СІДОГЛАВОМУ     
     
 Ти, брате, любиш Русь,   
 Я ж не люблю, сарака!   
 Ти, брате, патріот,   
 А я собі собака.   
 Ти, брате, любиш Русь,   
 Як хліб і кусень сала, —   
 Я ж гавкаю раз в раз,   
 Щоби вона не спала.   
 Ти, брате, любиш Русь,   
 Як любиш добре пиво, —   
 Я ж не люблю, як жнець   
 Не любить спеки в жниво.   
 Ти, брате, любиш Русь,   
 За те, що гарно вбрана,-   
 Я ж не люблю, як раб   
 Не любить свого пана.   
 Бо твій патріотизм —   
 Празнична одежина,   
 А мій — то труд важкий,   
 Гарячка невдержима.   
 Ти любиш в ній князів,   
 Гетьмання, панування, —   
 Мене ж болить її   
 Відвічнеє страждання.   
 Ти любиш Русь, за те   
 Тобі і честь, і шана,   
 У мене ж тая Русь —   
 Кривава в серці рана.   
 Ти, брате, любиш Русь,   
 Як дім,воли,корови,—   
 Я ж не люблю її   
 З надмірної любови.