КАБЕЛЕУКЛАДАЧ, *кабелеукладчик, **cable-laying machine, ***Каbelverlegemaschine, Каbelverleger - пристрій, розташований на конвеєрі з боку виробленого простору і призначений для автоматичного укладання (при русі гірничої машини) електричного кабелю та інших комунікацій у спеціальний жолоб. К. сучасних комбайнів розраховані на один-два кабелі і шланг, що підводить воду для зрошувальної системи гірничої машини. На пологих і похилих пластах застосовують автоматичні ланцюгові і безланцюгові К. а також К. з ручним підбиранням кабелю і шланга. К. включає лебідку (встановлюється на штреку), до кінця каната якої прикріплено возик з роликом. При руху комбайна до лебідки петля ланцюга К. витягується роликом; при посуванні комбайна від лебідки канат вільно розмотується з її барабана. Автоматичні ланцюгові К. поступово витісняють безланцюгові типи цих пристроїв. Ланцюг К. виконує роль несучого елемента і унеможливлює розрив кабелю. К. з ручним укладанням включають приєднану до комбайна платформу з розташованими на ній бухтами кабелю і шланга. Витки їх по мірі переміщення виймальної машини укладаються на платформу або скидаються з неї.

Кабелі для гірничих робіт, *кабели для горных работ, **cables for mining, ***Kabel für Bergarbeiten - кабелі призначені для енергопостачання видобувного та прохідницького гірничого устаткування, приєднання до джерел електричної енергії різних пересувних машин і механізмів, що застосовуються при видобутку руд золота, вугілля, торфу і інших копалин. Подаємо опис найбільш поширених кабелів, які використовувалися на вітчизняних гірничих підприємствах у 1991-2001 рр. (позначення згідно ГОСТ та ТУ чинних на вказаний період).

А. Кабелі для відкритих гірничих робіт:

Кабелі марки КГЭ, КГЭТ призначені для живлення екскаваторів, відвалоутворювачів, добувних машин і т.і. в електричних мережах з ізольованою нейтраллю змінної напруги до 6 кВ частоти 50 Гц, обладнаних апаратурою автоматичного відключення при однофазному замиканні на землю. Вони працюють при температурі оточуючого середовища від – (40-60)°С до +50°С і відносній вологості 98% при 25^оС. Кабелі мають три основні, одну заземлюючу і одну допоміжну жили. Електричний опір ізоляції основних жил при температурі 20°С: 200*10⁶ Ом*км кабелю КГЭТ і 50*10⁶ Ом*км - КГЭ. Кабелі стійкі до знакозмінних вигинів навколо роликів на кут ± рад з розтяжним зусиллям 196 Н. Кабелі з гумовим екраном перетином 10-50 мм² на ролик діаметром 400 мм витримують 40000 вигинів, а перетином 70-50 мм² на ролик діаметром 600 мм - 30000 вигинів.

Кабель марки КШВГТ-10 призначено для стаціонарної і пересувної прокладки і приєднання рухомих механізмів до електромереж змінної напруги 10 кВ частоти 50 Гц при температурі від - 50 до +85 °С. Кабель КШВГТ-10 виготовляють з трьома основними жилами перетином від 25 до 150 мм² і трьома заземлюючими жилами перетином 6-25 мм² в залежності від перетину основних жил. Ізольовані жили після тригодинного перебування у воді випробовують змінною напругою 20 кВ частоти 5о Гц протягом 15 хв. Електричний опір ізоляції за нормальних кліматичних умов не менше 100*10⁶ Ом*км, при відносній вологості повітря 98% та температурі 35°С - 75*10⁶ Ом*км. Кабелі витримують 50 циклів знакозмінних вигинів на кут /2 рад по радіусу не менше 6 d кабелю; 250 циклів перемотувань на барабан з діаметром шийки не менше 15 d. Вони стійкі при впливі: вібраційних навантажень в діапазоні частот 1-5000 Гц з прискоренням до 392 м/с²; багаторазових ударів з прискоренням до 1470 м/с²; поодиноких ударів з прискоренням до 9800 м/с²; лінійних навантажень з прискоренням 4900 м/с².

Б. Шахтні кабелі.

За існуючою схемою електропостачання вугільних шахт електроенергія від підземного шахтного трансформатора передається по шахтному силовому кабелю періодичного перенесення і шахтному гнучкому кабелю з гумовою ізоляцією до шахтних пересувних машин і механізмів. Кабелі експлуатують при навколишній температурі від - 40 до +50°С, відносній вогкості 98% при температурі +35°С.

Кабель силовий шахтний для періодичного перенесення марки ЭВТ виготовляють на номінальні напруги 1,14 і 6,0 кВ з числом жил: основних – 3 шт, заземлених – 1 шт., допоміжних – 0 або 4 шт. з діапазоном перетинів відповідно 16-35 і 16-120 мм². У готовому вигляді кабелі на напругу 6,0 кВ випробовують протягом 5 хв змінною напругою 12 кВ; кабелі на напругу 1,14 кВ випробовують напругою 4 кВ, а допоміжні жили випробовують змінною напругою 2 кВ. Після прокладки основні жили кабелю на напругу 6,0 кВ можуть бути випробувані постійною напругою 36 кВ, а кабелі на напругу 1,14 кВ – напругою 8 кВ протягом 10 хв. Кабелі витримують 400 подвійних вигинів на радіус 10 d при одночасному прикладенні номінальної напруги.

ГНУЧКІ КАБЕЛІ МАРОК КГЭШ, КГЭШТ призначені для живлення вугледобувних машин і механізмів, працюючих у вибоях і очисних лавах, при змінній напрузі 1,14 кВ (допоміжні жили при напрузі до 220 В) з тривало допустимою температурою нагрівання жил до 75 °С. Температура навколишнього середовища при експлуатації від –30⁰С до +55⁰С. Кабель КГЭШТ має підвищену нагрівостійкість. Кабелі виготовляють з трьома основними і однією заземлюючою (чотирижильний) або з трьома основними, однією заземлюючою і трьома допоміжними жилами (семижильний). Параметри чотирижильного кабелю – кількість жил, площа перетину жил (мм2), напруга кабелю (кВ): 3х(4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95)+1х(2,5; 4; 6; 10). Параметри семижильного кабелю – кількість жил, площа перетину жил (мм²), напруга кабелю (кВ): 3х(4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95) + 1х(2,5; 4; 6; 10) + 3х(1,5; 2,5) – 1,2. У готовому вигляді кабелі випробовують змінною напругою 3,5 кВ, прикладеною між основними жилами, і напругою 1,5 кВ між допоміжними жилами протягом 5 хв. Електричний опір ізоляції перерахований на 1 км довжини кабелю і температуру 20⁰С не менше 100 МОм. Електричний опір екранів основних жил при температурі 20⁰С не більше 1,5 кОм. Кабелі витримують 3000-4000 вигинів з осьовим крученням.

Гнучкий шахтний екранований кабель марки ГРШЭП призначений для живлення комбайнів на крутих пластах при температурі оточуючого середовища від - 30 до +50 °С і відносній вологості повітря до 98% при температурі 20°С. Кабель має три основні жили перетином від 10 до 70 мм², одну заземлюючу і п’ять допоміжних. У готовому вигляді кабелі випробовують між основними жилами змінною напругою 2,5 кВ, а між допоміжними жилами напругою 2 кВ. Кабелі витримують до 2000 циклів знакозмінних вигинів на кут ±/2 рад навколо роликів радіусом 5 d.

Гнучкий шахтний кабель марки КГВЭУШ призначений для систем електропостачання з випереджальним відключенням, для приєднання вугільних комбайнів і інших пересувних машин до мережі змінної напруги (660 В для основних і 380 В для допоміжних жил). Кабелі виготовляють з шістьма основними жилами перетином від 6 до 50 мм², однією заземлюючою і п'ятьма допоміжними. Основні жили кабелю випробовують змінною напругою 2,5 кВ протягом 10 хв і допоміжні жили - напругою 2 кВ. Кабель стійкий до вигину на кут /2 рад і витримує 800 циклів вигину навколо ролика діаметром 400 мм.

Кабелі силові гнучкі екрановані на напругу 1140 В підвищеної міцності марки КГЭШУ призначені для живлення шахтних пересувних машин та механізмів в мережах змінної напруги 1140 В (основні жили) і 220 В (допоміжні жили) частоти 50 Гц при температурі середовища від -30 до +50 °С. Кабелі виготовляють з трьома основними жилами перетином 50-95 мм² з гумовою ізоляцією, однією заземлюючою і шістьма, дев'ятьма допоміжними жилами. Основні жили кабелю випробовують змінною напругою 3,5 кВ частоти 50 Гц протягом 5 хв, допоміжні - 2,0 кВ. Кабелі стійкі до вигину з осьовим крутінням, витримують не менше 2000 циклів при куті закручення ±3 рад. Оболонка кабелів не розповсюджує горіння.

Кабелі шахтні гнучкі з гумовою ізоляцією марки КОГВЭШ призначені для приєднання бурильного інструмента в шахтах до мережі змінної напруги 660 В з ізольованою нейтраллю. Кількість жил, площа перетину жил (мм²), номінальна напруга кабелю (кВ): 3х(1,5; 2,5; 4;6) + 1х(1; 2,5; 4) + 1х(1,5; 2,5) – 0,66. Температура навколишнього середовища від - 30 до +50 °С, а тривало допустима температура на жилах 75 °С. У готовому вигляді кабелі випробовують змінною напругою 2,5 кВ протягом 5 хв. Температура навколишнього середовища при експлуатації від –30⁰С до +55⁰С. Електричний опір ізоляції жил при температурі +20°С не менше 5 МОм* км. Електричний опір екранів при температурі 20⁰С не більше 300 Ом. Кабелі з жилами перетином 1,5 мм² витримують не менше 35000 циклів вигинів з осьовим крутінням; перетином 2,5 мм² - не менше за 28000 циклів і перетином 4 і 6 мм2 - не менше за 22000 циклів.

Кабелі шахтні гнучкі марки КГВШ призначені для приєднання установок дистанційного керування, автоматики і контролю. Кабелі виготовляються з кількістю жил від 2 до 36 перетином 1 і 1,5 мм². Розрахункова напруга - 380 В. Жила – мідна, багатодротова. Ізоляція з полівінілхлоридного пластикату. Температура навколишнього середовища при експлуатації від –30⁰С до +50⁰С. У готовому вигляді кабелі випробовують змінною напругою 2 кВ. Електричний опір ізоляції перерахований на 1 км довжини кабелю і температуру 20⁰С не більше, ніж 14,5 Ом.

Кабелі шахтні силові броньовані екрановані марки КШВПбШв призначені для стаціонарної прокладки по горизонтальним, похилим і вертикальним виробкам вугільних шахт. Кількість жил, площа перетину жил (мм²), номінальна напруга кабелю (кВ): 3х(35; 50; 70; 95; 120)+ 1х(6;10) - 6. Кабель має три основні ізольовані жили, поверх яких накладено екран з мідної фольги, заземлюючу жилу, броню (зі сталевих оцинкованих стрічок - для горизонтальної та похилої прокладки і зі сталевого оцинкованого дроту – для вертикальної прокладки), захисну зовнішню оболонку із полівінілхлоридного (ПВХ) пластикату.

Кабелі шахтні силові броньовані гнучкі екрановані марки КГЭБУШВ призначені для приєднання шахтних самохідних вагонів та інш. самохідних пересувних машин і механізмів при роботі в умовах багаторазових згинів з крученням. Кількість, площа перетину жил (мм²), номінальна напруга кабелю (кВ): 3х(4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95)+1х(2,5; 4; 6; 10) + 3х(1,5; 2,5) -1,2. Виготовляється двох типорозмірів – з трьома та шістьма основними жилами. Ізоляція основних жил – з гуми. Основні, допоміжні та заземлюючі жили мають загальну скрутку, поверх якої накладена гнучка броня із сталевої однодротової спіралі покритої оболонкою з полівінілхлоридного пластикату.

Кабелі силові шахтні броньовані екрановані марки ЭВБВк призначені для передачі і розподілу електроенергії в стаціонарних мережах. Прокладаються по горизонтальним і похилим виробкам вугільних шахт. Кількість жил, площа перетину жил (мм²), номінальна напруга кабелю (кВ): 3х(16;25;35;50;70;95;120) + 1х(6;10;16) + 3х2,5 – 1,2 та 6. Кабель має три силові жили, одну неізольовану заземлюючу жилу та три ізольовані допоміжні жили.

Кабелі шахтні КСШ, КСШБбШв призначені для організації зв’язку та передачі інформації в підземних виробках шахт і на поверхні у вибухонебезбечних середовищах з високою вологістю. Кількість пар (шт.) 5; 10; 20; 30; 50; 100.

Кабель абонентський шахтний КСША призначений для організації зв’язку в шахтах з вибухонебезпечною атмосферою, високою вологістю, дією вод лужного або слабокислого характеру. Кількість мідних жил ∅ 0,6 мм – 4 шт.

За останні десятиліття ХХ ст. відбулася переорієнтація гірничих підприємств України на кабельну продукцію вітчизняного виробництва ("Азовкабель", ЗАТ "Південкабель", ВАТ "Донбаскабель", ВАТ "Одескабель" та ін.), а також, частково, на кабелі польського, чеського та німецького виробництва. Кабелі призначені для експлуатації в умовах потенційно небезпечних по вибухах газу і пилу сертифікуються Макіївським науково-дослідним інститутом по безпеці робіт в гірничій промисловості.

КАБЕЛІ ДЛЯ НАФТОВИХ ПРОМИСЛІВ, *кабели для нефтяных промыслов, **cables for oil field, cables for oil production applicaton, ***Kabel für Erdöl(förder)betriebe – призначені для живлення електродвигунів занурених нафтонасосів, які застосовуються для відкачування нафти, і нафтобурів, які використовуються при бурінні нафтових свердловин. Номенклатура кабелів для нафтових промислів наведена в табл.

Табл. Номенклатура кабелів для нафтопромислів

Кабелі не мають несучої здатності, тому для уникнення обривів при спуску до свердловини їх кріплять хомутами до насосно-компресорної труби. Струмопровідні жили кабелів виготовляють з мідних дротинок, а їх конструкція відповідає класу 1 по ГОСТ 22983-78. У готовому вигляді кабелі марок КПБК і КПБП випробовують змінною напругою 7 кВ (площа перетину струмопровідних жил 3х6 мм²), 10 кВ (3х10 мм²), 10,5 кВ (3х16, 3х25, 3х35, 3х50 мм²), частотою 50 Гц протягом (5+0,5) хв. Роздавлююче зусилля кабелів марок КПБК і КПБП не менше за 156,8 кН.

КАБЕЛЬ, *кабель, **cable, ***Каbel - виріб з однієї або кількох ізольованих струмопровідних жил, вміщених у герметичну захисну оболонку. Застосовується переважно для передачі на віддаль електричної енергії (силовий кабель) або електричних сигналів (кабель зв’язку). Див. кабелі для гірничих робіт, кабель-кран.

КАБЕЛЬ-КРАН, *кабель-кран, **cableway, ***Каbelkran - однопролітна канатна дорога, призначена для переміщення вантажу в горизонтальному напрямі на відстань до 1500 м. Почала використовуватися в США і Європі в 20-і рр. ХХ ст. на відкритих гірн. розробках і в буд-ві. Розповсюджена зокрема на каменедобувних та рудних кар'єрах. К.-к. складається з двох опорних веж з натягнутим між ними несучим канатом, по якому на роликах переміщається возик з підіймальним блоковим механізмом, оснащеним захватом, ковшем або вагонеткою. Горизонтальний рух возика здійснюється за допомогою тягової лебідки і тягового каната замкненого контуру. Вертикальні переміщення вантажу здійснюються підіймальною лебідкою, що обладнана підіймальним канатом з блоковою системою. Приводне силове обладнання і керуючу апаратуру розміщують на одній з веж. К.-к. поділяють на стаціонарні (з нерухомими вежами) і пересувні. Серед останніх виділяють: паралельно-пересувні (обидві вежі пересуваються паралельними рейковими шляхами); радіально-пересувні (одна вежа обертається на місці, інша пересувається по радіальних рейкових шляхах); криволінійно-пересувні (обидві вежі пересуваються по рейкових шляхах з різним радіусом кривизни), а також кільцеві пересувні (обидві вежі пересуваються по спільному кільцевому рейковому шляху). Вантажопідйомність К.-к. 5-50 т, висота підйому вантажу - 40 м, продуктивність 20-30 циклів /год.

КАВЕРНА, *каверна, **cavern, cavity, cave, vug, crevice; ***Kaverne, Höhle, Hohlraum, Auskesselung (in der Geologie) – в геології - порожнина в гірських породах, що виникає здебільшого внаслідок вилуговування водою розчинних частинок (карст) або застигання лави, насиченої газовими компонентами.

КАВЕРНОМЕТРÍЯ, *кавернометрия; **borehole gauging; well caliper logging, well caliper survey; ***Kalibermessung, Kavernometrie – метод геофізичного дослідження свердловин, оснований на вимірюванні поперечного розміру свердловини для оцінки її об’єму при цементуванні, виявлення змін перерізу стовбура і т. п. У загальному випадку переріз свердловини не є круглим, тому при кавернометрії за його поперечний розмір (умовний діаметр) береться діаметр кола, площа якого дорівнює площі перетину свердловини площиною, перпендикулярною до її осі. К. проводять за допомогою каверномірів, які опускають у свердловину на каротажному кабелю. Різновидом К. є профілометрія, яка здійснюється профілометрами. Ці прилади, на відміну від каверномірів, забезпечені двома або декількома незалежними один від одного пристроями, які дають змогу вимірювати відповідно дві або декілька хорд перетину свердловини, що дає можливість оцінити не тільки розміри перерізу, але й особливості його форми (напр., наявність жолобів).

КАВЕРНОМІР, *каверномер, **caliper, downhole gage, ***Kavernenmeßgerät, Lehre, Kаlibermeßgerät, Kalibersonde, Kalibermesser - прилад для вимірювання поперечного розміру свердловини. К. складається з свердловинного приладу, що спускається в свердловину на каротажному кабелі, і наземної апаратури. Діапазон вимірювання К., що використовуються при бурінні нафтових і газових свердловин, 100-760 мм, термобаростійкість 150 ^оС, 100 МПа, для геологорозвідувальних свердловин - відповідно 70-350 мм, 80 ^оС, 24 МПа.

КАВІТАЦІЙНА СТІЙКІСТЬ, *кавитационная стойкость; **cavitation stability; ***Kavitationstabilität, Kavitationswiderstandsfähigkeit – властивість матеріалу, що контактує з потоком рідини, протистояти руйнуванню під дією гідравлічних мікроударів у результаті кавітації внаслідок зміни гідродинамічних умов у потоці. Мірою кавітаційної стійкості є втрата маси або об’єму матеріалу за одиницю часу.

КАВIТАЦIЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСОСА, *кавитационная характеристика насоса, **pump cavitation characteristic, ***Kavitationscharakteristik einer Pumpe - залежнiсть напору H і потужностi N при сталiй подачi та числi обертiв вiд вакуумметричної висоти всмоктування H_вак вакууму у всмоктувальному патрубку насоса, виражена у метрах стовпа рiдини, яку перекачують (напр. м.вод.ст.). Початок падiння кривих напору та потужностi визначає критичне значення вакуумметричної висоти всмоктування.

Кавітаційний коефіцієнт швидкохідності, С, *кавитационный коэффициент быстроходности С, **cavitation specific speed C, ***Kavitationsschnelllaufkoeffizient – критерій подібності, який характеризує всмоктувальну здатність відцентрових насосів і визначається залежністю:

,

де n – кількість обертів, 1/хв; Q_opt – оптимальна витрата, м³/с; Δh_кр – критичний кавітаційний запас напору, нижче значини якого виникає кавітація, м.

КАВІТАЦІЯ, *кавитация, **cavitation, ***Blasenbildung, Hohlsog, Kavitation, Hohlraumbildung - утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл. Виникає в результаті місцевого зниження гідродинамічного тиску в рідині, яке може відбуватися або при збільшенні її швидкості (гідродинамічна К.), або при проходженні акустичної хвилі великої інтенсивності під час півперіоду розрідження (акустична К.). Кавітаційна бульбашка, рухаючись з потоком рідини в область з більш високим тиском або під час півперіоду стиску, дезінтегрує, створюючи ударну хвилю. К. руйнує поверхню насосів, турбін тощо. К. в насосах вiдбуваєть-ся при падiннi тиску на входi в насос. В лопатевих насосах К. супроводжується зменшенням подачi, напору, потужностi i к.к.д. внаслiдок того, що частина порожнини робочого колеса заповнюється парою.

КАВІТАЦІЯ КОРОЗІЙНА, *коррозионная кавитация; **corrosive cavitation; ***Korrosionskavition – руйнування металу в результаті одночасної корозійної та ударної дії.

КАВКАЗ - гірська країна, розташована між Чорним, Азовським та Каспійським м. Площа 440 тис.км². У межах К. виділяють: Передкавказзя, Великий Кавказ, Малий Кавказ, Закавказьке і Вірменське нагір’я. Найвища вершина К. - г. Ельбрус, 5642 м. На тер. К. виявлені числ. родов. горючих, металіч. і неметаліч. к.к., а також мінеральних, термальних і прісних вод. Зокрема виявлені родов.: нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля (Ткварчельське та Ткібулі-Шаорське), залізних (Дашкесанське, Разданське, Абовянське та Малкінське) і марганцевих руд (Чіатурське), руд кольорових металів (вольфраму, молібдену, кобальту, міді, свинцю, цинку, ртуті), нерудної сировини (бентоніт, флорідин, барит), природних будівельних матеріалів (ґранітів, монцонітів, габро, мармурів, вулканічних і фельзитових туфів, базальтів і андезитів, вапняків і травертинів).

КАДАСТР, *кадастр, **cadastre, ***Kataster, Grundbuch, Flurbuch - систематизований звід (реєстр) відомостей про певні об'єкти (земельні К., водні К.), що складається у встановленому порядку і підлягає періодичному оновленню. Розрізняють К.: родов. к.к., земельного, водного, лісового госп-ва тощо. Держ. К. родов. к.к. містить відомості по кожному родов., тут дається х-ка кількості і якості запасів основних і спільно залеглих к.к., гірничотехн., гідрогеол. та ін. умови розробки родов. і його геол.-економічна оцінка, а також відомості по кожному вияву к.к. Дані державного К. родов. к.к служать основою для планування геол. робіт, комплексного використання родов. к.к.

КАДМІЙ, *кадмий, **cadmium, ***Kadmium - хімічний елемент. Символ: Cd, ат. н. 48; ат. м. 112,41. Сріблясто-білий метал. Густина 8,65, т-ра плавлення 321,1 ^оС, т-ра кипіння - 766,5 ^оС. Кларк К. - 1,35•10^-35%. Реаґує з кислотами. Розчинні сполуки отруйні. Утворює рідкісні мінерали: гринокіт CdS (77,7% Сd), отавіт CdCO₃, кадмоселіт CdSe, монтепоніт CdО (87,5% Cd). Входить у вигляді ізоморфної домішки до мінералів цинку, особливо до сфалериту. Домішка Cd (тисячні частки %) є в гідротермальних рудах, де він присутній у сфалериті, галеніті та ін., г.ч. сульфідних мінералах. Підвищений вміст К. до 1,5% характерний для малозалізистих сфалеритів. Джерелом К. є окиснені руди колчеданно-поліметалічних і поліметалічних родовищ. К. отримують або розчиненням побічних продуктів переробки цинкових, свинцево-цинкових і мідно-цинкових руд в сірчаній к-ті з подальшим осадженням елемента цинковим пилом, або виділяють електролізом. Застосовують в ядерній техніці, для виготовлення легкоплавких сплавів, в лужних акумуляторах тощо.

КАДМОСЕЛІТ, *кадмоселит, **cadmoselite, ***Kadmoselit – мінерал, селенід кадмію CdSe. Склад в %: Cd – 58,74; Se – 41,26. Сингонія гексагональна. Вид дигексагонально-дипірамідальний. Кристали пірамідальні, аналогічні кристалам вюрциту, ксеноморфні зерна. Спайність досконала. Густина 5,816. Тв. бл. 4,0. Дуже крихкий. Колір чорний. Риса чорна. Блиск смолистий. Непрозорий. Зустрічається з фероселітом, клаусталітом, самородним селеном, сфалеритом і піритом у пісковиках Сер. Азії (Тува). Рідкісний.

КАДОМСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, *кадомская складчатость, **Сadomian folding, ***kadomische Faltung – остання із докембрійських складчастостей, яку виділяють за західноєвропейською системою. Див. докембрійські епохи складчастості.

КАЗАНСЬКИЙ ЯРУС, *казанский ярус, **Kazanian, ***Kazanien – другий знизу ярус верхнього відділу пермської системи.

КАЗОЛІТ, *казолит, **kasolite, ***Kasolit – мінерал, водний уранілсилікат свинцю. Склад: Pb(UO₂)SiO₄*H₂O. Вперше знайдений в Казоло (Заїр). Сингонія моноклінна. Дрібні призматичні кристали. Тв.4-5. Густина 6. Блиск смолянистий до масного. Колір жовтий до коричневого. Продукт окиснення уранініту. Зустрічається в урановому родовищі Шінколобве (Катанга, Заїр) разом з кюритом, уранінітом та ін. мінералами урану.

КАЇНІТ, *каинит, **kainite, ***Kainit - мінерал класу сульфатів. KMg[SO₄]·Cl·3H₂O. Сингонія моноклінна. Густина 2,13. Тв. 2-3,5. Жовтувато- або сірувато-білого кольору. Блиск скляний. Входить до складу калійних солей. Утворюються в евапоритах морського генезису в асоціації з астраханітом, тенардитом, епсомітом, ґалітом і інш. Родовища — Калуське в Україні, Штрасфурт у Німеччині тощо. Руда калію і магнію.

КАЙЛО, *кайло, **pick, axe pick; ***Hacke, Haue, Picke, Spitzhacke, Letlenhaue, Schrämhaue, Keilhaue - ручний гірничий інструмент, вигнутий і загострений з одного або двох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з глибокої старовини спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі К. одно-, двокінцеві та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, напр., на стінках кремнійдобувних штолен і шахт на Донбасі та на Правобережжі в районі Білої Гори).

КАЙЛОВИЩЕ - держак кайла.

КАЙЛУВАТИ - відбивати кайлом.

КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА (ЕРА), КАЙНОЗОЙ, *кайнозойская эратема (эра), кайнозой; **Cainozoic, Сеnоzoic, Kainozoic era; ***Känozoikum, känolithisches Ärathem, Erdneuzeit - найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 70 млн. років тому, триває й досі. Кайнозойську еру поділяють на три періоди: палеогеновий, неогеновий і антропогеновий (четвертинний). У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. Серед рослин були поширені покритонасінні, з’явились злакові. Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври та ін. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з’явились кити, на суходолі — ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахи та ін. На початку антропогену з’явилась первісна людина. З кайнозойськими відкладами в Україні пов’язані род. нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам’яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінер. сировину.

Корисні копалини. До кайнозойських відкладів приурочено бл. 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, бл. 15% запасів вугілля (г.ч. бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний бас.), марганцевих руд (Чіатурське родов., Нікопольський марганцеворудний бас.), кам'яних і калійних солей в Україні (Прикарпатський калієносний бас.), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії та інш. країнах. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних буд. матеріалів.

КАЙНОТИПНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *кайнотипные горные породы, **cenotypal rocks, kainotype rocks; ***känotype Gesteine - незмінені чи частково змінені вторинними процесами ефузивні та інтрузивні магматичні гірські породи незалежно від їх віку.

КАЛАБРІЙСЬКИЙ ЯРУС (ШАР), *калабрийский ярус (слой), **Calabrian, ***Kalabrien – стратиграфічний підрозділ нижнього плейстоцену, представлене морськими відкладами, розповсюдженими в Калабрії, на Сицилії та ін. р-нах Півд. Італії.

КАЛАВЕРИТ, *калаверит, **calaverite; ***Kalaverit - мінерал класу телуридів, AuTe₂. Входить до складу золотих руд. Блиск металічний. Густина 9,3; твердість 3,5…5. Зустрічається рідко. Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8%. Сингонія моноклінна. Колір від латунно-жовтого до сріблясто-білого. Риса жовтувата до зелено-сірої. Блиск металічний. Дуже крихкий. Злом нерівний, напівраковистий. Непрозорий. Здатний відбивати промені (52-56%). Утворюється в гідротермальних золоторудних родовищах. Встановлений в колчеданних і золото-пірит-телуридних метасоматичних покладах (род. Калгурлі, Австралія). К. - важкозбагачуваний мінерал. Найбільш раціон. метод вилучення - пряме ціанування, після якого К. може дозбагачуватися флотацією.

КАЛАМІН, *каламин, **calamine, ***Kieselzinkerz, Kieselgalmei, gemeiner Galmei – мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Формула: Zn₄[(OH)₂Si₂ O₇]·H₂O. Кристали таблитчасті, призматичні. Утворюють соско- і гроноподібні скалактити, рідше – суцільні та зернисті аґреґати. Густина 3,45. Тв. 4,5-5. Кристали безбарвні. Щільні маси білого, сірого, жовтого, бурого та зеленого і голубого кольору. При нагріванні верхній і нижній кінці кристалу заряджаються різнойменними електричними зарядами. Типовий мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ. Див. геміморфіт.

КАЛАМУТНІ ПОТОКИ - Див. мулисті потоки.

КАЛЕДОНІТ, *каледонит, **caledonite, ***Kaledonit – мінерал, основний карбонат-сульфат свинцю і міді острівної будови – Pb₅Cu₂[(OH)₆CO₃(SO₄)₃]. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форма виділення - дрібні кристали, кірочки, щільні аґреґати. Густина 5,76. Тв. 3. Колір густо-зелений до синюватого. Риса зеленувато-біла. Блиск смолистий. Злом раковистий. Крихкий. Напівпрозорий. Поширений мінерал зони окиснення мідно-свинцевих родовищ.

КАЛЕДОНСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, *каледонская складчатость, **Caledonian folds; Сaledonian folding; ***kaledonische Faltung - ера тектогенезу, яка протікала в ордовицькому та силурійському періодах, виявилася в сукупності геол. процесів деформації земної кори (інтенсивній складчастості, горотворення і ґранітоїдного магматизму) в палеозої (500-400 млн. років). Внаслідок К.с. на місці геосинкліналей на Британських о-вах, Скандинавському п-ові, Півн. Аппалачах, Алтаї, Саянах, гірських масивах Тянь-Шаню, зах. част. Казахстану та ін. сформувалися каледонські гірські споруди (каледоніди). Уперше термін К.с. був введений франц. геологом М. Бертраном в 1887. Істотну роль К.с. відіграла в розвитку Кордильєр, особливо Півд. Америки. З каледонським тектогенезом пов'язані родов. руд заліза, титану, золота і частково молібдену, азбесту, тальку, магнезиту, хрому, платини, титаномагнетитів, нікелю і самородної міді. На тер. України К.с. найактивніше проявилася в межах Західно-Європейської платформи (Коханівська і Рава-Руська зона), складчастих Карпат і на прилеглому до них краї Східно-Європейської платформи (Дністровський прогин, Львівський палеозойський прогин, Придобруджинський прогин).

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, *календарный план строительства горного предприятия, **mine construction schedule; ***Terminbauplan des Bergbaubetriebes - документ, що встановлює доцільну та технологічно обґрунтовану послідовність, строки виконання робіт по будівництву підприємства. К.п.б.г.п. розробляється проектною, а деталізується генеральною підрядною організацією. У пооб’єкт-них К.п.б.г.п. встановлюється тривалість буд-ва об'єктів пускового комплексу, черговість і взаємна ув'язка буд. і монтажних робіт, методи виконання робіт, захо-ди підготовчого періоду, графік надходження на об'єкт конструкцій, матеріалів і обладнання, потреба в матеріальних і енергетичних ресурсах, буд. машинах, трансп. засобах і порядок їх використання, потреба в робітниках, заходи щодо контролю якості будівельно-монтажних робіт. У залежності від складності об'єктів і прийнятої організації робіт при складанні К.п.б.г.п. використовують методи сіткового планування, лінійні графіки, циклограми тощо.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *календарный план развития горных работ, **mining development schedule, ***Terminplan der Entwicklung der Bergarbeiten - план розвитку гірничих робіт у просторі та часі, представлений графічно в проекції на горизонтальну або вертикальну площину. Графічне зображення планів розвитку робіт доповнюється таблицями з вказаними на них місяцевими (квартальними чи річними) обсягами робіт, лінією очисних робіт та ін.

КАЛЕНДÁРНИЙ ЧАС ДÍЮЧОГО ФОНДУ СВЕРДЛОВИН, *календарное время действующего фонда скважин; **calendar time of producing well stock; ***Kalenderzeit des wirkenden Bestandes von Bohrungen – загальний час експлуатації і простоїв усіх свердловин, які перебували протягом звітного періоду в діючому фонді. Календарний час діючого фонду свердловин підрозділяється в обліку на чотири основні розділи: час експлуатації, ремонтні роботи, ліквідація аварій, простої. Час експлуатації включає в себе час роботи з безпосереднього видобування зі свердловин нафти (рідини) чи газу і час накопичення рідини чи газу при роботі свердловини в режимі періодичної експлуатації. Час ремонтних робіт діючого фонду свердловин включає в себе час проведення усіх видів ремонтно-ізоляційних робіт у свердловинах, операцій по діянню на привибійну зону, ремонту і заміні наземного і підземного експлуатаційного обладнання (виключаючи роботи по усуненню аварій і наслідків стихійних лих); дослідних і експериментальних робіт; освоєння свердловин після здійснення названих робіт. Простої і аварії, які відбулися під час проведення ремонтних робіт, ураховуються у відповідних розділах балансу календарного часу діючого фонду свердловин. Простої свердловин у зв’язку з ремонтом та зупинкою об’єктів збирання, підготовлення, зберігання і транспортування нафти і газу під час ремонту не включаються і враховуються в балансі календарного часу у розділі "Простої". У розділі "Роботи з ліквідації аварій" ураховується час на проведення робіт по ліквідації аварій з наземним і підземним обладнанням свердловин; по ліквідації на свердловинах наслідків стихійних лих; по освоєнню свердловин після виконання названих робіт. Простої, що відбулися під час проведення названих робіт по ліквідації аварії, ураховуються в балансі календарного часу, у розділі "Простої". Простої свердловин у зв’язку з аваріями на об’єктах збирання, підготовки, зберігання і транспортування нафти і газу в час робіт по ліквідації аварій не включаються. Баланс К.ч.д.ф.с. ведеться систематично (щоденно) по кожній свердловині на основі даних первинного обліку і складається окремо по кожному способу експлуатації і категорії свердловин. Календарний час діючого фонду свердловин ураховується з моменту (дата і час) уведення її в експлуатацію до вибування її з діючого фонду в недіючий чи за межі експлуатаційного фонду (у консервацію, нагнітальні, контрольні та ін.). Якщо ж у свердловині одночасно експлуатуються два чи більше об’єктів (одночасно-роздільна експлуатація), то календарний час діючого фонду ураховується не по об’єктах, а в цілому по свердловині, тобто за кожну добу нараховується 24 свердловино-години календарного часу. Якщо один об’єкт у свердловині експлуатується на нафту, а другий - на газ чи для нагнітання в пласт води, газу та з іншою метою, по об’єкту, який експлуатується на нафту, календарний час ураховується як по одній нафтовій свердловині.

КАЛІ, *кали, **сaustic potash, ***Kali, ätzendes - гідрат оксиду калію (формула КОН), сильний луг. гігроскопічна, тверда речовина, що роз'їдає більшість матеріалів, які стикаються з нею. Безбарвні кристали (технічний продукт - біла непрозора маса). Застосовують у виробництві рідкого мила, як абсорбент, реаґент-регулятор рН суспензій у технологічних процесах тощо. Інша назва   к а л і ї д к е.

КАЛІБОРИТ, *калиборит, **kaliborite, ***Кaliborit - важливий мінерал бору. Склад: KMg₂ [B₁₁O₁₉] 9H₂O. Густина 2,128. Тв. 4-5,5. Дрібні кристали, часто зростки, іноді масивні аґреґати. Безбарвний до білого, також червонувато-коричневий. Прозорий. Зустрічається в соляних родовищах як первинний мінерал з галітом і ангідритом.

КАЛІБР, *калибр; **(check) gauge; ***Kaliber, Kalibermaß, Lehre – засіб контролю, який відтворює геометричні параметри елементів виробу, які визначаються заданими граничними лінійними чи кутовими розмірами і контактують з елементами виробу по поверхнях, лініях чи точках. К. є безшкальним засобом вимірювання. К. можна означити як міру, призначену для порівняння з нею розмірів, форми і розташування поверхонь деталей виробів з метою визначення їх придатності.

КАЛІБРУВАННЯ ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ, *калибровка средства измерений; **instrument calibration; ***Kalibrieren des Meßgerätes – сукупність операцій, що виконуються з метою визначення метрологічних характеристик та придатності засобу вимірювальної техніки до застосування в певних умовах. ДСТУ 2681-94.

КАЛІБРУВАННЯ КАМЕНІВ, *калибровка камней, **stone sizing, ***Kalibrieren der Steine - механічна обробка кам’яних заготовок для надання їм заданих розмірів. Розрізняють К.к. блоків та плит. Обробка б л о к і в стінового каменю (вапняку, туфу) здійснюється звичайно на кар'єрах з допомогою спеціальних аґреґатів. Калібрування плит облицювального каменю здійснюється на каменеобробних з-дах, звичайно на шліфувально-полі-рувальних конвеєрних верстатах алмазними колами або тарілчастими фрезами.

КАЛІБРУВАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ, *калибровка резервуаров; **tank calibration; ***Behälterskalibrieren – встановлення залежності висоти наливу рідини від зайнятого об'єму; результати К.р. оформляють у вигляді калібрувальної таблиці.

КАЛІЙ, *калий, **Potassium, potash; ***Kalium - хімічний елемент, належить до групи лужних металів, символ К, ат. н. 19; ат. м. 39, 098. М'який сріблясто-білий метал. Хімічно дуже активний, сильний відновник, на повітрі легко окиснюється. Відкритий англійським хіміком Г. Деві в 1807. Густина 8,629. Т-ра плавлення 63,55 ^оС, т-ра кипіння 760 ^оС. Твердість за Брінеллем 400 кПа. Металічний К. легко ріжеться ножем. К. - один з найбільш поширених петрогенних елементів земної кори - 2,5% (за масою). Найважливіші мінерали: сильвін, карналіт, каїніт, лангбейніт. Вміст К. в ультраосновних г.п. 0,03%, в основних 0,83%, середніх 2,3%, в кислих 3,34%. Максимальні концентрації К. (до 7%) виявлені в лужних породах агпаїтового ряду. Гол. калійні мінерали в цих породах лужні польові шпати, слюда, нефелін, лейцит. При випаровуванні мор. води в осад випадають такі мінерали К.: сильвініт, карналіт, каїніт, полігаліт. Внаслідок інтенсивного випаровування мор. води в минулі геол. епохи, особливо в пермський період, були утворені великі родов. калійних солей. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, у медицині, ядерній техніці тощо.

КАЛІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *калийная промышленность, **potash industry, ***Kalibergbau, Kaliindustrіe - галузь промисловості, що об’єднує підприємства по видобутку калійних солей та виробництву калійних добрив. Початком К.п. прийнято вважати середину ХІХ ст., коли поблизу Штасфурта (Німеччина) була введена в дію перша ф-ка по виробн. хлориду калію. У 20-30-х рр. ХХ ст. виробн. калійних добрив почалося в США, Італії, Іспанії і інш. країнах. В кінці ХХ ст. світова К.п. має понад 60 калійних підприємств. Бл. 90% калійних добрив виготовляється в країнах СНД, Канаді, ФРН, США і Франції. Використовуються калійні добрива г.ч. в країнах Півн. Америки, Зах. Європи, Австралії і Японії, на які припадає бл. 90% їх споживання серед промислово розвинених країн. Серед імпортерів виділяються США, країни Зах. Європи і Японія та група країн, що розвиваються. Найважливіші експортери калійних добрив - Канада, ФРН і США. В Україні видобувають калійні солі на Стебницькому та Калуш-Голинському родовищах.

КАЛІЙНА СЕЛІТРА, *калиевая селитра **potash saltpetre, ***Kalisalpeter – мінерал, нітрат калію з групи арагоніту. Склад: 4[KNO₃]. Сингонія ромбічна. Зустрічається у вигляді тонких кірочок, дрібних голчастих кристалів, іноді – аґреґатів. Тв. 2. Густина 2,11. Блиск скляний. Прозорий. Колір білий. Розчиняється у воді. Розповсюджений в аридних областях разом з нартієвою селітрою, епсомітом, нітрокальцитом та ґіпсом в пустелях на півночі Чилі, в Капській провінції (ПАР), в р-н Кочабамба (Болівія), в ґрунтах Долини Смерті (шт. Каліфорнія, США) та ін.

КАЛІЙНІ СОЛІ, *калийные соли, **potash salts, potassium salts; ***Kalisalze - група генетично пов'язаних легкорозчинних у воді калієвих і калієво-магнієвих мінералів та порід, у хім. складі яких осн. роль відіграють катіони К⁺, Мg²⁺ і анiони Сl^-, SO₄^2-. К.с. - важливі к.к. У К.с. як породоутворюючий мінерал завжди присутній галіт, у вигляді домішок - ангідрит, ґіпс, карбонати, алюмосилікати, іноді кізерит, бішофіт, тахгідрит, левеїт та інш. Разом з кам. сіллю К.с. утворюють г.п., що залягають у вигляді пластів потужністю від дек. см до десятків м і поширені на площах від дек. до тисяч км². У залежності від вмісту SO₄^2- в складі К.с. родов. можуть бути сульфатні, хлоридні або змішані. За підрахунками, геол. запаси К.с. складають бл. 0,01% суми запасів кам. солі, яка їх вміщає. У геол. минулому родов. і басейни К.с. виникали у всі періоди (крім ордовика) розвитку Землі від пізнього докембрію і кембрію до плейстоцену і голоцену включно. Калійні родов. і басейни виявлені в межах всіх континентів, за винятком Антарктиди. Просторово вони розташовані як всередині континентів, так і на їх околицях. Родовища К.с. розвивалися в пасивних та активних частинах континентів. Типові представники солеродних басейнів пасивних околиць – Прип’ятсько –Дніпровсько-Донецький, Зах.-Португальський, Верхньорейнський; активних околиць - Передкарпатський, Передуральський, Передкавказький. Загальні світові запаси К.с. оцінюються в 100 млрд. т К₂О. Більше 95% К.с., що добуваються, використовується для калійних добрив.

КАЛІФОРНІЙ, *калифорний, **californium, ***Kalifornium - штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Cf, ат.н. 98; належить до актиноїдів. Відомо 15 ізотопів, найбільш тривкий ²⁵¹Cf (тривалість напіврозпаду 900 років). Утворюється при опроміненні трансуранових елементів нейтронами в ядерних реакторах. Препарати К. - джерела нейтронів в активізаційному аналізі. Від назви місця відкриття   штату Каліфорнія (США).

КАЛІЧЕ (каліше), *каличе, **caliche, ***Caliche - потужні горизонти повторної акумуляції карбонату кальцію, приурочені до поверхні кам'янистих ґрунтів у посушливих або напівпосушливих р-нах, а також до пустельних ґрунтів. Як правило, мають вигляд розсипчастої борошнистої маси. Іноді термін "К." вживають для позначення горизонтів акумуляції інш. солей, напр., хлориду і нітрату натрію, а також селітри, яка залягає разом з хлоридом натрію, сульфатами і боратами. Виявлені в пустелях країн Півд. Америки (Чилі, Болівія) і США.

КАЛІШПАТИЗАЦІЯ, *калишпатизация, **kalifeldspatization, ***Kalispatisation, Кalifeldspatization - процес метасоматичного заміщення переважно плагіоклазу каліїстим польовим шпатом.

КАЛОМЕЛЬ, *каломель, **calomel, ***Kalomel – мінерал, хлорид ртуті. Склад: 2[Hg₂Cl₂]. Сингонія тетрагональна. Вторинний мінерал. Утворюється при зміні кіноварі, ртутного срібла, амальґами, ртутної бляклої руди, селенового метацинабариту та ін. мінералів, які містять ртуть. Зустрічається разом з самородною ртуттю, еглестонітом, терлінгуаїтом і монтроїдитом.

КАЛОРИМЕТР, *калориметр, **calorimeter, air heater; ***Kalorimeter - прилад для вимірювання кількості тепла, що її виділяє або вбирає тіло. Застосовується як основний прилад в калориметрії - сукупності методів вимірювання теплових ефектів, які супроводять різні хімічні, фізичні та біологічні процеси. Перший льодовий К. створений Дж.Блеком у сер. ХVІІІ ст. Будь-який калориметр оснащений інструментом для вимірювання температури (ртутний термометр, термометр опору, термопара або термобатарея, оптичний пірометр тощо), електричним нагрівачем та оточений оболонкою для регулювання теплообміну з навколишнім середовищем. В залежності від характеру теплообміну розрізняють ізотермічні, адіабатичні та теплопровідні К. Діапазон температур в сучасних К. складає 0,1-3500 К, значення кількості тепла - від 10^-5 до декількох тисяч Дж, точність досягає 10^-2%. Тривалість досліджуваних процесів - від часток секунди до десятків діб.

КАЛОРИМЕТРИЧНА БОМБА, *калориметрическая бомба, **calorimetric bomb, ***Kalorimeterbombe - прилад для визначення теплоти вибуху ВР. К.б. - товстостінна сталева посудина (об'ємом від дек. десятитисячних до 0,05 м³), яка герметично закривається кришкою, забезпеченою вводами для під’єднання електродетонатора, вентиляції і відбору проб. Для визначення кількості тепла, яке виділяється при вибуху, бомбу вміщують в калориметр з точно відміряною кількістю калориметричної рідини. У деяких випадках для визначення теплоти вибуху заміряють безпосередньо т-ру тіла бомби без занурення її у воду.

КАЛОРИМЕТРІЯ, *калориметрия, **calorimetry, ***Kalorimetrie – методи вимірювання теплоємності газів, рідин і твердих тіл або теплових ефектів різних фізико-хімічних процесів. Кількість теплоти Q, яка передається тілу (системі) або відібрана від нього, пропорційна зміні температури тіла ΔТ та його масі m: Q = cmΔТ, де с - питома теплоємність. Основна вимірювана величина в калориметричному досліді - ΔТ. Методами К. визначають теплоємність індивідуальних речовин та фізико-хімічних систем, теплоти фазових переходів, теплові ефекти хімічних реакцій, розчинення, змочування, сорбції, радіоактивного розпаду та ін. Дані К. використовують для розрахунку термодинамічних властивостей речовин, складання теплових балансів технологічних процесів, розрахунку хімічної рівноваги, встановлення зв’язку між термодинамічними характеристиками речовин та їх властивостями, будовою, стійкістю, реакційною здатністю. К. застосовується також для вивчення кінетики та визначення ентальпій повільних процесів розчинення, змішування, гелеутворення тощо.

КАЛОРИФЕР, *калорифер, **calorifer, air heater; ***Heizapparat, Heizkörper, Kalorifer - теплообмінний апарат (пластинчастий, з гладеньких труб тощо), в якому повітря нагрівається теплоносієм через поверхню, що їх розділяє. Застосовується для нагрівання повітря в системах повітряного опалення, вентиляції та сушіння. Зокрема застосовується для підігріву свіжого вентиляційного потоку, що подається в шахту в холодну пору року.

КАЛОРІЙНІСТЬ, *калорийность, **calorific power, calorific value; ***Energiegehalt, physiologischer Brennwert, Heizwert - 1) Енергетична цінність харчових продуктів або раціонів харчування: кількість тепла, що його виділяють харчові чи кормові речовини, коли вони окиснюються в організмі людини або тварини. 2) ***Kalorienmenge - К. палива - те ж саме, що й теплота його згорання.

КАЛОРІЯ, *калория, **calorie, calory, ***Kalorie, Wärmeeinheit - позасистемна одиниця кількості тепла і термодинамічного потенціалу (внутрішньої енергії, ентальпії, вільної енергії), що дорівнює 4,1868 джоуля (у термохімії 4,1840 джоуля). Раніше К. вважали кількістю тепла, яке витрачається на нагрівання 1 г води на 1°С.

КАЛОТТА, *калотта, **calotte, ***Kalotte - верхня частина (сегмент) вибою при проходці тунелів, кругле склепіння.

КАЛУСЬКА УЛОГОВИНА, ЛІМНИЦЬКО-БОЛЕХІВСЬКА УЛОГОВИНА – акумулятивна рівнина у Передкарпатті, на межиріччі рр. Лімниці, Сивки та Болохівки, в межах Калуського, Рожнятівського й Галицького р-нів Ів.-Франківської області. К.у. – знижена слабохвиляста рівнина другої та третьої надзаплавних терас. З півн. обмежена Войнилівською височиною. Укладена г.ч. алювіальними відкладами. Поклади калійних солей.

КАЛЬДЕРА, *кальдера, **сaldera, ***Kaldera, Caldera – заглиблення на вершині вулкану, здебільшого круглої, або овальної форми. В діаметрі досягає 10-20 км і дек. сотень м. в глибину. Розрізняють вибухові (експлозивні) К., які утворюються при вибухах вулканічних газів (напр., К. вулкану Кракатау в Індонезії), і К. обвалення (гравітаційні), які виникають при осіданні г.п. по розломах, що облямовують вулкан (напр., К. вулкану Мауна-Лоа на Гавайських о-вах).

КАЛЬКА, *калька, **tracing paper, ***Pauspapier - 1) Прозорий папір (паперова К.) для знімання копій з креслеників, рисунків. Виготовляється для виконання графічних робіт тушшю та олівцем. Використовується також для виготовлення комп’ютер-макетів друкованої продукції. 2) Запозичення з іншої мови шляхом прямого (буквального) перекладу структури слова або словосполучення.

КАЛЬКУЛЯЦІЯ, *калькуляция, **calculation, accounting; ***Kalkulation, Kostenanschlag, Preisbildung, Abschätzung - обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг за елементами витрат.

КАЛЬМІУС-ТОРЕЦЬКА ЗАПАДИНА – геол. структура на півд.-сх України, півн.-зах. частина Донецького прогину. Займає тер. у верхів’ях річок Казенний Торець та Кривий Торець (Донецька обл.). Площа 40х25 км. Кристалічний фундамент занурений на глибину до 18 км. Осадова товща нагромаджувалася у западині починаючи від початку кам’яновугільної епохи. Присутні кам’яне вугілля, пісковики, сланці, вапняки загальною потужністю до 12 км, а також нижньопермські алевроліти, аргіліти, вапняки, сіль, ґіпс загальною потужністю до 1,1 км. Кайнозойську товщу складають морські і континентальні піщано-глинисті та карбонатні породи палеогенового і неогенового віку з прошарками бурого вугілля та відклади антропогену – піщано-галечникові у річкових долинах і лесові на вододілах. У сучасному рельєфі К.-Т.з. відповідає Торецько-Бахмутській височині.

КАЛЬСИЛІТ, *кальсилит, **kalsilite, ***Kalsilit – мінерал, алюмосилікат калію. Склад:2[KAlSiO₄]. Домішки Na₂O (2-5%). Сингонія гексагональна. Форми виділення: зернисті масивні аґреґати білого кольору. Тв.6. Густина 2,6-2,63. К. – важлива складова деяких лав, зустрічається у вигляді нефелін-калсилітових фенокристалів. Виявлений в Уганді, Італії, Заїрі. Асоціює з нефеліном і лейцитом.

КАЛЬЦИНАЦІЯ, *кальцинация, **calcination, roasting; ***Kalzination, Kalzinierung, Kalzinieren - надання речовині нових властивостей шляхом кальцинування, результат кальцинування.

КАЛЬЦИНУВАННЯ, *кальцинирование, **calcination, calcifying; ***Kalzination, Kalzinierung, Kalzinieren - дія, власне прожарювання крейди, вапна, соди, солей, руд тощо для видалення з них летких речовин, напр., води, вуглекислого газу. Процес обробки певної речовини вапном.

КАЛЬЦИТ (ВАПНЯКОВИЙ ШПАТ), *кальцит (известняковый шпат), **calcite, calc spar, ***Kalzit, Kalkspat - мінерал кальцію класу карбонатів. Хiмічна формула СаСО₃. Склад у %: СаО – 56,03; СО₂ – 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна. Густина 2,71. Твердість 3-3,5. Переважно безбарвний або молочно-білий, з скляним блиском. Риса біла до сіруватої. Злом раковистий. К. - один з найбільш поширених на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових г.п. (хемогенних і біогенних). Розрізняють К. атласний, баріїстий, волокнистий, димчастий, доломітовий, жилкуватий, залізистий, кобальтистий, конкреційний, кременистий, магнезіальний, магніїстий, мучний, піщанистий, пластинчастий, радіїстий, свинцевистий, сірчистий, цинковистий та ін. Гол. складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід - кристаліч. вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних г.п., в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації. К. - типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мiнера-лу можливе бiогенне, хiмiчне, гiдротермальне, метаморфiчне та магматичне. Може бути також у виглядi зернистих, сталактитоподiбних, грудкуватих або землистих аґреґатiв. Типовий мiнерал осадових гірських порiд. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом. Вапняки, які складають К., широко використовуються у виробн. цементу і вапна, як облицювальний і буд. матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат - в оптиці. Осн. метод збагачення К. - флотація.

КАЛЬЦИТИЗАЦІЯ, *кальцитизация, **calcitization, ***Kalzitisation – збагачення мінеральних комплексів кальцитом, який виділяється на пізніших етапах мінералотворення у вигляді прожилок, або заміщує окремі мінерали.

КАЛЬЦИФІКАЦІЯ, *кальцификация, **calciphication, ***Kalziphikation – метасоматичний процес, при якому кварц заміщується кальцитом.

КАЛЬЦИФІР, *кальцифир, **calciphyre, ***Calciphyr – нерівномірно зерниста, силікатно-карбонатна метаморфічна порода, що утворилася при глибокому метаморфізмі карбонатних порід. Складається з кристалів кальциту і доломіту, а також шпінелі і силікатів магнію, вміст яких може досягати 50%.

вгору