Катехiза

У кiмнатi перед телевiзором "КВН" зiбралася уся родина та усi сусiди. Розсiвшися у кiлька рядiв, дивилися "Долю барабанщика". Коли фiльм скiнчився, серйозна дiвчина з великими бантами з першого ряду невдоволено спитала:

-- Мамо, а чом в нас так мало дитячих фiльмiв про ворогiв народу? Хай би було бiльше!

Мати не насмiлилася нi вiдповiсти, анi навiть зiтхнути.

Перед стареньким телевiзором "КВН" сидiв маленький хлопчик i дивився "Чудесницю". Раптом вiн спитав:

-- Мамо, а чому в нас так мало мультикiв про кукурудзу?

Мати сумно зiтхнула.

Перед телевiзором "Електрон" сидiло маленьке дiвча i дивилося "Небесний тихохiд". Коли фiльм скiнчився, дiвча запитало:

-- Мамо, а чому так мало роблять комедiй про вiйну?

Старший брат нерозбiрливо мугикнув, а мати тихо вiдповiла:

-- Ти ще маленька i багато чого не знаєш...

Старий телевiзор "Електрон" вкривався пилом на журнальному столику. На канапi лежав хлопчик. До кiмнати увiйшов батько i бадьоро спитавши самого себе:

-- Те-ек-с, а що там по телеку? -- заходився перемикати канали.

По першiй програмi хтось закликав до єдностi. По другiй говорили про вiдродження нацiональної самосвiдомостi, ментальностi нацiї i менталiтету окремої особистостi. По третiй рекламували новi кольоровi телевiзори "Садко", якi неможливо вiдшукати у магазинах i без реклами. По четвертiй, яку ледь-ледь вдавалося ловити за допомогою саморобної антени, передавали мiсячної давнини запис екстрасенса, котрий рекомендував для найповнiшого зцiлення усiх болячок прикладати хворi мiсця до блакитних екранiв.

-- Овва! -- батько був у захватi. -- Диви, що дiється!

Син не реагував.

-- Будеш дивитися? -- не вгамовувався батько.

-- Та ну його на фiг! -- вiдповiв маленький хлопчик. -- От я вчора по вiдаку у Толяна зиряв "Хресного вiтця"! Отама мафiя, хоч каратюг мало, а сексу много, та лучче, чим оте мурло.

Батько просто i вiдверто розгубився.

Телевiзор "Електрон" давно вже згорiв, але й вiдеодвiйка "Funai" теж не працювала. Не тому, що зiпсувалася, а тому, що всi вже передивилися геть усi вiдеокасети не десять разiв i не двадцять, i бойовик "Крутi хлопцi з Айдахо", i детектив "Руки вгору!", i фiльм жахiв "Насiння диявола-III", i навiть порнуха "Гiперяйця" вже всiм остогидли, а чергова серiя латиноамериканського "мила" мала початися десь за пiвтори години.

На канапi лежала дiвчина i дивилася у стелю. Увiйшов батько.

-- Ти чого телек не дивишся?

-- А що там цiкавого...

-- А вiдак?

-- Аналогiчно...

-- То пiшла б до когось, до подружок там чи до цих твоїх, ну, як їх там...

Батько забув хитромудру назву, що асоцiювалася з делiкатною хворобою.

-- Нi...

-- I чому ти нiчого не бажаєш?! -- обурився батько.

-- Не знаю.

-- А я хочу знати!..

-- А я нi.

Подiбнi вiдповiдi зажди збивали батька з пантелику. Вiн добре розумiв, чому дружина навiть не ризикує заговорити з дочкою. I що це зараз за молодь!

Тож батько вийшов геть, стискаючи скронi та розгублено прошепотiвши: "Отакої! Ну, i куди ж ми так зайдемо?! Невже це... кiнець?.."

Дiвчинка ж подивилася на дверi, що зачинилися за безпорадним "предком", а коли пересвiдчилася, що папазер i мамазер не будуть бiльше турбувати її, перевернулася долiлиць, видобула з-пiд подушки пошарпаний блокнотик i заходилася дописувати вiрша про вiчнiсть, замкнену у краплину вологи, що спить мiж пелюстками троянди. Про вiчнiсть, що зникає разом з ранковою росою. Адже за пiвтори години почнеться не тiльки "Родина Контрарес", а також лiтературна студiя. А їй так кортить вчасно закiнчити вiрша i показати його своїм!..

1990, 5.9.1997, Київ
(укр.пер. -- 28.10.1998)

вгору