* * *   
     
 Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід,    
 Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ?    
       
 Не мало ми воювали, стоптали чобіт рудих,    
 І якщо згадати мертвих, то я зажурюсь по них.    
       
 І якщо живих згадати, — нехай заніміє плач,    
 Бо друзі ідуть полками і я серед них — сурмач!    
       
 Сурмлю, що зелену землю закриєм грудьми від бід,    
 Що красно-вишневі зорі віщують веселий схід!