МОЇЙ МАТЕРІ   
     
 Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля.    
     
 Ось-ось прийду до хатоньки моєї, Де мати жде мене й не жде, Я скрикну "Матінко!" до неї, Вона на груди упаде.    
     
 І будуть литись теплих сліз потоки І в них бринітимуть слова: "Я ждала, ждала цілі роки І в'яла, сохла, як трава…"    
     
 Іду зеленою межею, Кругом хвилюються жита, І в'ється щастя над душею – І на плечі нема хреста…    
     
 Прокинувсь в морі раювання І все збагнув, і похолов… Іду дорогою вигнання, І по сліду моєму – кров.    
     
 2.V.1926