* * *   
     
 Море з моря ткалось гладко,    
 Шовком слалося до стіп,    
 А по ньому йшло дівчатко,    
 Голе й чисте, наче хліб.    
       
 Море крила піднімало,    
 Відлітало в ніч, як птах.    
 Я відчув журби немало    
 На зцілованих устах.    
       
 Море падало на скелі    
 І кричало, мов Ікар.    
 Як дві зірки невеселі,    
 Ми тулились поміж хмар.    
       
 Море вранці шелестіло,    
 Тліло, як осінній ліс.    
 Наче хліб, дівоче тіло    
 Мало присмак сонця й сліз.