МІЙ РЕЙД У ВІЧНІСТЬ — II    
       
 Слухайте шепіт хвої на хребтах    
 і гомін вікових віт.    
 Не можна затуляти сучасним    
 життям    
 життя тисячоліть.    
 Будьте вдячні вічності, що живе    
 в вас,    
 оживлюйте кожну    
 річ.    
 Коли знайдете в землі напівзгнилий    
 людини таз —    
 ви з людиною    
 віч-    
 на-    
 віч.    
 Не будьте мертвими археологами,    
 минуле не розкладайте    
 номенклатурою    
 механістичною!    
 Гляньте:    
 в гробниці лежить мумія фараона,    
 і біля неї — його    
 зубочистка.    
 Мільйонні когорти лежать кістяками    
 таких же футуристів, як    
 ми.    
 І вони будували «вічні» стіни і    
 брами    
 і в боротьбі лягли    
 грудьми.    
 А ви хочете зробити з людини якусь    
 платонівську ідею,    
 коли кожна людина — повна вічності    
 вщерть.    
 Мільйони сучасних і майбутніх людей —    
 мільйони людей    
 смерти.    
 Так не вмирає життя.    
 Так ми ідем у вічність.    
 Атлант-ель-стан,    
 Ніл-ель-стан —    
 зміняє наш    
 Дніпр-ель-стан.    
 От чому, коли і я вмру    
 покладіть зі мною вміст!    
 мою зубочистку    
 і мій    
 чемодан.    
       
 1. VIII. 1928. Злодіївка