4. Слов’янська органiзацiя шанувальникiв української мови

17 сiчня 1989 року в редакцiї тодiшньої слов’янської газети “Комунiст” вiдбулись органiзацiйнi збори з порядком денним? “Про утворення в редакцiї первинної органiзацiї товариства шанувальникiв української мови”. Пiсля палкої дискусiї з приводу назви органiзацiї, було вирiшено створити органiзацiю шанувальникив української мови. Головою товариства було обрано секретаря редакцiї Володимира Федоровича Савенка. Донецькому вiддiленню Радянського фонду культури було направлено прохання зареєструвати осередок як первинну органiзацiю товариства шанувальникiв української мови в складi 12 членiв. Але наступного дня мiський комiтет Компартiї України поставив вимогу змiнити назву щодо утвореноi органiзацiї i в подальшому називати нове товариство товариством шанувальникiв рiдної мови(тут яскраво проглядається “почерк” Донецького обкому КПУ, про дiї якого по створенню “свого” контрольованого Товариства рiдної мови ми вже докладно розказали у першiй главi).

У мiстi було утворено мiську органiзацiю, у яку ввiйшли численнi осередки, в основному шкiльнi, а також педiнституту та редакцiї газети “Комунiст”. Утворено i мiську раду товариства з секцiями української та росiйської мов, краєзнавства та культури. I хоча її очолив викладач педiнституту Валерiй Павлович Сарiєнко, фактично нею керував iнструктор мiському партiї В.П.Iванов.

З прийняттям закону “Про мови в Українськiй РСР” робота осередкiв това-риства пожвавилась, але через певний час число їх рiзко зменшилось. До цього доклала рук компартiя, яка дiяла через мiський вiддiл народної освiти. Залишились лише окремi товариства в педiнститутi, Слов’яногiрськiй СШ та редакцiї газети “Вiстi“, а згодом остання залишилась єдиною, зате взяла на себе функцiї територiальної органiзацiї. До її складу входили не лише журналiсти, а й свiдомi українцi з iнших навчальних закладiв та органiзацiй, ветерани працi.

З утворенням незалежної України робота Товариства шанувальникiв української мови пожвавилась. Заново були створенi первиннi органiзацii в педiнститутi, Слос’яногiрськiй СШ, сел.Билбасiвцi. На їх базi i виникла мiськрайонна органiзацiя.

Головним своїм завданням вона визначила просвiтницьку роботу в масах. Найпопулярнiшою формою роботи стали науково-практичнi конференцiї, на яких розглядались вузловi питання iсторiї України, життя i дiяльнiсть видатних дiячiв, зокрема Б.Хмельницького, I.Мазепи, М.Грушевського, С.Бандери, С.Петлюри та iнших.

У черверту рiчницю незалежностi на центральнiй площi було проведене влаштоване народне вiче, рiшення якого передане мiськiй Радi для виконання. У ньому, зокрема, поставлена вимога широкого впровадження української мови у всi сфери життя.

У повсякденнiй роботi наша органiзацiя прагне реального утвердження української мови як державної, надання школам мiста статусу українських. Орга-нiзацiя взаємодiє з українськими церквами, що iснують у Слов’янську, Народним Рухом України, УРП, Союзом українок та iншими нацiонально спрямованими органiзацiями.

На сьогоднiшнiй день мiськрайонна органiзацiя товариства має чотири осередки. До того ж є три колективнi члени товариства: козачий гурт “Грайте, музики”, вокальнi ансамблi Будинкiв культури селища Райгородка та села Маяки, якi ведуть значну культурно-просвiтницьку роботу.

(пiдготував В.Савенко)

вгору