В
ВАГОН, *вагон,**wagon,
van, car - транспортний засіб, яким
перевозять пасажирів або вантажі по
рейкових коліях. Є вагони пасажирські
і вантажні (думпкари, піввагони, платформи,
цистерни тощо); для широкої й вузької
колії; несамохідні й самохідні.
Застосовується в шахтах, на кар’єрах.
ВАГОНЕТКА, *вагонетка,**van,
car - невеликий вагон, яким
перевозять по вузькоколійних шляхах
на невелику віддаль вантажі, а іноді й
людей. Застосовується на кар’єрах,
заводах, у шахтах.
ВАГОНОПЕРЕКИДАЧ,
*вагоноопрокидыватель, **car tippler -
пристрій, яким розвантажують вагони
з насипним вантажем, перекидаючи або
нахиляючи їх. Застосовують на заводах
і шахтах, у портах.
ВАДОЗНІ ВОДИ, *вадозные
воды - підземні води, що містяться
у порах, тріщинах і порожнинах
верхніх шарів земної кори.
ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНІ СЕПАРАТОРИ,
*тяжелосредные сепараторы,
**heavy medium separator, ***Schwerabscheider - машини і
апарати для збагачення корисних
копалин у важкому середовищі.
Розрізняють пірамідальні, барабанні,
коритні В.с. Машини та апарати, в яких
розділення відбувається під дією
відцентрових сил, підрозділяють на
центрифуги й гідроциклони. Останні
набули широкого розповсюдження. У
важкосередовищних гідроциклонах
ефективно розділяють матеріали крупністю
до 0,15-0,2 мм. З 1970 р. Луганським заводом
вугільного машинобудування ім. Пархоменка
почато промислове виробництво вітчизняних
двохпродуктових сепараторів типу СКВ
з вертикальним елеваторним колесом,
розроблених Діпромашвуглезбагаченням.
ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНІ ГІДРОЦИКЛОНИ,
*тяжелосредные гидроциклоны - двох-
або трьохпродуктові гідроциклони
для збагачення дрібних та середніх
класів вугілля, антрациту та сланцю,
а також перезбагачення промпродукту.
Крупність збагачуваного матеріалу
знаходиться в межах 0,2 - 40 мм. Див. також
важкосередовищні сепаратори.
ВАКАНСІЯ, *вакансия -
дефект кристалу, що полягає у відсутності
атома або йона у вузлі кристалічної
ґратки.
ВАКУУМ, *вакуум - 1)
Розріджений стан газу. Розрізняють
високий, середній і низький В. Високим
називається В., при якому вільний пробіг
молекул газу перевищує лінійні
розміри посудини, в якій міститься газ;
якщо вільний пробіг молекул газу і
лінійні розміри посудини є сумірними
величинами, то В. називається середнім,
а якщо вільний пробіг молекул газу
менший за лінійні розміри посудини -
низьким. 2) Простір, у якому немає зовсім
речовини і який є фізичним полем у
незбудженому стані. 3) Середовище без
частинок речовини і квантів поля. Це
найнижчий стан квантової системи, при
якому її енергія є мінімальною. Згідно
з теорією невизначеностей для такого
В. певна частина фізичних величин не
може бути точно визначеною.
ВАКУУМ-АПАРАТ, *вакуум-аппарат
- 1) Апарат, у якому випаровують
розчини, сушать і фільтрують
різні матеріали під тиском, нижчим від
атмосферного. 2) Апарат, яким автоматично
подають рідке пальне в карбюратор.
ВАКУУМ-КАМЕРА, *вакуум-камера
- камера, в яку вміщують якийсь матеріал,
щоб виділити з нього повітря, газ, воду
тощо.
ВАКУУММЕТР, ВАКУУМ-МАНОМЕТР,
*вакуумметр, вакуум-манометр - прилад
для вимірювання тиску розріджених
газів.
ВАКУУМУВАННЯ СВЕРДЛОВИН,
*вакуумирование скважин - спосіб
збільшення дебету свердловин, що
проведені в породах з малою водовіддачею,
за рахунок утворення вакууму у самій
свердловині.
ВАКУУМ-НАСОС, *вакуум-насос
- ротаційний ексгаустер, відсмоктуючий
газ або газоповітряну суміш з дегазаційного
газопроводу.
ВАКУУМ-НАСОСНА СТАНЦІЯ,
*вакуум-насосная станция -
приміщення, в якому розміщується
устаткування для дегазації шахт.
Розрізняють стаціонарні (наземні або
підземні) та пересувні В.-н.с.
ВАКУУМ-ФІЛЬТР, *вакуум-фильтр,
**vacuum filter, ***Vakuum-filter - апарат, де,
використовуючи різницю тисків газу,
розділяють суспензії та гідросуміші.
Машина для обезводнювання зернистих
матеріалів, що перебувають у пульпі, в
якій вихідна пульпа обробляється на
фільтруючій перегородці під дією
вакууму. Широко застосовується для
обезводнення корисних копалин.
ВАКУУМ-ФІЛЬТР ДИСКОВИЙ,
*вакуум-фильтр дисковый, **disk vacuum
filter, ***Scheiben-vakuum-filter - вакуум-фільтр,
якому робочим органом є порожнистий
обертовий диск з розміщеною на бокових
поверхнях фільтруючою перегородкою.
ВАКУУМ-ФІЛЬТР БАРАБАННИЙ,
*вакуум-фильтр барабанный, ***drum
vacuum filter, ***Trommel-vakuum-filter - вакуум-фільтр,
якому робочим органом є порожнистий
обертовий барабан з розміщеною на його
циліндричній поверхні фільтруючою
перегородкою.
ВАЛЕНТНІСТЬ, *валентность
- 1) Число, яке показує, з скількома
одновалентними атомами може
сполучатися атом одного елемента
або сполуки; скільки таких атомів він
може замістити. 2) Здатність атомів
віддавати або приєднувати певне число
електронів.
ВАНАДАТИ, *ванадаты - група
мінералів - солей ванадієвої кислоти
(ванадиніт, карнотит та ін.). Є
рудами ванадію, рідше - урану.
ВАНАДАТОМЕТРІЯ, *ванадатометрия
- метод кількісного аналізу, при якому
основним реаґентом є титрований
(див. Титр) розчин ванадату
(ванадієвоксидлого) амонію або
іншої сполуки ванадію.
ВАНАДИНІТ, *ванадинит -
мінерал класу фосфатів, жовтого,
червоного, бурого кольору. Сингонія
гексагональна. Густина 6,66-7,10. Твердість
3,5. Блиск алмазний. Рідкісний. Значні
скупчення використовують як руду
ванадію.
ВАНАДІЙ, *ванадий - хімічний
елемент V групи періодичної системи
Д.І.Менделєєва, символ V, ат. н. 23, ат.м.
50,9414; метал сіро-сталевого кольору.
Рідкісний. Застосовують у металургії,
виробництві електронних приладів тощо.
Сполуки В. отруйні. Використовують їх
у медицині, фотографії, виробництві
ванадієвої сталі,титанових сплавів,
лакофарбовій промисловості тощо. Від
імені давньоскандінавської богині
краси Ванадіс.
ВАНДРУТ, *вандрут,
***Wandrute - деталь кріплення в шахті у
вигляді довгого бруса, розміщеного
вздовж виробки для надання стійкості
всій системі кріплення.
ВАПНЯК, известняк - осадова
гiрська порода, що складається
головним чином з кальциту з домiшками
глинистого матерiалу, кремнезему,
оксидiв залiза та iнших. За походженням
розрiзняють вапняки бiоґеннi, хемоґеннi,
перекристалiзованi, уламковi та змiшаного
ґенезису. Назви вапнякам звичайно
надаються в залежностi вiд особливостей
складаючих їх компонентiв або структур
(оолiтовi, уламковi, черепашковi, рифовi).
ВАПНЯКОВИЙ ТУФ, *известняковый
туф - пориста нiздрювата порода,
яка утворилося внаслiдок осiдання
карбонату кальцiю як з гарячих, так i з
холодних джерел. Часто з вiдбитками
рослин та тваринними залишками.
ВАПОРИЗАЦІЯ, *вапоризация
- те ж саме, що й випаровування,
перетворення рідини на пару.
ВАПОРИМЕТР, вапориметр
- прилад для визначання пружності
пари різних рідин при певних температурах.
ВАРІАНТА, *варіанта - у
статистиці - кожний член ряду чисел.
ВАРІАНТНІСТЬ, *вариантность
- число змінних, які можна змінювати
в певних межах.
ВАРІАТОР, *вариатор -
окремий аґреґат або вузол машини
для плавної зміни передатного числа.
ВАРІАЦІЙНИЙ, *вариативный
- той, що є варіацією чогось,
змінний; В. с т а т и с т и к а - частина
математичної статистики, яка вивчає
розподіл кількісних ознак у статистичних
сукупностях; В. ч и с л е н н я - розділ
математики, який вивчає методи знаходження
найбільших і найменших значень функцій,
що залежить від вибору їх вигляду або
параметрів.
ВАРІОЛІТ, *вариолит -
вулканічна гірська порода, що
містить численні кульки -в а р і о л и.
ВАРІОМЕТР ҐРАВІТАЦІЙНИЙ -
прилад для вимірювання другої похідної
потенціалу ґравітаційного поля, що
характеризує зміну сили тяжіння в
горизонтальному напрямку і кривизну
еквіпотенціальних поверхонь.
Використовується для досліджень
ґравітаційного поля, при пошуках родовищ
залізної та поліметалевих руд.
ВАРІЮВАТИ, *варьировать
- змінювати що-небудь у певних межах.
ВАТ, *ватт - одиниця
потужності. 1 Вт - потужність, при
якій за 1 сек виконується робота в
1 Джоуль. Від прізвища англійського
фізика Дж. Уатта.
ВАТ-ГОДИНА, *ватт-час -
одиниця енергії або роботи, що дорівнює
роботі, виконаній за 1 год при
потужності в 1 ват (3600 Вт-сек.).
ВАТЕРПАС, *ватерпас -
прилад для задання і контролю нахилу
гірничої виробки, рейкової колії,
будівельної конструкції тощо.
ВАТМАН, *ватман - папір
високого ґатунку для креслення або
малювання. Від прізвища власника
англійської паперової фабрики Ватмана.
ВАТМЕТР, *ваттметр - прилад
для вимірювання потужності електричного
струму.
ВАТ-СЕКУНДА, *ватт-секунда
- одиниця енергії або роботи, що
дорівнює роботі, виконаній за 1 сек
при потужності в 1 Вт.
ВЕБЕР, *вебер - одиниця
магнітного потоку в Міжнародній системі
одиниць. 1 В. - магнітний потік, рівномірне
зменшення якого до нуля за 1 сек
спричиняє виникнення в контурі провідника,
що охоплює цей потік, електрорушійної
сили в 1 вольт. Від прізвища німецького
фізика В.-Е. Вебера.
ВЕБЕРА ПОРОЖНИНИ, *Вебера
полости - порожнини розшарування
порід з різними фізико-механічними
властивостями (названі за ім'ям німецького
вченого Вебера).
ВЕБЕРМЕТР, *веберметр -
прилад для вимірювання магнітного
потоку.
ВЕЗУВІАН, *везувиан,
**vesuvianite - силікат острівної будови.
Поширений мінерал скарнів на контакті
доломітів і вапняків, де він знаходиться
з кальцитом, ґранатами, хлоритом,
епідотом. Утворюється також разом з
гросуляром за рахунок плагіоклазів при
серпентинізації ультраосновних порід.
ВЕКТОР, *вектор - 1)
Величина, що характеризується розміром
і напрямом. 2) Напрямлений прямолінійний
відрізок.
ВЕКТОР ВІДНОСНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ,
* вектор отностительного перемещения
- напрям відносного переміщення блоку
диз’юнктиву в площині змішувача.
ВЕКТОР ЗРУШЕННЯ, *вектор
сдвижения - графічне масштабне
зображення у вигляді спрямованого
відрізка прямої, довжина якого пропорційна
абсолютній (відносній) величині і
напрямку зміщення у просторі точки
масиву гірських порід або земної
поверхні на відповідну дату спостережень
(за визначений проміжок часу).
ВЕКТОРНИЙ, *векторный -
той, що характеризується як вектор
або пов'язаний з ним; В. д о б у т о к д в
о х в е к т о р і в - вектор, довжина
якого дорівнює добуткові довжин цих
векторів і синуса кута між ними,
направлений перпендикулярно до площини,
в якій лежать перемножувані вектори
так, що з його кінця поворот від першого
вектора до другого здійснюється
проти годинникової стрілки. В. ч и с л е
н н я - розділ математики, що вивчає дії
з векторами.
ВЕЛИЧИНА ЗАРЯДУ ВР, *величина
заряда ВВ - кількість ВР(вибухової
речовини), що складає заряд та оцінюється
за масою ВР або по запасу його енегрії.
ВЕНЕРІАНСЬКІ ПОРОДИ,
*венерианские породы - породи
планети Венера. За даними міжпланетних
станцій, які здійснили посадку на Венері
В.п. за своїм складом близькі до земних
базальтів або їх глибинних аналогів -
габро. Зустрічаються різновиди
складені дрібноуламковим матеріалом,
розпушеним ґрунтом темного кольору, а
також складені тонкоплиточними шарами.
В окремих випадках досліди показали,
що В.п. аналогічні земним лужним
базальтоїдам або сієнітам.
ВЕНД, *венд -
комплекс гірських порід
пізньопротерозойського періоду, які
лежать безпосередньо під породами
кембрійської системи. На території
України поширені в межах Волино-Подільської
плити, де представлені льодовиковими
відкладами (тилітами) потужністю до 50
м, на яких залягає потужна до 550 м товщина
вулканогенних порід, перекритих
осадочними, переважно морськими,
відкладами. У відкладах вендського
періоду виявлено рештки давніх
безскелетних організмів і водоростей.
ВЕНТИЛЯТОР, *вентилятор,
**fan - прилад для перемішування чи
переміщування під певним тиском повітря,
газів або сумішей їх з дрібними
частинками; застосовують для очищення
повітря в приміщеннях та на шахтах,
для створення штучної тяги в топках
котлів.
ВЕНТИЛЯТОРИ ШАХТНІ, *вентриляторы
шахтные — машини, призначені для
переміщення по мережі гірничих виробок
повітря, газів і пилу. Ш.в. поділяються:
за принципом дії — на центрифугові та
осьові; по тиску, що розвивається —
низького, середнього і високого тиску;
по швидкохідності — на швидкохідні,
середні і тихохідні; за видом енергії,
що споживається — на електричні,
пневматичні і гідравлічні; за призначенням
— на вентилятори головного провітрювання,
що забезпечують подачу повітря для
всієї шахти; допоміжні, що переносяться
по мірі посування гірничих робіт і
забезпечують подачу повітря окремому
крилу шахти або одному чи декільком
дільницям або блокам; часткового
(відокремленого) провітрювання, що
забезпечують повітрям тупикові вибої
при проведенні гірничих виробок.
ВЕНТИЛЯТОРІВ ПАРАЛЕЛЬНА
РОБОТАПРАЦЯ, *вентиляторов
параллельная работа— суміснагуртова
роботапраця вентиляторів (шахтних), при
якій одна частина повітря, необхідного
для провітрювання шахти, проходитьпроходить
черезкрізь один вентилятор, а іншадруга
— черезкрізь іншийдругий. В.п.р. збільшує
витрати ву|до мережімережах|сітці|сітках.
ЗагальнаСпільна кількість повітря, що
подаєтьсящо подається паралельно
працюючими вентиляторами, менше суми
їх індивідуальних дебітів.
ВЕНТИЛЯТОРІВ ПОСЛІДОВНА
РОБОТА, *вентиляторов последовательная
работа — суміснагуртова роботапраця
вентиляторів, при якій всяувся кількість
повітря, необхідного для провітрювання
шахти (дільниці), проходитьпроходить
спочатку черезкрізь один, а потім
черезкрізь іншийдругий вентилятор.
Використовується для збільшення напору.
ВЕНТИЛЯТОРІВ СУМІСНА РОБОТА,
*вентиляторов совместная работа
— одночасна робота декількох
вентиляторів на одну вентиляційну
мережу. Використовується у тих випадках,
коли робота одного вентилятора при
граничних частотах його обертання не
забезпечує потрібних витрат та напір
в мережі. Розрізняють паралельну,
послідовну і комбіновану роботу
вентиляторів. При В.с.р. одні вентилятори
можуть розташуватися на поверхні, інші
— під землею. Як правило, підземні
вентилятори призначені для підсилення
провітрювання окремих дільниць
вентиляційної мережі і називаються
допоміжними.
ВЕНТИЛЯЦІЙНА МЕРЕЖА,
*вентиляционная сеть - (в рудниковій
вентиляції) - сукупність пов'язаних між
собою гірничих виробок шахти, по яким
рухається повітря. Місця з'єднання трьох
або більше виробок звуться вузлами
мережі. Виробка, що з'єднує два вузли,
зветься гілкою. Розрізняють В.с. плоскі
та об'ємні (просторові).
ВЕНТИЛЯЦІЙНЕ ВІКНО,
*вентиляционное окно - вікно
у вентиляційних дверях.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ БУФЕТ,
*вентиляционый буфет - споруда,
що огорожує бремсберґ від попадання в
нього повітря з відкотного штреку.
Споруджується у вигляді стінки з
деревини, цегли, бетону або цілика
вугілля (породи).
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ГОРИЗОНТ,
*вентиляционный горизонт -
сукупність підземних гірничих виробок,
що розташовані на одному рівні, по яким
рухається забруднене повітря до виходу
на поверхню.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЖУРНАЛ,
*вентиляционный журнал - книга, в
якій фіксуються результати вимірів
якісного складу рудникового повітря,
правильності розподілу його по виробках
та акти про результати реверсу вентилятора.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ КЛАПАН,
*вентиляционный клапан - див.
шахтний клапан.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ МАНЕВР,
*вентиляционный маневр - посилення,
послаблення, реверсування та розподіл
вентиляційних течій з метою утворення
найбільш сприятливих умов для рятування
людей під час аварій, забезпечення їм
виходу на поверхню назустріч свіжій
течії повітря, забезпечення просування
гірничо-рятувальних частин до осередку
аварії, уповільнення розповсюдження
рудникової пожежі та запобігання
повторних вибухів газу та пилу.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ПАРУС,
*вентиляционный парус - пристрій для
обмеження доступу повітря. Розташовується
у виробках з інтенсивним рухом людей
та вантажів. В.п. - це шматок брезенту
або стрічки конвейєра, що прикріплений
до верхняка і вільно звисає поперек
виробки.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ШАХТНИЙ СТВОЛ,
*вентиляционный шахтный ствол -
ствол шахтний, призначений здебільшого
для пропуску повітря для провітрювання
мережі гірничих виробок. Може також
використовуватися для допоміжних цілей
(спуск людей, закладних та інших
матеріалів, підйому породи).
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ВИРОБКИ,
*вентиляционные выработки - виробки
по котрим забруднена повітряна течія
рухається до виходу на поверхню.
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ДВЕРІ,
*вентиляционная дверь - двері
призначені для часткового або повного
перекриття доступу повітря в деякі
виробки шахти.
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ПРИСТРОЇ,
*вентиляционные приспособления
- пристрої, за допомогою котрих
забезпечується потрібний розподіл
повітря по мережі гірничих виробок.
В.п. розподіляються на призначені для
ізоляції виробок від доступу повітря
(шахтні перемички, вентиляційні двері,
ляди, шлюзи та ін.) та для подачі повітря
і зміни напрямку повітряної течії
(кросинги, вентиляційні труби, канали
вентиляторів).
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ТРУБИ,
*вентиляционные трубы - труби для
транспортування свіжого повітря до
вибою та забрудненого від вибою. В.т.
виготовляються з дерева, металу, тканини
та різних штучних матеріалів.
ВЕНТИЛЯЦІЯ, *вентиляция,
**ventilation circulation - регулювання повітрообміну
в приміщенні. Є вентиляція витяжна і
припливна, природна і штучна, місцева
і загальнообмінна. Для штучної вентиляції
застосовують вентилятори, ежектори
тощо. В. шахти - система заходів
направлена на підтримку у всіх діючих
гірничих виробках шахти атмосфери
з параметрами, необхідними для ведення
гірничих робіт.
ВЕНТИЛЬ, *вентиль - 1)
Клапан для регулювання й перекривання
потоку рідини, пари або газу, що тече
трубопроводом. 2) Пристрій у камері
пневматичної шини, що допомагає накачувати
повітря в камеру і перешкоджає його
виходу звідти. 3)Елемент, який пропускає
електричний струм тільки в одному
напрямі; використовують з метою
випрямляння змінного струму.
ВЕРМІКУЛІТ, *вермикулит,
**vermiculate - алюмосилікат шаруватої
будови. Сингонія моноклінна. Густина
2,4-2,7. Твердість 1-1,5. Колір бурий,
жовтувато-бурий, золотисто-жовтий. Блиск
перламутровий. Утворюється головним
чином внаслідок перетворення біотиту
й флогопіту.
ВЕРНЬЄР, * верньер -
відліковий пристрій для кругових та
лінійних шкал.
ВЕРСІЯ, *версия - один
з кількох, відмінних один від одного
викладів або пояснень якого-небудь
факту, події.
ВЕРТИКАЛЬ, *вертикаль -
лінія, по якій розміщується нитка від
дії ваги.
ВЕРТИКАЛЬНА З’ЄДНУВАЛЬНА
ЗЙОМКА, *вертикальная соединитель-ная
сьемка - комплекс маршейдерських
вимірювальних та обчислювальних
операцій, який пов’язує в єдину систему
висот пункти на земній поверхні і в
підземних гірничих виробках;
виконується через вертикальні, похилі
та горизонтальні гірничі виробки.
ВЕРТИКАЛЬНА ЗЙОМКА ГІРНИЧИХ
ВИРОБОК, *вертикальная съемка горных
выработок - комплекс вимірювань та
обчислень для визначення висот пунктів
маркшейдерських мереж, реперів
та ін.
ВЕРТИКАЛЬНІ ДЕФОРМАЦІЇ,
*вертикальные деформации - деформації
земної поверхні, або масиву гірських
порід у вертикальній площині, які
виникають внаслідок нерівномірності
осідання при підробці.
ВЕРТЛЮГ, *вертлюг -
пристрій, що запобігає обертанню
прохідницької бадді під час підйому.
В. підвішується між канатом та причепним
гаком.
ВЕРХНЄ ПЕРЕКРИТТЯ, *верхнее
перекрытие - елемент секції
механізованного кріплення, що
розташовується біля покрівлі виробки
і контактує з нею, спирається на
гідростійки чи інші елементи секції та
підтримує породи покрівлі від
обвалення у призабійний простір.
ВЕРХНЯ МАНТІЯ ЗЕМЛІ, *верхняя
мантия Земли - одна з оболонок
земної кулі, верхня частина мантії
Землі, лежить під земною корою, з якою
межує по Мохоровичича поверхні. Глибина
залягання верхньої мантії — від 5…10
км. в океанах до 65…75 км. у складчастих
геосинклінальних поясах. Її підошва
лежить на глибині 800…1000 км. У межах
верхньої мантії виділяють субстрат
(разом із земною корою утворює літосферу),
астеносферу і Голіцина шар, який іноді
відносять до середньої мантії. Вважають,
що верхня мантія складається переважно
з основних і ультраосновних порід.
ВЕРХНЯК, *верхняк -
елемент кріплення гірничих виробок,
що розташовується біля покрівлі виробки
і являє собою прямолінійну або криволінійну
балку, яка працює переважно на згин.
Призначення В. - підтримати покрівлю
виробки від обвалення та передати тиск
порід покрівлі на стояки. В. також
передає зусилля робочого опору стояків
породам покрівлі та рівномірно розподіляє
його по поверхні покрівлі. Виготовляються
з деревини, сталі, залізобетону; можуть
бути жорсткими, шарнірними, ресорними.
ВЕРХНЯК ДОПОМІЖНИЙ, *верхняк
вспомогательный - верхняк, що заводиться
під кінці забивних дошок (колів, "шилів")
для підтримання їх під час забивання
наступної ланки дошок.
ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ
ВИСУВНИЙ, *верхняк перекрытия
выдвижной - елемент, що висовується
з верхнього перекриття та забезпечує
підтримання порід покрівлі від
обвалення в призабійний простір.
ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ
ПІДЖИМНИЙ, *верхняк перекрытия
поджимной - консольна рухома частина
верхнього перекриття секції механізованого
кріплення, яка за допомогою спеціальних
пристроїв може притискуватися до
покрівлі незалежно від зусиль притискнення
до неї усього перекриття.
ВЕРХОВОДКА, *верховодка
- підземні води, що залягають поблизу
поверхні (вище горизонту ґрунтових
вод), схильні до різким коливань, легко
забруднюються.
ВЗАЄМОДІЯ ДРЕНАЖНИХ
ВИРОБОК, *взаимодействие дренажных
выработок - взаємний вплив (інтерференція)
водопонижуючих виробок, котре виявляється
або в пониженні дебітів (в порівнянні
з дебітами поодиноких виробок) або в
зниженні динамічних рівнів, або в
одночасній зміні дебітів і рівнів.
ВИБІГ СТРУГУ, *выбег
струга - довжина шляху, на котрому
відбувається переміщення стругового
виконавчого органу при відключених
приводах.
ВИБІЙ, *забой, **face
- 1) Місце, де розробляють корисні
копалини. В шахтах і рудниках
розрізняють вибій горизонтальний,
вертикальний та похилий; очисний та
підготовчий, або прохідницький. На
відкритих розробках є вибої бічні
(торцеві) і фронтальні. 2) Торець бурової
свердловини, поверхня якого в процесі
проходки руйнується буровим інструментом.
3) Поверхня гірничої виробки, яка
переміщається при її проходженні або
виїмці корисної копалини.
ВИБІЛЬНІ ГЛИНИ, *отбеливающие
глины - глини, що мають здатність
вбирати жири, смоли, пігменти тощо.
Складаються головним чином з монтморилоніту,
бейделіту, сапоніту тощо. На території
України є в Криму.
ВИБІРКОВА ОБРОБКА ВИБОЮ,
*избирательная обработка забоя
- обробка вибою виробки виїмковою або
прохідницькою машиною з декількох
установок руйнуючого органу.
ВИБІРКОВЕ ВИЙМАННЯ,
*избирательная выемка - пешочергова
розробка найбільш багатих або
легкодоступних ділянок родовищ
(покладів, жил), експлуатація яких
економічно найбільш вигідна, або
технологічно доцільна.
ВИБУХ, *взрыв, **explosion
- процес швидкого вивільнення
великої кількості енергії (хімічної,
внутрішньоядерної, електромагнітної,
механічної) в обмеженому об’ємі. Вибух
зумовлює утворення вибухових хвиль і
сильну руйнівну дію на навколишнє
середовище. Широко застосовують в
промисловостi, зокрема, при веденні
гірничих робіт. Спонтанним може бути
В. метану, пилу тощо.
ВИБУХ СПРЯМОВАНИЙ, *(взрыв
направленный) — метод висаджування
на викид, що забезпечує переміщення
підірваної маси в заданому напрямку.
Застосовується для утворення перемичок,
накидних гребель, розрізних траншей.
ВИБУХИ МЕТАНУ, *взрывы
метана - явище, що має місце головним
чином у вугільних шахтах. Для В.м.
необхідне поєднання двох елементів -
утворення метано-повітряної вибухової
суміші та виникнення іскри, розпеченого
тіла або відкритого полум'я.
ВИБУХОБЕЗПЕКА, *взрывобезопасность
- у гірничій справі — стан шахт і
рудників, при якому небезпеку вибуху
в них (через велике скупчення метану
або вугільного пилу) усунуто.
Забезпечується в основному рудниковою
вентиляцією, вибухозахищеним
електроустаткуванням, використанням
запобіжних вибухових речовин під
час підривних робіт.
ВИБУХОВА ЗАБУТОВКА
ВИРОБОК, *взрывная забутовка
выработок - випереджаюче підривання
групи зарядів у покрівлі для перекриття
виробки породою, що обвалена вибухом.
ВИБУХОВА МАШИНКА
(ПІДРИВНА МАШИНКА), *взрывная
(подрывная) машинка - переносний
пристрій для електричного підривання
зарядів ВР. Розрізнюють динамоелектричні
та конденсаторні В.м.
ВИБУХОВА СПРАВА, *взрывное
дело - галузь техніки, що охоплює
комплекс процесів, пов'язаних з
використанням енергії вибуху ВР.
ВИБУХОВА СТАНЦІЯ (МІННА
СТАНЦІЯ), *взрывная станция (минная
станция) - змонтований в ящику, що
запирається, пристрій для підключення
вибухової мережі до освітлювально-силової,
яке складається з одного або декількох
рубильників, сигнальної лампочки, та
електровимірювальних приладів.
ВИБУХОВА ХВИЛЯ, *взрывная
волна - збурення особливого роду, що
виникає в навколишньому середовищі під
час вибуху заряду ВР, пилу або газу, для
якого характерне різке стрибкоподібне
підвищення тиску, і яке супроводжується
стиском, нагріванням та зміною швидкості
руху речовини. Поблизу осередку вибуху
В.х. розповсюджується зі швидкістю, що
перевищує швидкість звуку в даному
середовищі (ударна хвиля).
ВИБУХОВЕ ГОРІННЯ, *взрывное
горение - вибухове перетворення
(наприклад, вибух димного або бездимного
пороху, збуджений іскрою або полум'ям),
що протікає зі швидкістю кількох сотень
метрів за секунду.
ВИБУХОВИЙ ПЕРЕПУСК
ОБВАЛЕНИХ ПОРІД, *взрывной
перепуск обрушенных пород - спосіб
ліквідації порожнин в очисному просторі,
який полягає у руйнуванні міжповерхових
або підповерхових ціликів вугілля
вибухом групи шпурових, свердловинних
або котлових зарядів з метою перепуску
порід з вищележачих підповерхів до
нижчележачих.
ВИБУХОВИЙ ПУНКТ, *взрывной
пункт - місце, в якому знаходиться
вибухова машинка або вибухова
станція та з якого вмикають струм в
електровибухову мережу для виконання
вибуху.
ВИБУХОВІ ПРИЛАДИ, *взрывные
приборы - переносні пристрої, що
призначені для подачі струму в мережу
при електричному способі висадження.
В залежності від джерела струму та його
характеристики розрізняють В.п. мережні,
конденсаторні, високочастотні,
багатоканальні.
ВИБУХОВІ МАТЕРІАЛИ,
*взрывные материалы - термін, що
поєднує вибухові речовини та засоби
висадження.
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ВР,
*взрывчатые вещества ВВ,
**explosive (blasting) agent - хімічні сполуки
або суміші речовин, здатні до швидкого
самопоширюваного перетворення (вибуху)
з виділенням великої кількості теплоти
та утворенням газів. До вибухових
речовин, що є хімічними сполуками,
належать нітросполуки, зокрема
ароматичного ряду (наприклад,
тринітротолуол, тринітрофенол), ефіри
та солі азотної кислоти (нітрогліцерин,
піроксилін, нітрат амонію) тощо. Вибухові
суміші виготовляють із сполук, здатних
окиснюватися, і речовин, що містять у
собі велику кількість кисню (окиснювачі),
наприклад порохи, динаміти, оксиліквіти
тощо.
ВИБУХОВІ РОБОТИ, *взрывные
работы - роботи, що виконуються за
допомогою ВР з метою руйнування твердих
середовищ вибухом при видобуванні
корисних копалин, проведенні гірничих
виробок та у будівництві.
ВИБУХОВІСТЬ, *взрываемость
- характеристика спротиву гірської
породи руйнуванню під дією вибуху;
визначається кількістю еталонної ВР
або кількістю енергії ВР, необхідної
для утворення вирви вибуху певних
розмірів. Стосовно свердловинних зарядів
розрізняють В. легку, середню, важку та
вельми важку.
ВИБУХОВІСТЬ ПИЛУ,
*взрываемость пыли - властивість
тонких частинок деяких матеріалів
висаджуватися в повітря за певних умов.
В гірничій промисловості до цього здатні
вугільний та сульфідний пил.
ВИБУХОЗАХИЩЕНЕ
ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, *взрывозащищенное
электрооборудование - загальне
найменування різних видів електроустаткування,
безпечного при використанні в умовах
вибухонебезпечних підприємств (шахтах
та рудниках, небезпечних по газу або
пилу, хімічних, газових та нафтопереробних
галузях промисловості). Див. також
електрообладнання рудникове.
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ГАЗИ,
*взрывоопасные газы - горючі гази,
що здатні утровювати з повітрям вибухову
суміш.
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
ВУГІЛЬНОГО ПЛАСТА, *взрывоопасные
свойства угольного пласта - природні
особливості вугільного пласта, що
зумовлюють можливість раптового викиду
вугілля та газу при наявності
сприятливих для цього гірничотехнічних
умов.
ВИБУХОНЕПРОНИКНЕ
ЕЛЕКТОРОУСТАТКУВАННЯ, *взрывонепроницае-мое
электрооборудование - різновид
вибухозахищеного електроустаткування,
вибухобезпечність якого забезпечується
за рахунок замкнення його елементів
або всього пристрою в спеціальну
вибухонепроникну оболонку. Оболонка
конструюється таким чином, щоб витримувати
тиск газів вибуху і не допускати
розповсюдження внутрішнього спалаху
через зазори або отвори у навколишнє
вибухонебезпечне середовище.
ВИБУХОСТІЙКА ПЕРЕМИЧКА,
*взрывоустойчивая перемычка -
шахтна перемичка, що споруджується з
метою запобігання руйнуванню гірських
виробок вибуховою хвилею, що утворюється
при вибуху рудникових газів або пилу.
ВИВАЛ, *вывал - місцеве
випадання в гірничу виробку частини
порід або корисної копалини, що
відокремилась від масиву.
ВИВЕРЖЕНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ,
*вулканические горные породы -
породи, що утворилися внаслідок
охолодження і кристалізації магми. За
вмiстом кремнезему магматичнi породи
подiляються на кислi, середнi, основнi та
ультраосновнi.
ВИВІТРЮВАННЯ, *выветривание,
**erode, weathering - процес руйнування і
змін гірських порід в умовах земної
поверхні або недалеко від неї під впливом
екзогенних факторів - механічної і
хімічної дії компонентів атмосфери,
води та живих організмів. Відповідно
виділяють фізичне, хімічне і
біогенне(органогенне) вивітрювання;
розрізняють наземне (атмосфера) й
підводне (гальміроліз) вивітрювання.
Процеси вивітрювання призводять до
утворення різних осадових гірських
порід та кори вивітрювання.
ВИГОРАННЯ ВР, *выгорание
ВВ - перехід детонації ВР в горіння.
Вигорання ВР в шахтах, що небезпечні з
газу або пилу тягне за собою запалення
вугільного пилу або вибух метано-повітряної
суміші та може призвести до аварії.
ВИДАЛЕННЯ, *извлечение,
**recovery, ***Ausbringen - у збагаченні корисних
копалин - відношення маси видалених
фракцій до маси цих же фракцій у вихідному
живленні.
ВИДОБУТОК, *добыча -
1) Кількість корисної копалини, що
видалена з надр за певний проміжок часу.
2) Процес добування корисних копалин.
ВИДОБУВАННЯ(ДОБУВАННЯ)
КОРИСНИХ КОПАЛИН, *добыча полезных
ископаемых - добування корисних
копалин з надр в результаті їхньої
розробки: твердих - підземним та відкритим
способами; рідких та газоподібних-
фонтануванням і відкачуванням з
свердловин; розсолу та розчинів-
випаровуванням або іншим методом.
ВИЇМКА (ВИЙМАННЯ), *выемка,
**mining, winning, extraction - добування гірських
порід безпосередньо з масиву.
ВИЇМКОВА(ВИЙМАЛЬНА) ДІЛЬНИЦЯ,
*выемочный участок - дільниця
одного пласта, що вміщена в межах одного
підповерху та одного крила виїмкового
поля. При розробці лавами-поверхами
поняття виїмкового поля та В.д. співпадають.
ВИЇМКОВЕ (ВИЙМАЛЬНЕ) ПОЛЕ,
*выемочное поле , **field mine -
частина пласта в межах поверху,
яку розробляють із застосуванням
дільничих (проміжних) бремсберґів,
скатів, квершлаґів. Розмір поля по
простяганню на пологих пластах —
750…1500 м., на інших — 350…500 м.
ВИЇМКОВО(ВИЙМАЛЬНО)-НАВАНТАЖУВАЛЬНІ
РОБОТИ, *выемочно-погрузочные работы
(при відкритому способі розробки) -
суміщений процес відділення гірської
маси від масиву або навалу та переміщення
її в транспортні засоби одним із видів
основного гірничого устаткування.
ВИКИД ПОРОДИ ТА ГАЗУ,
*выброс породы и газа - збільшений
у порівнянні з розрахунковим вихід
породи під час вибухової відбійки
за рахунок руйнування породи при
її пружному відновленні та розширення
газу (метану, вуглекислого газу, азоту
або їх суміші), що вміщений у порах та
тріщинах. В.п.г. відбувається в газоносних
пісковиках на глибині 800 м. і більше, а
також в насичених газом калійних солях.
Характерна особливість В.п.г. - розшарування
відкинутої та оточуючої порожнину
викиду породи на дрібні лусочки,
орієнтовані відносно осі виробки.
ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА,
*выбросоопасная зона - частина
вугільного пласта або породи, що є
небезпечною з раптових викидів вугілля
та газу або породи та газу;
встановлюється на підставі прогнозу
викидонебезпечності.
ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ,
*выбросоопасность - небезпека
вугільного пласта або породи (зони,
дільниці), шахтопласта, вміщуючих
гірських порід, родовища у цілому
з раптових викидів вугілля та газу
або породи і газу; встановлюється
на підставі статистичних досліджень
частоти і величини раптових викидів на
діючих шахтах або на підставі прогнозу
В.
ВИКЛИНЮВАННЯ, *выклинивание
- зменшення потужності пласта чи
покладу аж до самого зникнення.
ВИКРИВЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН
АЗИМУТАЛЬНЕ, *искривление скважин
азимутальное - викривлення свердловин
в горизонтальній площині.
ВИЛУГОВУВАННЯ, *выщелачивание,
**leaching - 1) Процес вимивання водою
розчинних солей з мінералів. 2) Процес
виносу лужних і лужноземельних металів
з кристалічної решітки мінералів.
3) Операція гідромелургійного процесу.
ВИЛУГОВУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД,
*выщелачивание горных пород -
1) процес розчинення та вимивання
водами деяких компонентів гірських
порід; зумовлює розвиток карсту й
суфозії.
ВИЛУЧЕННЯ ЗАПАСІВ, *извлечение
запасов - ступінь повноти виїмки(виймання)
запасів корисної копалини з надр.
ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЕМЛІ,
*излучение Земли - промениста
енергія, випромінювана планетою у
навколишній простір. Розрізняють
випромінювання земної поверхні й Землі
як планети (разом з атмосферою).
Випромінювання земної поверхні становить
0,8…3,3 Дж/см2; випромінювання Землі
як планети — 57% від загального надходження
сонячної радіації. Відомості про
випромінювання Землі дають змогу
визначити термічний режим окремих
частин Землі.
ВИРОБКА ГІРНИЧА, *выработка
- споруда, призначена для забезпечення
процесу добування корисної копалини;
штучна порожнина в надрах Землі або на
її поверхні, що утворена в результаті
ведення гірничих робіт. В.г., що проведені
в надрах Землі (незалежно від наявності
у них виходу на поверхню) називають
підземними, а проведені на поверхні
Землі - відкритими. Розрізняють такі
В.: відкатну, двоколійну, одноколійну,
допоміжну, за падінням, за підняттям,
за простяганням, захрещену, обгінну,
обхідну, підготовчу, підняттєву, погашену,
польову, похилу, проміжну, розвідувальну,
розкривну, суміжну.
ВИРОБКА ПОЛЬОВА, *выработка
полевая - підземна виробка, що
проводиться пощодо|з породах на деякій
відстанівіддалі від покладу (пласту)
корисної копалини тай|та, як правило,
паралельно поверхні покладу абочи
пласту.
ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ВЕРТИКАЛЬНІ,
* выработки горные вертикальные
- гірничі виробки пройдені у вертикальному
напрямку. До В.г.в. відносять стволи
шахтні, стволи шахтні сліпі, гезенки,
шурфи, свердловини та ін.
ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ГОРИЗОНТАЛЬНІ,
*горизонтальные горные выработки
- виробки, проведені горизонтально або
з незначним похилом в товщі корисної
копалини або по породі. До них належать
штольні, квершлаги, штреки, орти, просіки.
ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ГРУПОВІ,
*выработки групповые - підземні
виробки, що обслуговують розробку
декількох пластів, жил та ін., а також
поверхів (на концентраційному горизонті).
ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ПІДЗЕМНІ,
*выработки горные подземные —
порожнини ву товщі корисної копалини
абочи породи, що утворюються ву
результаті ведення гірничихгірських
робітроботи|праць. П.г.ву|в|до. поділяються
на розкривальнірозкриваючі, підготовчі
та очисні. За Щодо|З положеннямстановищу|стану
відноснощодо горизонтальної площини
виробки бувають: горизонтальні, похилі
та вертикальніпрямовисні.
ВИРОБКИ РОЗРІЗНІ, *выработки
разрезные — 1) Виробки, з яких
починаються роботи виймання та вилучення
розкриву або видобутку корисної
копалини у нових кар'єрах або на нових
горизонтах діючих кар'єрів. 2) Підземні
виробки, з яких починаються очисні
роботи в кожному новому виїмковому полі
(блоці, поверсі, панелі, ярусі і т. д.)
шахти або руднику.
ВИРОБКИ ШАРОВІ, *выработки
слоевые — виробки, що проведені, як
правило, по корисній копалині та
служать транспортними і вентиляційними
шляхами для підготовчих і очисних вибоїв
тільки одного шару, пласту або покладу.
В.ш. проводять із залишенням стелини
або на всю висоту шару.
ВИРОБЛЕНИЙ ПРОСТІР,
*выработанное пространство - 1)
При розробці родовищ підземним
способом - простір, що утворюється після
витягання корисної копалини у наслідку
ведення очисних робіт. 2) При розробці
родовищ відкритим способом - простір,
що утворюється після витягання корисної
копалини та вміщуючих порід в
контурах кар'єру.
ВИРОБНЕ КАМІННЯ, *выделочный
камень - мінерали та гірські
породи з цінними властивостями (гарне
забарвлення або структурний рисунок,
в’язкість тощо), в результаті чого їх
використовують для виготовлення художніх
і декоративних виробів. На території
України є в Карпатах, Кримських горах,
Донбасі, в межах Українського щита.
ВИРОБОК ПАРАЛЕЛЬНЕ З’ЄДНАННЯ,
*выработок параллельное соединение
- (ву рудниковій вентиляції) — з’єднання,
при якому виробки ву одному пункті
розгалужуються ій|та знов
з'єднуютьсяєднаються|сполучаються
ву|до іншомудругому.
ВИРОБОК ПОСЛІДОВНЕ З’ЄДНАННЯ,
*выработок последовательное
соединение - (ву рудниковій вентиляції)
— з’єднання, при якому одна виробка
примикає до іншоїдругій, будучи її
продовженням. ЗагальніСпільні опір
тай|та депресія при цьому дорівнюють
сумі опорів ій|та депресій окремих
виробок.
ВИРУБУВАННЯ (НАРІЗКА) КУТКА
УСТУПУ, *вырубка (нарезка) угла уступа
- на крутих пластах - виймання вугілля
на ширину уступу в верхній частині лави,
що виконується здебільшого за допомогою
відбійних молотків.
ВИСАДЖЕННЯ, ВИСАДЖУВАННЯ
(ПІДРИВАННЯ), *подрывание - процес
збудження детонації зарядів ВР в заданій
послідовності та в заданий момент часу
засобами, що забезпечують безпечність
цієї роботи. Розрізнюють В. окреме,
одночасне, вторинне, детонуючим шнуром.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ)
ВОГНЕВЕ, *взрывание огневое —
спосіб висаджуванняпідривання за
допомогою капсуля-детонатору зіз
введеннямвведенням ву|до нього
відрізкавідтинку вогнепровідного шнура
(запальна трубка). Час горіння
відрізкавідтинку повинен забезпечувати
відхідвідход підривника вдо|у безпечне
місце ій|та, крім того, задану послідовність
вибуху кожного заряду ву|до серії;
застосовується при поодиноких зарядах,
а також при послідовному висаджуванніпідриванні
групигурту зарядів відноснощодо
невеликої величини.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ)
ЗАСОБИ, *взрывания средства —
засоби, за допомогою яких передається
початковий імпульс заряду до ВР і
збуджується її вибух (детонація). До В.з
відносять капсулі-детонатори,
електродетонатори, детонючий шнур, шнур
Нонель, вогнепровідний шнур, засоби для
займання вогнепровідного шнуру,
електрозапалювачі, піротехнічні
уповільнювачі (детонаційні реле).
ВИСАДЖЕННЯ КОРОТКОСПОВІЛЬНЕНЕ,
*взрывание короткозамедлен-ное
- послідовне висаджування окремих
зарядів або окремих груп зарядів із
заздалегідь заданими проміжками часу,
що вимірюються мілісекундами. Здійснюється
звичайно при застосуванні електродетонаторів
короткосповільненої діїдії, а при
висаджуванні детонуючим шнуром — шляхом
піротехнічних уповільнювачів. Застосування
К.в. зменшує сейсмічну діюдію вибуху та
збільшує корисне використання його
енергії, внаслідок чого зменшується
питома витрата ВР, покращується дробіння
середовища вибухом, зменшуються заколи
і ширина розвалу підірваної маси.
Послідовність висаджування окремих
зарядів або їхніх груп в часі і просторі
характеризується схемою розстановки
уповільнень.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ)
МИТТЄВЕ, *взрывание мгновенное —
одночасне ініціювання групи з більш-менш
значної кількості зарядів. Здійснюється
за допомогою електричного методу
висаджування електродетонаторами
миттєвої дії або за допомогою мережі
детонуючого шнура. Застосовується при
двосторонніх вибухах на викид і вибухах
на скид.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) РІВНЕ,
*взрывание гладкое - різновид
контурного висадження (підривання),
спосіб зарядження та висаджування
зарядів оконтурювальних шпурів і
свердловин, який забезпечує отримання
рівної поверхні виробок без порушення
масиву породи за межами проектного
контуру.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ)
СПОСОБИ, * взрывания способ - сукупність
прийомів висаджування зарядів ВР в
заданій послідовності і в заданий момент
часу з використанням засобів, що
забезпечують безпеку вибуху. В.с.
класифікуються в залежності від:
застосовуваних засобів - висадження
вогневе, електричне, електровогневе,
детонуючим шнуром. В залежності від
інтервалів між вибухами окремих зарядів
в серії розрізняють такі В.с.: миттєве,
уповільнене, короткоуповільнене. Крім
того, є В.с. однорядні або багаторядні
на вільну поверхню та в затиснутих
умовах.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СХЕМА
УПОВІЛЬНЕННЯ, *взрывания схема
замедления - див. схему уповільнення
висаджування.
ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) УПОВІЛЬНЕНЕ,
* взрывание замедленное —
послідовне висаджування зарядів в одній
групі або послідовне висаджування
декількох груп або рядів через задані
проміжки часу, що називаються інтервалами
уповільнення. У. в. може бути здійснене
за допомогою електродетонаторів
уповільненої дії з інтервалами від
частки секунди до декількох секунд, а
також шляхом електрозапалювальних
трубок; величина інтервалу уповільнення
в цьому випадку регулюється зменшенням
довжини відрізка вогнепроводного шнуру
в трубці.
ВИСОКОКОНЦЕНТРОВАНІ
ВОДОВУГІЛЬНІ СУСПЕНЗІЇ (ВВУС),
*высококонцентрированные водоугольные
суспензии - суспензії на основі
вугілля. Склад ВВУС: 62-65 % вугілля
подрібненого до рівня - 100 мкм., 37-34 % води
та біля 1% хімічних добавок - пластифікаторів.
У деяких видах ВВУС вміст вугілля
досягає 80%. Використовують для гідравлічного
транспортування (переважно в магістральних
гідротранспортних системах) та як рідке
паливо (див. також водовугільне паливо).
ВИСОКОЧАСТОТНЕ РУЙНУВАННЯ
ГІРСЬКИХ ПОРІД, *высокочастотное
разрушение горных пород - спосіб
руйнування порід, які мають властивість
напівпровідників. Здійснюється шляхом
локалізованого нагріву породи під
впливом високочастотного магнітного
поля та утворення внаслідок цього
руйнуючих напружень.
ВИСОКОЧАСТОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК,
*высокочастотная связь - вид
радіозв’язку у підземних виробках з
використанням для передачі електромагнітних
коливань шахтної кабельної мережі,
металевих канатів, інших металевих
конструкцій або спеціально прокладеного
провідника. Найбільш поширений робочий
діапазон частот 30 - 300 Кгц.
ВИСОЛЮВАННЯ, *высаливание
- виділення речовини з розчину шляхом
введення в нього іншої, як правило,
хорошо розчинної речовини - висолювача.
Висолювана речовина може виділятися у
вигляді нової фази - твердого осаду,
рідкої або газової фази. Протилежний
В. ефект (збільшення розчинності однієї
речовини в присутності іншої) називається
всолюванням. В. застосовується в
технологічних процесах розділення та
вилучення в системах рідина-рідина або
рідина-тверде тіло для переведення
цінного компонента в осад або в іншу
рідку фазу.
ВИСОТА (ВЕРТИКАЛЬНА) ПОВЕРХУ,
*высота (вертикальная) этажа -
відстань по вертикалі між проекціями
на вертикальну площину транспортного
та вентиляційного штреків даного
поверху. На відміну від похилої вертикальна
висота поверху - величина постійна і не
залежить від ґіпсометрії пласта.
ВИСОТНА ВІДМІТКА, *высотная
отметка - числове значення відстані
по вертикалі від прийнятої початкової
горизонтальної поверхні (умовного
горизонту, рівня моря) до даної точки.
ВИСОТНА ОСНОВА, *высотная
основа - сітка закріплених на земній
поверхні (або в гірничих виробках)
пунктів, які мають висотні відмітки.
Утворюється прокладанням ходів
геометричного або тригонометричного
нівелювання.
ВИСХІДНИЙ ВЕНТІЛЯЦІЙНИЙ
ПОТІК, *восходящий вентиляционный
поток - повітряний потік, що рухається
по мережі гірничих виробок знизу уверх.
ВИСХІДНИЙ ПОРЯДОК РОЗРОБКИ,
*восходящий порядок разработки - 1)
В.п.р. світи (групи) пластів - послідовність
розробки пластів в світі, при якій на
даному горизонті шахти в межах блоку,
поверху або всього виступу шахтного
поля по падінню (підняттю) спочатку
розроблюється нижній пласт світи
(групи), а потім лежачий вище. 2) Висхідний
порядок шарової розробки пласта -
послідовність розробки потужного
пласта, при якій в межах вийманого поля
або вийманої дільниці спочатку відроблюють
самий нижчий шар, потім наступний за
ним лежачий вище і т.д. до самого верхнього.
3) В.п.р. в шахтному полі по підняттю -
послідовність відробки поверхів, при
якій відроблюють спочатку самий нижній,
потім наступний за ним лежачий вище і
т.д. до самого верхнього. 4) В.п.р. панелі
- послідовність розробки бремсберґової
панелі, при якій спочатку відроблюють
самий нижній ярус, потім наступний за
ним лежачий вище і т.д. до самого верхнього.
ВИСЯЧЕ КРИЛО, *висящее
крыло - блок гірських порід висячого
боку, що прилягають до тріщини
зміщення.
ВИСЯЧИЙ БІК, *висящий
бок - див. бокові породи.
ВИСЯЧІ ВОДИ, *висящие
воды - підземні води у водоносній
породі, нижче якої знаходяться породи,
що не насичені водою та містять у своїх
порах і порожнинах повітря.
ВИХІД ЛЕТКИХ РЕЧОВИН, *выход
летучих веществ - основний показник
для визначення марочної приналежності
вугілля. Зі збільшенням ступеня
вуглефікації В.л.р. зменшується.
ВИХІД ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ,
*выход продуктов обогащения, **yield,
***Mengenausbringen - відношення маси продуктів
збагачення до маси вихідного живлення.
ВИХІДНИЙ ПУНКТ МАРКШЕЙДЕРСЬКИЙ
(ГЕОДЕЗИЧНИЙ), *исходный пункт
маркшейдерский (геодезический) -
початковий пункт, відносно якого
визначаються координати всіх інших
пунктів маркшейдерсько-геодезичних
побудов.
ВИЦВІТИ, *выцветы,
**efforescences - виділення мінералів у
вигляді кристалічних кірочок на поверхні
осадових порід.
ВИШЛЮЗОВУВАННЯ, *вышлюзовывание
- вихід людей з робочої камери кесону з
повільним зниженням тиску стисненого
повітря.
ВІБРАТОР, *вибратор - 1)
Будь-яка система (маятник, коливальний
контур), що збуджує коливання. 2) Пристрій,
що трясе тіла, які дотикаються до нього,
рухома частина вібраційних вимірювальних
приладів. 3) Відрізок провідника, яким
тече змінний струм високої частоти і
який випромінює електромагнітні хвилі.
ВІБРАЦІЙНА ХВОРОБА, *вибрационная
болезнь - професійне захворювання,
що спричинюється тривалою дією вібрації
на організм людини.
ВІБРАЦІЙНІ СЕПАРАТОРИ,
*вибрационные сепараторы -
апарати для розділення порошкових
матеріалів та абразивів. Являють собою
деку з криволінійною поверхнею яка
вібрує з певною частотою та амплітудою.
ВІБРАЦІЯ, *вибрация -
механічні коливання пружних тіл.
Корисна вібрація збуджується вібраторами
й використовується у техніці (наприклад,
при вібраційному транспортуванні) тощо.
Шкідлива вібрація (наприклад, під час
дії двигунів) може призвести до порушення
режиму роботи машин, згубно впливає на
здоров’я людини.
ВІБРОМЕТР, *виброметр -
прилад для вимірювання механічних
коливань тіл.
ВІБРООЧИЩЕННЯ РУДНИЧНИХ
ВАГОНЕТОК, *виброочистка рудничных
вагонеток - метод очистки рудникових
вагонеток від прилипшої гірської маси
з використанням вібрації.
ВІБРОСТЕНД, *вибростенд
- установка для випробування машин,
апаратів, приладів на вібрацію.
ВІВІАНІТ, *вивианит,
**vivianite - Fe32+[PO4]28H2O.
Мінерал класу фосфатів. Сингонія
моноклінна. Густина 2,71-2,95. Твердість
1,5-2. Прозорий, безбарвний, синюватий.
Блиск скляний. Утворюється у
торфовищах і бурих залізняках
озерно-болотного або морського походження
в умовах відновного середовища, а також
у порожнинах черепашок і кістках тварин.
У рудних жилах є продуктом вивітрювання
піротину і піриту. В Україні є в
Керченському залізорудному басейні,
торфовищах Волині, на Закарпатті.
ВІДБИВАННЯ (ВІДБІЙ) КОРИСНОЇ
КОПАЛИНИ (породи), *отбойка
полезного ископаемого (породы) —
відділення частини корисної копалини
(породи) від масиву шляхом
прикладанняприкладання зовнішньої
сили зіз одночасним дробленням та
подрібненням її для наступного
переміщенняпереміщування пощодо|з
гірничимгірським виробкам. Застосовують
підривнийвисадний, механічний,
гідравлічний ій|та гідровисадний
(висаджувальногідравлічний) способи
відбивання.
ВІДБІЙНИЙ МОЛОТОК, *
отбойный молоток - ручний інструмент
ударної дії (переважно пневматичний),
яким відбивають від масиву неміцні
гірські породи, розлущують тверді
й мерзлі ґрунти тощо.
ВІДВАЛЬНІ РОБОТИ, *
отвальные работы (отвалообразование)
- роботи, пов’язані з переміщенням і
укладанням у відвал (насип) покривних
(пустих) порід при відкритій розробці
родовищ корисних копалин. Для відвальної
роботи використовують бульдозери,
транспортно-відвальні мости, екскаватори
тощо.
ВІДДІЛ ГЕОЛОГІЧНИЙ, *отдел
геологический - у геології —
підрозділ стратиграфічної шкали, який
складається з комплексу гірських
порід, що утворилися протягом
геологічної епохи. Відділи
поділяють на яруси.
ВІДЖИМ ВУГІЛЛЯ, *отжим
угля — руйнуваннязруйнування ій|та
видавлювання (відшарування) вугіллявуголю
ву привибійній частині удо|у виробку
під дією опорного тискутиснення абочи
нагнітання під високим тискомтисненням
води вдо|у масив черезкрізь свердловину.
ВІДКРИТА ГІРНИЧА ВИРОБКА,
*открытая горная выработка —
виробка, що маєщо існує|що має незамкнений
контур поперечного перерізу.
ВІДКРИТІ ГІРНИЧІ РОБОТИ,
*открытые горные работы — комплекс
робітроботи|праць, що здійснюються з
метою видобуткудобування|видобування
корисних копалин безпосередньо зіз
поверхні.
ВІДКРИТИЙ ОЧИСНИЙ ПРОСТІР,
*открытое очистное пространство
— очисний простір, який ву процесі
вийманнявиймання корисної копалини
підтримується ціликами, залишаючись у
у проміжку міжпоміж|з-поміж ними
відкритим, тобто незаповненим відбитою
корисною копалиноюкопалинами абочи
закладкою тай|та незакріпленим. По
закінченню очисного вийманнявиймання
вироблений простір продовжує залишатися
відкритим абочи заповнюється закладним
матеріалом абочи обваленими вміщуючими
породамищо вміщають.
ВІДКРИТА РОЗРОБКА РОДОВИЩ
КОРИСНИХ КОПАЛИН, *открытая
разработка месторождений полезных
ископаемых - видобування корисних
копалин безпосередньо з земної
поверхні (у кар’єрах). Полягає у
підготовці поверхні землі (в основному
у видаленні родючого шару, виведенні
поверхневих вод), осушенні (в разі
потреби) родовища, його розкритті
(спорудженні траншей), виконанні
розкривних робіт (у тому числі відвальних
робіт) і робіт видобувних — відокремленні
корисних копалин від масиву.
ВІДСАДЖУВАЛЬНА МАШИНА,
*отсадочная машина - аґреґат
для збагачення корисних копалин
шляхом відсаджування. Розрізняють
гідравлічні (найбільш поширені) й
пневматичні В.м., а також: з нерухомим
та рухомим ситом, зі штучною та природною
постіллю і т.д. На сьогодні відомо біля
90 конструкцій В.м., які відрізняються
між собою за цільовим призначенням,
принципом роботи приводу та розвантажувальних
пристроїв, кількістю виділюваних
продуктів (як правило від 1 до 3) і т.і. За
найбільш прогресивною класифікацією
В.м., запропонованою українськими
вченими, вони поділяються в залежності
від виду привода на такі 7 класів: з
повітряним приводом; з діафрагмовим
приводом; з пульсатором; з поршневим
приводом; з рухомим решетом; з лопатевим
приводом та гідравлічним пульсатором.
В Україні В.м. розроблені інститутами
“Діпромашвуглезбагачення” та
“УкрНДІвуглезбагачення”, виготовляються
на заводі ім. Пархоменка (Луганськ). Одна
з найбільш потужних вітчизняних машин
- ОМ-24 має продуктивність до 600 т/год.
ВІДСАДЖУВАЛЬНА ПОСТІЛЬ,
*отсадочная постель, **jig bed,
***Setzbett - маса матеріалу, яка знаходиться
на решеті в робочому стані відсаджувальної
машини. Ш т у ч н а В.п. - постіль, яка
спеціально створюється на решеті з
сипучого зернистого матеріалу заданої
питомої ваги та гранулометричного
складу (польового шпату, керамічних,
гумових кубиків, куль і т.п.). Див. також
розпушеність відсаджувальної постелі.
ВІДСАДЖУВАННЯ, *отсадка,
**jigging, ***Setzen - дія, власне розділення
зернистого матеріалу за густиною у
вертикальному пульсуючому потоці води
знакоперемінної швидкості.
ВІДСАДКА *отсадка,
**jigging, ***Setzen - процес ґравітаційного
збагачення корисних копалин, який
базується на розділенні зернистого
матеріалу за густиною у вертикальному
пульсуючому потоці води знакоперемінної
швидкості. Область застосування В.
охоплює мінеральну сировину з
густиною від 1200 до 15 600 кг/м2, за
різницею густини корисного компоненту
та пустої породи - від 300 до 13 000 кг/м2,
по крупності збагачуваного матеріалу
- від 0,05 до 250 мм. В. застосовується для
збагачення руд чорних металів
(зокрема, бурого залізняка, мартиту,
псиломелану, манганіту, піролюзиту),
розсипних руд (каситеріту, вольфраміту,
танталіту, ніобіту, а також титано-цирконієвих,
торієвих руд, золота й платини,
алмазів), корінних руд вольфраміту,
каситеріту. При переробці вугілля
В. є одним з основних процесів
гравітаційного збагачування.
Розрізняють В. крупного вугілля (>
10-13 мм.), дрібного вугілля (<10-13 мм.),
В. ширококласифікованого вугілля
- спільне збагачення у відсаджувальній
машині крупних та дрібних класів
вугілля (як правило, 0,5-80 або 0,5-100 мм.),
В. некласифікованого вугілля.
ВІДСАДЖУВАННЯ ОСНОВНЕ,
*отсадка основная - первинне
збагачення матеріалу у відсаджувальних
машинах.
ВІДСАДЖУВАННЯ КОНТРОЛЬНЕ,
*отсадка контрольная - повторне
збагачення проміжного продукту в
контрольній відсаджувальній машині.
ВІДСІВ, *отсев, **smalls,
***Siebruckstand - вугілля видалене з
рядового вугілля і не піддане
збагаченню.
ВІДСТІЙНИК, *отстойник,
**settler, ***Absetzbecken - 1) Апарат для прояснення
пульпи в якому вихідна пульпа або
рідина звільняється від забруднюючих
її завислих частинок методом устоювання.
2) Спорудаспоруда, де
відбуваєтьсядіється|трапляється|походить
осідання завислихзважених уу воді
твердих частинок. ВУ гірничійгірській
практиці В. служатьслугують колодязі,
водозбірники, нижня (глуха) частина
свердловин. В. застосовуються також
при збагачуванні корисних копалин,
зокрема, при обезводненні відходів
збагачення вугілля.
ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ, *возобновление природных
ресурсов - відновлення ресурсів
природи внаслідок інтенсивного кругообігу
речовини, що відбувається без втручання
людини або за її участю. Розрізняють
вичерпні — невідтворювані (більша
частина корисних копалин), частково
відтворювані (наприклад, ґрунти) та
відтворювані (рослинність, тваринний
світ, окремі види корисних копалин)
й невичерпні природні ресурси.
ВІДШАРУВАННЯ, *отслоение
— відділення шарів гірськихгірських
порід пощодо|з площинам напластування
над виробленим простором під дією
власної ваги. ВІЗИРНА ЛІНІЯ ЗОРОВОЇ
ТРУБИ, *визирная линия зрительной
трубы - лінія, яка з’єднує перехрестя
сітки ниток у маркшейдерському
приладі з візирною ціллю.
ВІЗУАЛЬНИЙ, *визуальный
- спостережуваний неозброєним оком
або за допомогою оптичного приладу; В.
в и м і р ю в а н и й п р и л а д - прилад, в
якому є шкала для вимірювання
спостережуваної величини неозброєним
оком.
ВІЗУВАННЯ, *визирование
- суміщення перехрестя сітки ниток у
маркшейдерському приладі з зображенням
візирної цілі.
ВІК ГЕОЛОГІЧНИЙ, *век
геологический - час, що пройшов
від певної геологічної події. Підрозділ
геохронологічної шкали, що відповідає
часові утворення відкладів одного
ярусу. Розрізняють В.г. абсолютний
і відносний. Абсолютний — виражається
в абсолютних одиницях часу (мільйони
років); встановлюється радіометричними
методами. Відносний — час тих чи інших
геологічних подій в історії Землі по
відношенню до інших геологічних подій.
Встановлюється на основі взаємного
розташування шарів у розрізі.
ВІЛЕМІТ, *вилемит,
**willemite - мінерал класу силікатів,
ортосилікат острівної будови Zn2[SiO4],
безбарвний, іноді зеленувато-жовтого,
або червонуватого кольору. Сингонія
тригональна. Густина 3,89-4,18. Твердість
5-6. Блиск скляний, жирний. Руда
цинку, поширений мінерал зони
окиснення цинкових родовищ.
Зустрічається також у метасоматично
змінених ґранітах. Використовують
зокрема при виготовлені флуоресціюючих
екранів. Від імені голландського короля
Віллема І.
ВІНЕЦЬ, *венец - елемент
кріплення вертикальних та похилих (вище
45о) виробок. Розрізняють В. рядові
(просто вінці) та опорні (основні), що
утримують від зміщення ланки кріплення,
що розташовані вище.
ВІНЦЕВЕ КРІПЛЕННЯ, *венечная
крепь - рамне кріплення вертикальних
та похилих (більше 45о) гірничих
виробок, основною конструктивною
особливістю якого є наявність вінців
- опорних та рядових, що розташовані у
площині перпендикулярній до осі виробки.
Розподіляється на суцільне або зрубове,
вінцеве на стояках та вінцеве підвісне.
ВІРА! *вира! - командне
слово, що означає: підіймай! вибирай!
ВІРТУАЛЬНИЙ, *виртуальный
- можливий, той, що може або має
проявитися; В-і п е р е м і щ е н н я -
можливі елементарні переміщення точок.
ВІСІ ВЕРТИКАЛЬНОГО СТОВБУРУ
(СТВОЛА) ШАХТИ, *оси вертикального
ствола шахты - вісі симетрії
горизонтального перерізу ствола
шахти, дві взаємоперпендикулярні
прямі, одна з яких паралельна, а друга
перпендикулярна до головних розстрілів.
ВІСКОЗИМЕТР, *вискозиметр
- прилад для визначення в'язкості
рідин, суспензій, гідросумішей.
ВІСКОЗИМЕТРІЯ, *вискозиметрия
- сукупність методів вимірювання
в'язкості.
ВІСМУТ, *висмут - хімічний
елемент, символ Вi, ат. н. 83; сріблясто-рожевий
метал. Застосовують для виготовлення
легкоплавких сплавів, у ядерних реакторах
як теплоносій, сполуки В. - в медицині.
ВІСМУТИН,*висмутин,
**bismuthine - Bi2S3. Мінерал
класу сульфідів, сірчистий вісмут;
непрозорий, сріблясто-білий з металічним
блиском. Вісмутова руда. Зустрічається
головним чином у гідротермальних
родовищах жильного типу і в
контактово-метасоматичних; відомий
також у ґранітних пегматитах.
ВІТЕРИТ, *витерит,
**witherite - Ba[CO3]. Мінерал класу
карбонатів. Сингонія ромбічна.
Густина 4,2-4,3. Твердість 3-3,75. Колір
сіруватий, жовтуватий, іноді білий або
безбарвний. Блиск скляний. Знаходиться
у гідротермальних жилах розом з баритом
і різними сульфідами. Також утворюється
у екзогенних умовах як вторинний мінерал
по бариту. В Україні є в Передкарпатті,
на Закарпатті, на Донбасі.
ВІТРЕН, *витрен -
одна з основних, найменш зольних,
складових частин вугілля викопного,
що утворюється при розкладі рослин у
водному середовищі без доступу кисню.
ВІЧНА МЕРЗЛОТА, *вечная
мерзлота - природнє явище, яке
характеризується охолодженням гірських
порід нижче 0оС у верхній
частини земної кори, що триває безперервно
від декількох років до тисячоліть, та
змінюється разом із зміною
фізико-географічного середовища.
ВІЧНОМЕРЗЛИЙ РОЗСИП,
*вечнозамезшая россыпь - розсип,
який характеризується постійним
(багаторічним) збереженням від'ємної
температури по всій товщині пісків і
наносів, яке не залежить від пори року.
Поверхневий діяльний шар вічної
мерзлоти влітку тане на глибину
0,5-2,5 м, а взимку знову замерзає.
ВКЛЮЧЕННЯ В МІНЕРАЛАХ,
*включения в минералах, **inclusions in
minerals - герметично ізольовані в процесі
кристалізації ділянки в мінералах,
що мають з ними фазову межу. Включення
можуть бути сторонніми-ксеногенними
(кристалічними, рідкими, газовими), або
материнськими - аутигенними речовинами.
Останні - це залишки мінералоутворюючого
середовища.
ВКРАПЛЕНІСТЬ, *вкрапленность,
**impregnations - більш або менш рівномірне
розміщення в мінералі іншого мінералу
у вигляді зерен, дрібних жилок та скупчень
неправильної форми.
ВНУТРІШНЬОШАХТНИЙ (РУДНИКОВИЙ)
ТРАНСПОРТ, *внутришахтный
рудничный транспорт - транспортна
служба шахти, призначена для переміщення
по підземних виробках корисних копалин
та різного роду вантажів.
ВОГНЕГАСНИК,
*огнетушитель,**fire-extinguisher -
апарат для гасіння пожежі. У
найпоширеніших хімічних пінних
вогнегасниках використовується реакція
між водними розчинами лугу і сірчаної
кислоти з утворенням піни, що перекриває
доступ кисню.
ВОГНЕЗАХИЩЕНІ МАТЕРІАЛИ,
*огнезащищенные материалы - матеріали
(конструкції), що їх горючість зменшено
нанесенням вогнезахисних покриттів
або введенням антипіренів. Вогнезахисними
покриттями (тонким шаром фарб, розчинів,
обмазок) підвищують вогнестійкість
матеріалів (конструкцій) з деревини,
деяких полімерних матеріалів і металевих
конструкцій. Антипіренами просочують
дерев’яні й полімерні матеріали,
тканини.
ВОГНЕПРОВІДНИЙ ШНУР,
*огнепроводный шнур — шнур зіз
серцевиною з курного пороху, оточений
зовнішнім тай|та внутрішнім оплетеннями,
вологоізолюючою мастикою; швидкість
горіння В.ш. становить приблизно 1 см
зау|до 1 сіз. Застосовується ву якості
засобу для збудження детонації
капсуля-детонатора при вогневому
висаджуванніпідривань.
ВОДА АДСОРБЦІЙНА, *вода
адсорбционная, **adsorber water - молекули
H2O, які притягаються багатьма
мінералами під впливом поверхневої
енергії.
ВОДА ГІДРОКСИЛЬНА, *вода
гидроксильная, **water of hydration - вода, яка
входить в кристалічну решітку мінералів
тільки у вигляді гідроксильних аніонів
ОН-.
ВОДА КОНСТИТУЦІЙНА, *вода
коституционная, **constitutional water - вода,
що входить у кристалічну решітку
мінералу. Виділяється лише при дуже
високій температурі.
ВОДА МОЛЕКУЛЯРНА, *вода
молекулярная, **molecular water - вода, що
тримається в мінералах молекулярними
силами.
ВОДИ КАПІЛЯРНІ, *воды
капиллярные, **capillary waters - води в
капілярних порах, тріщинах та інших
порожнинах мінералів.
ВОДНЕВИЙ ЗВ’ЯЗОК, *водородная
связь - тип хімічного зв’язку,
спричинений частковим перенесенням
електронної хмари від атома дуже
електронегативного елемента (F,O,Cl та
ін.) однієї молекули до сильно поляризованого
і рухливого атома водню іншої молекули
тієї ж або різних сполук. В.з. буває
внутрішньо-молекулярний та міжмолекулярний.
Зумовлює багато важливих явищ: асоціацію
молекул різних сполук (води, спиртів
та ін.), зміцнення кристалічної ґратки
кристалів тощо. Виявлений, зокрема,
в міжфазній зоні вугілля-зв’язуюче
при брикетуванні, масляній ґрануляції,
аґломерації.
ВОДНО-ШЛАМОВЕ ГОСПОДАРСТВО
ВУГЛЕЗБАГАЧУВАЛЬНОЇ ФАБРИ-КИ,
*водно-шламовое хозяйство
углеобогатительной фабрики, **coal
preparation facilities, *** Wasser und Schlammwirtschaft einer
Aufbereitungs-lage - сукупність машин, апаратів
і споруд для вловлювання, згущення і
обезводнення шламів та прояснення
оборотної води.
ВОДОВБИРАННЯ, *водопоглощение
- здатність гірських порід вбирати
воду під час занурення в неї в звичайних
умовах, тобто при тиску в 10 Па та
температурі 200С. В. визначається
процентним відношенням маси поглинутої
води до маси сухої (висушеної при
105..1100С) породи.
ВОДОВІДВІД, *водоотвод -
споруда, що призначена для транспортування
води від гірничих виробок за межі зони
впливу шахтного водовідливу.
Влаштовується у вигляді штучних русел:
відкритих (лотки, канали) або закритих
(труби, тонелі).
ВОДОВІДЛИВ, *водоотлив
- вилучення шахтних (рудникових, кар'єрних)
вод з підземних та відкритих гірничих
виробок на поверхню. В систему В. входять
пристої, що перешкоджають доступу
поверхневих і підземних вод до виробок;
що регулюють стік шахтних вод та збір
їх в центральні водозбірники, звідки
вода подається на поверхню за допомогою
насосів. Розподіляється на допоміжний,
головний, центральний та регіональний.
ВОДОВІДЛИВ ДОПОМІЖНИЙ,
*водоотлив вспомогательный -
водовідлив, призначений для перекачування
води води з окремих дільниць шахти до
водозбірника головного водовідливу.
ВОДОВІДЛИВ ГОЛОВНИЙ, *водоотлив
главный - водовідлив, призначений для
відкачування сумарного припливу води
по шахті (руднику, кар’єру).
ВОДОВІДЛИВ ЦЕНТРАЛЬНИЙ,
*водоотлив центральный - водовідлив
загальний для декількох шахт (рудників,
кар’єрів).
ВОДОВІДЛИВ РЕГІОНАЛЬНИЙ,
*водоотлив региональный - водовідлив
загальний для шахт (рудників, кар’єрів)
цілого району.
ВОДОВІДДАЧА ГІРСЬКИХ ПОРІД,
*водоотдача горных пород -
здатність насичених водою гірських
порід віддавати воду шляхом вільного
стікання під впливом сили тяжіння чи в
результаті відкачки.
ВОДОВМІСТ (БАГАТОВОДНІСТЬ)
ГІРСЬКИХ ПОРІД, *водообильность
горных пород - кількість води,
що виділяється породою. На відміну від
водовіддачі гірських порід
визначається ще додатковою кількістю
води за рахунок підземних вод даного
водоносного горизонту.
ВОДОВУГІЛЬНЕ ПАЛИВО,
*водоугольное топливо - композиційне
штучне рідке паливо на основі вугілля.
Склад: 62-65 % вугілля подрібненого до
рівня - 100 мкм., 37-34 % води та біля 1% хімічних
добавок - пластифікаторів. У деяких
видах В.п. вміст вугілля досягає
80%.
ВОДОЗБІРНЕ КІЛЬЦЕ,
*водосборное кольцо - пристосування
для збирання та відводу води, що стікає
по стінках вертикальної гірничої
виробки.
ВОДОЗБІРНИК, *водосборник
- гірнича виробка для збирання води.
Розрізнюють В. дільничні - для збирання
води з дільниці шахти та центральні -
для збирання води з усіх виробок шахти
(рудника, кар'єру).
ВОДОЗБІРНІ СПОРУДИ,
*водосборные сооружения - комплекс
гірничих виробок, що служать для збирання
води, поверхневого та підземного стоків
та відводу дренажних вод. Це - нагорні
канави, колодязі, підземні водозбірні
галереї, дрени і т.і.
ВОДОЗЛИВ, *водослив -
перепона (поріг, гребля) у відкритому
струмені води, через яку вона переливається.
Виділяють мірний В. - металевий лист з
трикутним, трапецевидним або прямокутним
вирізом для вимірювання витрат води.
ВОДОЗНИЖЕННЯ, *водопонижение
- спосіб штучного зниження вільної або
п'єзометричної поверхні підземних вод
під час проведення гірничих виробок,
при спорудженні котлованів та фундаментів
в гідротехнічному та цивільному
будівництві.
ВОДОЗНИЖУВАЛЬНИЙ КОЛОДЯЗЬ,
*водопонижающий колодец - вертикальна
гірнича виробка, що служить для зниження
тиску у водоносному горизонті, що залягає
нижче підошви гірничих виробок. В.к.
бувають двох видів: трубчаті та копані.
ВОДОНАПОВНЕНІ ВИБУХОВІ
РЕЧОВИНИ, *водонаполненные
взрыввающиеся вещества - крупнодисперсні
вибухові речовини (акватоли, іфзаніти),
що вміщують до 20% води.
ВОДОНАСИЧЕННЯ, *водонасыщение
- заповнення усіх пор, щілин та інших
порожнин у зразку породи (з котрого
заздалегідь видалене під вакуумом
повітря) водою, що нагнітається під
тиском до 15 МПа. Кількісно В. дорівнює
відношенню поглинутої води до маси
сухої породи.
ВОДОНОСНИЙ ГОРИЗОНТ,
*водоносный горизонт - водопроникний
шар гірської породи, що вміщує воду
та залягає над водоупорним пластом.
ВОДОНОСНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД,
*водоносность горных пород -
властивість порід вміщувати в
порах і порожнинах воду, що може
вільно рухатися в них; зумовлена
водопроникністю порід.
ВОДОПОГЛИHАHHЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД,
*водопоглощение горных пород -
властивiсть вбирати та утримувати у
породах воду: кiлькiсно характеризується
вiдношенням маси зразка до маси того ж
зразка, висушеного до постiйної маси.
ВОДОПОСТАЧАННЯ З
КРУГООБЕРТОМ ВОДИ (замкнений цикл
водопостачання), *водоснабжение с
кругооборотом воды - спосіб водопостачання
з багаторазовим використанням відробленої
води, що пройшла необхідне прояснення.
Втрати води при цьому поповнюються з
водного джерела.
ВОДОПРИЙМАЛЬНИЙ КОЛОДЯЗЬ,
*водопринимающий колодец - колодязь,
що служить для приймання і збирання
шахтних (рудникових) вод безпосередньо
з дренажних та водовідвідних канав.
Вода з В.к. насосами відкачується на
поверхню.
ВОДОПРОНИКНІСТЬ ГІРСЬКОЇ
ПОРОДИ, *водопроницаемость
горной породы - здатність породи
пропускати через себе воду при деякому
перепаді тиску. В.г.п. характеризується
коефіцієнтом фільтрації.
ВОДОРЯСНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД,
*водообильность горных пород -
кількість води, що віддає порода.
На відміну від водовіддачі гірських
порід визначається ще й додатковою
кількістю води, що поступає за рахунок
ресурсів підземних вод даного водоносного
горизонту.
ВОДОСКИДНИЙ КОЛОДЯЗЬ,
*водосбросный колодец - пристрій
на гідровідвалах для скиду проясненої
води за його межі.
ВОДОТРИВКІ ПОРОДИ,
*водоустойчивые породы - породи,
що практично не пропускають через себе
воду з поверхні або прилягаючих водоносних
порід.
ВОДЯНИЙ ЗАСЛІН, *водяная
завеса - щільна зона з водяних краплин,
що утворюється розпиленням води
форсунками або туманоутворювачами на
шляху руху запиленого повітря та
імовірного розповсюдження полум'я і
вибуху метану та пилу.
ВОЛАСТОНІТ, *волластонит,
**wollastonite - силікат ланцюжкової будови
з гранулами піроксеноїдів Са3[Si3O9].
Типовий метаморфічний мінерал.
Сингонія триклінна. Густина 2,78-2,91.
Твердість 5-5,5. Колір білий Блиск
скляний. Утворюється на контакті вапняків
з виверженими породами де асоціює з
кальцитом, діопсидом, андрадитом,
везувіаном, сфеном, епідотом. В Україні
є в межах Українського щита.
ВОЛИНІТ, *волинит -
виливна гірська порода, різновид
порфіриту. Складається з плагіоклазу,
хлориту, авгіту тощо. Колір
червонуватий. На території України є в
Житомирській області.
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКА ПЛИТА,
*Волыно-Подольская плита -
геологічна структура в Західній
Україні. Фундамент її складається з
магматичних і метаморфічних гірських
порід архейського й ранньопротерозойського
віку, розчленованих на окремі блоки. У
структурному відношенні плита поділяється
на моноклінальний схил Українського
щита і палеозойський прогин —
Галицько-Волинську синоклізу, в межах
якої фундамент залягає на глибині 7 000
м. У геоморфологічному відношенні в
межах Волино-Полільської плити виділяються
Волинська і Подільська височини,
Поліська низовина й пасмо горбистих
піднять — Розточчя.
ВОЛИНСЬКА ВИСОЧИНА, *Волынская
возвышеность - на заході
Східно-Європейської рівнини, на межиріччі
Західного Бугу і Корчика. Висота до 342
м. (Мізоцький кряж). Переважає
увалисто-балковий рельєф. Розвинутий
карст. Родовища крейди, кам’яного
вугілля, торфу та ін. Лісостепові
ланшафти.
ВОЛОГІСТЬ, *влажность
- 1) В. гірської породи - міра насиченості
її водою. 2) В. повітря та інших газів -
вміст в них парів води. Розрізнюють
абсолютну та відносну В .
ВОЛОГОЄМНІСТЬ, *влагоемкость
- властивість гірської породи вбирати
та утримувати воду. За В. породи
розрізняють на: вологоємкі (глини, торф
та ін.), слабковологоємкі (піски, мергелі,
крейда та ін.) та невологоємкі (галечник,
ґравій, кам’янисті породи).
ВОЛЮМЕТР, *волюметр -
прилад для визначення об'єму матеріалу,
якщо не можна визначити його, занурюючи
цей матеріал у воду.
ВОЛЮМОМЕТРІЯ, *волюметрия
- методи хімічного аналізу, що
ґрунтуються на вимірюванні об'ємів
витраченого реактиву чи виділеного або
поглинутого газу.
ВОЛЬТ, *вольт - одиниця
різниці електричних потенціалів, напруги
та електрорушійної сили в Міжнародній
системі одиниць. 1 В. - електрична напруга,
що спричиняє протікання постійного
струму в 1 ампер при потужності 1 ват.
Від прізвища італійського фізика А.
Вольти.
ВОЛЬТМЕТР, *вольтметр -
прилад для вимірювання напруги між
двома точками електричного кола.
ВОЛЬФРАМ, *вольфрам - W
- хімічний елемент, VI групи періодичної
системи Д. Менделєєва. Ат. н. 74. Ат. маса
- 183,85. Сріблясто-білий метал. Застосовують
для легування сталі, як основу для
сплавів В., в електротехніці та
радіоелектроніці тощо.
ВОЛЬФРАМАТИ, *вольфраматы,
**tungstates - клас мінералів - солі
вольфрамової кислоти Н2WO4.
У клас входить близько 15 мінералів,
серед яких найважливішими є вольфраміт
і шеєліт. Мінерали цього класу
звичайно утворюються при гідротермальних
процесах.
ВОЛЬФРАМІТ, *вольфрамит,
**wolframite - (Mn,Fe)[WO4]. Мінерал
класу вольфраматів та молібдатів.
Сингонія моноклінна. Густина 6,7-7,5.
Твердість 5,5-6,5. Блиск алмазний. Склад
і властивості змінюються від залізистого
різновиду - фербериту до марганцевистого
різновиду - гюбнериту. Знаходиться в
гідротермальних кварцових жилах і в
розсипах. В Україні є в межах Українського
щита.
ВОРОНЕЗЬКА АНТЕКЛІЗА,
*Воронежская антеклиза -
воронезький масив - підняття фундаменту
Східно-Європейської платформи, головним
чином у межах Росії, частково на території
України. Складається з архейських і
протерозойських метаморфічних порід,
перекритих незначною товщею молодих
(починаючи з девонських) відкладів.
Орографічно відповідає Середньо-Руській
височині.
ВОХРА, *охра, **ochre - 1)
Землисті скупчення мінералів,
переважно оксидів та гідрооксидів
заліза і марганцю. 2) Природна
мінеральна фарба . Складається з
глини та оксидів заліза. Колір - від
блідо-жовтого до темно-бурого.
ВРУБ, *вруб, **cut, kerf -
1) Порожнина, створена першим (із серії)
вибухом заряду, щоб посилити вибухову
дію наступних зарядів. Схеми врубів
використовують при проведенні підземних
гірничих виробок і на кар’єрах.
2) Глибока щілина у товщі корисної
копалини, що полегшує наступне
руйнування масиву порід. Створюється
врубовою машиною.
ВРУБОВА МАШИНА, *врубовая
машина, **vertical coal cutter, cutting mashine -
механізм, за допомогою якого в товщі
корисної копалини створюють вруб.
Найпоширеніші врубові машини з
баром, що переміщується вздовж вибою
переважно за допомогою каната, який
намотується на барабан подавальної
частини. Застосовують врубові машини
головним чином для видобування міцного
і в’язкого вугілля.
ВРУБО-ВІДБІЙНІ МАШИНИ,
врубо-отбойные машины - гірничі
машини, що призначені для зарубування
та відбійки корисної копалини в очисних
вибоях.
ВТОРИННЕ ЗСУВАННЯ
(ЗМІЩЕННЯ) ПОКРІВЛІ, *вторичное
сдвижение(смещение) кровли - додаткове
зсування порід безпосередньої
покрівлі, що викликане періодичним
обваленням порід основної покрівлі.
ВТОРИННИЙ ТИСК, *вторичное
давление - тиск, що викликаний посадкою
основної покрівлі. В.т. проявляється в
очисних вибоях періодично через 6....45
метрів, та викликає додаткове зміщення
покрівлі, розвиток тріщинуватості, та
появу заколів біля вибою.
ВТРАТИ КОРИСНИХ КОПАЛИН,
*потери полезных ископаемых
- кількість корисних копалин, яка
неминуче втрачається при розробці
родовищ. Втрати корисних копалин
поділяються на три групи: загальношахтні
(в запобіжних та бар’єрних ціликах),
експлуатаційні (охоплюють втрати за
площею — невиймані частини ціликів
біля підготовчих виробок, в очисному
просторі та на межах видобувних дільниць),
за потужністю пласта (пачки
вугілля, залишені в покрівлі,
підошві або між шарами пласта в
очисних і підготовчих виробках;
втрати через неправильне ведення
гірничих робіт, протипожежні цілики,
опорні цілики; під час транспортування
і т.п.).
ВТРАТИ КОРИСНИХ КОПАЛИН
ПРИ ЗБАГАЧЕННІ, *потери полезных
ископаемых при обогащении, **minerals
preparation losses, ***Verluste bei der Mineralsaufbereitung -
кількість придатного для використання
корисного компоненту, що губиться з
відходами збагачення.
ВУГІЛЛЯ ВИКОПНЕ, *уголь
ископаемый,**coal fossil (mineral) - тверда
горюча копалина органічного походження.
Утворилося переважно з рослинних решток.
Колір — від бурого до чорного. Густина
0,92…1,7, твердість 1…3. Виділяють кам’яне
й буре вугілля. В Україні поклади
вугілля викопного зосереджені в
Донецькому, Львівсько-Волинському та
Дніпровському басейнах.
ВУГІЛЛЯ РЯДОВЕ - див. рядове
вугілля.
ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ,
*угольная промышленность -
базова галузь господарства, що здійснює
розвідування й видобування кам’яного
та бурого вугілля. Основний вугільний
басейн України — Донецький. Значна
частина вугілля залягає у
Львівсько-Волинському кам’яновугільно-му
та Дніпровському буровугільному
басейнах. Освоюються нові вугільні
райони — Західний Донбас (Дніпропетровська
область) і Південний Донбас (між Донецьком
і Маріуполем). В.п. України постачає свою
продукцію для потреб електроенергетики
(майже 38 % від загального обсягу поставок),
коксохімії (22 %), населення (11 %),
комунально-побутових (3 %) та інш. споживачів
(26 %). Галузь є складним виробничо-технічним
комплексом, що складається з кількох
підгалузей. У складі В.п. діють 250 шахт
і 6 розрізів, біля 60 збагачувальних
фабрик, 3 шахтобудівні комбінати, 17
заводів вугільного машинобудування,
20 галузевих інститутів, гірничорятувальна
служба, спеціалізовані об’єднання і
виробництва з ремонту, наладки й
обслуговування гірничо-шахтного
устаткування, розв’язання екологічних
проблем, геологічної розвідки, залізничного
та автомобільного транспорту, торгівлі,
об’єкти соціальної сфери тощо. Видобуток
вугілля в 1995-97 рр. складав 70-100 млн.
т. на рік. У вугільній промисловості
практично повністю завершено механізацію
виймання вугілля, доставку вугілля
в очисних вибоях, відкатку вугілля,
навантаження вугілля у залізничі
вагони. Програма розвитку В.п. до 2005 р.
як один з стратегічних напрямків
передбачає реструктуризацію галузі з
необхідністю закриття нерентабельних
шахт. До 2005 р. до цієї категорії
Мінвуглепромом потенційно віднесено
близько 100 шахт, 30 з яких забезпечені
запасами до 5 років.
ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ, *углекислый
газ — (СО2), тривка хімічна
сполука, широко розповсюджена в природних
газах, що містять його в кількості від
декількох відсотків до практично чистого
В.г. Безбарвний, має кислуватий смак і
запах. Є кінцевим продуктом окиснення
вуглецю, не горить, не підтримує горіння
і дихання. Токсична дія В.г. виявляється
при його вмісті в повітрі 3-4% і полягає
в подразненні дихальних шляхів,
запамороченні, головному болі, шумі у
вухах, психічному збудженні, непритомному
стані. При виділенні В.г. з підошви
виробки і відсутності активного струменю
повітря в нижній частині її можуть
утворюватися застійні зони з високою
концентрацією. В рудниковій атмосфері
В.г. присутній завжди, бо утворюється у
великій кількості за рахунок біохімічних
та хімічних реакцій окиснення, що
протікають в гірничих виробках. Звичайно
виділення природного В.г. в гірничі
виробки незначні, винятками є виділення
В.г. магматичного походження в деяких
вугільних та калійних родовищах.
ВУГЛЕНОСНА ТОВЩА, *угленосная
толща — комплекс осадових відкладів,
що містить в собі вугільні пласти.
ВУГЛЕНОСНИЙ РАЙОН, *угленосный
район — частина площі в межах вугільного
басейну, виділення якої зумовлене
геологічними (наприклад, тектонічною
будовою) або адміністративно-господарськими
особливостями.
ВУГЛЕНОСНІСТЬ, *угленосность
— величина, що характеризується
даними про кількість пластів вугілля,
потужність і будову кожного з них,
розподіл їх у розрізі вугленосної товщі,
коефіцієнт вугленосності, форму покладів,
петрографічні типи, хіміко-технологічні
характеристики та умови утворення
вугілля.
ВУГЛЕПРОВОДИ, *углепроводы,
**coal pipline - засіб транспортування
вугілля. Промислові В. застосовуються
при транспортуванні вугілля з
гідрошахти на поверхню і далі до
збагачувальної фабрики. Магістральні
В. призначені для передачі вугілля
на далекі відстані - від сотень до тисяч
км.). Найбільший з діючих вуглепроводів
- Блек-Меза (Black Mesa), США. Його довжина -
440 км., діаметр робочої труби - 457-366 мм.,
вантажопотік - 4,4 млн. т. на рік, крупність
передаваємого вугілля - 0-1,2 мм. Див.
також ВІЛЬЯМС ТЕКНОЛОДЖІС (WILLIAMS
NECHNOLOGIES INC).
ВУГЛЕСОРТУВАЛКА, *углесортировка,
**coal sorter, ***Kohlensortierung - промислове
підприємство, яке входить до складу
шахти, для розсортування вугілля
на класи.
ВУГЛЕХІМІЯ, *углехимия
- галузь хімії, що вивчає походження,
склад, будову, властивості твердих
горючих копалин, а також процеси і методи
їх переробки. Вуглехімія — теоретична
основа коксохімії, процесів переробки
торфу і сланців, газифікації та
гідрогенізації вугілля.
ВУЛКАНИ, *вулканы -
геологічні утворення, що виникають
над каналами і тріщинами в земній корі,
по яких відбуваються виверження лави,
гарячих газів та уламків гірських порід.
Залежно від складу і в’язкості продуктів
виверження розрізняють конусо- та
куполоподібні, щитові й масивні вулкани.
Основною причиною виверження вулкану
є тиск газів у магмі. Вулкани поділяють
на діючі (виверження чи прояви діяльності
мали місце за останні 3500 років),
потенціальнодіючі (виверження 3500…13500
років тому), умовно згаслі (зберегли
свої зовнішні форми) і згаслі. Всього
на Землі відомо понад 1340 вулканів, з них
близько 950 діючих. Залежно від форми
підвідних каналів розрізняють вулкани
центральні й тріщинні, за глибиною
магматичних вогнищ — мантійного (30…70
км і більше), корового (5…45 км) і мішаного
живлення. Вулкани частіше всього
розташовані в тектонічно активних
областяй, найбільше їх — на острівних
дугах і в горах.
ВУЛКАНІЧНЕ СКЛО, *вулканическое
стекло - склувата силікатна
вулканічна гірська порода, що
утворилася внаслідок швидкого застигання
лави. Пористе вулканічне скло називають
пемзою.
ВУЛКАНІЧНИЙ ТУФ, *вулканический
туф - зцементована гірська порода,
що складається з твердих продуктів
вулканічних вивержень та уламків різних
гірських порід (зокрема, попелу,
пiску, лапiлiв, бомб та ін).
ВУЛКАНІЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ,
*вулканические горные породы -
гірські породи, що утворюються
внаслідок вивержень вулканів. Залежно
від характеру вивержень розрізняють
вулканічні гірські породи ефузивні,
які утворюються в результаті виливання
й охолодження лави, та вулканогенно-уламкові
(продукти вибухових вивержень). На
території України вулканічні гірські
породи поширені на Закарпатті, в
Криму та в межах Українського щита.
ВУЛКАНОГЕННИЙ, *вулканогенный
- пов'язаний походженням з діяльністю
вулканів.
ВУЛКАНОКЛАСТИ, *вулканокласты
- вулканічні гірські породи, що
являють собою суміш брил та уламків
лавого і шлакового матеріалу.
ВУЛЬФЕНІТ, *вульфенит,
**wulfenite - Pb[MoO4]. Мінерал класу
вольфраматів та молібдатів. Густина
6,3-7. Твердість 3,5. Колір переважно жовтий
і оранжевий. Блиск алмазний.
Зустрічається в зоні окиснення свинцевих
родовищ. Рідкісний.
ВЮРТЦИТ, *вюртцит, **wurtzite
- ZnS. Зустрічається в гідротермальних
родовищах. При температурі 10200 С
переходить у кубічну модифікацію -
сфалерит.
В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ, *связующие
вещества - речовини, що під впливом
внутрішніх фізико-хімічних процесів
переходять з рідкого або тістоподібного
стану у каменевий, зв’язуючи змішані
з ними заповнювачі або з’єднуючи
каміння. Є неорганічні гідравлічні
в’яжучі речовини (портландцемент та
його різновиди, шлакопортландцемент,
гідравлічне вапно та ін.), неорганічні
повітряні в’яжучі речовини (ґіпсові
та магнезіальні речовини, повітряне
вапно) та кислотостійкі (наприклад,
сірчаний цемент). Органічні в’яжучі
речовини — природні або штучні
високомолекулярні сполуки (в’яжучі
речовини дьогтеві, бітумні, полімерні).
В'ЯЗКА ТЕЧІЯ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ,
*вязкое течение горной породы -
наростання залишкової деформації
породи, поведінка якої під час
навантаження аналогічна поведінці
переохолоджених рідин.
В’ЯЗКІСТЬ, *вязкость,
**viscosity - властивість рідин та газів,
зумовлена опором взаємопереміщенню їх
частинок чи шарів при різних видах
деформації. Розрізняють В. відносну,
динамічну, кінематичну, ньютонівську,
питому, приведену і структурну.
|