Валерій Нечипоренко

ІНДИКАТОР

Жив собі чоловік. Працював, їв, спав. А потім йому подзвонили з космосу, чи ще звідкілясь, зверху, і сказали, що він тепер - Індикатор. Що по ньому і тільки по ньому виміряється - бути Всесвіту і людям у Всесвіті, чи вже не бути ніколи. "Ти собі живи, як раніше, - сказали йому мелодійним голосом, - а ми будемо за тобою слідкувати і вимірювати". Чоловік спочатку хотів повіситися, а потім вирішив усе ж постаратися. Спочатку дуже мучився, кожну свою хвилину виважував. Потім трохи легше стало. Затим ще трохи легше... А далі ще кілька жмень часу минуло і чоловік забув, що саме по ньому вимірюється - продовжиться життя у Всесвіті чи не продовжиться. Жив собі. Працював, їв, спав... Випивав іноді. Як треба було, брехав. Коли вдавалося, любив чужих жінок. Не крав, правда. Але не тому, що закон любив, а просто гидувався. Він взагалі перестав щось любити. Навіть своє дзеркало. Тако собі. Жив. Мав право.

вгору