Шевченко   
     
 ***   
 Над Дніпровою сагою   
 Стоїть явор між лозою,   
 Між лозою з ялиною,   
 З червоною калиною.   
     
 Дніпро берег риє-риє,   
 Яворові корінь миє.   
 Стоїть старий, похилився,   
 Мов козак той зажурився,   
     
 Що без долі, без родини,   
 Та без вірної дружини,   
 І дружини, і надії   
 В самотині посивіє!   
     
 Явор каже: — Похилюся   
 Та в Дніпрові скупаюся. —   
 Козак каже: — Погуляю   
 Та любую пошукаю. —   
     
 А калина з ялиною   
 Та гнучкою лозиною,   
 Мов дівчаточка із гаю   
 Вихожаючи співають —   
     
 Повбирані, заквітчані   
 Та з таланом заручені,   
 Думки-гадоньки не мають,   
 В'ються-гнуться та співають.   
     
24 червня [1860 С.-Петербург]