Наука
     
 Дочекався я   
 Свого святонька,   
 Виряджала в світ   
 Мене матінка.   
 Виряджала в світ   
 Мати рідная   
 І промовила   
 Мені, бідная:   
     
 «Нехай, сину мій,   
 Ми працюємо,   
 Нехай цілий вік   
 Ми горюємо;   
 Нехай сохну я,   
 Тато горбиться,   
 Ти на світ поглянь,   
 Що там робиться,—   
 Та не всі ж. як ми,   
 В землі риються,—   
 Може, є такі,   
 Що і миються;   
 Та не всі ж, як ми,   
 Говорив мені   
 І приказував:   
     
 «Видиш, сину мій,   
 Як працюємо,   
 Видиш, сину мій,   
 Як горюємо.   
 Кожний на світі   
 На то родиться...   
 Не дивись на світ,   
 Що там робиться!   
 І на пчіл поглянь:   
 Є робучії,   
 Але й трутні є   
 Неминучії.   
 Так і на світі:   
 Ідні риються,   
 Другі потом їх   
 Тілько миються.   
 Будь ти проклятий,   
 Милий синочку,   
 Як пігнеш таким   
 Свою спиночку;   
 Як пігнеш таким   
 Свою спиночку,   
 Як простелешся   
 На рядниночку.   
 І чоло тобі   
 Нехай зморщиться,   
 І хребет тобі   
 Нехай скорчиться!   
 Ти тікай від них,   
 Як від гадини,   
 Ти не жди від них   
 Перекладини;   
 Ти не жди від них   
 Перекладини,   
 Ти у світ іди,   
 На оглядини.   
 Ти у світ іди,   
 Милий синочку,   
 Ти усе спізнай —   
 І билиночку.   
 Димом куряться,—   
 Може, є такі,   
 Що й не журяться.   
     
 Коли найдеш їх,   
 Милий синочку,   
 Ти склони себе,   
 Як билиночку,   
 Ти склони себе,   
 Як билиночку,   
 Простели себе,   
 Як рядниночку.   
 Спина з похилу   
 Не іскорчиться,   
 Чоло з пороху   
 Не ізморщиться.   
 Спина з похилу   
 Не іскривиться,—   
 З з то ступить пан   
 Та й подивиться;   
 Зато ступить пан   
 На покірного   
 І прийме тебе,   
 Як добірного.   
 І в годиночку—   
 На драбиночку.   
 І підеш тоді,   
 Милий синочку,   
 І з панами сам   
 Порівняєшся,   
 В сріблі-золоті   
 Закупаєшся:   
 В сріблі-золоті   
 Закупаєшся,    
 З полем батьківським   
 Розпрощаєшся'»   
     
 Але сталося   
 Друге святонько-   
 Виряджав у світ   
 Мене батенько   
 Виряджав мене,   
 Путь показував,   
 Тоді з святом ти   
 Порівняєшся,   
 В добрі-розумі   
 Закупаєщся,   
 З полем батьковим,   
 Привітаєшся»   
 1860