ГОЛГОФА   
       
 Це страшно, як людину розпинають,    
 Не йнявши віри їй, що Бог вона;    
 Плювками прибивають до хреста    
 Невинну душу, генієм пойняту.    
       
 А ще страшніше, як знімають ката    
 З охрестя справедливої ганьби,    
 Навколішки стоять довкруг мерця    
 І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне..    
       
 Одна голгофа споконвік була:   
 Розбійник і творець висіли поруч,    
 І в темряві не розрізняли їх.    
       
 Та ми повинні бачити при світлі,    
 Де вбитий Бог, а де всесвітній хам,    
 Що перед смертю розпинав народи.