Райнер Марiя
РІЛЬКЕ
(1875 — 1926)
Із “Сонетів до Орфея”
Свiчада: ще жоден знавець у
свiтi
Не дослiдив як слiд вашу суть,
А ви ж по сутi дiрками в ситi
Обсотуєте частокiлля часу.
Ви цвиндрите показ у пустку,
в безвiкнiсть,
У нiвець, де никне вечiрня
вiть,
І люстра у вашу б'є непроникнiсть
Шiстнадцятирiжжям, чи як це
назвiть.
Деколи в вас постатей повно.
Дехто пройшов. Інших — безмовно
—
Ви безумовно пустили навскiс.
Тiльки найкраща залишиться
— доки
В тi її строгi i стриманi
щоки
Не увiллється просвiтло Нарцис.