ПАТРІОТИ 
     
 Два хлопці укупі стояли,   
 А третій дививсь оддалі,   
 Як ті гаряче розмовляли   
 Про долю своєї землі.   
     
 Один у широкій промові   
 Народні права боронив;   
 Він докази всі наукові   
 По пунктах як слід розложив.   
     
 Народну окремість натури,   
 І склад особливий думок,   
 І давність своєї культури,  —   
 Довів він усе те з книжок.   
     
 А другий про теє доводив,   
 Як дійде народ своїх прав,   
 І в поступі інших народів   
 Він місце йому показав.   
     
 Так двоє вели язиками   
 Роботу для краю свого,   
 Гукали й махали руками,   
 Де річ вимагала того.   
     
 А третій не мовив нічого:   
 Він мовити красно не міг,   
 Але задля діла святого   
 І жив він, і в землю б поліг.   
     
 Ті двоє, з балачки втомившись,   
 Веселі собі розійшлись,   
 А третій стояв зажурившись   
 І наче дивився кудись.   
     
 Але він не тую картину   
 Вбачав, що круг нього була;   
 Він бачив душею Вкраїну   
 І все що вона добула.   
     
 Вбачались йому патріоти   
 Із купою слів голосних,   
 А поруч мільйони голоти,   
 І темність, і вбожество їх.   
     
 1889   р.