Т

ТАБЕЛЬ МІНІМАЛЬНОГО ОСНАЩЕННЯ, *табель минимального оснащения - перелік обладнання, яким має бути оснащена підготовлена до роботи гірничорятувальна частина.

ТАБЛО, *табло - контрольна дошка або щит з різними умовними знаками, світловими та іншими сигнальними пристроями, що подає оперативну інформацію про стан або процеси на об'єктах.

ТАБУЛЮВАННЯ, *табулирование - складання математичних таблиць.

ТАЙМОГРАЙФ, *таймограф - прилад, що реєструє час виникнення і тривалість процесів або явищ. Застосовують для контролю часу роботи машин, реєстрації часу виникнення аварійного стану аґреґату, записування тривалості якої-небудь операції тощо. Див. також Хронограф.

ТАЛАСОКРАТИЧНІ ПЕРІОДИ, *таласократические периоды - періоди найбільшого поширення морських басейнів на поверхні Землі, пов’язані з опусканням земної кори. На території нинішньої Європи найбільші площі були зайняті морем на початку силурійського, кам’яновугільного, юрського періодів та наприкінці крейдового.

ТАЛІЙ, *талий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Tl, ат. н. 81; ат.м. 204,37. Блакитно-сірий метал. Реаґує з киснем, галогенами, сіркою тощо. Сполуки Т. використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів тощо. Сполуки Т. отруйні.

ТАЛЬ, *таль - підвісний пристрій для піднімання вантажів на порівняно невелику висоту. Вантажопідйомність ручних талів 0.25…8 т, з електричним приводом — 1…12.5 т. Застосовують для складських операцій, на монтажних та інших роботах.

ТАЛЬК, *тальк, **talc - Mg₃[Si₄O₁₀](OH)₂. Силікат шаруватої будови. Поширений мінерал. Сингонія моноклінна. Густина 2,78. Твердість 1. Біло-зеленого, білого кольорів. Утворюється як продукт гідротермальної зміни ультраосновних порід, збагачених магнієм. Знаходиться з хромшпінелідами, карбонатами магнію, кальцитом. Також утворюється на контакті доломітів з інтрузивними виверженими породами при контактово-метасоматичних процесах. Використовують у гумовій, паперовій та ін. галузях промисловості.

ТАМПОНАЖНИЙ ЦЕМЕНТ, *тампонажный цемент - цемент (різновид портландцементу), призначений для тампонування головним чином нафтових та газових свердловин. Марки Т.ц. за міцністю на стиск 400 і 500.

ТАМПОНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *тампонирование горных пород, **sealing mine rock - процес штучного заповнення тріщин, пустот і пор у гірських порід тампонажними розчинами (цементними, хімічними та ін.) з метою підвищення їх міцності і стійкості, зменшення водо- та газопроникності. Подача розчину здійснюється шляхом нагнітання тампонажних розчинів у свердловини, пробурені у масиві. Залежно від матеріалів розрізняють цементацію, бітумізацію та глинизацію порід.

ТАНГЕНС-БУСОЛЬ, *тангенс-бусоль - гальванометр, в якому величину струму визначають за відхиленням магнітної стрілки, вміщеної в центрі кільцевого провідника, де протікає вимірюваний струм.

ТАНДЕМ, *тандем, - розташування машин (напр., двигунів) чи інших частин (робочих циліндрів тощо) в аґреґаті один за одним, на одній осі, лінії.

ТАНК, ТЕНК, *танк, **tank - бак, цестерна, відсік для зберігання або транспортування рідин.

ТАНТАЛ, *тантал - хімічний елемент V групи періодичної системи, символ Та, ат. н. 73; ат. м. 180, 9479. Блискучий метал сірого кольору, тугоплавкий, твердий, легко піддається механічній обробці. Тривкий щодо дії хімічних реаґентів, корозії. Застосовують для виготовлення хімічної апаратури, хірургічних і зуболікарських інструментів, у виробництві особливих сортів сталі, в електровакуумній техніці тощо. Карбід Т. — складова частина надтвердих сплавів. Від імені героя давньогрецької міфології Тантала.

ТАНТАЛІТ, *танталит, **tantalite - (Fe,Mn)Ta₂O₆. Мінерал класу оксидів і гідрооксидів, танталистий колумбіт чорного, бурувато-чорного кольору. Сингонія ромбічна. Густина 7,95. Твердість 6,5-6,75. Блиск напівметалічний. Руда танталу. Зустрічається в пегматитових жилах разом з альбітом, кварцем, мусковітом, турмаліном, цирконом, вольфрамітом, каситеритом. Радіоактивний, рідкісний.

ТАРАСОВІТ, *тарасовит - мінерал класу силікатів. Сингонія ромбічна. Густина 2.36, твердість 1. Колір білий, рожевий. Блиск скляний. Рідкісний мінерал. На території України скупчення тарасовіту є в Донбасі.

ТАРИФНА СИСТЕМА, *тарифная система - сукупність встановлених нормативів для організації та планування оплати праці, тарифікації робіт, присвоєння розрядів робітникам, призначення на посади і регламентація праці службовців. Складається з тарифної сітки, тарифної ставки, тарифно-кваліфікаційного довідника та районних коефіцієнтів.

ТАРИФНА СІТКА, *тарифная сетка - сукупність кваліфікаційних (тарифних) розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, які застосовують для диференціації постійної (тарифної) частини заробітної плати працівників залежно від складності виконуваної роботи.

ТАРИФНА СТАВКА, *тарифная ставка - розмір оплати праці за одиницю робочого часу; один з основних елементів тарифної системи. Встановлюють за годину роботи, робочий день або місяць; на дільницях із складними умовами праці тарифну ставку підвищують на певний процент.

ТАРИФНО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК, *тарифно-квалификационный справочник - зведення кваліфікаційних характеристик робіт кожного розряду та вимог, що випливають зі складності робіт, даного розряду, до професійних знань і трудових навичок робітника; один з основних елементів тарифної системи.

ТАХЕОМЕТР, *тахеометр - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості горзонтальних кутів, віддалі та перевищень; застосовують при тахеометричному зніманні. Розрізняють Т. кругові, автомати й електронні.

ТАХЕОМЕТРИЧНЕ ЗНІМАННЯ, *тахеометрическая сьемка - метод геодезичних вимірювань на місцевості, що здійснюється за допомогою тахеометра. Полягає в одночасному визначенні планового і висотного положення точок місцевості, тобто в обчисленні їхніх координат: напряму, віддалі й перевищення.

ТАХОМЕТР, *тахометр - прилад, яким вимірюють кутову швидкість обертового тіла.

ТВЕРДЕ ТІЛО, *твердое тело - аґреґатний стан речовини, що характеризується збереженням форми та об’єму, а також можливістю їхнього відновлення після дії невеликих сил. За розташуванням частинок (атомів, молекул, йонів) Т.т. поділяють на кристалічні та аморфні.

ТВЕРДІСТЬ МАТЕРІАЛІВ, *твердость материалов, **hardness of materials - властивість матеріалів чинити опір деформуванню при місцевій силовій дії твердих тіл на їх поверхню. Визначається переважно методами Брінелля, Віккерса, Роквелла, Шора або Мооса — шкрябанням досліджуваного мінералу гострими ребрами мінералу-еталона. Точне визначення твердості мінералів залежить від внутрішньої будови кристалів. Воно виконується на спеціальних приладах - склерометрах і мікротвердометрах і визначається в кг/мм².

ТВЕРДІСТЬ ВОДИ, *жесткость воды - властивість природної води, зумовлена наявністю в ній розчинених солей кальцію і магнію. Розрізняють тимчасову (карбонатну) і постійну (некарбонатну) твердість води, пов’язану відповідно із вмістом у воді гідрокарбонатів або інших солей названих металів. Тимчасову твердість води усувають кип’ятінням, постійну — зм’якшенням води (додаванням соди, катіонітів тощо).

ТЕЗА, *тезис - 1) Будь-яке положення, викладення якоїсь концепції, теорії, основоположне твердження, принцип. 2) В логіці складова частина доведення; положення, істинність якого треба довести.

ТЕЗАУРУС, *тезаурус - сукупність понять із певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні — словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом.

...ТЕКА, *...тека - у складних словах відповідає поняттю "сховище", напр. фільмотека.

ТЕКСТУРА, *текстура - 1) Відносне розташування, орієнтування та розподіл складових компонентів у гірській породі (напр., волокниста, сланцювата, верствувата тощо). Морфологічною одиницею текстури є мінеральний аґреґат. Розрізняють текстуру шарувату, смугасту, волокнисту, сланцювату та ін. 2) Орієнтація кристаликів полікристалічного тіла в одному напрямі, утворювана внаслідок розтягання чи прокатування тіла. 3) Природний малюнок на поверхні перерізу деревини, утворюваний її річними шарами, серцевинними променями тощо.

ТЕКТИТ, *текстит - невеликі оплавлені уламки скла метеоритного походження.

ТЕКТИТИ - природні мінеральні утворення зеленого, жовтого та чорного кольорів, різні за формою і скульптурою поверхні. Складаються головним чином з SiO₂ (до 88,5%), Al₂O₃(до 20,5%), FeO(до 11,5 %), CaO(до 8,5 %). Маса зразків тектитів переважно від 0.065 до 3200 г. Знайдено тектити на всіх континентах.

ТЕКТОГЕНЕЗ, *тектогенез - 1) Сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів. 2) Епохи планетарної складчастості, що періодично повторюються.

ТЕКТОНІКА, *тектоника, **tectonics - наука, що вивчає структуру й рухи земної кори і підкорових мас та форми залягання гірських порід, створені цими рухами, досліджує геологічну історію й закономірності розвитку тектонічних рухів. Містить у своєму складі такі основні розділи: загальну тектоніку, регіональну тектоніку, історичну тектоніку, теоретичну тектоніку, неотектоніку.

ТЕКТОНІКА НОВА ГЛОБАЛЬНА, *тектоника новая глобальная - тектоніка літосферних плит — геологічна гіпотеза, згідно з якою літосфера розділена на плити, що відокремлені одна від одної глибинними розломами і переміщуються по відносно пластичній мантії Землі. Причину горизонтального переміщення плит прихильники нової глобальної тектоніки вбачають у внутрішніх силах Землі. Гіпотезу про горизонтальне переміщення материків висунуто наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

ТЕКТОНІЧНА ІНВЕРСІЯ, *тектоническая инверсия - стадія у розвитку складчастої геосинклінальної системи, протягом якої прогинання земної кори змінюється підняттям і виникненням на місці геосинклінального прогину складчастої гірської споруди.

ТЕКТОНІЧНІ НАПРУЖЕННЯ, *тектонические напряжения - напруження в гірських породах, які виникають при протіканні тектонічних процесів, а також залишкові напруження від тектонічних процесів, що вже закінчилися.

ТЕКТОНІЧНІ РУХИ, *тектонические движения - переміщення окремих ділянок тектоносфери під дією внутрішніх сил Землі, в тому числі сили тяжіння. Приводять до зміни форм залягання і внутрішньої структури гірських порід. Тектонічні рухи розрізняють за амплітудою (ороґенні, епейроґенні), формою прояву (складчасті, розривні і т. д.), часом прояву (давні, новітні, сучасні), напрямом дії (вертикальні, горизонтальні, коливальні), а також за механікою, масштабом дії і т. ін.

ТЕКТОНІЧНІ ЦИКЛИ, *тектонические циклы - інтервали в історії великих тектонічних структур, протягом яких повторюється із деякими змінами поступально спрямований розвиток тектоносфери. Повний тектонічний цикл складається з геосинклінальної, ороґенної та платформеної стадій. Рубежі між геосинклінальною та ороґенною стадіями тектонічних циклів пов’язані з загальнопланетарною складчастістю.

ТЕКТОНОСФЕРА, *тектоносфера - зовнішня оболонка Землі (земна кора і верхня частина мантії), в якій відбуваються тектонічні й магматичні процеси.

ТЕКТОНОФІЗИКА, *тектонофизика - розділ тектоніки, який вивчає фізичні умови виникнення й поширення деформацій у верствах гірських порід на основі даних фізики і механіки. Методи тектонофізики базуються на відновленні давніх полів напружень, що існували в тектонічних структурах, і моделюванні тектонічних процесів на еквівалентних матеріалах.

ТЕКТООРОГЕНІЯ, *тектоорогения - теоретичний напрям у геології, який розглядає сучасний стан рельєфу і форму Землі як результат тривалого геологічного розвитку її матеріальної системи, що перебуває в безперервному русі.

ТЕКУЧІ (РІДИННІ) ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, *жидкие взрывчатые вещества - водо- чи розчинонаповнені вибухові речовини, що вміщують воду у кількості, достатній для надання властивості текучості і заповнення зарядної порожнини будь-якої форми, включаючи нерівності її стінок.

ТЕЛЕ..., *теле... - у складних словах означає здійснюваний на відстані, той, що діє на далеку відстань, телевізійний.

ТЕЛЕАВТОМАТИКА, *телеавтоматика - галузь автоматики, що охоплює теорію та принципи побудови систем керування із застосуванням методів та засобів телемеханіки та сукупність телемеханічних пристроїв.

ТЕЛЕКОНТРОЛЬ, *телеконтроль - передача на відстань інформації про стан та основні параметри об’єктів, що контролюються з допомогою методів телемеханіки (телевимірювання і телесигналізації).

ТЕЛЕМЕТРІЯ, *телеметрия - сукупність технічних засобів і методів вимірювання на віддалі різних фізичних, технічних та інших величин у промислових, енергетичних, транспортних та інших установках.

ТЕЛЕМЕХАНІКА, *телемеханика - наука про вимірювання, регулювання і контроль параметрів будь-яких об'єктів, а також керування цими об'єктами на значній віддалі; відповідна галузь техніки.

ТЕЛЕФОННА СТАНЦІЯ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, *телефонная станция горного предприятия - один з основних пристроїв оперативного телефонного зв’язку. Призначена для посилання виклику абонентів і прийому викликів від них, з’єднання абонентів, комутації абонентських ліній та забезпечення їх іскробезпеки (на шахтах небезпечних по газу й пилу), для розміщення джерел живлення.

ТЕЛУР, *теллур - хімічний елемент VI групи періодичної системи, символ Те, ат. н. 52; ат.м. 127,60. Сріблясто-сірий крихкий метал. Напівпровідник. За звичайних умов не реаґує з повітрям, при нагріванні горить. У природі буває у вигляді телуридів. Використовують як добавку до металів та сплавів, для вулканізації каучуків, забарвлення скла, як напівпровідник тощо.

ТЕЛУРИДИ, *теллуриды - сполука телуру з електропозитивними елементами, головним чином з металами. Зустрічається у вигляді природних мінералів, наприклад, геситу Ag₂Te, рикардиту Cu₄Te₃. Кристали Т. відзначаються напівпровідниковими властивостями.

ТЕЛЬФЕР, *тельфер - машина для підіймання та горизонтального переміщення вантажів, тобто таль з електричним приводом. Інша назва — е л е к т р о т а л ь.

ТЕМП НАГНІТАННЯ, *темп нагнетания - кількість рідини, що вводиться у пласт під тиском за одиницю часу при попередньому зволоженні масиву. Іноді темп нагнітання називають швидкістю нагнітання чи хвилинною витратою рідини при нагнітанні її в масив.

ТЕМПЕРАТУРА ВИБУХУ, *температура взрыва - температура газоподібних продуктів, що утворюються в процесі вибухового перетворення речовин (1800…4500 °С).

ТЕМПЕРАТУРА ЗАЙМАННЯ, *температура загорания, **temperature ignition - температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі пари та гази з такою швидкістю, що після їх займання від джерела запалювання виникає стійке горіння.

ТЕМПЕРАТУРА КРИТИЧНА, *температура критическая - температура, при досягненні якої самонагрівання може швидко перейти у загоряння. Для вироблених просторів у вугільних шахтах і для штабелів на складах при темперетурі 60…70 °С слід вживати заходи для ліквідації самонагрівання.

ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ, *температура плавления, **melting point - температура переходу твердої речовини в рідинний стан. Важлива фізична константа мінералів.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ, *температура воздуха - змінна візична величина, що характеризує тепловий стан атмосфери. Вимірюється у ґрадусах за температурними шкалами Цельсія (°С) та Кельвіна (°К). Для спостережень за температурою повітря біля земної поверхні використовують термометри і термографи, у верхніх шарах атмосфери — мереорографи й радіозонди. Згідно з Правилами безпеки у вугільних і сланцевих шахтах максимальна температура повітря у гірничих виробках складає 26 °С.

ТЕМПЕРАТУРА СПАЛАХУ, *температура вспышки - мінімальна температура, при якій суміш горючіх парів з повітрям здатна спалахнути у закритій посудині при наявності джерела запалювання (іскра, вогонь, дуже нагріте тіло). Спалах без джерела запалювання при нагріванні парів з повітрям називається самозайманням. При постійному тиску характеризує вибухобезпечність парів даної рідини і є класифікуючою ознакою горючих рідин за їх пожежонебезпекою.

ТЕНАНТИТ, *теннантит, **tennantite - Cu₁₂As₄Si₃. Поширений мінерал гідротермальних колчеданових мідних та поліметалічних родовищ. Рідше утворюється метасоматичним шляхом за рахунок Ві.

ТЕНАРДИТ, *тенардит,**thenardite - Na₂[SO₄]. - мінерал класу сульфатів, прозорий, переважно безбарвний. Сингонія ромбічна. Густина 2,66. Твердість 2,5-3. Блиск скляний. Зустрічається в соляних осадових родовищах. Рідше утворюється при гідротермальних і пневматолітових процесах. Використовують при виготовленні скла, соди тощо. Від прізвища французького хіміка Л.Тенара.

ТЕНЗОМЕТР, *тензометр - прилад для вимірювання деформацій, спричинених механічними напруженнями в деталях конструкцій, у зразках матеріалів тощо.

ТЕНЗОР, *тензор - узагальнення понять скаляра, вектора (напр., Т. н а п р у ж е н н я, Т. д е ф о р м а ц і ї). Т. задається набором з З^r чисел і особливими законами перетворення. Число r називається р а н г о м Т. Скаляр є Т. н у л ь о в о г о рангу, вектор — Т. п е р ш о г о рангу. У гірничій справі Т. описується напружений стан масиву порід.

ТЕНСІОМЕТР, *тенсиометр - прилад, яким вимірюють поверхневий витяг рідини.

ТЕОДОЛІТ, *теодолит, **theodolite - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості кутів у горизонтальній та вертикальній площинах. Основні частини теодоліта: зорова труба, горизонтальні й вертикальні лімби, аладада і рівні для встановлення осей обертання. Застосовують теодоліт при геодезичних, маркшейдерських, астрономічних та інших роботах.

ТЕОРЕМА, *теорема - твердження, правильність якого встановлюють за допомогою спеціальних міркувань (доведень).

ТЕОРЕТИЗУВАТИ, *теоретизировать - 1) Створювати теорію, міркувати над теоретичними питаннями. 2) Міркувати загально, у відриві від практики.

ТЕОРЕТИЧНИЙ, *теоретический - 1) Властивий теорії, той, що стосується теорії. 2) Добутий шляхом логічних операцій або математичних розрахунків.

ТЕОРІЯ, *теория - 1) Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2) Система вірогідних наукових знань про якусь сукупність об'єктів, яка описує, пояснює і передбачає явища певної предметної галузі. Т. є найдосконалішою формою наукового відображення дійсності. 3) Загальні міркування на противагу практичній діяльності.

ТЕОРІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, *теория взрывчатых веществ - розділ хімії, що розглядає процес вибухового перетворення вибухових речовин (швидкість, повнота та передача детонації, температури вибуху тощо).

ТЕОРІЯ ВИБУХУ У СЕРЕДОВИЩІ, *теория взрыва в среде - розділ науки про вибухові роботи, що розглядають процес впливу вибуху на навколишнє середовище, поведінку середовища під впливом вибуху та закономірності, що визначають результат механічної дії вибуху.

ТЕОРІЯ ПОХИБОК, *теория погрешностей - наукова дисципліна, яка вивчає властивості, методи оцінки та зведення похибки вимірювання до мінімуму.

ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС ШАХТИ, *тепловой баланс шахты - розподіл теплоти, що виділяється у шахті за різними джерелами. Для шахт Донбасу тепловіддача від гірських порід на глибині 900 м становить 44.6 %, на глибині 1100 м — 52.5 %, від окиснення вугілля й дерева — відповідно 31.5 і 25.6 %, від охолодження вугілля — 8.3 та 9.1 %, від механічної роботи та електроенергії — 9.3 і 8.2 %, від інших джерел — 6.3 та 4.9 %. У рудниках репловіддача з гірського масиву 28.5 %, з інших джерел — 71.5 %. Найбільше впливає на температуру повітря у шахтах теплообмін з гірськими породами, у тому в очисних вибоях, що розташовані на значній віддалі від стовбура, яким подається повітря, температура повітря близька до температури порід.

ТЕПЛОВИЙ ЗАХИСТ, *тепловая защита - 1)Заходи по захисту респіраторників від шкідливої та небезпечної дії високої температури повітря при ліквідації аварій, зокрема пожеж. Поділяються на допоміжні (розпилювачі води, щити для захисту від променевої теплоти, повітряні струмені) та газотеплозахисні апарати. 2) Комплекс приладів і пристроїв, що запобігають перегріву об’єкта понад допустиму температуру.

ТЕПЛОВИЙ ПРОБІЙ, *тепловой пробой - пробій (руйнування) породи в результаті її нагрівання електричним струмом.

ТЕПЛОГАЗОВА КАМЕРА, *теплогазовая камера - ізольоване приміщення для випробовування респіраторів і тренування респіраторників при роботі в умовах задушливої атмосфери, високих температур та вологості. Обладнана контрольно-вимірювальними приладами, сигнальними пристроями та печами для задимлення повітря у камері.

ТЕПЛООБМІННИЙ АПАРАТ (ТЕПЛООБМІННИК), *теплообменный аппарат - апарат (пристрій) для перенесення теплоти від одного теплоносія до другого або від теплоносія до поверхні тіла, що його нагрівають. До теплообмінного апарату належать випарники, економайзери, льодоґенератори, пароґенератори, повітронагрівачі, градирні та ін. Застосовують теплообмінні апарати у теплоенергетиці, промисловості, сільському господарстві, системах вентиляції та опалення тощо.

ТЕПЛОТА ВИБУХУ, *теплота взрыва - кількість теплоти, що виділяється при вибуховому розкладі вибухових речовин за короткий проміжок часу. Знаходиться у межах 2.7…6.3 МДж/кг.

ТЕПЛОТА ЗГОРЯННЯ, *теплота сгорания - кількість теплоти, що виділяється при повному згорянні одиниці маси палива у кисні. Найважливіший показник для характеристики палива. Теплота згоряння кам’яного вугілля Донбасу та Львівсько-Волинського басейну складає 3.32…3.67 МДж/кг.

ТЕПЛОТА ОКИСНЕННЯ, *теплота окисления - питома теплота сорбції (поглинання), тобто кількість теплоти, що утворюється внаслідок сорбції вугілля 1 мл кисню: для вугілля дорівнює 12.6…16.7 МДж/мл.

ТЕПЛОФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *теплофизические параметры горных пород - питома теплопровідність, питома теплоємкість, коефіцієнти лінійного та об’ємного розширення, тепловіддача, плавкість, випаровуваність. Відіграють велику роль при термічних та електрофізичних способах руйнування.

ТЕРБІЙ, *тербий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Тв, ат. н. 65; ат. м. 158,9254. Блискучий метал, належить до лантоноїдів. Хімічно активний, на повітрі окиснюється. Застосовують у різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Від назви селища Ітербю у Швеції, де його вперше знайдено.

ТЕРИГЕННІ ВІДКЛАДИ, *теригенные отложения - геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи.

ТЕРИКОН, *террикон - конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. Тільки біля вугільних шахт Донбасу відомо біля 700 Т. Частина з них - горілі, які використовуються як матеріал-наповнювач у будівельній промисловості, при будівництві доріг, дамб тощо. Частина Т. горить (через самозаймання органічної речовини) - при цьому температура речовини всередині Т. знаходиться в межах 100-800⁰ С. Матеріал Т. може бути сировиною для видобутку деяких металів, в тому числі й рідкісних.

ТЕРМАЛЬНІ ВОДИ, *термальные воды - підземні води та джерела з підвищеною температурою порівняно з водами звичайної температури у даній області. Розрізняють термальні води: відносні (температура вища від середньої річної температури повітря у даній місцевості) та абсолютні (з температурою 20…37 °С, більшою за максимальну середньорічну температуру повітря на землі).

ТЕРМІН, *термин - 1) Слово або словосполучення, що виражає певне поняття якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. 2) Строк, визначений час.

ТЕРМІНАЛ, *терминал - технологічний комплекс, розташований на одному з кінців транспортної лінії або просторово-протяжного технологічного ланцюга. Наприклад, головний Т. магістрального вуглепровода.

ТЕРМІНАЛЬНИЙ, *терминмальный - кінцевий.

ТЕРМІСТОР, *термистор - напівпровідниковий опір, що його величина залежить нелінійно від температури. Застосовують Т. як елементи вимірювальних приладів, регулятори тощо.

ТЕРМІЧНИЙ, *термический - тепловий, той, що належить до тепла, температури; т. а н а л і з — один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого визначають температуру плавлення й кристалізації; т. е к в і в а л е н т р о б о т и — кількість тепла в теплових одиницях, еквівалентна роботі в джоулях (0,24 ^кал/_дж) , кілоґрамометрах (1/427 ^ккал/_кГм) ; т - і с т а л і хімічних елементів — температура плавлення — кипіння, теплоємність, теплопровідність.

ТЕРМІСТОР, *термистор - напівпровідниковій опір, що його величина залежить нелінійно від температури. Застосовують Т. як елементи вимірювальних приладів, регулятори температури тощо.

ТЕРМО..., *термо... - у складних словах відповідає поняттям "температура", "тепло".

ТЕРМОАНТРАЦИТ, *термоантрацит - антрацит, підданий тепловій обробці. Застосовують як металургійне паливо та як напівфабрикат для виробництва вугільних електродів.

ТЕРМОДИНАМІКА, *термодинамика - розділ фізики, що вивчає закономірності теплового руху і вплив його на властивості фізичних тіл.

ТЕРМОДИФУЗІЯ, *термодиффузия - дифузія складових частин розчину або газової суміші, зумовлена різницею температур.

ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИЙ, *термоелектрический - той, що стосується термоелектрики; т. е л е м е н т — те саме, що й термоелемент; т. т е р м о м е т р — електричний термометр, дія якого ґрунтується на залежності термоелектрорушійної сили термоелемента від температури місця спаю (зварного шва); застосовують для вимірювання високих температур.

ТЕРМОЕЛЕКТРОҐЕНЕРАТОР, *термоелектрогенератор - пристрій для безпосереднього перетворення тепла на електричну енергію.

ТЕРМОЕЛЕКТРОНИ, *термоелектроны - електрони, що їх висилають дуже нагріті металеві тіла.

ТЕРМОЕЛЕМЕНТ, *термоелемент - пристрій (спай дротинок або стрічок з різних матеріалів), де тепло перетворюється безпосередньо на електричну енергію. Інша назва — т е р м о п а р а.

ТЕРМОЕМІСІЙНИЙ, *термоэммисионный - той, що пов'язаний з термоелектронною емісією.

ТЕРМОЗИТ, *термозит - пористий штучний (з розплавлених шлаків) матеріал, який застосовується у виробництві теплоізоляційних бетонів, засипів тощо. Інша назва - ш л а к о в а п е м з а.

ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ, *термоизоляция - захист різних споруд і апаратури від втрат тепла. Інша назва — т е п л о і з о л я ц і я.

ТЕРМОКАРСТ, *термокарст - процес просідання ґрунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічномерзлих ґрунтів і гірських порід, що містять лід.

ТЕРМОЛАБІЛЬНИЙ, *термолабильный - нестійкий проти діяння тепла.

ТЕРМОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, *термолюминесценция - люмінесценція тіл від їх нагрівання.

ТЕРМОМЕТР, *термометр - прилад для вимірювання температури. Дія Т. заснована на зміні фізичних характеристик тіл (об'єму, електропровідності тощо) внаслідок нагрівання чи охолодження їх.

ТЕРМОМЕТРІЯ, *термометрия - методи вимірювання температури й прилади, що для цього застосовуються.

ТЕРМОПСИХОР, *термопсихор - прилад для вимірювання температури та вологості рудникової атмосфери при пожежах.

ТЕРМОС, *термос - різновид термостата. Скляна посудина з подвійним посрібленими зсередини стінками, повітря між якими викачано. Зберігає продукт гарячим або холодним протягом кількох годин, діб.

ТЕРМОСТАТ, *термостат - пристрій, в якому підтримується стала температура.

ТЕРМОФОРИ, *термофор - посудини для відігрівання динамітів після їх замерзання чи запобігання їх замерзанню при перенесенні до місця вибухових робіт. Виготовляються з металів, що не дають іскри. Мають подвійні стінки, між якими залита вода з температурою 35…40 °С. Одночасно в Т. відігрівається до 10 кг вибухових речовин.

ТЕРМОХІМІЯ, *термохимия - розділ хімії, який вивчає теплові явища, що супроводять хімічні реакції (теплоту утворення, теплоту згорання), нагрівання чи охолодження внаслідок розчинення чогось у рідині.

ТЕРТЯ, *трение, **friction, rubbing - 1) Зовнішнє тертя — механічна взаємодія між твердими тілами, що виникає в місцях їх дотику та перешкоджає їх відносному переміщенню. В техніці роль тертя буває негативною (наприклад, воно зменшує коефіцієнт корисної дії механізмів, спричинює їх знос тощо) і позитивною (зокрема, створює можливість передачі зусиль від одних деталей машин до інших). 2) Внутрішнє тертя — сукупність процесів, що відбуваються в твердих, рідких і газоподібних тілах і приводить до необоротного перетворення їх механічної енергії в енергію внутрішню.

ТЕСЛА, *тесла - одиниця магнітної індукції в Міжнародній системі одиниць. Позначається Т. 1Т — магнітна індукція, при якій магнітний потік крізь поперечний переріз площею 1 м² дорівнює 1 веберу. Від прізвища хорватського фізика і винахідника Н.Тесли.

ТЕСТ, *тест - коротке стандартне завдання, метод випробування, що застосовується у різних галузях науки для одержання кількісної характеристики певних явищ.

ТЕСТЕР, *тестер - універсальний вимірювальний прилад, за допомогою якого можна виміряти кілька різних електричних величин, зокрема, опір, напругу, величину струму.

ТЕТРА..., *тетра... - у складних словах відповідає поняттю "чотири".

ТЕТРАГОН, *тетрагон - чотирикутник.

ТЕТРАЕДР, *тетраедр - чотиригранник.

ТЕТРАЕДРИТ, *тетраедрит , **tetrahedrite - Cu₁₂Sb₄S₁₃. Мінерал класу сульфосолей, колір сірий до чорного. Сингонія кубічна. Густина 4,6-5,1. Твердість 3-4,5. Блиск металічний. Разом з іншими мідьвмісними мінералами входить до складу мідних руд; у вигляді домішок містить золото й срібло. Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових родовищ, де знаходиться в тісному параґенезисі з халькопіритом, сфалеритом, ґаленітом; зустрічається також у сурм’яно-ртутних, вольфрамитових родовищах.

ТЕХМІНІМУМ, *техминимум - мінімальний обсяг технічних знань, які повинен мати робітник певної професії та кваліфікації.

ТЕХНЕЦІЙ, *технеций - радіоактивний хімічний елемент УІІ групи періодичної системи, символ Тс, ат. н. 43; ат.м. 98,9062. Метал сріблясто-білого кольору. У природі Т. не виявлено, одержано штучно. Застосовують як інгібітор проти корозії, у ядерній енергетиці тощо.

ТЕХНІЗАЦІЯ, *технизация. - оснащення технічними засобами, впровадження їх.

ТЕХНІКА, *техника - 1) Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва, а також використання різних прийомів і методів впливу на природу в процесі виробництва матеріальних благ; один з найважливіших елементів продуктивних сил суспільства. 2) Сукупність прийомів, застосованих у якійсь справі (напр., г і р н и ч а Т, б у д і в е л ь н а Т.). 3) Т. у п р а в л і н н я — сукупність технічних засобів збирання, передавання, зберігання, обробки й видавання інформації, пов'язаної з керівництвом виробничими, соціальними та іншими процесами.

“ТЕХНІКА” - видавництво виробничо-технічної літератури з питань промисловості й транспорту. Засноване 1930 року у Харкові (з 1935 р. — у Києві) як державне технічне видавництво (теперішня назва — з 1964 р.).

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ, *техника безопасности - система технічних і організаційних заходів та прийомів роботи, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці, один з найважливіших державних заходів в галузі охорони здоров'я. Обов’язкові вимоги техніки безпеки законодавчо закріплено в трудовому законодавстві, у спеціальних інструкціях, наказах тощо. Заходи по техніці безпеки здійснюються на підприємстві на підставі колективного договору.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, *технико-экономический анализ - комплексне дослідження виробничо-господарської діяльності галузей матеріально-виробничого об’єднання, підприємств та їх підрозділів для виявлення впливу розвитку техніки, технології та організації виробництва на виробничо-господарську практику.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, *технико-экономические показатели - планові або обліково-статистичні показники, що характеризують ступінь використання сировини, матеріалів, енергетичних та трудових ресурсів, виробничих потужностей, устаткування. Бувають загальні (єдині) для всіх підприємств та галузей і специфічні, що відображають особливості окремих галузей.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ, *технико-экономическое обоснование - передпроектний документ, що уточнює та доповнює схему розвитку й розташування відповідної галузі промисловості у частині обґрунтування економічної доцільності і господарської потреби проектування підприємства, пункту його розміщення, проектної потужності, номенклатури продукції, забезпеченості сировиною, паливом, електроенергією, водою, а також визначення основних технологічних та будівельних рішень і найважливіших техніко-економічних показників виробництва та будівництва.

ТЕХНІКУМ, *техникум - навчальний заклад, що готує кадри з середньою спеціальною освітою для різних галузей. В Україні, зокрема, перші навчальні заклади під назвою “технікум” з’явилися на початку ХХ ст. З 1922 по 1930 р. вони випускали спеціалістів вищої кваліфікації вузького профілю. В 1931 р. технікуми реорганізовано в середні спеціальні навчальні заклади. Зараз в Україні понад 700 технікумів, де навчається близько 800 тис. учнів.

ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ, *технический анализ - сукупність хімічних, фізико-хімічних та фізичних методів аналізу складу речовин. Застосовують Т.а. для визначення якості речовин, зокрема, корисних копалин та продуктів їх переробки, а також за технологічними процесами і маркуванням готової продукції.

ТЕХНІЧНІ УМОВИ, *технические условия - нормативно-технічний документ (частина технічної документації), що містить вимоги до експлуатаційних показників і методів контролю якості одного або кількох видів продукції всіх галузей господарства. Розробляються (на певний строк), якщо немає стандартів на продукцію або необхідно доповнити вимоги до неї.

ТЕХНІЧНІ УЧИЛИЩА, *технические училища - навчальні заклади системи професійної освіти. Готують кваліфікованих робітників для різних галузей народного господарства з числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл. Створені 1954 року, у 1959-1964 рр. їх було реорганізовано в міські й сільські професійно-технічні заклади.

ТЕХНІЧНО ОБУМОВЛЕНІ НОРМИ, *технически обусловленные нормы - норми витрат праці, що розробляються виходячи із застосування раціональної технології та правильної організації виробництва і праці, економічно доцільних прийомів та методів роботи, дотримання правил безпеки.

ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ ПРОМИСЛОВІСТЬ, *технического углерода промышленность - галузь нафтохімічної промисловості, підприємства якої виробляють різні види технічного вуглецю. В Україні перший сажовий завод став до ладу 1946 року в Дашаві (Львівська область), другий — 1950 року в Кадіївці (м. Стаханів). У 1965 році введено в дію Кременчуцький завод технічного вуглецю.

ТЕХНО..., *техно... - у складних словах відповідає поняттю "технологічний".

ТЕХНОҐЕНЕЗ, *техногенез - сукупність інженерно-геологічних, геоморфологічних і геохімічних процесів у земній корі, пов’язаних з виробничою діяльністю людини.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *технологическая схема обогащения полезных ископаемых - опис чи умовне зображення послідовності процесів та операцій обробки мінеральної сировини на збагачувальній фабриці. Якісна схема — найменування процесів та операцій з мінеральною сировиною при збагаченні. Кількісна схема вміщує дані, що характеризують якість оброблюваної сировини та добування з неї цінних компонентів. У деяких випадках якісні та кількісні схеми поєднують. Водно-шламова схема складається з даних про кількість твердого та води, що обробляються в кожній операції. Схема ланцюга апаратів характеризує обладнання для виконання процесів та операцій.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ОЧИСНИХ РОБІТ, *технологическая схема очисных работ - способи виконання та взаємна ув’язка у часі і просторі процесів виймання корисних копалин в очисному вибої та транспортування, а також кріплення і провітрювання виробки. Визначається гірничо-геологічними умовами.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, *техноло-гическая схема проведения горной выработки - опис і графічне зображення параметрів гірничої виробки та їх кріплення, розташування обладнання, послідовність та час виконання прохідницьких операцій, розрахункові техніко-економічні показники.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ШАХТИ, *технологическая схема шахты - графічне зображення сукупності розкривних, підготовчих (транспортних і вентиляційних) та очисних виробок, засобів механізації й автоматизації основних виробничих процесів, що дозволяють при відповідній організації видобувати корисні копалини підземним способом. Включає до свого складу схеми та способи розкриття і підготовки шахтного поля, системи розробки, схеми транспорту, вентиляції, водовідливу та енергопостачання.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКС ПОВЕРХНІ ШАХТИ, *технологический комплекс поверхности шахты - будинки, споруди та устаткування, призначені для підіймання, приймання, переробки та відправки споживачам корисних копалин, приймання та складування породи, подавання повітря в шахту для провітрювання гірничих виробок, забезпечення гірничих робіт пневмо- та електроенергією, очищення шахтних вод, побутового облслуговування робітників.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦИКЛ РОБОТИ РОТОРНОГО ЕКСКАВАТОРА, *технологический цикл работы роторного экскаватора - період відроблення одного блоку, протягом якого виконується відповідний комплекс робочих та допоміжних операцій, що відповідає прийнятому способу розробки вибою. Час технологічного циклу залежить від продуктивності екскаватора та параметрів відроблюваного блоку.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВІДКРИТИХ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *технологи-ческие процессы открытых горных работ - комплекс процесів, що здійснюються у визначеній послідовності (буріння, підривання чи механічне розпушення, виймання, навантаження, транспортування та розвантаження корисних копалин і розкривних порід) у приймальні пристрої, відвалоутворення чи складування при видобутку корисних копалин відкритим способом.

ТЕХНОЛОГІЯ, *технология - сукупність способів одержання, обробки або переробки (зміни стану, властивостей, форми) сировини, матеріалів і напівфабрикатів у процесі виробництва продуктів; наукова дисципліна, що розробляє і вдосконалює ці способи; процеси одержання, обробки й переробки, складання або будівництва, опис цих процесів.

ТЕХНОРОБОЧИЙ ПРОЕКТ, *технорабочий проект - проект, що розробляється для гірничого підприємства, будівництво якого намічається здійснювати за типовими та повторно застосовуваними проектами, а також для технічно нескладних об’єктів. Розробляється в одну стадію і крім робочих креслень повинен мати пояснювальну записку з техніко-економічними показниками та іншими даними, схему генерального плану підприємства, перелік типових проектів, заміни та доповнення у зв’язку з прив’язкою до місцевих умов та кошторис.

ТИГЕЛЬ, *тигель - посудина для плавлення або нагрівання різних матеріалів.

ТИКСОТРОПІЯ, *тиксотропия - 1) Здатність колоїдів і суспензій загусати, перетворюючись з рухливих рідин на гелі. 2) Здатність твердоподібних речовин руйнуватись (розріджуватись) від механічної дії (напр., перемішування).

ТИМЧАСОВИЙ ОПІР, *временное сопротивление - умовне напруження, що відповідає найбільшому навантаженню, що безпосередньо передує руйнуванню зразка гірської породи.

ТИП, *тип - зразок, модель для групи предметів; форма чого-небудь; вид, рід, різновидність чого-небудь.

...ТИП, ...ТИПІЯ, *...тип, типия - у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "відбиток", "друк", напр., монотип, фототипія.

ТИПІЗАЦІЯ, *типизация - зведення виробництва різноманітних виробів і машин, спорудження будівель, технологічних процесів тощо до невеликого числа вибраних типів.

ТИПОВА ЗРОШУВАЛЬНА СИСТЕМА ПИЛЕПОДАВЛЕННЯ, *типовая оросительная система пылеподавления - комплекс обладнання, що складається з насосної установки, фільтрів, гнучкого вибійного водопроводу, зрошувального пристрою, ємкостей для води і призначений для пилеподавлення головним чином в комплексі обладнання вугільних комбайнів. Наприклад, система ТОС 100 (200) розрахована на витрати 3.6 (7.2) м³ води на годину.

ТИПОВИЙ, *типичный - 1) Той, що є зразком, взірцем, стандартом для ряду явищ, випадків або відповідає певному зразку. 2) Характерний; властивий певному типові явищ.

ТИПОЛОГІЯ, *типология - вид наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками.

ТИПОМОРФІЗМ, *типоморфизм, **typomorphism - властивісь мінералів змінювати всі або деякі свої ознаки (кристалографічні особливості, характер агрегатів, забарвлення, густину тощо) залежно від умов утворення; одна з діагностичних ознак мінералів. Типові для певних умов утворення мінерали називаються т и п о м о р ф н и м и.

ТИТАНІТ, *титанит, **titanite - CaTiO[SiO₄]. Силікат острівної будови, те саме, що й сфен. Сингонія моноклінна. Густина 3.51, твердість 5.5…6. Колір жовтий, коричневий, зелений та ін. Зустрічається як магматичний акцесорний мінерал у багатьох вивержених породах та в метаморфічних породах, де утворюється внаслідок перетворення первинних титанових мінералів на контактні з вапняками. Відомий також у жилах альпійського типу. Є в межах Українського щита. Поширений мінерал титану.

ТИТАНОВІ РУДИ, *титанові руди - природні мінеральні утворення з вмістом титану в таких кількостях, що їх економічно доцільно вилучати за сучасного стану розвитку техніки. Основні мінерали титанових руд — ільменіт, перовскіт, титаніт, рутил та ін.

ТИТАНОМАГНЕТИТ, *титаномагнетит - мінерал класу оксидів та гідрооксидів, чорного кольору. Руда заліза, титану.

ТИТАНОМАГНІЄВА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *титаномагниевая промышлен-ность - галузь кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують титаномагнієву сировину та виробляють титан і магній. В Україні виробницьво титану почато з 1956 р. на Дніпровському титаномагнієвому заводі, з 1971 р. — на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті. У 1958-1960 рр. введено потужності на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті; у 1961 р. — на Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті. Перший магнієвий завод — у Калуському виробничому об’єднанні “Хлорвініл”.

ТИТР, *титр - вміст якої-небудь речовини в одному кубічному сантиметрі розчину.

ТИТРУВАННЯ, *титрование - хім. метод об'ємного аналізу — поступове додаваня розчину якої-небудь речовини з титром певної концентрації до розчину досліджуваної речовини, кількість якої треба встановити.

ТКАНИННІ ФІЛЬТРИ, *тканевые фильтры - пиловловлюючі апарати, дія яких заснована на фільтруванні запиленого повітря через рідкі тканини (шерстяну, бавовняну чи синтетичну), а також через нетканний матеріал. Використовуються горизонтальні та вертикальні рукавні фільтри для очищення великої кількості повітря та ін. Ефективність для тонкого пилу (менше 2 мкм) — до 99 %.

ТОВАРНА ПРОДУКЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, *товарная продукция предприятия - об’єм тієї частки продукції гірничого підприємства у грошовому виразі, яка призначена для реалізації споживачам та для непромислових потреб свого підприємства. Відрізняється від валової тим, що до її складу не входить вартість продукції власного виробництва для подальшої переробки чи використання на цьому самому підприємстві, а також вартість залишків незавершеного виробництва.

ТОВАРНИЙ КОНДИЦІЙНИЙ КУСОК, *товарный кондиционный кусок - шматок корисної копалини максимально допустимого розміру, що відправляється споживачеві. Цей розмір визначається умовами подальшого транспортування та переробки.

ТОКСИЧНІ ГАЗИ, *токсические газы - 1) Гази, що виділяються чи утворюються в природних процесах чи в промисловості. 2) Гази, що виділяються чи утворюються у гірничих виробках та мають отруйні властивості. До них відносяться аміак, оксиди азоту, оксид вуглецю, радон, сірнистий газ, сірководень, вуглекислий газ.

ТОЛ ( тротил ), *тол — вибухова речовина. Те саме, що й тринітротолуол.

ТОНКИЙ, ТОНКОДИСПЕРСНИЙ, *тонкий, тонкодисперсный - той, що складається з дрібних або дуже дрібних часточок. У застосуванні до корисних копалин Т. матеріалами доцільно приймати матеріали, які відповідають або менші за крупністю області перегину кривої “зовнішня питома площа поверхні матеріалу - крупність матеріалу”. Як правило, ця область знаходиться в межах діаметра частинок сипучого матеріалу 0,2-0,1 мм. Тобто Т. матеріал - це полідисперсний матеріал крупністю 0,2-0,1 - 0 мм.

ТОННА, *тонна - 1) Одиниця маси в метричній системі (1000 кг). Англійська Т. дорівнює близько 1016,05 кг, англійська суднова Т. — близько 907,185 кг. 2) Реєстрова тонна — міра об'єму морських торгівельних суден (близько 2,83 м³).

ТОПАЗ, *топаз, **topaz - Al₂[SiO₄](F₄)₂. Силікат острівної будови. Поширений мінерал. Сингонія ромбічна. Густина 3.4…3.64, твердість 8. Безбарвний, жовтий, блакитний та ін. Блиск скляний. Зустрічається серед пневматоліто-пегматитових родовищ, часто в ґрейзенах, рідше в гідротермальних жилах. Топаз використовують як дорогоцінне каміння. В Україні є на Волині.

ТОПОГРАФІЯ, *топография - розділ геодезії, який вивчає способи зйомок земної поверхні з метою зображення її на плані.

ТОПОЛОГІЯ, *топология - розділ математики, в якому вивчають ті властивості множин (напр., геометричних фігур), що не змінюються при неперервних, взаємно-однозначних перетвореннях, за яких зберігаються відношення сусідства (нескінченої близькості) елементів множин.

ТОПТАННЯ, *топтание - процес періодичного навантаження та розвантаження бокових порід при пересуванні механізованого кріплення та прохідницьких комбайнів, що викликає порушення стійкості виробки.

ТОР, *тор - тіло, утворене обертанням круга навколо своєї осі, що лежить у площині цього круга і не перетинає його. Форму Т. мають, напр., камери автомобільних коліс.

ТОРИТ, *торит - мінерал класу силікатів, чорного, бурого, оранжевого кольору. Th[SiO₄]. Сингонія тетрагональна. Густина 4,1-6,7. Твердість 4,5-6. Блиск скляний. Радіоактивний. Торієва руда.

ТОРІЙ, *торий - радіоактивний хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Тh, ат. н. 90; ат. м. 232, 0381. Сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів. Застосовують у ядерній техніці та енергетиці. Перспективне ядерне пальне в ядерно-торієвих реакторах. Оксид Т. використовують як вогнетривкий матеріал. Від імені бога-громовержця Тора в давньоскандінавській міфології.

ТОРКРЕТ, *торкрет - машина, яка подає під тиском бетон або іншу масу на покривану поверхню під час торкретування, Інша назва — т е к т о р.

ТОРКРЕТ-БЕТОН - матеріал, що утворюється внаслідок нанесення на поверхню з допомогою стисненого повітря розчину з суміші цементу, дрібних фракцій заповнювача (до 8 мм) та води. Має підвищену міцність схоплювання з поверхнею та швидкість твердіння. Застосовується для виготовлення тонкостінних залізобетонних конструкцій, кріплення тунелів, гідроізоляції тощо.

ТОРКРЕТУВАННЯ, *торкретирование - нанесення (під тиском) на оброблювальну поверхню шару бетону або глини, щоб зробити її щільною, водонепроникною, вогнестійкою тощо. Є сухий та мокрий спосіб торкретування.

ТОРПЕДУВАННЯ СВЕРДЛОВИН, *торпедирование скважин - підривання заряду вибухової речовини у свердловині з метою збільшення тріщинуватості, руйнування колони обсадних труб, ліквідації будь-яких аварій (наприклад, прихвату інструменту).

ТОРСІЙНИЙ, *торсионный - пов'язаний з крученням; т - а п і д в і с к а — автомобільна підвіска, де пружною частиною є скручуваний (на відміну від ресори) сталевий стрижень.

ТОРСІОГРАФ, *торсиограф - прилад, за допомогою якого записують крутильні коливання валів машин (двигунів, насосів тощо).

ТОРСІОМЕТР, *торсиометр - прилад, за допомогою якого визначають крутні моменти валів машин, зокрема двигунів.

ТОРФ, *торф - тверда горюча корисна копалина, продукт нагромадження, розпаду, біохімічного і фізико-хімічного перетворення решток вищих рослин у болотах і прісних озерах. Є першою стадією перетворення рослинного матеріалу на вугілля. На території України поклади торфу зосереджені на Поліссі. Використовують як паливо, будівельний матеріал, сировину для хімічної промисловості, добриво.

ТОРФОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *торфовая промышленность - галузь паливної промисловості, підприємства якої освоюють торфові родовища, видобувають і перероблюють торф. На території України торф видобувають у Чернігівській, Житомирській, Львівській, Сумській та Рівненській областях. Організовано виробництво торфобрикетів.

ТОРФОВІ МАШИНИ, *торфовые машины - машини для торфодобування і пов’язаних з ним процесів підготовки торфових родовищ, навантаження і транспортування торфу. До торфових машин належать фрезерні барабани, пневматичні комбайни, багатоковшові екскаватори, землерийні машини, машини для корчування пнів, підйомні крани, тракторні навантажувачі, торфоперевантажувачі тощо.

ТОРФОДОБУВАННЯ, *торфодобыча - сукупність операцій добування торфу з торфовищ, його переробки (в разі потреби), сушіння та збирання за допомогою торфових машин. Найпоширенішим і найекономічнішим є фрезерний спосіб торфодобування, за яким поверхневий шар торфовища подрібнюють (фрезерують), торфовий дрібняк сушать, а далі укладають у штабелі. За екскаваторним способом торфодобування торфовище одразу розробляють на всю глибину, а з торфу створюють цеглини. Безкар’єрно-глибинний спосіб торфодобування полягає у формуванні цеглин з торфової маси, вийнятої з траншей.

ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ, *точность измерений - якість вимірювань, яка чисельно відображує близькість їх результатів до істиного значення вимірюваної величини.

ТОЧНІСТЬ ПЛАНІВ, *точность планов - поняття, яке характеризується величиною розходження положення об’єктів на плані з їх фактичним положенням на місцевості чи в гірничій виробці.

ТРАВЕРТИН, *травертин - порувата гірська порода (вапняковий туф), що утворюється внаслідок осадження карбонату кальцію з природних джерел. Використовують у будівництві, цементній промисловості тощо.

ТРАВМАТИЗМ У ГІРНИЧІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ, *травматизм у горной промышленности - травматизм, обумовлений специфічними особливостями гірничого виробництва, а саме: впливом гірничого тиску, обмеженими розмірами виробок, переміщенням гірничих машин, проведенням вибухових робіт, вибухонебезпечністю рудникового повітря тощо.

ТРАКТ, *тракт - сукупність пристроїв, що утворюють шлях для чого-небудь (напр., Т. звукопередачі).

ТРАКТАТ, *трактат - наукова праця, в якій докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему.

ТРАНС..., *транс... - префікс, що означає: "крізь", "через", "за", "пере", "по той бік".

ТРАНСЛЯЦІЙНИЙ СПОСІБ ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ, *трансляционный способ передачи сигналов - в стволовій сигналізації - передача робочих та виконавчих сигналів за два прийоми: спочатку від стволового до рукоятника-сигналіста, а потім від рукоятника до машиніста підйому.

ТРАНСМІСІЯ, *трансмиссия - механізм, за допомогою якого передають рух від двигуна до робочих машин.

ТРАНСМІТЕР, *трансмитер - апарат для автоматичного передавання електричних сигналів, записаних на перфорованій стрічці, отвори на якій розміщені відповідно до коду передаваного повідомлення .

ТРАНСПОРТЕР, *транспортер - пристрій, яким переміщують вантажі на невелику віддаль; Т. р о л и к о в и й — те саме, що й р о л ь г а н г ; Т. гвинтовий — те ваме що й шнек.

ТРАНСПОРТНА ВОДА, *транспортная вода, **transport water, ***Transportwasser - вода, що використовується у технологічному процесі збагачення корисних копалин для транспортування матеріалу.

ТРАНСПОРТНО-ВІДВАЛЬНИЙ МІСТ, *транспортно-отвальный мост - самохідний безперервної дії аґреґат, яким м’які покривні породи, вийняті при відкритій розробці родовищ корисних копалин, переміщують у внутрішній відвал. Діє разом з роторним або багатоковшовим екскаватором. Продуктивність до 10 тис. м³/год і більше.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ГІРНИЧОЇ МАСИ, *транспортирование горной массы - переміщення розкривних порід та корисної копалини від вибою відповідно до відвалів та на приймальні пункти споживачів (збагачувальні фабрики, електростанції) або склади.

ТРАНСУРАНИ, ТРАНСУРАНОВІ ЕЛЕМЕНТИ, *трансураны, трансурановые элементы - штучно утворені радіоактивні хімічні елементи, що розташовані в періодичній системі елементів Менделеєва за ураном. Ат.н. > 92: нептуній, плутоній, америцій, кюрій, берклій, каліфорній, ейнштейній, фермій, менделеєвій, нобелій, лоуренсій, курчатовій та елементи з ат. н. 105-107. У природі в мікрокількостіх існує тільки нептуній і плутоній.

ТРАНСФОРМАТОР, *трансформатор - 1) Перетворювач чого-небудь з одного стану в інший. 2) Т. е л е к т р и ч н и й — прилад, який збільшує або зменшує напругу змінного електричного струму. Дія Т. ґрунтується на явищі електромагнітної індукції.

ТРАНСФОРМАТОРНА ПІДСТАНЦІЯ, *трансформаторная подстанция - електрична підстанція з силовими трансформаторами, що підвищує або знижує напругу змінного струму і розподіляє електричну енергію між споживачами. Підвищувальні трансформаторні підстанції встановлюють звичайно на електростанціях, а знижувальні трансформаторні підстанції — в місцях споживання електроенергії. Для шахт виготовляють пересувні трансформаторні підстанції з вибухозахищеним електрообладнанням.

ТРАНСФОРМАЦІЯ, *трансформация - зміна, перетворювання виду, форми, істотних властивостей чого-небудь.

ТРАНСФОРМУВАТИ, *трансформировать - перетворювати, змінювати.

ТРАНСФОРМУВАННЯ ПЛАНУ, *трансформирование плана - переведення плану (наприклад, маркшейдерського) з одного масштабу в інший без спотворень.

ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ, *трансцендентный - 1) Т - і ф у н к ц і ї — аналітичні функції, що не є алгебраїчними. 2) Т - і ч и с л а — числа, що не задовольняють жодне алгебричне рівняння з цілими коефіцієнтами.

ТРАНШЕЄКОПАЧ, *траншеекопатель - машина для риття траншей при будівництві нафто- і газопроводів, водопроводів та інших об’єктів. Робочим органом, змонтованим на тракторі, служить рама з ковшами, скребками тощо. Продуктивність траншеєкопача 45 м/год (ширина траншеї 900 мм, глибина до 1100 мм).

ТРАНШЕЯ, *траншея, **trench, incline - 1) Відкрита гірнича виробка трапецевидної (у поперечному перерізі) форми. Є траншеї для доступу до вибою транспортних засобів з поверхні землі, для дренажу й водовідливу, для геологічних робіт тощо. 2) Вузька довга виїмка, в якій прокладають труби, кабелі зв’язку.

ТРАПЕЦЕПОДІБНА РАМА, *трапециевидная рама — конструкція кріпильної рами трапецеподібної форми, що складається з двох стояків та верхняка. Т.р. пизначені для кріплення горизонтальних і похилих виробок.

ТРАС, *трасс - щільна світлозабарвлена пориста гірська порода з групи вулканічних туфів, яку використовують при виготовленні портландцементу. В Україні є на масиві Карпат та у Кримських горах.

ТРАСА, *трасса - 1) Лінія, що вказує напрямок проходження чого-небуть. 2) Головна вісь деяких споруд, яка позначена на місцевості чи нанесена на карту (план). Може бути прямою, кривою або ламаною лінією.

ТРАХIТ, *трахит - кайнотипна порода, звичайно порфiрова, яка мiстить лужнi польовi шпати, iнколи разом з плагiоклазом середнього складу та один або бiльше кольорових мiнералiв (найчастiше бiотит та авгiт).

ТРЕМОЛІТ, *тремолит, **tremolite - Ca₂Mg₅[Si₄O₁₁]₂(OH,F)₂. Породоутворюючий мінерал класу силікатів, білого або ясно-зеленого кольору. Магніїстий різновид актиноліту. Зустрічається в метаморфічних породах, переважно у продуктах регіонального метаморфізму. Важливий породоутворюючий мінерал на контактах вивержених порід з вапняками та доломітами, також у кристалічних сланцях. Використовують в основному в хімічній промислововсті як наповнювач. Від назви долини Тремола в Альпах.

ТРЕПЕЛ, *трепел - пухка або слабо зцементована, дуже легка, тонко- пориста опалова осадова гірська порода, білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору (іноді - сiруватого до бурого, червоного та чорного). Складається переважно з дрібненьких кульок (0,01 - 0,02мм) опалу та панцирів діатомів, решток радіоляріїв. В невеликiй кiлькостi мiстить глинисту речовину, зерна глауконiту, кварцу, польових шпатiв. За фiзико-хiмiчними властивостями аналогiчна дiатомiту, але мiстить мало або майже позбавлена органiчних залишкiв. Використовується у будівництві, нафтовій промислововсті. Від назви м. Тріполі в Лівії.

ТРИБОЕЛЕКТРИКА, *трибоэлектрика - явище виникнення електрики під час тертя тіл одне об одне.

ТРИБОМЕТРІЯ, *трибометрия - сукупність методів вимірювання сил тертя (зовнішнього) й визначення стійкості проти спрацювання.

ТРИВАЛА МІЦНІСТЬ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, *длительная прочность горной породы - міцність породи при тривалому впливі навантаження. Зменшення міцності породи в результаті збільшення тривалості дії навантаження характеризується коефіцієнтом розслаблення, що дорівнює відношенню миттєвої межі міцності на стиснення до деякого значення Т. м. г. п.

ТРИВАЛІСТЬ ПРОЦЕСУ ЗРУШЕННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ (ЗАГАЛЬНА), *продолжительность просса сдвижения земной поверхности (общая) - період, протягом якого земна поверхня за виробленим простором знаходиться у стані зрушень. Закінченням процесу зрушень є дата, після якої на протязі 6 місяців сумарне осідання не перевищує 30 мм.

ТРИВІАЛЬНИЙ, *тривиальный - звичайний, буденний, заяложений, позбавлений свіжості і оригінальності.

ТРИГЕР, *триггер - пристрій (спускова схема), в якому є транзистори або їх аналоги, напруги і струми на виході якого можуть змінюватися стрибкоподібно. Застосовують в автоматиці, радіоелектроніці тощо.

ТРИГОНОМЕТРИЧНИЙ, *тригонометрический - той, що належить до тригонометрії ; т - і ф у н к ц і ї — спільна назва для функцій кута — синуса, косинуса, тангенса, котангенса, секанса й косеканса; о б е р н е н і т - і ф у н к ц і ї — спільна назва для функцій: арксинус, арккосинус, арктангенс, арккотангенс, арксеканс, арккосеканс.

ТРИГОНОМЕТРІЯ, *тригонометрия - галузь математики, в якій вивчають тригонометричні функції та застосування їх до геометрії.

ТРИЛАТЕРАЦІЯ, *трилатерация - спосіб визначення планових координат пунктів шляхом побудови на місцевості геодезичної сітки у вигляді трикутників, в яких вимірюються довжини їх сторін.

ТРИДИМІТ, *тридимит - мінерал класу силікатів, білого, сірувато-білого кольору, інколи безбарвний. Використовують як вогнетрив.

ТРИКЛІННА СИСТЕМА, *триклинная система - одна з кристалографічних систем, об’єднує два види симетрії.

ТРІАНГУЛЯЦІЯ, *триангуляция - метод визначення взаємного положення геодезичних пунктів за допомогою системи трикутників, у яких виміряні всі кути, одна чи кілька сторін (так званих базисних). Це основний метод створення державних планових геодезичних сіток. Кути вимірюють теодолітами, довжину базисної сторони — мірним дротом чи далекоміром. Тріангуляцію поділяють на чотири класи точності.

ТРІАСОВИЙ ПЕРІОД ( тріас ), *Триасовый период — ранній період мезозойської ери. Настав близько 230 млн. років тому; тривав близько 35 млн. років. На початку тріасового періоду існували материки Гондвана і Лавразія, їх розділяло море Тетіс. У результаті герцинської складчастості виникли значні гірські системи. В середині і наприкінці тріасового періоду відбулися великі трансгресії. Для тваринного світу характерне виникнення ссавців і сумчатих. Відклади тріасового періоду поширені в Карпатах, Криму, Дніпровсько-Донецькій западині та в Донбасі. З ними пов’язані поклади вугілля, бокситів, бентонітових глин, будівельних матеріалів.

ТРІЩИНА, *трещина - плоский розрив суцільності середовища. Величина розриву в Т. на порядок і більше перевищує міжатомні відстані в кристалічній решітці. Відкриті тріщини характеризуються чітко видимою порожниною, вільною або заповненою уламковим матеріалом. Приховані тріщини не виявляються візуально, а тільки при відбиванні зразків чи спеціальними спостереженнями. Див. також дислокація.

ТРІЩИНА ТИСКУ, *трещина давления - розрив суцільності порід (відрив та зсув) під дією гірничого тиску.

ТРІЩИННІ ВОДИ, *трещиновые воды - підземні води, що містяться в тріщинах гірських порід. Розрізняють тріщинно-жильні, тріщинно-ґрунтові, тріщинно-пластові води. Режим, хімічний склад і мінералізація тріщинних вод — нестійкі. Використовують для господарсько-побутового і технічного водопостачання та як промислові підземні води.

ТРІЩИНУВАТІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *трещиноватость горных пород, **natural facture pattern mine rock - порушення монолітності порід тріщинами, яке являє собою двi протилежнi вiльнi поверхнi, що не взаємо- дiють мiж собою, та гострі вершини з неповнiстю порушеними мiж- атомними (мiжмолекулярними) зв'язками; сукупність тріщин, що є у породному масиві; лiнiї, що роздiляють зони породи з порушеними мiжатомними зв'язками та область непорушеної породи. Суттєво впливає на показники очисних робіт. Тріщини є ендогенні, екзогенні та штучні. Вони можуть бути заповнені водою, газами, мінеральними та органічними речовинами.

ТРОЛЕЙВОЗ, *тролейвоз - вантажний тролейбус вантажопідйомністю 65 т. Конструкцію першого в світі тролейвозу розробив 1949 року український вчений О.С. Фіделєв. Застосовують в основному на відкритих гірничих роботах, іноді в містах з розвинутою контактною мережею. Різновидом тролейвозу є дизель-тролейвоз.

...ТРОПИ, ...ТРОПІЯ,...ТРОПНИЙ, *...тропы, ...тропия, ...тропный - у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "зміна", "поворот", "перетворення", напр., хромотропи, ізотропія, нейротропний.

ТРУБКА ВИБУХУ, *трубка взрыва, **volcanic pipe - стовпоподібне мінеральне тіло, яке являє собою виповнення вулканічного жерла у формі вертикальної трубки, що розширяється догори у вигляді воронки. Утворюється внаслідок прориву магми під її великим тиском.

ТРУБОПРОВІД, *трубопровод - система металевих (переважно) труб, якими переміщують на віддаль гази, рідини, тверді матеріали, вироби тощо. Обладнується регулювально-вимірювальними приладами, дренажними та іншими пристроями. Служить частиною газо-, нафто-, паро-, продукто- та теплопроводів і т. ін.

ТРУДОВИЙ СТАЖ, *трудовой стаж - визначений законом час (тривалість) трудової діяльності працівника. Розрізняють загальний трудовий стаж і стаж певної роботи. Від виду трудового стажу залежить ряд правових наслідків: надання основних і додаткових відпусток, призначення і розмір пенсій тощо. Основним документом, що засвідчує трудовий стаж, є трудова книжка. У шахтарів від трудового стажу залежить розмір виплати за вислугу років.

ТУЛІЙ, *тулий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Тm, ат. н. 69; ат.м. 168,9342. Метал світло-сірого кольору, належить до лантаноїдів. Хімічно активний, на повітрі окиснюється. Штучно одержаний радіоактивний ізотоп Тm-170 застосовують у техніці для гамма-дефектоскопії. Від давньогрецької назви Скандинавії — Туле.

ТУРБІНА, *турбина - лопатковий (лопатевий) двигун, що перетворює енергію робочого тіла (пари, рідини, газу) на енергію обертового вала. Є газові турбіни, гідротурбіни й парові турбіни, активні, реактивні, конденсаційні і теплофікаційні турбіни. Т. - основний робочий елемент турбобуру, турбовентилятора і т.і.

ТУРБОАҐРЕҐАТ, *турбоагрегат - жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина (електричний ґенератор, насос, компресор тощо).

ТУРБОБУР, *турбобур - вибійний гідравлічний турбінний двигун для буріння глибоких свердловин. Турбіна отримує енергію від потоку глинистого розчину, що нагнітається у свердловину по трубах. Застосовується багатоступеневі та секційні турбобури для буріння свердловин діаметром 90…600 мм.

ТУРБОВЕНТИЛЯТОР, *турбовентилятор - відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.

ТУРБОҐЕНЕРАТОР, *турбогенератор - ґенератор змінного струму з приводом від турбіни.

ТУРБОКОМПРЕСОР, *турбокопрессор - відцетрований або осьвий компресор, що його приводить у рух турбіна.

ТУРБУЛЕНТНИЙ, *турбулентный - вихровий; т. р у х — бурхливий невпорядкований рух рідин або газів при якому елементи рідини або газу рухаються по складних траекторіях. При числі Рейнольдса Re > 1 000 рух рідини турбулентний. При Re < 1 — Ламінарний. Мінімальна швидкість руху повітря у виробці, при якій забезпечується турбулентний рух, — 0.018 м/с. Основний вид руху повітря — по гірничих виробках.

ТУРБУЛЕНЦІЯ, *турбуленция - в гідромеханиці та аеромеханіці — хаотичний рух частинок або газу; бурхливість; в атмосфері — невпорядковані та випадкові зміни напряму й швидкості частинок повітря.

ТУРМАЛІН, *турмалин, **tourmalin - мінерал класу силікатів змінного складу. Важливий мінерал бору. Сингонія тригональна. Густина 2,9-3,25. Твердість 7,0-7,5. Колір чорний, рожевий, бурий, зелений та ін. Блиск скляний. Утворюється переважно при пневматолітових і гідротермальних процесах. Найчастіше зустрічається в пегматитових і кварцевих жилах разом з кварцем, польовими шпатами, слюдами, каситеритом, топазом, флюоритом. Рідше магматичний (акцесорний у ґранітах), метаморфічний. В Україні зустрічається на Волині та у Приазов’ї. Використовується як п’єзоелектрик, деякі відміни - як дорогоцінне каміння.

ТУРНОДОЗЕР (ПЕРЕСУВАЧ), *турнодозер - аґреґат, гусеничний чи колісний трактор, обладнаний навісним рейкозахватним механізмом, підвішеним збоку на крані та з’єднаним з трактором шарнірною рамою. Призначений для пересування вибійних та відвальних конвеєрів і тимчасових колій на кар’єрах.

ТУФИ, *туфы - загальна назва зцементованих пористих осадових і вулканогенно-осадових порід. Виділяють вапнякові туфи, вулканічні туфи та ґейзерити. В Україні є в Криму та на Поділлі. Використовують у будівництві.

ТУФОБРЕКЧІЯ, *туфобрекчия - ущільнена гірська порода, що складається з різних за розміром кутастих, рідше - слабкообкатаних уламків ефузивних гірських порід, зцементованих вулканічним попелом.

ТУФОЛАВИ, *туфолавы - вулканiчнi породи з туфовою масою (з лави та попiлу) та порiвняно крупними включеннями темного скла.

ТЮБІНГ, *тюбинг, **tubbing - елемент постійної збірної конструкції, яка утворює і закріпляє внутрішню поверхню підземних виробок (споруд). Найчастіше застосовують при спорудженні тунелів і шахтних стовбурів.

ТЯГАЧ З НАПІВПРИЧЕПОМ, *тягач с полуприцепом - поєднання колісного автотягача із вкороченою рамою, що має спеціальний опорно-зчіпний пристрій, і напівпричепа кар’єрного типу з самоскидним розвантажувачем. Іноді називають поїздом.

ТЯГОВЕ ЗУСИЛЛЯ, *тяговое усилие - зусилля, що виникає в процесі роботи у тяговому органі машини, наприклад, гірничої машини.

ТЯГОВИЙ АҐРЕГАТ, *тяговый агрегат - транспортний тяговий засіб, що складається з електровоза та одного чи двох моторних думпкарів, один з яких може бути замінений спеціальною моторною дизельною секцією, яка використовується для живлення електродвигунів при пересуванні аґреґата по тимчасовій колії кар’єру.

ТЯГОВИЙ ЛЯНЦЮГ (ГІРНИЧОЇ МАШИНИ), *тяговая цепь - різновид тягового органу, призначений для переміщення гірничої машини чи її виконавчого органу при роботі та маневрах. При комбайновому вийманні тяговий ланцюг прокладається у напрямку руху машини і кінці її закріплюються. Комбайн має привідну зірку, яка входить у зчеплення з ланками тягового ланцюга. При струговому вийманні ланцюг є замкненим у коло і прокладається між двома привідними зірками. Тяговий ланцюг розділяють на робочу, хвостову, зворотну, відкриту та закриту вітки.

ТЯГОВИЙ ОРГАН, *тяговый орган - елемент конвеєра чи іншої машини для передачі тягового зусилля від приводу до місць виникнення опору рухові. Може бути ланцюговим у скребкових, пластинчастих та стрічково-ланцюгових конвеєрах чи канатним у стрічково-канатних конвеєрах.

ТЯГОВІ РОЗРАХУНКИ, *тяговые расчеты - розрахунки тягових характеристик механічних транспортних засобів. Складаються з визначення сил, що діють на поїзд (сили тяги локомотива, сил опору руху поїзда, гальмівних сил); складання і розв’язання рівняння руху поїзда під дією прикладених до нього сил. Розраховуються маси поїздів, визначається тривалість ходу поїздів по виробках та дільницях шахти, вирішуються задачі гальмування. Визначаються витрати струму, повітря, палива, енергії.

вгору