КОНСИСТЕНЦІЯ ГІДРОСУМІШІ, *консистенция гидросмеси, **slurry consistency; ***Trübekonsistenz - показник, що характеризує насичення потоку гідросуміші твердим матеріалом. Розрізнюють об'ємну К.г. - відношення об'єму твердого матеріалу до об'єму води (м³/м³) і масову К.г. - відношення маси твердого матеріалу до маси води в гідросуміші (т/м³ або т/т). При гідромоніторних роботах на кар'єрах об'ємна К.г. 1:4-1:8, а вагова при підземному гідровидобутку вугілля 1:5-1:10.

КОНСИСТОМЕТР, *консистометр, **consistometer, ***Konsistometer - прилад для визначення умовної реологічної характеристики - консистенції (густоти) різних речовин. Застосовується для всіх неньютонівських тіл у випадках, коли використання віскозиметрів або реометрів неможливе (особливо в умовах високих т-р і тиску). Принцип дії К. полягає у вимірюванні сили опору або часу руху твердого тіла у середовищі, яке випробовується (керамічні маси, пасти, полімери, цементні суміші, вуглемасляні ґранули, брикети тощо).

КОНСОЛЬ, *консоль, **console, cantilever; ***Ausleger, Konsole – 1) Опорна конструкція, балка чи ферма, закріплена одним кінцем, що підтримує виступаючі частини будівлі чи ін. предмети. 2) В маркшейдерії - пристрій, який дає можливість встановлювати маркшейдерський інструмент чи прилад в гірничій виробці без застосування штативу. Відповідно до конструкції консоль можна вкручувати в елемент дерев'яного кріплення гірничої виробки, або прикріплюватись до металевих чи залізобетонних елементів кріплення.

КОНСТАНТА, *константа, **constant, ***Konstante - стала, постійна величина.

КОНСТАНТАН, *константан, **constantan, ***Konstantan - сплав міді з нікелем і домішками деяких інших елементів. Застосовують для виготовлення термопар, електричних опорів тощо.

КОНСТАНТИ МІНЕРАЛІВ ОПТИЧНІ, *константы минералов оптические, **optical constants of minarals, ***optische Mineralkonstanten – постійні для кожного мінералу величини, які характеризують його оптичні властивості. До найважливіших оптичних констант належать: показники заломлення, кут між оптичними осями, знак кристалу, орієнтування оптичної індикатриси, знак головної зони, двозаломлення, дисперсія світла та ін. Усі ці властивості мінералів вивчають в тонких шліфах або порошках за допомогою поляризаційного мікроскопа. Кожному мінералу властиві свої особливі оптичні константи, але в межах окремих класів, груп та підгруп спостерігаються близькі їх значення. На оптичних константах ґрунтується методика визначення мінералів під мікроскопом.

КОНСТИТУЦІЯ МІНЕРАЛІВ, *конституция минералов, **constitution of minerals, ***die Mineralkonstitution – хімічний склад і внутрішня будова мінералів.

КОНТАКТ, *контакт, **contact, ***Kontaktzone, Kontakthof, Kontakt, Berührungsstelle - 1) Зіткнення, зв’язок, взаємодія. Напр., контакт мінеральних зерен при флотації, аґломерації тощо. 2) Площина (поверхня) зіткнення різних гірських порід - т.зв. геологічний К. (geological contact). Розрізняють геологічні К. нормальні, або стратиграфічні, інтрузивні і тектонічні. 3) Речовина, що утворюється при очищенні продуктів перегонки нафти сірчаною кислотою; застосовують у різних виробництвах. 4) З’єднання провідників електричного кола.

КОНТАКТНИЙ, КОНТАКТОВИЙ, *контактный, **contact, ***Kontakt… - пов'язаний з контактом, той що вступає у взаємодію; к. о п і р   опір, який виникає в місці контакту проводів електричного кола внаслідок нещільного прилягання тощо; к - а р і з н и ц я п о т е н ц і а л і в   різниця електричних потенціалів (напруга) у місці дотику двох провідників з різних металів; к - і к і л ь ц я   кільця, насаджені на вал рухомої частини ґенератора або двигуна змінного струму.

КОНТАКТНИЙ ЧАН, *контактный чан, **conditioning tank, contactor tank; ***Einwirkgefäβ, Kontaktbehälter - пристрій для взаємодії (контактування) різних гетерогенних середовищ, інтенсифікації теплообміну в процесах збагачення корисних копалин, водопідготовки, хім. доводки та інш. Належить до допоміжного обладнання. К.ч. використовують для кондиціонування при збагаченні к.к., контактування пульпи з повітрям або перегрітою парою, з розчином і емульсіями ПАР; пульп, пром. стічних і оборотних вод з сорбентами; ПАР і мастильно-охолоджуючих рідин з водою при розчиненні, приготування флотаційної пульпи і т.д. К.ч. - ємкість, як правило, циліндричної форми, з мішалкою осьового типу та центральним патрубком, через який підводиться пульпа з флотореаґентом. Патрубок має ряд бокових отворів для забезпечення вертикальної циркуляції пульпи. Осн. техн. характеристики К.ч. - інтенсивність перемішування, що визначається частотою обертання мішалки, окружною швидкістю лопатей мішалки, критерієм Рейнольдса і дисипацією енергії.

КОНТАКТОВИЙ МЕТАМОРФІЗМ, *контактовый метаморфизм, **contact metamorphism; ***pyrokaustische Metamorphose - зміна мінерального складу або перекристалізація мінералів г.п. під дією тепла магматичних тіл в їх приконтактній області. Цей локальний метаморфізм викликається існуванням високих температурних ґрадієнтів, що досягають декількох або десятків градусів на 1 м, характеризується також низьким тиском, властивим малим і середнім глибинам (1-15 км). При збільшенні глибини і тиску температурні ґрадієнти меншають, зони К.м. розростаються і поступово змінюються обширними зонами регіонального метаморфізму. Продукти К.м. прийнято називати роговиками. Виділяють роговики санідинітової фації (700-1000 ^о С, тиск від 2,0 до дек. десятків МПа), фації піроксенових роговиків (550 -700 ^о С, тиск до 300 МПа) і фації амфіболових роговиків (400-600 ^о С, тиск до 400-500 МПа). Найважливіший аґент К.м. - флюїд, що виділяється з магми при її просуванні (прогресивний етап) і застиганні (регресивний етап). Він не тільки провідник тепла, але й каталізатор. К.м. відбувається г.ч. ізохімічно.

КОНТАКТОВО-МЕТАСОМАТИЧНІ РОДОВИЩА КОРИСНИХ КОПАЛИН - те ж, що й скарнові родовища.

КОНТАКТОР, *контактор, **contactor, ***Schütz, Schaltschütz, Kontaktgeber - електромагнітний апарат для дистанційного або автоматичного вмикання, розмикання і перемикання електричних кіл постійного або змінного струму низької частоти.

КОНТАМІНАЦІЯ, *контаминация, **contamination, ***Kontamination - процес забруднення або зміни складу магматичних г.п. порід під дією асиміляції (захоплення і переробки) магмою бокових осадових і метаморфічних порід іншого, ніж материнська магма складу. Той же процес при асиміляції магмою інш. магми або магматичних порід назив. гібридизмом. К. можлива, якщо т-ра магми достатня для переплавлення захоплених шматків (ксенолітів) вміщаючих порід.

КОНТИНЕНТ, *континент, **continent, ***Kontinent, Festland - материк, найбільший масив земної кори, більша частина поверхні якого виступає над рівнем Світового океану у вигляді суші, а частина занурена в океан. У сучасну геол. епоху існує шість К.: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида. Потужність земної кори на К. змінюється від 35 до 75 км. К. - це гетерогенні тіла, що виникли в результаті тривалої еволюції. Остання, згідно з концепціями фіксизму, полягала в розростанні древніх ядер консолідації в процесі розвитку геосинкліналей (див. фіксизм). За іншою гіпотезою - мобілізму сучасні К. виникли за рахунок розколу колись єдиної континентальної брили - Пангеї, що розділилася спочатку на Лавразію і Гондвану. Контури К. змінювалися внаслідок розкриття океанів і зіткнення літосферних плит.

КОНТИНЕНТАЛЬНА ЗЕМНА КОРА, *континентальная земная кора, **continental Earth’s crust, continental earthcrust; ***kontinentale Erdrinde, kontinentale Erdkruste – земна кора материків, що складається з осадового, ґранітного і базальтового шарів. Середня потужність 35-45 км, максимальна – до 75 км (під гірськими спорудами). Син. – материкова земна кора.

КОНТИНЕНТАЛЬНА ФЛЕКСУРА, *континентальная флексура, **continental flexure; ***Kontinentalflexur – великий прогин земної кори типу флексури, який обмежує континентальний виступ від океанічної западини і відповідає континентальному схилу.

КОНТИНЕНТАЛЬНЕ ПІДНІЖЖЯ, (МАТЕРИКОВЕ ПІДНІЖЖЯ), *континентальное подножие, **continental foot, ***Festlandsfuß, Kontinentalfuβ - зовнішня частина континентальної околиці, що розташована між континентальним схилом і абісальними улоговинами ложа океану. Являє собою положисто нахилений у бік океану акумулятивний шлейф, що утворився внаслідок накопичення уламкового матеріалу при розмиві континенту. К.п. поступово занурюється від континентального схилу до океану з глиб. 2,5-3 км до 5-5,5 км. Ширина його 200-300 км. Потужність осадів на К.п. 2-5 км і більше.

КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ СХИЛ, *континентальный склон, **continental slope, ***Kontinentalabfall, Kontinentalabhang – частина околиці континенту, яка лежить між континентальним шельфом та континентальним підніжжям.

КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ, *континентальный шельф, **continental shelf, ***Kontinentalschelf – частина континенту занурена нижче рівня моря. К.ш. поступово знижується від берегової лінії до перегину на глибині бл. 200 м, від якого починається континентальний схил.

КОНТИНЕНТАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, *континентальные отложения, **continental deposits, ***Kontinentalablagerungen, kontinentаle Ablagerungen - геологічні відклади, що утворилися внаслідок процесів вивітрювання, перевідкладення та нагромадження гірських порід. До них належать алювій, делювій, пролювій, еолові відклади, льодовикові відклади та відклади озер і боліт.

КОНТРАКЦІЙНА ГІПОТЕЗА, *контракционная гипотеза, **contractional hypothesis; hypothesis of contracting Earth; ***Kontraktionstheorie, Kontraktionshypothese – концепція, згідно якої складчастість шарів гірських порід і горотворення протікають внаслідок охолодження Землі та зменшення її об’єму, радіусу і площі земної поверхні. Найбільше розповсюдження отримала в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

КОНТРАКЦІЯ, *контракция; **contraction; ***Kontraktion, Schrumpfung – зменшення об’єму системи при набряканні речовини в розчиннику внаслідок взаємодії (сольватації) речовини з розчинником.

КОНТРОЛЬ ФОРМИ УСТУПУ, *контроль формы уступа, **control of bench shape, ***Kontrolle der Strossenform (der Schnittform) - отримання інформації щодо величини геометричних параметрів, котрі характеризують форму уступу при відкритому способі розробки. Як правило, виконується за допомогою автоматичних пристроїв та приладів.

КОНТРОЛЬНА ТРУБКА, *контрольная трубка, ***Kontrollröhrchen - сполучення відрізка вогнепровідного шнура і капсуля-детонатора в паперовій гільзі, що застосовується для контролюконтролю за часом запалення при вогневому висаджуванні п'яти або більше зарядів на поверхні. К.т. запалюється першою і шнур її повинен бути на 60 см коротшим найкоротшого шнура запалювальної трубки в даній групі зарядів, але не коротше 40 см. При підземних роботах для тієї ж мети застосовується контрольний відрізок вогнепровідного шнура без капсуля-детонатора.

КОНТУР ГАЗОНОСНОСТІ ВНУТРІШНІЙ, *внутренний контур газоносности; **internal gas pool outline, gas-water contact; ***innere Grenze der Gasführund, innere Grenze der Gaskappe – горизонтальна проекція лінії перетину газонафтового або газоводяного контакту з підошвою продуктивного пласта. Син.: контур водоносності.

КОНТУР ЖИВЛЕННЯ ПОКЛАДУ, *контур питания залежи; **external boundary of the pool; ***Lagerrandwasserlinie, Einzugskontur – лінія на карті або плані нафтового або газового покладу, що відбиває межу покладу з областю живлення, тобто із зовнішньою водонапірною або газонапірною системою. У гідродинамічній схемі покладу К.ж.п. – зовнішня границя, на якій відомі зведені тиск (що залишився постійним при розробці покладу або який змінюється в залежності від темпів відбирання рідини із пласта) або напір пластових флюїдів.

КОНТУР ЖИВЛЕННЯ УМОВНИЙ, *контур питания условный; **conventional external reservoir boundary; ***nominaler Einzugskontur (Speisekontur) – лінія в пласті, на якій при експлуатації покладу тиск практично дорівнює первісному зведеному тиску.

КОНТУР ЗАТОПЛЕНИХ ВИРОБОК, *контур затопленных выработок, **contour of flooded mine working, ***Kontur der überfluteten Grubenbaue - контур затоплення гірничих виробок, який нанесено на план гірничих виробок. Достовірним називають такий К.з.в., який нанесено за даними маркшейдерських зйомок і правильність якого може бути перевірена за матеріалами зйомок або стверджена іншими офіційними документами (матеріалами ліквідації шахти, затоплення і ін.). Недостовірний контур наносять тоді, коли немає можливості побудувати достовірний. Положення недостовірного контуру визначають за свідченнями осіб, які відвідували виробки до їх затоплення, за даними візуальних спостережень, даними буріння контрольних свердловин і ін.

КОНТУР НАФТОНОСНОСТІ ВНУТРІШНІЙ, *внутренний контур нефтеносности; **oil drainage boundary (line), oil pool outline, oil-water contact; ***innerer Erdöl-Randwasser-Kontakt – горизонтальна проекція лінії перетину водонафтового контакту з підошвою продуктивного пласта. Син.: контур водоносності.

КОНУС В КОНУС ТЕКСТУРА, *конус в конус текстура, **cone in cone structure; ***Tütentextur, cone-in-cone Textur – текстура осадових гірських порід, що характеризується наявністю серій конусів або пірамідок з паралельними осями, як правило складених кальцитом, немов би вкладених один в один. Висота конусів – 2-10 см. Син. – фунтикова текстура.

КОНУС ВИНОСУ, *конус выноса, **alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone ***Schuttkegel, Schuttfächer, Schwemmkegel, Schuttfächer, Endschwemmkegel – 1) Форма рельєфу утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку. Особливо великі К.в. утворюються при виході гірських рік на рівнину. 2) Уламковий матеріал, який відкладається у формі віяла, напр., алювіальний конус виносу.

КОНУС ПIДОШОВНОЇ ВОДИ (ВЕРХНЬОГО ГАЗУ), *конус подошвенной воды (верхнего газа); **water cone (gas cone); ***Sohlenwasserkegel, Liegendwasserkonus, (des Gaskappengases) – поверхня водонафтового (газонафтового) контакту у виглядi горба (западини) бiля свердловини при вiдбиранні нафти iз однорiдного пласта у водонафтовiй (газонафтовiй) зонi покладу.

КОНУС РОЗБРИЗКУВАННЯ, *конус разбрызгивания, **spatter cone, ***Sprühkegel, Vulkankegel – невисокий пагорб з крутими схилами або маленький горб, який складається з матеріалу фонтану лави.

КОНУС-СЕПАРАТОР (КОНУС УАНСА), *конус-сепаратор, **cone-separator, ***Konusscheider - апарат для збагачення к.к., переважно вугілля, у піщаній або піщано-глинистій суспензії. Для підтримання частинок обважнювача у завислому стані проводиться повільне перемішування суспензії. Вивантаження легкого продукту, що спливає, провадиться через зливний поріг, а осілого важкого продукту - через шлюзовий пристрій.

КОНФУЗОР, *конфузор; **confuser, contractor, reducer; ***Konfusor – напірна труба, що звужується за течією. Рух рідин у конфузорі супроводжується збільшенням швидкості і падінням тиску. Опір конфузора при рівних геометричних співвідношеннях завжди менший, ніж у дифузорі.

КОНЦЕНТРАТ, *концентрат, **concentrate, ***Anreicherungsprodukt, Konzentrat - основний продукт збагачення корисних копалин, в якому вміст цінного компонента вищий, ніж у вихідній гірничій масі, що надходить на збагачення. Розрізняють первинний (чорновий) К., що часто містить дек. цінних мінералів (т.зв. колективний К.), напр. шліхи - важку фракцію розсипних родовищ, в якій концентруються мінерали титану, цирконію, заліза, олова, золота. Первинний (чорновий) К, піддають операції доводки з метою отримання кінцевих продуктів - кондиційних К.(чистових К.), що відповідають стандартним вимогам або техн. умовам.

КОНЦЕНТРАТОМІР, *концентратомер; **concentration meter; ***Konzentratmesser – прилад для визначення концентрації суспензії або масової частки завислих частинок у суспензії.

КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ СТІЛ, *концентрационный стол, **concentrator, concentrating table; ***Konzentrationsherd, Herd - апарат для гравітаційного збагачення корисних копалин у потоці води, що тече по похилій поверхні, яка коливається та на якій створюються поздовжні жолобки з метою накопичення і транспортування зерен важких мінералів. К.с. використовують для збагачення руд рідкісних, благородних і чорних металів (крупністю 3-0,1 мм) і вугілля (0,074-13 мм) густиною в межах 1200-15600 кг/м³. К.с. з нерухомою прямокутною декою і періодичним розвантаженням (вашгерди) відомі тисячі років. У ваннерів і круглих К.с., які з'явилися пізніше, за рахунок повільного переміщення деки розвантаження важких частинок здійснювалося постійно. У сучасних К.с. деки здійснюють майже горизонтальний асиметричний зворотно-поступальний рух, що забезпечує розпушення шару частинок і їх транспортування. Внаслідок зносу верх. шару зерен потоком рідини упоперек деки і транспортування нижнього шару (де концентруються важкі частинки) вздовж деки утворюється віяло зерен матеріалу різної густини (крупності), що дозволяє збирати частинки однакової густини в різні приймачі. Форма деки близька до паралелограма, площа її 7-8 м². Деки забезпечені нарифленням, що утворює дрібні канали, напрям яких близький до напряму переносу важких частинок. Частота коливань дек 4-7 Гц, амплітуда 6-30 мм. Кут поперечного нахилу дек для тонких продуктів 1-2^о, крупних - до 10^о. Кут повздовжнього нахилу ±0,2-0,5^о. К.с. мають 1-6 дек, розташованих одна над іншою. Продуктивність кожної деки на крупному матеріалі до 4 т/год, на тонкому - до 0,2-0,5 т/год. Вміст твердого компонента в живленні 15-40% (за масою), витрата додаткової (змивної) води 1-2,5 м³/т. Як правило, К.с. виділяють концентрат, промпродукти і хвости.

КОНЦЕНТРАЦІЯ, *концентрация; **concentration; ***Konzentration, Konzentrierung – 1) Зосередження, скупчення, насичення, об'єднання. 2) Величина, яка характеризує кількість даного компонента у багатокомпонентній системі, середовищі, тобто відносна кількість даного компонента в гомогенній системі в об'ємному, масовому або молярному вимірах.

КОНЦЕНТРАЦIЯ ГIДРОСУМIШI, *концентрация гидросмеси, **volume percent concentration of slurry, weight percent concentration, ***Pulpengehalt, Pulpenanteil, Trübengehalt, Trübenanteil - показник, що характеризує вмiст твердого матерiалу у певному об'ємі гiдросумiшi. Розрiзняють К. о б ' є м н у (вiдношення обсягу твердого матерiалу, який транспортується, до вiдповiдного об'єму гiдросумiшi) та м а с о в у (те ж саме в одиницях маси).

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, *концентрация горного производства, **concentration of mine production; ***Betriebszusammenfassung – зосередження виробництва на більших шахтах, рудниках, кар'єрах, дільницях. Характеризується підвищенням навантаження на очисний вибій, виїмкове поле, панель, пласт, похилу виробку і зростанням виробничої потужності шахт, рудників, кар'єрів, збагачувальних фабрик. К.г.в. вигідна економічно і являє собою один з найважливіших напрямів підвищення ефективності виробництва.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *концентрация горных работ, **concentration of mining, ***Konzentration der Abbauarbeiten - процес зосередження заданого видобутку корисної копалини в часі (зменшення числа видобувних змін і годин роботи) і в просторі (зменшення числа виробничих дільниць, очисних вибоїв та ін.). К.г.р. пов'язана з їх інтенсифікацією. К.г.р. пов’язана з концентрацією гірничого виробництва.

КОНЦЕНТРАЦІЯ НАПРУЖЕНЬ, *концентрация напряжений, **stress concentration; ***Spannungskonzentration - збільшення інтенсивності напружень в гірських породах, які оточуютьоточуючих виробку, внаслідок перерозподілу напружень у масиві підроблених порід.

КОНЦЕНТРАЦІЯ НА СТОЛАХ, *концентрация на столах, **table concentration, ***Herdarbeit, Sortierung auf Herden - процес розділення сипучої суміші мінеральних частинок за їх густиною в тонкому потоці води, яка тече по нахиленій деці концентраційного столу, що здійснює зворотно-поступальний поздовжній рух. Область застосування: за крупністю матеріалу - 0,074 - 13 мм; за густиною - 1 200-15 600 кг/м³. Див. концентраційний стіл.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ПИЛУ, *концентрация пыли, **dust concentration, ***Staubkonzentration - вміст пилових частинок в одиниці об’єму повітря. Розрізняють К.п. масову (вагову) або гравіметричну, що визначається масою частинок пилу в одиниці об’єму повітря і вимірюється у мґ/м³, і числову або коніметричну, що визначається числом частинок в одиниці об’єму повітря і вимірюється в частинках на см³.

КОНЦЕНТРИ ГЕОХІМІЧНІ, *концентры геохимические, **geochimical concentres, ***geochemische Konzentren – розміщення мінералів концентричними зонами навколо магматичного вогнища, яке охолоджується.

КОНЦЕСІЇ В ГІРНИЦТВІ, *концессии в горном деле, **mining concessions; ***Konzessionen in Bergbau - угоди, що дозволяють на певних умовах здійснювати пошук, розвідку і (або) експлуатацію родов. к.к., що належать державі (або місцевій владі). К. юридично оформлюються шляхом укладення контрактів (угод) про надання прав, ліцензій, про здачу в оренду.

КОНХІТ, *конхит, **conchite, ***Konchit - мінерал, пластинчастий арагоніт, який зустрічається в черепашках нижчих організмів, де утворює перламутровий шар і(або) частину скелета. Див. араґоніт.

КОН'ЯКСЬКИЙ ЯРУС, *коньякский ярус, **Conjacian, ***Coniacien, Coniacium, Emscherian – третій знизу ярус верхнього відділу крейдової системи, розташований вище туронського, але нижче сантонського ярусів.

КООРДИНАТИ, *координаты, **coordinates; ***Koordinaten - числа, величини, що визначають положення точки у просторі. У геодезії, топографії, маркшейдерії для визначення положення точок земної поверхні і об'ємних контурів родов. к.к. використовуються різні види К.: географічні (астрономічні та геодезичні), геоцентричні, полярні, біполярні, прямокутні (плоскі і просторові).

КООРДИНАТИ ГЕОГРАФІЧНІ – кутові величини, які визначають положення точки на поверхні референц-еліпсоїда відносно екватора і початкового меридіана. К.г. (рис. 1.) можуть бути геодезичними і астрономічними. Останні задаються як довгота і широта. Географічна широта (φ) - кут між прямовисною лінією в даній точці і площиною екватора. Відлічується по обидва боки від екватора (від 0 до 90^о). Розрізняють північну і південну широти. Географічна довгота (λ) - двогранний кут між площинами початкового меридіана (0^о) та меридіана даної точки. Відлічується по паралелях по обидва боки від початкового меридіана від 0 до 180^о. Нормальна висота Н^γ - відстань по прямовисній лінії від поверхні квазігеоїда до даної точки. Величини φ і λ отримують з астрономіч. спостережень, Н^γ - на основі геом. нівелювання. У сх. півкулі К. географічні називають східними, у західній - західними. Площини земного екватора і початкового меридіана становлять систему К. географічних. За міжнар. початковий меридіан прийнято (1884) меридіан Грінвіцької астрономічної обсерваторії поблизу Лондона. Г е о д е з и ч н і К. (рис.2): широта В - кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора; довгота L - двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початком геодезичного меридіана; геодезична висота Н - відстань по нормалі від поверхні земного еліпсоїда до даної точки. Геодезичні К. визначають непрямим шляхом за результатами геодезичних вимірювань.

КООРДИНАТИ ГЕОЦЕНТРИЧНІ (рис. 3.): широта Ф - кут, утворений радіусом-вектором Р, що з'єднує центр маси Землі О з даною точкою М і площиною ЕNE, перпендикулярною до осі обертання Землі; довгота L - двогранний кут між площинами геоцентрич. меридіана даної точки і початком геоцентрич. меридіана.

КООРДИНАТИ ПРЯМОКУТНІ ПЛОСКІ (рис. 4.) - система координат, в якій складається майже вся гірнича графічна документація; являє собою дві взаємно перпендикулярні прямі – вісь абсцис X (у геодезії та маркшейдерії спрямовану вздовж земного меридіана) та вісь ординат Y, які ділять площину на чверті. Точка перетину осей є початком координат. При складанні планів поверхні або гірничих виробок поверхня земного референц-еліпсоїда розділяється на зони (шестиградусні або триградусні), і кожна зона розгортається в площину. Для кожної зони утворюється самостійна система плоских прямокутних координат. При цьому вісь X спрямовують по осьовому меридіану, а вісь Y – по екватору. Планове положення точки визначається її абсцисою та ординатою.

КООРДИНАТИ ПРЯМОКУТНІ ПРОСТОРОВІ (рис. 5.) - систему п р о с т о р о в и х п р я м о к у т н и х г е о д е з и ч н и х К. утворюють три осі з початком у центрі еліпсоїда О: вісь OZ співпадає з полярною віссю еліпсоїда; вісь ОХ розташована на перетині площини екватора і початку меридіана PNP1; вісь ОУ - на перетині площин екватора і меридіана РКР1, що складає кут 90^о з площиною початкового меридіана. Такі К. широко використовують для визначення положення точок в косміч. просторі. Плоскі прямокутні геодезич. К. визначають положення заданих точок площини, на якій відображена поверхня земного еліпсоїда. При створенні топографіч. карт в Україні застосовують Гауса-Крюгера проекцію.

КООРДИНАТИ ПОЛЯРНІ - визначають положення точок відносно фіксованого в деякій точці О початку (полюса) і променя, що виходить з нього (полярної осі). На площині за полярну вісь звичайно приймають лінію OR, що з'єднує дві точки, положення яких заздaлегідь визначене (рис. 6.). Полярними К. точки М є полярний кут α і полярний радіус S.

КООРДИНАТИ БІПОЛЯРНІ - лінійні або кутові величини, що визначають положення точки М відносно двох початкових точок А і В. На площині ними є відстані S₁ і S₂; кути β₁ і β₂; дирекційні кути напрямів AM і ВМ.

КООРДИНАЦІЙНЕ ЧИСЛО, *координационное число, **coordination number, ***Koordinationszahl - кількість атомів (йонів, молекул), найближчих до даного атома (йона, молекули) в кристалі. В алмазі К.ч. дорівнює 4, в кам’яній солі - 6. К.ч. визначається природою і формою структурних частинок, характером і спрямованістю їх взаємодій, умовою мінімуму енергії системи. Іноді задають К.ч. для другої, третьої і т.д. координаційної сфери. В аморфних тілах і рідинах К.ч. має тільки статистичний зміст.

КООРДИНАЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК, *координационная связь, **coordination, ***koordinative Bindung, Kordinationsbindung - тип хімічного зв’язку між молекулярними частинками (зарядженими або нейтральними), в яких звичайно немає неспарених електронів. Одна з частинок є донором, друга - акцептором пари електронів, тому К.з. часто називають донорно-акцепторним.

КОПАЛЬНЯ, *копь, рудник, прииск, **placer, field, mine; ***Bergwerk, Grube, Mine, Bergbau, Zeche - місце видобутку рудних та нерудних к.к. підземним або відкритим способом. Гірничодобувне підприємство, що розробляє розсипні родов. руд золота, платини, олова, дорогоцінних каменів.

КОПЕР, *копер, **headgear, ***Förderturm, Fördergerüst - 1) Споруда над стовбуром шахти в якій розміщують напрямні та розвантажувальні пристрої для скіпів і клітей, а в деяких - ще й підіймальну машину. Баштовий К. призначено для розміщення устаткування багатоканатної підйомної установки. Останній споруджують з монолітного залізобетону, а також зі збірних залізобетонних та сталевих конструкцій. Важливими вимогами при спорудженні К. є додержання форми і розмірів, вертикальності башти, напрямних та відхиляючих шківів і ін. Додержання цих параметрів контролюється маркшейдерською службою. 2) Установка, якою підтримують і направляють палебійне устаткування, палі. 3) Установка для дроблення металевого брухту, брил мартенівського шлаку тощо. 4) Пристрій для випробування матеріалів на ударну міцність.

КОПІАПІТ, *копиапит, **copiapite, ***Copiapit – мінерал, водний сульфат закисного і окисного заліза. Склад: Fe²⁺Fe₄³⁺(SO₄)₆(OH)₂*2H₂O. Fe²⁺ може заміщатися та Mg або Cu, а Fe³⁺ заміщається на Al з утворенням алюмокопіапіту. Сингонія триклінна. Кристали таблитчасті, часто зустрічається у вигляді пухких аґреґатів або кірок. Тв.2,5-3. Густина 2,1-2,2. Блиск перламутровий. Колір жовтий. Продукт окиснення піриту. Випадає з кислих шахтних вод.

КОПОЛІМЕР (СПІВПОЛІМЕР), *сополимер; **copolymer; ***Kopolymerisat, Kopolymer – продукт полімеризації суміші двох чи більше мономерів, макромолекули якого складаються з двох або більше типів мономерних ланок.

КОПОЛІМЕРИЗАЦІЯ, *сополимеризация, **copolymerization; ***Kopolymerisation – полімеризація суміші двох чи більше мономерів, кожний з яких входить до полімерного ланцюга.

КОПРОВІ ШКІВИ - те ж, що й напрямні шківи.

КОПРОЛІТИ, *копролиты, **сорrolites; ***Koprolithe, Kotsteine - викопні екскременти мор. тварин (черв'яків, молюсків, іхтіозаврів та ін.), що зберігають первинну форму, а іноді і неперетравлені залишки їжі. Місцями складають мор. мули. У викопному стані зустрічаються (починаючи з ордовика) копрогенні вапняки, доломіт і фосфорити, що представляють псевдоморфози по К. Відомі фосфатизовані К. рифейської доби. Зустрічаються г.ч. у Великобританії і Франції. К. містять до 55-60% трикальцію фосфату і використовуються як добрива.

КОРА ВИВІТРЮВАННЯ, *кора выветривания, **crust of weathering, mantle of waste; ***Verwitterungsdecke, Verwitterungskruste, Verwitterungsrinde - комплекс гірських порід, що утворюються на поверхні Землі внаслідок дії на корінні породи сонячної радіації, механічного та хімічного впливу води, повітря й живих організмів. За формою залягання виділяють площинні, лінійні та мішані кори вивітрювання. Товщина кори вивітрювання - від кількох до 100 м і більше. У геол. історії Землі існувало декілька епох формування потужної К.в.: докембрійська, верхньопалеозойська, тріас-юрська, крейдо-палеогенова, пліоцен-четвертинна. Релікти цих древніх К.в. зберігаються під товщею осадових відкладів або виходять на денну поверхню. Після свого утворення К.в. нерідко зазнавали повторних процесів обілення, каолінізації, шамозитизації, піритизації, карбонатизації, оглеїння, засолення і т.д. З древніми К.в. пов'язане утворення ряду к.к. Бл. 1/3 всіх хім. елементів досягає в К.в. підвищених концентрацій, що мають практичне значення. У К.в. утворюються родов. руд алюмінію, заліза, марганцю, нікелю, кобальту, урану, рідкісних елементів, барію, неметаліч. к.к., таких, як каоліни, вогнетривкі глини, магнезити та ін. З К.в. пов'язане утворення розсипів золота, платини, каситериту, титаномагнетиту, циркону, монациту, дорогоцінних каменів та ін. В Україні К.в. поширена головним чином у межах Українського щита.

КОРАЗІЯ, *корразия, **corrasion, ***Korrasion, Windabschleifung, Ausnagung - процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що його переносить вода, лід, вітер тощо. 2) Син. ерозії в англ. літературі.

КОРАЛОВІ СПОРУДИ, КОРАЛОВІ РИФИ, *коралловые сооружения, **coral structures; ***Korallenbauten - геол. утворення, що формуються внаслідок життєдіяльності колоніальних коралових поліпів (г.ч. мадрепорових коралів) і супутніх їм організмів, здатних вилучати вапно з мор. води. Розрізняють 4 типи К.с.: облямівкові, бар'єрні, кільцеподібні (атоли) і внутрішньолагунні. Викопні К.с. часто містять багаті родов. нафти і газу. Вивчення фаціальних умов сучасних К.с., їх приуроченості до певних тектоніч. зон має велике значення для нафтопошукової геології.

КОРДІЄРИТ, *кордиерит, **cordierite, ***Cordierit - мінерал класу силікатів. Метасилікат кільцевої будови. Склад: Mg₂Al₃ [AlSi₅O₁₈]. Сингонія ромбічна. Густина 2,57…2,66, твердість 7…7,5. Безбарвний, синій. Блиск скляний. Злам раковистий. Крихкий. Породоутворюючий мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим вмістом лугів та кальцію. Іноді пов’язаний з пегматитовими утвореннями. Знаходиться також у магматичних породах (андезитах). Розрізняють К. бериліїстий, водний, залізистий та інш. Прозорі відміни кордієриту використовують як дорогоцінне каміння.

КОРДІЛЬЄРА, *кордильєра, **cordillera; ***Kordillere – 1) в геоморфології – загальний термін, який використовується для позначення протяжної серії або великого скупчення паралельних хребтів, гірських ланцюжків (разом з прилеглими долинами, річками, озерами, басейнами, рівнинами, плато). Окремі частини К. можуть мати різний напрямок, але головний напрямок – єдиний (напр., паралельні гірські ланки Анд у Півд. Америці). 2) Гірський хребет у Півд. Америці. 3) В геології – вузьке новоутворене внутрішньогеосинклінальне підняття, ланцюжок скелястих островів, які оточені уламковим матеріалом).

КОРЕКТИВ КІЛЬКОСТІ РУХУ (КОЕФІЦІЄНТ БУССІНЕСКА), *корректив количества движения; **momentum corrective; ***Korrektur der Bewegungsgröβe (Bussinesk–Koeffizient) – безрозмірна величина, що дорівнює відношенню кількості руху маси рідини, яка протікає за деякий проміжок часу через даний плоский живий переріз, до умовної кількості руху тієї самої рідини, розрахованої в припущенні, що у всіх точках зазначеного живого перерізу значини швидкості однакові й дорівнюють середній швидкості :

,

де u – дійсна швидкість у різних точках живого перерізу (яка має різне значення в цих точках); S – площа живого перерізу.

КОРЕКТИВ КІНЕТИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ (КОЕФІЦІЄНТ КОРІОЛІСА), *корректив кинетической энергии (коэффициент Кориолиса); **kinetic energy corrective (Coriolis’s coefficient); ***Korrektur der kinetischen Energie (Кorioliss – Koeffizient) – безрозмірна величина, яка дорівнює відношенню кінетичної енергії маси рідини, що протікає за деякий період часу через даний плоский живий переріз, до умовної кінетичної енергії тієї самої маси рідини, розрахованої в припущенні, що в усіх точках названого живого перерізу значини швидкості однакові і дорівнюють середній швидкості :

,

де u – дійсна швидкість у різних точках живого перерізу (яка має різне значення в цих точках); S - площа живого перерізу. При ізотермічному русі 1,05≤ α ≤ 2.

КОРЕЛОМЕТР, *коррелометр, **correlationmeter, сorrelator; ***Korrelationsmesser - прилад для вимірювання (обчислювання) кореляційних функцій випадкових процесів. Інші назви   колерограф, корелятор.

КОРЕЛЯТИВНИЙ, *коррелятивный, **correlative, ***korrelativ - співвідносний, взаємнозумовлений.

КОРЕЛЯЦІЯ, *корреляция, **correlation, ***Korrelation - 1) Співвідношення, відповідність, взаємозв’язок предметів або понять. 2) Залежність між явищами або величинами (параметрами), що не має чіткого функціонального характеру.

КОРЕЛЯЦІЯ ПЛАСТІВ, *корреляция пластов, **strata correlation; **Flözkorrelierung - зіставлення, ототожнення, ув'язка однойменних одновікових пластів (а також шарів, пачок, горизонтів, циклів) між роз'єднаними розрізами г.ч. осадових, осадово-вулканогенних, осадово-метаморфіч. товщ, кір вивітрювання в межах родовищ, площ, басейнів, більших територій. К.п. має місце на всіх стадіях геол.-розвідувального процесу, однак гол. значення вона має на стадіях розвідки і експлуатації родовища. Об'єктами кореляції є пласти вугілля, горючих сланців, нафти, залізних руд, бокситів, вапняків, пісковиків, глинистих порід та ін. Найбільш повно опрацьовані питання К.п. для вугленосних і нафтогазоносних товщ. Для вивчення К.п. застосовується комплекс методів: палеонтологічний, літологічний, геохімічний, геофізичний; методи геометризації і математичні.

КОРЕЛЯЦІЯ СТРАТИГРАФІЧНА, *корреляция стратиграфическая, **stratigraphic correlation; ***stratigraphische Korrelierung - зіставлення просторово роз'єднаних стратиграфічних підрозділів та їх частин за геол. віком і (або) за положенням у розрізі. К.с. - одна з найважливіших стадій стратиграфічних досліджень. Рекомендується використовувати комплекс ознак стратиграфічних підрозділів, що корелюють: залишки організмів, літологічний склад, ізотопне датування, сліди вулканічної і тектонічної активності, палеомагнітні дані тощо. В результаті К.с. складають кореляційні стратиграфічні схеми, які представляють сукупність місцевих і регіональних стратиграфічних підрозділів повного або часткового геол. розрізу регіону або його частини.

КОРЖ, *корж, **cake (of coal), ***Kohlenbacke, Nachfall - невелика за розміром пластина покрівлі або підошви пласта, що відшарувалася.

КОРИСНА ДОВЖИНА ХОДУ ПЛУНЖЕРА, *полезная длина хода плунжера; **useful length of plunger stroke; ***Nutzlange des Plungerganges – відстань, на яку переміщується плунжер штангового насоса під час роботи штангово-насосного устаткування і яка визначає величину дійсної подачі цього насоса.

КОРИСНА ПОТУЖНІСТЬ, *полезная мощность; **useful power; ***Nutzmächtigkeit – потужність, що віддається пристроєм у певній формі та з певною метою. ДСТУ 2815-94.

КОРИСНИЙ КОМПОНЕНТ, *полезный компонент, **valuable component; ***Nutzkomponente, Nutzbestandteіl - складова частина корисної копалини, вилучення якої з метою пром. використання технологічно можливе і економічно доцільне. Розрізнюють осн. і супутні (попутні) К.к. Основні К.к. - складові частини к.к., самостійне вилучення (добування) яких економічно доцільне. При наявності двох або декількох осн. К.к. корисна копалина характеризується як комплексна (напр., мідно-молібденові, мідно-свинцево-цинкові руди). Попутні К.к. - складові частини к.к., вилучення яких економічно доцільне лише спільно з осн. К.к.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ, *полезные ископаемые, **minerals, ***Nutzmineralien, Bodenschätze – природні мінеральні утворення, які за сучасного рівня розвитку техніки можуть використовуватись у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки. За умовами утворення розрізняють к.к. ендогенні (магматичні, пегматитові, карбонатитові, гідротермальні та ін.), екзогенні (розсипні, осадові) та метаморфогенні. Бувають корисні копалини органічного і неорганічного походження, за фізичним станом — тверді, рідкі й газоподібні. За умовами залягання - пластові, жильні та ін. За промисловим використанням виділяють такі групи корисних копалин: металеві (рудні), неметалеві (нерудні), горючі (паливні) й гідромінеральні. Значні скупчення корисних копалин утворюють родовища. К.к. за своїм значенням поділяються на загальнодержавного і місцевого значення. В Україні віднесення К.к. до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету України з геології і використання надр. Див. також басейн корисної копалини, запаси корисних копалин, мінеральні ресурси.

КОРІННА ЧАСТИНА ПІДЙОМНОЇ (ПІДІЙМАЛЬНОЇ) МАШИНИ, *коренная часть подъемной машины, **axle base of winder, ***Grundteil der Fördermaschine - основна частина підіймальної машини, являє собою двоопірний вал з органами навивки підйомного каната або ведучим шківом тертя.

КОРІННІ ПОРОДИ, *коренные породы, **country rock, bed rock; ***Muttergesteine 1) В геології - породи, які залягають на місці свого постійного залягання, тобто г.п. не переміщені процесами денудації або не перетворені в елювії. За походженням їх поділяють на вивержені (магматичні), осадові й метаморфічні (видозмінені). 2) У геоморфології більш древні по відношенню до рельєфу породи (напр., неогенові породи - К.п. по відношенню до четвертинних форм рельєфу).

КОРІННІ РОДОВИЩА (КОРИСНИХ КОПАЛИН), *коренные месторождения, **primary deposits; ***primäre Lagerstätten - первинні скупчення мінеральної речовини в надрах, що не зазнали перетворення і руйнування поблизу земної поверхні. Їм протиставляються розсипні родовища, що представляють продукти дезінтеграції К.р. і мінералізованих г.п. К.р. утворюють пластові, жильні та інш. форми тіла мінеральної сировини, що залягають, як правило, серед корінних порід.

КОРКІТ, *коркит, **corkite, ***Corkit – мінерал, гідроксилсульфат-фосфат свинцю і окисного заліза з групи бьодантиту. Вперше знайдений у граф. Корк, Ірландія. Склад: [PbFe₃(PO₄)(SO₄)(OH)₆]. Сингонія тригональна.Тв.3,5-4,5. Густина 4,3. Блиск скляний до смолистого. Колір темно-зелений, жовто-зелений до блідо-жовтого. Спайність довершена. Легко розчиняється у HCl. Вторинний мінерал. Утворюється при зміні свинцевих руд. Зустрічається з лімонітом на кремнистих конкреціях в граф. Корк (Ірландія) і з піроморфітом та лімонітом поблизу Монтабаура (ФРН). Рідкісний.

КОРНЕРУПІН, *корнерупин, **kornerupine, ***Kornerupin – мінерал, складний алюмосилікат магнію. Склад: Mg₃Al₆[Si₂O₇(Al,Si)₂SiO₁₀]О₄(ОН). Сингонія ромбічна. За структурою схожий на силіманіт. Зустрічається у вигляді волокнистих та стовпчастих аґреґатів. Спайність довершена. Тв.6,5. Густина 3,27. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Безбарвний або білий до коричневого. Залізистий різновид – виробний камінь кольору морської хвилі. Знайдений у Ґренландії у асоціації з сапфірином, слюдою, жедритом і кордієритом. В ФРН (р-н Вальдгейму) зустрічається у ґранулах з альбітом. Крупні кристали відомі на о. Мадагаскар. Використовується як виробне каміння.

КОРОЗІЇ ІНГІБІТОР, *ингибитор коррозии; **corrosion inhibitor; ***Korrosioninhibitor – речовина, яка гальмує процес корозії за рахунок конкуруючої адсорбції з частинками активаторів і утворення на металевій поверхні захисних адсорбційних або фазових плівок, іноді з бар’єрними властивостями. Див. інгібітори корозії.

КОРОЗІЯ, *коррозия, **corrosion; ***Коrrosion - 1) Самочинне руйнування металів внаслідок їх хімічної або електрохімічної взаємодії із зовнішнім (корозійним) середовищем. Розрізняють хімічну, електрохімічну, атмосферну, ґрунтову, морську та інші види К. 2) Руйнування (розчинення) г.п. у воді з утворенням тріщин, каналів, воронок (лійок), улоговин, каверн, печер та ін. порожнин; особливо наочно К. виявляється в місцях розвитку легкорозчинних порід (кам. солі, ґіпсу, вапняків та ін.). 3) Роз’їдання і часткове розчинення магматич. розплавом або лавою кристалів-вкраплеників, що виділилися на першому етапі їх кристалізації, або уламків порід (ксенолітів), захоплених магмою при її розповсюдженні. Див. електрокорозія, корозія трубопроводів, фретінг-корозія.

КОРОЗІЯ МІНЕРАЛІВ, *коррозия минералов, **corrosion of minerals, ***Korrosion der Mineralien – роз’їдання і часткове розчинення та оплавлення мінералів під впливом пізніших ендогенних і екзогенних процесів.

КОРОЗІЯ ТРУБОПРОВОДІВ, *коррозия трубопроводов; **corrosion of pipelines; ***Rohrleitungskorrosion – процес руйнування трубопроводів під дією зовнішнього навколишнього (породи – пісок, глина, суглинки) і внутрішнього (пластова вода, емульсія, нафта, що вміщає сірководень) середовищ. За характером взаємодії металу труб із середовищем розрізняють х і м і ч н у і е л е к т р о х і м і ч н у корозію трубопроводів. Існує два способи захисту трубопроводів і резервуарів від ґрунтової корозії: пасивний і активний. До пасивного захисту належать ізоляційні покриття з різних матеріалів (бітумно-гумові, полімерні стрічки тощо). До активного способу належать катодний і протекторний захисти. Суть катодного захисту зводиться до створення від’ємного потенціалу на поверхні трубопроводу, завдяки чому усуваються витікання електричного струму із труби, які супроводжуються корозійним роз’їданням, тобто трубопровід стає катодом, а спеціальний електрод-заземлювач - анодом. Якщо відсутнє джерело електропостачання, то застосовують протекторний захист. Він здійснюється за допомогою електродів (протекторів), які закопують у ґрунт поряд із трубопроводом (резервуаром). Протектор служить анодом. Об’єкти, які виготовлені із заліза, можуть бути захищені протекторами, що мають у своєму складі метали K, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn (згідно з рядом напруг). Найкраще застосовувати магній і цинк (на поверхні алюмінію утворюється щільний оксидний шар, який знижує ефективність захисту). Для захисту трубопроводів від внутрішньої корозії використовують різні лаки, епоксидні смоли, цинко-силікатні покриття та інгібітори корозії.

КОРОСТЕНСЬКИЙ ПЛУТОН - один з найбільших масивів інтрузивних порід на півн.-зах. Українського щита. Розташований на тер. Житомирської та частково Київської областей. Залягає серед давніх ґранітів і мігматитів кіровоградсько-житомирського комплексу та метаморфічних порід тетерівської серії. Площа майже 10000 км². Складений породами кислого та основного складу. Для перших - ґранітів рапаківі та рапаківіподібних – характерна висока залізистість темнокольорових мінералів. Основні породи (бл. чверті площі) – габро, габронорити, лабрадорити – складають два великі та ряд менших масивів. З габроїдами пов’язані корінні та розсипні родов. ільменіту та апатиту. У межах К.п. відомі унікальні родовища камерних пегматитів, з яких добувають польові шпати, крупні кристали кварцу та його відмін і інш. мінерали.

КОРОТКИЙ ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, *короткий очистной забой, **short breakage face, ***kurzer Abbaustoβ, Kurzstreb, Abbauort - підземна очисна виробка з вибоєм, довжина якого не перевищує 10–15 м. К.о.з. мають обмежене поширення на вугільних шахтах України (широко застосовуються у вугільній промисловості США, КанадиАвстралії). Див. очисні виробки (вибої).

КОРОТКИЙ УСТУП, *короткий уступ, **short bench, ***kurze Strosse - уступ, довжина якого дорівнює або мало відрізняється від його висоти. Виймання руди К.у. застосовують у слабких, нестійких рудах при системах з стелеуступним вибоєм.

КОРОТКИМИ СТОВПАМИ, *короткими столбами, ***Kurzpfeiler(ab)bau, Abbau mit kurzen Pfeilern - система розробки — поділ довгого стовпа печами і прорубами на короткі стовпи, що мають прямокутну або квадратну фор-му. Розмір сторін 10…30 м. Печі і проруби проводять з таким розрахунком, щоб новий стовп був нарізний на момент закінчення очисних робіт у попередньому.

КОРПУС, *корпус, **body, frame; ***Gehäuse, Mantel, Gestell, Rumpf, Körper - основна частина машини, механізму.

КОРПУСКУЛА, *корпускула, **corpuscle, ***Korpuskеl - узагальнена назва дрібненьких частинок матерії (електронів, фотонів тощо).

КОРПУСКУЛЯРНИЙ, *корпускулярный, **corpuscular, ***korpuskular, korpuskele - пов'язаний з корпускулами, к - а т е о р і я с в і т л а   теорія, за якою світло являє собою потік дрібних частинок речовини.

КОРЕНСИТ, *корренсит, **corrensite, ***Korrensit – 1) Мінерал, гідроксилалюмосилікат магнію і заліза. Близький до хлоритів, але набрякає у гліцерині. Зустрічається на півночі Європи в асоціації з хлоритом, а в Монте-Чьяво (Італія) – з вермикулітом. 2) Закономірне змішаношарувате утворення, що складається з вермікулітових і хлоритових пакетів у співвідношенні 1:1.

КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ ПЛУТОН – один з найбільших масивів інтрузивних порід на півн. Українського щита. Розташований на тер. Черкаської та Кіровоградської областей. Являє собою інтрузивний купол овальної форми. Площа 5500 км². Витягнутий у субмеридіальному напрямі. Складений верньопротерозойськими породами віком 1690-1760 млн.р., представлені порфіровими та рівномірнозернистими ґранітами рапаківі, генетично і просторово пов’язаними з ними сієнітами, а також основними породами – лабрадоритами, норитами, габро тощо. На краях плутону трапляються жильні пегматити, пегматоїдні аплітовидні ґраніти. З К.-Н.п. пов’язані родовища буд. і облицьовувального каменю, прояви виробного каміння, зокрема моріону і топазу.

КОРУНД, *корунд, **corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar; ***Korund - поширений мінерал класу оксидів та гідрооксидів синювато- або жовтувато-сірого кольору. Склад: Al₂O₃. Сингонія тригональна. Густина 4. Твердість 9. Прозорі відміни К., забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори, є дорогоцінним камінням. Утворюється в ґранітних пегматитах у зв’язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматич. комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал. К. - полігенний мінерал. Акцесорний К. приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, Бірма та ін.). Вкрапленики К. (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія). Пневматоліто-гідротермальні родов. К., пов'язані зі скарнованими мармурами, корундовими плагіоклазитами і слюдитами, зустрічаються в ультрабазитах і кальцифірах (Могоу, Бірма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родов. К. пов'язані з високоглиноземистими ґнейсами і амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, Бірми). Великі родов. абразивного К. приурочені до вторинних кварцитів (Семізбуги, Казахстан). Освоєно виробництво штучного корунду. В Україні є в межах Українського щита.

КОСМІЧНА ФОТОЗЙОМКА БАГАТОЗОНАЛЬНА, *космическая съемка многозональная, **multi-band space survey, multi-spectral space survey; ***Sattelitenaufnahme in mehreren Bereichen des elektromagnetischen Spektrums - полягає в одночасному отриманні дек. фотознімків природних об'єктів, земної поверхні в різних областях електромагнітного спектра за допомогою фотокамери, встановленої на космічному літальному апараті. Зйомка проводиться з вис. 200-400 км в спектральному діапазоні 480-840 нм. Подовжнє перекриття кадрів становить 20, 60 або 80%. Фотографування проводиться з компенсацією зсуву зображення і автоматичним контролем вертикального положення осі фотосистеми. К.ф.б. використовується для вивчення природних ресурсів Землі, пошуку родов. к.к., а також при гідро.-геол., інж.-геол. і меліоративних дослідженнях. Застосування багатозональних знімків підвищує достовірність виділення геол. структур, які не завжди впевнено ідентифікуються на окремих зональних знімках, дозволяє створювати спец. космогеол. карти, виявляти навколорудні зміни порід, які не розрізнюються на знімках інш. типів, виділяти малоамплітудні поховані підняття в платформних областях, перспективних щодо нафтогазоносності. Багатозональні знімки використовуються і для дистанційного моніторингу довкілля.

КОСМОГЕННІ МІНЕРАЛИ, *космогенные минералы, **space mineral, ***kosmogene Mineralien - мінерали, що утворилися в космічних (неземних) умовах. До них відносять ті, що поки не відомі або дуже рідко трапляються в земній корі — гексоніт, когеніт, карлсберит, космохлор, космохроміт (хлоритоїд) та ін. Для К.м. характерна майже повна відсутність гідроксидів. Є також спільні для земних і космічних порід мінерали (олівіни, піроксени, плагіоклази). Див. також метеорити.

вгору