* * *    
       
 Я пригорнусь до тебе    
 Серцем і небесами,    
 Плечима пагорбів рідних    
 І доріг поясами.    
       
 Я пригорнусь до тебе    
 Мислею і землею,    
 Темнотами чорнозему    
 І туманами глею.    
       
 Я пригорнусь до тебе    
 Піснею і яворами,    
 Золотими крильми пшениці,    
 Тінявими ярами.    
       
 Я пригорнусь до тебе    
 Подихом лісу і полем,    
 Клекотом Дніпрельстану,    
 Тарасовим ореолом.    
       
 Я пригорнусь до тебе    
 Срібними віями хвої,    
 Невмирущими голосами    
 України нової.    
       
 Я пригорнусь до тебе    
 Світлом і далечиною    
 Багряних зірниць, що вічно    
 Світитимуть наді мною.    
       
 В моєму тілі почуєш    
 Гомін смереки, і рути,    
 І того, що ніколи тліном    
 Не було і не може бути.