ДВА ХЛОПЧИКИ 
     
 Два хлопчики в зелену пору року    
 До лісу вийшли,  —   вікових дібров.    
 Один із них прискалив миттю око    
 Й прикинув діловито: «Скільки дров?»   
     
 А навкруги і щебетало, й квітло,    
 Як сто віків тому, так і тепер...    
 Не стримавсь другий хлопчик:   
 «Скільки світла!»    
 Промовив і, схвильований, завмер.   
     
 Два хлопчики... І ліс так пильно в вічі    
 Дививсь сусідам димокурних труб.    
 Він ще не знав, хто буде тут лісничим:   
 Чи садівник життя, чи дроворуб...