ДО МАТЕРІ   
     
 Мамо-голубко! Прийди, подивися.   
         Сина від мук захисти!    
 Болі зі споду душі піднялися,   
         Що вже несила нести.   
     
 Мамо-голубко! Горюєш ти, бачу,   
         Стогнеш сама у журбі;   
 Хай я в неволі конаю та плачу, —   
         Важче незмірно тобі.   
     
 Бачити більше тебе я не буду;   
         Не дорікай, а прости;   
 Та від людського неправого суду   
         Сина свого захисти!