КАТАГЕНЕЗ (У ГЕОЛОГІЇ), *катагенез, **katagenesis, ***Katagenese, Katagenesis (in der Geologie) - природний процес зміни осадових гірських порід, що настає після діагенезу й передує метаморфізмові. Полягає у значному ущільненні порід, утворенні мінералів вторинних і перекристалізації речовини тощо.

КАТАКЛАЗ, *катаклаз, **cataclasis, ***Kataklase - деформація й подрібнення мінералів всередині г.п., викликана тектонічними рухами. К. супроводжується роздробленням, обертанням мінеральних зерен або їх аґреґатів (без зміни хім. складу). Катаклазити (тектонічна брекчія) відрізняються від своїх аналогів - мелонітів більшою крупністю. Див. тектоніти.

КАТАКЛАСТИЧНА СТРУКТУРА, *катакластическая структура, **cataclastic texture, ***Kataklasstruktur - структура кристалічних порід, які зазнають динамометаморфізму. Характеризується наявністю вигнутих, роздроблених, деформованих зерен мінералів зі збереженням однорідності в цілому. Кристалічні ґратки багатьох мінералів деформовані.

КАТАКЛАСТИЧНІ ПОРОДИ, КАТАКЛАЗИТИ, *катакластические породы, катаклазиты; **cataclastic rocs, ***kataklastische Gesteine – гірські породи, на які вплинули тектонічні напруги і які втратили первісну структуру. Зерна породотвірних мінералів розтріскані (сітка тріщин), подрібнені, вигнуті, кристалічна ґратка деформована.

КАТАЛІЗАТОРИ, *катализаторы, **catalysts, ***Katalysatoren, Kontaktkatalysatoren, Kontakt(stoffe) - речовини, що змінюють швидкість хімічної реакції (найчастіше знижуючи її енергію активації), а самі залишаються хімічно й кількісно незмінними. На молекулярному рівні К. вступають в реакцію в одних елементарних актах і відновлюються в інших. На практиці К. зазнають змін внаслідок побічних процесів. Основними характеристиками К. є каталітична активність та селективність.

КАТАПЛЕЇТ, *катеплеит, **catapleiite, ***Katapleit – мінерал, водний силікат цирконію з натрієм і кальцієм. Склад: 2[Na₂ZrSi₃O₉*2H₂O]. Утворює ізоморфний ряд з кальцій-катаплеїтом. Сингонія гексагональна. Густина 2,66-2,75. Тв. 6,5. Колір світло-жовтий до світлувато-бурого. Блиск скляний з перламутровим полиском. Зустрічається в ультралужних породах, змінених пневматоліто-гідротермальними процесами. Дуже рідкісний. Знайдений у Південній Норвегії, Південній Ґрендандії і в шт. Арканзас, США. Асоціює з цирконом, лейкофанітом, мозандритом і тритомітом, а також з польовими шпатами, содалітом, егірином, евліалітом і астрофілітом.

КАТАСТРОФІЗМ, *катастрофизм, **catastrophism, convulsionism; ***Katastrophismus, Katastrophenlehre, Katastrophentheorie – концепція в геології, згідно якої перетворення земної кори, зокрема її деформації, а також зміна складу органічного світу протікають катастрофічно швидко, протягом коротких відрізків геологічного часу, які відокремлені більш тривалими періодами спокою (стабільності). Виник в ХІХ ст. В кінці ХІХ ст. втратив своє значення.

КАТЕГОРІЇ ШАХТ, *категории шахт, **mine categories, ***Grubenkategorien - поділ шахт (копалень, рудників) за ступенем небезпеки (по метану, раптових викидах тощо). Див. газовий режим шахти.

КАТЕГОРІЯ ОХОРОНИ СПОРУД, *категория охраны сооружений, **structure protection category, ***Kategorie der Anlagenschutzes - умовний розподіл споруд за величинами допустимих деформацій. Розподіл споруд на категорії виконується на основі досвіду їх підробки з врахуванням розрізів, конструктивних особливостей та умов експлуатації. Для різних басейнів та родовищ споруди розподіляються на категорії згідно з існуючими правилами охорони споруд та природних об'єктів від шкідливого впливу гірничих робіт.

КАТІОНИ, *катионы, **cations, ***Kationen - позитивно заряджені йони, які під час електролізу рухаються до катода.

КАТОД, *катод, **cathode, ***Kathode, Katode - 1) Негативний полюс джерела струму. 2) Електрод приладу, з'єднаний з негативним полюсом джерела струму.

КАТОДНА СТАНЦІЯ, *катодная станция; **cathodic station; ***Kathodenstation, kathoden Schutzanlage – комплекс обладнання, яке призначене для створення постійного електричного струму між анодним заземленням і підземною спорудою (трубопровід, резервуар та ін.) при катодному захисті останнього від корозії. Розрізняють мережні К.с. (найбільш розповсюджені), джерелом електроенергії для яких є лінії електропередач (ЛЕП), і автономні.

КАТОДНИЙ ЗАХИСТ, *катодная защита; **cathodic protection; ***Kathodenschutz – метод електрохімічного захисту металевих споруд від морської і підземної корозії, оснований на катодній поляризації металу, яка здійснюється зовнішнім джерелом струму. К. з. приєднання металоконструкції до негативного полюса зовнішнього джерела постійного струму або до металу з більш негативним потенціалом (анодний протектор), що дає змогу перетворити металоконструкцію в катод і тим самим захистити метал від корозійного руйнування. Коли К.з. здійснюється за допомогою джерела постійного зовнішнього струму, то як допоміжний електрод (анод) використовують нерозчинні матеріали (графіт, вугілля) або нерозчинний брухт (рейки, труби тощо). Як протектор використовується магній, цинк та ін.

КАТОФОРИТ, *катофорит, **catophorite, ***Katophorit – мінерал, гідроксилалюмосилікат заліза, кальцію, магнію, натрію і калію з групи амфіболів. Склад: NaCaNa (Mg,Fe²⁺)₄(Al,Fe³⁺)(Si₇AlO₂₂)(OH)₂. Сингонія моноклінальна. Утворює невеликі зерна. Густина 3,2-3,5. Тв. 5. Колір рожево-червоний, червоно-бурий, синювато-чорний. Зустрічається в лужних базальтах, часто в асоціації з арфведсонітом, егірином та енігматитом. Рідкісний. Відомі знахідки в Норвегії, США, Танзанії, Кенії.

КАУСТИК, *каустик, **caustic, ***Kaustikum, ätznatron, kaustische Soda, ätzmittel - технічна назва їдких лугів, зокрема їдкого натру. Інша назва - каустична сода, NaOH. Широко застосовують у промисловості, зокрема, як рН-регулятор технологічних процесів.

КАУСТИЧНИЙ, *каустический, **caustic, ***kaustisch - пов'язаний з каустиком. Останній застосовують у хімічній, нафтовій, текстильній, паперовій та інших галузях промисловості.

КАУСТОБІОЛІТИ, *каустобиолиты, **caustobiolithеs, ***Kaustobiolithe - горючі викопні гірські породи органічного походження (вугілля, горючі сланці, нафта, торф, озокерит тощо). Термін К. запропонований в 1888 Г. Потонье. За походженням К. поділяють на 3 групи: сапропеліти (виникли внаслідок поховання на дні водоймищ нижчих організмів, в осн. планктонних водоростей - горючі сланці, вугілля типу богхед), гуміти (утворилися із залишків вищих, перев. болотяних, рослин - вугілля буре та кам’яне); ліптобіоліти (вугілля, збагачене найбільш стійкими компонентами рослинної речовини – смолами, воском, кутикулою і інш.). Зустрічаються змішані типи К. - сапрогуміти, ліптосапропеліти (кеннель) і інш. Більшість суч. геологів поділяють К. за умовами утворення на 2 групи: К. вугільного ряду та К. нафтового ряду.

КВАДРАНТ, *квадрант, **quadrant, ***Quadrant - 1) Будь-яка з чотирьох частин площини, на які її ділять дві взаємно перпендикулярні прямі (осі координат). 2) Сектор круга з центральним кутом 90°, 1/4 круга. 3) Старовинний астрономічний прилад для відмірювання висот небесних світил над рівнем горизонту.

КВАЗІ…, *квази…, **quasi…, ***quasi… - у складних словах означає "ніби", "позірний", "несправжній", "фальшивий".

КВАЗІСТАЦІОНАРНИЙ ПРОЦЕС, *квазистационарный процесс, **quasi-stationary process, ***quasistationärer Prozeß - процес, швидкість поширення якого в обмеженій системі така велика, що за час, який потрібен для поширення процесу в межах усієї системи, стан її помітно змінитися не встигає.

КВАНТ, *квант, **quantum, ***Quant - загальна назва певних порцій променистої енергії, моменту кількості руху та інших величин, якими характеризують фізичні властивості мікросистем. Розрізняють К. дії та К. енергії. К. дії - стала Планка h, яка вимірюється в Дж·с. К. енергії - доза енергії, яку може поглинати або випромінювати мікросистема, переходячи з одного стану в інший. К. енергії пропорційний частоті фотона, який поглинається або випромінюється системою:= h.

КВАНТИТАТИВНИЙ, *квантитативный, **quantitative, ***quantitativ - те ж саме, що й кількісний; той, що стосується кількісних показників.

КВАНТИФІКАЦІЯ, *квантификация, **quantification, ***Quantifizierung - кількісне вираження якісних ознак.

КВАНТОВА МЕХАНІКА, *квантовая механика, **quantum mechanics, ***Quantenmechanik - теорія руху мікрочастинок та їх систем, теорія явищ субатомного масштабу і їх впливу на макроявища. К.м. пояснює структуру атомів, молекул, їх спектри, природу хім. зв’язків атомів у молекулах, періодичну систему елементів, лежить в основі зонної теорії електронів що рухаються в періодичному полі кристалічної ґратки - основи фізики металів, напівпровідників та діелектриків, розкриває квантову природу макроявищ надтекучості та надпровідності тощо. К.м. лежить в основі розуміння більшості макроскопічних явищ. Найважливішими властивостями мікрочастинок за К.м. є їх дискретність та хвильовий характер.

КВАНТОМЕТР, *квантометр, **quantometer, ***Quanttmeter - прилад, що аналізує хімічний склад речовин (напр., металів тощо) за їхнім випромінюванням.

КВАНТУВАННЯ, *квантование, **quantigation, ***Quantisierung, Quantelung - дія, перетворення якоїсь величини з неперервною шкалою значень на величину з дискретною шкалою значень (напр., К. енергії частинок, К. сигналів). Напр., операція перетворення сигналу, при якій здійснюється його дискретизація за рівнем чи за часом або водночас і за рівнем, і за часом.

КВАРКИ, *кварки, **quarks, ***Quarks - теоретично припустимі фундаментальні елементарні частинки, з яких, за сучасними уявленнями, побудовано всі відомі і невідомі (але можливі) елементарні частинки. У вільному стані не спостерігалися. Побічно експериментально виявлені 6 типів К ( кварки u, d, s, c, b, t) – див. табл.

КВАРТУВАННЯ, *квартование, **quartering, quartation, coning; ***Quartscheidung, Quartieren der Probe - стандартний спосіб скорочення маси проби сипкого матеріалу для подальшого дослідження послідовними поділами проб на чотири приблизно однакові за масою та речовинним складом частини.

КВАРЦ, *кварц, **quartz, ***Quarz - мінерал класу оксидів і гідрооксидів, гол. мінерал сімейства кремнезему, широко розповсюджений в літосфері. Складається з оксиду кремнiю SiO₂. Містить у невеликих кількостях домішки Аl, Fе, Са, Мg, Ti, Na, K, Li, OH і інш. Встановлено 12 поліморфних модифікацій кристалiчного SiO₂, з них основні α-К, β-К, β₂-тридиміт, β-кристобаліт. Чистий К. безбарвний, прозорий (гірський кришталь), залежно від домішок набуває чорного (моріон), фіолетового (аметист) та інших відтінків. К. - один з наймiцнiших та стiйких мiнералiв. Тв. 7. Густина 2,65. Має п’єзоелектричні властивості (див. п’єзокварц). Різновиди К.: гірський кришталь, цитрин, аметист, халцедон, агат. Крім того, розрізняють К. авантюриновий (авантюрин), К. аморфний, К. безбарвний (гірський кришталь), К. благородний (ювелірна назва бразільського К.), К. вавілонський, К. високотемпературний, К. волокнистий, К. голубий, К. димчастий, К. жирний, К. залізистий, К. звичайний, К. зірчастий та ін. К. - полігенний мінерал. Утворюється з магматич. розплавів, багатих SiO₂ (ґранітоїди, кварцові порфіри, пегматити), газово-рідинних фтористих флюїдів (пегматити, ґрейзени) і водних лужно-хлоридних і бікарбонатних розчинів (рудоносні і нерудні кварцові жили) при гідролізі силікатних г.п. в областях активного вулканізму (повторні кварцити). Чисті відміни застосовують в радіотехніці, оптиці, забарвлені   як напівдорогоцінний і виробний камінь. Скляні піски, пісковики, кварцити - осн. сировина для виробн. скла, динасу, буд. матеріалів, кераміки, феросиліцію, карбіду кремнію, флюсу в металургії, абразивів; особливо чистий жильний К. і гірський кришталь використовують для термостійкого оптич. і техн. скла, монокристальний гірський кришталь - як п’єзооптична сировина для радіоелектроніки і оптики; однорідний халцедон - в приладобудуванні. Красиво забарвлені прозорі різновиди К. - ювелірні камені IV порядку, кольорові халцедони (агати) - ювелірно-виробні, кольорові кварцити - облицювальні камені. Якість кварцової сировини для силікатних виробів визначається вмістом кремнезему і шкідливих домішок, г.ч. Fe, Al. (%).Осн. метод збагачення К. - флотація. Перед флотацією застосовують обтирку і знешламлювання. Вилучення К. з пісків ведуть на концентрац. столах, ґвинтових сепараторах, магнітною сепарацією. К. для отримання карбіду кремнію вилучають електросепарацією.

КВАРЦ ВIЛЬНИЙ, *кварц свободный, **free quartz, ***freier Quarz - хiмiчно незв'язаний SiO₂.

КВАРЦИТ, *кварцит, **quartzite, ***Quarzit - щільна зерниста гірська порода, що складається переважно з кварцу. Утворилася при метаморфiзмi кварцових пiсковикiв. Характеризується значною твердiстю, внаслiдок чого складна в обробцi. Виділяють слюдисті, ґранатові, роговообманкові К. Утворення К. пов'язане з перекристалізацією істотно кварцових пісковиків у процесі регіонального метаморфізму. К. залягають серед різноманітних метаморфічних г.п. у вигляді суцільних пластових тіл великої протяжності. Особливо широко К. представлені у відкладах протерозою. Багато кварцитів - цінні к.к. Залізисті (магнетитові) К. - найважливіша зал. руда (родов. Кривого Рогу, КМА, оз. Верхнього в США, Лабрадору в Канаді і т.д.). К., в яких вміст SiО₂ досягає 98-99%, використовують для виготовлення динасових вогнетривких виробів, для отримання металіч. кремнію і його сплавів, а також як флюс у металургії. Особливий різновид - К. в т о р и н н и й. Це метасоматичні г.п., що складається в осн. з кварцу з домішкою серициту, алуніту, пірофіліту, каолініту, андалузиту, діаспору, корунду, топазу, рутилу, гематиту і інш. Род. вторинних К. формуються в результаті відносно низькотемпературного метасоматич. перетворення кислих і середніх ефузивних, рідше інтрузивних кислих порід і їх туфів. З ними пов'язані родов. алуніту, пірофіліту, золота, міді, молібдену, поліметалів і колчеданів. На території України К. є в Приазов’ї, в межах Українського щита.

КВАРЦОВЕ ЗАПОВНЕННЯ ОБОЛОНКИ, *кварцевое заполнение оболочки, **quartz sand filling of apparatus, ***Quarzfüllung des Mantels - різновид вибухозахисту електрообладнання, який полягає в тому, що оболонка електрообладнання заповнюється спеціально обробленим кварцовим піском. К.з.о. застосовується в рудникових пересувних трансформаторних підстанціях. З.М.Іохельсон.

КВАРЦОВИЙ ДІОРИТ, *кварцевый диорит, **quartz diorite, ***Quarzdiorit - магматична кристалічна г.п. сірого і зеленувато-сірого кольору, що містить 57-64% SiO₂. Розрізняють нормальний (або власне К.д.) і сублужний К.д. У нормальних К.д. калієво-натрієвий польовий шпат відсутній, в сублужних його вміст - до 10% від суми польових шпатів. Темнокольорові мінерали - рогова обманка, біотит, моноклінний авгіт, рідше діопсид, іноді піроксени. За вмістом темнокольорових мінералів виділяють К.д. лейкократові (до 20%), мезократові (20-25%), меланократові (понад 25%). За кольоровою складовою частиною серед К.д. розрізнюють слюдяні, роговообманкові, авгітові, гіперстенові. Нормальний К.д. є петро-хім. аналогом андезиту, сублужний - трахіандезиту. Сер. хім. склад К.д. за Р. Делі (%):. SiO₂ 61,59; TiО₂ 0,66; Аl₂O₃ 16,21; Fe₂О₃ 2,54; FeO 3,77; MnO 0,10; MgO 2,80; CaO 5,38; Na₂O 3,37; K₂O 2,10; H₂O 1,22; Р₂O₅ 0,26. К.д. відрізняються високою міцністю на стиснення (180-240 МПа). Сер. густина 2,74; модуль Юнга 4,9-7,5 Па. З К.д. асоціює золоторудна, скарново-магнетитова і залізорудна мінералізація. К.д. використовують як облицювальний камінь, щебінь для бетону, при буд-ві шляхів.

КВАРЦОВИЙ ПОРФІР, *кварцевый порфир, **quartz porphyry, ***Quarzporphyr - палеотипна кисла г.п. порфірового типу. Містить: кварцу (20%), калієво-натрієвого польового шпату (40-90%), плагіоклазу (10-60%). Структура порфірова. Вкрапленики (30-35%) представлені олігоклазом, ортоклазом. Присутній біотит, піроксен і бура рогова обманка. Забарвлення буре, червоно-буре, сіро-зелене. Сер. хім. склад К.п. за Р. Делі (%):SiO₂ 72,36; TiО₂ 0,33; Аl₂O₃14,17; Fe₂О₃ 1,55; FeО 1,01; MnО 0,09; MgО 0,52; CaО 1,38; Na₂O 2,85; K₂O 4,56; H₂O 1,09; Р₂O₅ 0,09. Міцність на стиснення 140-270 МПа; густина 2,67. Поширення: Охотсько-Чукотський вулканіч. пояс, Алтай, Сер. Азія, Урал, Крим, Малий Кавказ, ФРН, Угорщина, Італія, США (Каліфорнія, Аляска ), Мексіка, Франція, Великобританія, Нова Зеландія і інш. З породами К.п. пов'язані родов. перлітів, а також мідно-порфірові або мідно-вкраплені руди.

КВЕНСЕЛІТ, *квенселит, **quenselite, ***Quenselit – мінерал, оксигідрооксид свинцю і марганцю. Склад: PbMnO₂OH. Сингонія моноклінна. Густина 6,84. Кристали таблитчасті сплющені. Колір смолисто-чорний. Риска коричнево-сіра. Блиск металічний. Непрозорий. Знайдений в р-ні Лонгбана (Швеція) з кальцитом і баритом у тріщинах ґаусманіт-браунітових руд.

КВЕРШЛАҐ, *квершлаг, **crosscut, cross heading, cross entry; ***Querschlag - горизонтальна (рідше — похила) гірнича виробка, що проходить по породах під кутом понад 90-45° до площини простягання родовища і не виходить безпосередньо на земну поверхню. Служить для розкривання масиву корисних копалин, транспорту, вентиляції, пересування людей, водовідливу, прокладання електричних кабелів та ліній зв'язку тощо. Розрізняють К. блокові, головні, горизонтні, панельні, проміжні, дільничні, флангові та поверхові. Форма поперечного перетину К. склепінчаста, трапецієподібна (застосовується найчастіше), кругла, підковоподібна, прямокутна. Вибір форми поперечного перетину залежить від властивостей вмісних порід, величини і напряму гірничого тиску, терміну служби К. Осн. види кріплення для К. - металеві аркові з взаємозамінного шахтного профілю, монолітні бетонні і залізобетонні, збірні залізобетонні. У міцних стійких породах застосовують набризк-бетонне аркове кріплення.

Квоти на видобуток корисних копалин, *квоты на добычу полезных ископаемых, **quotas for mining, ***Quoten für Gewinnung der nutzbaren Mineralien - обмеження, які встановлюються з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобування окремих видів к.к. Порядок установлення квот на видобуток корисних копалин в Україні затверджується Кабінетом Міністрів.

КЕК, *кек, **cake, filter cake; ***Filterkuchen, Filterrückstand, Preßkuchen - шар твердих частинок, що залишається на фільтруючій поверхні після фільтрації суспензій, або нерозчинний залишок, який одержують після вилуговування цінних компонентів з руди або пром. продукту.

КЕЛОВЕЙСЬКИЙ ЯРУС, КЕЛОВЕЙ, *келловейский ярус, келловей, **Callovian, ***Callovien – нижній ярус верхнього відділу юрської системи.

КЕМБРІЙСЬКА СИСТЕМА (ПЕРІОД), КЕМБРІЙ, *кембрийская система (период), кембрий, **Cambrian System, ***Kambrium - перша система палеозойської ератеми, в стратиграфіч. шкалі іде за рифеєм (вендом) і передує ордовицькій системі (періоду). Настав 570±20 млн. років тому, тривав 70-90 млн. років. Відклади К.с. є на всіх континентах. У кембрії переважали процеси опускання, які викликали інтенсивне осадонакопичення в геосинклінальних поясах (Атлантичний, Урало-Монгольський і інш.), і на древніх платформах. Серед відкладів переважають карбонатні (вапняки і доломіт). У відкладах верх. кембрію встановлені лагунні червоноколірні відклади. На к.к. в порівнянні з інш. системами кембрійські відклади відносно бідні. В кембрії сформувалися перші найбільші пром. родов. фосфоритів (Казахстан, Китай, Монголія). Відомі родов. нафти (Іркутський амфітеатр, Прибалтика, Хассі-Месауд в Алжирі). Пром. значення мають родов. кам. солі на Сибірській платформі, в США, Пакистані, Індії. Відомі род. колчеданно-поліметаліч. руд (Сибір), свинцю - в Півн.Африці, марганцю - в Кузнецькому Алатау, бокситів (Сх. Сибір).

КЕННЕЛЬ, *кеннель, **cannel coal, ***Kännelkohle - різновид вугілля викопного групи сапропелітів, який складається з геліфікованої сапропелевої маси з великою кількістю (до 25%) рівномірно і пошарово розташованих мікроспор у підпорядкованій кількості - водорості, фрагменти кутикул і дрібні залишки вищих рослин. Колір чорний, сіруватий або бурий з жирним блиском. В елементному складі підвищений вміст (6-9%) водню. К. залягає у вигляді прошарків та лінз у пластах гумусового вугілля.

КЕПРОК, *кепрок, **cap rock, ***Caprock - 1) Водонепроникна покрівля соляного купола, представлена ґіпсом, який переходить у верхній частині в пористий вапняк, наповнений сіркою, іноді з асфальтом або нафтою. Потужність К. до 300 м. і більше. На глиб. 600 м в складі К. переважає ангідрит. Різновид К. - "ґіпсово-глиниста шляпа", що формується в результаті вилуговування верхньої частини соляного тіла в зоні вивітрювання та дії інфільтраційних вод. 2) Шар твердої породи (як правило, пісковика) над вугільним пластом, непроникна покришка нафтових і газових покладів, складена осадовими гірськими породами.

КЕРАМЗИТ, *керамзит, **expanded clay aggregate, ***Keramsit - пористий штучний матеріал з легкоплавких глинистих порід, що спучуються. Виготовляють К. випалюванням у вигляді гравію, щебеню, піску. Застосовують у будівництві.

КЕРАМЗИТОВА СИРОВИНА, *керамзитовое сырье, **expanded clay material, ***Keramsitrohstoff, Porensinterrohstoff - легкоплавкі глини, суглинки, аргіліти, алевроліти та глинисті сланці, які використовуються для одержання штучного пористого гравію або піску - керамзиту. В Україні породи, що є К.с., поширені майже на всій території. На великих площах залягають потужні шари неогенових глин Причорноморської западини, Дніпровсько-Донецької западини та Українського щита, юрських глин Бахмутської западини, карбонових та пермських сланців Донецької складчастої споруди, тріасово-юрських (таврійських) сланців Кримських гір, бітумінозні сланці менілітової світи палеогену в Українських Карпатах, верхньопротерозойські сланці Криворізько-Кременчуцької тектонічної зони. Для промислових потреб розробляють 18 родовищ К.с. у 12 областях України. Найвища якість К.с. – у Кримській, Дніпропетровській та Одеській областях. Щороку видобувають 2,6-2,7 млн. м³ (з урахуванням розкривних порід Нікопольського марганцевого басейну).

КЕРАМІЧНА МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА, *керамическое минеральное сырье, **clay material for сeramics, ***keramischer Mineralrohstoff – природні мінеральні утворення, що їх використовують для виробництва керамічних виробів. Основною К.м.с. є глини каолінітового й гідрослюдисто-каолінітового складу. Т-ру спікання керамічної маси знижують польові шпати, воластоніт тощо. Оксид цинку та ін. мінеральні домішки служать основою глазурі. Україна займає провідне місце в Європі за запасами та видобутком глинистої та каолінової К.м.с. Сировиною для тонкої кераміки (виробів з фарфору та фаянсу) є нормальні й лужні каоліни з невеликим вмістом оксидів-барвників, відміни пластичних вогнетривких глин та бентоніту, фарфоровий камінь (кварцово-каолінітового складу), кварцовий пісок, ґранітні пегматити та ін магматичні породи. Найбільші родовища каоліну знаходяться на Дніпропетровщині (Просянівське), Вінничині (Глуховецьке), Донецькій (Володимирівське) та Запорізькій (Пологівське) областях; вогнетривких глин – в Донецькій (Часово-Ярське, Новорайське) і Запорізькій (Пологівське) областях. Польовий шпат видобувають на родовищах пегматитів (Житомирська, Запорізька, Рівненська, Хмельницька обл.). Лейкократові ґраніти та анортозити видобувають у Житомирській, Рівненській та Хмельницькій областях. Ліпарити видобувають на Закарпатті. Сировиною для буд. кераміки (цегла, черепиця, плитка) є легкоплавкі глини й суглинки, аргіліти, глинисті сланці.

КЕРАМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *керамическая промышленность, **сeramics industry, ***keramische Industrie, Keramikindustrie - підгалузь промисловості буд. матеріалів, що об'єднує підприємства з видобування сировини і виробництва грубої кераміки (цегли, дренажних і каналізац. труб, черепиці); кислототривких і вогнетривких виробів; плиток (облицювальних, фасадних, для підлоги і стін); тонкої кераміки (виробів з порцеляни і фаянсу); керамзиту; виробів широкої номенклатури електротехн. і радіо-техн. пром-сті тощо. В Київській Русі цегляне ремесло виникло в 10 ст. Відомі центри виробництва худож. кераміки в Україні - Опішня, Дибинці, Бубнівка, Ічня, Косів та ін. Заводи - Баранівський фаянсовий з-д, Межигірська фаянсова ф-ка та ін. В світі К.п. найбільш розвинена в США, Великобританії, ФРН, Франції, Японії, Італії.

КЕРАРҐІРИТ, *кераргирит, **cerargyrite, ***Kerargyrit, Hornsilber, Chlorsilber, Silberhornerz - мінерал класу самородних металів, бурого, жовтуватого, зеленуватого кольору. Руда срібла. Те ж саме, що й хлораргірит.

КЕРАТОФІР, *кератофир, **keratophyre, ***Keratophyr - кисла ефузивна г.п., змінена вторинними процесами. Складається з дрібнозернистої маси і вкраплених кристалів, переважно альбіту, в деяких випадках з олігоклазу, іноді кварцу (кварцовий К.), а також хлориту, епідоту і кальциту. Спостерігається невелика к-ть кольорових мінералів, г.ч. біотиту. Виливний аналог сієніту. Породи є суттєво натрієвими з перевагою Na₂О та К₂О. Сер. хім. склад кварцового К.. за Р. Делі (%): SiO₂ 75,45; TiО₂ 0,17; Al₂O₃ 13,11; Fe₂O₃ 1,14; FeO 0,66; MnO 0,29; МgО 0,34; CaO 0,89, Na₂О 5,88; К₂О 1,26; Н₂О 0,69; Р₂О₅ 0,18. Густина 2,61-2,67. Області розповсюдження - Півд. Урал, Мугоджари, Крим, Кавказ, а також поклади в Німеччині, Чехії, Польщі, Норвегії, США та ін.

КЕРИТ¹, *керит, **kerrite, ***Kerrit – продукти зміни триоктаедричних слюд. Гідрослюдо-вермікулітові неупорядковані зростки.

КЕРИТ², *керит, **kerite, ***Kerit – бітумінозна речовина, подібна до антраксолітів. Див. бітуми.

КЕРН, *керн, **core, sample, centre-pop; ***(1)Kern, Bornkern, Bohrkern, Gesteinskern, Kernprobe – 1) Циліндричний стовпчик гірської породи, який одержують при бурінні свердловин; залишається у вибої свердловини при обертальному бурінні керновими коронками. По мірі заглиблення свердловини К. входить в металеву трубу, що називається колонковою трубою. При заповненні останньої К. заклинюють, відривають і піднімають разом з трубою на поверхню. К. служить осн. матеріалом для вивчення геол. будови розрізу свердловини і складання стратиграфічної колонки, дослідження фізикохімічних властивостей порід тощо. 2) ***Körner, Körnungspunkt, Körnermarke - точка, нанесена кернером при розмічуванні заготовок.

КЕРНА ВИНОС, *керна вынос; **core recovery; ***Kernaustrag – величина, яка характеризує ступінь винесення керну, – відношення довжини керну до довжини інтервалу буріння, з якого відбирається керн.

КЕРНЕР, *кернер; **centre-punch; ***Körner, Ankörner – інструмент (загострений сталевий стрижень), яким розмічають заготовки перед подальшим оброблянням, наносячи керни.

КЕРНІТ, *кернит, **kernite, ***Кеrnit - мінерал класу боратів, Na₂B₄О₇·4Н₂О. Сингонія моноклінна. Утворює подовжені або клиноподібні кристали, волокнисті, зернисті аґреґати. Спайність довершена у трьох напрямках. Безбарвний або білий. Блиск скляний. Тв. 2,5. Густина 1,908. Зустрічається у вулканогенно-осадовних род. бору. Входить до складу борних руд.

КЕРНОВІДБІРНИЙ СНАРЯД, *керноотборный снаряд; **core sampler; ***Bohrlochkernentnahmegeräl, Kernheber – пристрій для відбирання керна в процесі буріння. К.с. опускають у свердловину на бурильних трубах, знизу до К.с. приєднують породоруйнуючий інструмент.

КЕРНОПРИЙМАЧ, *керноприемник; **core receiver; ***Kernfänger, Kernfangrohr – пристрій для приймання і витягування керна на поверхню; розміщується всередині керновідбірного снаряда.

КЕРОГЕН, *кероген, **kerogen, ***Kerogen-Gestein - геохімічно перетворений залишок органічної речовини, органічна частина горючих сланців. У земній корі знаходиться біля 650 трлн.т К. горючих сланців, тоді як запаси нафти становлять лише 2 трлн.т. К. - частина розсіяної органічної речовини осадових гірських порід (низьких стадій перетворення), нерозчинна в органічних розчинниках. К. являє собою асоціацію різнорідних детритних і тонкодисперсних органіч. залишків, перетворених г.ч. в анаеробних умовах. Вміст К. в горючих сланцях до 60%, переважно 15-35%. Елементний склад К. в зоні катагенезу (%): сапропелевого типу - С 64-93; Н 6-10; О 0-25; N 0.1-4,0; S 0-8; гумусово-сапропелевого типу С 64-96; Н 1-5; О 3-25; N 0,1-2,0; S 0.1-3,0. При метаморфізмі збільшується частка С і зменшується частка Н і гетероелементів. Структуру К. представляють макромолекули, які складені конденсованими карбоциклічними ядрами, з’єднаними гетероатомними зв’язками або аліфатичними ланцюжками.

КЕРУВАННЯ, *управление; **control; management; monitoring; ***Steuerung, Bedienung, Betätigung, Leitung – сукупність цілеспрямованих дій, що включає оцінку ситуації та стану об'єкта керування, вибір керівних дій та їх реалізацію. ДСТУ 2226-93. Син. управління.

КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ, *управление процессом; **process control; ***Ablaufsteuerung, Prozesssteuerung – регулювання неперервних дій або процесів з використанням системи оброблення даних. ДСТУ 2940-94. Син. управління процесом.

КЕРУВАННЯ РЕСУРСАМИ, *управление ресурсами; **resource control; ***Lenkung der Ressourcen – сукупність функцій операційної системи, пов'язаних з обліком та розподілом ресурсів.

КЕРЧЕНІТ, *керченит, **kerschenite, ***Kertschenit – недостатньо вивчений тонкодисперсний продукт зміни вівіаніту. За назвою Керченського п-ова. Розрізняють α-, β- та γ-керченіт, які відрізняються складом та вмістом сполук Fe.

КЕСОННА ХВОРОБА, *кессонная болезнь, **aeroembolism, ***Caissonkrankheit, Dekompressionskrankheit, Taucherkrankheit, Aerämie - стан, що виникає в організмі людини при швидкому переході з середовища з підвищеним атмосферним тиском повітря у середовище з більш низьким тиском. К.х. виникає в результаті того, що розчинений у крові азот у процесі зниження тиску бурхливо виділяється з неї і не встигає дифундувати через легені назовні. К.х. в легкій і помірній формі виявляється у вигляді мускульного болю, свербіння шкіри, носових кровотеч; у важкій — може настати параліч ніг, враження легень і серця. Ознаки К.х. з'являються незабаром після виходу з середовища підвищеного тиску.

КЕСОННІ ГІРНИЧІ РОБОТИ, *кессонные горные работы, **caisson mining, ***bergmännische Caissonarbeiten, Caissonverfahren - роботи, що проводяться під підвищеним тиском повітря при проходженні стволів і тунелів у вологонасичених нестійких породах під захистом опускного кесона.

КЕСТЕРИТ, *кестерит, **koesterite, ***Koesterit - мінерал, різновид станіну. Сульфід міді, цинку й олова координаційної будови – Cu₂(Zn, Fe)SnS₄. Сингонія тетрагональна. Густина 4,54-4,59. Колір залізо-чорний, іноді з синюватою грою кольорів. Риса чорна. Блиск металічний. Знайдений у родов. Кестер в Республіці Саха.

КИЄВІТ, *киевит, **kyevite, ***Kyevit – відміна кумінгтоніту. Безбарвний або блідо-зелений. Знайдений разом з біотитом, звичайною роговою обманкою та олівіном у рапаківі Коростенського плутону (Житомирська обл.). За назвою м. Києва.

КИПЛЯЧИЙ ШАР, *кипящий слой, **fluidized bed, ***Wirbelschicht, Wirbelbett, Flieβbett Wirbelsinterbett - дво- або трифазна система, яка створюється приведенням до завислого стану частинок твердої фази шляхом динамічного впливу на них висхідним потоком рідини або газу (повітря). К.ш. використовується як однорідне обважнене середовище для розділення (збагачення, класифікації) мінеральної маси, а також для забезпечення інтенсивного тепло-масообміну в сушарках киплячого шару.

КИПЛЯЧОГО ШАРУ ФЛОТАЦІЙНА МАШИНА, *кипящего слоя флотационная машина, **fluidized bed flotation maschine; ***Flotationsmaschine mit Wirbelschicht - механічна флотаційна машина, в якій над аератором по всьому перерізу камери встановлено решето для утворення киплячого шару із крупнозернистої фракції пульпи.

КИП’ЯЧКА - староукраїнська назва нафти. Зустрічається в документах ХVІ ст.

КИРКА *кирка, **pick, pickaxe, ***Hacke, Keil-hacke - ручне знаряддя у вигляді загостреною з одного боку молотка або стержня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо.

КИСЕНЬ (ОКСИГЕН), *кислород, **oxygen, ***Sauerstoff - хімічний елемент, символ О, ат. н. 8; ат. м. 15,9994. Газ без запаху і смаку. Утворює сполуки з усіма елементами, крім гелію, аргону та неону. При 90,18 К конденсується в блідо-голубу рідину, при 54,36 К твердне. Густина рідкого К. 1,142; t_плав -218,7 С^о, t_кип -192,98 ^оС. З деякими металами утворює пероксиди Ме₂О₂, надпероксиди МеО₂, озоніди МеО₃, з горючими газами - вибухові суміші. К. займає 3-є місце після водню і гелію за поширеністю у Всесвіті. Найпоширеніший хім. елемент на Землі - 47% маси земної кори, 85,7% маси гідросфери, 23,15% маси атмосфери, 79% і 65% маси рослин і тварин відповідно. За об'ємом К. займає 92% об'єму земної кори. Відомо біля 1400 мінералів, які містять К., головні з них - кварц, польові шпати, слюда, глинисті мінерали, карбонати. Понад 99,9% К. Землі знаходиться у зв'язаному стані. К. - гол. чинник, який регулює розподіл елементів у планетарному масштабі. Вміст його з глибиною закономірно меншає. К-ть К. в магматичних породах змінюється від 49% в кислих ефузивах і ґранітах до 38-42% в дунітах і кімберлітах. Вміст К. в метаморфічних породах відповідає глибині їх формування: від 44% в еклогітах до 48% в кристалічних сланцях. Максимум К. - в осадових породах 49-51%. Виключну роль в геохім. процесах відіграє вільний К., значення якого визначається його високою хім. активністю, великою міграц. здатністю і постійним, відносно високим вмістом у біосфері, де він не тільки витрачається, але і відтворюється. Вважають, що вільний К. з'явився у протерозої внаслідок фотосинтезу. У гіпергенних процесах К. - один з осн. аґентів, він окиснює сірководень і нижчі оксиди. К. визначає поведінку багатьох елементів: підвищує міграц. здатність халькофілів, окиснюючи сульфіди до рухливих сульфатів, знижує рухливість заліза і марганцю, осаджучи їх у вигляді гідроксидів і зумовлюючи цим їх розділення. У водах океану вміст К. змінюється: літом океан віддає кисень в атмосферу, взимку поглинає його. Полярні регіони збагачені киснем. Важливе геохім. значення мають сполуки К., зокрема вода. Осн. пром. метод отримання К. - розділення повітря методом глибокого охолодження. Як побічний продукт К. отримують при електролізі води. Розроблений спосіб отримання К. методом вибіркової дифузії газів через молекул. сита. Газ К. застосовується в металургії для інтенсифікації доменних і сталеплавильних процесів, при виплавці кольорових металів у шахтних печах, бесемеруванні штейнів та ін. (понад 60% споживаного К.); як окисник у баг. хім. виробництвах; в техніці - при зварюванні і різанні металів; при підземній газифікації вугілля тощо; озон - при стерилізації питної води і дезинфекції приміщень. Рідкий К. використовують як окисник для деяких різновидів ракетних палив.

КИСЛА ЛАВА, *кислая лава, **acid lava; ***saure Lava – лава, яка містить 65-75% кремнезему. При виливі характеризується великою в’язкістю і меншою рухливістю, ніж основна лава. Часто утворює над центром виверження екструзивний безкратерний купол.

КИСЛА МАГМА, *кислая магма, **acid magma, ***saures Magma, Granitmagma – глибинний в’язкий силікатний розплав, що містить понад 65% кремнезему і відносно багатий на леткі речовини; один з основних типів магм. При охолодженні на поверхні або поблизу неї формує ліпарити, дацити і пірокластичні породи; в глибинних умовах – ґраніти, ґранодіорити. Син. - ґранітна магма.

КИСЛІ ГАЗИ, *кислые газы, **acid gases, sour gases, ***saure Gase – гази природні, які в хім. відношенні є кислотами або ангідридами кислот: вугільної (Н₂СО₃), сірчистої (H₂SO₃) та ін. До К.г. належать: сірководень H₂S, вуглекислий газ СО₂, сірчистий газ SО₂ і оксид вуглецю – СО.

КИСЛІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *кислые горные породы, **acidic rocks, siliceous rocks, persilicic rocks; ***saure Gesteine - група магматичних гірських порід, у хімічному складі яких кремнезем становить 65…80 % (напр., ґраніти, ґранодіорити, пегматити, туфи). Гол. мінерали: кварц (20-30%), лужний польовий шпат (ортоклаз, рідше - мікроклін, санідин для вулканіч. відмін 25-35%), кислий плагіоклаз (альбіт - олігоклаз, рідше - андезин, 20-30%), кольорові мінерали (біотит, амфібол, піроксени - 5-15%); акцесорні - апатит, циркон, ортит, сфен, магнетит, ільменіт та ін. У залежності від генезису К.г.п. відносять або до плутонічного (повнокристалічна структура), або до вулканічного класу (порфірова структура зі склом). За хім. складом поділяють на нормальні, сублужні і лужні. Серед К.г.п. нормального ряду виділяють сімейства: ґранодіоритів (у вулканіч. класі дацитів), низьколужних ґранітів (низьколужних ріодацитів), ґранітів (ріодацитів), лейкоґранітів (ріолітів); сублужного ряду - кварцових сієнітів (трахідацитів), сублужних ґранітів (трахіріодацитів), сублужних лейкоґранітів (трахіріолітів); лужного ряду - лужних кварцових сієнітів (лужних трахідацитів, лужних ґранітів (пантелеритів), лужних лейкоґранітів (комендитів). К.г.п. (г.ч. інтрузивні) поширені значно ширше, ніж осн. г.п.

КИСЛОТНА ОБРОБКА СВЕРДЛОВИН, *кислотная обработка скважин, **acidizing of well, acid well treatment, ***Säurebearbeitung der Bohrlöcher - хім. спосіб інтенсифікації продуктивності водозабірних, дренажних і нафт. свердловин шляхом розчинення порід навколо свердловини кислотами. К.о.с. полягає в заливанні або закачуванні в свердловину і продавлюванні в пристовбурну зону водоносного або нафтоносного пласта рідиною або повітрям під тиском інгібованих кислотовмісних розчинів на основі соляної, фтористоводневої, оцтової і сульфамінової к-т або їх сумішей. Добір кислот здійснюється в залежності від характеру, складу і структури порід навколо свердловини. По закінченні процесу реагування кислотного розчину з породами водоносного або нафтоносного пласта свердловина прокачується ерліфтом або глибинним насосом з утилізацією рідини на поверхні. У процесі дренування свердловини відбирають контрольні проби рідини і перевіряють їх на залишкову кислотність. Після досягнення значення рН, що дорівнює пластовій рідині, прокачування припиняють і свердловину вводять в експлуатацію.

КИСНЕВИЙ БАЛАНС, *кислородный баланс, **oxygen balance, ***Sauerstoffbilanz - співвідношення між вмістом кисню у складі вибухової речовини та його кількістю, необхідною для повного окиснення горючих компонентів до їх вищих оксидів у процесі вибухового перетворення. К.б. промислових ВР є важливою характеристикою, яка визначає склад отруйних газів, що утворюються під час вибуху. Розрізняють позитивний, негативний та нульовий К.б. При вибуху ВР з позитивним К.б. (надлишком кисню) виділяються токсичні оксиди азоту, з браком кисню оксид вуглецю і вуглець. Тому для підземних робіт допускають пром. ВР з нульовим або близьким до нуля К.б. Для ВР, які застосовуються на відкритих вибухових роботах, значення К.б. є менш суттєвим.

КИТАЙСЬКО-КОРЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА (Синійський щит), *Китайско-Корейская платформа, **Chinese-Korean Platform, ***Chinesisch-Koreanische Tafel - древня платформа, що охоплює басейн сер. і ниж. течії р. Хуанхе, Корейський і Шаньдунський п-ови і акваторію Жовтого м. Кристалічний фундамент К.-К. п. складений ґранітами, ґнейсами і кристаліч. сланцями архейської і протерозойської доби, виступає на поверхню в межах Корейського, Ляодунського і Шаньдунського п-овів і пров. Шаньсі. К.-К.п. включає Ордоську синеклізу, антеклізу Шаньсі, Півн.-Китайську синеклізу, які складають разом Півн.-Китайську плиту, а також Сіно-Корейський щит і Сх.-Китайське перикратонне опускання, що відкривається в однойменне окраїнне море. Фундамент платформи перекритий горизонтально залеглим або слабо дислокованим осадовим чохлом, який складається з верхньопротерозойських (сінійських), нижньо- і верхньопалеозойських, мезозойських і кайнозойських відкладів, дуже поширених у межах низин і на шельфі. У сер. течії р. Хуанхе (Ордоська синекліза) чохол К.-К. п. складений г.ч. мезозойськими відкладами. З аншанською серією (ниж. протерозой) пов'язані великі род. залізистих кварцитів. У відкладах кам’яновугільної, пермської і юрської доби зосереджені родов. кам. вугілля, в палеогенових і неогенових - горючі сланці і вугілля (Фушунь), у пермських - боксити (пров. Шаньдун). До крейдових і кайнозойських відкладів Півн.-Китайської синеклізи приурочені нафт. родов. на узбережжі зат. Бохайвань. Нафта і газ відомі також в Ордоській синеклізі. З виявами мезозойського магматизму пов'язані родов. руд золота, вольфраму і поліметалів на Корейському п-ові, стибію і міді - на Ляодунському п-ові.

КИШЕНІ, *карманы, **pockets, ***Taschen, Kammern - 1) Невеликі, довгасті по вертикалі заглиблення у боковій г.п., виконані рудною речовиною; за розмірами наближаються до штоку. 2) Виступи вивітреної г.п., направлені вздовж її ниж. межі в глибину нижніх шарів г.п. у вигляді лійок (конусів, воронок), язиків та клинів. 3) "кишені" (гірн. сленг) – проміжки між секціями вугледобувного комплексу, що підлягають зачищенню перед пересуванням секцій.

КІАНІТ, *кианит, **kyanite, cyanite, disthen, ***Kyanit, Disthen - мінерал підкласу ортосилікатів острівної будови. Склад: Al₂O[SiO₄]. Сингонія триклінна. Твердість 4,5…7, густина 3,5-3,7. Колір голубий, синій, рідше зелений, жовтий, безбарвний. Блиск скляний., на площинах спайності перламутровий. Важливий мінерал метаморфічних комплексів. Утворюється в метаморфічних породах в умовах високого тиску. Звичайно входить до складу кварц-кіанітових сланців, де міститься разом з корундом, ґранатом, графітом і мусковітом. Сировина для виробництва вогнетривких та кислотостійких матеріалів. Головний постачальник К. - США (бл. 90000 т/рік). Бл. 7000-8000 т. К. Споживається щорічно в Європі. Постачається як необроблений К., так і кальцинований. Крім того, К. видобувають в Індії (бл. 20000 т/рік), в Зімбабве, Бразилії, Китаї та Іспанії. Найбільші род. світу - кіанітові сланці з рутилом, мусковітом, турмаліном, топазом, корундом в Індії (род. Кхаммам, Бхандара, Сідхбум та ін.). Збагачують К. у важких суспензіях, на концентраційних столах, способами магнітної і електрич. сепарації, флотації.

КІБЕРНЕТИКА, *кибернетика, **cybernatics, ***Kybernetik - наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах. Основний об’єкт дослідження К. – кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем – автоматичні регулятори в техніці, ЕОМ, людський мозок, біологічні популяції, людство. Кожна така система являє собою множину взаємопов’язаних об’єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам’ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії К. вважають 1947 р. – рік виходу в світ книги Н.Вінера "Кібернетика". Сучасна К. складається з ряду розділів, які являють собою самостійні наукові напрямки. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду техн. систем привело до виникнення кібернетики технічної, економічної, біологічної, медичної тощо. Теоретичне ядро К. складає теорія інформації, теорія алгоритмів, теорія автоматів, дослідження операцій, теорія оптимального керування, теорія розпізнавання образів. К. розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення задач К. – ЕОМ. Значний внесок у становлення та розвиток К. зробили українські вчені Я.І.Грдина, С.О.Лебедєв, В.М.Глушков.

КІБЕРНЕТИКА ТЕХНІЧНА, *кибернетика техническая, **engineering cybernatics, ***technische Kybernetik – напрям кібернетики, в якому на основі єдиних для кібернетики в цілому наукових ідей та методів вивчаються технічні системи керування. К.т. є теорією й практикою автоматичного регулювання та керування на сучасному етапі розвитку, а також наук. базою розв’язання завдань комплексної автоматизації виробництва й транспортних та ін. складних систем керування.

КІВШ, *ковш, **ladle, ***Becher, Schöpfer - 1) Робочий орган екскаваторів, скреперів та ін. машин для захоплювання-відділення частини ґрунту або ін. матеріалу від масиву та перенесення його до місця вивантаження. 2) Частина робочого органу елеваторів, закріплена на ланцюгах або стрічці для транспортування порцій сипкої маси. К. транспортуючого елеватора має суцільні стінки, зневоднюючого або багер-елеватора - щілинні стінки та днище - для стікання води під час транспортування матеріалу.

КІЗЕЛЬҐУР - Див. діатоміт.

КІЗЕРИТ, *кизерит, **kieserite, ***Kieserit - мінерал класу сульфатів, безбарвний або сірувато-білого, жовтуватого кольору з скляним блиском. Склад: Mg[SO₄]·H₂O. Сингонія моноклінна. Твердість 3,5; густина 2,57. Блиск скляний. Крихкий. Поширений мінерал соляних родовищ, характерний мінерал морських евапоритів. Руда магнію. Використовують для одержання магнію та епсоміту. Осн. метод збагачення - флотація з карбоновими кислотами, алкілсульфатами. Від прізвища німецького вченого Д.Кізера (D.G. Kieser, 1779-1856). В Україні є в Передкарпатті.

КІЛ, *кил, **kil, ***Kil, Walkerde, Benthonitton - гірська порода, різновид вибільних глин. Складається переважно з монтморилоніту. Колір зеленувато- та світло-жовтий. Родовища кілу є в Криму. Від турецького kil - глина.

КІЛО…, *кило…, **kilo…, ***kilo… - в складних словах означає "тисяча".

КІЛОВАТ, *киловатт, **kilowatt, ***Kilowatt - одиниця потужності. 1 кВт дорівнює 1000 Вт (~1,36 к. с.).

КІЛОВАТ-ГОДИНА, *киловатт-час, **kilowatt-hour, ***Kilowatt-Stunde - одиниця роботи або енергії. 1 кВт-год дорівнює 3,6 x 10⁶ Вт-с.

КІЛОВОЛЬТ, *киловольт, **kilovolt, ***Kilovolt - одиниця різниці енергетичних потенціалів, електричної напруги і електрорушійної сили. 1 кВ дорівнює 1000 В.

КІЛОВОЛЬТ-АМПЕР, *киловольт-ампер, **kilovolt-ampere, ***Kilovolt-Ampere - одиниця вимірювання позірної потужності електричного струму   добутку з числа кіловольтів на число амперів.

КІЛОГЕРЦ, *килогерц, **kilohertz, ***Kilohertz - одиниця частоти коливань. 1 кГц дорівнює 1000 Гц.

КІЛОГРАМ-МАСА, *килограмм-масса, **kilogram-mass, ***Kilogramm-Masse - одиниця маси в Міжнародній системі одиниць, що дорівнює 1000 г.

КІЛОГРАМОМЕТР, *килограммометр, **kilogrammeter, ***Kilogrammeter - одиниця роботи, що дорівнює роботі сили 1 кГ, яка переміщує тіло на віддаль 1 м.

КІЛОГРАМ-СИЛА, *килограмм-сила, **kilogram-force, ***Kilopond, Kilogramm-Kraft - одиниця сили в МКГСС системі одиниць, тобто сила, яка 1 кг маси надає нормального прискорення, що становить 9,80665 м/с² . 1 кгс (кГ) ~ 9,8 Н.

КІЛОДЖОУЛЬ, *килоджоуль **kilojoule, ***Kilojoule - одиниця енергії (роботи) в Міжнародній системі одиниць, дорівнює 1000 Дж.

КІЛОКАЛОРІЯ, *килокалория, **kilocalory, ***Kilokalorie - одиниця кількості тепла, дорівнює 1000 калорій, або 4,187 кДж.

КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ, *количественный, анализ, **quantitative analysis, ***quantitative Analyse - визначення вмісту або кількісних співвідношень елементів, функційних груп, сполук або фаз у об'єкті, що аналізується (зразку речовини). К.а. розділяють на елементний, молекулярний, функціональний і фазовий. У залежності від кількості речовини, що аналізується, техніку виконання аналізу поділяють на макро- (>10^-1 г), напівмікро- (10^-2-10^-1 г), мікро- (10^-3-10^-2г), ультрамікро- (10^-6г) і субмікро- (10^-9г) аналіз. Відносна похибка хім. методів звичайно становить 0,05-0,2%, фізико-хімічних і фізичних 0,01-50%, К.а. використовується для встановлення складу руд, мінералів і для контролювання технологічних процесів. Тенденція розвитку К.а. - інструменталізація, автоматизація, комп’ютеризація.

КІЛЬКІСТЬ БУРОВИХ БРИГАД, *количество буровых бригад; **quantity of drilling (rig) crews; ***Zahl (Anzahl) der Bohrbrigaden – середньооблікова кількість бурових бригад (ББ), що працювали протягом року, включаючи роботу на будівництві веж, випробуванні, допоміжні та інші роботи:

де n_б.б - кількість ББ на місяць; n_в.м - кількість верстато-місяців у календарному році, n_в.м = 12,17; Q_б – річний об’єм проходки (буріння), м; V_k - планова комерційна швидкість, м/верст.-міс; n_р.б, n_з.в - кількість свердловин, розпочатих бурінням і закінчених випробуванням у плановому році; Т_п.б - час підготовчих робіт до буріння, діб; Т_в – час випробування, діб.

КІЛЬКІСТЬ БУРОВИХ УСТАТКУВАНЬ, *количество буровых установок (БУ); **quantity of drilling rigs [DR]; ***Zahl (Anzahl) der Bohranlagen – кількість бурових установок (БУ), необхідних для виконання планового завдання; характеризує потужність бурового підприємства. Середньорічна кількість БУ визначається як середня хронологічна величина:

,

де n₁, n₂,..., n₁₂ - чисельність комплексних БУ на початок кожного місяця року; n′₁ - те ж саме на кінець року. Потреба в БУ для виконання планового завдання:

n_б.у = n_б.б K_об ,

де n_б.б - кількість бурових бригад; K_об - коефіцієнт оборотності БУ.

Кількість вежомонтажних бригад (ВБ), *количество вышкомонтажных бригад (ВБ); **quantity of rig-up teams (rig-building crews) [RUT, RBC]; ***Zahl der Turmmoontagebrigaden – кількість вежомонтажних бригад для виконання будівельних та монтажно-демонтажних робіт визначається за формулою:

,

де n_б.б - кількість бурових бригад; T_м.д. - час монтажно-демонтажних робіт; T_з - витрати часу для створення запасу (простій змонтованої бурової в очікуванні бурових бригад); Т_п.б - час підготовчих робіт до буріння; T_б.к - час буріння і кріплення; Т_в - час випробування.

КІЛЬЦЕВІ СТРУКТУРИ, *кольцевые структуры, **ring structures, ***Ringstrukturen - геол. утворення в плані кільцевої, округлої або овальної форми в кам'яній оболонці Землі і інш. планетних тіл. Встановлюються в осн. шляхом геол. дешифрування космічних та аеровисотних знімків земної поверхні. К.с. - різнорідні за генезисом і формою виявів на знімках геол. об'єкти з центр. симетрією. Запропонована велика к-ть класифікацій К.с. Загальноприйнято розділяти К.с. на тектонічні, магматичні, метаморфічні та імпактні. Окремо стоять гігантські К.с.: т. зв. нуклеари поперечником в сотні і тисячі км, сформовані приблизно на ранніх стадіях утворення земної кори, можливо, під дією інтенсивного метеоритного бомбардування при завершенні акреції. Тектонічні К.с. розділяють на позитивні (склепіння і куполи) і негативні (западини і мульди). До цього ж типу належать розриви і зони тріщин кільцевої і дугової форм в плані. Серед магматичних виділяються структури, зумовлені нерозкритими або частково розкритими інтрузивними масивами, інтрузіями округлої форми або концентрич. будови з ореолами контактово-змінених порід. Деякі К.с. відповідають кільцевим дайковим комплексам. У полях розвитку вулканіч. порід К.с. виражені системою кільцевих і дугових тріщин біля вулканів центр. типу, кальдерами, вулкано-тектонічними підняттями і депресіями. Метаморфічні К.с. включають ґраніто-ґнейсові куполи і овали. Крім того, виділяють астроблеми, генеза яких до кінця не з'ясована - можливе як їх метеоритне походження, так і геологічне. До них належить більшість К.с., планетних тіл земної групи. З вивченням К.с. пов'язано виявлення невідомих раніше закономірностей у розміщенні к.к., в т.ч. компактного характеру над нерозкритими інтрузивними масивами, низькотемпературного оруденіння, пов'язаного з вулкано-тектонічними К.с., зональності оруденіння по відношенню до К.с. нуклеарної природи. Крупні К.с. (або концентри) можуть відігравати важливу роль в локалізації зон нафтогазового накопичення і окр. род. нафти і газу. Тектонічні К.с. часто служать індикаторами малоамплітудних піднять у платформених областях, перспективних щодо нафтогазоносності.

КІМБЕРЛІТ, *кимберлит, **kimberlite, ***Kimberlit - вивержена магматична гірська порода, чорного кольору з синім або зеленим відтінками, виповнює т.зв. трубки вибухів газів у земній корі; алмазоносний. К. - загальний термін для позначення вулканіч. і субвулканіч. ультраосновних порід. Власне К. являє собою масивну брекчієподібну г.п., яка складається з первинно магматогенного, повністю зміненого цементу, складеного тонкозернистим аґреґатом серпентину, кальциту, флогопіту, перовськіту, магнетиту, водних алюмосилікатів та ін. занурених у цемент різнорідних вкраплеників мінералів і уламків порід. К. заповнюють трубки вибуху і зустрічаються у вигляді жил, дайок, сіллів. Складається головним чином з олівіну, піроксенів, ґранатів, флогопіту. Належить до мало поширених порід; К. відомі в Якутії, Півд. і Центр. Африці, Півн. Америці, Бразилії, Індії. К. - гол. корінне джерело алмазів. Сьогодні у світі відомо близько 2000 кімберлітових тіл, серед яких більш ніж у 300 трубках і дайках виявлені алмази. Промислові концентрації виявлені тільки в декількох десятках, а видобуток провадиться усього в 23 кімберлітових трубках і одній лампроїтовій. Розробляють К. з змістом алмазів не нижче за 0,1 кар/т. Від назви м. Кімберлі (Kimberley) в Південно-Африканській Республіці.

КІМЕРИДЖСЬКИЙ ЯРУС, КІМЕРИДЖ, *кимериджский ярус, кимеридж; **Kimmeridgian, ***Kimeridge – третій знизу ярус вверхнього відділу юрської системи.

КІММЕРІЙСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, *киммерийская складчатость, **Сimmerian folding, ***Kimmerische Faltung – одна з епох мезозойської складчастості. Розрізняють дві епохи К.с.: ранньокіммерійську – кінець тріасу-початок юри і пізньокіммерійську – кінець юри-початок крейди. Перша епоха виражена в гірських спорудах Криму, Півн. Добруджа, на Таймирі, в Півн. Афганістані, Півд.-Сх. Азії, Патагонських Андах, Півн.-Сх. Аргентини; друга – у Верхояно-Чукотській області, на Центр. та Півд.-Сх. Памірі, в Каракорумі, Центр. Ірані, на Кавказі, в Зах. Кордильєрах Півн. Америки, Андах та інш. В Україні К.с. найінтенсивніше проявилася в межах альпійської частини Середземноморського рухливого поясу. На місці Кримського п-ова і пониззя Дунаю на початку К.с. виникла геосинклінальна система, у середині епохи вона перетворилася на складчасту гірську споруду, яка наприкінці епохи зруйнувалася, знівелювалася і перетворилася на молоду Скіфську платформу, що проіснувала до початку альпійської складчастості. На Східно-Європейській платформі К.с. проявилася значним прогинанням її півд. краю, а також переважанням низхідних рухів у межах бортових частин Дніпровсько-Донецької западини та півн. і півн.-зах. окраїн Донецького прогину.

КІММЕРІЙСЬКИЙ ЯРУС, *киммерийский ярус, **Сimmerian, ***Kimmerien – нижній ярус середнього пліоцену Чорноморського басейну.

КІНЕМАТИКА, *кинематика, **kinematics, ***Kinematik, Bewegungslehre – 1) Розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил. 2) Частина розділу гідромеханіки, що називається динамікою рідин (гідродинамікою), в якій вивчається рух рідини без урахування сил, які визначають цей рух.

КІНЕМАТИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МОЛЕКУЛЯРНОЇ (ФІЗИЧНОЇ) В’ЯЗКОСТІ – Див. в‘язкості кінематичний коефіцієнт.

КІНЕМАТИЧНО ПОДІБНІ ПОТОКИ, *кинематически подобные потоки; **kinematically similar flows; ***kinematisch ähnliche Flüsse – геометрично подібні потоки, для яких векторні поля швидкостей і прискорень є геометрично подібними та однаково орієнтованими відносно границь потоку. Траєкторії, описані геометрично подібними частинками кінематично подібних потоків, повинні бути також геометрично подібними й однаково орієнтованими відносно границь. Для таких потоків

,

де u - швидкість; N, M – індекси, що позначають "натура" і "модель"; 1-1, 2-2 – індекси, що позначають перерізи потоків; А, В – точки, в яких визначаються швидкості v; λ_v - масштаб швидкостей; ; λ_L – геометричний масштаб; λ_т - масштаб часу.

КІНЕТИКА, *кинетика, **kinetics, ***Kinetik - 1) В широкому розумінні   вчення, в якому досліджуються явища, що змінюються з часом. 2) Розділ теоретичної механіки, що об'єднує статику й динаміку. 3) Вчення про загальні закони перебігу хімічних реакцій у часі.

КІНЕТИЧНИЙ, *кинетический, **kinetic,***kinetisch - пов'язаний з рухом; к - а т е о р і я г а з і в   теорія, яка пояснює явища в газах як наслідок безладного руху газових молекул, що безперервно стикаються між собою; к - а е н е р г і я   енергія тіла, що рухається, енергія руху, на відміну від потенціальної енергії   енергії, зумовленої взаємним розміщенням тіл.

КІНЕТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВОД, *кинетические методы анализа вод, **kinetic methods of analysis of waters, ***kinetische Wasseranalyseverfahren – базуються на залежності швидкості хімічної реакції від концентрації реаґуючих речовин. Чутливість методів – n*(10^-1-10^-3) мкг/л. Перспективні при визначенні ультрамікроконцентрацій елементів.

КІНОВАР, *киноварь, **cinnabar, ***Zinnober - важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Склад: HgS. Містить 86,2% Hg і 13,8% S, домішки - Se (до 1%), сліди Те. Руда ртуті. Твердість 2…2,5, густина 8…8,2. Колір червоний. Блиск переважно алмазний. К. утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше - призматичні кристали; характерні зернисті аґреґати; часто зустрічаються двійники, в т.ч. двійники-проростки. К. типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв’язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом. В Україні видобувається на Микитівському родовищі (м. Горлівка), є на Закарпатті. Род.: Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія). Осн. методи збагачення - відсадка і флотація при рН 5-7.

КІНЦЕВІ ПРИСТРОЇ ГІРНИЧИХ МАШИН, *концевые устройства горных машин; **end devices of mine engines, ***Endvorrichtungen der Bergbaumaschinen - прилади, що забезпечують стійкість і спрямоване переміщення приводних станцій гірничих машин. До них належать: підвісне устаткування (пристрої для утримання гірничих машин від сповзання, пересування їхніх приводних станцій та для підтягування в очисному вибої), опорні балки (для спрямованого переміщення приводних станцій гірничих машин в очисному вибої і запобігання їхньому затягуванню в очисний вибій) і гідрофіковані столи (для розміщення і спрямованого переміщення приводної станції гірничої машини в прилеглій виробці відповідно до висоти її нижнього підривання, а також для розтягування поставу її конвеєра).

КІПРЕҐЕЛЬ, *кипрегель, **plane-table (telescopic) alidade; ***Kippregel – оптичний прилад, який разом з мензулою використовують для топографічної зйомки місцевості. Див. мензульна зйомка.

КІР, *кир, **brea, kir, ***Kir, Kir-Ablagerungen - назва групи природних бітумів (мальти, асфальти, асфальтити), що утворюються в результаті вивітрювання в зоні виходів легких метанових і нафтенових нафт. В залежності від складу і глибини вивітрювання нафт колір К. змінюється від темно-коричневого до чорного. Густина 0,96-1,2. Розчинний в органіч. розчинниках. Склад (%): С 75-86; Н 8-12; N+S+О 2-11; масел 25-65, смол і асфальтенів до 80. К. просочує проникні пласти (закірування), утворює покривала біля нафт. виходів і "капелюхи", пов'язані з грязьовими сальзами і грязьовими вулканами.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ТЕКТОНІЧНИЙ БЛОК – структурно і формаційно відокремлена центральна частина Українського щита. Розташований в Кіровоградській, частково Черкаській, Миколаєвській та Дніпропетровській областях. Являє собою антиклінорій, складений метаморфічними породами ранньопротерозойського віку. Центральне підняття блоку утворюють ґранітні масиви. Суміжні синкліналі виповнені ґнейсами. У перехідних зонах на периферії блоку відомі родовища зал. руд (Кіровоградська обл.).

вгору