільки від числа компонентів у випадку невпорядкованих багатокомпонентних фаз. По суті З.т.т. визначає абсолютне значення ентропії при Т = 0 К.

ЗАКОН ФIЛЬТРАЦIЇ ЛIНIЙНИЙ, *закон фильтрации линейный, **filtration linear law; ***lineares Filtrationsgesetz – швидкість фільтрації v лінійно залежить від ґрадієнта тиску grad p: , де k – коефіцієнт проникності пористого середовища; μ – динамічний коефіцієнт в’язкості. Див. закон Дарсi.

ЗАКОН ФIЛЬТРАЦIЇ НЕЛIНIЙНИЙ, *закон фильтрации нелинейный; **filtration non-linear law; ***nichtlineares Filtrationsgesetz – закон фiльтрацiї, при якому фiльтрацiї швидкiсть нелiнiйно залежить вiд ґрадiєнта тиску. Виражається формулами степеневою i двочленною.

ЗАКОНИ ІДЕАЛЬНИХ ГАЗІВ, *законы идеальных газов; **ideal gas laws; ***Gesetze der idealen Gase – емпіричні правила, встановлені для ідеальних газів Бойлем та Маріоттом, Гей-Люссаком, Шарлем, Авогадро, Дальтоном; сукупність цих законів описує всі властивості ідеальних газів. Одним з основних є рV=nRT, де р - тиск; V - об'єм; n - кількість газу, моль; R – газова постійна; T – абсолютна температура.

ЗАКОНИ ФІКА, *законы Фика; **Fick's laws; ***Ficksche Gesetze – 1) В системі з ґрадієнтом концентрації речовини dC/dx в напрямку х дифузійний потік J визначається першим законом Фіка: J=-DdC/dx, де D - коефіцієнт дифузії (знак "-" вказує на напрямок потоку від більших концентрацій до менших). 2) В системі з ґрадієнтом концентрацій речовини dC/dx в напрямку х швидкість зміни концентрації речовини в даній точці, зумовлена дифузією, визначається другим законом Фіка: dC/dt=Dd²C/dx², де t – час.

ЗАКОНОДАВСТВО У ГІРНИЦТВІ, *законодательство в горном деле, **mining laws, ***Gesetzgebung im Bergbau - гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються Конституцією України, Гірничим законом України, Законом "Про державну геологічну службу України", Кодексом України про надра, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону праці", "Про підприємства в Україні", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та інш., а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема: - міжгалузевими та галузевими правилами безпеки, що включають норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничо-шахтного та електротехн. устаткування, рудникового та кар’єрного транспорту, вимоги щодо провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля; - міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації, що встановлюють вимоги та норми щодо ефективного безпечного та екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом; - єдиними правилами безпеки при підривних роботах, що встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт. Див. гірничі відносини.

ЗАКОНТУРНЕ ЗАВОДНЕННЯ, *законтурное заводнение, **perimeter flooding, marginal flooding, edge water flooding; ***Randwasserfluten, exkonturales Fluten - спосіб розробки нафт. родов., при якому підтримка або відновлення балансу пластової енергії здійснюється закачуванням води в нагнітальні свердловини, що розташовуються за зовн. контуром нафтоносності (по периметру покладу). З.з. найбільш ефективне на відносно невеликих родов., пласти яких складені однорідними породами з хорошою проникністю, не ускладнені порушеннями і містять малов’язку нафту.

ЗАКРІПЛЕННЯ ҐРУНТІВ, *закрепление грунтов, **stabilization of earth, stabilization of ground rocks, grouting; ***Bodenbefestigung - штучне збільшення несучої здатності, міцності, водонепроникності, опору розмиву масиву гірських порід в умовах їх природного залягання. Застосовується при проходженні гірн. виробок, будівництві пром. і житл. будівель, для зміцнення укосів доріг і стінок котлованів у водонасичених ґрунтах, як протизсувні заходи, а також при боротьбі з селевими потоками в горах. Осн. способи 3.ґ.: цементація, глинизація, бітумізація, заморожування. Застосовуються також силікатизація, смолизація, електрохімічні та термічні впливи. Є вітчизняні технічні рішення, які передбачають створення у селевому потоці тиксотропної просторової флокуляційної сітки, що зменшує текучість потоку.

ЗАЛИШКОВІ РОДОВИЩА, *остаточные месторождения, **residual deposits; ***Residuallagerstätten – складаються з продуктів вивітрювання г.п., які нагромаджуються внаслідок виносу поверхневими водами їх розчинних сполук, що формують інфільтраційні родовища. До найбільш знач. З.р. належать родов. бокситів, каолінів, силікатних нікелевих руд, бурих залізняків, оксидів марганцю, скупчення магнезиту, тальку, мінералів титану, олова, вольфраму, танталу, ніобію, золота.

ЗАЛІЗИСТИЙ КВАРЦИТ (джеспіліт, таконіт, ітабірит), *железистый кварцит, **ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite; ***Eisenquarzit - метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається в осн. з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо. З.к. - найбільш поширений член залізисто-крем'янистої формації. При вмісті Fe 25-30% - промислова залізна руда. Розрізняють З.к. тонко- (до 3 мм), середньо- (3-10 мм) і широкосмугові (понад 10 мм). Колір - сірий, червоно-сірий, бурий, іржавий. При мінливому хім. складі сума виходів SiO₂, FeO, Fe₂O₃ складає понад 90%: SiO₂ -30-70%, FeO - 5-20%, Fe₂O₃ - 10-40%. Род. З.к. приурочені до докембрійських щитів і платформ, де вони розташовуються в протяжних синклінальних структурах, разом з інш. осадовими і ефузивними г.п. Ці структури частіше за все мають протерозойський або архейський вік. Питома вага З.к. - 3240-4290 кГ/м³. Міцність на стиск при невеликому вмісті силікатів 370-400 МПа, а при їх вмісті бл. 10% 170-190 МПа. На тер. України З.к. неокисленого типу докембрійських формацій Українського щита утворюють родовища т.зв. бідних (мартитових) руд з вмістом заліза 15-45%. В окисленій зоні при вилуговуванні кварцу виникли багаті руди гематитового складу (46-70% Fe). Родовища, пов’язані з З.к. Криворізького залізорудного басейну і Кремечуцького та Білозерського залізорудних р-нів є основними поставниками залізорудної продукції України. Тонкосмугасту відміну З.к. називають джеспілітом.

Родовища З.к. зосереджені на Кольському півострові (Оленегірське, Кіровоградське, Костамукшське, Міжозерне та ін.), в басейнах КМА (Коробківське, Лебединське, Стойлінське, Михайлівське та ін.), Криворізько-Кременчуцькому (Скелеватське, Інгулецьке, Горішне-Плавнинське, Лавриковське та ін.), у Казахстані (Карсакпайська група), на Далекому сході (Мало-Хінська та Усурійська групи родовищ), залізорудному поясі Лабрадору (Канада), великій групі родовищ в районі верхнього Озера (США), в штатах Мінас-Жейрас (Бразилія), Бахар і Оріса (Індія), у районах Німба (Ліберія, Гвінея) і Тамазімбі (ПАР) в Африці, Хамерслі (Західна Австралія), поклади Аньшанської групи та інших на півночі Китаю, родовища Мусан в КНДР та низка районів в інших державах. Усі найбільші родовища З.к. з запасами руди у мільярди та десятки мільярдів тонн належать до нижньопротерозойських евгеосинклінальних відкладів, що пройшли метаморфізм фації зелених сланців. Головними мінералами З.к. цієї формації є кварц, магнетит, гематит, кумінгоніт, біотит, хлорит, лугові амфіболи та піроксени. Структура кварцитів переважно тонко- і дрібнозерниста, іноді середньозерниста, текстура шарувата та плойчата. Родовища вказаної формації залягають в осадових і, частково, вулканогенно-осадових породах. Вони отримали назву родовищ криворізького типу (або типу оз. Верхнього). Більш глибокі зміни метаморфізму характерні для менш великих родовищ (сотні мільйонів тонн) – Оленегірського, Костамукшського та інших, які залягають в метаморфізованих осадово-вулканогенних породах і належать до так званого ківатинського типу – за однойменною залізорудною формацією у Канаді. Найбільш глибоко метаморфізовані родовища ґранулітової фрації архейського віку створюють невеликі за запасами (десятки, перші сотні мільонів тонн) поклади (Маріупольське, Тараташське та ін.). Структура кварцитів у них крупнозерниста, текстура шарувата та неясно плойчата.

ЗАЛІЗНА ШАПКА, *железная шляпа, **iron hat, ***eiserner Hut - скупчення оксидів і гідрооксидів заліза біля поверхні Землі, що виникає внаслідок хім. розкладання і окиснення сульфідних руд. З.ш. розташовується на первинних неокиснених рудах, покриваючи їх на кшталт шапки. Складається з гетиту, гідрогетиту, тур’їту. Домішки: гідрооксиди марганцю і сульфатів типу ярозиту.

ЗАЛІЗНИЙ БЛИСК - Див. гематит.

ЗАЛІЗНИЙ КОЛЧЕДАН - Див. пірит.

ЗАЛІЗНИЧНА КОЛІЯ, *железнодорожный путь, **railway track; ***Gleis - комплекс споруд і пристроїв, що утворюють дорогу з рейковою колією для руху залізничного рухомого складу. Основні елементи залізничної колії: верхня будова (рейки із скріпленнями, стрілкові переводи, шпали, баластний шар), земляне полотно і штучні споруди (залізничні мости, тунелі тощо). Ширина широкої колії в Україні 1520 мм (за кордоном найчастіше 1435 мм), вузької — переважно 600 і 900 мм.

ЗАЛІЗНИЧНИЙ КАР'ЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, *железнодорожный карьерный транспорт, **quarry haulage track, ***Tagebau-Eisenbahnförderung - комплекс, що об'єднує основне та допоміжне залізничне обладнання кар’єрів, рухомий склад, залізничну колію, засоби управління, ремонту та обслуговування обладнання. Основні переваги: висока надійність в роботі, низька собівартість перевезень, мала залежність від кліматичних умов. Осн. недолік - порівняно висока капіталоємність. У світовій практиці застосовується з ХІХ ст. В Україні З.к.т. впроваджено на потужних кар’єрах Криворіжжя.

ЗАЛІЗНІ РУДИ, *железные руды, **iron ores, ***Eisenerze - природні мінеральні утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати. Основні рудні мінерали: магнетит, мартит, гематит, сидерит, залізисті хлорити. Вміст заліза в З.р. - від 10 до 72 %. Бідні руди (до 46 % заліза) потребують збагачення. Серед корисних домішок Ni, Co, Мn, W, Мо, Сг, V і інш., серед шкідливих - S, Р, Zn, Pb, As, Cu. За генезисом З.р. поділяють на ендогенні, екзогенні і метаморфогенні. Залежно від домінуючого мінералу виділяють такі промислові типи руд: бурі залізняки, чер-воні залізняки (або гематито-мартитові), магнетитові, сидеритові (або карбонатні), силікатні та ін. Крім того, розрізняють З.р. за станом обробки: сиру, рядову, сортовану, збагачену; за призначенням: доменну, мартенівську, аґломераційну. Великі запаси З.р. є РФ, Казахстані, Бразилії (34 млрд, т), Канаді (26), Австралії (21), США (17), Індії (13), ПАР (9), Швеції (4,5) і Франції (4). За прогнозами Римського клубу (2000 р) запаси З.р. будуть вичерпані на Землі (в земній корі, ноокларк) за наступні 173 роки.

Родовища З.р. промислового значення пов’язані з ендогенною, екзогенною та метаморфогенною серіями. Серед них виділяють магматичні, карбонатні, скарнові, вулканогенні гідротермальні, вулканогенно-осадові, кори вивітрювання, осадові, метаморфогенні. Магматичні родовища представлені титаномагентитовими та ільменіт-титаномагнетитовими покладами, які розташовані в Карелії (Пудожгірське), на Уралі (Качканарське, Гусівгірське, Першоуральське та ін.), Гірському Алтаї (Харлівське), Східних Саянах (Лисаківське, Кручинівське, Мало-Тагульське), у США (Тегавус), Норвегії (Телнес), Швеції (Таберг). Вміщуючими породами є олівін, піроксен, амфіболи, плагіоклаз, серпентин та інші. Залягають родовища на величезних площах у вигляді лаколітів. Карбонатитові родовища перовськіт-титаномагнетитові та апатит-магнетитові поклади розміщені в лужно-ультраосновних інтрузивах центрального типу, відомі на Балтійському щиті (Африканда, Ковдор), Сибірській платформі (Гулинський масив), Африканській платформі (Сукулу, Уганда, Дорова, Зімбабве, Люлекоп, ПАР). З.р. зосереджені переважно в центральній частині інтрузивів із значним розвитком карбонатитів з вмістом апатит-форстеритових, флогопіт-форстератових, апатит-кальцитових і кальцитових утвореннях по ультраосновним породам. Залізорудні тіла в таких масивах являють собою в основному апатит-форстеритові породи з сильним вкрапленням, жилами та прожилками магнетиту, нерівномірним вкрапленням пірохлору і баделеїту. Скарнові родовища скарново-магнетитових покладів широко розповсюджені на Уралі (Високогірське, Гороблагодатське та ін.), в Кустанайській області Казахстану (Сарбайське, Соколівське, Качарське та ін.), Західному Сибіру (Таштагольське, Абаканське, Тейське та ін.), Кавказі (Дашкесанське), в США (Айрон-Спрінге, Адирондак та інш.), Центральній Європі (Рудні гори), Італії, Болгарії, Румунії, Японії, Китаї та інших державах. Родовища пов’язані з плагіоґранітами, похідних базальтової магми ранньої стадії геосинклінального розвитку. Головним залізорудним мінералом є магнетит, в окремих випадках – гематит у вигляді залізного блиску. У складі рудних метасоматитів беруть участь епідот, актиноліт, ґранати, піроксени, хлорити, цеоліти, кальцит, кварц Вулканогенні гідротермальні родовища парагенетично пов’язані з трапами, відомі на Сибірській платформі (Коршунівське, Рудногірське, Нерюндінське та Тагорське). Руди представлені зонами вкрапленості в метасоматитах, жильними тілами та платоподібними покладами метасоматичного зміщення карбонатних порід. Роль екранів при утворенні пластоподібних покладів грають пласти аргілітів, тонкозернистих вапняків і трапових сіллів. Рудотвірний магнетит завжди вміщує ізоморфну домішку магнію і відноситься до різновиду магномагнетиту. Виділяються штоко-, лінзо-, пласто- і стовпоподібні метасоматичні рудні тіла та крутоспадаючі жили суцільного магнетиту. Вулканогенно-осадові родовища представлені Західним Каражалом у Центральному Казахстані, Холзунським у Гірському Алтаї, Терсинською групою у Кузнецькому Алтаї, Лан і Діль у ФРН, Гора Джебілег та Мешері Абделазіс у Алжирі. Розміщені в синклінальних зонах евгеосинклінальних формацій. Рудні пласти та лінзи деформовані складчастими і розривними дислокаціями разом з вмісною товщею. Руди представлені гематитом, рідше магнетитом і сидеритом. В них зустрічаються сульфіди, хлорит, кварц та інші нерудні мінерали. Промислове значення родовищ цієї групи невелике. Родовища вивітрювання представлені ґетит-гідроґетитовими (бурозалізняковими), мартит-гідроґетитовими зонами окиснення родовищ сидеритових і скарно-магнетитових руд, а також ультраосновних порід. Утворення зон окислення пов’язано з епохами давнього та сучасного вивітрювання. З.р. вміщують домішки хрому, нікелю та кобальту і належать до природно легованих утворень. Поклади таких руд представлені Єлізаветським і Серовським на Північному Уралі, Акерманським, Ново-Київським, Ново-Петропавлівським та іншими родовищами на Південному Уралі, Малкінським на Північному Кавказі, а також і екваторіальних областях – на Кубі, Гавайських островах, у Гвінеї, Філіпінах, Гвіані та Сурінамі. Осадові морські родовища у вигляді сидеритових (у зоні окислення бурозалізнякових) пластових покладів у морських теригенно-карбонатних відкладеннях відомі на західному схилі Південного Уралу в давньому ядрі герцинського антиклінорію. Вони залягають у протерозойських сланцево-карбонатних відкладеннях. Найбільшими з них є Бакальські, а також дрібні родовища в Комарово-Зигзагінському і Катав-Іванівському районах. Бакальська група нараховує понад 200 рудних тіл у вигляді пласто-, лінзо- та гніздоутворених покладів і рудних жил. Геосинклінальні морські гематитові родовища в теригенно-карбонатних відкладах відомі у Ангаро-Пітському залізорудному басейні, в США (Клінтон у Апалачах), Африці (Бафінг-Бакайський басейн в Малі) та Північній Австралії. Платформні морські родовища сидерит-лепто-хлорит-гідрогематитових бобово-оолітових руд в карбонатно-теригенових відкладах представлені Керченським, Аятським і Західно-Сибірським басейнами, а також Лотарингським басейном мінетових (дрібноолітових) руд на площі Франції, ФРГ, Бельгії та Люксембургу. Значно розвинуті вони і в Китаї. Осадові континентальні родовища гідроґетитових бобово-оолітових озерно-болотистих покладів представлені великою кількістю дрібних відкладів у Тульському та Липецькому районах, у верхів’ї річок Вятка, Кама, Сисола; в північній частині Руської платформи. Руди характеризуються низьким вмістом заліза (30…35%). Поклади витягнуті на десятки кілометрів уздовж русла палеорічок, представлені основними русловими відкладами – лінзовидними, овальними та неправильної форми пойменними покладами, що супроводжують їх. Сьогодні родовища такої формації втратили промислове значення. Метаморфогенні родовища включають поклади залізистих кварцитів і багатих метаморфічних руд давніх формацій. Залізисті кварцити притаманні тільки докембрійським складчастим областям. Їх родовища залягають у метаморфізованих осадових комплексах геосинкліналей кристалічних щитів, складчастих фундаментів давніх платформ, в ядрах антикліноріїв більш молодих складчастих областей. Вини є переважно морськими хемогенними осадами і достатньо чітко відокремлені серед теригенних і вулканогенно-осадових вміщуючих комплексів.

Для виробництва чавуну використовують залізні руди з вмістом заліза понад 50%, а також шкідливих домішок: сірки – менше 0,3%; фосфору – менше 0,2%; цинку, свинцю, арсену та міді – менше 0,1% кожного. Для виведення шкідливих домішок при плавці металу використовують флюсові вапняки. При цьому коефіцієнт основності доменної шихти повинен бути близько чи понад 1, а кремнієвий модуль – понад 1,8…3. Тому присутність у руді карбонатів кальцію та магнію бажана, а надлишок кремнезему шкідливий.

В Україні, яка займає одне з провідних у світі місць за запасами та видобутком З.р., вони зосереджені в Криворізькому та Керченському залізорудних басейнах, Криворізько-Кременчуцькій, Білозерсько-Оріхівській, Одесько-Білоцерківській металогенічних зонах, Приазовській та Придніпровській металогенічних областях (сумарно розвідані запаси 40,1 млрд. т, прогнозні – 30,4 млрд.т, потенційні – 133,5 млрд.т). З 73 відомих родовищ в кінці ХХ ст. експлуатується 23.

ЗАЛІЗНА РУДА БАГАТА - залізна руда, вміст заліза в яких понад 57%, а кремнезему менше 8…10%, сірки та фосфору менше 0,15%. Являє собою продукт природного збагачення залізистих кварцитів, утворених за рахунок вилуговування кварцу та розкладання силікатів при процесах давнього вивітрювання або метаморфізму. Виділяють два головних морфологічних типи покладів З.р.б.: площиноподібні та лінійні. П л о щ и н о п о д і б н і залягають на головах крутопадаючих пластів залізистих кварцитів у вигляді значних по площі з кишенеподібною підошвою і відносяться до типових кір вивітрювання. Л і н і й н і поклади представляють падаючі в глибину клиноподібні рудні тіла багатих руд в зонах розломів, тріщинуватості, дроблення, згинів у процесі метаморфізму. Руди характеризуються високим вмістом заліза (54…69%) і низьким вмістом сірки та фосфору. Найбільш характерним прикладом метаморфічних родовищ багатих руд можуть бути Першотравневе та Жовтоводське в північній частині Кривбасу. Багаті залізні руди йдуть на виплавку сталі в мартенівському, бесемерівському або конвертерному виробництві, оминаючи доменний процес. Найбільш багаті руди з вмістом заліза понад 68%, з малим вмістом кремнезему (менше 0,01%) і всіх інших домішок (менше 3,3%) використовують для виготовлення металізованих котунів, які перероблюють на сталь електроплавкою.

ЗАЛІЗНА РУДА РЯДОВА - залізна руда, не підготовлена за певною крупністю до використання у металургійній переробці. Протилежне - залізна руда сортована.

ЗАЛІЗНА РУДА СОРТОВАНА - залізна руда, підготовлена за певною крупністю до використання у металургійній переробці. Протилежне - залізна руда рядова.

ЗАЛІЗНЯК, *железняк, **iron ore, ***Eisenerz - загальна назва оксидів заліза. З них найбільш поширеними є бурий, магнітний і червоний З.

ЗАЛІЗО, *железо, **iron, ***Eisen - хімічний елемент Символ Fe, ат.н. 26, ат.м. 55,847. Сріблясто-сірий, пластичний і ковкий метал. Легко окиснюється утворюючи оксиди. Електропровідний. Твердість за Брінеллем 350-450 МПа; модуль Юнга 190 210х10³ МПа; модуль зсуву 8,4х10^-3 МПа; короткочасна міцність на розрив 170-210 МПа, межа текучості 100 МПа; ударна в'язкість 300 МПа; сер. питома теплоємність (273-1273 К) 640,57 Дж/кг·К; густина 1,84. На повітрі окиснюється, покриваючись іржею FeO·nH₂O. За вмістом в земній корі (4,65%) З. займає 4-е місце. Серед інш. породоутворюючих елементів має макс. ат. вагу. З. - поширений елемент метеоритної речовини: в кам. метеоритах міститься 25, а в залізних 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність З. близька до його вмісту в фотосфері Сонця - 627 г/т. Середньопланетна частка З. в речовині Землі велика - 38,8%. Найбідніша на З. поверхня Землі. Розповсюдженість З. в г.п. (% за масою): ультраосновні - 9,85; основні - 8,56; середні - 5,85; кислі - 2,70; лужні - 3,60; осадові - 3,33. Відомо понад 300 мінералів, що містять З.: оксиди, сульфіди, силікати, фосфати, карбонати та ін. Найважливіші мінерали З.: гематит Fe₂O₃ (70% Fe), магнетит Fe₂O₄ (72,4% Fe), ґетит FeOOH (62,9% Fe), лепідокрокіт FeO(OH) (62,9% Fe), лімоніт - суміш гідрооксидів Fe з SiO₂ та ін. речовинами (40-62% Fe), сидерит FeCO₃ (48,2% Fe), ільменіт FeTiO₃ (36,8% Fe), шамозит (34-42% FeO), вівіаніт (43,0% FeO), скородит (34,6% Fe₂О₃), ярозит (47,9% Fe₂О₃) та ін. Залізовуглецеві сплави - основа конструкц. матеріалів, що застосовуються у всіх галузях пром-сті.

ЗАЛІЗОВІДДІЛЮВАЧ, *железоотделитель, **iron separator, ***Eisenabscheider - апарат для вилучення феромагнітних предметів з вугілля та інших сипучих матеріалів. Випускаються: - електромагнітні шківи, які встановлюють у вигляді приводного барабана конвеєра стрічкового; - електромагнітні барабани, які встановлюють на перепадах технологічного потоку (не є конструктивним вузлом конвеєра); - підвісні електромагнітні сепаратори, які підвішують над стрічковим конвеєром; - підвісні саморозвантажні електромагнітні сепаратори, які, на відміну від попередніх, мають безкінечну стрічку для розвантаження вилучених металевих предметів.

ЗАЛІЗО-МАРГАНЦЕВІ КОНКРЕЦІЇ, *железо-марганцевые конреции, **iron-manganese concretions, ***Eisenmangankonkretionen - аутигенні мінеральні структури гідрооксидів заліза і марганцю з включенням інш. елементів на дні озер, морів і океанів. Найбільше поширені в пелагічних р-нах Світового ок. Уперше вивчені англ. експедицією на судні "Челленджер" в 1872-76рр. Глибоководні З.-м.к. залягають перев. на поверхні дна або у верх. шарах четвертинних осадів у вигляді моношару, співпадаючи з ареалами гранично низьких швидкостей осадонакопичення. Продуктивність вимірюється від 1 кг/м² до 50-70 кг/м². При високих концентраціях утворюють характерні "бруківки". За морфологічними ознаками виділяються власне конкреції, брилові та плитоподібні утворення і кірки на поверхні порід. Конкреції мають еліпсо-, куле-, коржевидну, плитчасту, гроноподібну форму. Розміри З.-м.к. коливаються від часток мм (мікроконкреції) до м, в сер. становлячи 3-4 см. Як правило, конкреція складається з ядра і рудної оболонки. Ядра - уламки різноманітних порід, органогенні залишки, мінеральні зерна. Тв. 1-4. Густина сухих З.-м.к. 1,6-2,7. Мінерали заліза представлені гідрогематитом, гідроґетитом, гематитом, фероксигітом, лепідокрокітом, мінерали марганцю - вернадитом, тодорокітом, бернеситом, рансьєїтом, криптомеланом, браунітом, вудрафітом, піролюзитом, рамсделітом, неутитом. Серед глинистих мінералів переважають монморилоніт і нонтроніт. Класичний матеріал містить уламки вулканічного скла, кварцу, польового шпату, апатиту тощо. З.-м.к. містять: Mn - 16,02%; Fe 15,55%, Si - 8,6%, інші елементи в межах 2 і менше %. З.-м.к. - перспективна рудна сировина.

ЗАЛІЗОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *железорудная промышленность, **iron ore industry, ***Eisenerzindustrie - галузь гірничої промисловості, підприємства якої видобувають залізну руду і попередньо обробляють її - подрібненням, сортуванням, збагаченням, усередненням, окускуванням концентрату і дрібної фракції руди шляхом аґломерації або грудкування. Продукція галузі – підготовлена залізорудна сировина для виплавки чавуну (сортова залізна руда, аґломерат, котуни (окатиші)). Крім того, металургійним заводам постачається залізорудний концентрат та подрібнена руда для виробництва аґломерату, а також кускова залізна руда з високим вмістом металу (56-64%) й незначною кількістю шкідливих домішок для використання в сталеплавильному виробництві.

Перші відомі розробки залізної руди на території України належать до VIII-VII ст. до н.е. (Півн. Причорномор’я). Добування залізних болотних та озерних руд почалося за часів Київської України-Руси на Поліссі та в Зах. Україні. В широких масштабах промислове добування руди розпочалося з другої половини ХІХ ст. Сьогодні Україні основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Важливими гірничо-промисловими районами є Кремечуцький залізорудний р-н (Полтавська обл., Дніпровський ГЗК), Білозерський залізорудний р-н (Запорізька обл., Запорізький ЗРК) та Керченський залізорудний басейн. Для добування залізистих кварцитів Горішньоплавнинського родовища створено Полтавський ГЗК. У Кривбасі діє бл. 20 шахт потужністю від 300 т до 3,5 млн.т. на рік.

В межах Кривбасу створені найбільші гірничо-збагачувальні комбінати в Україні – Новокриворізький, Центральний, Південний, Північний, Інгулецький. В басейні освоювалися в основному багаті руди. З введенням у дію в 1955 р. Південного ГЗК в Кривбасі розпочалося добування відкритим способом залізистих кварцитів з наступним їх збагаченням на концентрат з вмістом заліза 62-66%. Видобуток товарної залізної руди складав, млн.т.: у 1990 р. – 104,5; 1991 – 85,2; 1992 – 75,6; 1993 – 65,3; 1994 – 51,1; 1995 – 50,4; 1996 – 47,5; 1997 – 53,4. Див. гірничорудна підгалузь України.

ЗАЛІЗОРУДНИЙ (МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ І Т.П.) КОНЦЕНТРАТ, *железорудный (марганцеворудный и т.п.) концентрат, **iron ore concentrate, ***Eisenerz– (Manganerz-) Konzentrat, Eisenerzkonzentrat - концентрат, одержаний шляхом збагачення залізних руд. Розрізняють магнетитовий, гематитовий, лімонітовий, сидеритовий та ін. З.к. В залежності від якості та призначення розрізняють З.к. первинний, високої чистоти, аґломераційний, доменний, офлюсований, залізорудні окатки (котуни).

ЗАЛІЗО САМОРОДНЕ, *железо самородное, **native iron, ***gediegenes Eisen - мінерал класу самородних елементів, Fe. Розрізняють земне (телуричне) і космогенне (метеоритне) З.с. У телуричному залізі вміст Ni не вище за 2,9%, тоді як в метеоритному (камаситі) - 6,4%. Для останнього характерний також підвищений вміст газів (Н₂, СО, СО₂). Обидва різновиди З.с. представлені модифікацією альфа-Fe, стійкою при нормальній т-рі. Домішки Co, Mn, Cu, C, P,S, As, Si пов'язані з механіч. включеннями. Колір З.с. сталево-сірий, блиск металічний, спайність по кубу. Тв. 4-5, густина 7,0-7,8. Ковке, феромагнітне. З.с. - рідкісний мінерал.

ЗАЛОМЛЕНИХ ХВИЛЬ МЕТОД, *преломленных волн метод, **refraction shooting; ***Refraktionsverfahren, Refraktionsmethode - метод сейсмічної розвідки, що базується на реєстрації хвиль, які заломлюються в земній корі в шарах, що характеризуються підвищеною швидкістю поширення сейсмічних хвиль, і проходять в них значну частину шляху. Збудження сейсміч. коливань ведеться на поверхні або в свердловинах і шурфах вибухами ВР або невибуховими джерелами сейсмічних коливань. Заломлені хвилі реєструють на поверхні стандартними і спеціалізов. сейсморозвідувальними станціями. З.х.м. застосовується при регіональних дослідженнях будови земної кори (вивчення рельєфу поверхні кристаліч. фундаменту, структури осадової товщі) на глиб. до 10-20 км, трасуванні тектоніч. порушень, а також при інж.-геол. дослідженнях.

ЗАЛЯГАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *залегание горных пород, **bedding (stratification) of rock, position, occurrence; ***Lagerung der Gesteine, Schichtenlagerung - форма і просторове розміщення гірських порід. Первинне (непорушене) залягання гірських порід для осадових і більшості метаморфічних порід буває горизонтальним (у формі верств або лінз), для магматичних глибинних порід — у формі батолітів, датолітів, штоків, дайок. Виливні магматичні гірничі породи утворюють покриви, потоки, куполи. За розміщенням верств розрізняють узгоджене й неузгоджене залягання. Див. також регресивне залягання.

ЗАЛЯГАННЯ РОДОВИЩА (пласта), *залегание месторождения (пласта),**deposit bedding, ***Lagerung der Lagerstätte (des Tlözes) — характер залягання гірських порід, якого вони набувають в процесі свого формування і наступних порушень в результаті різноманітних геологічних процесів (рух земної кори, діяльність льодовиків та ін.).

ЗАЛЬБАНД, *зальбанд, **vein wall, vein selvage; ***Sahlband - зона контакту мінеральної жили з боковими породами. 3. може бути чітким або "розмитим". В останньому випадку вміст цінних компонентів в 3. може досягати пром. значення і залучатися до експлуатації.

ЗАМАГАЗИНОВАНА РУДА, *замагазинированная руда, **shrinkage ore, ***magaziniertes Erz, Magazinerz — руда, накопичена в очисній виробці в процесі її неодноразового відбивання. При розробці малопотужних родовищ З.р. служить робочою площадкою при бурінні шпурів і оборці покрівлі, а при недостатньо тривких бокових породах — і для підтримки їх.

ЗАМІЩЕННЯ, *замещение, **replacement, ***Ersetzung, Erzätz, Ersatz – фізико-хімічний процес, при якому на місці одного мінералу чи аґреґату утворюється інший мінерал чи аґреґат з іншим хімічним складом.

ЗАМІЩЕННЯ З ПЕРЕВІДКЛАДАННЯМ, *замещение с переотложением, **substitution with redeposition, ***Verdrängung mit Umlagerung – метасоматичне заміщення, коли об’єм новоутворень більший, ніж мінералу, який заміщується; новоутворення наростають на цей мінерал, заповнюючи вільний простір або витісняючи оточуючі мінерали.

ЗАМІЩЕННЯ МЕТАСОМАТИЧНЕ, *замещение метасоматическое, **metasomatic replacement ***metasomatische Ersetzung –– те саме, що метасоматоз.

ЗАМОК, *замок; **lock, joint; ***Schloß, Verschluß – пристрій для фіксації, напр., циліндра насоса вставного в насосно-компресорних трубах.

ЗАМОК СКЛАДКИ, *замок складки, **hinge of fold, ***Faltenschloss, Faltenknie, Faltenscheitel, Faltenscharnier - зона переходу одного крила складки в інше; відповідає місцю загального перегину шарів у верхній частині антиклиналі чи в нижній частині синклиналі.

ЗАМОК СТОЯКА ТЕРТЯ, *замок стойки трения, **friction prop lock, ***Reibungsstempelschloss - пристрій для фіксації висувної частини стояка при встановленні кріплення та створенні робочого опору стояка за рахунок розвантаження від тиску при витягуванні кріплення. Складається з корпусу, самозатяжного клину, проміжних пластинок, горизонтального клину, штиря і пружини. При забиванні клину відбувається фіксація висувної частини стояка за рахунок сили тертя в замку. Опускання висувної частини стояка відбувається з постійним опором, створюваним силою тертя в замку. Для витягування стояка вибивається клин і звільнюється її висувна частина.

ЗАМОРОЖУВАННЯ ҐРУНТІВ (ПОРІД), *замораживание почв (пород), **freezing of ground, soil freezing; ***Gefrieren des Gebirges (des Gesteins) - спосіб проведення гірничих виробок у водоносних породах, при якому на деякій відстані від контуру виробки бурять низку свердловин до водотривких порід і обладнують їх заморожуючими колонками, якими циркулює холодоносій. При цьому утворюється льодопорідна стінка, що захищає виробку на час проведення від проривів води (пливунів). Після закінчення проведення виробки та закріплення її постійним водонепроникним кріпленням дія З.ґ. припиняється.

3.ґ. набуло поширення завдяки добре розвиненій наук.-техн. базі. Метод відомий з 1837 р. як "Сибірський спосіб", описаний А.Шренком. Велике поширення 3.ґ. отримало крім Росії також в Польщі (за його допомогою споруджено понад 35% шахтних стовбурів). У Великобританії, Франції, Нідерландах з 1945 із застосуванням З.ґ. пройдено по 5-10 стовбурів сер. глиб. до 200 м, в Бельгії 3.ґ. проводилося на глиб. 620 м. У Канаді на калійному руднику здійснена проходка стовбура глиб. 914 м; навколо стовбура діаметром 4,88 м було пробурено 27 заморожуючих свердловин. Відстань між свердловинами становила 1,2 м. Для заморожування застосовувалися низькотемпературні холодильні установки сумарною потужністю до 3,5 МВт.

ЗАМОРОЖУЮЧА КОЛОНКА *замораживающая колонка, **freezing pipes, ***Gefrierrohrsäule - система труб живлення та заморожування, що опускаються в свердловину для виконання робіт по заморожуванню гірських порід. Складається з заморожуючої труби, черевика, головки, труби живлення.

ЗАМОРОЖУЮЧА СВЕРДЛОВИНА, *замораживающая скважина, **freezing well, ***Gefrierbohrloch – свердловина для заморожування гірських порід. Діаметр 3.c. при глиб. до 400 м становить 150-200 мм, при 500-700 м - 200-250 мм. Глибина 3.с. визначається наявністю водоупору або потужністю водоносних порід. Для буріння 3.с. застосовують установки ударного (ударно-канатні і ударно-штангові) і обертального (роторні і турбінні) принципу дії. 3.с. обладнують заморожуючою колонкою.

ЗАМОРОЖУЮЧА СТАНЦІЯ, *замораживающая станция, **freezing plant, ***Gefrierkeller, KäItestation – комплекс холодильних машин, що складається з компресора, конденсатора, випарника і допоміжної апаратури. З.с. призначена для виробництва холоду, необхідного для заморожування порід при проведенні виробок. 3.с. розрізняють: за способом отримання холоду – компресорні і абсорбційні; за типом холодоаґенту - аміачні, фреонові, повітряні; за температурним режимом впливу - звичайні (до -25 ^оС ) і низькотемпературні (до -50 ^оС) для глибокого заморожування. 3.с. бувають стаціонарними і пересувними.

ЗАМУЛЮВАННЯ, ЗАМУЛЕННЯ, *заиливание, **mine silting, ***Verschlämmen - дія і спосіб попередження та гасіння ендогенних пожеж шляхом подачі в гірничі виробки по заздалегідь пробурених свердловинах замулювальної пульпи. Для приготування останньої, як правило, використовують місцеві матеріали (глину, суглинки, пісок, попіл). Оптимальний склад мулу: бл. 55% глинистих і пилових фракцій, бл. 25% дрібних піщаних і пилових і бл. 20% піщаних з частинками від 5 мк до 2 мм. Переваги 3. в гасінні пожеж рудникових у порівнянні з методом ізоляції ділянок, що горять: менша небезпека рецидивів пожежі, можливість виконання 3. в менш доступних місцях. Недоліки: втрата виробок в зоні замулення, обводнення виробок.

ЗАМУЛЮВАННЯ СВЕРДЛОВИН, *заиливание скважин; **well silting; ***Zuschlämmung von Bohrhlöchern, Verschlämmen, Kolmatation – накопичення частинок гірської породи у свердловині внаслідок винесення їх із продуктивного чи водоносного горизонту. Спостерігається при спорудженні і експлуатації водозабірних, гідрогеологічних, а також нафтових свердловин, коли гідростатичний тиск у продуктивному чи водоносному горизонті вищий від тиску стовпа промивальної рідини чи води у свердловині (чим більша різниця тисків, тим інтенсивніше розвивається процес).

ЗАНДРИ, *зандры, **outwash, outwash plain; ***Sander - хвилясті рівнини, утворені піщаними відкладами і галькою льодовикового, алювіального і прибережно-морського походження. Зокрема, формувалися біля давніх льодовиків потоками талих вод. Поширені на Сх.-Європейській рівнині. В Україні є на Поліссі (Прип’ятське, Мещерське та ін. полісся).

ЗАПАДИНИ, *впадины, **hollows, cavitys, basins, depressions; ***Senkungen, Einsenkungen, Höhlungen, Aushöhlungen, Becken, Wanne, Vertiefung – зниження земної поверхні в межах суші, а також дна океанів та морів. За походженням бувають тектонічні (більша частина), дефляційні та ін. Характерні для областей з аридним кліматом. В Україні найбільшою є Дніпровсько-Донецька западина.

Найглибші западини суші (суходолу)

ЗАПАЛ, *запал, взрыватель, **detonating fuse, ***Zünder - пристрій для ініціації ВР. Збудження первинного ініціатора здійснюється за допомогою капсуля-запалювача ударної або накольної дії.

ЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА – Див. капсуль-детонатор.

ЗАП&AACUTE;С ПЛАСТ&AACUTE; ПРУЖНИЙ, *упругий запас пласта; **reservoir elastia reserve; ***Federschichtenvorrat – об’єм рiдини (нафти, води), який можна видобути з пласта за рахунок сил пружностi.

ЗАПАСИ ВИРОБНИЧІ, *запасы производственные, **workable reserves, commercial reserves; ***abbauwürdige Varräte - продукція виробничо-технічного призначення, що знаходиться на гірничих підприємствах і, отже, та, що вступила в сферу виробництва, але ще не використовується безпосередньо в процесі виробництва. Поділяються на поточні і страхові (гарантійні і резервні).

ЗАПАСИ ЗАКОНСЕРВОВАНІ, *запасы законсервированные, **unused reserves, ***konserviere Reserven - запаси корисної копалини, відпрацювання яких не виконується або неможливе, й потребує витрат, не передбачених проектом.

ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *запасы полезных ископаемых, **reserves of minerals, reserves, resources, ***Bodenschätzenvorräte, Vorräte an nutzbarem Mineral - кількість корисних копалин Земної кулі, окремих країв, регіонів, басейнів або родовищ, визначена за даними геологічної розвідки. Розвідані запаси корисних копалин поділяють на балансові (ті, що їх розробляють, або вони придатні для розробки) й забалансові (ті, які видобувати на даний момент нерентабельно, але видобуток яких може бути доцільним у майбутньому). За ступенем розвіданості З.к.к. поділяють на чотири карегорії: А, В, С1, С2 (достовірність визначення знижується послідовно від категорії А до С2). Крім розвіданих, враховують і прогнозні запаси. У основу закордонних класифікацій З.к.к. покладені два осн. принципи: а) імовірність їх існування й ступінь вивченості; б) економічна доцільність (рентабельність) розробки покладу та використання к.к. в природному стані для наступного вилучення цінних компонентів.

ЗАПАСИ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ ЗИМОВІ (ПРИ ВІДКРИТОМУ СПОСОБІ РОЗРОБКИ) - розкриті запаси, створювані при сезонному веденні розкривних робіт. Створюються за рахунок випередження добувних робіт розкривними за період ведення останніх. 3.з.к.к., як правило, мають місце при використанні обладнання безперервної дії в районах, де неможлива його робота по замерзлих розкривних породах.

ЗАПАСИ РОЗВІДАНІ, *запасы разведанные; **explored reserves; ***erkundete Vorräte – балансові і позабалансові запаси категорій А+В+С₁, які з тим або іншим ступенем вірогідності виявлені в результаті проведених досліджень і геологорозвідувальних робіт, в основному підготовлені для наступної їх розробки та дорозвідки і затверджені Державною комісією з запасів по покладах, які знаходяться в розробці або підготовлені для промислового освоєння.

ЗАПАХ МІНЕРАЛІВ, *запах минералов, **smell of minerals, ***der Geruch der Mineralen – здатність мінералів пахнути при нагріванні (сірка самородна , органічні мінерали), при вибиванні іскор (пірит, арсенопірит), при розбиванні і розтиранні в порошок (деякі кварци, флюорити, фосфорити), при зволоженні (каолініт). Запах багатьох мінералів зумовлений наявністю захоплених при утворенні мінералу пахучих речовин. Деякі мінерали пахнуть самі по собі (асфальт, озокерит).

ЗАПИЛЕНІСТЬ РУДНИКОВОЇ АТМОСФЕРИ (повітря), *запыленность рудничной атмосферы (воздуха), **mine air dustiness, ***Staubbelastung der Grubenwetter - характеристика рудникової атмосфери за вмістом у ній твердих завислих частинок. Інколи використовується термін "запиленість повітря". Для гігієнічної оцінки пилового фактора найбільш важливою вважається середньозмінна запиленість повітря. Вона характеризує пилове навантаження на організм людини за робочу зміну.

ЗАПІРНА АРМАТУРА, *запорная арматура, **valving fittings, valve accessories, stop valves; ***Absperrarmatur, Verschlussarmatur - пристрої для управління потоками матеріалів (природних газів, нафти тощо) в трубопроводах, котлах, аґреґатах, резервуарах та інш. техн. спорудах. Найбільш поширений вид трубопровідної арматури. Кріпиться на трубах за допомогою перехідних патрубків (муфтових, фланцевих, цапфових або штуцерних) або приварюється. Розрізняють 3.а. загальнотехн. і спец. призначення. Найширше застосування в пром-сті отримала З.а. загальнотехн. призначення, яка використовується при транспортуванні неагресивних рідин і газів. 3.а. спец. призначення застосовується для корозійних, агресивних або токсичних середовищ, а також для умов високого тиску, низьких і наднизьких т-р, вакууму тощо і виготовляється з легованих хромонікелевих сталей. Осн. конструктивні елементи 3.а. - корпус і затвор. У залежності від форми затвора і характеру переміщення його в корпусі під час роботи З.а. поділяється на крани, клапани (вентилі), засувки і заслінки (поворотні або дискові затвори).

ЗАПОБІЖНА ЛЕБІДКА, *предохранительная лебедка, **safety winch, ***Sicherheitskabelwinde, Sicherheitshaspel — лебідка, призначена для підтримання ву натягнутому стані запобіжного каната (ланцюга) гірничоїгірської машини ву процесі її роботипраці ву очисному вибоїзабої при вийманнівийманні пластів зіз кутамизакутками падіння понад 8^о. З.л. поділяються на однобарабанні тай|та двобарабанні зіз електро- абочи пневмоприводом.

ЗАПОБІЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, *предохранительная среда, **safety mine environment; ***verhütend Medium – інертне середовище, яке штучно створюється у привибійному просторі на шахтах, небезпечних за газом і пилом, для запобігання і локалізації можливого при вибухових роботах спалахування метану і пилу. З.с. створюється: підтопленням вибою водою у вертикальних стовбурах; розпиленням води шляхом водорозпилювальних завіс; створенням пробки з повітряно-механічної піни на довжину 15 м, яка витісняє метано-повітряну суміш з вибою, охолоджує продукти детонації ВР, знижує запиленість шахтної атмосфери.

ЗАПОБІЖНИЙ КАНАТ (ЛАНЦЮГ), *предохранительный канат, **safety cable, ***Sicherheitsseil — канат обо ланцюг, призначений для запобігання від падіння гірничоїгірської машини при обривістрімчакові її тягового органу ву процесі експлуатації на пластах зіз кутамизакутками падіння понад 8^о.

ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН, *предохранительній клапан, **safety valve, ***Sicherheitsventil — пристрійприлад, що обмежує граничнугранічну величину тискутиснення ву системі гідроприводу гідравлічного стояка. З.к. бувають шарнірні, конусні та золотникові, зіз нерухомим ій|та рухомимпересувним сідлом, зіз додатко-вим дроселюванням рідини абочи без нього.

ЗАПОБІЖНИЙ ПОМІСТ, *предохранительный полок, **safety platform; ***Sicherheitsbühne — поміст, що споруджується ву шахтному стволістовбурі (на 10 – 20 м нижче підошви виробок самого нижнього приствольного дворудворища|подвіря') з дерева, металу, бетону ій|та служитьщо слугує для захисту людей ій|та обладнанняустаткування при поглибленні стволастовбура.

ЗАПОБІЖНИК, *предохранитель, **safety fuse, ***Schutzvorrichtung – прилад, пристрій для запобігання чому-небудь. Напр., в енергетиці - пристрій для захисту електричних проводів і приладів від надмірного струму. Якщо струм стає надмірним, дріт (або пластина) запобіжника розплавляється і розриває електричне коло. Механічні, гідравлічні, електричні З. широко застосовуються в гірничій техніці.

ЗАПОБІЖНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, *предохранительные взрывчатые вещества, **safety explosives; ***Wettersprengstoffe, Sicherheitssprengstoffe - спец. вибухові речовини-суміші, від вибуху яких метан і вугільний пил не займаються. Застосовуються для проведення вибухових робіт у шахтах. Являють собою амонійно-селітряні суміші (напр., амоніти з добавкою хлориду натрію), що відрізняються невисокою територією вибуху, виділяють порівняно невелику кількість отруйних газів тощо. З.в.р. мають у своєму складі речовини для гасіння полум’я або поміщені у запобіжні оболонки, що виготовляються з мінеральних солей. За ступенем запобіжності розрізняють: - З.в.р. ІІІ класу – потужні ВР обмеженого застосування для роботи у породних вибоях для сірчаних і нафтових шахт; - З.в.р. ІV класу – ВР середньої потужності, запобіжні для вибухових робіт по вугіллю і у змішаних вибоях, не запалюють метан і вугільний пил при вибуху з відкритого заряду масою 0,2 кг; - V класу – ВР підвищено запобіжні, які не запалюють метан і вугільний пил при вибуху 0,5 кг ВР у відкритому заряді; - VІ класу – високозапобіжні, які не запалюють метан і вугільний пил при вибуху 1 кг ВР у відкритому заряді. Останні використовуються для відбійки м’якого вугілля у лавах, при посадці покрівлі, для розбутовки вугільних пробок у дучках.

ЗАПОВНЕННЯ (ПРОДУВКА) ОБОЛОНКИ ПІД НАДЛИШКОВИМ ТИСКОМ, *заполнение (продувка) оболочки под избыточным давлением, **Pressurized enclosure; ***Überdruckfüllung (Spülung) - різновид вибухозахисту електрообладнання, який полягає в тому, що оболонка електрообладнання заповнюється або продувається під надлишковим тиском чистим повітрям або інертним газом. З.М.Іохельсон

ЗАРАТИТ, *заратит, **zaratite, ***Zaratit – водний гідроксилкарбонат нікелю. Склад: Ni₃(CO₃)(OH)₄*4H₂O. Сингонія кубічна. Тв. 3. Густина 2,6. Смарагдово зелений. Масивний, або у вигляді кірок. Вторинний мінерал у основних та ультраосновних гірських породах. Асоціює з іншими карбонатами та гідроксидами.

ЗАРОДЖЕННЯ БАГАТОКРАТНЕ, *зарождение многократное, **repeated generation, ***vielfach Entstehung – виникнення зародків мінералів не тільки на початку процесу, а й у певні моменти його розвитку.

ЗАРОДЖЕННЯ ВИМУШЕНЕ, *зарождение принудительное, **forced generation, ***die Zwangsentstehung, zwangsläufig Entstehung – зародження кристалів у переохолодженому чи перенасиченому розчині (розплаві) внаслідок введення затравки (кристалів тієї самої речовини).

ЗАРОДЖЕННЯ МИМОВІЛЬНЕ, *зарождение самопроизвольное, **spontaneous generation, ***spontane Entstehung – зародження мінералів, що починається з виникненням зародкового кристалу, для будови якого досить сотень молекул речовин.

ЗАРОДЖЕННЯ МІНЕРАЛІВ, *зарождение минералов, **generation of minerals, ***die Entstehung der Minerale – багаторазова поява зародків мінералів, причиною яких є механічні домішки, що потрапляють на поверхню кристалів, які ростуть. Ці домішки стають центром кристалізації нових зароджень. У природних умовах зарод-ження мінералів може відбуватись або в суспендованому стані або на якомусь субстраті.

ЗАРОДОК МІНЕРАЛУ, *зародыш минералa, **embrio of mineral, ***der Embryo des Minerals – центр, навколо якої відбувається формування мінералу.

ЗАРУБУВАННЯ ВИБОЮ, *зарубка забоя, **cutting a bace, ***Schrämen - процес утворення у вибої врубової щілини по корисній копалині або вмісних породах баровим виконавчим органом гірничої машини. Проводиться врубовими машинами, здебільшого по пачці пласта найменшої міцності, рідше — по підошві пласта або прошарку.

ЗАРЯД ВР, *заряд ВВ, **explosive charge, ***Sp-rengladung, Sprengstoffladung - певна кількість ВР, підготовлена до вибуху введеним у неї ініціатором. В залежності від форми розрізняють такі З.: зосереджені, подовжені (напр., штольневі) і плоскі. За конструкцією З. Поділяють на суцільні і розосереджені, а в залежності від способу прикладання до висаджуваного об'єкта — на зовнішні і внутрішні. Крім того, за призначенням розрізняють З. викиду, дроблення та камуфлетні (внутрішньої дії). Останні не здійснюють якоїсь видимої дії на відкриті поверхні, їх результатом є порожнина, яка утворюється в товщі порід. Див. заряд котловий, заряд граничний, шланговий заряд.

ЗАРЯД ГРАНИЧНИЙ, *заряд предельный, **maximum charge, charge limit; ***Grenzladung - 1) Максимальний заряд ВР, який не запалює в дослідному штреку метано-повітряну або пило-повітряну суміші. 2) Максимальна маса заряду, що допускається до застосування при вибухових роботах в гірничих виробках, небезпечних по газу або пилу.

ЗАРЯД КОТЛОВИЙ, *заряд котловой, **sprung-hole charge; ***Kesselladung - заряд ВР, зосереджений в розширеній частині свердловини (котлі). За впливом на масив розрізняють К.з. камуфлету, розпушення і викиду (скиду).

ЗАРЯДЖАННЯ, *заряжание, **charging, ***Aufladung – процес введення ВР в зарядну камеру (шпур, свердловину та ін.) і підготовки її до вибуху.

ЗАРЯДЖЕНОГО ТІЛА МЕТОД, *заряженного тела метод, **charged body method, ***Verfahren des geladenen Körpers - метод електричної розвідки, оснований на вивченні електричного або магнітного поля, що створюється штучно зарядженим об’єктом, напр., рудним тілом. Використовується для розвідки рудних к.к., графіту, антрациту, вивчення рудних родовищ.

ЗАРЯДНА МАШИНА, *зарядная машина, **charger, charge loader, ***Aufladungsmaschine - пристрій для механізов. подачі ґранульованої, патронованої і рідкої ВР в зарядні порожнини (свердловини, шпури, котли, камери) при відкритих і підземних гірничих роботах, а також для приготування ВР в процесі заряджання. 3.м. для відкритих робіт складається з автомобіля, ємкості для ВР або її компонентів, пристрою для подачі ВР у свердловину, змішувача, систем управління і контролю. З.м. для підземних робіт випускають в самохідному, пересувному та переносному варіантах, як правило, з пневматичною подачею ВР. Продуктивність 3. м. для заряджання шпурів і свердловин - 500 кг/хв., для підземних робіт – 100 кг/хв.

ЗАСЛІНКА, *заслонка, **butterfly-type valve, gate; ***Klappe, Schieber - 1) Пристрій для закривання отворів. 2) Щит у шлюзах. Див. також шибер, засувка.

ЗАСЛОНИ (СЛАНЦЕВІ ТА ВОДЯНІ), *заслоны (сланцевые и водяные), **barriers (stone dust and water), ***Gesteinsstaub(wasser-)sperren - ряд перекидних полиць, з інертним пилом (сланцеві заслони) або посудин з водою (водяні заслони), встановлених поперек виробки у верхній її частині з метою створення перешкоди поширенню вибуху і полум'я у вигляді хмари інертного пилу або водяного заслону, що утворюються при перекиданні їх вибуховою хвилею або за допомогою спеціального пристрою.

ЗАСМІЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ, *засорение продуктов обогащения, **fouling of minerals preparation products, ***Verunreinigung der Mineralaufbereitungserzeugnisse - вміст у продуктах збагачення компонентів, що відрізняються від видаленого продукту за прийнятою граничною густиною розділення, граничною крупністю класифікації або іншою ознакою (електричними, магнітними та інш. властивостями). З.п.з. вище допустимих норм - ознака недосконалості технологічного процесу або несправності обладнання.

вгору