О космосе великий наш...   
     
 О Космосе великий наш,   
 безмежжя розпрозорене!   
 Ми із Землі блакитної   
 мчимо у далі зоряні.   
     
 Ми всі до тебе звикнемо,   
 раніш ти був відчужений.   
 Далеко ми проникнемо!   
 Наш вік — такий напружений!   
     
 О Земле, наше золото!   
 Ще людство в нас розколото,   
 а буде ж жить родиною   
 братерською, єдиною.   
     
 А буде ж чисте в прагненнях,   
 не зле, не однобічнеє,   
 подільчиве в досягненнях,   
 на доброту зустрічнеє.   
     
 Ми далі й далі ринемо,   
 всміхаючись майбутньому.   
 Шляхи до зір — розчинено   
 руками всемогутніми!   
     
 Твої крилаті обрії,   
 о Земле наша добрая,   
 перлино волошковая,   
 росино світанковая.   
     
 Як в небо ми вклиняємось —   
 це значить: Землю любимо.   
 Ми людству поклоняємось,   
 із ним зв'язку не згубимо.   
     
 Вже борозни проорані   
 у простори космічнії.   
 Мчимо у далі зоряні —   
 сини доби величної.   
     
 О Земле, наше золото!   
 Ще людство в нас розколото,   
 а буде ж жить родиною   
 прекрасною, єдиною.   
     
 1966