* * *

Тебе я вкраду від батьків і дітей,
Не знайде тебе чоловік,
У вирі брудному шалених ідей
Тобі не стулити повік.

Ти будеш насправді тільки моя,
Я буду виключно мій;
Вітрила тримай на стрижень-маяк,
Його загасити зумій.

І ми віднайдемо нові острови
Незнані для знаних мап;
До меблів поверне з густої трави
Дитинка, гукнувши: "Ма!"