НАДІЯ   
     
 Не зітхай так безнадійно,    
 Скорбних уст не замикай,    
 Рук не складуй ще подвійно,    
 З лану битви не тікай,   
     
 Глянь на луг — не вся травиця    
 Ще потоптана упрах;   
 Глянь на люди — чесні лиця    
 Ще не всі обвіяв страх.   
     
 Ще великі перепони    
 Злу поставлено кругом,    
 Не безкарно рвуться стони    
 Під ворожим батогом.   
     
 Встануть мученики-браття,    
 Встануть сестри, як живі...    
 За годиною прокляття,    
 Мук, кайданів та крові,   
     
 Зрадно купленої слави,—    
 Панство волі йде услід,    
 І на чолі миросправи    
 Власно з'явиться нарід!