1. Донецька сiм’я Товариств української мови

В шахтарськiй столицi - Донецьку було i залишається найбiльше активних та дiяльних осередкiв ДТУМ. Тут зосереджене iнтелектуальне ядро органiзацiї, її координуюча ланка - Правлiння. Тут дiяли заснованi членами ДТУМ фiрми “Вiдродження”,“Травень” та iн., а нинi працює заснований за iнiцiативи ДТУМ УКЦентр. I все це можливе тiльки завдяки активнiй позицiї самих донеччан, наявностi отiєї “критичної маси” пасiонарiїв, якi вирiшують справу. Давайте поближче познайомимося з великою сiм’єю Донецького Товариства. На початках вона налiчувала до 30 первинних органiзацiй, якi функцiонували, зокрема, при iнститутах УкрНДIВЕ(голова - к.т.н. В.Грушко), IНФОВ НАН України (О.Швайка, М.Тищенко), “Пiвдендiпрогаз” (В.Савчук), “Теплоенергоуправлiннi” (В.Теленько), обласнiй фiлармонiї, телерадiокомiтетi, Донецькому державному унiверситетi, Донецькому полiтехнiчному iнститутi, в рядi шкiл, училищ, були й територiальнi осередки. Зрозумiло, що з трансформацiєю всього Товариства, їх кiлькiсть поменшала, про що мова йшла вище, але зараз ми хочемо хоч коротко познайомити читача з великою i дружною сiм’єю донецьких Товариств української мови. Надамо ж слово безпосередньо самим донецьким активiстам ТУМ.

ТУМ “Пiвдендiпрогазу”. Утворилося 27.06.90. Голова осередку - Василь Савчук, керiвник будiвельної групи проектувальникiв. 13 членiв Товариства. Вже в липнi 1990 р.у своєму iнститутi члени ТУМ створили стенд “Слово Товариства української мови iм.Т.Шевченка”, який дiє й до сьогоднi. Савчук В.М.,Скирда О.Г., Бутко Г.П. здiйснили рейд до Чортомлика в днi святкування 500-рiччя Українського козацтва. А Михайленко Ю.В. спроектував та виготовив оригiнальний пересувний стенд, який ДТУМ викоритало в переддень Референдуму 1 грудня 1991 р. В.Савчук та В.Журавель, О.Федорян iншi члени осередку були ядром походу “Козацькими шляхами” за маршрутом “Донецьк-Савур-могила”. Взяли участь майже у всiх загальноукраїнських заходах ТУМ та РУХУ? Всенародному Вiче в Києвi, Конгресi iнтелiгенцiї Донбасу, всiх виборчих кампанiях, а також у акцiї “Українська книга - українцям Росiї“. Ось дуже короткий “портрет доробку”. Треба вiдзначити те, що в цьому осередку конче прагли i прагнуть суто конкретних справ. Напевно, це притаманне всiм фахiвцям-iнженерам, науковцям в галузi точних наук. Ще одне, що не можна проминути, i що певним чином викликає навiть здивування - майже кожен в цьому осередку - яскрава особистiсть.Про Г.Бутко - з його працьовитiстю, точнiстю, ретельнiстю та компетентнiстю вже багато сказано вище. В.Журавель, який певний час координував Донецький лекцiйно-дискусiйний клуб, зараз ось-ось захистить дисертацiю по системотехнiцi. Кого не вiзьмеш - професiонал у своїй галузi, шанована колегами людина. Саме такi люди в ТУМ i склали його золоту кадрову основу.

ТУМ “УкрНДIВЕ”. Утворилося 12 квiтня 1989 р. Голова осередку - Володимир Грушко, канд. техн. наук. 25 членiв осередку(1993 р.). Колектив цього єдиного в колишньому СРСР проектно-конструктуорського та виробничого центру вибухобезпечного обладнання для вугiльної та хiмiчної промисловостi складають фахiвцi високого рiвня. Тому цiлком зрозумiло, що в осередок увiйшли переважно науковцi та iнженери. Першими були? В.Грушко, В.Рижкова, С.Сорока, М.Погребняк, А.Бурковський, I.Бойко, Д.Маляренко. Потiм долучилися В.Кононенко, Г.Майборода, А.Богодистий та iн. Крiм того, прийшов у осередок i лiкар обласної лiкарнi Т.Чабан. Що i як робили? В першу чергу, наочна агiтацiя - стенди Товариства, де оперативно подавалася iнформацiя з усiх важливих подiй в державi, життя дiаспори, культурнi, iсторичнi, економiчнi подiї. По-друге, активна позицiя членiв Товариства в робочому колективi. При всiй тривiальностi цiєї iстини - робота безпосередньо в колективi є надзвичайно ефективна. Тактовнiсть, витримка, кометентнiсть - ось головна “зброя” осередку, на думку його голови В.Грушка. На рахунку осередку - цiлий ряд диспутiв, конференцiй, зборiв безпосередньо в трудовому колективi. Не бракує й тут особистостей - сам В.Грушко має унiкальну колекцiю українських рушникiв, починаючи з XIX ст., Валентина Рижкова - народна майстриня вишивки. Крiм загальних справ ДТУМ осередок доклав багато зусиль до вiдкриття українських класiв у школах Калiнiнського району Донецька. А пiд час святкування 500-рiччя Українського козацтва вiдзначився оригiнальною акцiєю - посадив 500 верб вздовж берега рiчки Вовчої, якою ходили запорожцi з Днiпра в Азовське море. Досить активно дiють шевченкiвцi i сьогоднi. Скажiмо, В.Рижкова мала ряд виставок свого мистецького доробку як в Українi, так i за кордоном.

ТУМ Донецької обласної філармонії. Виникло у лютому 1989 р. Голова - заступник директора філармонії з концертної діяльності Валентина Тиха. Склад осередку - біля 50 осіб. Одними з перших членів Товариства стали? заслужена артистка України Аліна Коробко‚ артисти Раїса Зоненко‚ Олександр Погорілець‚ Олег Гончарик‚ Анатолій Ліжанський‚ Сергій Гайдамащук. Головним своїм завданням шевченківці Донецької філармонії вважали і вважають підготовку концертних програм і окремих номерів українською мовою. До створення ДТУМ тільки А.Коробко та Л.Лісова мали україномовні програми‚ а в інших були поодинокі номери. На хвилі українського піднесення 1989-90рр. цілий ряд артистів-членів ТУМ створюють нові українські номери. Серед них - П. Франчук‚ В.Синельников‚ Г.Гулий‚А.Юхнов‚ інші. Художній керівник філармонії‚ шевченківець Олег Бахтіозін ввів до репертуару симфонічного оркестру твори українських композиторів. На базі філармонії і в першу чергу за активної ініціативи та участі артистів-шевченківців з року в рік урочисто відзначаються шевченківські дні‚ за підтримки ДТУМ-УКЦентру пройшов творчий вечір Валентина Сінельникова‚ концерт до 100-річчя Остапа Вишні. Активна громадська позиція акторів-шевченківців обласної філармонії відчутно пожвавила український творчий процес‚ дозволила доторкнутися донецькому глядачу до нетлінних скарбів української культури.

(за матеріалами довідки В?Тихої)

ТУМ Донецького державного технiчного унiверситету. Тут дiють два осередки Товариства. Один з них очолює панi Луїза Добровольська. Iнший - Володимир Алтухов.

Осередок Л.Добровольської почав дiяти у 1991 р. З самого початку iнженер науково-дослiдної частини п.Л.Добровольська залучила до роботи ряд активних науковцiв - асистента В.Бойка, доц.С.Данiлова, доц.В.Калашнiкова, ас. О.Матвiєнко, доц. Б.Онопчука, доц. М.Семенову , бiблiотекаря Г.Петрову та iн. Розпочали з факультативу для наукових спiвробiтникiв та професорсько-викладацького складу по вивченню української культури. Лектори запрошувалися якнайкомпетентнiшi - професори, доценти держунiверситету. У груднi 1994 р. при бiблiотецi ДонДТУ за iнiцiативи, зокрема, Л.Добровольської створено вiддiл українознавства, метою роботи якого є пропаганда та вiдродження української культури в стiнах унiверситету. Керує цим вiддiлом Л.Добровольська. Щорічно вiддiлом органiзуються курси вивчення української мови. Крiм того, провадяться поетичнi вечори (В.Симоненка, Л.Костенко, В.Стуса, В.Сосюри). У 1995 р. на честь 400-лiття вiд дня народження Великого Гетьмана України Бщгдана-Зiновiя Хмельницького було зорганiзовано святковий концерт “Слава Хмельницькому”. Крiм того, вже традицiйними є березневi шевченкiвськi свята, на якi залучаються кращi творчi сили мiста. Л.Добровольська активно генерує все новi їдеї. Ось чергова - з її iнiцiативи вiдкрито студiю художнього читання, якою керує актриса Донецького музично-драматичного театру , заслужена артистка України Н.Харченко. А перед новим роком, як правило, в стiнах унiверситету провадяться “Рiздвянi вечори”. Вся ця робота в основному координується Луїзою Юхимiвною при пiдтримцi ректорату i у спiвпрацi з Правлiнням Донецького обласного ТУМ.

Осередок В.Алтухова започатковано 4 квiтня 1991 р. Спочатку до його складу увiйшло 8 чол. - перш за все студенти металургiйного факультету Виноградський Сергiй, Головiн Олексiй, Карпенко Вiталiй, Клягiн Вадим та iн. Очолив осередок викладач кафедри української та росiйської мов унiверситету В.М.Алтухов. Його концепцiя, iдея - працювати з особистостями. “Українським треба робити унiверситет починаючи з викладача та студента”- слушно вважає Володимир Миколайович. До 1994 р. кiлькiсть членiв осередка зросла до 20 чол. З помiтних та “нетрадицiйних” справ осередку - опiкування студентами Австрiї та Нимеччини, якi в 1992-93 рр. вивчали українську при унiверситетi(Алтухов В.М., Мозговий В.I.). Перекладацька та просвiтницька робота спрямована на формування нацiональної самосвiдомостi та iсторичної пам’ятi в студентської молодi.Це i є “буденною” справою осередку. Членами осередку разом з iншими викладачами зiнiцiйовано створення клубу “Слово” на базi кафедри української мови.Гасло клубу? “Україна - наша спiльна Батькiвщина”- запорука успiху i злагоди в регiонi Донбасу, та й в усiй Українi. З цiєю думкою керiвництва осередку важко не погодитися.

(за звітами Л.Добровольської та В.Алтухова)

Осередок ТУМ в Донецькому державному унiверситетi. Утворено 27 сiчня 1989 р. Голова - викладач кафедри математики Микола Мельниченко. В осередку 3 чол.- голова, а також Марта Скрипник та Вячеслав Бандура.Послiдовно i задовго до моменту виникнення Товариства намагаються члени цього осередку вводити живу українську мову в практику викладання у ВУЗi. Микола Мельниченко наводить дуже показовi факти.Його спроба прочитати лекцiю з математики українською у 1968 р.протривала 45 хв. На перервi русофiли (чи то українофоби, чи то просто невiгласи - важко розiбрати) були вже в декана i, зрозумiло, реакцiя останнього була миттєвою... У березнi 1989 р. вже вдалося зробити цiлих три лекцiї. Далi зупинили, примусивши писати “объяснительную”. У вереснi 1993 р. вдалося читати математику українською тижнiв зо-два, а далi з’явилася “скарга iноземного студента”. Нарештi, в квiтнi 1996 р.пiсля мiсяця викладання математики українською на п.М.Мельниченка з’явилася чергова суплiка - “заявление”... Все це - на загальному “потоцi“ унiверситету. А нещодавно тут вiдкрився й український потiк, що, звичайно - велике позитивне зрушення. I велика в тому заслуга, як вважає Микола Мельниченко, симпатика ТУМ декана Павла Величка. Сам же голова осередку п.М.Мельниченко переконаний в необхiдностi подальшої дiяльностi Товариства української мови до тих пiр, поки реально зберiгатиметься необхiднiсть захисту i протидiї войовничим українофобам. Його iдея - створення Спiлки Українських Викладачiв вузiв України.

(За матеріалами М.Мельниченка)

ТУМ при Донецькiй обласнiй телерадiомовнiй компанiї. Утворено 1990 р.Голова - Богдан Дутчак. Членiв ТУМ - 7 чол. У пору сплеску нацiонально-визвольних змагань у тодiшньому Донецькому обласному комiтетi по телебаченню та радiомовленню виникло Това-риство української мови. До нього входили редактори лiтературних передач Iрина Черниченко, та Наталя Громова, редактор iнформацiї Галина Коваленко, редактори музичних програм Олена Нестеренко та Богдан Дутчак, редактор громадсько-полiтичних передач Василь Гуменюк. Жодна з програм роботи осередку не опрацьовувалася. Просто треба було протегувати укра-їнське слово, домагатися ведення передач як на радiо, так i на телебаченнi українською мовою. Активно осередок дiяв бiля року. За цей час мовна полiтика мало в чому змiнилася, навпаки “курс” пiшов у бiк росiйського мовлення. Причин двi? -по-перше, мало було україномовних кадрiв(хоча такий захiд як щотижневi курси української мав мiсце), -по-друге, лiбералiзм керiвництва. Скрiзь, в будь-якому питаннi, справi для успiшної її реалiзацiї потрiбен спокiй та полiтична воля. Особливо, коли провадяться реформи. Це стосується i телерадiомовної iндустрiї...

Сьогоднi, попри всi складнощi, деякi журналiсти продовжують почату справу - ведуть свої передачi рiдною мовою, залучають до спiвпрацi людей, яким не байдуже українське слово на донецькiй землi.

(пiдготував Б.Дутчак)

Український хоровий колектив при СШ ? 65. Зафундовано у вереснi 1992 р., за iнiцiативи членiв ДонТУМ Л.Ф.Вудвуд та Г.М.Мовчана, яка була виголошена на одному з чергових засiдань Донецького ТУМ .Вiдтодi в хорi постiйно бере участь 20-30 осiб. Це перважно члени ТУМ, “Просвiти”, “Союзу українок”, люди рiзнi за фахом(робiтники, науковцi, медпрацiвники, службовцi) та нацiональнiстю(українцi, росiяни, євреї). Але всi об’єднанi любов’ю до української пiснi, культури,переповненi бажанням пропагувати її. Декiлька слiв про побудову та роботу хору. Хор має 4 групи? соправно, альти, тенори, баси. Репетицiї щотижнево по 1,5-2 год.(крiм лiта). Репертуар складають патрiотичнi, лiричнi, жартiвливi українськi народнi пiснi, об’єднанi темами? “Рiздво”, “Шевченкiана”, “Великдень”,“Свято Iвана Купала”.За 4 роки свого iснування колектив виступав з щорiчними звiтними концертами в СШ ? 65, на зборах ТУМ в обласнiй бiблiотецi, у вiйськових частинах Донбасу, в лiкарнях(ст.Мандрикiне), в Управлiннi сiльського господарства м.Донецька, з рiздвяною програмою у трудових колективах Донецька, неодноразово - на майданах мiста в березневi шевченкiвськi днi, на День Незалежностi України, на святах Iвана Купала, з церковним хором на Великдень. Успiхи хору значною мiрою обумовленi стараннями його художнього керiвника Г.М.Мовчана, дiяльнiстю його активiстiв - сестер Лесі та Олени Тонковид, Б.Дутчака, В.Мазанова, М.Захарова, Л.Болонової, А.Роздобудько, В.Дегтя-рьової, Л.Вудвуд, Л.Бабенко‚ В.Бабiй, П.Дiденко, I. Мiгольського та iн. Хор є дружньою сiм’єю однодумцiв, друзiв, хороших товаришiв, в якому всi почуваються потрiбними.

(пiдготувала Л.Болонова)

ТУМ Кiровського району м.Донецька. Виникло у 1989 р. спершу як сiмейний осередок ТУМ . Голова - Микола Захаров, робiтник. Першi члени-засновники? Микола, Катерина та Анатолiй Захарови, вчитель Валерiй Сардак,Валентин Московко.Зiнiцiював виникнення осередку Донецький лекцiйно-дискусiйний клуб. “Пiсля декiлькох вiдвiдин Клубу, - пригадує М.Захаров, - Голова Товариства В.Бiлецький запропонував менi створити районну органiзацiю ТУМ. Я вже мав декiлька однодумцiв у районi i ми створили ядро нашого районного Товариства. Наразi були вибори до Рад 1990 р. Ми пiдтримали свого симпатика Олександра Тарануху i вiн, зокрема, при пiдтримцi нашого Товариства був обраний у мiську Донецьку Раду. Наш осередок агiтував за В.Гусєва з народно-демократичного блоку Донецька, якого було обрано до ВР України. Це була велетенська робота - обiйшли сотнi й тисячi квартир, розклеїли тисячi агiток. Але ж i результат був! Нашi кандидати,звичайно, не всi, - пройшли до Рад! Надалi осередок тiсно спiвпрацвав з фiрмою “Вiдродження”створеною I.Шутовим при пiдтримцi ДонТУМ. Згодом при цiй фiрмi зорганiзувалася будiвельна дiльниця, яка вiдбрунькувалася утворивши своє приватне пiдприємство “Травень”. Керiвником нового пiдприємства став М.Захаров. “Травень” допомогав матерiально ТУМ, iншим нацiонально-демократичним органiзацiям областi, першiй українськiй школi м.Донецька, став постiйним спонсором Рiздвяних свят у Донецьку та свят Iвана Купала, включно з останнiм у 1996 р. Осередок ТУМ Кiровського р-ну м.Донецька брав активну участь практично у всiх донецьких мiтингах та демонстрацiях перiоду “оксамитової революцiї“ в Українi, багатьох акцiях за межами Донеччини - в кiнному походi на Кубань з нагоди 200-рiччя її колонiзацiї Запорiзьким Козацтвом, походах- рейдах “Козацькими шляхами Донеччини”.

(за матерiалами, пiдготовленими М.Захаровим)

Осередки ТУМ в Київському та Ворошилівському районах м. Донецька. Перший - осередок юриста Іллі Шутова‚ другий - юриста‚офіцера у відставці Володимира Мазанова. Засновані в 1989 р. Зручне розташування квартир І.Шутова та В.Мазанова - в центрі Донецька‚ наявність телефонів‚були дуже корисними для оперативної роботи. До того ж п.В.Мазанов надав своє помешкання для зберігання літератури‚ був першим кореспондентом радіо “Свобода” по Донеччині. Якщо осередок І.Шутова складався головно з фахівців-юристів‚ науковців‚ інженерів і забезпечував юридичний супровід діяльності ДТУМ‚ то осередок В.Мазанова включав переважно членів УГС і зосереджувався на правозахисній діяльності. Попри свою малочисельність ці групи ТУМ активно діяли впродовж 1989-94 рр.

Первинний осередок ТУМ подружжя Олiфiренкiв. Засновано у 1989 р. Голова - Тетяна Олiфiренко. Склад - 4 чол. Таке явище як сiмейнi осередки є досить частим у нас на Сходi України. I якщо до дружностi, взаєморозумiння, взаємоповаги в осередку-сiм’ї додається ще й високий професiоналiзм, компетентнiсть, працьовитiсть, то результатам його дiяльностi можуть позаздрити й великi органiзацiї. Яскравий приклад такого щасливого спiвпадiння - осередок Олiфiренкiв. Всi - фахiвцi з мови та лiтератури.Вадим Володимирович - доцент, кандидат наук. Свiтлана Миколаївна - мовник, завуч школи. Донечки Тетяна та Леся - студунтки-фiлологи. Це саме в їх помешканнi в перiод 1989-1996 рр. народжується цiлий ряд українознавчих книг - посiбники для шкiл регiону “Дума i пiсня”, “Таємниця духовного скарбу”, “Уроки правди i добра”. Вся сiм’я попрацювала як творчий колектив над “Енциклопедiєю українознавства”, яка вже у друкарнi. А скiльки було статей, пiдготовлених та проведених лекцiй ! У доробку сiмейного осередку також декiлька методик з вивчення лiтератури рiдного краю у школах, сценарiї вiдеофiльмiв(знятих та показаних по телевiзiї Донеччини). I робота не припиняється - заплановано ще бiльше. Тепер на часi “вiдкривати новi творчi обрiї“... Що не кажiть, але дивлячись на це унiкальне явище Сходу (сiмейнi осередки), на їх силу, енергiю, цiлеспрямованiсть, самовiддачу українськiй справi народжується впевненiсть у наявностi великого, ще не розкритого потенцiалу нашого народу. I ciм’я тут повинна зiграти, можливо, одну з провiдних ролей...

Декілька слів треба сказати про постійну кооперацію‚ співробітництво осередків ТУМ Донецька. Прикладом цього може бути багаторічна опіка родиною В.Стуса (В.Тиха‚ М.Яковенко‚ В.Оліфіренко‚ В.Кононенко‚ І.Антонович та ін.).

вгору