КОНҐЛОМЕРАТ, *конгломерат, **conglomerate, bibblei rock; ***Konglomerat - 1) Комплекс з'єднаних окремих предметів в одне ціле, при якому вони зберігають свої риси й властивості. Напр., конґломерат ґранул, кристалів, мінералів тощо. 2) Грубоуламкова порода, що складається із зцементованих округлих валунiв та гальки. За розмiром уламкiв розрiзняють конґломерат бриловий, валунний, гальковий та ґравелiтовий. Уламкова г.п. найчастіше являє собою зцементовану гальку (розмір 10-100 мм) з домішкою більш тонкого матеріалу - алевриту, піску, ґравію. Цементом звичайно є оксиди заліза, карбонати, глинистий матеріал, рідше - кремнезем. К. можуть бути складені різноманітними за складом породами (поліміктові К.) або галькою однієї і тієї ж породи (мономіктові К.). За способом накопичення уламкового матеріалу розрізняють К. морські, алювіальні, пролювіальні, озерні. Іноді К. містять (звичайно в цементі) розсипні родов. золота, платини та ін. к.к. Приклад древніх К., які містять золото - руди Вітватесланда.

КОНДЕНСАТ, *конденсат, **condensate, ***Kondensat - продукт (рідина або тверде тіло) конденсації газу або пари. Див. також газовий конденсат.

КОНДЕНСАТОВІДДАЧА ПЛАСТА, КОНДЕНСАТОВИЛУЧЕННЯ З ПЛАСТА, *конденсатоотдача пласта; **condensate recovery ratio; ***Kondensatsextraktionsgrad des Flözes – величина, що характеризує ступінь видобутку газового конденсату з газоконденсатних і нафтогазоконденсатних родовищ. Розрізняють поточне К. (визначається на певний момент часу) і кінцеве (на момент припинення промислової розробки родовища). Для кількісної оцінки К. використовують коефіцієнт К. – відношення кількості видобутого конденсату (зведеного до однакових термобаричних умов) до балансових запасів його в покладі (вимірюється в частках одиниці або у відсотках). Коефіцієнт К. змінюється від 35 до 90% залежно від вмісту в газі С_5+вищі, умов залягання основної корисної копалини, а також від способу розробки родовища; використовується для визначення запасів конденсату, які видобуваються (промислових). Крім того, враховується при складанні проекту розробки газоконденсатного або нафтогазоконденсатного родовища, характеризує ефективність технології його розробки. Повнота видобутку конденсату в деяких випадках визначає раціональність системи розробки (при високих вмістах конденсату в пластовому газі – до 1200 см³/м³). Забезпечення високого К. (коефіцієнт 70–90%) досягається рециркуляцією газу (сайклінг-процес), підтримуванням пластового тиску в покладі нагнітанням води або інших робочих аґентів, застосуванням комбінованих способів розробки родовища.

КОНДЕНСАТОГАЗОВИЙ (КОНДЕНСАТНИЙ) ФАКТОР, *конденсатогазовый (конденсатный) фактор; **gas-condensate (condensate) factor; ***Gaskondensatfaktor – вміст газового конденсату в продукції газоконденсатних свердловин; масова кількість вуглеводнів, яка переходить у рідку фазу, що припадає на одиницю об’єму газу, за умов, при яких забезпечується подавання газу в газопровід. Вимірюється в см³/м³, об’єм газу при цьому зводиться до стандартних умов (тиску 1,01*10⁵ Па і температури +20°С). Визначають К.ф. по насиченому (сирому) і стабілізованому конденсату на початок розробки покладу і на кожному етапі його експлуатації. На К.ф. впливає режим роботи газоконденсатного покладу.

КОНДЕНСАТОПРОВІД, *конденсатопровод; **condensate pipeline; ***Kondensatleitung – трубопровід для перекачування стабільного газового конденсату з району видобування на газопереробний завод або нафтохімічний комбінат.

КОНДЕНСАТОР, *конденсатор, **condenser, capaciter; ***Kondensator - 1) Апарат для конденсації пари охолодженням. 2) Пристрій (елемент електронної схеми) для нагромадження ("згущення") електричних зарядів. За призначенням К. поділяють на дві групи: К. з постійною і змінною ємністю.

КОНДЕНСАЦІЯ, *конденсация; **condensation; ***Verdichtung, Kondensation, Kondensierung, Wasserniederschlag, Dampfniederschlag – 1) Процес переходу газу або насиченої пари в рідину чи тверде тіло внаслідок охолодження або стиснення їх. Швидкість процесу залежить від зовнішніх умов – тиску, температури, інколи – наявності інших речовин. 2) Реакція, при якій два або більше реактантів (або ж віддалених реактивних центрів (reactive sites) в межах однакових молекулярних частинок (у випадку реакцій циклізації) з’єднуються в одно при одночасному виділенні менших молекул, частіше води, амоніаку, воденьгалогеніду. Механізм багатьох таких реакцій включає послідовні реакції приєднання та елімінування.

КОНДЕНСАЦІЯ КАПІЛЯРНА, *капиллярная конденсация; **capillary condensation; ***Kapillarkondensation – скраплювання пари в порах (капілярах) адсорбенту, спричинене тим, що пружність насиченої пари там нижча, ніж над плоскою поверхнею рідкої фази адсорбату.

КОНДЕНСОР, *конденсор, **condenser, ***Kondensor - короткофокусна лінза або система лінз, що їх використовують в оптичному приладі для освітлення предмета, який розглядають або проекціюють.

КОНДЕНСУВАТИ, *конденсировать, **condense, ***verdichten, kondensieren - згущувати, ущільнювати або скраплювати, зріджувати.

КОНДИЦІЇ (на мінеральну сировину), *кондиции на минеральное сырье, **standards, ***Konditionen, Bauwürdigkeitsbedingen für Mineralrohstoffe - сукупність обґрунтованих вимог до якості і кількості корисної копалини в надрах, до гірничо-геол. і інш. умов розробки родов., що визначають пром. цінність родoв. К. встановлюють параметри для підрахунку запасів основних і попутних к.к., а також цінних компонентів, що містяться в них. К. затверджуються для кожного родов. к.к. (або ділянки великого родов., що намічається до відробки самостійним підприємством), пром. і теплоенергетичних підземних вод. Розрізняють К. т и м ч а с о в і та п о с т і й н і. Перші формуються в процесі розвідки родовища, використовуються для оперативного підрахунку заздалегідь розвіданих запасів к.к. і розв'язання питання про доцільність здійснення детальної розвідки родовища. Другі - основа для підрахунку запасів, що затверджуються. Методика розробки і склад параметрів тимчасових і постійних К. єдині. Однак при гірничо-геол. і техніко-економіч. обґрунтуванні тимчасових К. допускається ширше використання даних по детально вивчених родовищах-аналогах. Осн. техніко-економіч. показники, що використовуються для обґрунтування К.: розвідані (заздалегідь оцінені) запаси, проектні втрати, розубожування, пром. запаси і запаси що вилучаються з урахуванням розубожування; коефіцієнт розкриву; річна продуктивність підприємства; капіталовкладення на освоєння родов.; експлуатац. витрати; річний прибуток; сумарний грошовий ефект від розробки родов.; термін окупності капіталовкладень і рівень рентабельності підприємства. Склад параметрів К. залежить від виду к.к., гірничо-геол. умов родов., способів його розкриття і розробки, технології видобутку і переробки к.к., специфіч. вимог пром-сті до даного виду мінеральної сировини. Напр., при підрахунку балансових запасів на родов. руд кольорових і чорних металів, алмазів, апатитів, фосфоритів, сірки, мінеральних солей, флюориту, бариту, азбесту, слюди і інш. гол. параметри К.: бортовий вміст осн. компонента (суми компонентів комплексних руд, приведених до умовного вмісту основного) в пробі або (при підрахунку запасів в геол. межах) мінім. вміст компонента на оконтурюючу виробку; мінім. пром. вміст осн. (або умовного) компонента в блоці, при якому вартість мінеральної сировини, що вилучається, забезпечує відшкодування всіх витрат на отримання товарної продукції при нульовій рентабельності експлуатації. К. встановлюється також перелік попутних компонентів, що не враховуються в умовному вмісті осн. компонента. Вказуються мінімально допустимі вмісти шкідливих домішок на оконтурюючу виробку або блок з урахуванням вимог пром-сті до продукції переробки мінеральної сировини і результатів технол. досліджень по переробці сировини. Встановлюються мінім. потужності тіл к.к. (пластів, покладів, жил і т.п.) з урахуванням застосування при розробці родовищ найбільш раціональних технологій видобутку і обладнання, а також мінімально допустима потужність прошарків пустих порід або некондиційних руд, що знаходяться всередині к.к., і запасів, що включаються в підрахунок. Регламентуються мінім. запаси ізольованих тіл, ділянок, що включаються в підрахунок запасів руд на основі прямих техніко-економічних розрахунків. Встановлюється макс. глибина підрахунку запасів і економічно обґрунтовані контури розробки.

К. розроблюються і встановлюються законодавством України з врахуванням використання основних і другорядних (попутних) корисних копалин, які залягають разом з основними. Під час розробки родовища чи його частини К. може бути уточнено або переглянуто в зв'язку з появою нових факторів, які впливають на технологію переробки корисної копалини.

КОНДИЦІЙНИЙ ПРОДУКТ, *кондиционный продукт, **standard product, off-the-shelf product, commercial product, selling product, sale product, ***Konditionsprodukt - у збагаченні корисних копалин - продукт, який відповідає встановленій сукупності вимог щодо якості, аґреґатного стану, транспортабельності, вмісту шкідливих та баластних домішок і т.і. і не потребує подальшої обробки для використання за основним призначенням.

КОНДИЦІОНУВАННЯ В ЗБАГАЧЕННІ, *кондиционирование в обогащении, **conditioning, ***Konditionierung in der Aufbereitung - допоміжний технологічний процес для отримання рудних пульп, суспензій, емульсій та рідин з певними фіз. і (або) фіз.-хім. властивостями шляхом обробки їх газами, рідкими і твердими реаґентами, а також завдяки електрохімічним, магнітним, радіаційним, акустичним та ін. впливам. При К. можуть змінюватися змочуваність окр. мінералів, електричний потенціал поверхні мінеральних частинок, міра їх аґреґатування в пульпі, окиснювально-відновний потенціал водної фази пульпи і її йонний склад, реологічні властивості емульсій і суспензій тощо. Конкретні цілі і методи К. визначаються вимогами подальших технол. процесів - флотації, згущення, піногасіння, знешламлення, хім. очищення пром. стоків, вилуговування руд і продуктів збагачення та ін. К. здійснюють у спеціальних апаратах або пристроях - контактних чанах, аґітаційних чанах, апаратах кондиціонування типу "Каскад", а також, баках, флотомашинах, гідротрансп. системах, насосах, байпасах та ін. Ефективність К. контролюють за йонним складом рідкої фази, т-рою, в'язкістю, оптич. та ін. властивостями продуктів, що обробляються.

КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ, *кондиционирование воздуха, **air conditioning; ***Luftklimatisierung - створення і підтримка параметрів повітряного середовища (т-ри, відносної вологості, складу, швидкості руху і тиску повітря), найбільш сприятливих для роботи персоналу, обладнання і приладів на гірничих підприємствах. К.п. застосовується на шахтах, кар'єрах, в надшахтних будівлях, приміщеннях збагач. ф-к та ін. На сучасних шахтах К.п. виконується, якщо т-ра повітря в очисних вибоях перевищує 26^оС, у вибоях підготовчих виробок - 24-26^оС. Існують загальношахтні і місцеві системи К.п., на робочих місцях використовують також засоби індивідуального теплового захисту у вигляді переносних повітроохолоджувачів. Загальношахтні системи призначені для охолодження повітря у виробках, що провітрюються за допомогою вентиляторів гол. провітрювання протягом усього періоду експлуатації шахти (стаціонарні системи). Такі системи включають холодильні апарати (установки), повітроохолоджувачі, пристрої для відводу тепла за межі шахти, циркуляційні трубопроводи, насосне обладнання, засоби автоматики тощо. Осн. характеристики стаціонарної системи К.п. - номінальна холодопродуктивність і ефективність. Підвищення останнього параметра досягається теплоізоляцією трубопроводів, їх ущільненням, зниженням гідравлічного опору та ін. За кордоном найбільші стаціонарні системи діють у шахтах Німеччини, Чехії, ПАР, Індії та ін. країн. Найбільша номінальна холодопродуктивність вітчизняних установок К.п. - 150 МВт. Місцеве К.п. в шахтах виконується в тупикових підготовчих виробках, прохідницьких вибоях, камерах і т.д. Здійснюється за допомогою автономних повітроохол. аґреґатів на основі парокомпресійних холодильних установок або повітряних трубодетандерів. Охолоджене в таких аґреґатах повітря подається у вибої по трубах за допомогою вентиляторів місцевого провітрювання. Теплота конденсації автономних кондиціонерів відводиться за межі виробки за допомогою шахтної або технічної води. Засоби індивідуального теплового захисту включають костюми і жилети з водяним охолоджуванням, ранцеві вихрові труби, що охолоджують головні убори. У кар'єрах К.п. зводиться до підтримки відповідних параметрів повітря в кабінах гірничих машин. Здійснюється системами, що включають техн. засоби для очищення повітря від пилу і шкідливих газів, охолодження його при високих зовнішніх т-рах і підігрівання при низьких; зволоження і осушення, переміщення, змішування і розподілу повітря, а також для регулювання його параметрів та їх контролю.

КОНДУКТОР (КОНДУКТОРНА КОЛОНА), *кондуктор, **conductor, pipe conductor; ***Ankerrohrtour, Leitrohrtour, Konduktor - елемент конструкцiї свердловини; колона обсадних труб, призначена для кріплення верх. інтервалу свердловин з метою перекриття гірських порід, схильних до обвалення або поглинання промивною рідиною. К. являє собою набір сталевих труб, сполучених між собою, як правило, конічною різьбою за допомогою муфт. З метою безперешкодного спуску К. в свердловину його нижню частину обладнують спец. черевиком з направляючою пробкою обтічної форми. Через черевик і канал в направляючій пробці здійснюється циркуляція бурового і цем. розчинів. Довжина К. нафтових, газових і геол.-нафтових, газових і геол.-розвідувальних свердловин 100-500 м. При проведенні унікальних надглибоких свердловин у вивержених (магматичних) г.п. довжина К. може перевищувати 2000 м. На К. встановлюють противикидне обладнання; кільцевий простір за К. звичайно цементують по всій довжині.

КОНІМЕТР, *кониметр, **konimeter, coniometer; ***Staubmesser, Konimeter - прилад для визначення кількості завислого у повітрі пилу.

КОНКРЕЦІЇ, *конкреции, **concretions, nodules; ***Konkremente, Konkretionen - мінеральні утворення переважно сфероїдної форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою. Формування конкреції проходить від центру. Центрами К. можуть бути зерна мінералів, уламки порід, раковини, зуби і кістки риб, залишки рослин і інш. З різноманітних форм К. переважають кулясті. Зустрічається в товщі осадових порід; є аґреґатом однорідних або різних мінералів. К. складаються звичайно з карбонатів кальцію (кальциту, рідше - арагоніту), оксидів і сульфідів заліза, фосфатів кальцію, ґіпсу, сполук марганцю, а у вапняках часто з кремнекислоти (кременеві жовна). Розміри К. коливаються від часток мм (мікроконкреції) до десятків см і навіть 1 м. К. зустрічаються у відкладах різних геол. систем і в осадах сучасних озер, морів і океанів. У вигляді К. трапляються фосфорити, марказити та інші корисні копалини. На поверхні дна Тихого, Атлантичного та Індійського океанів встановлені значні скупчення залізо-марганцевих конкрецій (бл. 10% всієї площі океаніч. ложа), що є важливим ресурсом мінеральної сировини. Див. залізо-марганцеві конкреції.

КОНРАДА ПОВЕРХНЯ, *Конрада поверхность, **Conrade discontinuity; ***Conrad-Diskontinuität - границя (іноді переривчаста) розділу між "ґранітним" і "базальтовим" шарами земної кори, що виявляється у стрибкоподібному збільшенні швидкостей подовжніх сейсмічних хвиль з 6 до 6,6 км/с. Залягає на глибині 10-40 км. На думку деяких дослідників, наявність цієї межі сумнівна, не встановлена вона також при проходженні її Кольською надглибокою свердловиною. Названа на ім'я австр. геофізика В. Конрада (V. Conrad, 1876-1962).

КОНСЕРВАЦІЯ ГІРНИЧОДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА, *консервация горнодобывающего предприятия, **temporary closing-down of mine; temporary closure of mine; layning-up of mine; ***vorübergehende Stillegung des Bergbaubetriebes - тимчасова зупинка гірничих та інших пов’язаних з ними робіт з обов’язковим збереженням можливості їх поновлення або приведення гірничих виробок та споруд до стану, придатного для їх експлуатації та використання для інших потреб господарювання. Основою для К. служать зміни в гірничо-геологічних, гідрогеологічних або техніко-економічних умовах розробки родовищ. К. застосовується г.ч. для шахт. Розрізняють "суху" і "мокру" К. При с у х і й К. шахтні водовідливні засоби продовжують працювати, а гірничі виробки підтримують у стані, придатному для експлуатації з проведенням відповідних засобів безпеки. Всі осн. виробки (стовбури, квершлаґи) періодично оглядаються і в необхідних випадках перекріплюються; огляд і ремонт гірничих виробок проводиться при норм. умовах вентиляції і пересування (транспортування) виробками. При сухій К. шахт, небезпечних за газом, здійснюється провітрювання гірничих виробок за рахунок загальношахтної депресії і контроль за вмістом газу у виробках. При м о к р і й К. робота водовідливу припиняється і виробки затопляються. Всі механізми і обладнання видаються на поверхню. При веденні відкритих гірничих робіт консервуються тільки окремі дільниці діючих кар'єрів. Заходи по К. направлені на збереження і підтримку на цих дільницях бортів, робочих уступів, запобіжних і транспортних берм. Див. також ліквідація гірничодобувних об’єктів, консервація свердловин.

КОНСЕРВАЦІЯ СВЕРДЛОВИН, *консервация скважин; **well conservation; ***Bohrlochkonservierung, Sondenkonservierung – тимчасове припинення будівництва чи виведення свердловини з експлуатаційного фонду, проведення спеціального оброблення стовбура і герметизація гирла свердловини на певний період часу з метою збереження її стовбура для подальшого використання. К.с. проводиться на нетривалий термін (декілька місяців) у процесі буріння при появі в розрізі ускладнюючих гірничо-геологічних умов, при кущовому бурінні до закінчення спорудження всіх свердловин у кущі, при освоєнні родовищ до облаштування промислу або на тривалий термін – після відробки родовища. К.с., підготовлених до експлуатації, полягає в установленні повного комплекту гирлової арматури, після чого для пуску свердловини необхідно лише під’єднати її напірну лінію до нафто- або газопроводу. Для збереження пробуреного стовбура окремі інтервали свердловини, складені нестійкими породами, на період консервації закріплюють цементним розчином (цементними пробками чи мостами) або іншими в’яжучими матеріалами (напр., смолами). При відновленні робіт у свердловині ці інтервали розбурюють. При К.с. на тривалий період часу гирлова арматура свердловини покривається антикорозійним покриттям. Консервацiї пiдлягають розвiдувальнi, експлуатацiйнi та нагнiтальнi свердловини у випадках, коли введення їх в експлуатацiю є неможливим протягом одного мiсяця пiсля закiнчення випробування або необхiдно припинити експлуатацiю дiючих свердловин.

Тимчасово можуть бути законсервованi:

а) розвiдувальнi свердловини, якi закiнченi випробуванням на розвiданих родовищах i в подальшому можуть бути використанi при розробцi цих родовищ; загальний термiн консервацiї не повинен перевищувати 10 рокiв, а пiсля цього термiну вони пiдлягають лiквiдацiї як такi, що виконали геологiчне призначення;

б) експлуатацiйнi i нагнiтальнi свердловини - випереджуючi на термiн не бiльше 5-ти рокiв, експлуатацiя яких припинена з рiзних причин (у зв`язку iз здiйсненням науково-дослiдних робiт по розробцi родовища; внаслідок обводнення; з метою протипожежної і санiтарної охорони, охорони надр). Пiсля закiнчення погодженого термiну консервацiї не введенi в експлуатацiю свердловини нафто- і газовидобувних пiдприємств облiковуються в простоюючому фондi. Витрати, що пов`язанi iз тимчасовою консервацiєю нафтових i газових свердловин, вiдносять на собiвартiсть видобування нафти i газу або на вартiсть будiвництва пiдземного газосховища. Роботи по консервацiї i розконсервацiї свердловин виконують за планами, якi погоджуються з мiсцевими органами Держгiрнтехнагляду i з воєнiзованим загоном лiквiдацiї вiдкритих фонтанiв. Свердловину консервують так, щоб була забезпечена можливiсть повторного введення її в експлуатацiю. При наявностi мiжколонних проявiв до початку робiт по консервацiї повиннi бути проведенi вiдповiднi ремонтно-вiдновлювальнi роботи. Характер виконуваних робiт по консервацiї залежить вiд способу експлуатацiї, величини пластового тиску i тривалостi консервацiї. При консервацiї нафтову чи водонагнітальну свердловину необхiдно заглушити i заповнити промивною рiдиною (буровий розчин, вода), обробленою ПАР. Вона повинна забезпечити тиск на пласт, що є на 5-10% вищим пластового, якщо вiн не перевищує гiдростатичного тиску, i на 10-15%, якщо перевищує. В першому випадку при консервацiї на термiн, бiльший одного року, i в другому випадку при консервацiї на будь-який термiн у стовбурi вище верхнiх отворiв фiльтра встановлюють цементну пробку (мiст) висотою 25 м. При консервацiї чисто нафтових свердловин на термiн до шести мiсяцiв встановлення цементної пробки не є обов`язковим. Насосно-компресорні труби (НКТ) із свердловини не витягують, а пiднiмають над вибоєм на 50 м. На гирлi кожної свердловини встановлюють трубну головку фонтанної арматури (хрестовину) з контрольним вентилем i по однiй центральнiй i затрубнiй засувцi; знiмають штурвали iз засув i манометри; патрубки герметизують, фланцi засув обладнують заглушками. Насоснi свердловини герметизують засувкою, яку встановлюють на колонний фланець. Для запобiгання замерзанню гирло i верхню частину колони на глибину 30 м заповнюють незармерзаючою рiдиною (солярове масло, 30%-й розчин хлористого кальцiю, нафта i т.п.), а за умов багаторiчної мерзлоти свердловину заповнюють цiєю рiдиною на всю глибину замерзлих порiд. При консервацiї газової свердловини з пластовим тиском, що не перевищує гiдростатичного, на термін менше трьох мiсяцiв глушiння не обов`язкове. Якщо тривалiсть консервацiї такої свердловини перевищує два роки, то додатково в iнтервалi продуктивного пласта її заповнюють рiдиною, яка не приводить до зниження колекторських властивостей пласта, а над iнтервалом перфорацiї встановлюють цементну пробку (мiст) висотою 25-50 м. При цьому НКТ витягують повнiстю i на гирлi встановлюють тiльки засуву високого тиску, знiмають штурвал i ставлять заглушку. Якщо газова свердловина оснащена комплектом пiдземного обладнання, то цементної пробки не ставлять; прохiд НКТ перекривають нижче пакера глухою пробкою; мiжколоннi простори i НКТ заповнюють iнгібiторним розчином, а фонтанну арматуру обладнують глухою пробкою, яка використовується для змiни фонтанної арматури пiд тиском. Гирлове обладнання всiх законсервованих свердловин повинно бути захищене вiд корозiї. Гирло законсервованої свердловини огороджують. На огородженнi крiплять табличку, на якiй вказують номер свердловини, назву родовища (площi) й органiзацiї, яка пробурила свердловину, та терміни консервацiї. Після закiнчення консервацiйних робiт складають акт. Не рiдше одного разу на квартал перевiряють стан законсервованих свердловин iз записом у журналi.

КОНСИСТЕНЦІЯ, *консистенция, **consistency, ***Кonsistenz - 1) Ступінь щільності або густини речовини. 2) Ступінь в'язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо).

вгору