* * *   
 Ніч була ясна, я стежками біг.   
 Стопи опікав кам'яний моріг.   
     
 Линула зоря на круті плаї,   
 Як метелика, я впіймав її  .   
     
 Під вікном твоїм я відкрив кулак,   
 Показав зорю, мов червоний мак.   
     
 Та не вийшла ти, тільки у вікні   
 Стала й знак дала — геть іти мені.   
     
 Я назад помчав темним путівцем,   
 Біжучи крізь ніч, плакав я тихцем.   
     
 Я в руці стислав, наче бите скло,   
 Мертвої зорі неживе крило   
     
 Ніч була ясна, я відкрив кулак,   
 Ах, моя рука — мов червоний мак.