5. Краматорське Товариство української мови

Iнiцiаторами створення Краматорського ТУМ були науковцi науково-дослiдного Iнституту проектування важкого машинобудування(НДIПВМаш) кандидати технiчних наук Григорiй Гребенюк, Михайло Гедеон, iнженер Новокраматорського машинобудiв-ного заводу Євгенiя Осадча, iнженер НДIПВМашу Сергiй Шевченко, а також iнженер, начальник дiльницi зв’язку краматорського заводу “Енергомашспецсталь” Василь Новоринський. Питання заснування ТУМ гостро постало у січні-лютому 1989 р.

Офiцiйно Краматорська мiська органiзацiя(КМО) ТУМ iм. Т.Г.Шевченка зареєстро-вана 7 грудня 1989 р.(рішення Краматорського міськвиконкому ? 500). Першим головою КМО ТУМ було обрано науковця М.Гедеона. Презентацiю ТУМ на засiданнi Краматорського мiськвиконкому провiв В.Новоринський. Вiн же очолював Краматорське Товариство в перiод 1991-94 рр. З 1994 р. головою КМО ТУМ є журналiст Микола Гега.

Дiяльнiсть Товариства у першi роки свого iснування була широкогранною. Це? органi-зацiя святкувань нацiонально-патрiотичних дат, тiсний контакт з iнтелiгенцiєю Захiдної України, зв’язки з захiдною дiаспорою, культорологiчнi походи “Дзвiн”, символiчний “ланцюг єднання”, спорудження пам’ятних знакiв жертвам сталiнських голодоморiв в Українi, масовi протести проти кривавих розправ росiйсько-бiльшовицької вояччини у Вiльнюсi, Баку, Тбiлiсi, масовi протести проти спроби державного перевороту ГКЧП та iншi заходи.

Не вина Товариства, що воно було аж надто заполiтизовано у першi роки своєї дiяльностi. Адже росiйсько-комунiстичний тоталiтарно-репресивний режим навiть у перiод, так званої, горбачовської “перестройки” не подавав жодної надiї на iснування альтернативних комуно-росiйських КПУ-КПРС полiтичних демократичних партiй, не кажучи уже про партiї нацiонально-демократичного спрямування.

Усi перелiченi вище напрямки дiяльностi ТУМ iм. Т. Шевченка, як i слiд було цього чекати невдовзi перебрала на себе мiська органiзацiя Народного Руху України, котра неофiцiйно iснувала паралельно з Товариством аж до легалiзацiї 10 квiтня 1990 року. Та й основний електорат рухiвцiв у всi часи свого iснування складався таки з тумiвцiв.

Було б несправедливо вважати, що ТУМ займалось тiльки полiтичною дiяльнiстю. На нашому рахунку є певна робота у школах, вшанування святкових дат з дня народження Тараса Шевченка, Iвана Франка, Лесi Українки, Михайла Грушевського та iнших дiячив нацiональної революцiї.

Силами Товариства опрацьовано програму діяльності і Статут Українського культурологічного Центру в Краматорську. На жаль‚ ці матеріали були заблоковано рішенням місцевої Ради...

Вагомий вклад Товариства був також у створеннi Першої української нацiональної гiмназiї у м. Краматорську (незмiнний її директор активний тумівець Микола Миколайович Конобрицький).

Практикувався щорiчний виступ голови Краматорського ТУМ перед представниками педагогiчних колектовів 30 шкiл на мiськiй нарадi освiтян мiста.

У виборах 1990 року до Рад усiх рiвнiв вiд ТУМ iм. Тараса Шевченка було висунуто 22 кандидати у депутати.

Повертаючись до iсторiї виникнення Товариства української мови iм. Тараса Шевченка у м. Краматорську, слiд вiдзначити, що на початку свого iснування за короткий перiод до Тавариства вступило 108 чоловiк. В основному це була нацiонально свiдома iнтелiгенцiя мiста? вчителi, iнженерi, службовцi, робiтники, студенти. Так, за станом на 10 листопада 1992 року iз чесла зареєстрованих були: вчителi - 29 чол., iнженери - вiдповiдно 28, службовцi - 14, робiтники - 9, науковцi-4, студенти-10 чол. та iншi.

Найбiльш активними шевченківцями були: науковцi - член Української Гельсинської спiлки канд. техн. наук‚ соратник відомого педагога-філолога з м.Дружківки Олекси Тихого Григорiй Гребенюк, канд. техн. наук Михайло Гелеон? iнженери? Леонiд Ярмак, Василь Новоринський, Євгенiя Осадча, Віталій Шевченко, Олександр Нескоромний‚ Олександр Волков, Iван Герасименко, Володимир Зарудний, Володимир Буда-Красновський, Анатолiй Драган, Олег Максименко‚Раїса Маркова‚ Лiдiя Канiвець, Людмила Каракуц, Стахiй Ковальчук, Вiра Котенко, Володомир Крижанiвський, Василь Левченко, Iван Нестеренко, Вiктор Овчаренко, Світлана та Iван Перепелицi, Микола Федченко, Махайло Цап, Грогорiй Чоста, Вiктор Яворський? лiкарi? Юлiя Цуприк, Володимир Яловега? вчителi? Ніна Севаст’янова‚ Валентина Ємуранова, Клавдiя Борисенко, Раїса Бурлака, Валентина Варга, Ела Верищага, Микола Гега, Валентина Денисова, Ала Жук, Олександра Жулiй, Лiдiя Кiнденко, Ольга Кладка, Iрина Коваленко, Олександр Пивовар, Нiна Паращенко, Ера Бондаренко‚ Зеновiя Чабан, Лiдiя Шайбакова, Євгенiя Чугуєва, Вiра Хрульова, Любов Халайджi, Людмила Федiна, Любов Сокол, Ала Яценко, Вiра Гущина, Юлiя Криворутченко. Великими активiстами ТУМу були також студенти Володислав Сурж та Сергiй Летенко, робiтники Олександр Чабан, Петро Садівський‚ колишнiй полiтв’язень Олекса Маменко.

З публiцистичними статтями на сторiнках рiзних видань України найбiльше виступали редактор газети “Незборима Нацiя” Григорiй Гребенюк та голова КМО ТУМ iм. Тараса Шевченка Василь Новоринський (перу останнього належать багато десятків статей ). Крiм цього вийшли збiрки поезiй, де вмiщенi твори В.Новоринського? “З облоги ночi“(Київ‚“Український письменник”‚1993) та “Донецькi полини”(Дрогобич‚ “Вiдродження”, Дрогобич, 1994 ). Видомі своїм поетичним доробком також вчителька пані З.Чабан та Володимир Крижанівський.

Сьогодні усiм нам потрiбно працювати над проблемою тiснiшої взаємодiї Товариства української мови з Всеукраїнським товариством “Просвiта” iм. Тараса Шевченка у царинi культурно-просвiтницької дiяльностi, патрiотичного виховання нової нацiональної елiти.

На часi - питання видання публiцистичних статей, художнiх творiв окремих членiв ТУМ.

(за матеріалами‚ поданими В.Новоринським‚ 14.12.96)

вгору