![]() |
![]() |
словник | перекладачка | факти | тексти | програми | ![]() |
![]() |
щодо | посилання | новини | гостьова книга | пошук | ||
початок ![]() ![]() ![]() ![]()
|
ББАГАТА РУДА, *богатая руда - руда, в котрій вміст корисних компонентів вище середнього в конкретній галузі на даний відрізок часу. БАГАТОГАЗНІСТЬ ВИРОБОК, *газообильность выработок - див. газовміст гірських порід. БАГЕРНИЙ НАСОС, *багерный насос - гідравлічна машина лопатевого типу для переміщення води із завислими частинками золи, шлаку, піску тощо. БАДДЯНИЙ ПІДЙОМ, *бадейный подьем - тимчасова підйомна установка, яка застосовується при будівництві вертикальних виробок. БАДДЯ ПРОХІДНИЦЬКА, *бадья проходческая, **bucket sinking, bucket driving - складова баддяного підйому призначена для підіймання породи, матеріалів, обладнання, а також людей при будівництві вертикальних виробок; складається з корпусу циліндричної форми і дуги шарнірно поєднаної з корпусом. БАДЕЛЕЇТ, *бадделеит, **baddeleyite - ZrO2. Мінерал класу оксидів і гідрооксидів. Сингонія моноклінна. Густина 5,4-6,02. Твердість 6,5. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Блиск - жирний до скляного. Зустрічається разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Сировина для керамічної промисловості. БАЗАЛЬТ, *базальт - виливна магматична гірська порода чорного або темно-сірого кольору. Складається з плагіоклазу, піроксену, магнетиту та ін. Ефузивний аналог габро.Текстура масивна чи пориста. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. Будівельний матеріал, сировина для кам’яного литва. БАЗАНІТ, * базанит - магматична гірська порода, що складається з плагіоклазу, олівіну, авгіту, а також лейциту, нефеліну. Використовують для кам’яного литва та як облицьовувальний матеріал. БАЙТ, *байт - одиниця кількості інформації, якою цифрова обчислювальна машина може оперувати як одним цілим. Б. дорівнює 8 біт. БАК, *бак - посудина для рідини. БАКАЛАВР, *бакалавр - 1) Перший вчений ступінь у ряді країн. 2) Особа, що одержала диплом про закінчення середньої освіти. БАКАРА, *бакара - цінний сорт кришталю. Від назви французького м. Бакари, де виробляють такий кришталь. БАКТЕРІЇ, *бактерии - мікроскопічні, здебільшого одноклітинні, організми. Беруть участь у кругообігу речовин. Ряд Б. підвищує родючість грунту, деякі використовують для виготовлення добрив, у промисловості, зокрема у спеціальних методах збагачення корисних копалин. БАЛАНС, *баланс - 1) Рівновага, урівноваження. 2) Система показників, що характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється, напр. бугалтерський Б., паливний Б., водний Б. БАЛАНС ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *баланс запасов полезных ископаемых - державний облік запасів у надрах усіх корисних копалин, що виявлені, розвідані або розроблюються. Відображає кількість та частково якість корисної копалини, ступінь розвіданості запасів, їх освоєння гірничовидобувною промисловістю та зміни в результаті видобутку і втрат під час експлуатації або інших причин. БАЛАНС ПАЛИВНИЙ, *баланс топливный - система показників, що кількісно і якісно характеризують наявність ресурсів різних видів палива та потрібність в них. БАР, *бар,**bar, jib - 1) Напрямна рама, по якій рухається різальний ланцюг із зубцями; робочий орган врубових машин, гірничих комбайнів, деяких землерийних машин. Служить для створення врубу. 2) Позасистемна одиниця тиску. 1 бар = 10 5 Па = 0,986923 атм. 3) Вузька, витягнута вздовж узбережжя наносна смуга суходолу. Складається переважно з піску, гравію та черепашнику. БАРАБАН ПІДЙОМНОЇ МАШИНИ, *барабан подъемной машины - орган намотування підйомних канатів. Розрізняють Б.п.м. циліндричні та біциліндричні, а також розрізні та нерозрізні. БАРБОТУВАННЯ, *барботирование - пропускання газу або пари крізь шар рідини парою або для перемішування агресивних рідин. БАРИТ, *барит, **baryte - Ba[SO4]. Mінерал класу сульфатів, білого або сірого кольору з скляним блиском. Найпоширеніший мінерал барію (руда барію). Сингонія ромбічна. Густина 4,5. Твердість 3,5-3,75. Зустрічається у гідротермальних низькотемпературних жильних рудних родовищах, в осадових породах, у зонах вивітрювання гірських порід і рудних родовищах. Використовують для виробництва білої фарби, барієвих препаратів, паперу, гуми. В Україні зустрічається на Закарпатті та на Донбасі. БАРІЙ, *барий - Ва - хімічний елемент ІІ гр. періодичної системи Д. Менделеєва. Ат.н. 56, ат. маса 137, 34. Належить до лужноземельних металів. Б. - м’який сріблясто-білий метал, густина 3760 кг/м3. Хімічно дуже активний. Застосовують у техніці високого вакууму, сполуки Б. - у ядерній техніці, піротехніці тощо. БАСТНЕЗИТ, *бастнезит, **bastnaesite - характерний мінерал гідротермальних родовищ, зв’язаний з лужними породами. БАТОЛІТ, *батолит - форма залягання глибинних магматичних гірських порід. До батоліту відносять інтрузивні тіла площею понад 200 км2, складені переважно з ґранітоїдів, що залягають серед осадових порід у ядрах антикліноріїв. БЕЗВІДХОДНА ТЕХНОЛОГІЯ, *безотходная технология - напрямок комплексного використання корисних копалин та захисту навколишнього середовища від забруднень. При цьому забезпечується максимальне вилучення з сировини всіх цінних компонентів при мінімальному виділенні чи повній відсутності відходів у твердому, рідкому чи газоподібному стані. БЕЗКАПСУЛЬНЕ ВИСАДЖУВАННЯ, *безкапсульное подрывание - спосіб висаджування в повітря за допомогою детонуючого шнуру. БЕЗЛЮДНЕ ВИЙМАННЯ ВУГУЛЛЯ, *безлюдная выемка угля - способи, що забезпечують добування вугілля в очисній виробці без людей при виконанні всіх процесів і операцій, необхідних для нормального її функціонування. При цих способах до розробки залучаються дуже тонкі пласти (до 0,6 м), а також дуже порушені пласти, розробка яких іншими способами неможлива. Способи безлюдного виймання: бурошнековий, за допомогою канатних пил тощо. БЕЗНАПІРНІ ВОДИ, *безнапорные воды - води, котрі мають вільну поверхню. БЕЗПЕКА РОБІТ, *безопасность работ - умови праці на об’єктах гірничої промисловості, що виключають вплив небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. БЕЗПЕЧНА ВІДСТАНЬ ПРИ ВИБУХОВИХ РОБОТАХ, *безопасное расстояние при взрывных работах - мінімальна відстань від заряду вибухових речовин, що є безпечною для людей, механізмів, споруд і не викликає передачі детонацій іншому заряду. БЕЗПЕЧНА ГЛИБИНА РОЗРОБКИ, *безопасная глибина разработки - глибина гірничих робіт, при якій і нижче якої деформація земної поверхні в результаті підробки дорівнює або менша за допустиму для підроблюваного об’єкта. БЕЗПОЛУМ'ЯНЕ ВИСАДЖУВАННЯ, *безпламенное подрывание - спосіб відбивання гірської породи, який полягає у використанні енергії інертних газів (кардокс), повітря (ердокс), або випарів води сукупно з інертними газами (гідрокс), стиснених в обмеженому просторі металевого патрону до високого заздалегідь заданого тиску. БЕЗСТІЙКОВИЙ ПРИВИБІЙНИЙ ПРОСТІР, *безстоечное призабойное пространство - простір в очисній виробці, обмежений вибоєм та переднім рядом стійок кріплення. БЕЗСТІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, *безсточная технология - комплекс технологічних методів переробки мінеральної сировини, об'єднаних замкненим водообертом, що виключає забруднення навколишнього середовища. БЕМІТ, *бемит, **boehmite - AlO(OH). Mінерал класу оксидів і гідрооксидів, моногідрат алюмінію. Прозорий, безбарвний. Зустрічається головним чином в екзогенних родовищах бокситів. Від прізвища німецького мінералога І.Бема. БЕНТОНІТИ, *бентониты - різновид вибілюючих глин, складаються в основному з мінералів групи монтморилоніту. До Б. входять також гідрослюди, каолініт, палигорськіт, цеоліти тощо. Б. - пластичні глини високої якості. Використовують як природний адсорбент, наповнювач у хімічній та ін. галузях промисловості. Від назви місцевості Бентон у США. БЕРҐШЛЯҐ, *бергшляг, ***Bergschlag - раптове, з тріском, відскакування шматочків гірських порід від стінок глибоких виробок. Іноді передує раптовому осіданню масивів породи. Див. також стріляння порід. БЕРҐШТРИХ, бергштрих - короткий штрих, що накреслюється перпендикулярно до горизонталі і позначає напрям скату поверхні. БЕРИЛ, *берилл, **beryl - Al2Be3[Si6O18]. Метасилікат алюмінію і берилію кільцевої будови. Найпоширеніший мінерал берилію. Сингонія гексагональна. Густина 2,63-2,91. Твердість 7-8. Блиск скляний. Забарвленням виділяють відміни Б.: аквамарин - зеленувато-блакитний, смарагд - яскраво-зелений та ін. Зустрічається у ґранітних пегматитах, ґрейзенах і гідротермально-пневматолітових жилах, зв’язаний з кислими виверженими породами. Деякі з відмін Б. - дорогоцінне каміння. БЕРМА, *берма - при підземній розробці родовищ смуга, що прилягає до контуру об’єкта, який підлягає охороні від впливу гірничих робіт; зовнішня межа берми є початковим контуром для побудови охоронного цілика. БЕРТРАНДИТ, *бертрандит, **bertradite - Be4(OH)2[Si2O7]. Діортосилікат берилію острівної будови. Характерний мінерал гідротермальних берилієвих родовищ, де знаходиться в асоціації з фенакітом і флюоритом. Зустрічається також у пегматитових жилах разом з берилом, турмаліном, гердеритом та ін., іноді в порожнинах у вигляді псевдоморфоз по берилу. БЕТА-РАДІОАКТИВНІСТЬ, *бета-радиоактивность - перетворення атомних ядер ізотопів одних хімічних елементів на інші внаслідок випромінювання бета-частинок. Інша назва - бета-розпад. БЕТА-СПЕКТРОМЕТР, *бета-спектрометр - прилад, за допомогою якого досліджують спектр (розподіл за енергією) бета-частинок. БЕТА-ЧАСТИНКИ,*бета-частицы - електрони й позитрони, що їх випускають атомні ядра деяких радіоактивних речовин. БЕТОНІТ, *бетонит - елемент кріплення гірничої виробки, що уявляє собою бетонний камінь прямокутної форми масою до 45 кг. БЕТОНІТОВЕ КРІПЛЕННЯ, *бетонитовое крепление - суцільне кріплення (кільцеве або аркове) зібране з окремих бетонітів. БІГУНИ, *бегуны - машина (чавунна чаша з обертовими масивними котками) для подрібнення та змішування матеріалів. БІДНА РУДА, *бедная руда - руда, в котрій зміст корисного компоненту значно нижче середнього змісту по родовищам, що розробляються. БІНАРНИЙ, *бинарный - подвійний, двоїстий, той, що складається з двох частин; б і н а р н е ч и с л е н н я - система числення, в якій всі числа записують за допомогою двох цифр; б і н а р н а м а ш и н а - парова машина, в якій застосовують пару двох рідин. БІОГЕОХІМІЯ, *биогеохимия - наука, що вивчає хімічний склад живих організмів та їх участь у геохімічних процесах. Основи Б. заклав відомий український вчений В.І. Вернадський у 1920-х роках. Зокрема розглядає розкладення органічних речовин, що пов’язано з виникненням ґрунтів, мулу, осадових порід, покладів вугілля, нафти і горючих газів. БІОТИТ, *биотит, **biotite - породоутворюючий мінерал класу силікатів (алюмосилікат шаруватої будови), залізисто-магнезіальна слюда, колір від жовтого, бурого до чорного. Склад і властивості змінюються від залізистого різновиду - лепідомелану до магніїстого різновиду - флогопіту. Сингонія частіше моноклінна. Густина 3,02-3,12. Твердість 2-3,5. Блиск скляний. Важливий породоутворюючий мінерал магматичних, метаморфічних і метасоматичних порід. Використовують як електроізоляційний матеріал, для виготовлення фарби. Від прізвища французького вченого Ж.- Б. Біо. БІОФІЛЬТР, *биофильтр - споруда для біологічного (з застосуванням мікроорганізмів) очищення побутових і промислових стічних вод. БІРЮЗА, *бирюза, **turguoise (biryusa) - Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6-2,84. Твердість 5,5-6,5. Колір зелений, голубий, зелено-сірий. Блиск восковий. Утворюється при екзогенних процесах разом з бурими залізняками, халцедоном, каолінітом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Дорогоцінний камінь. БІСЕКТОР, * бисектор - два вертикальних штрихи сітки ниток візирної труби маркшердерського або геодезичного приладу, які сумісно використовують для візування на ціль шляхом введення її в проміжок між штрихами. БІСКВІТ, *бисквит, **stear plate - 1) Порцелянові пластинки, на яких визначають колір, риси мінералів. 2) Не покритий поливою фаянс. Відомий в Європі з ХУІІІ ст. БІТ, *бит - одиниця вимірювання кількості інформації в двійковій системі. БІТОВНІТ, *битовнит, **bytownite - проміжна відміна ізоморфного ряду плагіоклазів. Зустрічається в основних інтрузивних і ефузивних породах. Рідкісний. БІТУМИ, *битумы, **bitumens - 1) Мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів, утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів. Існують у газовій фазі (земний газ), рідкій (нафта), твердій (озокерит, земна смола, асфальт). 2) Природні органічні речовини (дистиляційні рештки нафти, вугілля), що розчиняються в органічних розчинниках (сірковуглець, бензол, спирт та ін.). 3) Штучно одержані (продукти переробки нафти й кам'яного вугілля) тверді пластичні або в'язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Застосовують здебільшого у дорожньому будівництві покрівельних, гідроізоляційних матеріалів. БІТУМІНІЗАЦІЯ, (БІТУМІЗАЦІЯ), *битуминизация (битумизация), **bituminization - 1) Заповнення тріщин у ґрунтах і гірських породах розплавленим природним бітумом. 2) Анаеробний процес розкладання багатих на жири й білки органічних речовин(органічних решток) із втратою кисню, внаслідок якого збільшується вміст вуглецю та водню й утворюються парафіни й нафтени. БЛАСТЕЗ, *бластез, **blastasy - утворення мінералів при метаморфічних процесах кристалізацією у твердому стані. В кожний момент мінералоутворення зв’язане лише з невеликою ділянкою вихідної первісної породи. БЛИСК, *блеск, **glanse - 1) Фізична властивість мінералів, одна з їх головних діагностичних ознак. Зумовлений відбиттям світлового променя від поверхні мінералу. Розрізнюють блиски: скляний, алмазний, напівметалічний, металічний, а також масний і смолистий, та блиск, що характеризує агрегати мінералів при грубій нерівності поверхні - восковий, а при тонкій - матовий. 2) Загальна назва сульфідів металів, для яких характерний металічний блиск. БЛОК, *блок, **block - 1) Простий підйомний механізм у формі колеса з жолобком по колу для тросу чи каната. 2) Вузол машини з кількох однакових частин, напр. Б. циліндрів у двигуні внутрішнього згорання. 3) Камінь (бетонний, керамічний) великих розмірів для будівництва або дорожніх покриттів. 4) В шахті - частина уступу, що розробляється самостійними засобами відбивання або виймання. БЛОК-ДІАГРАМА ГЕОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ, *блок-диаграмма геологической структуры - об’ємне зображення геологічної (складчатої, тектонічно порушеної та ін.) структури, виконане в аксонометричній, афінній, векторній і ін. проекції. БЛОК-КОНТАКТ, *блок-контакт - контакт електричного апарата, що перемикає кола керування чи сигналізації. БЛОКОВЕ ВИСАДЖЕННЯ, *блоковое подрывание - одноразове підривання частини масиву уступу (кар’єру) при багаторядному розташуванні свердловинних зарядів. БЛОКОВЕ МАГАЗИНУВАННЯ, *блоковое магазинование - магазинування руди на усю висоту блоку (поверху). БЛОК-СХЕМА, *блок-схема - схема машини, приладу, апарата, пристрою, в якій основні вузли (блоки), що утворюють її, зображено прямокутниками та іншими фігурами, а зв'язок між ними показано лініями зі стрілками. БЛОЧНЕ КРІПЛЕННЯ, *блочное крепление, - бетонне кріплення (замкнуте або незамкнуте) складене з окремих блоків. БЛУКАЮЧІ СТРУМИ, *блуждающие токи - струми відтоку в землю із заземлених електричних пристроїв (в місцях пошкодження ізоляції силових кабелів, рейок електротранспорту тощо). БОБОВИНИ, *бобовины, **favas - аґреґати мінералів, які за зовнішнім виглядом аналогічні оолітам, але не мають концентричношаруватої будови. БОКИ ВИРОБКИ, *бока выработки - поверхні гірських порід, що обмежують виробку з її боків. БОКОВІ ПОРОДИ, *боковые породы - гірські породі, які безпосередньо прилягають до поверхні, що обмежує корисну копалину. Відрізняють покрівлю та ґрунт пластів, жил, покладів при пологому та похилому заляганні. При крутому заляганні Б.п. називають висячим та лежачим боками. БОКСИТ, *боксит, **bauxite - осадова гірська порода, що складається в основному з оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок (глинистих частинок). Колір червоний і сірий. Основна руда алюмінію. Утворюється звичайно в умовах тропічного клімату при вивітрюванні порід, що містять алюміній. Від назви місцевості ле’Бо на півдні Франції. В Україні є на Закарпатті, в Приазов’ї та на Українському щиті. БОР, *бор - В. Хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи. Ат.н. 5, ат.м. 10, 811. Неметал. Темно-сірі кристали. У природі існує у вигляді боратів. Застосовують сполуки бору в металургії, медицині, ядерній фізиці, електроніці, тощо. БОРАТИ, *бораты, **borates - клас мінералів - солей борних кислот, з яких найбільше значення має ортоборна кислота H3BO3. До боратів належить понад 80 мінералів. Утворюються головним чином у збагачених бором соленосних басейнах. Рідше борати пов’язані з пегматитами і гідротермальними та контактово-метасоматичними утвореннями. В природі зустрічаються частіше у вигляді мінералу бури. Використовують у хімічній, паперовій, склоробній промисловості. БОРНІТ, *борнит, **bornite - Cu5FeS4. Важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сингонія ромбічна. Густина 4,9-5,3. Твердість 3,5. Колір мідно-червоний. Зустрічається у багатьох мідних родовищах, як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Колір від мідно-червоного до бурого. Багата мідна руда. Від прізвища австрійського мінералога І. Борна. В Україні є на Донбасі в Чивчинських горах. БОРТ, *борт, **bort - 1) Зернисті аґреґати кристалів алмазів. 2) Бічна стінка, наприклад борт кар’єру. Б. кар'єра - бокова поверхня, що обмежує кар'єр. Складається з укосів та майданчиків уступів. Відрізняють робочий та неробочий борти кар'єру. 3) Б. лави - початкова та кінцева частини лави (в сполученні її з транспортним та вентиляційним штреками). 4) Б. розсипу(розсипища) - промисловий контур розсипу, балансові запаси котрого уточнені відповідно до прийнятого способу розробки. БРАНЕРИТ, *бранерит - мінерал, уранова, торієва та інші солі титанових кислот; чорного кольору. Руда урану. Від прізвища американського геолога Дж. Браннера. БРАУНІТ, *браунит, **braunite - утворюється внаслідок метаморфізму марганцевих оксидів та як вторинний мінерал в умовах вивітрювання. БРАХІАНТИКЛІНАЛЬ, *брахиантиклиналь - коротка антиклінальна складка верств гірських порід. В середині її залягають давніші за геологічним віком пороби. Падіння верств — від центру. У плані має овальну форму. БРАХІСИНКЛІНАЛЬ, *брахисинклиналь - коротка синклінальна складка верств гірських порід. У середині брахісинкліналі залягають молодші за геологічним віком породи, падіння верств — до центру. У плані має овальну форму. БРЕКЧІЯ, *брекчия - гірська порода, що складається з гострокутних зцементованих уламків розміром понад 10 мм. За походженням виділяють Б. осадочну, вулканогенну та тектонічну. БРЕМСБЕРҐ, *бремсберг , **brake incline, gravity plane, ***Bremsberg - похила гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню. Розміщена за спадом пласта чи порід і призначена для транспортування корисних копалин у напрямі зверху вниз за допомогою механічних пристроїв. БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, *бризантные взрывчатые вещества - вибухові речовини (ВР), які менш чутливі до зовнішніх впливів ніж ініціюючі ВР. Їх горіння переходить в детонацію лише в замкнутому об’ємі або при наявності великої кількості ВР. На практиці детонація Б.в.р. здійснюється шляхом вибуху ініціюючого ВР. Більшість Б.в.р. - ароматичні нітросполуки, нітраміни, нітроефіри. Основну масу промислових Б.в.р. складають амоніти та ґрануліти, в меншій кількості використовуються динаміти, амонали, алюмотол, водонаповнені ВР. В шахтах небезпечних з газу та пилу застосовують так звані запобіжні Б.в.р. (містять деяку кількість NaCl, KCl). БРИЗАНТНІСТЬ, *бризантность - здатність вибухових речовин призводити під час вибуху подрібнення та пробивання середовища, котре стикається з зарядом цих речовин. БРИКЕТ, *брикет - спресований з якогось матеріалу шматок у вигляді цеглини або плитки. БРИКЕТУВАННЯ, *брикетирование, **briquetting - виготовлення брикетів, процес термомеханічної переробки дрібних слабкоструктурних руд, концентратів та відходів виробництва, а також процес грудкування вугільного дріб’язку пресуванням під тиском. Брикетують дрібні залізні руди і концентрати, сировину для виробництва феросплавів та дрібні феросплави, різні відходи чорної металургії (окалину, стружку, металургійний пил, шлак, шлам), торф, буре вугілля, дрібні класи кам’яного вугілля та антрацитів, напівкоксовий та коксовий дріб’язок і т.і. БРОМ, *бром - хімічний елемент, символ Br, ат. н. 35; червоно-бура рідина з різким запахом. Застосовують Б. і його сполуки у фотографії, медицині, виробництві барвників тощо. БРОМАТОМЕТРІЯ, *броматометрія - метод кількісного аналізу, при якому основним реагентом є титрований (див. Титр) розчин бромату калію. БРОМІДИ, *бромид - сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. натрію і калію застосовують в медицині. БРОНЗИТ, *бронзит, **bronzite - проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт, який містить 10-30% феросилітового (Fe[SiO3]) компонента. БРУКІТ, *брукит, **brookite - TiO2. Мінерал класу оксидів та гідроксидів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах. Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука. БРУСИТ, *брусит - мінерал класу оксидів та гідрооксидів, білого або зеленуватого кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію. Від прізвища американського мінералога А. Бруса. БУДОВА МІНЕРАЛІВ ЗОНАЛЬНА, *строение минералов зональное, **zoning of minerals - внутрішня будова кристалів, зумовлена чергуванням в них шарів різного складу, або різних властивостей. Залежить від зовнішньої форми кристалів та умов росту. БУЛАНЖЕРИТ, *буланжерит, **boulangerite - Pb5Sb4S11. Зустрічається в гідротермальних поліметалічних родовищах разом з галенітом, антимонітом, сфалеритом, піритом та іншими сульфосолями свинцю. Рідкісний. БУЛЬДОЗЕР, *бульдозер - трактор або тягач, обладнані неповоротним чи поворотним відвалом (щитом) з ножем. Бульдозером зрізують та переміщують грунт, засипають котловани і траншеї, використовують на відкритих гірничих роботах у кар’єрах. БУНКЕР, *бункер, **bunker - вмістилище (резервуар) для короткочасного зберігання і дальшого перевантаження рідких і сипких матеріалів. БУНКЕР ПІДЗЕМНИЙ, *бункер подземный - підземна гірнича виробка для коткочасного зберігання (акумулювання) корисних копалин чи породи. БУНКЕР-ВАГОН, *бункер-вагон - рейкова транспортна платформа, дно якої обладнане ланцюговим конвеєром. Застосовується при транспортуванні гірничої маси при проведенні виробок. БУНКЕРНА ЗБИРАЛЬНА МАШИНА, *бункерная уборочная машина - причіпна машина для збирання торфу, попередньо складеного у валки. Працює з тракторами, зокрема типу Д-75 чи Б-75. БУР, *бур - інструмент, яким пробурюють шпури та вибухові бурові свердловини. Б. має канал по якому до вибою подають повітря та промивну рідину. БУРА, *бура - сіль тетраборної кислоти. Безбарвні кристали густиною 1690-1720 кг/м3. Мало розчинна у воді. БУРЕ ВУГІЛЛЯ, *бурый уголь - тверда горюча корисна копалина, гіпотетично - перехідна форма від торфу до кам’яного вугілля. Колір від світло-бурого до чорного. Температура згорання горючої маси 24…31 Мдж/кг. Має низький ступінь вуглефікації, малу твердість, значну гігроскопічність. В Україні поклади бурого вугілля зосереджені в Дніпровському буровугільному басейні, на Закарпатті, Передкарпатті, Придністров’ї. БУРИЙ ЗАЛІЗНЯК, *бурый железняк - природне скупчення гідроксидів заліза. Складається з гетиту, лімоніту та інших мінералів. Руда заліза. В Україні є в Керченському й Криворізькому залізорудних басейнах. БУРИЛЬНА ГОЛОВКА, *бурильная головка - частина бурильної машини, призначена для передавання бурильному інструменту крутного момента у поєднанні з ударами або ударів з поворотами інструмента вхолосту. Є Б.г. обертальної, ударно-поворотної, ударно-обертальної, обертально-ударної дії, а також універсальна Б.г. (поєднання ударів з поворотами інструмента). БУРИЛЬНА МАШИНА, *бурильная машина - частина шахтної бурильної установки, що є конструктивним поєднанням бурильної головки і подавача. БУРИЛЬНИЙ МОЛОТОК, *буровой молоток - машина ударної дії (переважно — пневматична) з буром, якою бурять шпури і вибухові бурові свердловини, руйнують штучні покриття. БУРИЛЬНІ ТРУБИ, *буровые трубы - металеві труби, якими в бурову свердловину спускають і з неї підіймають породоруйнуючий інструмент, доставляють на поверхню керни, підводять промивальну рідину або стиснене повітря до вибою. БУРІННЯ, *бурение, **drilling, boring - створення бурової свердловини, шахтного стовбура, або шпура руйнуванням гірських порід. Іноді вдаються до буріння шпурів у штучних матеріалах (наприклад, у бетоні). Основний спосіб буріння — механічний, рідше використовують гідравлічний, термічний та інші способи. Буріння застосовують з метою пошуків корисних копалин, видобування нафти, газу, води і розсолів, спорудження шахт тощо. БУРНОНІТ, *бурнонит - мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору, непрозорий. Руда свинцю й міді. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона. БУРОВА ВИШКА (КОПЕР), *буровая вышка (копер) - конструкція, котра встановлюється над устям шахтного ствола або свердловини для вантажно-підйомних операцій при бурінні. БУРОВА КОРОНКА, *буровая коронка - 1) Зйомна частина буру, що безпосередньо діє на вибій та руйнує його при ударно-обертовому бурінні. Леза Б.к. можуть бути сталевими, або армованими пластинами з твердого сплаву. Найбільш поширеними формами Б.к. є однодолотчаті та хрестові. 2) Складова частина бурового снаряду для кернового та безкернового буріння свердловин. 3) Буровий інструмент для обертового буріння, який складається з корпусу, ріжучих лез і хвостовика. Леза армуються пластинами з твердого сплаву. БУРОВА ЛЕБІДКА, *буровая лебедка - лебідка для виконання спусково-підйомних операцій подавання бурового інструменту у вибій та інших допоміжних робіт. БУРОВА СВЕРДЛОВИНА, *буровая скважина - свердловина (циліндрична гірнича виробка), створена бурами або іншими буровими інструментами. Початок бурової свердловини називають устям, кінець (дно) — вибоєм, бічну поверхню — стінкою або стовбуром. Бурові свердловини бурять з поверхні суші або з моря, з підземних гірничих виробок. Є бурові свердловини геолого-розвідувальні, експлуатаційні (наприклад, для видобування нафти), вибухові (для розміщення зарядів вибухових речовин), допоможні, спеціальні. Довжина (глибина) найбільших бурових свердловин понад 10 км. БУРОВА СТАЛЬ, *буровая сталь - сталь для виготовлення бурових штанг та бурів для для ударно-обертового буріння шпурів і свердловин, а також для обертового буріння шпурів електросвердлами. БУРОВА УСТАНОВКА, *буровая установка - установка, основною частиною якої є буровий верстат (з долотом або іншим інструментом), який безпосередньо діє на гірські породи при бурінні свердловини. Стаціонарні бурові установки застосовують для буріння нафтових, газових та глибоких геологорозвідувальних свердловин. Є також пересувні, самохідні та переносні бурові установки. Див. також шахтна бурильна установка. БУРОВА ШТАНГА, *буровая штанга - 1) Сталевий стрижень для передавання механічних зусиль від поршня-ударника на різець (бурову коронку, головку) та для подачі води і стислого повітря до вибою шпуру (свердловини) під час ударно-обертового буріння. Б.ш. для ударного буріння виготовляється з шестигранної, круглої, восьмигранної або прямокутної (рідко ромбічної) сталі. Для обертового буріння шпурів штанга виготовляється з крученої бурової сталі різної довжини. 2) Сталева труба для передавання механічних зусиль (осьового зусилля та обертового моменту) від станка до коронки або долота та для подачі води до вибою свердловини. БУРОВИБУХОВІ РОБОТИ, *буровзрывные работы - сукупність операцій підривання та підготовчого буріння шпурів і свердловин під час видобування корисних копалин, проведення гірничих виробок, будівництві споруд у міцних гірських породах. БУРОВИЙ ДРІБ, *буровая дробь - тверді литі сталеві або чавунні кульки, а також сталеві кубики, або циліндрики, що застосовуються для руйнування гірських порід під час буріння. Діаметр дробу, як правило, 1,5-5,5 мм. БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ, *буровой инструмент - інструмент, що застосовується для буріння свердловин і шпурів. БУРОВИЙ СНАРЯД, *буровой снаряд - комплект інструментів, що опускається в свердловину в зібраному стані. БУРОВІ СТАНКИ, *буровые станки - машини, котрі застосовуються для буріння свердловин під час ведення відкритих, підземних або геологорозвідувальних робіт. Розрізняють станки: обертові шнекові (буріння різанням), шарошечні, ударно-обертові (з зануреними пневмоударниками), канатно-ударні, вогнеструменеві, комбіновані. БУРО-ЗБІЙНІ МАШИНИ, *буро-сбоечные машины - гірничі машини для буріння свердловин діаметром 300..500 мм у напрямку знизу догори, та при потребі - розбурення їх зверху донизу до діаметру 500..960 мм. БУРОНАВАНТАЖУВАЛЬНА МАШИНА, *буронагрузочная машина - машина, яка призначена для механізації процесів буріння шпурів і навантажування гірської маси (корисної копалини і породи) у транспортні засоби. БУРОТРИМАЧ, *буродержатель - пристрій, що запобігає випадінню буру з букси бурильної машини. БУРОШНЕКОВА УСТАНОВКА, *бурошнековая установка - гірнича машина, що призначена для механізованого виймання вугілля з свердловин довжиною до 50 м та діаметром до 1,4 м. Розподіляються: за призначенням - для підземних та відкритих робіт; за типом виконавчого органу - з одним або двома спарованими шнековими ставами. БУРОШНЕКОВИЙ СПОСІБ ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ, *бурошнековый способ выемки угля - послідовне буріння свердловин, діаметр яких трохи менший від потужності пласта. Між свердловинами лишаються технологічні цілики завширшки 0,2 м. Виймання проводиться, наприклад, двошпиндельною установкою БУГ-3, що складається з бурошнекової машини, шнекового секційного остову, бурових коронок, які руйнують вугілля, пристрою нарощування та складування секцій, засобів пилепоглинання. Застосовується у Львівсько-Волинському басейні. БУРСИТ, *бурсит - запалювальне захворювання слизових сумок навколо суглобів. Супроводжується підвищеним утворенням і накопиченням у їх порожнинах випоту. Спричинюється травмами, гострими чи хронічними інфекціями, діатезом. Часто бурсити пов’язані з професією, зокрема, з роботою у шахті. БУРШТИН, *янтарь - С40Н64О4. Природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев. Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Твердість 2-3. Колір жовтий, червоно-коричневий. Блиск смоляний. Те саме, що і янтар. В Україні є в Рівненській, Київській, Житомирській, Львівській та Харківській областях. Використовується як виробне каміння, кращі зразки - як дорогоцінне каміння. Хороший електроізоляційний матеріал. БУСОЛЬ, *бусоль - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості кутів (азимути магнітні, румби). Застосовують при топографічній, геологічній, маркшейдерській зйомках, тощо. БУТАН, *бутан - органічна сполука, газ без кольору й запаху. Міститься в нафті і природних газах. Застосовують як паливо, нормальний Б. - для одержання бутадієну. БУТОВА СМУГА (ПОРОДНА СМУГА, ПОРОДНА СТІНА), *бутовая полоса (породная полоса, породная стена) - закладний масив у формі смуги. Б.с. застосовують при керуванні покрівлею частковим обрушенням і частковою закладкою, а також для охорони виробок, в тому числі при проведенні їх широким вибоєм. Для викладення Б.с. в лавах використовують породу, що видобувається в бутових штреках, або залишається від проведення виробок. БУТОВИЙ КАМІНЬ, БУТ, *бутовый камень, бут - камені неправильної форми (розміром 150…500 мм), що їх видобувають у кар’єрах природних родовищ вапняків, ґраніту, пісковиків та інших гірських порід. Застосовується у будівництві гідротехнічних споруд, у шахтах. БУТОВИЙ ШТРЕК, *бутовый штрек - виробка, що проводиться по простяганню в виробленому просторі лави шляхом підривання бокових порід (переважно покрівлі) для видобування закладочного матеріалу. Б.ш. не підтримується. БУХТА, *бухта - канат, укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра). БЮКСИ, *бюксы - скляні стаканчики з притертою скляною кришкою. Застосовують для зважування та висушування проб при аналізі корисних копалин. БЮРЕТКА, *бюретка - циліндрична скляна трубка з поділками й краном (або затискачем). Застосовують у хімічному аналізі. |
![]() |
|
||||
© 2000-2003, Київ, Соломко Валентин -- ідея та наповнення, графічне опрацювання -- проєкт дизайн, змiнено -- 22.05.2003 17:49:26 |