До Н. К. С.   
     
 Такої певної, святої,    
 Такої рідної, як ти,    
 Такої щирої, простої,—    
 Вже більше, мабуть, не знайти.   
     
 Таку не часто скинеш оком,    
 Такою тільки що марить...    
 А раз зустрінеш ненароком —    
 Навіки долю озарить!