Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША
(1919—1988)

З ЯПОНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ПОЕЗІЇ

З АНТОЛОГІЇ “КОДЗІКІ”
(початок VIII ст.)

По полях узміж
стернями стелеться
дикий верболіз.
Лози звиваються,
сльози проливаються.

Попід горою
тонка билинонька
никне додолу.
Слізьми-дощем заплачеш
ти ще за мною -
той плач візьметься млою.

В полі Тойода
молодая лобода...
Було б милувать,
як була ти молода!
Та минулися года...