Передчуття

О Роде, Перуне і Леле,
О Мокоше-Дано, Троян,
Шукаю і зву вас здалека,
Крізь тисячолітній туман.

О Роде, Перуне і Леле,
О Велесе, Дажде, Сварог,
Летять у безмежність лелеки,
Над стрічками рік і дорог.

Над хвилями років і річок,
Із мрії Дніпра глибини
Русі проступає обличчя
У сяєві слави й вини.

Хвилюються роки і річки,
Крізь тисячолітній туман
Сіяє прекрасне обличчя,
Нездійснених мрій океан.

О Мокоше-Дано, о Леле,
О Роде і славний Сварог,
О древняя Київська земле
Співаючих вод і зірок.

О Велесе, Роде, Свароже,
О Всесвіту сил імена,
О Леля і Лада, Мокоша,
О квітка, життя і весна.

Тремтять променистії зорі
У вічному плині води,
В таємному перепросторі,
Що всі пам'ятає сліди.

О Леля, і Лада, і Дана,
О пам'ять Землі і води,
О Сонечко золотосяйне,
Квітучі поля і сади.

Приходить із часу незнаного,
З квітучих і сонячних барв,
Надією часу останнього
Стежинка між квіток і трав.

Навколо затоптана бидлом
Трава, і вода, і земля,
Та чудом золотосвітним
Не зрима їм стежка мала.

Чекають спасіння і чуда
Від ідола на небесах,
Хто стежку квітучу забуде,
Отримає морок і жах.

Поник збанкрутілий Спаситель
В безплідному царстві небес,
І стадо своє не наситив,
І сам на Землі не воскрес.

Ідіть в царство боже, примари,
Що в сітку ловили людей,
Закінчився час ваш і чари,
У ніч повертає ваш день.

Цвіте і хвилюється жито
Уперше в своєму житті,
Нам з ним не спасатись, а жити
Під зоряним небом Землі.

З-під каменю квітка виросла,
І Всесвіту імена
Новим розкриваються виміром,
Як проросток і рілля.

Забуті, пророслі і впізнані
Посланці далеких глибин
Прийшли провидінням і піснею,
Акордами ритмів і сил.

Любистку, кульбаби, калини,
Людей і небес імена
Спалахують в сяйві єдиному,
Як сонячним ранком роса.

Орися і Оля і Дана,
і Лада, і Род, і Перун,
Розкрилась мелодія давня
У променях сонячних струн,

У травах і у різнобарв'ї,
В безмежних полях запашних,
В маленькому сонці кульбаби,
У гронах калини рясних.

Замріялись вишні розквітлі,
І сяють з глибин Дніпра
Чудесні і сонячнокрилі
Життя і весни імена.

О Леля і Лада і Дана,
Над простором діда Дніпра
Чарівна веселка весняна
На тисячу літ пролягла.

Крізь тисячі темряв і весен
Із пилу зірок і доріг
Приходять ледь чутно чудесні
Провісники творень нових.

О Роде, Перуне, і Леле,
Я радий ваш голос почуть
У грозах, що будять цю землю,
Що спалахом вказують путь.

Іменем древнього ритму
Новий твориться час,
Новою мрією квітне
Світ, що розкривсь для нас.

І новий твориться космос
З іменем древнім Русь,
Квітка, умита грозами,
Сон, що чудесно збувсь.

Світяться грона калини
Сонцями безлічі літ.
Ключ відкрива журавлиний
Новонароджений світ.