Добре торгувалось
     
 Чи в Києві, чи в Полтаві,    
 Чи в самій столиці    
 Ходив чумак з мазницею    
 Помежи крамниці.   
     
 І в крамницях, куди глянеш,—    
 Сріблом-злотом сяє,—    
 А йому то і байдуже:   
 Він дьогтю питає!   
     
 Реготять купці дурнії,    
 А він тільки сплюне    
 Та й до другої крамниці,    
 Багатшої, суне.   
     
 В найбагатшії крамниці    
 Два купці сиділо,    
 І туди чумак заходить    
 З мазницею сміло:   
     
 «Добридень вам, добрі люди!»    
 Та й зачав питати,    
 Чи нема у них принаймні    
 Дьогтю де продати.   
     
 «Нєту, нєту! — купці кажуть    
 Та й, шельми, сміються: —    
 Здєсь нє дьоготь — толькі дурні    
 Адні продаються!»   
     
 А чумак їм: «То нівроку ж,   
 Добре торгувалось,   
 Що йно два вас таких гарних   
 На продаж осталось».   
     
 1857