ТИ ЗРІКСЯ МОВИ РІДНОЇ 
     
 Ти зрікся мови рідної. Тобі   
 Твоя земля родити перестане,   
 Зелена гілка в лузі на вербі   
 Від доторку твого зів'яне!   
     
 Ти зрікся мови рідної. Ганьба   
 Тебе зустріне на шляху вузькому...   
 Впаде на тебе, наче сніг, журба   —   
 Її не понесеш нікому!   
     
 Ти зрікся мови рідної. Нема   
 Тепер у тебе роду, ні народу.   
 Чужинця шани ждатимеш дарма   —   
 В твій слід він кине сміх   —   погорду!   
     
 Ти зрікся мови рідної...