ВІД СЕРЦЯ ПОКЛОНЮСЬ   
     
 Знову чую, мов співає мати,   
 долітає голос до зорі.   
 І мене виходять зустрічати   
 край дороги наші явори.   
     
 Сонце з небокраю   
 встало рано-рано.   
 Знову розмовляю   
 з вами, рідна мамо.   
     
 Ви співали дітям колискові,   
 ніжне серце сповнили добром.   
 Ви життя давали колоскові,   
 щоб налився соком і зерном.   
     
 Ваші материнські заповіти,    
 як найперші на землі стежки.   
 Виростають роботящі діти   
 і дарують пісню нам жінки.   
     
 Заквітують, як весна, бажання,   
 я в тій пісні словом озовусь.   
 Матерям з найглибшим по  бажанням   
 я від серця щиро поклонюсь.   
     
 Сонце з небокраю    
 встало рано-рано.