Гімн   
 Замість пролога   
     
 Вічний революцйонер -    
 Дух, що тіло рве до бою,    
 Рве за поступ, щастя й волю,    
 Він живе, він ще не вмер.    
 Ні попівськії тортури,    
 Ні тюремні царські мури,    
 Ані війська муштровані,    
 Ні гармати лаштовані,    
 Ні шпіонське ремесло    
 В гріб його ще не звело.   
     
 Він не вмер, він ще живе!    
 Хоч від тисяч літ родився,    
 Та аж вчора розповився    
 І о власній силі йде.    
 І простується, міцніє,    
 І спішить туди, де дніє;   
 Словом сильним, мов трубою    
 Міліони зве з собою,-    
 Міліони радо йдуть,    
 Бо се голос духа чуть.   
     
 Голос духа чути скрізь:   
 По курних хатах мужицьких,   
 По верстатах ремісницьких,    
 По місцях недолі й сліз.    
 І де тільки він роздасться,    
 Щезнуть сльози, сум, нещастя.    
 Сила родиться й завзяття    
 Не ридать, а добувать,    
 Хоч синам, як не собі,    
 Кращу долю в боротьбі.   
     
 Вічний революцйонер -    
 Дух, наука, думка, воля -    
 Не уступить пітьмі поля.    
 Не дасть спутатись тепер.    
 Розвалилась зла руїна,    
 Покотилася лавина,    
 І де в світі тая сила,    
 Щоб в бігу її спинила,    
 Щоб згасила, мов огень,    
 Розвидняющийся день?