ДО ДІТЕЙ   
     
 Коли бо, дітки, малась мога    
 Знов повернутися між вас!    
 Так заросла давно дорога,    
 Побив надії хмурий час!   
     
 Зазнайте ж втіх, поки не пізно,    
 Шд пильним доглядом сім'ї,    
 Та не розкидано вас різно    
 З-під крилець неньчиних її.   
     
 Нехай же вам господь — благаю    
 Протягне дітство золоте,    
 Щоб ви росли на радість краю    
 Без мук, що потім уздрите!