9. 1995-1996 -- НА ПЕРЕЛОМI

Цi роки - роки утвердження української державностi, радикальної переорiєнтацiї економiки на змiшану(приватний та державний сектори), i тому значною мiрою переломнi, бо суспiльство, народне господарство України поволi, еволюцiйним шляхом, але неухильно вiдходило вiд стану частини пострадянського простору з неефенктивною соцiалiстичною економiкою i все бiльше вiдповiдало стану незалежної країни з економiкою ринкової, змiшаної орiєнтацiї. Темпи падiння виробництва в 1995 р. зменшилися - вдвiчi в порiвняннi з 1994 р. У 1996 р. вони перебували на тому ж зниженому рiвнi, а в деяких галузях спостерiгалося навiть пiднесення. Вдалося стабiлiзувати курс грошової одиницi і ввести гривню шляхом неконфіскаційної грошової реформи. В серединi 1996 р. вже було приватизовано бiльше половини всiх об’єктiв приватизацiї країни. Все це свiдчило про певнi ознаки початку оздоровлення народного господарства. Але вiдносна стабiлiзацiя проходила важко, з пробуксовуваннями, на тлi кризи неплатежiв, вiдсутностi суттєвих реформ у базових галузях, зокрема, вугiльнiй, що призвело до чергових страйкiв шахтарiв влiтку 1996 р. З цим страйком i ситуацiєю на Донбасi був за повiдомленнями преси пов’язаний замах (дякувати Богу невдалий) на Прем’єр-мiнiстра України П.Лазаренка, що енергiйно взявся за розв’язання дуже непростих проблем економiки України. Одночасно, тодi ж, влiтку 1996 р., точнiше 28 липня, була прийнята Парламентом нова Конституцiя України. Iї прийняття супроводжувалося рiшучими кроками Президента, який досить жорстко, але успiшно стимулював конституцiйний процес. Разом з тим посилився відвертий тиск Росії на Україну в питаннях Чорноморського флоту та Севастополя‚ що було розцінено рядом організацій як територіальні претензії. В сусідній Бєлорусі встановився авторитарний режим президента Лукашенка‚ який по суті ліквідував старий парламент країни.

Ось на такому загальнополiтичному й економiчному, соцiальному тлi проходила дiяльнiсть ДонТУМ в 1995-96 рр.

“Міжнародна громадська взаємодія”

Так називається програма, яку розпрацювали й активно розпочали реалiзовувати в 1995 р. ДонТУМ-УКЦентр. Iдея її полягає у створеннi мiжнародної системи спорiднених українських демократичних органiзацiй, яка б виконувала комплекс спiльних проектiв направлених на? 1. Вiдродження української культури в Українi, зокрема, в Схiдному й Пiвденному регiонах. 2. Пiдтримку української дiаспори, збереження її української iдентичностi. УКЦентр, ДТУМ i самi виступають генераторами iдей, i готовi до сприйняття iдей вiд органiзацiй-партнерiв. Реалiзацiя ж цих iдей(скажiмо, дослiдницьких, видавничих проектiв тощо) планувється спiльно. Власне, задум цiєї програми перегукується з iдеєю програми “Мiст” УКЦентру, - налагодження та розвиток якiсно нової iнформацiйно-освiтньої системи, - мова про яку пiде нижче. А з програми “Мiжнародна громадська взаємодiя” ДТУМ-УКЦентру в 1995-96 рр. вдалося реалізувати ряд вагомих справ?

- Разом з Українським Народним Союзом i Українською Американською Коорди-нацiйною Радою органiзувати в Фiладельфiї (США) науково-практичний семiнар “Розви-ток недержавних iнституцiй в Українi як фактор демократизацiї суспiльства”. В ньому вiд УКЦентру ДТУМ взяли участь В. Бiлецький, I. Шутов та народний депутат Л. Танюк.

- В безпосереднiх зустрiчах з керiвництвом УАКРади, УНСоюзу, ЗУАДКу (Злученого Україно-Американського Допомогового Комiтету), ТУМ-Чiкаго, Канадського Товариства Розбудови України, Фундацiї О. Ольжича, органiзацiї “Золотий хрест” (США) та iн. скоординувати спiльнi дiї на Донбасi.

- Разом з ЗУАДКом i Українськими працiвниками лiтератури для дiтей i молодi (УПЛДМ‚ Канада) здiйснити ряд вилавничих проектiв щодо посiбників для шкiл регiону? “Чорноморська хвиля”, “Уроки правди i добра”, “Моя земля - земля моїх батькiв” .

- Разом з українськими товариствами в С.-Петербурзi, Воронежi, Краснодарi провести ряд акцiй? вiд презентацiї Донецького УКЦентру, 20-денних виставок (Воронiж) робiт народних майстрiв Дониччини i до лекторiїв В.Тихої на Воронiжчинi ( В. Рижкова, В. Тиха, Л. Огнєва).

- Разом з товариством “Золотий Хрест” зорганiзувати Лiтню Україно-Американську молодiжну школу” в Лiгайтонi (США, Оселя Ольжича) - I. Шутов.

- При фiнансовому сприяннi ТУМ-Чiкого видати першi (стартовi) номери аналiтично-iнформацiйного журналу “Схiд”(? 1, 2; В.Бiлецький, С. Єременко).

- Разом з ТУМ-Чiкаго опрацювати i пiдготувати до друку і видати книгу “Мiж двома свiтами” вiдомого українського публiциста iз США Iвана Боднарука.

- Разом з журналом “Донбас”‚ Спілкою письменників України‚ УКЦентром у Києві зорганізувати презентацію книги “Уроки правди і добра” за участю донеччанина за походженням‚ поета Володимира Біляїва(США‚ Вашінгтон).

- Визначити перспективні напрями співпраці УКЦентру і Краківської Фундації Володи-мира Хрестителя Русі-України(зустріч В.Білецького з В.Мокрим у Кракові).

Навiть побiжний перелік цих дiй показує? як зрiс рiвень роботи ДонТУМ. Активісти Товариства результативно співпрацювали з рядом українських органiзацiй дiаспори, мобiлiзували їхні i свої можливостi на виконаннi конкретних програм для Донбасу. На деяких з них варто зупинитися докладнiше.

Контакти в США

Використавши сучаснi можливостi органiзацiй-донорiв (зокрема, Мiжнародного фонду “Вiдродження”), керiвники ДонТУМ у 1995 роцi здiйснили ряд закордонних поїздок з метою поглиблення спiвпрацi з органiзацiями української дiаспори, предсталення нашого регiону в свiтi. Через УКЦентр за iнiцiативи В.Бiлецького було одержано в фондi “Вiдродження” 5 тревел-грантiв на цiльовi поїздки до США. Спочатку В.Бiлецький, I.Шутов та Л.Танюк 10-17.01.95 р. вiдвiдали українськi органiзацiї в Фiладельфiї, Нью-Йорку, Джерсi-Сiтi, Лiгайтонi. Зустрiлися з представниками УАКРади, УНСоюзу, ЗУАДКУ, “Золотого хреста”, фундацiї О.Ольжича, зокрема, з головою УНСоюзу Уляною Дячук, Вiце-президентом УАКРади Юрiєм Iхтiаровим, головним секретарем УНСоюзу д-ром Володимиром Соханем, заступником голови “Українського золотого хреста” проф. Наталею Пазуняк, головним редактором газети “Свобода” Зеноном Сниликом i т.д. Результатом цих робочих зустрiчей були ряд спiльних проектiв, бiльшiсть яких до сьогоднi вже успiшно здiйсненi. Крiм того, шевченківці гідно представили Україну, донецьку землю, виступили в газетах i на радiо в СЩА, заклали мiцний фундамент подальшої спiвпрацi українських громадських органiзацiй по програмi “Мiжнародна громадська взаємодiя”.

Цi контакти розширив В.Бiлецький, виступивши 27 червня 1995 р. на XIV конференцiї з української проблематики в Iлiнойському унiверситетi. Там було представлено видав-ничий доробок ДонТУМ-УКЦентру, зокрема, аналiтично-iнформацiйний журнал “Схiд”, посiбники для шкiл Донбасу i Криму з народознавства та лiтературного краєзнавства.

На запрошення ТУМ-Чiкаго В.Бiлецький тиждень провiв у Чiкаго, познайомився з “українським мiстечком”, українськими церквами, школами, українським музеєм цього великого мiста США. Теплою, дружньою була зустрiч з українською громадою, членами ТУМ-Чiкаго. I знову, новi контакти вилилися в новi iдеї, новi плани. Зокрема, була розпочата велика робота над архiвом вiдомого українського громадського дiяча США, публiциста Iвана Боднарука, пiдготовка до видання його праць у збірці “Мiж двома свiтами”. Вона вiдкриває для нас невiдомий ранiше свiт українських письменникiв, дiячiв культури, якi жили i працювали за океаном, дає новий погляд на вiдомi лiтературнi постатi в Українi.

Органiзатор конференцiї в Iлiнойсi проф. Дмитро Штогрин (Iл. унiверситет, Урбана-Шампейн) та голова ТУМ-Чiкаго проф. Вiра Боднарук позитивно оцiнили співпрацю УКЦентру-ДонТУМ з МФ “Вiдродження” і подякували останньому за надану можливiсть прямого контакту в США з представниками Схiдної України, Донбасу.

Ще одна робоча поїздка до США була здiйснена в 1995 роцi В.Олiфiренком. Відвідавши Фiладельфiю, Нью Йорк, Вашингтон і‚ зокрема школи українознавства, церкви, радiо “Голос Америки”, попрацювавши у бiблiотецi Конгресу США, доцент Вадим Олiфiренко не тiльки суттєво змiцнив нашi контакти з дiаспорою, але й зiбрав унiкальнi матерiали для подальших своїх праць в галузi педагогiки, народознавства.

Треба пiдкреслити, що робочi поїздки представникiв ДТУМ - УК Центру за океан були корисними для обох сторiн i мали ряд позитивних продовжень. Д-р. В.Бiлецький став членом “Дослiдницької лабораторiї Росiї та Схiдної Свропи при Iлiнойському унiверситетi“. Доц. В.Олiфiренко продовжує спiвпрацювати з рядом дiячiв у США i вихiд його книги “Уроки правди i добра” з роздiлом про українських письменникiв дiаспори, якi родом з Донбасу, суттєво завдячує цим контактам. Крім того‚ доц. В.Оліфіренко готує працю науково-методичного характеру по створенню українських підручників для діаспори. Iлля Шутов зреалiзував чудову iдею Лiтньої українсько-американської молодiжної школи. Про останню трохи докладнiше.

Літня українсько-американська молодіжна школа в Лігайтоні

Ця школа - один з мiжнародних проектiв ДонТУМ-УКЦентру, погоджених В.Білецьким та І.Шутовим в США у сiчнi 1995 р. Iдея полягала у наданнi можливостi 12-15 обдарованим дiтям з Донбасу покращити свої знання з англiйської, побувати в США i, зрозумiло, вiдпочити в одному з молодiжних таборiв української дiаспори. Передбача-лося, що поїдуть дiти вiдiбранi спецiальною комiсiєю на конкурснiй основi. З американсь-кої сторони координувала цей проект проф. Наталя Пазуняк, з української(вiд УКЦентру-ДТУМ) - Iлля Шутов. Вже 3 квiтня 1995 р. “Український Золотий Хрест” видiлив $ 12 000 на перебування дiтей з Донеччини в США на Оселi Ольжича. УКЦентр в Українi теж шукав кошти на авiаквитки i... не знаходив їх. На жаль‚ проект УКЦентру по молодiжнiй школi в США не пiдтримав МФ”Вiдродження”, не знайшлося грошей i в обладмiнiстрацiї. Виручили, як це сьогоднi часто буває, комерцiйнi структури. I проект здiйснився ! П’ять тижнiв дiти(8-14 рокiв) за опiкою I.Шутова i вчительки початкових класів СШ ? 65 м. Донецька Вiолети Дегтярьової були в Апалачах. Жили серед дiтей українцiв зi США, побували в американських мiстах, зокрема, Нью-Йорку. Нема, очевидно, необхiдностi говорити, що навчання англiйської вдома на уроках - не те? що в США при безпосередньому спiлкуваннi з ровесниками, досвiдченими педагогами-американцями. Крiм того, в молодi була нагода доторкнутися до захiдної цивiлiзацiї‚ на власнi очi побачити далекий заокеанський свiт, вiдвiдати який ще зовсiм недавно для майже всiх було недосяжною мрiєю. Молодь, яка швидко комунiкується, знаходить друзiв? зав’язала безлiч дружнiх контактiв, якi не перериваються i сьогоднi.

Ми впевненi, що зерна? посiянi ДонТУМ-УКЦентром в молодих душах, молодих умах? дадуть багатi плоди. Нова, незакомплексована, талановита i (це важливо!) англомовна молодь так необхiдна нашiй новiй Українськiй державi...

Телефільм “Духовні скарби Донеччини”

Як TV є “важкою артилерiєю” засобiв масової iнформацiї, так вiдео є високоефективним засобом навчального процесу. Не дарма в народi кажуть ? “Краще один раз побачити, нiж сто разiв почути”. Тому ДонТУМ при першiй нагоді, ще в 1991 роцi створило документально-публiцистичну стрiчку “Перша українська школа в Донецьку”(відеостудія “Майстер”‚ Авдіївське ТУМ‚ Олександр Савицький при фінансовій підтримці Українського фонду культури). А в 1995 роцi шевченківці взялися за бiльш значну роботу - фiльм “Духовнi скарби Донеччини”.

Iдею цьго навчального вiдеофiльму, який призначається для загальноосвiтнiх шкiл, спецiальних середнiх i вищих навчальних закладiв подав В.Олiфiренко. Вiн же став автором сценарiю. Режисером i продюсером виступив iнженер i колишнiй тележурналiст В’ячеслав Терещенко(УКЦентр). Консультантами - д.ф.н. А.Загнiтко, к.i.н.В.Пiрко, к.п.н. А.Сойко. Фiльм знiмався пiд опiкою УКЦентру i Донецького обласного iнституту пiслялипломної освiти (ДонIПО, ректор Е.М.Соф’янц). Таким чином, вдалося зорганiзувати компетентних людей i забезпечити належний технiчний рiвень, що є запорукою успiху в будь-якiй справi. Врештi, пiсля бiльш нiж пiвроку зйомок, монтажування, у сiчнi 1996 р. вiдбувся презентацiйний перегляд фiльму в ДонIПО.

Трохи про сам фiльм. Вiн має три частини ? 1-а?”Музей просто неба” (35 хв.) - про народний побут Слобожанщини. У формi iнтерв’ю з О.I.Шевченком, засновником Музею народного побуту Слобожанщини у селi Прелесному Слов’янського р-ну Донеччини розповiдається про подвiр’я українського селянина-слобожанина, на якому розташова-на хата ХIХ ст., вiтряк, кузня, майстерня столярня, клуня i т.д.

2-а? “Церковна архiтектура Донеччини”(22 хв.) - про найвидатнiшi пам’ятники церковної архiтектури XVII-XX ст. У цiй частинi фiльму на прикладi Миколаївської церкви (XVII ст.), Успенського Монастиря на Святих горах, Миколаївської церкви у Артемiвську (1797 р.), напiвзруйнованої церкви Георгiя Побiдоносця (1792 р.) с.Олександро-Шульгиного Константинiвського р-ну, церкви Чудотворця Миколи (1812 р.) у с. Ясинiвка та iн. розкриваються основнi риси таких стильових напрямiв в архiтектурi нашого краю, як українське барокко, лиманська школа, повернення до давньоукраїнського ( Київської Руси-України) i вiзантiйського стилiв у церковному будiвництвi.

3-я ? “Шкiльнi лiтературнi музеї Донеччини”(40 хв.). У вiдеофiльмi розповiдається про музеї вiдомих українських письменникiв-донечан Степана Васильченка в с.Щербинiвцi м.Дзержинська, Володимира Сосюри в СШ N1 м.Сiверська, Сави Божка в СШ N12 м.Красноар-мiйська та Григорiя Бойка в СШN1 м. Докучаєвська.

Ось такий фiльм створено, почато його продукування i розповсюдження по шкiльних i вузiвських вiдеотеках Донеччини. Крім того‚ одну стрічку фільму влітку 1996 р. передано в дар українцям м.Чікаго‚ які частково спонсорували зйомки.

Видавнича діяльність

У 1994-96 роках через створений з iнiцiативи ДТУМу УКЦентр i при сприяннi останнього видано ряд посiбникiв для шкiл. Це i вже згадуванi “Чорноморська хвиля”(2-е видання) проф. О.Губаря, i “Уроки правди i добра” доц. В.Олiфiренка, а також “Моя земля - земля моїх батькiв” краєзнавця, члена ДТУМ Петра Лаврiва, “Вивчення лiтератури рiдного краю в школi“ В.Олiфiренка‚ “Між двома світами” І.Боднарука. За сприяння УКЦентру вийшла перша україномовна монографiя-посiбник по збагаченню корисних копалин д.т.н. В.Бiлецького та його колег к.т.н. П.Сергєєва i Ю.Папушина. Пiдготовлено до друку книгу “Отчi свiтильники” вiдомого марiупольського вчителя Павла Мазура‚ яка вміщає лекцiї по спецкурсу з iсторiї української школи XVI-XVIII ст., апробованого у Донецькому вiдкритому унiверситетi. I це - далеко не все. В роботi ще 5 книг - велика праця члена Правлiння ДонТУМ доцента В.Олiфiренка “Енциклопедiя українознавства для молодi“, збiрки донецьких поетес Г.Гордасевич та Л.Колесникової, “Гiрничий тлумачний словник” за загальною редакцiєю д-ра В.Бiлецького‚ посібник “Цікава Україна” Лесі Оліфіренко. Готує “Iсторiю Пiвденно-Схiдної України” д.і.н. В.Пiрко, фiлософське дослiдження специфiки Донбасу проф. I.Пасько i т.д. Про кожне зi згаданих видань можна i треба говорити окремо. Але цього не дозволяє обсяг нашої книги. Зазначимо тiльки, що розгорнута видавнича робота, здiйснювана ДТУМ головно через нову структуру - Український культурологiчний Центр - є вельми вагомою в загальному українському книговиданнi на Донеччинi. Серед громадських органiзацiй вона взагалi? на жаль? не має аналогiв не тiльки на Донбасi, а й на всьому Сходi України. “На жаль”, бо багато хто з нацiонально-демократичних дiячiв ще й досi, схоже, знаходиться в 1989-90 роках. Тобто їм притаманний романтизм, емоцiйнiсть. Максимум на що дехто спромiгся - газетнi листки заяв та звернень, протестiв i вiдкритих листiв, що аж нiяк не може вдовольнити сучасну потребу в конкретнiй рацiональнiй роботi. Саме цю роботу на видавничiй нивi здійснює керiвництво ДонТУМ, УКЦентру.

ДТУМ - 96

У 1995-96 рр. продовжувалися явища розмивання i трансформацiї ДонТУМ. Активнiсть ряду осередкiв i окремих членiв знизилася. Одночасно послабла i органiзацiйна дiяльнiсть Правлiння. Ряд його членiв активно продовжували громадську дiяльнiсть, але в новiй якостi - керiвника УКЦентру (д-р В.Бiлецький), директора програми “Народознавство” УКЦентру (доц. В.Олiфiренко), гол. редактора “Схiдного часопису” (М.Тищенко). I.Шутов виїхав жити i працювати до Києва. Разом з тим ДонТУМ у 1995-96 рр., маючи статус зареєстрованої обласної органiзацiї, постiйно контактує з реєструючим органом - Управлiнням юстицiї в Донецькiй областi. Крiм того, 31 сiчня 1995 р. Центральне Правлiння Всеукраїнського Товариства “Просвiта” розглянуло подання ДонТУМ про реєстрацiю його як обласної органiзацiї i ухвалило: “Враховуючи культурологiчну дiяльнiсть Донецького ТУМ та особливiсть регiону як виняток взяти пiд юрисдикцiю ВУТ “Просвiта” вказане Товариство”. Таким чином, ДонТУМ офiцiйно стало ще однiєю обласною органiзацiєю “Просвiти” на Донеччинi, по сутi зробивши крок до вiдновлення свого попереднього статусу. Хоча для об’єктивностi зазначимо, що цим актом київський штаб “Просвiти” i обмежився, нiяк не пiдключаючи ДонТУМ до поточних заходiв, якi проводить Київ.

З прийняттям нової Конституцiї України, згідно з якою державною мовою є українська, виникла нова ситуацiя, коли одна з найважливiших завдань Товариства української мови виконана. Тому знову постає питання про доцiльнiсть iснування в сучаснiй Українi такого Товариства. На думку деяких дiячiв(наприклад, донецького поета I.Бiлого, автора оригiнального українського букваря), сама назва Товариства вже несе елемент самоприниження, меншовартостi (в жоднiй з повноцiнних держав немає подiбних Товариств, органiзацiй - вiзьмiмо, хоча б ту ж Нiмеччину, Францiю тощо). З iншого боку члени ДонТУМ (Макіївські та ін. осередки) обгрунтовано доводять, що реальний стан впровадження української в усi сфери життя ще не є настiльки великим, щоб говорити про радикальнi змiни та незворотнiсть процесiв. I тому в умовах триваючого протистояння українських та антиукраїнських сил, особливо на Сходi України, не можна припиняти дiяльнiсть ДонТУМ. На їх думку? ДонТУМ ще не виконало свої статутнi завдання в Донбасі по впровадженню української мови та культурному‚ нацiональному вiдродженню краю. Про це свiдчить i млява дiяльнiсть в цiй галузi мiсцевих державних органiв.

Отже, є нова проблема - принципового, концептуального визначення меж i рамок доцiльностi iснування(в просторовому та часовому вимiрi) Товариства української мови як такого. На часi теоретично-практична конференцiя з цього питання.

вгору