ВИСНОВКИ

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років у силу зовнішньо- та внутрішньополітичних, соціально-економічних причин у межі російської держави на чолі з кошовим отаманом повернулася частина населення Задунайської Січі. Задунайці принесли із собою всі атрибути влади, похідну церкву, канцелярію, скарбницю. Фактично на батьківщину був переведений козацький Кіш. З вихідців із турецьких володінь було сформоване Окреме Запорозьке військо (1828–1832 роки). Воно зберігало традиційний січовий поділ на курені, через що значно відрізнялося від усіх інших військових формувань російської держави. Окреме Запорозьке військо було створене поза планом Військового міністерства. Об`єктивно військова структура Російської імперії не потребувала створення нового іррегулярного формування. Згодом це проявилося в довгих пошуках місця остаточного поселення, невизначеності військових функцій тощо.

Очевидним є той факт, що без докорінної реорганізації в умовах абсолютистської монархії, Запорозьке військо не мало майбутнього. Вдатися ж до негайної ліквідації козацького формування російський уряд не міг через ряд причин. По-перше, військове з`єднання із задунайців добре зарекомендувало себе під час військових дій у 1828–1829 роках. По-друге, перехід задунайського населення із турецьких володінь мав бажаний для російської держави резонанс і сприяв зміцненню її кордонів та авторитету. По-третє, ліквідація військового формування задунайців не сприяла поверненню російських підданих у межі держави, а, навпаки, призвела б до нових втеч. Перевести Задунайське козацтво в західну частину Кавказького хребта, як це планувалося Військовим міністерством, не дозволила вкрай напружена обстановка на Кавказі і відсутність вільних, відвойованих у ході військових операцій, земель. Тому військо було залишене на Півдні України і згодом реорганізоване.

Його реорганізація відбулася в 1832 році на основі "Положення про оселення запорозьких козаків у Новоросійському краї". Окреме Запорозьке військо поселялося в Олександрівському повіті Катеринославськой губернії на Бердянському пустищі. До його складу увійшли міщани та селяни навколишніх населених пунктів — Петровського посаду та Новоспаського казенного селища — з їх землями. Таким кроком уряд заощаджував кошти, які повинні були бути витрачені на створення нових адміністративних центрів війська, і збільшував кількість служилого козацтва. З оселенням іррегулярного формування на узбережжі Азовського моря воно отримало назву — Азовське, і прирівнювалося в правах та обов`язках з іншими козацькими формуваннями Російської імперії.

Під час поселення війська на відведеній йому території виявилося, що частина козаків взагалі не може отримати поземельного наділу розміром 30 десятин через відсутність наявної землі. Без вирішення земельної проблеми не можна було сподіватись і на остаточне оформлення адміністративного устрою. Земельне питання в Азовському війську було вирішене таким чином, що азовські козаки отримали земельні наділи, які прирівнювалися до вищих наділів державних селян Південної України і становили 15 десятин на кожну ревізьку душу. Після вирішення земельної проблеми на військових землях остаточно встановився і адміністративний устрій.

На Азовське козацьке військо, як на рядову одиницю загальноімперської військово-адміністративної системи, поширювалася встановлена в Російській імперії система підпорядкованості державній владі. Однак уряд особливо не довіряв колишнім втікачам і тому одразу ж встановив контроль над Азовським козацьким формуванням — у військо були направлені для зайняття посад по внутрішньому управлінню армійські офіцери. Їм наказувалося наглядати не тільки за правильним ходом справ у військовій канцелярії, а й ретельно стежити за настроями козаків та цивільного населення, що проживає в межах війська. Нагляд за Азовським козацтвом, що був встановлений з моменту оселення його в Приазов`ї, залишався до виходу указу про ліквідацію козацького з`єднання.

Азовських козаків поселили на віддаленій від кордонів території, на придатних для господарювання землях, поширили на них права та обов`язки інших іррегулярних військ Російської імперії, встановили відповідний над ними контроль і на деякий час про них "забули". Невідомо, як склалася б доля азовців, якби вони самі не виявили ініціативи щодо військової служби. Призначення Азовського війська на дійсну службу на східне узбережжя Чорного моря було вдалим. Азовська флотилія продемонструвала боєздатність та ефективність в найнесприятливіших умовах. Однак військо не виправдовувало себе як окреме козацьке з`єднання. Його нечисельність, невдале розташування для несення прикордонної служби, виконання набагато менших, у порівнянні з іншими іррегулярними формуваннями, військових функцій не дозволяло Азовському козацькому війську зайняти належного місця у військовій структурі Російської імперії.

Азовське формування протягом усього періоду свого існування було найменшим козацьким військом Російської імперії. Водночас слід зазначити, що за 30 років — з 1832 по 1862 роки — населення війська збільшилось у 5 разів і за своїм значенням посідало вагоме місце в Катеринославській губернії. Щільність населення на військових землях була однією з найвищих в губернії, а щільність населення в кожному населеному пункті військабула найвищою як в Катеринославській губернії, так і в Таганрозькому градоначальстві.

У межах військових земель проживали представники майже всіх суспільних станів Російської імперії. Власне Азовське козацтво було також неоднорідним. Азовськими козаками називали себе люди різного походження: офіцери-дворяни, представники духовенства, колишні новоспасівські селяни та петровські міщани, запорозькі, задунайські, чорноморські та малоросійські козаки. Включення до складу козацького формування представників різних верств населення та різного ступеня заможності сприяло поглибленню соціально-майнового розшарування серед Азовського козацтва. У війську були досить заможні козацькі родини, які займалися торгівлею, або ж користувалися правом, наданим урядовою постановою від 23 лютого 1848 року, переходу до вищих станів російської держави. Основу війська становили козацькі родини середнього рівня статку, які й визначали сутність формування та забезпечували загальновійськовий добробут.

У війську були й незаможні родини, про які постійно піклувалася військова канцелярія. Вона надавала таким родинам грошову та матеріальну допомогу. Переважна частина незаможних козацьких родин, отримавши таку підтримку, досягала середнього рівня статку. Тому сучасники і наголошували на відсутності у козацькому формуванні розорених господарств, злидарів, бурлаків, вбогих людей. Піклування військової канцелярії про незаможні родини пояснюється тим, що керівництво війська намагалося створити сприятливі умови для виконання служилим козацтвом військового обов`язку. Адже його було мало і тільки зразкова служба кожного азовця могла принести формуванню добру славу. Військова канцелярія постійно допомагала і сім`ям загиблих козаків. В Азовському козацькому формуванні протягом всього періоду існування не було "богоугодних" закладів, бо в них не було потреби. Старих одиноких козаків чи членів козацької родини забирали у свої сім`ї родичі.

Азовські козаки протягом 33-річного проживання в південному регіоні створили міцне прибуткове господарство. Прибутки цього господарства визначали рівень добробуту війська. Для Південної України це був середній рівень добробуту державних селян. Якщо ж порівняти азовські господарства з господарствами північного регіону України, то їх можна вважати заможними. Водночас певна відокремленість Азовського козацького війська не перешкоджала загальним тенденціям розвитку економіки Південної України. Особливість умов існування війська навіть сприяла цим тенденціям і допомагала козацтву пристосовуватись до вимог часу. Завдяки цьому можемо говорити про певні здобутки азовців як у господарській діяльності, так і в забезпеченні власного добробуту.

Разом з тим, присутність війська на Півдні України, у розумінні уряду, дестабілізувала обстановку в регіоні. Задунайське козацтво, що становило основу Азовського козацького війська, протягом всього періоду його існування намагалося відстоювати свої права та привілеї. Діяльність задунайців, направлена на створення монолітної системи, яка могла б успішно відстоювати свою належність до козацького стану, з одного боку, і намагання нижчих верств населення регіону приєднатися до козацького з`єднання, яке уособлювало собою традиції Запорожжя, з другого боку, напружували обстановку на Півдні України. Ситуація в краї загострювалась і через незадоволення поміщиків перебуванням Азовського козацького війська в Катеринославській губернії. Масові козацькі рухи з устремлінням на Південь тільки переконували уряд у необхідності переселити козаків подалі від південного регіону, саме туди, де можна з користю для Імперії використати військовий та господарський досвід азовців, а згодом викоринити козацтво як стан. Усі ці фактори та гостра потреба російського уряду в колонізації південно-східної окраїни держави, яка набувала значення найважливішого стратегічного регіону країни, визначила подальшу долю азовців. З переселенням майже половини населення козацького війська в західну частину Кавказького хребта доля Азовського формування була вирішена. Воно ліквідовувалось, а козацьке населення, що залишилось на попередньому місці поселення, було переведене до цивільних відомств: рядові козаки до розряду державних селян, а офіцери — до дворянства Катеринославської губернії. Так перестало існувати одне з останніх козацьких військ на території України.

ПРИМІТКИ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1
РОЗДІЛ 2
РОЗДІЛ 3
РОЗДІЛ 4

ВСТУП

1. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — Дніпропетровськ, 1994.
2. Там же. — С. 591.
3. Там же. — С. 592.
4. Яворницький Д.І. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. — К., 1995.
5. Там же.— С. 414.
6. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник М.С.Грушевському. — К., 1927. — С. 295-305.
7. Короленко П.П. Азовцы // Киевская старина. — 1891. — NoNo 7-9.
8. Ефименко А.Я. История украинского народа. — К., 1992.
9. Грушевський С.М. Ілюстрована історія України. — К., 1992.
10. Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове. —Дніпропетровськ, 1991.
11. Абаза К.К. Казаки донцы, уральцы, кубанцы, терцы. — СПб., 1891.
12. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — Екатеринодар, 1992. — Т. 2.
13. Столетие Военного министерства. 1802–1902. Главное управление казачьих войск. Исторический очерк. — СПб., 1902. — Т. 11. — Ч. І.
14. Шильдер Н.К. Император Николай І, его жизнь и царствование. — СПб., 1903. — Т. 2.
15. Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайської Січи // Україна. — 1929. — Кн. 34, травень–червень. — С. 7-34; Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі // Україна. — 1929. — Кн. 36, вересень. — С. 40-71. (Репринтно перевидано: Задунайська Січ: Збірник наукових статей, матеріалів та републікацій. — Одеса, 1998. — С. 289-350).
16. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. — К., 1992. — Т. 2.
17. Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. — К., 1992. — Т. 2.
18. Советская историческая энциклопедия. — М., 1961. — Т. 1; Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.
19. Ілляшенко В. Отаман із Золотоноші // Україна. — 1988. — No 26. — С. 22-23.
20. Лаврів П.І. Історія Південно-східної України. — Львів, 1992.
21. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — Одеса, 1994; Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на Півдні України (1775–1869). — Одеса, 1995; Бачинська О. Дунайське козацьке військо. 1828–1868 рр. (До 170-річчя заснування). — Одеса, 1998.
22. Сапожников И.В., Сапожникова Г.В. Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе (1770–1820). — Одесса, 1998; Сапожников И.В. Материалы по исторической географии дельты Дуная. — Одесса, 1998; Сапожников І.В. Матеріали з історичної географії та етнографії дельти Дунаю: (До 170-річчя скасування Задунайської Січі). — Іллічівськ, 1998; Сапожников І.В. Буго-Дністровська Запорозька Січ (1775–1780-ті роки) // Хаджибей – Одеса та українське козацтво. 1415–1797. — Одеса, 1999. — С. 47-110.
23. Короленко П.П. Двухсотлетие Кубанского казачьего войска. 1696–1896. — Екатеринодар, 1896.
24. Фелицын Е.Д. Материалы для истории Кубанской области. — Екатеринодар, 1879.
25. Лазарев М.П. Документы. — М., 1955. — Т. 2.
26. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Екатеринославская губерния. — СПб., 1850. — Т. ХІ. — Ч. ІV.
27. Скальковский А.О. Опыт статистического описания Новороссийского края. — Одесса, 1850. — Ч. 1.
28. Азовское море. — СПб., 1855.
29. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — СПб., 1862. — Т. 6.
30. Там же. — С. 342-351.
31. Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. — СПб., 1863.
32. Берёзкин Ф. Азовские казаки: их происхождение, состав, служба, обычаи, нравы и занятия // Журнал для чтения воспитанников военных учебных заведений. — 1852. — Т. 99. — No 349. — С. 182-200.
33. Гладкий В.О. Осип Михайлович Гладкий: кошевой атаман Задунайской Сечи. 1789 – 1866 // Русская старина. — 1881. — No 2. — С. 381-391.
34. Гаденко А.П. Азовское казачье войско. — Кашира, 1912.
35. Кулиш П. Поверье о новом казацком герое Гладком // Записки о Южной Руси. — СПб., 1856. — Т. 1.
36. Василенко Н. Из народных воспоминаний об О.М.Гладком и возвратившихся с ним запорожцах // Киевская старина. — 1885. — Т. 12. — С. 345-349.
37. Новицкий Я.П. Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине 1875–1905 гг. // Летопись Екатеринославской Ученой Архивной комиссии. — Екатеринослав, 1911. — Вып. 7. — С. 85-90.

РОЗДІЛ 1

1. Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — Запоріжжя, 1995. — С. 7.
2. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — С. 9.
3. Там же. — С. 11.
4. Там же. — С. 12.
5. Короленко П.П. Азовцы // Киевская старина. — 1891. — No 7. — С. 57.
6. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — С. 26.
7. Там же. — С. 40.
8. Там же.
9. Там же. — С. 42.
10. Там же. — С. 43.
11. Коломойцев П.Т. Переселение остатков Запорожской Сечи из турецких владений в Россию // Відділ рукописів ЦНБ ім. В.Вернадського НАН України, ф.V, спр. 1588, арк. 2.
12. Епанчев Н. Очерк похода 1829 года в Европейской Турции. — СПб., 1905. — Ч. І. — С. 168.
13. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — С. 584.
14. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — С. 75.
15. Епанчев Н. Очерк похода 1829 года в Европейской Турции. — С.168.
16. Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі // // Задунайська Січ: Збірник наукових статей, матеріалів та републікацій. — Одеса, 1998. — С. 321.
17. Російський державний військово-історичний архів (далі — РДВІА), ф. ВУА, оп. 1, спр. 885, арк. 1, 4.
18. Там же, арк. 4-5.
19. Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайської Січі // Задунайська Січ: Збірник наукових статей, матеріалів та републікацій. — Одеса, 1998. — С. 313.
20. Державний архів Одеської області (далі — ДАОО), ф. 1, оп. 214, спр. 11, арк. 62, 74.
21. ДАОО, ф. 1, оп. 190, спр. 138, арк. 17.
22. Гладкий В.О. Осип Михайлович Гладкий: кошевой атаман Задунайской Сечи. 1789–1866. — С. 381-383.
23. РДВІА, ф. ВУА, оп. 1, спр. 885.
24. ДАОО, ф. 1, оп. 190, спр. 138, арк. 9.
25. Там же, арк. 15-16; Бачинський А. Задунайська Січ в оповідях козаків-сучасників // Задунайська Січ: Збірник наукових статей, матеріалів та републікацій. — Одеса, 1998. — С. 355.
26. Голобуцкий В.А. О социальных отношениях в Задунайской Сечи // Исторические записки АН СССР. — М., 1949. — Т. 30. — С. 213-214.
27. Устное повествование бывшего запорожца Никиты Коржа. — Одесса, 1848. — С. 51-53.
28. Кондратович Ф. Задунайская Сечь // Киевская старина. — 1883. — No 4. — С. 746; Голобуцкий В.А. О социальных отношениях в Задунайской Сечи. — С. 212, 229.
29. Бойко В. Запорожці за Дунаєм // Пам`ятки України. — 1991. — No 6. — С. 53-54.
30. ДАОО, ф. 1, оп. 190, спр. 138, арк. 9; Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — С. 583.
31. Кондратович Ф. Задунайская Сечь // Киевская старина. — 1883. — No 4. — С. 771.
32. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — С. 100.
33. Там же.
34. Епанчев Н. Очерк похода 1829 года в Европейской Турции. — С. 167-170; РДВІА, ф. ВУА, оп. 1, спр. 885, арк. 1-5.
35. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — С. 66.
36. Ілляшенко В. Отаман із Золотоноші // Україна. — 1988. — No 26. — С.23.
37. Там же. — С. 22.
38. Кулиш П. Поверье о новом казацком герое Гладком // Записки о Южной Руси. — Т. 1. — С. 163.
39. Ілляшенко В. Отаман із Золотоноші. — С. 23.
40. Яворницький Д.І. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. — С. 131; Маленко Л.М. Йосип Гладкий: людина і діяч // Південна Україна ХVІІІ–ХІХ століття. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. — Запоріжжя, 1999. — Вип. 4 (5). — С. 240-251.
41. Там же.
42. Епанчев Н. Очерк похода 1829 года в Европейской Турции. — С. 171.
43. Русский биографический словарь. — М., 1916. — Т. V. — С. 246.
44. Короленко П. Азовцы // Киевская старина. — К., 1891. — No 7. — С. 61.
45. Там же.
46. Там же. — С. 62.
47. Там же.
48. Ілляшенко В. Отаман із Золотоноші. — С. 23.
49. Кондратович Ф. Задунайская Сечь // Киевская старина. — 1883. — No 2. — С. 277.
50. Там же. — С. 278.
51. Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове. — С. 366.
52. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 7.
53. Там же.
54. Там же, арк. 11.
55. Там же, арк. 2.
56. Там же, арк. 5.
57. Там же, арк. 1.
58. Короленко П.П. Азовцы // Киевская старина. — 1891. — No 7. — С. 16.
59. Лупулеску Русские колонии в Добрудже // Задунайська Січ: Збірник наукових статей, матеріалів та републікацій. — Одеса, 1998. — С. 142.
60. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 177.
61. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — С. 590.
62. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 8.
63. Епанчев Н. Очерк похода 1829 года в Европейской Турции. — С. 418.
64. Описание турецкой войны 1828 и 1829 годов. Сочинение гвардии капитана Лукьяновича. — СПб., 1844. — С.107.
65. Русский биографический словарь. — С. 246.
66. ДАОО, ф. 1, оп. 2, спр. 5.
67. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 19, 21.
68. Там же, арк. 13.
69. Описание турецкой войны 1828 и 1829 годов. Сочинение гвардии капитана Лукьяновича. — С. 97.
70. Кондратович Ф. Задунайская Сечь // Киевская старина. — 1883. — No 2. — C. 291.
71. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 9, арк. 17.
72. Там же, арк. 45.
73. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 19, 21, 22, 24, 25; ф. 1, оп. 218, спр. 7, арк. 14.
74. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 22.
75. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. (Далі —ПСЗРИ). — СПб., 1833. — Т. 7. — С. 229.
76. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 41.
77. Там же, арк. 22, 41, 100; ф. 1, оп. 218, спр. 1, арк. 7.
78. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 102.
79. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 23; Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 337.
80. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 337.
81. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 192-193.
82. Там же.
83. Там же, арк. 18; ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 7, арк. 14.
84. ПСЗРИ. — СПб., 1830. — Т. 4. — С. 161; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 49-50.
85. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 41.
86. Там же.
87. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 7, арк. 5.
88. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 23-24.
89. Там же.
90. Там же, арк. 26.
91. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 7; ф. 1, оп. 218, спр. 7, арк. 5.
92. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 34.
93. Там же, арк. 76.
94. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 339.
95. Там же. — С. 340; ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 24.
96. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336-338; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 52-56.
97. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336-338; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 52-56; Свод военных постановлений (далі — СВП). — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 994; Російський державний архів Краснодарського краю (далі — РДАКК), ф. 252, оп. 2, спр. 617, арк. 55 – 58; РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 373, арк. 82; РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 1039, арк. 16-17.
98. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник академіку М.С. Грушевському. — С. 301-302.
99. Русский биографический словарь. — С. 247-248.
100. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 83.

РОЗДІЛ 2

1. Азовское море. — С. 43.
2. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 52.
3. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 26.
4. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр.2, арк. 297.
5. Там же.
6. Там же, арк. 47, 297, 300, 349-350.
7. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 98.
8. ДАОО, ф. 3, оп. 1, спр. 14, арк. 30.
9. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — C. 120-121.
10. РДВІА, ф. 877, оп.1, спр. 334, арк. 41-42.
11. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336.
12. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 873, арк. 300; ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 58.
13. Там же.
14. История городов и сёл УССР. Запорожская область. — К., 1981. — С. 188.
15. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 873, арк. 300; ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 58.
16. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 337-338; РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 373, арк. 83.
17. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 307; РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 214, арк. 17.
18. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 15312, арк. 1-2, 114.
19. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 14.
20. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336-338.
21. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 148.
22. ПСЗРИ. — СПб., 1844. — Т. 18. — С. 390; СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 710.
23. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 595-668.
24. Там же. — С. 670.
25. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — C. 347.
26. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 679.
27. Там же. — С. 681.
28. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 710; ДАОО, ф. 1, оп. 3, спр. 3, арк. 3-7.
29. ВР ЦНБ, ф. ІІ, шифр 24479-24488, арк. 6208-6221; Рощина Л. Церковні справи Азовського козацького війська // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). — К., 1999. — С. 44-50.
30. Там же, арк. 6214.
31. Там же, арк. 6221.
32. Там же.
33. Там же.
34. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник академіку М.С.Грушевському. — С. 303.
35. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 337; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 54-55; СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. —Кн. ІІ. — С. 990; СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ІІ. — Ч. ІІ. — С. 85-87.
36. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 337-338; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 55; Собрание законов Российской империи (далі — СЗРИ). — СПб., 1857. — Т. 11. — Ч. ІІ. — Кн. VІ. — С. 86-87.
37. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 26; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 56-57.
38. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 302, 482.
39. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 373, арк. 82.
40. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 348.
41. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 996.
42. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 1045, арк. 1-6.
43. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 13-14, 307.
44. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 1039, арк. 1-19.
45. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 1045, арк. 1.
46. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336-338; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 55-56; СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. 11. — Ч. ІІ. — Кн.VІ. — С. 87.
47. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 344.
48. ДАОО, ф.1, оп. 218, спр. 2, арк. 16.
49. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. 13. — С. 140-142.
50. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Екатеринославская губерния. — С.89.
51. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — C. 348.
52. ПСЗРИ. — СПб., 1861. — Т. 35. — С.5; СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 997.
53. ПСЗРИ. — СПб., 1867. — Т. 40. — С. 24; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 71.
54. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 60-61.
55. Там же, арк. 477.
56. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. 4. — Кн. ІІ.
57. Там же. — С. 146-158; РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 170, арк. 3-19.
58. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. 13. — Кн. ІІ. — С. 3-28.
59. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 41, 137, 142.
60. ПСЗРИ. — СПб., 1865. — Т. 37. — С. 420-424; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 64.
61. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 49, 154; ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 477.
62. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С.999; СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ІІ. — Ч. ІІ. — Кн.VІ. — С. 85.
63. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 83.
64. Новицкий Я.П. Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине 1875–1905 гг. // Летопись Екатеринославской Ученой Архивной комиссии. — Екатеринослав, 1911. — Вып. 7. — С. 85-90.
65. Василенко В. Из народных воспоминаний об О.М. Гладком и возвратившихся с ним запорожцах // Киевская старина. — 1885. — No 5. — С. 346.
66. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник академіку М.С.Грушевському. — С. 298, 300.
67. Там же. — С. 297
68. Русский биографический словарь. — С. 248; Маленко Л.М. Йосип Гладкий: людина і діяч. — С. 249-250.
69. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник академіку М.С.Грушевському. — С. 303-304.
70. Гладкий В.О. Осип Михайлович Гладкий — кошевой атаман Задунайской Сечи. 1789–1866. // Русская старина. — 1881. — No 2. — С. 390.
71. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник академіку М.С.Грушевському. — С. 298-300.
72. Кубанское казачье войско. Сборник кратких сведений. — Воронеж, 1888. — С. 305.
73. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 999.
74. Там же. — С. 995-996.
75. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 366, арк. 10.
76. Там же, арк. 4.
77. Там же.
78. Там же, арк. 2-3.
79. Там же, арк. 2, 33.
80. Там же, арк. 3.
81. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 366, арк. 42; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С.107-108; РДАКК, ф. 260, оп. 2, спр. 24, арк. 26.
82. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 366, арк. 30-39.
83. Там же, арк. 65.
84. Там же, арк. 40, 65.
85. Там же, арк. 65-66.
86. Там же, арк. 57-58.
87. Там же, арк. 67.
88. Там же, арк. 72-74, 80, 81; СВП. — Спб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 994.
89. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 366, арк. 99.
90. Там же, арк. 134.
91. Там же.
92. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 359.
93. Лазарев М.П. Документы. — С. 542.
94. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 366, арк. 134, 563.
95. Там же, арк. 136.
96. Там же, арк. 150, 152.
97. РДАКК, ф.260, оп. 2, спр. 24, арк. 19.
98. РДАКК, ф.260, оп. 2, спр. 6, арк. 67.
99. РДАКК, ф.260, оп. 2, спр. 24, арк. 18.
100. Там же, арк. 26.
101. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 43, арк. 2.
102. РДАКК, ф. 260, оп. 2, спр. 24, арк. 19.
103. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. — С. 995.
104. РДАКК, ф. 260, оп. 1, спр. 536, арк. 4, 11, 37.
105. РДАКК, ф. 260, оп. 2, спр. 24, арк. 19.
106. Там же.
107. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 15312, арк. 114.
108. Там же.
109. ДАОО, ф. 1, оп. 173, спр. 47, арк. 18-21.
110. РДАКК, ф. 260, оп. 2, спр. 617, арк. 58.
111. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 102, арк. 5-6.
112. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 164.
113. СВП. — СПб., 1859. — Ч. І. — Кн. ІІ. – С. 995-996.
114. ПСЗРИ. — СПб., 1865. — Т. 37. — С. 111.
115. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 5-6.
116. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 15312, арк. 114.
117. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 36, арк. 34-36.
118. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 873, арк. 146.

РОЗДІЛ 3

1. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 5, 7.
2. Там же, арк. 6.
3. Там же, арк. 9.
4. Там же, арк. 2.
5. Там же, арк. 13.
6. Там же.
7. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 332.
8. ПСЗРИ. — СПб., 1830. — Т. 4. — С. 229.
9. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 193.
10. Там же, арк. 192-193.
11. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 337.
12. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — С. 591.
13. ДАОО, ф. 1, оп. 214, спр. 7, арк. 192-193.
14. ДАОО, ф. 1, оп. 2, спр. 5, арк. 41.
15. РДВІА, ф. 405, оп 6, спр. 366, арк. 30.
16. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 29.
17. Там же, арк. 29-30.
18. Там же.
19. Там же, арк. 139.
20. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 4, арк. 3; Маленко Л.М. Переселення колишніх "некрасівців" на землі Азовського козачого війська в 30-х роках ХІХ ст. // Південна Україна ХVІІІ–ХІХ століття. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. — Запоріжжя, 1996. — Вип. 2. — С. 115-124.
21. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 4, арк. 2.
22. Там же.
23. Там же, арк. 4-5.
24. Там же, арк. 9, 11.
25. Там же.
26. Там же, арк. 20, 120.
27. Там же, арк. 184.
28. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 137-139.
29. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 4, арк. 321.
30. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 137-139.
31. Там же.
32. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 1384, арк. 185.
33. Там же, арк. 264.
34. Там же, арк. 378.
35. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — С. 591.
36. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 50, арк. 6.
37. Там же, арк. 40.
38. ДАОО, ф. 1, оп. 173, спр. 47, арк. 18.
39. Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма. 1825–1860. — С. 16.
40. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 349.
41. Географически-статистический словарь Российской империи. — С. 21.
42. Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. — С. 26.
43. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 58-59.
44. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 876, арк. 111-112; ф. 252, оп. 2, спр. 623, арк. 132-133; ф. 252, оп. 2, спр. 1282, арк. 1033-1034; ф. 252, оп. 2, спр. 1526, арк. 83-84; ф. 252, оп. 2, спр. 1822, арк. 9, 12, 21.
45. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 617, арк. 300.
46. ПСЗРИ. — СПб., 1830. — Т. 4. — С. 161.
47. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 164-165.
48. Яворницький Д. Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий // Ювілейний збірник академіку М.С.Грушевському. — С. 301.
49. Там же. — С. 301-302.
50. Бескровный Л.Г. Русская армия и флот в ХІХ веке. — М., 1973. — С. 33; РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 102, арк. 5-6.
51. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 349-350.
52. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. — Екатеринослав, 1864. — С. 68.
53. Русский биографический словарь. — С. 248.
54. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 276, арк. 1-5.
55. Там же.
56. Постников В.Е. Южно-русское крестьянство. — М., 1891. — С. 376.
57. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 284, арк. 3.
58. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 297
59. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 170, арк. 22-23.
60. Там же, арк. 29.
61. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 323-422.
62. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. — С. 89.
63. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІІ. — Ч. ІІ. — С. 23.
64. РДВІА, ф. 877, оп 1, спр. 276, арк. 124-125.
65. Там же.
66. Бойко А.В. Південна Україна останньої чверті ХVІІІ століття. — Запоріжжя, 1997. — Ч. І. — С. 115.
67. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 185, арк. 19.
68. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 41.
69. Там же, арк. 137, 142.
70. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІІ. — Ч. ІІ. — С. 9-35.
71. Там же. — С. 15-21.
72. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІІ. — Ч. ІІ. — С. 13-15; РДВІА, ф. 877, оп 1, спр. 170, арк. 5.
73. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 170, арк. 3-19, 22.
74. Там же, арк. 1-2.
75. Там же, арк. 3-5; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 149.
76. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 170, арк. 22; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 149.
77. ПСЗРИ. — СПб., 1865. — Т. 37. — С. 406-424.
78. ПСЗРИ. — СПб., 1867. — Т. 40. — С. 24-28; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 73-74.
79. Материалы для географии и статистики Росии, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 350; РДВІА, ф. 405, оп 6, спр. 425, арк. 1.
80. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 148, арк. 11; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 165.
81. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 346, арк. 7-8.
82. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 313, арк. 105; ф. 877, оп. 1, спр. 346, арк. 9-10.
83. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 346, арк. 7.
84. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 313, арк. 30.
85. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 346, арк. 7-8.
86. Там же, арк. 5.
87. Там же.
88. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 148, арк. 23.
89. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 313, арк. 30.
90. Там же, арк. 38, 91.
91. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 301, арк. 2, 7.
92. Там же, арк. 8, 13.
93. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Екатеринославская губерния. — Т. ХІ. — Ч. ІV. — С. 26.
94. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 30-31; РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 50, арк. 6.
95. Там же.
96. Постников В.Е. Южно-русское крестьянство. — С. 375-376.
97. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 134.
98. Там же. — С. 348.
99. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 50, арк. 6, 16-17, 40.
100. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІІІ. — С. 3-90.
101. Там же. — С. 90.
102. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 347.
103. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 32, 144.
104. РДВІА, ф. 877, оп 1, спр. 55, арк. 60.
105. Там же, арк. 59-60.
106. Там же, арк. 65.
107. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 137.
108. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 97.
109. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 157.
110. Там же. — С. 349; Географически-статистический словарь Российской империи. — С. 21; Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. — С. 104-107; ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 33, 145.
111. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 177, 181, 349.
112. РДВІА, ф. 877, оп 1, спр. 148, арк. 7.
113. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 274-277.
114. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІІ. — Ч. ІІ. — С. 4-41.
115. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 185, арк. 1, 3.
116. Там же, арк. 1-13, 19.
117. Там же, арк. 13, 19.
118. Там же, арк. 19.
119. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 145.
120. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 334, арк. 41-42.
121. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 49; Географически-статистический словарь Российской империи. — С. 21
122. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 155.
123. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 55, арк. 54, 60.
124. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 138, арк. 310-313.
125. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. — С. 113.
126. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 203.
127. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 45.
128. Там же, арк. 138.
129. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 305.
130. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 191, арк. 1, 27; ф. 877, оп. 1, спр. 231, арк. 1; ф. 405, оп. 6, спр. 425, арк. 1, 4; СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІ. — Ч. ІІ. — С. 68-73.
131. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 3, арк. 49.
132. Там же, арк. 41-45.
133. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 274.
134. Берёзкин Ф. Азовские казаки: их происхождение, состав, служба, обычаи, нравы и занятия. — С. 195.
135. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 425, арк. 1.
136. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 191, арк. 1, 27; ф. 877, оп. 1, спр. 231, арк. 1; ф. 405, оп. 6, спр. 425, арк. 1, 4; СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІ. — Ч. ІІ. — С. 68-73.
137. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІ. — Ч. ІІ. — С. 68-73; РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 191, арк. 1, 27.
138. СЗРИ. — СПб., 1857. — Т. ХІ. — Ч. ІІ. — С. 71.
139. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 231, арк. 25-26.
140. Там же, арк. 13.
141. РДВІА, ф. 877, оп. 1, спр. 191, арк. 1, 27; ф. 877, оп. 1, спр. 231, арк. 1.
142. Географически-статистический словарь Российской империи. — С. 21; Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губерния. — С. 350.

РОЗДІЛ 4

1. РДВІА, ф. 405, оп. 6, спр. 9, арк. 15, 17.
2. Там же, арк. 46.
3. ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2.
4. ПСЗРИ. — СПб., 1834. — Т. 8. — С. 336.
5. ПСЗРИ. — СПб., 1830. — Т. 4. — С. 161; ф. 1, оп. 218, спр. 5, арк. 106; ДАОО, ф. 1, оп. 218, спр. 2, арк. 164-165.
6. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска. — С. 333.
7. Фелицын Е.Д. Материалы для истории Кубанской области. — С. 1-7.
8. Там же.
9. Короленко П.П. Азовцы // Киевская старина. — 1891. — No 8. — С. 180.
10. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 7.
11. Короленко П.П. Азовцы // Киевская старина. — 1891. — No 8. — С. 183.
12. ПСЗРИ. — СПб., 1865. — Т. 37. — С. 406-407; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 59-62.
13. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 11.
14. ПСЗРИ. — СПб., 1865. — Т. 37. — С. 406-424; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 59-67.
15. Там же.
16. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 11.
17. Там же, арк. 7-8.
18. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 617, арк. 1-6.
19. Там же, арк. 6.
20. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 11.
21. Там же, арк. 99.
22. Там же.
23. Там же, арк. 106.
24. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 617, арк. 40-41.
25. Там же, арк. 20.
26. Там же, арк. 163-169.
27. Там же, арк. 488-490.
28. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 873, арк. 110-112.
29. Там же, арк. 110.
30. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 617, арк. 848.
31. Там же, арк. 655, 685.
32. Там же, арк. 508, 931.
33. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 717, арк. 17.
34. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 623, арк. 33.
35. Там же.
36. Там же.
37. Там же.
38. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 376.
39. Там же.
40. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 623, арк. 43.
41. Там же, арк. 34, 41.
42. Там же, арк. 43.
43. Там же, арк. 140-141; РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 416.
44. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 623, арк. 33, 34.
45. Там же, арк. 140.
46. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 615, арк. 111, 119, 123, 169, 208.
47. Там же, арк. 45.
48. Там же, арк. 111.
49. Там же, арк. 208.
50. Там же.
51. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 239, 241.
52. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 623, арк. 205-208.
53. Там же, арк. 160-163.
54. Там же, арк. 205-208.
55. Там же, арк. 205.
56. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1822, арк. 9.
57. Там же.
58. РДАКК, ф. 390, оп. 1, спр. 4, арк. 418-419.
59. Там же, арк. 41-42.
60. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1280, арк. 239-240.
61. Там же, арк. 357.
62. Там же, арк. 614.
63. Там же, арк. 615.
64. Там же, арк. 1033-1034.
65. Там же.
66. Там же, арк. 884.
67. Там же.
68. Там же, арк. 1059, 1061-1062.
69. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1822, арк. 9.
70. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1526, арк. 65.
71. Короленко П.П. Азовцы // Киевская старина. — 1891. — No 8. — С. 182, 183.
72. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1526, арк. 83-84.
73. ПСЗРИ. — СПб., 1867. — Т. 39. — С. 281.
74. ПСЗРИ. — СПб., 1867. — Т. 40. — С. 24; Бойко А.В., Маленко Л.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська. — С. 71.
75. Там же.
76. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1649, арк. 45.
77. РДАКК, ф. 252, оп. 2, спр. 1822, арк. 76.
78. Столетие Военного министерства. 1802–1902. Главное управление казачьих войск. — С. 364.

вгору