КАЛЬЦІЙ, *кальций, **calcium, ***Kalzium - хімічний елемент, належить до лужноземельних металів, символ Са, ат. н. 20; ат. м. 40,08. Сріблясто-білий м'який метал. Хімічно активний, легко окиснюється. Густина 1,55., т-ра плавлення 842^оС, т-ра кипіння 1491^оС. Твердість К. за Брінеллем 200-300 МПа. К. один з найпоширеніших (5-е місце) петрогенних елементів земної кори - 3,27 мас.%. Кларк К. в кам'яних метеоритах 1,4%, ультраосновних - 0,7%, основних - 6,72%, середніх - 4,65%, кислих породах - 1,58%. К. входить до складу багатьох мінералів (силікати, алюмосилікати, боросилікати, карбонати, сульфати, фосфати, ванадати, вольфрамати, молібдати, титанати, ніобати, флуориди, хлориди та ін.). Складова частина вапняків, мармуру тощо. Використовують у металургії для виготовлення сплавів і як відновник. Широко застосовують природні солі кальцію.

КАМЕНЕОБРОБКА, *камнеобработка, **stone milling, stonecuttering, stone working; ***Steinbearbeitung - надання природному каменю належних розмірів, форми і декоративного вигляду (фактури). Полягає у розпилюванні (розколюванні) на заготовки вирізаних з масиву гірських порід каменів (блоків), обрізуванні цих заготовок за розмірами (або наданні їм певного профілю) та облагороджуванні лицьової поверхні виробу.

КАМЕНЕПРИБИРАЛЬНА МАШИНА, *камнеуборочная машина, **stone-picking machine; ***Steinsammelmaschine - комплекс обладнання, що використовується на кар'єрах стінового каменю для прибирання блоків і відходів від грудей вибою, а також укладання блоків у штабелі. Розрізняють К.м. для великих, дрібних блоків, а також для штибу. Для великих блоків - підіймально-транспортний пристрій (автокран, навантажувач, козловий або тельферний кран), забезпечений навісним захватом діагонального або кліщового виконання.

КАМЕНЕРІЗНІ МАШИНИ, *камнерезальные машины, **sto-necutters, ***Steinfräsmaschinen - машини, якими з масиву гірських порід вирізують (випилюють) камені (блоки) правильної форми. Робочі органи каменерізних машин — дискові або кільцеві фрези та різальні ланцюги з твердосплавними зубками (бари). Див. барова машина каменерізна.

КАМЕНЯР, *каменотëс, **stonemason; ***Steinarbeiter – 1) Робітник, що видобуває каміння в кар’єрі, каменолом, каменотес. 2) Робітник, що обтісує каміння.

КАМЕНЯРНЯ, КАМЕНОЛОМНЯ, *каменоломня, **stone quarry; ***Bruch, Steinbruch - застарілий термін для означення гірничих розробок ґраніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів. Роботи в К. велися частіше відкритим способом, рідше підземним. К. - один з найдавніших видів гірн. розробок. Величезні за масштабами робіт К. відомі в Китаї, Єгипті, Месопотамії, Греції, Римі; вони забезпечували кам. матеріалами буд-во палаців, пірамід, фортець, акведуків і інш. В Україні давні К. виявлені на Донбасі поблизу м. Краматорська.

КАМЕРА, *камера, **chamber, room, underground chamber; ***Kammer, Untertagekammer - 1) Підземна гірнича виробка невеликої довжини і значних розмірів, використовувана для очисних робіт, господарських та інших потреб. Напр., насосна К. 2) Очисна виробка (при камерній та камерно-стовповій системах розробки корисних копалин) з вибоєм невеликої довжини (5-10 м.), яка обмежена з боків масивом або ціликами корисної копалини. 3) Гірнича виробка для розташування ВР при методі камерних зарядів. 4) К. дроблення – виробка, в якій здійснюється подрібнення к.к., зокрема з допомогою ВР.

КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ, *камеральные работы, **work done in office or laboratory, cameral work; ***Auswertung der Feldarbeitsergebnisse - комплекс робіт, що полягає в обробці й оцінці точності польових вимірювань та складанні графічної документації. Напр., при геол. зйомці К.р. включають палеонтологічні, геохронологічні, літолого-петрографічні, мінералого-геохімічні, структурні, геофізичні та інш. дослідження зразків і проб г.п. для встановлення їх складу, будови і вікових взаємовідношень, включають узагальнення й ув'язку всіх польових, лабораторних і літературних матеріалів зі складанням стратиграфіч. колонок, геологічних розрізів і карт. До К.р. відносять також перевірку польових документів, обчислення координат пунктів полігонометричних і теодолітних ходів, поповнення креслень гірничої графічної документації, складання профілів рейкових колій, обробку результатів маркшейдерської перевірки підйому та ін. К.р., як правило, виконуються в приміщеннях (на відміну від польових робіт).

КАМЕРНА РАМА, *камерная рама, **room frame; ***Kammerrahmen - кріпильна рама посиленої конструкції, що встановлюється в місці сполучення двох підземних виробок, закріплених рамним кріпленням. К. р. бувають дерев'яні, металеві та змішані. При слабких нестійких бічних породах опори для металіч. верхняка К.р. - бетонні стовпи.

КАМЕРНА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, *камерная система разработки, ***room mining, chamber mining; ***Kammerabbauverfahren, Kammerbau - розробка пласта к.к. короткими очисними вибоями в напрямі від трансп. виробки до вентиляційної (прямим ходом) із залишенням постійних ціликів між камерами, що утворюються. Виймання камер проводять буропідривним або механічним способом. Здебільшого камери не кріпляться або кріпляться анкерами. Основні параметри камерної системи розробки: ширина камер 4…20 м, довжина — до 300 м, ширина міжкамерних ціликів до 10 м. Застосовується при видобуванні нерудних к.к. - кам. солі, горючих сланців, нерудних буд. матеріалів, рідше - вугілля (в осн. в США, Канаді, Австралії). Недолік - високі втрати к.к. (до 40-50%). Напрям переміщення очисних вибоїв може орієнтуватися під будь-яким кутом до лінії простягання пласта. Відповідно до цього при К.с.р. можливе застосування поверхової і панельної підготовки шахтних полів.

КАМЕРНИЙ ЗАРЯД, *камерный заряд, **chamber charge, ***Kammerladung, Kammermine - зосереджений заряд вибухових речовин великої маси (до декількох млн. кг), вміщений у спеціальну гірничу виробку (камеру). За впливом розрізняють К.з. розпушення, викиду і камуфлету. Використовуються для створення розрізних і капітальних траншей у кар'єрах; переміщення пустих порід робочого борту кар'єру у вироблений простір; масового обвалення - відбійки гірн. маси з одночасним обваленням її на дно кар'єру; розкриття родов. в умовах узгір'я або на горизонтальній відкритій поверхні; для буд-ва накидних земельно-скельних споруд (дамби, греблі, перемички і інш.), профільних виїмок (канали, траншеї, котловани тощо). Див. також вибухові роботи.

КАМЕРНИЙ ПРОДУКТ, *камерный продукт, **flotation chamber product, ***Kammerprodukt - продукт флотації, який залишається у флотаційній камері після видалення пінного продукту. К.п. останніх камер багатокамерних флотаційних машин являє собою відходи флотації.

КАМЕРНИЙ ФІЛЬТР-ПРЕС – Див. фільтр-прес камерний.

КАМЕРНО-СТОВПОВА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, *камерно-столбовая система разработки, **room-and-pillar mining; ***Kammer-Pfeiler-Abbau - це комбінація камерних і стовпових систем. Система розробки твердих к.к. (руда, вугілля і інш.) камерами, відділеними одна від одної ціликами, що підтримують покрівлю. Характерною її рисою є часткове погашення міжкамерних ціликів. Спочатку прямим ходом проводять камери, якими нарізують стовпи. Відробляють стовпи (міжкамерні цілики) зворотним ходом. Основні параметри: похила висота ярусу 150…200 м, ширина камер до 5,5 м, ширина міжкамерного цілика 3,5… 7,2 м, ширина цілика між заходками 0,6…2 м. Застосовується для виймання пологих і похилих (до 40-45^о) покладів при високій стійкості їх і вмісних порід.

Сучасний вітчизняний виймальний комплекс складається з комбайну, телескопічного стрічкового конвеєра, самохідної вагонетки та устаткування для свердлування шпурів під анкерне кріплення. Виконавчий орган комбайну складається з двох бурових коронок та двох ріжучих ланцюгів, які обробляють всю поверхню камери чи заходки. Верхній ланцюг надає камері склепінчастої форми, яка підвищує її стійкість, а нижній оформлює підошву виробки. Кожна бурова коронка має електропривод. Діаметр бурових коронок може змінюватися від 1830 мм. Ширина камери чи заходки становить 3,5-4,0 м; висота виробки 1,8-2,4 м. Вантажний край конвеєра може повертатися на 45⁰ у обох напрямках від повздовжньої осі. Продуктивність комбайну 8 т/хв. Забезпечується його дистанційне управління на відстані 15-20 м. Телескопічний ланцюговий конвеєр приймає і транспортує вугілля від комбайну при проведенні камер та штреків, а також при вийманні ціликів на відстань до 300 м. Він складається з приводної та натяжної станцій (самохідних, на гусеничному ходу). Приводна станція має пристрій для укладання 30,5 м стрічки конвеєра, що дозволяє натяжній головці конвеєра рухатися за комбайном на відстані 15,0 м. Конвеєрна стрічка між приводною та натяжною секціями телескопічного конвеєра підтримується системою легких роликових опор. Крім цього до складу комплексу входять самохідна вагонетка та свердлувальне устаткування на гумовому ходу. Виїмка пласта починається з проходження камер шириною 3,5-3,8 м. Камери проходять комбайном від конвеєрного штреку до вентиляційного. У цей період виїмковий комплекс обслуговує 4-5 чол.: машиніст комбайну, помічник машиніста, машиніст самохідної вагонетки та один-два допоміжних робочих, які допомагають вантажити вугілля. Виїмка вугілля у камері займає дві восьмигодинні зміни, а у третю зміну, при необхідності, проводять кріплення. При виїмці вугілля у стовпі між камерами зворотнім ходом виїмка у заходках ведеться протягом восьми годин без кріплення. При коротко-вибійній технології управління покрівлею відсутнє. Породи покрівлі поступово опускаються на цілики між заходками, які мають назву технологічних. На дослідній ділянці шахти "Білицька" (Донбас) середня продуктивність праці за цією технологією становила 43 т. на вихід. Втрати вугілля у технологічних ціликах між заходками - 20%. Коротковибійна технологія може знайти широке застосування в пластах зі складним заляганням (порушення, зміна товщини пласта та кута падіння тощо). В цих умовах експлуатація сучасних комплексів повністю або частково неможлива. К.-с.с.р. є головною на шахтах США, Канади, ПАР, Австралії. К.Ф.Сапіцький.

КАМИ, *камы, *kames, ***Kämme, Kames – пагорби конічної форми, складені відсортованими шаруватими пісками, галькою і гравієм, іноді перекриті зверху плащем морени. Висота 6-30 м. Виникають біля внутрішнього краю материкових льодовиків при їх таненні.

КАМІННЯ, *камни, **stons, ***Steine – мінерали чи гірські породи. Складова назва мінералів. Напр.: К. абакус (жовноподібні виділення халцедону з мигдалин у ліпаритах), К. коштовне (самоцвіти) тощо. Див. дорогоцінне каміння, виробне каміння, камінь.

КАМІННЯ КОЛЬОРОВЕ – красиво забарвлені непрозорі та прозорі мінерали чи породи, які добре поліруються і використовуються для художньо-декоративних виробів та облицювання.

КАМІННЯ ШТУЧНЕ – штучно виготовлені мінерали, які за фізичними та хімічними властивостями відповідають природним мінералам.

КАМІНЬ, *камень, **ston, ***Stein – тверда г.п. чи мінерал у вигляді суцільної маси або окремих шматків. Брила, грудка г.п. Термін К. є складовою частиною других (зайвих) назв ряду мінералів, або сумішей і зростків мінералів, а також торгових, місцевих і національних назв мінералів: К. алебастровий (вапнистий туф); К. алюмінієвий (алуніт), К. амазонський (амазоніт), К. аптекарський (серпентин), К. Бахуса (аметист), К. арабський (бірюза), К. аспараговий (апатит жовтий), К. білий (воластоніт), К. болонський (волокнистий барит), К. брістольський (безбарвний топаз і кварц), К. бурий (суміш різних оксидів марганцю), К. бухарський (лазурит), К. вірменський (корунд або лазурит), К. вогняний (опал, який частково перейшов у халцедон), К. водний (халцедон з включенням води), К. волосистий (гірський кришталь з волосоподібними включеннями), К. вольфрамовий (шеєліт), К. вонючий (бітумінозний кварц), К. восковий (хризотил і палигорськіт), К. вугільний залізний (су-міш вугілля з сидеритом і глиною), К. галіційський (госларит), К. галуновий (алуніт), К. геракліновий (магнетит), К. гібралтарський (онікс мармуровий), К. гіркий (сосюрит), К. гірський (жад), К. глинистий залізний (гематит і лімоніт з домішкою глини), К. гнилий (димчастий кварц), К. голубий залізний (рибекіт), К. голчастий (популярна назва кварцу з включеннями голчастих кристалів рутилу, актиноліту та ін.), К. гороховий (арагоніт або кальцит у вигляді аґреґатів), К. горшковий (суміш тальку з хлоритом), К. грошовий (назва рутилу в США), К. дерев’яний (відміна халцедону, яка зустрічається в скам’янілих деревах), К. єврейський (проростання кварцу й польового шпату), К. жирний (елеоліт), К. жовтий залізний (лімоніт), К. з волоссям Венери (кварц з включенням рутилу), К. земний (змінений бурштин), К. кайнгормський (кварц димчастий), К. канарковий (карнеол зеленого кольору), К. капський (алмаз капський), К. картинний (агальматоліт), К. керійський (безбарвний кварц), К. кістковий (остеоліт), К. коричневий (ґросуляр), К. кременистий (магнезит), К. кривавий (гематит або геліотроп), К. кров’яний (гематит або геліотроп), К. кубічний (борацит), К. кучерявий (ангідрит подібний до цвітної капусти), К. лазуровий (лазурит), К. ластівчин (агат), К. летючий (мінерал арсену), К. любові (авантюрин), К. льодовитий (гірський кришталь), К. льодяний (кріоліт), К. магнітний (магнетит), К. маракаїбський (суміш колофану з монетитом), К. медовий (меліт), К. меккський (синій халцедон), К. мильний (тальк), К. арсеновий (арсенопірит), К. мінливий (гідрофан), К. місячний (альбіт або напівпрозорий ґіпс), К. могильний (янтар), К. моккський (халцедон), К. морський (галька янтарю), К. моховий (кварц з мохоподібними включеннями), К. натровий (натроліт), К. небесний (благородний опал), К. нирковий (нефрит), К. новозеландський (коштовний жад з Нової Зеландії), К. образний (агальматоліт), К. олівцевий (графіт), К. олов’яний (каситерит), К. орлиний (жеода з глинистого лімоніту з порожниною всередині), К. перлинний (ґейзерит), К. печінковий (бітумінозний барит), К. Пірра (агат з примхливим візерунком, описаний Плінієм), К. плаваючий (халцедон органічного походження), К. плавкий (дипір), К. пляшковий (прозорий темно-зелений обсидіан), К. подвоюючий (ісландський шпат), К. полов’яний (шпреуштейн), К. польовий (польовий шпат), К. променистий (актиноліт, тремоліт або дюфреніт), К. простий (пірит), К. рисячий (кордієрит), К. роговий (відміна опалу, який частково перейшов у халцедон), К. серпанковий (обсидіан), К. скляний (гіаліт або аксиніт) К. смоляний (вулканічне скло), К. солом’яний (кафроліт), К. сонячний (кислий плагіоклаз або калієво-натрієвий польовий шпат), К. спаржевий (відміна апатиту жовтувато-зеленого кольору з Іспанії), К. сталевий (сидерит), К. Стефанів (геліотроп або плямистий агат), К. таусинний (сапфір або лабрадорит), К. тигровий (бура яшма), К. тичкуватий (топаз), К. тібетський (суміш авантюринового кварцу з кварц-порфіром), К. тумський (аксиніт), К. фігурний (агальматоліт), К. хрестовий (гармотом або ставроліт), К. цинамоновий (ґросуляр), К. червоний (родоніт), К. червоно-бурий (родоніт), К. чорно-бурий (гаусманіт або псиломелан), К. шкаралупчастий (воластоніт), К. шоколадний (суміш силікатів і карбонатів марганцю), К. щастя (ставроліт) та ін.

КАМПАНСЬКИЙ ЯРУС, КАМПАН, *кампанский ярус, кампан; **Campanian, ***Campan, Campanium – п’ятий знизу ярус верхнього відділу крейдової системи.

КАМУФЛЕТ, *камуфлет, **camouflet, ***Bohrlochauskesselung - підземний вибух заряду вибухової речовини без руйнування ґрунту на поверхні. У нескельних породах внаслідок К. утворюється порожнина, в 50-1000 раз більша від об'єму заряду. В скельних породах зона ущільнення і руйнування істотно менше - 0,2-15 об'ємів заряду. У нескельних ґрунтах К. застосовується для утворення котлових порожнин з метою розміщення великих зарядів ВР (вибухи на викид або скидання). Крім того, ущільнення нескельних ґрунтів К. дозволяє використати порожнини, що утворилися, як основу залізобетонних паль, сховищ рідких або газоподібних продуктів, ємкостей для поховання відходів виробництва. У скельних породах К. застосовують для створення навколо місця вибуху зони тріщин з метою дегазації газонасичених вугільних і породних пластів вугільних шахт для зменшення небезпеки раптових викидів, збільшення коеф. вилучення нафти і газу з пластів, підземного розчинення і вилуговування к.к.

КАМ'ЯНА СІЛЬ, *каменная соль, кухонная соль, поваренная соль; **halite, rock-salt salmer, ***Steinsalz - 1) Те ж саме, що галіт. 2) Осадова г.п., складена майже повністю галітом, яка містить хлориди і сульфати натрію, калію, магнію і кальцію, броміди, йодиди, борати, ґіпс, домішки карбонатно-глинистого матеріалу, доломіт, анкерит, магнезит, бітуми і т.д. К.с. - безбарвна або сніжно-біла, частіше забарвлена домішками глин, тальку (сіра), оксидами і гідрооксидами заліза (жовта, оранжева, рожева, червона), бітумами (бура) г.п. За умовами формування родов. К.с. розділяють на природні - розсоли сучасних соляних бас., соляні підземні води, поклади мінеральних солей сучасних соляних бас., викопні поклади (найбільш важливі для пром-ті). Поклади К.с. відомі у всіх геол. системах. Найважливіші зосереджені в кембрійських, девонських, пермських і третинних відкладах. К.с. складають потужні пластові поклади і ядра склепінчастих структур (соляних куполів і штоків), утворюють прошарки, лінзи, гнізда і вкраплення в інш. породах. Значні запаси К.с. відомі в: Україні, Польщі, ФРН, Італії, США, Канаді, Індії та ін. Видобуток К.с. здійснюється підземним і відкритим способами, а також підземним водним вилуговуванням. Перші відомості про видобуток К.с. в Україні Передкарпаття) датуються ХІІ ст. Сьогодні К.с. в Україні видобувають із Солотвинського, Роменського, Слов'янського, Бахмутського і Артемівського родовищ. Крім того, К.с. із ропи Сивашу виробляють на Генічеському заводі (Херсонщина).

КАМ’ЯНЕ ВУГІЛЛЯ - Див. вугілля кам’яне.

КАМ’ЯНЕ КРІПЛЕННЯ - Див. кріплення кам’яне.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА СИСТЕМА (ПЕРІОД), карбон, *каменноугольная система (период), карбон, **Carboniferous System (Period), Carbonian, ***Steinkohlensystem (Periode), Karbon, Kohlenzeit - п’ятий період палеозойської ери. Підстилається девонською і покривається пермською системами. Настав близько 350 млн. років тому, тривав 65-70 млн. років. У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов’язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи і земноводні, з’явились рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревовидні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам’яне вугілля. Відклади, що утворилися протягом кам’яновугільного періоду, становлять кам’яновугільну систему. К.с. названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Поклади їх у карбоні складають бл. 25% загальних світових запасів. Вугільні бас. і род. карбону широко представлені в Європі і Півн. Америці, де сконцентровано понад 80% загальних геол. запасів вугілля цієї доби. Осн. вугільні бас. - в Україні - Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії - Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та ін. З відкладами карбону пов'язані найбільші в Європі бас.: Південний Уельс, Ланкашир, Нортумберленд, Кент - у Великій Британії, Астурійський - в Іспанії, Валансьєн - у Франції, Льєж і Кампін - у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) - у ФРН, Верхньосілезький - у Польщі, Остравський - у Чехії. В Півн. Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Ілінойський, Пенсильванський, Мічиганський, Техаський бас.). У відкладах К.с. зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні к.к.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА СМОЛА, *каменноугольная смола, **coke-oven coal tar, ***Kohlenteer - кам’яновугільний дьоготь — продукт коксування кам’яного вугілля. В’язка чорна рідина з характерним запахом. Густина 1120…1250 кг/м³. Суміш понад 1000 циклічних і гетероциклічних сполук та їх похідних: бензолу, толуолу, нафталіну, фенолів, піридину та його гомологів і т. ін. Відходи після переробки кам’яновугільної смоли (пек) застосовують на будівництві шляхів, у будівельній промисловості, як паливо тощо.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНІ МАСЛА, *каменноугольные масла, **coke-oven coal oil, coal-tar; ***Kohlenöle - в’язкі рідини з фенольним запахом, жовтого або світло-коричневого кольору. Складні сполуки органічних речовин, одержаних при переробці кам’яновугільної смоли. Найбільше значення мають вбирне та антраценове масла. Можуть застосовуватися як реаґенти при збагаченні вугілля (процес масляної аґреґації).

КАНАВА, *канава, **ditch, trench, ***Graben, Rösche - відкрита гірнича чи геологорозвідувальна виробка, що має невеликі порівняно з довжиною поперечні розміри. Призначення К. в геології - виявлення виходів г.п., опробування; в гірн. справі - збір і відведення (підведення) поверхневої води. К. широко застосовують при розробці розсипів та родов. торфу. К. бувають русловідвідні (для відведення русел невеликих річок і струмків), нагірні (для перехоплення води, що стікає по схилах), розрізні (для збору і відведення води у відкритих виробках), капітальні (для скидання води нижче рівня дільниці гірн. робіт), водовідвідні (запобігають надходженню води у виробки), водопідвідні (для водопостачання). При фільтраційно-дренажному відтаванні мерзлих порід розрізняють К. фільтраційні та дренажні. Форма поперечного перетину канав в основному трапецієподібна. Форма укосів залежить від стійкості гірських порід. Розміри К. і схил дна визначають в залежності від к-сті води, яка протікає. Наповнення К., як правило, витримується на рівні 0,7-0,8 від їх об’єму.

КАНАДСЬКА ПЛАТФОРМА (Північно-Американська платформа) - докембрійська платформа, яка займає велику частину материка Півн. Америки і о. Гренландія. Підмурівок платформи оголюється в межах Канадського щита, на іншій частині він перекритий фанерозойським осадовим чохлом. З докембрієм Канадського щита пов'язані родов. руд заліза, міді, нікелю, урану, золота і кольорових металів; осадовий чохол платформи містить поклади нафти, газу, кам. вугілля, калійних і кам. солей та ін. к.к.

КАНАДСЬКИЙ ЩИТ (Канадсько-Гренландський щит) - великий виступ докембрійського підмурівка в півн. частині Канадської (Північно-Американської) платформи. Складається з обмежених розломами брил, складених глибоко метаморфізованими і ґранітизованими складчастими утвореннями архейської, нижньо- і верхньопротерозойської доби, з якими пов'язані род. руд заліза, золота, міді, нікелю, кобальту, урану, свинцю, цинку та ін.

КАНАЛ, *канал, **canal, channel; ***Кanal – 1) Вузька порожнина в чому-небудь, яка має форму трубки. 2) Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення водоймищ, осушування боліт, відводу або стоку води. 3) Шлях поширення чого-небудь.

КАНАЛ ВЕНТИЛЯТОРА, *канал вентилятора, **ventilating channel, ***Ventilatorkanal - канал, що з’єднує шахтний стовбур з головним вентилятором, який встановлено у спеціальній будівлі шахти. Обладнується спеціальними пристроями для регулювання вентиляційного потоку - лядами, контрольною апаратурою тощо.

КАНАЛ ДОВГИЙ, *длинный канал; **long channel; ***Langkanal – канал, що має достатньо велику довжину, у зв’язку з чим при гідравлічному розрахунку такого каналу можна нехтувати (на відміну від випадку каналу короткого) місцевими втратами і враховувати тільки втрати напору по довжині.

КАНАЛ КОРОТКИЙ, *короткий канал; **short channel; ***Kurzkanal – канал, який має таку довжину, при якій (на відміну від водозливу з широким порогом і на відміну від каналу довгого) необхідно враховувати як втрати напору по довжині, так і місцеві втрати напору (напр., на вході в канал).

КАНАЛІЗАЦІЯ, *канализация; **waste-water disposal system, canalization, sewerage system, channeling conduit; ***Entwässerung(anlage), Kanalisation – 1) Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів, що забезпечує збирання та виведення за межі населених пунктів і промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їх очищення та знешкодження перед використанням чи скиданням у водойму. 2) Прокладання каналів. 3) Розподіл електроенергії між споживачами; К. кабельна – система керамічних або бетонних труб для прокладання кабелю в підземних лініях зв’язку.

КАНАТ, *канат, **rope, winding rope, hoisting rope, line, cable; ***Seіl, Förderseil - гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон. Використовується на шахтних підіймальних установках для з’єднання підйомної посудини з барабаном(нами) або ведучим шківом тертя підіймальної машини та для відкатки вагонеток по гірничих виробках за допомогою лебідок та ін. Осн. матеріал для виготовлення К., що використовуються в гірн. справі, - сталь, рідше капрон і інш. синтетич. матеріали; з пеньки і волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих К. Дріт К., призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Розрізняють К.: кручені, некручені, плетені. За напрямом навивки виділяють К. правої та лівої, хрестової, паралельної, комбінованої навивок. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію або в дек. шарів послідовно. Для захисту елементів К. від корозії використовують спец. фрикційне і інш. мастило (плоскі канати покривають гумою). Для цієї ж мети, а також підвищення зносостійкості сталевих К. застосовують покриття з поліамідних смол. Термін служби К. шахтних підйомів 1,5-3 р.

КАНАТНА ВІДКАТКА, *канатная откатка, **rope haulage, rope drive; ***Seilförderung - вид транспорту по горизонтальних або похилих рейкових коліях у вагонетках або спеціальних посудинах (скіпах) за допомогою лебідки та каната. Канатні установки розподіляють: за кутом нахилу - на установки для горизонтальних, слабопохилих і похилих виробок; за типом лебідок - одно-, двобарабанні та із шківами тертя; за видом транспортування - із застосуванням одно-, двокінцевого і нескінченного канатів; за кількістю лебідок - з одною і двома лебідками; за кількістю канатів - з одним, двома, трьома нескінченними канатами. Переміщення вантажів установками з одним кінцевим канатом (а) може бути здійснене при кутах нахилу ß > 6^о, коли зворотний рух посудин проходить за рахунок їхньої сили ваги. Максимальне значення ß для перевезення матеріалів у вагонетках становить не більше 30^о; при кутах нахилу більших 25^о вони обладнуються спеціальними щитками, які перешкоджають висипанню вантажу. Якщо ß<6^о, то переміщення матеріалів можливе таким чином: головним і хвостовим канатами за допомогою лебідок 1, 2 (позиція б на рис.); однією лебідкою 4 при наявності кінцевого (3) і з’єднувального (7) канатів (в, д на рис.), двома кінцевими канатами (г на рис.). Установки з барабанними лебідками працюють циклічно, тому ефективність їх застосування залежить від довжини транспортування і тривалості маневрових операції на кінцевих пунктах. Максимальна продуктивність відкатки одним кінцевим канатом при L=600 м і куті нахилу 15^о становить 100...110 т/год, а двома кінцевими канатами - 200...250 т/год. Значення L, яке обумовлюється канатомісткістю барабана лебідок, дорівнює 600...700 м, а для малих підйомних машин - 1500...2000 м. Установки з нескінченним канатом 6 (є на рис.) обладнані лебідками 5 із шківами тертя. Продуктивність у даному випадку досягає 400 т/год, довжина транспортування похилими виробками - 1000 м, проте висока енерго- і трудомісткість та небезпечність робіт перешкоджають широкому застосуванню таких відкаток. Є.М.Сноведський.

КАНАТНА ДОРОГА, *канатная дорога, **cable way, rope way, ***Seilbahn - трансп. установка для перевезення вантажів у підвісних вагонетках, а також пасажирів у підвісних вагонах і кріслах по натягнутому між кінцевими станціями і проміжними опорами сталевому канату. К.д. будують в гірській, перетнутій і важкопрохідній місцевості, а також в містах і робочих селищах для створення найбільш економічних, найкоротших трансп. зв'язків. За призначенням розрізняють К.д.: вантажні, пасажирські і вантажопасажирські; за будовою - двоканатні і одноканатні. К.д. бувають з кільцевим рухом, при якому вагони переміщаються двома паралельними лініями завжди в одному напрямі, і з маятниковим - на кожному шляху підвішено по одному вагону, який здійснює зворотно-поступальний рух між кінцевими станціями. Довжина вантажних К.д. практично необмежена, напр., К.д. "Крістенберг Буліден" (Швеція) для транспортування руди має довжину 96 км. Продуктивність вантажних К.д. досягає 650 т/год і більше. Швидкість руху вагонеток до 5 м/сек, ємкість до 3 т.

КАНАТНА ПИЛКА, *канатная пила, **rope saw, ***Seilsäge - 1) Засіб виймання вугілля на малопотужних пластах. Складається з фрез двобічного різання, що мають з кожного боку по 10 зубів, армованих пластинками з твердого сплаву. Фрези (10-12 шт.) з’єднуються між собою відрізками ланцюга завдовжки 0,6…1 м. На кінцях ланцюгової пилки розміщені конічні втулки, за допомогою яких пилку з’єднують з канатом діаметром 18 мм. На вентиляційному штреку канати перекидають через блоки і під’єднують до барабанів лебідки, що надає К.п. зворотно-поступального руху з одночасною подачею її на вибій. 2) Засіб виймання нерудних к.к., зокрема мармуру. Розрізняють пересувні та стаціонарні К.п. Продуктивність пересувних К.п. на мармурі - 1-12 м²/год, стаціонарних на мармурі 0,8-4м²/год.

КАНАТНА ПІДВІСКА, *канатная подвеска; **cable-type sucker rod hanger; ***Seilaufhängung – пристрій, призначений для з'єднання гирлового штока з приводом штангового свердловинного насоса, дає змогу регулювати встановлення плунжера в циліндрі насоса та досліджувати свердловину з допомогою гідравлічного динамографа.

КАНАТОРІЗАК, *канаторезка; **wire-line knife cutter; ***Seilmesser, Seilschere – інструмент для відрізання каната (кабеля) безпосередньо в місці кріплення його до приладу або інструменту у свердловині при виконанні ремонтних робіт.

КАНКРИНІТ, *канкринит, **cancrinite, ***Kankrinit - мінерал класу силікатів групи фельшпатоїдів, кінцевий член безперервного ізоморфного ряду канкриніту Na₆ Ca₂[AlSiO₄]₆(CO₃)₂·(1-5)Н₂O - вишневіт. Проміжні члени: сульфат-канкриніт (80-50% канкринітової компоненти), карбонат-вишневіт (50-20%). Домішки К, Сl. Сингонія гексагональна. Колір білий, сірий, жовтий, червонуватий; вишневіт - ясно-блакитний до голубувато-синього. Блиск скляний, на зламі жирний. Спайність середня до довершеної. Крихкий. Тв. 5,5-6,0. Густина 2,5. П’єзоелектрик (п’єзоелектричний ефект в 10 раз перевищує ефект кварцу). Породотвірний мінерал магматичних фельдшпатоїдних г.п. і лужних пегматитів. Утворюється за рахунок нефеліну під дією сульфатних або карбонатних постмагматичних розчинів. Перспективний п’єзооптичний матеріал.

КАОЛІН, *каолин, **kaolin, ***Kaolin - гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Від назви місцевості Каолін у Китаї. Має високу вогнетривкiсть та низьку пластичнiсть. Утворюється внаслідок вивітрювання або гідротермальної зміни слюдисто-полевошпатових порід (ґранітоїдів, ґнейсів, сланців), пов'язаної з вулканізмом. Розрізняють К. залишковий (первинний), що залягає на місці свого утворення, і осадовий, перевідкладений (вторинний). Великі родов. залишкового К. приурочені до нижньомезозойської кори вивітрювання. Перевідкладений К. залягає лінзами і пластами серед пісків. Поклади К. розташовані поблизу поверхні, звичайно розробляються відкритим способом з подальшим збагаченням мокрим або сухим способом (гравітаційними методами в класифікаторах, центрифугах, гідроциклонах). Значними запасами К. володіють Чехія, Болгарія, Україна, Румунія, Польща, Угорщина, Узбекистан, США, Великобританія. Ресурси К. в країнах Заходу оцінюються в 17 млрд.т в т.ч. в США 9 млрд. т, Великобританії 2 млрд. т. В двох останніх країнах зосереджено бл.60% усього світового виробництва К. На території України є у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській і Донецькій областях. К. використовують керамічна, електротехнічна (ізолятори), пром-сть вогнетривких виробів, паперова, кабельна, гумотехнічна, пластмасова, хімічна, парфюмерна. У США всі види каолінової сировини виготовляються шляхом збагачення вторинного К. Транспортування готової продукції може здійснюватися трубопроводами у вигляді пульпи, в контейнерах, бочках, мішках тощо. У США діє каолінопровід довжиною 42 км, перетином 25,4 см від рудників Сандерсвілл (Вашингтон) до з-ду в Гордоні (Джорджія).

КАОЛІНІЗАЦІЯ, *каолинизация, **kaolinization, ***Kaolinisierung - заміщення в гірських породах алюмосилікатів на каолініт під впливом вод, які містять кислоти. Внаслідок К. первинні породи (ґраніти, ґнейси та ін.) перетворюються на товщі каоліну.

КАОЛІНІТ, *каолинит, **kaolinite, ***Kaolinit - мінерал класу силікатів, білого кольору; основна складова частина глин, особливо каоліну. Склад: Al₄ [Si₄ O₁₀] (OH)₈. Ізоморфні домішки Fe³⁺, Cr, Ti, Fe²⁺, Mg, Са, Na, К. Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і землисті пухкі скупчення. Сингонія переважно триклінна. Густина 2,58-2,61. Твердість 2-3. Шаруватої будови, бiлого з рiзними вiдтiнками кольору, щільний, жирний на дотик. Блиск перламутровий, матовий. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінком. Механічні домішки забарвлюють К. в червоний, чорний, яскраво-зелений колір. К. легко розмокає у воді, набуває пластичності і диспергується з утворенням суспензій. Зустрiчається у прихованокристалiчних скупчених, пухких тонкозернистих аґреґатах. Переважнi розмiри частинок 1-3мм (0,001-0,003мм); нездатний приєднувати та утримувати значну кiлькiсть води; при сушiннi порiвняно вiльно вiддає приєднану воду. К. - поширений повторний мінерал. Утворюється в корах вивітрювання при гідролізі алюмосилікатних, г.ч. полевошпатових г.п. К. використовують для виробництва паперу (наповнювач і покриття), гуми, порцеляни, фаянсу, вогнетривких матеріалів і інш. К. - потенційне джерело отримання алюмінію.

КАПЕЛЮХ В ГЕОЛОГІЇ – те ж, що й шляпа (в геології).

КАПІЖ, *капёж, капель, **downpour, ***Tröpfeln, Tropfwasser - надходження води в гірн. виробку з порід покрівлі і зі стінок у вигляді крапель. К. формується внаслідок просочення підземних вод або конденсації водяної пари на поверхні виробки (особливо в соляних шахтах) в місцях посиленого надходження вентиляційного повітря (конденсаційні рудникові води). Слабкий локальний К., напр., на вугільних шахтах, зумовлює приплив води в очисні вибої до 3 м³/год, сильний - до 8 м³/год. К. погіршує санітарно-гігієнічні умови роботи персоналу, негативно впливає на техніку і технологію ведення робіт - знижує стійкість покрівлі і несучу здатність ґрунту, зменшує термін служби кріплення, у соляних шахтах К. є ознакою можливої деформації масиву і раптового викиду води.

КАПІЛЯРИ, *капилляры, **capillars, ***Kapillare, Haarröhrchen, Kapillarröhrchen, Kapillargefäße - трубки з дуже вузьким каналом, система з’єднаних пор, напр., у гірських породах. Див. пори.

КАПІЛЯРИМЕТР, *капилляриметр; **сapillarimeter; ***Kapillarimeter – прилад, яким визначають поверхневий натяг рідини, вимірюючи висоту її підняття в капілярних трубках.

КАПІЛЯРНА ВОДА, *капиллярная вода, **capillary water, ***kapillares Wasser – вода, що утримується або пересувається в порах, тріщинах та ін. дрібних порожнинах г.п. та ґрунтів під дією сили поверхневого натягу.

Капілярне просочування пласта, *капиллярная пропитка пласта; **capillary imbibition; ***Kapillartränkung – процес самовільного витіснення рідини або газу із пористого середовища іншою незмішуючою рідиною під дією капілярних сил. Відіграє суттєву роль при витісненні нафти і газу із неоднорідних пористих і тріщинувато-пористих колекторів. Основні фактори, які визначають капілярне просочування пласта: літологічний склад і петрофізичні характеристики породи, а також фізико-хімічні характеристики рідин у пластових умовах.

КАПІЛЯРНОГО ПІДНЯТТЯ ВИСОТА, *высота капиллярного поднятия; **height of capillary rise; ***Kapillaraufstiegshöhe – перевищення поверхні менісків (або меніска) для певного пористого тіла (або певної капілярної трубки), що мають необмежені висоти й утворені із змочуваних матеріалів, над горизонтальною площиною, проведеною в середині рідини, яка перебуває у стані спокою (в середовищі атмосферного тиску) і в кожній точці якої абсолютний гідростатичний тиск дорівнює атмосферному.

КАПІТАЛЬНА ТРАНШЕЯ, *капитальная траншея, **finished trench, permanent trench; ***Aufschlußeinschnitt, Haupteinschnitt - служить для розкриття кар'єрного поля або окремої його зони і створення вантажотрансп. зв'язків робочих горизонтів з поверхнею. К.т. споруджують на рівнинній місцевості; в р-нах з перетнутим рельєфом на укосах для цієї ж мети використовують капітальні напівтраншеї. За розташуванням відносно контуру кар'єру К.т. бувають зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні розташовуються за межами проектного контуру кар'єру, внутрішні - в межах контуру на бортах. Нерідко К.т. мають змішане розташування; це має місце в тих випадках, коли зовнішніми траншеями розкривають верхні уступи, а внутрішніми - нижні. К.т. характеризуються параметрами: схилом і, який визначається типом транспорту, що використовується, глибиною h (глибина горизонту, що розкривається), шириною b. кутами укосів бортів траншей α. Технол. схеми проведення К.т. поділяються на 3 групи: безтранспортні (драґлайном у м'яких породах), транспортні (застосовують у міцних і м'яких г.п.) і комбіновані.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ, *капитальный ремонт; **overhaul; ***Generalreparatur, Generalüberholung – ремонт, що виконується для відновлення справності та повної або близької до повної значини ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові. Значину близьку до повного ресурсу, встановлюють у нормативно-технічній документації. ГОСТ 18322-78.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК - Див. ремонт гірничих виробок.

Капiтальний ремонт свердловин, *капитальный ремонт скважин; **well workover; well remedial work, workover job on well; ***Bohrlochgeneralüberholung, Sondengeneralreparatur – комплекс складних i довготривалих робiт, пов`язаних з пiдтримуванням свердловини як споруди у працездатному станi, тобто робiт, призначених для вiдновлення працездатностi привибiйної зони, цiлiсностi цементного кiльця i обсадних труб або в цiлому свердловини з метою використання за прийнятим чи новим призначенням, для лiквiдацiї аварiй, для консервацiї i лiквiдацiї свердловин, для опускання i пiднімання обладнання одночасно-роздiльної експлуатацiї. К.р.с. охоплює: 1) ремонтно-iзоляцiйнi роботи (виправлення зім’ять, зломів, тріщин і заміна пошкодженої частини експлуатаційної колони, герметизація гирла свердловини, розбурювання цементних пробок); 2) усунення негерметичностi експлуатацiйної колони; 3) лiквiдацiю аварiй; 4) перехiд на iншi пласти та приєднання пластiв; 5) ремонт свердловин, обладнаних для одночасно-роздiльної експлуатацiї; 6) роботи, пов`язанi з бурiнням (зокрема, врізка і буріння іншого стовбура свердловини); 7) оброблення привибiйної зони; 8) дослiдження та обслiдування свердловин при ремонтi; 9) переведення свердловин на використання за iншим призначенням; 10) введення в експлуатацiю i ремонт нагнiтальних свердловин; 11) консервацiю i розконсервацiю свердловин; 12) ловильні роботи (включають виймання впалої колони насосно-компресорних труб, насосних штанг, інструментів і інш., а також очищення стовбура свердловини); 13) лiквiдацiю свердловин. У тому випадку, коли усунення дефекту утруднене, здійснюють зарізку і буріння другого стовбура свердловини. Для цього в колоні, вище місця дефекту, розкривають "вікно", з якого похило проводять направлене буріння іншого стовбура свердловини, а також спуск і кріплення іншої колони. У разі неможливості відновлення техн. стану або припинення експлуатації свердловину ліквідують. При цьому вирізають і витягують обсадні труби, а стовбур цементують. Повернення свердловин на вищі і нижчі горизонти здійснюється при розробці родов. з декількома продуктивними пластами. Середня тривалiсть одного капiтального ремонту складає приблизно 14 дiб. К.р.с. у залежностi вiд обсягу, характеру та складностi робiт дiлять на двi категорiї складностi. До К.р.с. першої категорiї складностi належать ремонти при глибинi свердловин до 1500 м,а також повернення на вище- i нижчезалеглий пласти та солянокислотнi оброблення. До ремонтiв другої категорiї складностi вiдносять роботи при глибинi свердловин понад 1500 м та всi iншi бiльш складнi i трудомiсткi роботи. Конкретно категорiї складностi затверджує пiдприємство. Роботи з пiдвищення нафтогазовилучення із пластiв i збiльшення продуктивностi (приймальностi) свердловин проводяться з метою забезпечення повноти вилучення нафти i газу iз надр, тому фiнансуються вони за рахунок спецiального "фонду пiдвищення нафтогазовiддачi пластiв". Фiнансування капiтального ремонту здiйснюється за рахунок передбачених для цiєї мети амортизацiйних вiдрахувань.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ШАХТНИХ СТОВБУРІВ (СТВОЛІВ), *капитальный ремонт шахтных стволов, **overhaul of mine shafts, ***Generalüberholung der Grubenschächte – комплекс технічних заходів, спрямованих на відновлення проектних експлуатаційних параметрів шахтного стовбура. Структура ремонтних робіт передбачає повну або часткову заміну стовбурного обладнання: розпор, провідників, заміну ушкоджених елементів стовбурного кріплення, тощо.

КАПІТАЛЬНІ ГІРНИЧІ ВИРОБКИ, *капитальные горные выработки, **permanent mine workings; ***Ausrichtungsbaue, Hauptgrubenbaue - виробки, що пройдені за рахунок капітальних вкладень і значаться на балансі основних фондів підприємства. До К.г.в. відносять всі розкривні виробки, а також деякі осн. підготовчі виробки (перші панельні бремсберґи на пластах, що розкриваються, магістральні штреки) і окр. камери. До К.г.в. відносять також виробки, які обслуговують всю шахту, крило, горизонт (поверх). К.г.в. часто закріплюють посиленим кріпленням (бетон, бетоніт, тюбінги тощо), що забезпечує їх довготривалу експлуатацію.

КАПСУЛЬ-ДЕТОНАТОР, *капсюль-детонатор, **blasting cap; ***Sprengkapsel - засіб висаджування призначений для збудження детонації зарядів ВР, детонуючих шнурів, проміжних детонаторів і т.і. Являє собою металеву або паперову гільзу діаметром біля 7 мм, споряджену високобризантною та ініціюючою ВР. Використовується при вогневому способі висаджування, а також є складовою частиною електродетонатора. К.-д. з введеним в нього і закріпленим відрізком вогнепровідного шнура називається запалювальною трубкою.

КАПСЬКІ ГОРИ - на півдні Африки, в межах ПАР. Довжина 800 км, вис. 2326 м. У вн. долинах - напівпустелі.

КАПТАЖ, *каптаж, **capping, catchment; ***Wassergewinnung, Wasserfang, Fassung, Wasserfassungsmaβnahmen, Wasserfassung - комплекс споруд, що забезпечують доступ до підземних вод, нафти або газу та можливість їх використання; інженерно-технічні роботи, пов’язані з виведенням на поверхню і збиранням підземних вод, нафти й газу. Розрізняють К. джерел, підземних вод та нафти і газу. Для вертикального К. підземних вод застосовують колодязі і свердловини, горизонтального – галереї водозбірні, штольні тощо. Найпростіший тип К. - шахтний колодязь, що використовується при розкритті неглибоко залеглих ґрунтових вод. В сильно пересічених місцевостях споруджуються штольні, в яких для збільшення припливу води бурять свердловини. Найбільш поширений тип К. підземних вод - свердловини. Стосовно підземних вод частіше вживають термін водозабір. При К. нафти і газу конструкції свердловин включають обсадні колони. Фонтануючі свердловини обладнують фонтанною арматурою, що залишається на гирлі свердловини після закінчення фонтанування. Обладнання насосних нафт. свердловин забезпечує підвіску насосних труб, герметизацію, можливість відбору газу з міжтрубного простору і складається з планшайби з отвором для відведення газу і трійника для виведення.

КАПТАЖ ПІДЗЕМНИХ ВОД, *каптаж подземных вод; **capping of underground waters; ***Untertagewasserfassung – споруда для захоплення (акумулювання) підземних вод. Найпростішими видами каптажу підземних вод є колодязі, бурові свердловини, галереї водозабірні.

КАРА-БОГАЗ-ГОЛ - басейн соляного осадонакопичення на сх. березі Каспійського м. в Туркменії. Пл. однойменної затоки 18000 км². Пром. сировина представлена відкладами солей (галіт, глауберит, астраханіт, епсоміт і інш.), поверхневою ропою затоки (солоність понад 300%) і підземними розсолами (запаси останніх 16 км³). Крім сольової і гідромінеральної сировини, відомі род. нерудних будматеріалів (крейди, доломіту, ґіпсу і інш.). Донні відклади затоки представлені олігоценовими глинами, послідовно перекритими 4 горизонтами мулу і солі. Найбільший - другий соляний горизонт (потужність солі до 10 м). Видобувається мірабіліт.

КАРАДОКСЬКИЙ ЯРУС, КАРАДОК, *карадокский ярус, карадок; **Caradocian, ***Caradoc – п’ятий знизу ярус ордовикської системи, який охоплює суміжні частини середнього і верхнього ордовика.

КАРАКОРУМ - гірська система в Центр. Азії, в межах Індії та Китаю. Довжина понад 800 км., шир. 250 км. Вис. до 8611 м. Характерні паралельні хребти з крутими гребенями. В К. є родовища золота, берилію, молібдену, сірки.

КАРАКУМИ - піщана пустеля в Сер. Азії в межах Туркменії. Пл. бл. 350 тис. км². Поверхня - горбиста рівнина з глинистими ділянками - такирами та шорами. Є родовища сірки, природного газу, нафти.

КАРАТ, *карат, **carat, ***Karat - 1) Одиниця маси дорогоцінного каміння. Застосовується в ювелірній справі. 1 карат = 0,2 г. 2) Міра вмісту золота у сплавах, що дорівнює 1/24 маси сплаву (британський карат золота). Чисте золото відповідає 24 кар.

КАРБАТОЛИ, *карбатолы, **carbatoles, ***Karbatolе – промислові рідкі водовмісні вибухові речовини, до складу яких входить карбамід. Уперше розроблені в СРСР в 70-х рр. Застосовуються К. для вибухової відбійки свердловинними зарядами міцних і дуже міцних порід на відкритих розробках. Завдяки хорошій рухливості і високій густині К. забезпечують повне заповнення зарядного об'єму і концентрацію енергії в заряді в 1,5-2,0 рази більшу, ніж ґранульовані ВР. Детонують від шашок-детонаторів з високою швидкістю. Загущені і структуровані К. здатні зберігатися у воді дек. діб без зниження детонаційної здатності і потужності. Завдяки хорошій текучості і порівняно низькій т-рі кристалізації і твердіння К. зручні для застосування при мінусових т-рах. Компоненти К. готують на спеціалізов. стаціонарній установці гірн. підприємства, заряджають у свердловини за допомогою змішувально-зарядної машини. Рідку фазу і тверді компоненти завантажують спільно в сухі і осушені свердловини, де й перемішують. При заряджанні обводнених свердловин рідку фазу К. заздалегідь загущують і після сполучення з твердою фазою структурують. К. виготовляють у змішувачі зарядної машини і нагнітають під стовп води в свердловину (в осн. шламовим насосом). При висадженні міцних обводнених г.п. К. на 20-25% ефективніші від алюмотолу та ґранулотолу.

КАРБІДИ, *карбиды, **carbide, carbonide; ***Karbide - сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих сплавів для металообробки, буріння гірських порід тощо.

КАРБІНИ, *карбины, **carbines, ***Karbine - кристалічна модифікація вуглецю. К. – електронейтральні сполуки одновалентного атома вуглецю з вільною електронною парою та неспареним електроном.

КАРБОКСИЛ, *карбоксил, **carboxyl, ***Karboxyle - одновалентна група СООН, яка є функційною групою органічних кислот, зокрема карбонових. Інша назва   к а р б о к с и л ь н а г р у п а. Виявляє кислотні властивості. Для якісної ідентифікації К. можуть бути використані методи ІЧ-, УФ-спектроскопії та ЯМР. Для кількісного визначення застосовують титрування розчином лугу у воді і неводних середовищах.

КАРБОНАДО, *карбонадо, **black carbon, black diamond; ***schwarzer Diamant, Karbonado - тонкозернистий, іноді поруватий різновид алмазу, що являє собою пористий мікро- або прихованокристаліч. аґреґат ясно-сірого або чорного кольору, що складається із зерен і кристалів октаедричного, рідше кубічного габітусу. Деякі К. мають підвищену в порівнянні з алмазом твердість. Розмір від 0,5 до 50,0 мкм. Жовна К. мають розмір від горошини до каменів в 700-800 кар; в Бразилії знайдений К. в 3087 кар. К. зустрічається в парагенетичній асоціації з мінералами метаморфіч. г.п.: дистеном, корундом, ставролітом, рутилом, цирконом і інш. К. містить числ. дрібні (0,5-220 мкм) мінеральні включення, які при вилуговуванні створюють пористу структуру аґреґатів. Серед них встановлені графіт, халцедон, кварц, монацит, рутил, ортоклаз, гематит, ільменіт, циркон, каолініт та інш. На відміну від алмазу, К. має, можливо, некімберлітовий генезис, що підтверджується близьким до кислих вивержених г.п. співвідношенням в К. ізотопів ¹²С/¹³С та характером мінералів-домішок. Гол. род. К. зосереджені в Бразилії (розсипи Баія, Мінас-Жерайса, Парані та інш. штатів), а також у Венесуелі, Гані, Уганді, Австралії. Застосовується К. як техн. алмаз.

КАРБОНАТИ, *карбонаты, **сarbonates, ***Karbonate - солі й ефіри вугільної кислоти (напр., сода, поташ). Розрізняють нормальні (середні) солі з аніоном СО₃^2- (напр., К₂СО₃) та кислі (гідрокарбонати) з аніоном НСО₃^-(напр. КНСО₃). У воді розчинні нормальні солі лужних металів, амонію й талію і майже всі гідрокарбонати. К. можна поділити на штучні (одержувані в технологічних процесах) та природні. Поширені природні К. мінерали кальцит і доломіт. За походженням більшість природних К. є продуктами вивітрювання і седиментації. Значна частина їх виникає також при ендогенних процесах у гідротермальних жилах. Застосовують К. у будівництві, хімічній промисловості, в оптиці тощо. Див. карбонати природні.

КАРБОНАТИ ПРИРОДНІ, *карбонаты естественные, **natural carbonates, ***natürliche Karbonate - клас мінералів, солей вугільної кислоти Н₂СО₃. Відомо бл. 120 К.п. Виділяють: бікарбонати - кислі солі, гідрокарбонати - основні солі, безводні і водні нормальні К.п., складні К.п. Особливе місце серед К.п. займають ураніл-карбонати. У К.п. найбільш поширеними є катіони Са²⁺, Мg²⁺, Na⁺, Fe²⁺. Рідше зустрічаються карбонати Ва, Sr, Mn, Pb, Zn, Cu. Катіони Na⁺, K⁺, а також (NH₄)⁺ частіше утворюють бікарбонати або подвійні солі. Відомий ряд фторокарбонатів. Для К.п. характерні числ. ізоморфні ряди в осн. обмеженої змішуваності. Безперервний ізоморфізм виявляють пари Fe²⁺-Mn²⁺ і Мg²⁺-Fe²⁺. Більша частина К.п. кристалізується в моноклінній і ромбічній, рідше - в тригональній, гексагональній та ін. сингоніях. Поширене явище поліморфізму. Найчастіше зустрічаються К.п., що кристалізуються в структурі кальциту (магнезит, родохрозит, сидерит, доломіт, смітсоніт) або араґоніту (стронціаніт, вітерит, церусит). Важлива діагностична ознака К.п. - розчинність в НСl. К.п. - характерні жильні мінерали гідротермальних середньо- і низькотемпературних родовищ (свинцевоцинкових, бляклорудних, арсенідних та ін.). Багато К.п. мають метасоматичну природу, утворюючись у ході повторних процесів карбонатизації, що супроводжують ряд рудних процесів. При цьому утворюються специфічні навколорудні породи (лиственіти, березити тощо). К.п. - звичайні мінерали кір вивітрювання. Див. також ст. карбонатні породи.

КАРБОНАТИЗАЦІЯ, *карбонатизация, **carbonatization, ***Karbonatisation - процес зміни гірських порід, що зумовлює утворення карбонатів кальцію, магнію, заліза та інших металів.

КАРБОНАТИТИ, *карбонатиты, **carbonatites, ***Karbonatite – карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50% кальцитом, доломітом, анкеритом і інш. Крім карбонатів, можуть бути присутні піроксен, амфібол, флоголіт, форстерит, апатит, магнетит, титаніт, лужний польовий шпат, рідкіснометальні мінерали (пірохлор, баделеїт, бастнезит, циркон і інш.). У разі їх присутності в значній к-сті породу називають піроксеновим, флогопітовим, магнетитовим, апатитовим К. Специфічна особливість складу К. – їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами (ніобібієм, танталом, цирконієм), а також барієм, стронцієм, фосфором, залізом, титаном і інш. К. поширені у складі складних кільцевих плутоніч. лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах К. утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, штокверки; у вулканіч. породах - штоки типу "пробок". К., як правило, найбільш пізні з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні К., які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулк. попелу і конуси. Вважається, що К. загалом - гетерогенні породи. К. - сировина для одержання ряду металів.

КАРБОНАТИТОВІ РОДОВИЩА, *карбонатитовые месторождения, **carbonatite deposits; ***Karbonatitvorkommen - жили і неправильної форми маси кальциту, доломіту і інш. карбонатів, що містять рудні мінерали, просторово і генетично асоційовані зі складними циліндрич. інтрузіями ультраосновного – лужного складу, що впровадилися з підкорових глибин. Розрізняють К.р.: гатчетоліт-пірохлорових танталових і ніобієвих руд, бастнезит-паризит-монацитових рідкісноземельних руд, перовськіт-титаномагнетитових залізо-титанових руд, апатит-магнетитових фосфорних та зал. руд, флогопітових руд, флюоритових руд, сульфідних руд міді і свинцю. К.р. утворилися з магматич. розплавів мантійного походження та їх постмагматич. вуглекислих розчинів. Найбільш відомі К.р.: Пхалаборва в ПАР (фосфор, цирконій, мідь), Сукулу в Уганді (фосфор), Араша в Бразилії, Луеше в Конго (ніобій), Ока в Канаді (ніобій).

вгору