***   
 Коли б я знав, що розлучусь з тобою,    
 О краю мій, о земленько свята,    
 Що я, отруєний журбою,    
 В світах блукатиму літа;    
     
 Коли б я знав про муки люті,    
 Про сміх і глум на чужині,    
 Що в мене будуть руки скуті    
 І в мури замкнені пісні, –    
     
 Я попрощався б хоч з тобою,    
 До лона рідного припав,    
 Прислухався б до шуму трав    
 І зник…    
     
 Ні! Не пішов би я з ганьбою    
 Шукать ганьби на чужині…    
 На хрест?! Однаково мені!