СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ 
     
 Серед ночі Київ    
 Криється туманом.   
 Розмовляє вітер   
 З бронзовим Богданом.   
 — Облітав я,  —   каже,  —   
 Вулиці всі чисто.   
 Як змінився Київ,   
 Це прадавнє місто!   
 Де вітри гуляли,   
 Там нові квартали...   
     
 А Богдан зітхає:   
 — Що там ті квартали…   
 Нині і кияни   
 Зовсім інші стали.   
 Я    сто літ на площі   
 Днюю і ночую,   
 Але дуже рідко   
 Рідну мову чую.