РІДНЯ 
     
 Обминувши луг, що вкрився міддю,      
 Слід до хати губиться в бору.      
 В хаті пахне парене обіддя,      
 Сік густий покрив кору.   
     
 На корі зі мною стельмах сивий,      
 Поруч шпиці віялом лягли.      
 Ми майструєм, щоб шляхи щасливі      
 Під колесами гули.   
     
 У роботі дні пливуть чудові,      
 І надвечір я іду щодня      
 В гомінкі бори соснові,      
 Де живе моя рідня.   
     
 Де живуть майстри хороші, чесні,      
 Вуглярі, і теслі, й дьогтярі.   
 Серед них мої проходять весни      
 І розмови до зорі.   
     
 Небагато літ прожив на світі      
 У краю лісів, озер і трав.      
 Там навчився я людей любити     
 І чудовий світ пізнав.   
     
 Може, тим без пісні я не можу     
 Працювати, жити навіть дня,      
 Що округ земля моя хороша,      
 А на ній — моя рідня!