Олександр Сковорода. Доля Русі

Вічність, похована в темних глибинах,
пісня волхва в озорінні яснім,
сонячна мрія предвічна, єдина,
згорнута в зерно, загорнута в сні.

Вічність і час творять пісня і мрія,
місячне сяйво і промінь зорі.
З вічності прийде нове озоріння,
нове прозріння і мрії нові.

Прийде пора, і проснеться зернина,
пам'ять прадавню вдихне з глибини,
Київська Русь, що була Україна,
проростком зійде на поклик весни.

		словник \| перекладачка \| факти \| тексти \| програми
		щодо \| посилання \| новини \| гостьова книга \| пошук
		початок тексти автор твір